ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на перевірку знання діяльності київських князів і сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом, уміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікування в завданні – наслідки описаних подій.

Словосполучення-маркери в джерелі 1 – «Охрестився ж він у церкві Святої Софії... у городі Корсуні», «По хрещенні ж привів Володимир цесарицю на обручення.. Коли ж охрестили його... передали йому віру християнську» – чітко вказують на хрещення Володимира в Корсуні – 987 рік (Х століття).

Словосполучення-маркери в джерелі 2 – «вискочили всі інші вої з човнів, і мовив Олег Аскольдові й Дірові: «Ви оба не є князі, ні роду княжого. А я єсмь роду княжого. – І тут винесли Ігоря. – А се – син Рюриків» – чітко вказують на події 882 рік (ІХ століття) – захоплення Києва Олегом.

Словосполучення-маркери в джерелі 3 – «І заложив князь… в города сього ворота є Золоті... Спорудив [церкву] Благовіщення. Після цього він звів монастир Святого Георгія Побідоносця» – чітко вказують на період правління князя Ярослава Мудрого (ХІ століття).

Словосполучення-маркери в джерелі 4 – «І взяли татари місто Київ, місяця грудня в 6 день... а Дмитра воєводу привели пораненого до Батия» – чітко вказують на 1240 рік (ХІІІ століття).

Правильна відповідь:1Б, 2А, 3В, 4Д.

ТЕМИ: Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині ХVІІ століття. Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті роки ХVІІ століття. Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання основних фактів біографії історичних постатей із історії України.

Мелетій Смотрицький – один із перших ректорів Київської братської школи. Автор «Граматики словенської», полемічного твору «Тренос, або Плач східної церкви...».

Феофан Прокопович – ректор Києво-Могилянської академії, згодом – віце-президент Синоду. Автор філософських праць «Духовний регламент», «Правда волі монаршої».

Лазар Баранович – був висвячений на єпископа Чернігівського і Новгород-Сіверського. Заснував друкарню в Чернігові. Автор богословських трактатів «Нова міра старої віри», «Меч духовний».

Іван Щирський – освіту здобув у Чернігівському колегіумі, у якому працював викладачем. Автор ілюстрацій і гравюр до книг Дмитра Туптала, Стефана Яворського, Пилипа Орлика тощо.

Правильна відповідь: 1В, 2Б, 3Г, 4Д.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ століття і в 1900–1914 роках.

Завдання скеровано на перевірку сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом, уміння встановлювати логічні пари.

Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікування в завданні – зміст зазначених документів.

Уривок «Маніфесту…» імператора Олександра II (1861 р.) відповідає джерелу А. На це вказують словосполучення-маркери – «Ми, Олександр Другий…», «кріпосні люди отримають повні права вільних сільських обивателів».

Уривок Циркуляра міністра внутрішніх справ Петра Валуєва (1863 рік) відповідає джерелу В. На це вказує словосполучення-маркер – «Видання книг малоруською мовою як духовних, так і навчальних для першопочаткового читання народу, припинити».

Уривок Емського указу імператора Олександра II (1876 р.) відповідає джерелу Б. На це вказують словосполучення-маркери – «не допустити ввезення в межі імперії... будь-яких книг.., що видаються за кордоном малоросійською говіркою», «припинити видання газети “Киевский телеграф”».

Уривок «Маніфесту…» імператора Миколи II (1905 рік) відповідає джерелу Д. На це вказують словосполучення-маркери – «До обов’язків уряду Ми віднесли виконання непохитної нашої волі», «дарувати населенню непорушні основи громадянської свободи совісті, слова, зібрань і союзів».

Правильна відповідь: 1А, 2В, 3Б, 4Д.

ТЕМИ: Українська революція. Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій 1918–1921 років і вміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Другий «зимовий» похід Армії УНР (жовтень – листопад 1921 року) став завершенням збройної боротьби за незалежність України.

Прихід до влади гетьмана Павла Скоропадського (29 квітня 1918 року) привів до відновлення права приватної власності, створення державного бюджету.

Брест-Литовський договір між УНР і державами Четверного союзу (січень (лютий) 1918 року) дав змогу Українській Центральній Раді за допомогою німецько-австрійських військ відновити свою владу й вигнати більшовиків із території України.

Розгром Червоною армією військ Петра Врангеля привело до припинення широкомасштабних бойових дій на території України.

Правильна відповідь: 1Д, 2Б, 3В, 4Г.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 роки) і в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання постатей української культури.

Олександр Білаш, Платон Майборода є видатними представниками пісенної і хорової музики.

Наталя Ужвій, Ада Роговцева є видатними представницями театрального мистецтва.

Євгенія Мірошниченко, Анатолій Coлов’яненко досягли вершин в оперному співі.

Борис Олійник, Іван Драч – видатні українські поети.

Правильна відповідь: 1Д, 2Г, 3В, 4Б.

