ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 роки).

Завдання скеровано на оцінювання знання суті нової економічної політики й уміння застосовувати основні поняття і терміни з історії України.

Більшовицьке керівництво в його прагненні здійснити комуністичні перетворення на селі – усуспільнення селянських господарств – за часів «воєнного комунізму» зіткнулося зі значним опором, особливо селянства. Провал спроби спонукав більшовицького лідера до пошуку нових шляхів перетворення. Одним із таких шляхів, який дав би «…можливість переходу селянства до соціалізму більш простим, легким і доступним для селянина шляхом», він уважав кооперацію.

Кооперація – це форма організації економічної діяльності людей та організацій для спільного досягнення загальних цілей або задоволення потреб. Її різновидом є сільськогосподарська кооперація – система кооперативних сільськогосподарських товариств і спілок, створених на добровільних засадах із метою організації виробництв, заготівель, перероблення і збування продукції.

Сільськогосподарська кооперація досить успішно розвивалася на українських землях із другої половини ХІХ століття. Проте більшовики здійснили підміну понять. Кооперацію в їхній практичній діяльності підмінено колективізацією – примусовим усуспільненням селянських господарств.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 років).

Завдання скеровано на оцінювання сформованості вмінь аналізувати візуальне історичне джерело.

Алгоритм виконання завдання наведено нижче.

1. З’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо).
2. Виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування.
3. Аналізування маркерів, узагальнення і вибір правильного з-поміж наведених варіантів відповіді, переконавшись, що він не суперечить вибраним ключовим словам.

Предмет ідентифікування в завданні – зміст агітаційно-пропагандистських плакатів.

Словосполучення-маркери – «Друковане слово розсіє темряву», «Неграмотний – той же сліпий» – однозначно вказують на прагнення влади переконати суспільство в необхідності подолання неписьменності.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).

Завдання скеровано на оцінювання вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст.

Алгоритм виконання завдання наведено нижче.

1. З’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо).
2. Виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування.
3. Аналізування маркерів, узагальнення і вибір правильного з-поміж наведених варіантів відповіді, переконавшись, що він не суперечить вибраним ключовим словам.

Предметом ідентифікування в завданні є орган державної влади в Україні.

Словосполучення-маркери – «Утворивши державу… у Львові, ми визначили границю цієї держави», «стараючись оминути захоплення навіть найменшого клаптика землі, який не був заселений в більшості українцями» – однозначно вказують на відозву Державного Секретаріату Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) до президента США Вудро Вільсона, який у січні 1918 р. в «Чотирнадцяти пунктах» проголосив принцип «самовизначення народів».

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).

Завдання скеровано на оцінювання знання змісту внутрішньої політики гетьмана Павла Скоропадського.

Прийшовши до влади в результаті перевороту й усунення від влади Української Центральної Ради (УЦР), гетьман намагався відійти від соціалістичних принципів політики, яку декларувала попередня влада. Відповідно він виступав за скасування восьмигодинного робочого дня і заборону страйків.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українська революція.

Завдання скеровано на оцінювання вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст.

Алгоритм виконання завдання наведено нижче.

1. З’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо).
2. Виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування.
3. Аналізування маркерів, узагальнення і вибір правильного з-поміж наведених варіантів відповіді, переконавшись, що він не суперечить вибраним ключовим словам.

Предметом ідентифікування в завданні є історична постать.

Словосполучення-маркери – «серце України в залізних лещатах задушила людина, яка носить прізвище… великого художника, що служив рідному краєві своїм майстерним пером», «Я знав і любив вашого батька», «як добре, що його очі не бачили й уші не чули, як син бомбардує красу землі нашої і кладе в домовину українську волю» – однозначно вказують на Юрія Коцюбинського (1896–1937 роки), сина видатного українського письменника Михайла Коцюбинського (1864–1913 роки).

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні. Українська революція.

Завдання скеровано на оцінювання уміння застосовувати знання основних понять і термінів з історії України.

Українські січові стрільці (УСС, усу́си), Український добровольчий легіон – українське національне військове формування у складі австро-угорської армії, сформоване з добровольців, які відгукнулися на заклик Головної Української Ради 6 серпня 1914 р. й стояли під проводом Української бойової управи.

УСС були першими українськими частинами Австро-Угорщини, відібраними за національною ознакою.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австро-угорської імперії у 1900–1914 роках.

Завдання скеровано на оцінювання знання фактів біографії основних постатей історичних постатей.

На початку ХХ ст. митрополитом Української греко-католицької церкви став Андрей Шептицький.

Шептицький Андрей (1865–1944 рр.) – митрополит Української греко-католицької церкви в 1901–1944 роках. Завдяки його діяльності УГКЦ стала ідейним і моральним натхненником українського руху в Галичині. За час свого служіння розбудував греко-католицьку церкву як в Україні, так і за кордоном.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії в другій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на оцінювання знання основних фактів розвитку українського національного руху в Галичині у другій половині ХІХ ст.

Створення у Львові товариства «Просвіта» (1868 р.) і Літературного товариства ім. Т. Шевченка (від 1892 р. – Наукове товариство ім. Т. Шевченка) є прикладом діяльності народовців.

Народовці – діячі культурницького, а згодом і політичного руху, що виник на початку 1860-х рр. серед української інтелігенції Галичини на противагу москвофільству. На кінець ХІХ ст. рух народовців став домінівним у Галичині.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Культура України в другій половини ХІХ – на початку ХХ ст.

На фото зображено пам’ятник Богдану Хмельницькому в Києві, створений 1888 р. скульптором Михайлом Мікешиним.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ століття.

Художній напрям (творчий метод) у літературі й мистецтві ХІХ ст., для якого характерне послідовне дотримання принципу найповнішого, життєво правдивого відображення світу, – це реалізм.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття.

Словосполучення-маркери – «Кирило-мефодіївські братчики, повернені із заслання», «Петербург», «Куліш, який із Білозерським розпочинає видавати український місячник “Основа”» – однозначно вказують на період зародження й організаційного становлення громадівського руху.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття.

За портретними рисами на фото можна впізнати Маркіяна Шашкевича, який у 1833–1837 рр. був лідером «Руської трійці».

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на оцінювання знання процесу розгортання українського національного відродження на українських землях у складі Російської імперії.

Харківський університет, що став центром українського культурного відродження, засновано 1805 р. на Слобожанщині. Викладачі й випускники університету, опанувавши європейські революційні, ліберальні й націоналістичні ідеї та ідеали романтизму, досліджували культуру й історію України, запроваджували українську мову в літературне користування.

Культурне відродження на Слобожанщині унаочнювало необхідність подальшої боротьби за права українців. За змістом воно було набагато перспективнішими від боротьби дворян-автономістів за відновлення права Гетьманщини, що ширилася переважно на Чернігівщині й Полтавщині (Новгород-Сіверський гурток).

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на оцінювання знання адміністративно-територіального устрою українських земель у складі Російської імперії на початку ХІХ століття.

У 60–80-ті роки ХVІІІ ст. після ліквідації козацького устрою на українських землях Слобідської та Лівобережної України остаточно утверджено загальноімперський адміністративно-територіальний устрій. На цих землях на початок ХІХ ст. сформовано Чернігівську, Полтавську й Харківську губернії, які після ліквідації полків поділено на повіти. Ці губернії об’єднано в Малоросійське генерал-губернаторство.

Правильна відповідь – Б.