ТЕМА: Україна у період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.)

Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дозволяють отримати уявлення про думки та настрої людей у певний час. Карикатури коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Однак карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується зображення. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні позиції, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, почасти спираючись на певні стереотипи.

Отже, карикатура, відповідно до умови завдання, присвячена одному з негативних явищ радянської дійсності. В умовах тотального дефіциту робітники намагалися «винести» зі свого робочого місця дефіцитні товари для обміну на інші дефіцити, продажу тощо. На це вказують персонажі карикатури: охоронних підприємства і робітник, який, використовуючи хитрість, намагається винести з підприємства продукцію виробництва.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації.

Для правильного розв’язання завдання потрібно проаналізувати уривок зі спогадів дисидента Івана Світличного й дійти висновку, що саме викликало «багато ілюзій», «рожевий оптимізм» у суспільстві відразу після ХХ з’їзду КПРС, що відбувся 1956 року, і на якому розвінчано «культ особи» Йосипа Сталіна. Цей поштовх до лібералізації суспільного життя в СРСР дістав назву «відлиги». У варіанті відповіді А вжито словосполучення «нова спільнота – радянський народ», уведене в ужиток за часів кризи радянської системи, тобто в період «застою». Варіант відповіді В містить термін «гласність», що властивий періоду «перебудови» Михайла Горбачова. Гасло «Кадри вирішують усе!» характерне для сталінського тоталітарного суспільства.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.

Країни Європи, що постраждали в роки Другої світової війни, отримали економічну допомогу від США, так званий «план Маршалла».

Натомість СРСР та його сателіти відмовилися від такої допомоги. Це пояснювалося пріоритетністю у відбудовчому процесі. Пригадаймо, що для керівництва СРСР пріоритетом, починаючи з 1930-х років, і відповідно після війни, завжди була важка промисловість і воєнно-промисловий комплекс. Натомість життя громадян держави керівництвом СРСР ставилося на маргінес.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

У 1941 році на території УРСР розгорілися вирішальні бої німецько-радянської війни.

Саме відчайдушний опір частин Червоної армії на території України зірвав плани «блискавичної війни» Німеччини проти СРСР – «план Барбаросса».

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Західна Україна в 1921–1939 рр.

Ідентифікація дає змогу визначити, що на фото зображено Є. Коновальця, А. Мельника, С. Бандеру. Усі вони в різний час були головами проводу українських націоналістів.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роках.

«Розстріляне відродження» – термін, яким позначають знищення генерації літераторів і митців української культури 20–30-х років ХХ ст. в результаті сталінських репресій. Загалом було знищено близько 500 видатних діячів.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Розвиток України в 1929–1938 рр. Радянська модернізація в Україні. Сутність і наслідки політики форсованої індустріалізації та колективізації в Україні.

Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді.

Предмет ідентифікації в завданні – політика партійно-державного керівництва УСРР.

Зміст плакату чітко вказує на кампанію боротьби з куркульством, яка супроводжувала процес насильницької колективізації.

Відповідь – В.

ТЕМА: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

Правильне розв’язання завдання полягає у виборі характерних ознак культурного життя радянської України в 1921–1928 роках.

Боротьба з «космополітизмом» відбувалася після Другої світової війни. Більшовики ніколи не відмовлялися від атеїстичної пропаганди. Повернення в культурний простір імен репресованих українських літераторів відбулося за часів керування державою Микити Хрущова. Утворення творчих об’єднань «ВАПЛІТЕ», «Гарт», «Плуг» тощо відбулося у 1920-х роках.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.).

На картосхемі зображено територію УСРР на 1921 р. На це вказують обриси кордонів і назви сусідніх держав.

Стрілками на карті позначено Другий «зимовий похід» Повстанської армії УНР, який відбувався в жовтні-листопаді 1921 р. під керівництвом Ю. Тютюнника. Похід завершився поразкою з декількох причин: невдало було обрано час походу; завдяки діяльності радянських спецслужб задум походу був цілком відомим і радянська сторона готувала пастку. Лише завдяки збігу обставин вдалося уникнути повної катастрофи. Натомість поразка походу позначилася трагедією під Базаром, де в полон до Червоної Армії потрапило 359 українських бійців, які за відмову перейти на бік червоних були розстріляні біля м. Базар (позначено на картосхемі).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі. Українські землі в складі Польщі. Вплив міжнародної ситуації 1920–1930-х рр. на становище західноукраїнських земель.

Предмет ідентифікації в завданні – наслідки рішення Ради послів Антанти від 14 березня 1923 р.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «Іменем Національної Ради Східної Галичини як легального представництва українського населення Східної Галичини», «українське населення ніколи не погодиться з пануванням Польщі» – дозволяють визначити, що в спогадах Є. Петрушевича йдеться про його заяву на рішення Ради послів Антанти про передачу Східної Галичини під владу Польщі. Після цього рішення Ради послів втрачався сенс існування державних структур ЗУНР. Боротьба населення Східної Галичини за своє національне визволення переходило до нових форм.

Відповідь – В.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

1918 рік (як це зазначено в умові) розпочався підписанням урядом Центральної Ради Брест-Литовського договору з країнами Четверного Союзу. У домовленостях ішлося й про допомогу, яку наддадуть Центральні держави у вигнанні більшовиків з Києва. А також про зобов’язання уряду Центральної Ради надавати відповідну кількість продовольства до Центральних держав, зокрема Німеччини. Однак власне економічне питання і «підкосило» авторитет Центральної Ради.

Тепер перейдемо до варіантів відповідей.

Варіант А відпадає, позаяк Українська Центральна Рада перебувала в стані війни з більшовицькою Росією.

Варіант Б (проголошення ЗУНР і початок польсько-української війни), стосується подій Заходу України.

Варіант В так само не є коректним, бо Директорія УНР утворюється в листопаді 1918 р., зокрема для боротьби з гетьманатом.

Як бачимо, якщо нас запитують про передумову, залишається лише одна правильна відповідь.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні

Формування в роки Першої світової війни легіону Українських січових стрільців у складі австрійської армії засвідчило лояльність українців Галичини до австро-угорської монархії.

Відповідь – А.

ТЕМИ: Україна в умовах десталінізації. Україна в період загострення кризи радянської системи.

Картина Тетяни Яблонської «Хліб» показує реалістичне життя колгоспів часів радянської влади.

Картина «Гороховий звір» Марії Приймаченко заворожує своєю безпосередністю не лише шанувальників мистецтва.

Поет Василь Симоненко – знакова постать серед «шістдесятників».

Українське поетичне кіно – мистецька течія, що виникла в радянському кіно в середині 1960-х з виходом «Тіней забутих предків» Сергія Параджанова з Іваном Миколайчуком у головній ролі.

Правильна відповідь: 1 – В, 2 – А, 3 – Г, 4 – Д.

ТЕМИ: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні. Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні. Західноукраїнські землі у міжвоєнний період. Україна в роки Другої світової війни.

Кожен період історії України має лише йому притаманні поняття і терміни. Наприклад:

• установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні (1921–1928 рр. – «нова економічна політика», «коренізація», «індустріалізація»;
• утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні (1929–1938 рр.) – «п’ятирічка», «розкуркулення», «розстріляне відродження;
• західноукраїнські землі в міжвоєнний період (1921–1938 рр.) – «осадництво», «пацифікація», «інтегральний націоналізм»;
• Україна в роки Другої світової війни (1939–1945 рр.) – «новий порядок», «план “Ост”», «Голокост».

Відповідь: 1 – Д, 2 – В, 3 – А, 4 – Г.