ТЕМА: Розпад Радянського Союзу й відродження незалежності України (1985–1991 роки).

Словосполучення-маркери й образи у візуальному джерелі – пам’ятник ліквідаторам аварії на 4-му енергоблоці ЧАЕС і вид на саркофаг над зруйнованим реактора – указують на правильну відповідь. Чорнобильська катастрофа сталася 26 квітня 1986 року.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 роки).

«Номенклатура» – це загальна назва посадовців різних рівнів, що є ланками командно-адміністративної системи.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 роки).

Одним із проявів політико-ідеологічної кризи радянської моделі розвитку України в 1970-х – на початку 1980-х рр. є поява концепції «розвиненого соціалізму» внаслідок усвідомлення нереальності побудови комунізму. Період 1970-х – початку 1980-х рр. визначають як «застій».

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 роки).

Шістдесятники – назва покоління національно свідомих діячів української культури та інших народів СРСР, сформована в умовах лібералізації радянського режиму у другій половині 1950-х – першій половині 1960-х років. Своєю творчістю і життєвою позицією сформували внутрішню моральну опозицію радянському тоталітарному режиму. Частина шістдесятників стала дисидентами.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – початок 1950-х років).

Характерним для процесу післявоєнної відбудови господарства УРСР (1945 – початок 1950-х рр.) було першочергове відновлення роботи важкої промисловості й енергетики, зумовлене намаганням відновити потенціал для продовження здійснення експансії (створення соціалістичного табору, підтримка комуністичного руху) у світі та протистоянням із США («холодна війна»).

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дають змогу здобути уявлення про думки й настрої людей у певний час. Засобами карикатури коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Однак карикатурист передбачає повну поінформованість глядача про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями.

Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні точки зору, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, нерідко спираючися на певні стереотипи. Тому потрібно особливу увагу звертати на правила інтерпретування та аналізування карикатури. У загальному вигляді вони передбачають відповіді на такі запитання:

• які персонажі, предмети, речі, зображено на карикатурі?
• Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображає карикатура?
• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подає карикатура?
• Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
• Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
• Чи спотворені реальні історичні події карикатурою?

Аналізована карикатура відображає суть нацистського окупаційного режиму в Україні в роки Другої світової війни. Художники-карикатуристи під псевдонімом Кукринікси намагалися показати, як над українським селом встановлюють контроль з допомогою нацистських посіпак (фігури з ногайками). Метою таких дій було використання окупаційною адміністрацією природних ресурсів України.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Поразки Червоної армії влітку – восени 1941 р. на території України спричинили

евакуацію людей і матеріальних цінностей із республіки у східні райони СРСР.

У процесі евакуації пріоритетними були матеріальні цінності, а не люди. Через швидкий наступ німецьких військ евакуацію в західних областях було зірвано.

За неповними даними вглиб СРСР було переміщено 550 індустріальних об'єктів і 8,5–9,5 млн осіб. Значну частину матеріальних цінностей було знищено.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Словосполучення-маркери у джерелі й візуальний ряд – агітаційний автомобіль, прикрашений прапорами та плакатами з написом «Голосуй за УНО. 12 лютого» та символікою ОУН, – указують на події, які мали місце в Карпатській Україні.

УНО – це Українське національне об’єднання. Програмові вимоги УНО збігалися з програмовими вимогами ОУН. 12 лютого 1939 р. відбулися вибори до Сойму Карпатської України. Бійці, які стоять у кузові вантажівки, убрані в однострої Карпатської Січі.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роках.

Словосполучення-маркери у джерелі А – «Почалась робота з ліквідації неписьменності», «більшовицька партія формує свідомість радянської людини» – чітко вказують на особливості суспільно-політичного життя початку 1920-х років. Ця цитата не відповідає умові завдання.