ТЕМИ: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роки. Україна в перші повоєнні роки (1945-й – на початку 1950-х років), в умовах десталінізації (1953–1964 роки). Розпад Радянського Союзу й відродження незалежності України (1985–1991 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання основних понять із історії України, уміння встановлювати логічні пари.

Плюралізм – можливість соціальних груп висловлювати різні позиції, погляди через своїх представників у політичних і громадських організаціях.

Радянізація – насильницьке насаджування на певній території норм економічного, суспільно-політичного, культурного життя, утверджених в СРСР.

Волюнтаризм – практика, згідно з якою головним чинником досягнення мети є суб’єктивні бажання і довільні рішення осіб.

Космополітизм – теорія і практика, в основу яких покладено тезу про пріоритетність загальнолюдських цінностей над цінностями окремої нації.

Правильна відповідь: 1А, 2Д, 3Б, 4Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ століття,

другій половині ХVІІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання основних дат подій із історії України, уміння встановлювати хронологічну послідовність.

Ліквідація гетьманства – 1764 рік.

Заснування Нової (Підпільненської) Січі – 1734 рік.

Полтавська битва – 1709 рік.

Утворення Малоросійської колегії на чолі з бригадиром Степаном Вельяміновим – 1722 рік.

Правильна відповідь: ВГБА.

ТЕМА: Стародавня історія України. Поява та розселення людей на території України.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати причинно-наслідкові зв’язки.

Завдання передбачає визначити один з наслідків винайдення людиною лука та стріл.

Для виконання завдання можна скористатися таким алгоритмом.

Перше. Пригадати, у який історичний період це відбулося.

Другий крок. Співвіднести причину sз зазначеними у відповідях наслідками.

Лук і стріли були винайдені у період мезоліту. Це дало змогу збільшити продуктивність праці мисливця в умовах зміни тваринного світу.

Відповідь – В.

ТЕМА: Стародавня історія України. Кочовики за раннього залізного віку. Територія розселення скіфів.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), вміння отримувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції поставленого до неї запитання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з карти з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на карті позначено межі Великої Скіфії, що існувала в VІ–ІV ст. до н.е.

На це вказують місця розташування найбільш відомих скіфських царських курганів (Товста Могила, Чортомлик, Солоха, Гайманова Могила) та розташовані поряд грецькі міста-держави (Тіра, Ольвія, Херсонес, Пантікапей), а також частина володінь Персії в період її найбільшої могутності.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Внутрішньо- та зовнішньополітична діяльність князів/княгині: Олега, Ігоря, Ольги.

Завдання передбачає перевірку знань про діяльність київських князів.

У цьому випадку мова йде про діяльність княгині Ольги, яка провела ґрунтовні адміністративні реформи, що започаткували формування державного апарату на місцях («погости», «становища»). А також, щоб уникнути конфліктів між князем і підвладними племенами, встановила норми данини («устави», «уроки»).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Князювання Володимира Великого. Запровадження християнства як державної релігії..

Завдання передбачає перевірку сформованості вміння отримувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.

Джерелом є фото історичних пам’яток.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на рисунку-реконструкції, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на малюнку зображені промальовки монет часів Київської Русі. Написи і зображення тризуба свідчать, що це монети, відкарбовані за часів князя Володимира. Крім написів, на монетах є схематичне зображення князя з хрестом в образі візантійського імператора та Ісус Христос.

Таким чином, зображення на монетах свідчать, що початку карбування монет в Київській Русі сприяло запровадження християнства як державної релігії.

Відповідь – А.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Князювання Ярослава Мудрого. Територіальні межі Київської Русі за Ярослава Мудрого.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), уміння отримувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції поставленого до неї запитання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з карти з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на карті позначено межі Київської Русі та сусідніх держав. Зазначені межі і географічні назви чітко вказують на князя Ярослава Мудрого. Зокрема, місто Юр`їв – засноване князем Ярославом і назване на честь його християнського ім’я, Червенські міста (Червень, Белз, Перемишль) – потрапили під княжу руку Володимира і Ярослава.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Князювання Володимира Мономаха та його сина Мстислава в Києві.

Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави. у ІХ–ХІV ст. Розвиток культури та освіти. Здобутки в галузі писемності, літератури.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати пам’ятку давньоруської літератури на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – назва і автор пам’ятки давньоруської літератури.

Уривок джерела містить настанови в управлінні на основі християнських чеснот, що чітко вказує на «Повчання дітям» Володимира Мономаха.

Відповідь – В.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Князювання Данила Романовича. Монгольська навала на південно-західні землі Русі.

Завдання передбачає перевірку знань про зовнішньополітичну діяльність князя Данила Галицького.

Із зазначеними у відповідях державами Данило мав тісні стосунки, які мали періоди мирного існування, союзницьких відносин, а також і війн.

Одним з пріоритетів князя було звільнитися від зверхності Золотої Орди. Саме Папа Римський Інокентій ІV закликав до хрестового походу проти монголів і надав Данилу Галицькому королівський вінець.

Відповідь – Б.