ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

У цитаті з «Повісті минулих літ» описано історичний компроміс між князями-братами Ярославом Мудрим і Мстиславом Хоробрим, який поклав край затяжній міжусобній війні за владу після смерті їхнього батька – Володимира Великого.

Брати уклали мир і розділили сфери впливу: Правобережжя із центром у Києві залишилося під владою Ярослава Мудрого, Лівобережжя із центром у Чернігові відійшло до Мстислава Хороброго.

Брати правили спільно до смерті Мстислава 1036 р., після чого Ярослав Мудрий став одноосібним володарем усієї Київської держави.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XIV – першій половині XVI ст. Кримське ханство.

Характерною рисою суспільно-політичного життя Великого князівства Литовського в XIV–XV ст. було дотримання політичного принципу «старини не рушимо, новини не вводимо». Литовські князі не ламали звичного устрою життя місцевого населення. Було збережено руські удільні князівства, офіційною мовою стала руська, литовська знать масово приймала православну віру, норми «Руської Правди» лягли в основу правової системи Великого князівства Литовського.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в другій половині XVI ст.

Державний устрій Речі Посполитої, створеної внаслідок Люблінської унії 1569 р., детально зілюстровано на схемі Г.

На схемі відображено, що Річ Посполита була державою з федеративним устроєм, де Королівство Польське й Велике князівство Литовське об'єдналися, але зберегли статус самоврядних частин (суб'єктів).

Спільним для обох суб'єктів федерації були: монарх, парламент (сейм і сенат), зовнішня політика та грошова система.

Королівство Польське й Велике князівство зберегли внутрішній суверенітет: власну виконавчу владу (уряд), власні збройні сили (військо), свій бюджет (казну) і своє правове поле (закони).

Відповідь: Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.

Наведено фрагмент промови гетьмана Богдана Хмельницького (зображення Б), яку він виголосив у лютому 1649 р. в Переяславі під час переговорів із королівськими послами Речі Посполитої.

Цю промову вважають офіційною програмою розбудови Української держави. У ній чітко сформульовано фундаментальні засади української державницької ідеї: відмову від визнання верховенства польського короля, легітимізацію влади гетьмана, соборність усіх українських земель, ліквідацію польського панування та кріпацтва, а також надання православ’ю статусу державної релігії. 

А портрет гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного

В портрет гетьмана Петра Дорошенка

Г портрет гетьмана Івана Мазепи

Відповідь: Б.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х рр. XVII ст.

Бахчисарайський мирний договір було укладено 1681 р. між Османською імперією, Кримським ханством і Московським царством.

Договір залишив Гетьманщину розділеною між сусідніми державами й фактично закріпив спустошення та руйнацію Правобережної України, яких вона зазнала за часів Руїни. Зокрема, сторони домовилися, що землі між Дніпром і Південним Бугом протягом 20 років мають залишатися незаселеними. Там було заборонено будувати нові фортеці, міста чи відновлювати старі, зокрема, зруйнований Чигирин (на картосхемі позначено цифрою 3).

Відповідь: В.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.

«Енеїда» Івана Котляревського, «Історія Русів» і «Кобзар» Тараса Шевченка є ключовими складниками й символами українського національного відродження кінця XVIII – середини XIX ст. Цей процес пробудження національної самосвідомості охоплював актуалізацію культури, мови та історичної пам’яті українського народу, що стало підґрунтям для боротьби за відновлення державності.

«Енеїда» – перший твір, написаний живою, розмовною народною українською мовою, яким автор довів, що вона придатна для високої літератури.

Анонімний автор «Історії Русів» обґрунтовує ідею, що Україна є прямою та законною спадкоємицею Київської держави (Русі), а українці – самобутнім народом.

Тарас Шевченко у збірці «Кобзар» об’єднав тему трагічної долі кріпаків, героїки козаччини та пророцтва національного пробудження.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Українські землі в складі Австрійської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.

Революційні події в Європі 1848–1849 рр., відомі під назвою «Весна народів», активізували національно-визвольні рухи підданих імперії Габсбургів, зокрема українців.

Західноукраїнська інтелігенція та уніатське духовенство для захисту прав українського населення 1848 р. створили у Львові першу легальну політичну організацію українців – Головну руську раду (ГРР).

У маніфесті ГРР йшлося про єдність українського народу, підтримку демократичних реформ і захист національних прав усіх поневолених народів імперії.

Головна руська рада вимагала від центрального уряду поділу Галичини за етнічним принципом на Східну (українську) і Західну (польську), об’єднання Галичини, Буковини й Закарпаття в одну провінцію, викладання в школах українською мовою.

Завдяки діяльності ГРР український національно-визвольний рух досяг найбільших успіхів у культурно-просвітницькій сфері. Було започатковано видання першої української газети «Зоря Галицька»; розпочато будівництво Народного дому у Львові; відкрито кафедру української мови та літератури при Львівському університеті; засновано Галицько-руську матицю, яка видавала популярні книжки для народу; скликано Собор руських учених – перший з’їзд діячів української культури, науки та освіти.

З посиленням абсолютизму в Австрійській імперії Головну руську раду було розпущено 1851 р.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Відомий історик мистецтва Олександр Бенуа в статті про сенсаційну виставку авангардистів «0,10», що відкрилася в грудні 1915 р. в Петрограді, влучно схарактеризував картину Казимира Малевича «Чорний квадрат».

Малевич повісив свій твір у кутку кімнати під самою стелею – там, де в традиційних домівках зазвичай розміщували православні ікони, адже сприймав його як нову святиню.

Критик спрогнозував, що ця робота – не просто епатаж чи жарт художника, а фундаментальний злам у сприйнятті мистецтва. Він побачив у картині маніфест нового напряму – супрематизму, який заперечував усе класичне мистецтво заради чистої безпредметності.

Відповідь: А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині XIX ст.

У спогадах описано величезний вплив, який справив на покоління громадівців видатний історик Микола Костомаров. Також у тексті згадано «Основу» – перший український суспільно-політичний і науково-літературний журнал, що виходив у Петербурзі в 1861–1862 рр. з ініціативи першої Громади й відіграв величезну роль у формуванні українського національного руху.

Петербурзька громада стала взірцем для створення подібних організацій в Україні – насамперед Київської громади («Старої громади»), а також громад у Харкові, Одесі, Полтаві й Чернігові. Діяльність громадівців мала суто культурно-просвітницький характер.

Відповідь: Г.