ТЕМА: Історично-культурні пам’ятки. Українські землі в другій половині XVIII століття.

На фото зображено Собор святого Юра у Львові. Тривалий час цей собор був головним храмом Української Греко-Католицької Церкви, митрополитом якої 1901–1944 рр. був Андрей Шептицький.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ століття.

У 60–90-х рр. ХІХ ст. економіка Наддніпрянської України переживала бурхливий розвиток, зумовлений  індустріалізацією.

Індустріалізація – історичний процес техніко-економічного переходу від аграрного до промислового способу суспільного виробництва, який проходить через машинну стадію виробництва товарів і послуг.

Поштовхом до швидкого економічного розвитку стали Великі реформи 60–70-х рр. ХІХ ст. і значний приплив іноземного капіталу для освоєння значних природних багатств.

Особливістю індустріалізації в Наддніпрянщині було те, що вона охопила лише окремі її регіони, особливо Донбас.

Галузі виробництва були розвинуті нерівномірно. Значну роль відігравав іноземний капітал (бельгійський, французький, англійський, німецький тощо).

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII – у першій половині ХІХ століття.

Головна руська рада – це перша політична організація українців Галичини, яка виникла у Львові під час Весни народів (загальноєвропейської революції 1848–1849 рр.) і діяла в період 1848–1851 рр. Першим її головою був єпископ Григорій Яхимович.

Революційні події в Європі 1848–1849 рр., відомі під назвою «весна народів», активізували національно-визвольні рухи підданих імперії Габсбургів, зокрема українців. 

Західноукраїнська інтелігенція та уніатське духовенство для захисту прав українського населення створили у Львові першу легальну політичну організацію українців – Головну руську раду (ГРР). 

У маніфесті ГРР від 10 травня 1848 р. йшлося про єдність українського народу, підтримку демократичних реформ і захист національних прав усіх поневолених народів імперії.

Головна Руська Рада вимагала від центрального уряду поділу Галичини за етнічним принципом на Східну (українську) і Західну (польську), об’єднання Галичини, Буковини й Закарпаття в одну провінцію, викладання у школах українською мовою.

Завдяки діяльності УГГ український національно-визвольний рух досяг найбільших успіхів у культурно-просвітницькій сфері. Було започатковано видання першої української газети «Зоря Галицька»; розпочато будівництво Народного дому у Львові; відкрито кафедру української мови та літератури при Львівському університеті; засновано Галицько-руську матицю, яка видавала популярні книжки для народу; скликано Собор руських учених – перший з’їзд діячів української культури, науки та освіти.

З посиленням абсолютизму в Австрійській імперії Головну руську раду розпущено в червні 1851 р.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Культура України кінця XVIII – першої половини ХІХ століття.

Маркери в джерелі – слова і словосполучення “Гайдамаки”, Пустив я їх у люди… – чітко вказують на поему, яку написав Тарас Шевченко.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII століття.

Коліївщина, як одне з гайдамацьких повстань, охоплювало територію Правобережної України, що входила на той час до складу Речі Посполитої.

Коліївщина (1768 р.) – це найвищий етап гайдамацького руху, національно-визвольне повстання на Правобережній Україні проти польського панування, соціального гніту та релігійних утисків.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII століття. Українські землі наприкінці XVII – у першій половині XVIII століття.

Портрети чітко вказують на Шведське королівство, з яким укладали союзи 1656–1657 рр. і 1708–1709 рр.

Українсько-шведський союз має історичну традицію, до якої зверталися як гетьман Богдан Хмельницький, так і пізніше Іван Мазепа, оскільки Швеція була смертельним ворогом Московії і не мала з Україною спільних кордонів та спірних питань.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII століття.

На картосхемі відображено події Національно-визвольної війни українського народу середини XVII століття в період 1650–1651 рр.

Підсумком подій, відображених на картосхемі, стало укладення Білоцерківського мирного договору. Цей договір, укладений у 1651 році, був наслідком поразки під Берестечком і скорочував територію, зображену на карті (залишалося лише Київське воєводство).

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині XVII століття.

Подія, описана в уривку джерела, відбулася 1618 р.

Уривок описує похід запорозьких козаків на чолі з гетьманом Петром Конашевичем-Сагайдачним на Москву з метою підтримки польського королевича Владислава Вази у його претензіях на московський престол.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в другій половині XVI століття.

Прочитаний уривок, що описує мученицьку страту шляхом повішання на гак у Константинополі, стосується гетьмана Дмитра (Байди) Вишневецького.

Дмитро Вишневецький (бл. 1516 – бл. 1563) був одним із перших відомих козацьких ватажків і, за деякими версіями, засновником першої відомої Січі на острові Мала Хортиця (середина 1550-х років).

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації.

Кримську область передано до складу УРСР 1954 року в період «відлиги», проведення керівництвом Радянського Союзу політики лібералізації й реформ, зокрема, в економічному секторі.

На прохання Кремля Україна взялася рятувати зруйнований війною і вкрай занедбаний Російською РФСР Крим – із розваленою економікою і депортованим населенням. Тобто рішення Верховної Ради СРСР про передання Кримської області до складу УРСР прийнято з міркувань економічної доцільності (варіант відповіді 1).

