ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роках.

Завдання скеровано на перевірку знання основного змісту процесу колективізації та сформованості вмінь аналізування візуального історичного джерела – агітаційно-пропагандистського плаката.

Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікування в завданні – мета агітаційної кампанії.

Словосполучення-маркери у джерелі «Чом же ти ще й досі не колгоспі?» й образи (щасливі селяни-колгоспники й нещасний селянин-одноосібник) указують, що влада намагалася спонукати одноосібників добровільно вступати в колгоспи. Але плакатні образи не відповідали реаліям життя. Селяни відмовлялися вступати у колгоспи. Зрештою більшовицька влада розгорнула насильницьку колективізацію.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роках.

Завдання скеровано на перевірку знання змісту соціально-економічного життя в 1930-х роках, сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.

Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікування в завданні – соціально-економічні процеси в 1930-х роках.

Словосполучення-маркери у джерелі 1 – «У всіх колгоспах, які не виконали плану хлібозаготівель, в п’ятиденний строк вивезти всі без винятку наявні колгоспні фонди, у тому числі і насіннєвий, в рахунок виконання плану хлібозаготівель» – чітко вказують на злочинні заходи влади в період Голодомору 1932–1933 років. Тобто наведений уривок джерела відповідає умові завдання.

Словосполучення-маркери у джерелі 2 – «Завдання семирічки в галузі сільського господарства ми зможемо виконати за п’ять років...», «посіви кукурудзи повинні… рівнятися приблизно половині всієї площі зернових» – чітко вказують на період 1959–1965 років, коли уряд СРСР реалізовував семирічний план розвитку господарства. Тож наведений уривок джерела не відповідає умові завдання.

Словосполучення-маркери у джерелі 3 – «Продукція соціалістичної індустрії України зросла більш як удвоє», «Почали діяти нові величезні підприємства (Запорізький комбінат, Новокраматорський машинобудівний завод, Криворізький металургійний завод)» – чітко вказують на підсумки форсованої індустріалізації кінця 1920-х – 1930-х років. Тобто наведений уривок джерела відповідає умові завдання.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роках.

Завдання скеровано на перевірку знання процесу колективізації та сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом, уміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікування в завданні – наслідки описаних подій.

Словосполучення-маркери у джерелі – «Кампанія щодо виселення куркулів і їхніх родин проводиться передусім... з України — 30 000–35 000 родин; з Білорусії – 6000–7000 родин; з Середньоволзького краю — 8000–10 000 родин; з Уралу – 10 000–15 000 родин» – чітко вказують на те, що найбільше «куркулів» було виселено з Україні. Розкуркулення було складником процесу насильницької колективізації. Українське селянство чинило активний опір колективізації, що спонукало радянську владу до здійснення репресивних заходів.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роках.

Завдання скеровано на перевірку знання перебігу і змісту культурного життя України в 1930-х роках.

Для розв’язання завдання можна використати два підходи.

Перший передбачає знання основних рис політики тоталітарної держави у сфері культури.

Другий – зіставити твердження з відповідними хронологічними рамками, окресленими в умові завдання.

Із запропонованих ознак політиці тоталітарної держави відповідатимуть такі:

