ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ століття.

Завдання скеровано на оцінювання сформованості вмінь:

• здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст;
• розпізнавати основних історичних персоналій історії України за портретними рисами.

Алгоритм виконання завдання наведено нижче.

• З’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо).
• Виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування.
• Аналізування маркерів, узагальнення і вибір правильного з-поміж наведених варіантів відповіді, переконавшись, що він не суперечить вибраним ключовим словам.

Предмет ідентифікування в завданні – постать козацького гетьмана часів «Руїни».

Словосполучення-маркери – «Обертають край в руїну», «Ти зложив свої клейноди / І покинув Україну», «І на чужині московській / Світлий муж наш погибає», «Був він “Сонцем на Руїні”» – однозначно вказують на діяльність гетьмана Петра Дорошенка.

За портретними рисами можна визначити, що на картинах зображено гетьманів Івана Виговського, Петра Дорошенка, Івана Мазепу й Пилипа Орлика.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Богдана Хмельницького в середині ХVІІ століття.

Завдання скеровано на оцінювання сформованості просторової компетентності, зокрема, картографічних умінь, як-от:

• локалізування історико-географічних об’єктів й історичних фактів на карті;
• здобування і застосовування інформації, наведеної на карті, з огляду на її зміст;
• установлення причиново-наслідкових зв’язків тощо.

Алгоритм виконання завдання наведено нижче.

1. Визначення й узагальнення інформації, наведеної на карті, з огляду на поставлене до неї запитання;
2. Оцінювання інформації, здобутої з карти, на відповідність кожному із запропонованих варіантів відповіді.

На картосхемі виокремлено потовщеною лінією територію Війська Запорозького згідно з умовами Білоцерківського договору. За цим договором територія козацької держави охоплювала лише терени Київського воєводства. Територію Чернігівського й Брацлавського воєводств виведено з-під урядування гетьмана.

Правильна відповідь – А. 

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половині ХVІІ століття).

Завдання скеровано на оцінювання сформованості вміння узагальнювати й здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір правильного з-поміж наведених варіантів відповіді, переконавшись, що він не суперечить вибраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – хронологічні рамки козацьких повстань. Словосполучення-маркери в джерелі – «Кумейки», «знищив Павлюка», «розгромив Острянина», «обрано керівником Гуню», «я двадцять тижнів вів із ним війну та ледве привів до послуху зброєю і немалим пролиттям крові» – однозначно вказують на козацько-селянські повстання 1637–1638 рр. під проводом Павла Бута (Павлюка), Якова Острянина (Остряниці), Дмитра Гуні.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половині ХVІІ століття).

Завдання скеровано на оцінювання сформованості вмінь аналізувати візуальне історичне джерело.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що даютьзмогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір правильного з-поміж наведених варіантів відповіді, переконавшись, що він не суперечить вибраним ключовим словам.

Предмет ідентифікування в завданні – історичний персонаж, діяльність якого пов’язана зі знищенням запорожцями османського флоту й захопленням 1616 року міста Кафи (теперішня Феодосія).

Словом-маркером є напис «Кафа» у центральній верхній частині гравюри XVII століття «Невільницьке місто Кафа». Друга гравюра «Здобуття Кафи» – це перше в українській книжковій графіці композиційне зображення батальної сцени – штурму турецької фортеці козаками на своїх чайках. На задньому плані гравюри – мури фортеці. На передньому – затока з козацькими човнами, що атакують турецькі галери. Бій зображено в той момент, коли козацькі чайки вже захопили ворожі кораблі. Про це свідчать фігури турків, яких козаки скидають з галери. Також показано, що запорожці почали висаджувати десант, і дехто з козаків вже приставив до мурів драбини й піднімається вгору.

Петра Конашевича-Сагайдачного вперше обрано гетьманом улітку 1616 року. Невдовзі після цього він здійснив переможні морські походи на османську фортецю Кафу й Стамбул.

Правильна відповідь – Б.

Тема: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ століття).

Завдання скеровано на оцінювання сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір правильного з-поміж наведених варіантів відповіді, переконавшись, що він не суперечить вибраним ключовим словам.

Предмет ідентифікування в завданні – подія церковного життя на українських землях. Словосполучення-маркери в джерелі – «стараннями преподобних отців Іпатія Потія та Кирила Терлецького», «узгодивши умови, необхідні Церкві нашій», «приступили до святого з’єднання з Римською Церквою» – однозначно вказують на укладення Берестейської унії 1596 р. між Православною і Католицькою церквами й утворення Греко-Католицької церкви.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського й інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ століття).

Із-поміж наведених у варіантах відповіді битв лише дві були з монголами – на Калці (1223 р.) і на Синіх Водах (1362 р.). Проте лише друга битва вирішила долю українських земель, які приєднали до володінь Великого князівства Литовського. Князь Ольгерд розгромив на Поділлі татарських князьків й остаточно встановив свою владу над Поділлям і Київщиною.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського й інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ століття).

Юрій Дрогобич (Котермак) – український учений-просвітянин, географ, астроном, лікар, філософ, астролог і мандрівник, уславився науковою діяльністю в європейських університетах.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала.

Завдання скеровано на оцінювання знання подій часів монгольської навали та сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст.

Предмет ідентифікування в завданні – місто, захоплене і зруйноване монголами. Словосполучення-маркери в джерелі – «Лядські ворота», «воєвода Дмитро був поранений» – однозначно вказують на оборону Києва від монголів. Саме через Лядські ворота монголи увірвалися в місто.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала.

У ХІІ ст. Русь остаточно розпалася на окремі землі-князівства. Процес дроблення супроводжувала запекла міжусобна боротьба. На початок ХІІІ ст. було близько 50 князівств.