Словосполучення-маркери у джерелі Б – «На 28 вересня на Україні є ще 13764 заарештованих по куркульській операції, справи яких не розглянуті трійками; в обласних трійках НКВС УРСР є матеріали, на основі яких можна репресувати понад 15 тис. осіб» – чітко вказують на процес розкуркулення. Ідеться про політичну репресію, яку застосовували в адміністративному порядку місцеві органи виконавчої влади за політичними та соціальними ознаками на підставі постанови Політбюро ЦК ВКП(б) від 30 січня 1930 року «Про заходи щодо ліквідації куркульських господарств у районах суцільної колективізації» Ця цитата відповідає умові завдання.

Словосполучення-маркери у джерелі В – «У період революційного оновлення радянського суспільства, коли розпочато процес демократизації, очищення всіх сторін нашого життя від викривлень загальнолюдських принципів гуманізму, у країні посилюється прагнення знати всю правду про минуле» – чітко вказують на особливості суспільно-політичного життя на період перебудови в СРСР (друга половина 1980-х років). Ця цитата не відповідає умові завдання.

Словосполучення-маркери у джерелі Г – «У роботі деяких радянських істориків були допущені серйозні помилки космополітичного характеру. …купка безрідних космополітів намагалася вести свою шкідливу роботу, поширюючи антипатріотичні погляди при висвітленні питань історії нашої Батьківщини» – чітко вказують на особливості суспільно-політичного життя другої половини 1940-х років. Ця цитата не відповідає умові завдання.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роках.

Словосполучення-маркер «Із Росії непівської буде Росія соціалістична (Ленін)» і зображення будівництва дамби Дніпрогеса чітко вказують на заклик до реалізації планів першої п’ятирічки (1927/1928–1932 роки).

Політику непу здійснювали до 1929 року.

Дніпрогес було запущено 1932 року.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 роки).

На діаграмі подано відомості щодо національного складу КП(б)У в 1922–1933 роках. Ці дані свідчать про зростання питомої ваги українців у КП(б)У з 22 % до майже 60 %.

Така зміна пов’язана з реалізацією політики «коренізації», яка передбачала «вкорінення» радянської влади в національних республіках.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 роки).

Підтримка радянською владою Української автокефальної православної церкви (УАПЦ) у 1920-ті рр. зумовлена намаганням послабити й розколоти Російську православну церкву, яка протистояла більшовицькому режиму.

Проте національний характер утвореної УАПЦ спонукав владу до боротьби з нею. З 1925 р. почато репресії проти її провідників. Попри переслідування в АПЦ 1926 р. було 32 єпископи, близько 3000 священиків і майже 6 млн вірян. У 1930 р. церкву зліквідовано.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна у боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).

Стаття 1 Угоди містила заяву польської сторони про визнання права України на незалежне державне існування в межах, визначених договорами з її сусідами на півночі, сході й півдні. Польща визнавала Директорію УНР на чолі із Симоном Петлюрою за верховну владу УНР.

Статтею 2 було окреслено кордон між Польщею та УНР: від Дністра на півночі, уздовж Збруча (притока Дністра), далі – колишнім державним кордоном між Австро-Угорщиною і Росією до с. Вишгородок (нині село Лановецького району Тернопільської обл.), звідти на північ через Кременецькі гори, потім на схід від м. Здолбунів і далі – східним адміністративним кордоном Рівненського повіту. Північна ділянка кордону проходила вздовж адміністративної межі колишньої Мінської губернії до р. Прип’ять, далі цією річкою до р. Дніпро.

Таке розмежування передавало Польщі Східну Галичину – територію, що 22 січня 1919 року ввійшла до складу УНР як Західна область Української Народної Республіки (ЗО УНР). Окремий запис про «точніше порозуміння» щодо Рівненського, Дубнівського й частини Кременецького повітів означав перехід до Польщі Західної Волині – частини безпосередньої території УНР.

Тобто наслідком підписання Варшавської угоди (квітень 1920 р.) була втрата УНР західноукраїнських земель.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).

На фото зображено Євгена Петрушевича, президента Західноукраїнської Народної Республіки.

Правильна відповідь – Б.