• масове знищення культових споруд (друга п’ятирічка 1933–1937 років була оголошена п’ятирічкою боротьби з релігією – «Безбожна п’ятирічка». У результаті було закрито 95 % церков, із тих, що діяли в 1920-ті роках. Частина храмів була зруйнована або їхні приміщення використовували не за призначенням;
• початок русифікації української школи (на початку 1930-х років почалося згортання українізації. Із лютого 1938 року в Україні розпочато поступову ліквідацію національних районів і сільрад. У квітні 1938 року вийшла постанова ЦК КП(б)У про переведення шкіл національних меншин на українську чи російську мови викладання. Навчання мовами національних меншин в «окремих національних школах» визнавали недоцільним і навіть шкідливим. Такі школи кваліфікували як «вогнища буржуазно-націоналістичного, антирадянського впливу на дітей». Головною загрозою для «соціалістичного ладу» було оголошено місцевий націоналізм, а не російський шовінізм, як раніше. Це стало сигналом до повсюдного наступу на українізацію. Апарат комісаріату освіти, головного провідника політики українізації, був повністю заміщений на обласному рівні й на 90 % – на районному. Звільнено з роботи 6лизько 4 000 українських учителів і 210 викладачів педагогічних інститутів. З 1938 року в українських школах стало обов’язковим вивчення російської мови. Українську абетку, граматику і словник було максимально наближено до російських. Зменшено кількість українських шкіл, скорочено наклади україномовної продукції, закрито українські театри тощо);
• утвердження жорсткого ідеологічного контролю за діяльністю творчих спілок (23 квітня 1932 року ЦК ВКП(б) видав постанову «Про перебудову літературно-художніх організацій». Постанова зобов’язувала художню інтелігенцію перебудувати творче життя на ідейних засадах марксизму-ленінізму, користуватись у творчості методом соціалістичного реалізму, черпати сюжети для творів у повсякденному житті, пропагувати пафос соціалістичного будівництва, трудові подвиги стахановців, провідну роль партії в суспільно-політичному житті. Усіх, хто не приймав правил гри, установленихі державною партією, позбавляли підтримки, зокрема й матеріальної, переслідували, зокрема органи державної безпеки. Було ліквідовано всі творчі спілки. На з’їзді письменників України в червні 1934 року було створено Спілку радянських письменників України. Серед понад 300 членів спілки були не лише професійні письменники і поети, а й аматори з робітників і селян, оскільки ще 1930 року профспілки оголосили всесоюзний призов робітників-ударників у літературу. Також було створено Спілку радянських художників України; Спілку радянських композиторів України тощо.

Для реалізації другого підходу потрібно встановити хронологічні рамки:

• проведення політики «українізації» формально з 1923 до 1938 року, проте фактично до початку 1930-х років;
• масове знищення культових споруд відбувалося у другій половині 1930-х років;
• початок русифікації української школи бере свій відлік з 1938 року;
• запровадження обов’язкової середньої освіти відбулося лише на початку 1970-х років;
• створення творчих літературно-мистецьких об’єднань й угрупувань – 1920-ті роки;
• утвердження жорсткого ідеологічного контролю за діяльністю творчих спілок – початок 1930-х років.

Тобто твердження, які відповідають умові завдання, позначені цифрами 2, 3, 6.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Західна Україна в 1921–1939 роках.

Завдання скеровано на перевірку знання основних понять, термінів із історії України.

«Осадництво» – це політика планомірного заселення українських земель військовими й цивільними колоністами, здійснювана урядом Польщі в 1920-х роках.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання діяльності основних подій початку Другої світової війни, сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом, уміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікування в завданні – міжнародний договір.

Словосполучення-маркери у джерелі – «Німецьке населення одностайно вітає рішення радянського уряду взяти під захист братнє радянському народові білоруське та українське населення Польщі, залишене напризволяще польським урядом» – чітко вказують на події початку Другої світової війни.

Наприкінці серпня 1939 року міністр закордонних справ Німеччини Йоахім фон Ріббентроп і народний комісар закордонних справ СРСР В’ячеслав Молотов підписали в Москві договір про ненапад і секретний протокол до нього, відомий під назвою «Пакт Молотова –Ріббентропа». У таємному протоколі Третій Рейх і СРСР поділили між собою сфери впливу в Центрально-Східній Європі. 1 вересня 1939 року німецькі війська розпочали напад на Польщу. У відповідь на агресію Німеччини 4 вересня 1939 року Великобританія і Франція оголосили їй війну. 17 вересня 1939 року відповідно до укладеного пакту з Німеччиною Радянський Союз розпочав вторгнення на територію Польщі зі сходу, зайнявши Західну Україну й Білорусь. Ці події стали початком Другої світової війни.

Новий радянсько-німецький договір від 28 вересня 1939 року, підписаний у Москві, закріпив кордони між СРСР і Німеччиною вздовж річок Сян і Буг. На західних землях колишньої польської держави нацисти утворили Генерал-губернаторство, до складу якого увійшли українські Лемківщина, Посяння, Холмщина й Підляшшя. Більшовики окупували Галичину й Волинь. У 1940 році до СРСР було приєднано Бессарабію і Північну Буковину. Відбулася «радянізація» новоприєднаних територій, супроводжувана репресивними заходами.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання заходів радянізації західноукраїнських земель у 1939–1941 роках після їхнього приєднання до УРСР / СРСР.