Водночас паралельно тривав процес об’єднання окремих земель зі спільною історичною долею під орудою могутнього регіонального лідера – представника однієї з гілок Рюриковичів (Ольговичі, Мономаховичі, Ростиславичі тощо). Окрім того, відбувалася гостра боротьба за загальнокнязівську спадщину – Київ.

Одним із таких центрів об’єднання стало Волинське князівство на чолі з князем Романом Мстиславичем. Саме він 1199 р. в напруженій боротьбі оволодів Галичем і об’єднав два князівства. Першу невдалу спробу Романа захопити Галич датовано 1188 роком. Головним суперником у цій боротьбі був син Ярослава Осьмомисла – Володимир.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на оцінювання знання основних здобутків правління великого київського князя Ярослава Мудрого.

За його правління запроваджено писаний збірник давньоруських законів – «Правда Ярослава» або «Руська правда». Перший її варіант містив 16 статей із нормами, які регулювали відносини між соціальними групами.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на оцінювання сформованості просторової компетентності, зокрема, картографічних умінь, як-от:

• локалізування історико-географічних об’єктів й історичних фактів на карті;
• здобування і застосовування інформації, наведеної на карті, з огляду на її зміст;
• установлення причиново-наслідкових зв’язків тощо.

Алгоритм виконання завдання наведено нижче.

1. Визначення й узагальнення інформації, наведеної на карті, з огляду на поставлене до неї запитання.
2. Оцінювання інформації, здобутої з карти, на відповідність кожному із запропонованих варіантів відповіді.

На картосхемі виокремлено потовщеною лінією територію Русі за часів правління великого київського князя Святослава. На схід від Русі позначено дві держави – Волзьку Булгарію і Хозарський каганат. Стрілками показано похід князя проти Хозарського каганату, що відбувся 964–966 рр., унаслідок чого каганат припинив існування.

Окрім того, під час цього походу Святослав приєднав до Русі територію племен в’ятичів і заснував Тмутараканське князівство.

Наслідком зображених на картосхемі подій стало відкриття шляху на Русь кочовим ордам Сходу, насамперед печенігам, до того стримуваних Хозарським каганатом.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на оцінювання знання основних дат в історії України.

У 882 р. князь Олег здійснив похід на Київ, убив князів Аскольда й Діра, об’єднав землі Південної та Північної Русі під владою Рюриковичів і проголосив Київ «матір’ю городов руських».

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Стародавня історія України.

Трипільська культура належить до епохи енеоліту, або мідно-кам'яного віку (IV—III тис. до н.е.). 

Основою господарства трипільців було відтворювальне землеробство. Вони вирощували пшеницю, ячмінь та займалися скотарством. Трипільці будували великі поселення, які в археології називають протомістами або мега-поселеннями (наприклад, Тальянки та Майданецьке). Житла були глинобитними, часто двоповерховими, розташованими концентричними колами.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання основних термінів і понять з історії України й уміння їх застосовувати.

План «Барбаросса» – стратегічний план «блискавичної війни» нацистської Німеччини проти СРСР, затверджений 18 грудня 1940 року. План передбачав швидкоплинну військову кампанію з повним розгромом Червоної Армії у прикордонних боях і захопленням європейської частини СРСР по лінії Волга – Архангельськ. Головний удар мав бути завданий через Білорусію на Москву. Реалізація плану розпочалася 22 червня 1941 року.

«Східний вал» – стратегічний оборонний рубіж німецьких військ восени 1943 року, який простягався від Балтійського до Чорного моря по лінії Нарва – Псков – Гомель і далі по Дніпру. Цей добре укріплений рубіж повинен був, за задумом німецького керівництва, зупинити просування радянських військ. Був подоланий радянськими військами в результаті перемоги у «Битві за Дніпро».

Партизанський рейд – пересування і бойові дії партизанських формувань у тилу противника з метою активізації народного опору в нових районах, нанесення ударів по великих транспортних вузлах і військово-промислових об’єктах, підняття морального стану жителів окупованих територій, надання допомоги народам сусідніх країн у їхній боротьбі із супротивником. У 1943 році радянські партизанські з’єднання здійснили низку рейдів. Найвідомішим став Карпатський рейд сумського партизанського з’єднання під командуванням Сидора Ковпака.

«Похідні групи» – організовані групи націоналістичного активу й відомих діячів української політичної еміграції, спрямовані влітку – восени 1941 року Організацією українських націоналістів (ОУН) у центральні, східні й південні райони України з метою створення українських органів влади, органів місцевого самоврядування й організації національного громадсько-культурного життя на територіях, окупованих нацистською Німеччиною під час німецько-радянської війни 1941–1945 років. Похідні групи були сформовані як ОУН під проводом Андрія Мельника, так і ОУН (революційною) під керівництвом Степана Бандери. Похідні групи відіграли провідну роль у проголошенні Акта відновлення української держави (30 червня 1941 року), створенні мережі націоналістичного підпілля.

Плацдарм – ділянка місцевості, захоплена військами під час наступального форсування водної перешкоди на протилежному його березі або утримувана частинами, що відступають, а також район морського узбережжя, захоплений і утримуваний передовими підрозділами й частинами в морській десантній операції. Під час «битви за Дніпро» 1943 року радянські війська захопили низку плацдармів, за утримування яких розгорілися кровопролитні бої. Зрештою з Лютізького плацдарму радянські війська здійснили вирішальний удар, який сприяв звільненню Києва й обвалу всієї оборони противника по Дніпру, на укріплення «Східного валу».

Евакуація – процес виведення населення і життєво важливих ресурсів із території, яка перебуває під загрозою воєнної окупації під час війни, збройного конфлікту чи стихійного лиха.

Правильна відповідь – 2, 3, 5.