У п’ятому варіанті відповіді йдеться про Переяславську раду 1654 року. Додавши 300 років, дістанемо 1954 рік. Тобто це ще одна правильна відповідь – 5.

Також перехід області до іншої республіки визначав статус півострова як адміністративно-територіальної одиниці республіки (7).

Правильна відповідь: 1, 5, 7.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму 1929–1939 рр.

Колективізація, тобто формування колективних господарств (колгоспів), запроваджене в СРСР, не знайшла відгуку серед селян радянської України.

Український чорнозем давав можливість селянській родині самостійно працювати й отримувати достатній урожай на своїй ділянці. Тому з 1929 р. цей процес пішов насильницьким шляхом: почалося так зване розкуркулення (обираємо як правильний варіант 3).

Селянам створювали такі умови, що змушували їх іти в колгосп. Зокрема 1932 року жителі міст отримали внутрішні паспорти (обираємо як правильний варіант 6), натомість населення сіл їх не отримало, що означало практично «державне закріпачення» селян до землі. Без паспорта, селянин не міг переїхати працювати з пункту А в пункт Б.

Характерним процесу колективізації було створення МТС (машинно-тракторних станцій), завданням яких було працювати технікою на колгоспних ланах (обираємо як правильний варіант 4).

Відповіді: 3, 4, 6.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Головними ідеями програмних документів Кирило-Мефодіївського братства (зокрема «Книги буття українського народу» та «Статуту») були пункти під номерами 1, 2 та 4.

1. Ліквідація самодержавства, скасування кріпацтва та станового поділу суспільства: Братчики вважали кріпосне право великим гріхом і виступали за повне звільнення селян.

2. Створення демократичної федерації слов’янських християнських республік: Це була їхня ключова геополітична візія. Вони мріяли про союз слов'янських народів, де кожен народ мав би свою республіку, а центром такого союзу мав стати Київ.

4. Утвердження демократичних прав і свобод, рівності усіх громадян перед законом: Організація базувалася на християнських цінностях, які передбачали рівність усіх людей незалежно від походження.

Відповідь: 1, 2, 4.

ТЕМА: Післявоєнна відбудова та розвиток України в 1945 – початку 1950-х рр. Україна в період загострення кризи радянської системи. Україна в умовах незалежності

Джерело А. Ключові в джерелі маркери – «репресії», «дисиденти», – допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про дисидентський рух початку 1970-х рр., масові арешти дисидентів 1972 р.

Джерело Б. Маркер «Комуністи у своїх виступах піддали критиці новий роман О. Гончара «Собор»» допомагає визначити, що в уривку джерела йдеться про події кінця 1960-х рр.

Джерело В. Ключові словосполучення-маркери – «масовий виїзд вчених за кордон, перехід їх до комерційних структур» – допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про процеси, які почалися на початку 1990-х рр.

Джерело Г. Маркери «безрідний космополітизм… проявляється в плазуванні та низькопоклонстві перед іноземщиною», «Безрідний космополітизм є зброєю в боротьбі проти соціалізму» – допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про процеси кінця 1940-х – початку 1950-х рр.

Правильна відповідь: 1–Г, 2–Б, 3–А, 4–В.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 рр.)

Ключові в джерелі словосполучення-маркери вказують на рік виходу вказаної газети.

Варіант відповіді А. Словосполучення-маркери – «Широким фронтом через Дніпро», «Німецькі війська вступили у Київ», «Огляд воєнних дій з 17 по 19 вересня» – вказують на вересень 1941 р. (Німецькі війська вступили в Київ 19 вересня). Зверніть увагу! Газета «Вільна Україна» виходила на території, окупованій німецькими військами.

Варіант відповіді Б. Словосполучення-маркери – «Як дійшло до війни», «Німецько-польська війна», «Похід німецької армії в Польщі» – указують на початок Другої світової війни (1 вересня 1939 р.). Додатковою підказкою є фрагмент карти.

Варіант відповіді В. Словосполучення-маркери – «Харків здобутий», «Перед брамами Москви», «Зовнішня лінія оборони совєтської столиці прорвана», «Великий погром армій Тимошенка» – указують на жовтень 1941 р. Харків був захоплений німецькими військами 25 жовтня 1941 р. Під час першого етапу німецького наступу на Москву (операція «Тайфун»), що тривав з 30 вересня по початок листопада 1941 р. німецьким військам вдалось оточити в районі Брянська і західніше Вязьми та розгромити основні сили Західного фронту радянських військ (у полон потрапило 663 тис. солдатів (за іншими даними – 688 тис., 1242 танки, 5400 гармат), що прикривали Москву. Вермахт захопив Калінін (Твер), Малоярославець, Можайськ, Волоколамськ, упритул наблизився до Тули. Німецькі танки вже стояли за 80–100 км від Москви. Зверніть увагу! Газета «Голос Полтавщини» виходила на території, окупованій німецькими військами.

Варіант відповіді Г. Словосполучення-маркери – «Севастополь пав», «Німецькі відділи на південному і середньому відтинку Східного фронту вирушили в наступ», «До боїв у Північній Африці», «Остання радіопередача з Тобрука» – указують на події літа 1942 р. Зверніть увагу! Газета «Вечірній листок» виходила на території, окупованій німецькими військами.

Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–В, 4–Г.