Радянізація – процес установлення радянської влади, насадження її в усіх сферах життя суспільства. Складники радянізації:

• формування радянських органів влади;
• націоналізація;
• аграрні перетворення;
• колективізація;
• «культурна революція»;
• обмеження впливу церкви;
• атеїстична пропаганда;
• репресії проти незгодних і потенційних супротивників;
• індустріалізація тощо.

Західноукраїнські землі пережили дві хвилі радянізації – 1939–1941, 1944 – початок 1950-х років.

Серед заходів радянізації, які були позитивно сприйняті українським населенням, можна виділити наступні:

• націоналізація закладів торгівлі і промислових підприємств, зумовленої тим, що переважна кількість цих закладів і підприємств не належала представникам, які асоціювали себе з українським народом;
• створення системи соціального забезпечення відкривало можливість позбутися злиднів, отримати медичне обслуговування тощо;
• ліквідація польського й румунського державних апаратів, які Українське населення сприймало їх як окупаційні, як апарат насилля.

Політичні репресії, колективізацію селянських господарств, заборону діяльності партій і громадських об’єднань населенням категорично не сприймало й чинило опір.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання основних фактів біографії історичних постатей із історії України, сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.

Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікування в завданні – історична постать.

Словосполучення-маркери у джерелі – «Командування Південно-Західного фронту вжило додаткових заходів для оборони Києва в умовах оточення», «Навколо міста було створено три лінії оборони» – чітко вказують на командувача Південно-Західним фронтом Максима Кирпоноса (червень – вересень 1941 року).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання здобутків видатних українських учених.

У роки німецько-радянської війни українські вчені (Євген Патон та ін.) налагодили автоматичне електрозварювання корпусів танків, що дало змогу радянському танкобудування стрімко збільшити кількість виготовленої техніки й підвищити її якість.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання дат основних подій Другої світової війни.

Упродовж 1944 року відбулися такі події:

• Корсунь-Шевченківська наступальна операція;
• депортація кримських татар до Середньої Азії;
• Львівсько-Сандомирська наступальна операція.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій періоду завершення Другої світової війни.

Утворення наркомату закордонних справ УРСР (1944 рік), вступ республіки до Організації Об’єднаних Націй (1945 рік) – це факти, що свідчать про відновлення зовнішньополітичної діяльності України. Проте, будучи складником Радянського Союзу, вона не могла проводити самостійну зовнішню політику.

Здійснивши такий крок, сталінське керівництво мало далекосяжну стратегічну мету. По-перше, представити приєднання західних областей України як акт возз’єднання етнічних територій. По-друге, збільшити кількість своїх прихильників в ООН.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х років).

Завдання скеровано на перевірку знання особливостей економічного розвитку УРСР у перші повоєнні роки, сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом, уміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікування в завданні – наслідки описаних подій.

Словосполучення-маркери в джерелі 1 – «суттєве зниження плану закупівель зерна, підвищення у 1,5 – 2 рази цін на сільськогосподарську продукцію, збільшення капіталовкладень у сільське господарство» – чітко вказують на заходи другої половини 1950-х років. Тобто цей уривок джерела не відповідає умові завдання.

Словосполучення-маркери в джерелі 2 – «Темпи промислового розвитку Західної України були вищими, ніж на сході УРСР», «У роки четвертої п’ятирічки тут споруджено понад 2,5 тис. великих і середніх промислових підприємств» – чітко вказують на процес радянізації західних областей УРСР у другій половині 1940 – початок 1950-х років. Тож цей уривок джерела відповідає умові завдання.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання основних понять із історії України, уміння їх застосовувати.

Раднаргосп – рада народного господарства. Державний орган, який здійснював горизонтальне керування галузями господарства в межах економічних адміністративних районів СРСР. Створені 1957 року, ліквідовані 1965 року. Ідея раднаргоспів полягала в тому, щоби ліквідувати суперечність між галузевими й територіальними інтересами, запровадивши децентралізацію в системі управління. Раднаргоспи поліпшили керування економікою регіонів, але виявилися неспроможними в розв’язанні міжгалузевих проблем. Після їхньої ліквідації економіка повернулася до галузевого вертикального принципу керування, посилилося централізоване планування.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання змісту програмних документів Української Гельсінської групи.

Одне із завдань утвореної 1976 року дисидентської організації Української Гельсінської групи – це ознайомлення української громадськості з Декларацією прав людини.

Правильна відповідь – А.