ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

«Укрпошта» відзначила столітній ювілей бою за гору Лисоня, випустивши 2016 р. художній конверт з оригінальною маркою.

Сам бій відбувся наприкінці літа – восени 1916 р. під час Першої світової війни. Тоді Українські січові стрільці (УСС) ціною значних утрат зупинили наступ російської армії на Бережани в ході масштабного Брусиловського прориву, продемонструвавши зразок героїзму й військової доблесті.

Відповідь: В.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Постер присвячено Листопадовому чину (Листопадовому зриву) – повстанню українців, яке відбулося 1 листопада 1918 р. у Львові. 

Українські військові випередили поляків і зайняли ратушу, намісництво, головну пошту, вокзал, банк, летовище, підняли над містом синьо-жовті прапори. 

Наслідком цієї події стало утворення Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР).

На колажі зображено дві ключові постаті цієї історичної події: Костя Левицького (ліворуч) – видатного українського державного діяча, голову Української Національної Ради й першого голову Державного секретаріату (уряду) ЗУНР, а також Дмитра Вітовського (праворуч) – сотника легіону УСС, полковника, військового керівника Листопадового чину, який безпосередньо командував захопленням влади у Львові, а згодом став першим комендантом Державного секретаріату військових справ ЗУНР.

Відповідь: В.

ТЕМА: Встановлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

Цей уривок ілюструє сприйняття частиною західноукраїнської інтелігенції радянської політики коренізації (в УСРР – українізації), започаткованої 1923 р.

У середовищі діячів Західної України, яка тоді перебувала під владою Польщі, виникли ілюзії щодо «справжньої державності»: вони щиро повірили у створення національної держави в Радянській Україні.

Насправді більшовицьке керівництво в Москві розглядало українізацію лише як тимчасовий тактичний хід для зміцнення радянської влади на місцях.

Ілюзії західноукраїнських радянофілів було жорстоко зруйновано наприкінці 1920-х – на початку 1930-х років, коли сталінський режим згорнув українізацію і перейшов до терору.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Микола Хвильовий, про якого йдеться в уривку, був блискучим прозаїком, поетом, публіцистом й ідейним лідером покоління, яке ввійшло в історію як «Розстріляне відродження».

Про нищення радянським тоталітарним режимом представників українського культурного відродження 1920-х років розповідає стрічка «Будинок “Слово”» (постер позначено буквою А). 

Ідея зібрати всю творчу інтелігенцію в одному місці виникла, щоб за нею було легше стежити через систему прослуховувань й агентурну мережу.

Хвиля сталінського терору призвела до того, що мешканців будинку – українських письменників, поетів, художників, режисерів та акторів – масово заарештовували, ув'язнювали в таборах ГУТАБу й розстрілювали (зокрема в урочищі Сандармох).

Відповідь: А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

У цьому уривку проаналізовано передісторію ліквідації Карпатської України, проголошеної Соймом у Хусті 15 березня 1939 року, а також геополітичні маневри європейських держав напередодні Другої світової війни. Зокрема, висвітлено наслідки Першого Віденського арбітражу (листопад 1938 р.), за яким на користь Угорщини було відчужено міста Ужгород, Мукачево й Берегове з прилеглими територіями. 

Описаним у джерелі подіям відповідає плакат Б, який є політичною алегорією боротьби Карпатської України за свою незалежність. На зображенні Карпатську Україну безпосередньо ідентифікує офіційний державний герб краю на щиті воїна Карпатської Січі (сім горизонтальних смуг на лівій стороні щита, а також великий ведмідь, що стоїть на задніх лапах на правій стороні).

Біля ніг захисника зображено вовка й гієну, що символізують ворожих сусідів-загарбників: Угорщину, яка за підтримки Гітлера вела відкриту агресію проти Карпатської України, і Польщу.

Відповідь: Б. 

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Трагічним явищем періоду Другої світової війни в Україні було використання радянським командуванням так званих чорносвитників («чорної піхоти», «чорних піджаків»).

Після відступу нацистів радянські польові військкомати масово примусово забирали до армії всіх чоловіків, які залишалися на окупованій території.

Мобілізованих, яких уважали потенційними зрадниками, кидали в бій без військового вишколу, належного умундирування (часто у власному цивільному одязі – звідси «чорносвитники») і без зброї, змушуючи «змивати провину кров'ю».

Відповідь: Г.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.

Сталінський тоталітарний режим у період післявоєнної відбудови (1945 – початок 1950-х pp.) розгорнув потужну ідеологічну кампанію боротьби з «безрідним космополітизмом», яка мала виразний антисемітський характер.

Влада прагнула ізолювати суспільство від західних впливів в умовах початку «холодної війни», ліквідувати будь-які прояви вільнодумства й утвердити шовіністичну тезу про абсолютну першість російської культури й науки.

Радянська пропаганда звинувачувала інтелігенцію в «плазуванні та низьковклінності перед іноземщиною та буржуазною культурою Заходу».

Жертвами кампанії стали сотні українських і єврейських діячів науки й культури. Їх публічно цькували в пресі, звільняли з роботи, виключали з партії та позбавляли можливості публікуватися.

Відповідь: В.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи.

Особливість дисидентського руху в Україні в 1970–1980-х рр. полягала в тому, що рух не набув широкої підтримки населення.

Сприймаючи український дисидентський рух як загрозу цілісності імперії, режим вдавався в Україні до особливо жорстоких репресій. Тим, хто критикував радянський лад, відмовляли у працевлаштуванні, позбавляли їхніх дітей можливості здобути освіту й навіть позбавляли даху над головою. Найнепоступливіших засуджували до тривалих термінів ув'язнення, відправляли на заслання або запроторювали до психіатричних лікарень. Знищуючи одиниці, системі вдавалося залякувати мільйони. 

Відповідь: А.

ТЕМА: Творення нової України.

Марки присвячено подіям Революції Гідності (листопад 2013 – лютий 2014 рр.).

Відмова тодішнього президента Віктора Януковича підписати Угоду про асоціацію з Євросоюзом на саміті «Східного партнерства» у Вільнюсі спричинила мирні протести в Києві й регіонах. Євроінтеграційні гасла дали акції назву Євромайдан.

Після силового розгону 30 листопада Євромайдан став рушієм кардинальних змін у країні, запустив процес повного оновлення державної системи й отримав назву «Революція Гідності».

Мініатюри на марках містять ключові образи-символи євромайданівського протесту: каску – символ самооборони й захисту мітингувальників від кийків і куль спецпризначенців; «йолку» – каркас новорічної ялинки на майдані Незалежності, який активісти перетворили на головну барикаду й артоб'єкт, завішаний прапорами, плакатами й гаслами; бочку – у залізних бочках палили багаття для обігріву протестувальників холодними зимовими ночами.

Відповідь: В.