ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині ХІV– першій половині ХVІ ст.).

Остаточна ліквідація Київського удільного князівства у складі Великого князівства Литовського з утворенням Київського воєводства відбулася по смерті київського князя Семена Олельковича 1471 року. Київським воєводою було призначено Мартина Гаштольда.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині ХІV– першій половині ХVІ ст.)

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій історії України ХІV ст., картографічних умінь, уміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

На картосхемі позначено межі Великого князівства Литовського (ВКЛ) і сусідніх держав. Штрихуванням позначено терени земель колишньої Київської держави Русі-України, що увійшли до складу Великого князівства Литовського.

Вирішальною подією, що забезпечила розширення меж ВКЛ так, як показано на картосхемі, стала перемога литовського князя Ольгерда над монголами в битві на р. Сині Води (1362 р.).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій історії Русі та вміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки між ними.

Домовленість між онуками Ярослава Мудрого (Відтепер з’єднаймося в одне серце і обережімо Руську землю…) була досягнута на Любецькому з’їзді князів 1097 року. Поштовхом до такого рішення стали руйнівні набіги половців на Русі, що розпочалися 1055 року.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала.

Завдання скеровано на перевірку знання історико-культурних пам’яток часів Королівства Руського (Галицько-Волинської держави).

На фото зображено церкву Св. Пантелеймона під Галичем.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на перевірку знання основних здобутків правління київських князів.

За свого правління київські князі Святослав Ігоревич, Володимир Великий і Ярослав Мудрий розширили кордони Русі.

За Святослава було приєднано території, де проживали племена в’ятичів, уличів і тиверців.

За Володимира – територія племен волинян і білих хорватів.

За Ярослава ці території були остаточно приєднані, а також було підкорене фіно-угорське плем’я чудь на узбережжі Фінської затоки.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Київська держава.

Установленням «уроків» великою княгинею київською Ольгою було визначено розміри данини.

Після вбивства її чоловіка, князя Ігоря, древлянами у 945 році під час повторного збору данини, княгиня Ольга провела реформу. 

• Встановила «уроки» — точний, фіксований розмір данини для кожного племені.

• Встановила «погости» — спеціальні місця, куди підлеглі племена повинні були самі привозити данину, що дозволило уникнути ризикованих об'їздів.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Стародавня історія України.

Зображена на фото музейна експозиція ілюструє розповідь екскурсовода про життя та побут мешканців античних міст Північного Причорномор’я​.

На фото можна побачити чорнолакові й чорнофігурні керамічні вироби є характерними для античної кераміки. Такі знахідки свідчать про високий рівень культури, розвинену торгівлю та тісні зв'язки мешканців грецьких міст-держав Північного Причорномор'я з центрами античної цивілізації.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Стародавня історія України.

«Археологічна культура» – це комплекс подібних між собою за низкою ознак археологічних пам’яток, поширених на певній території в межах певного історичного часу.

Наприклад, Трипільська культура названа так через унікальний стиль кераміки та поселень, які були знайдені в селі Трипілля та інших місцях на території України.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 роки).

Завдання скеровано на оцінювання знання змісту «реформ Косигіна», реалізовуваних у 1965–1970 роки.

«Реформи Косигіна» – система заходів у промисловості й сільському господарстві, яка передбачала запровадження елементів економічного регулювання. Передбачалося, що реформи забезпечать подолання недоліків у тодішній радянській економіці. Із наведних варіантів відповіді задовольняють умову завдання такі твердження:

• відновлення галузевої системи керування промисловістю через союзні й союзно-республіканські міністерства;
• розширення господарської самостійності підприємств унаслідок скорочення кількості планових показників;
• визначення прибутку й рентабельності ключовими показниками ефективності роботи підприємств.

Правильна відповідь – 3 5 7.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).

Завдання скеровано на оцінювання знання основних положень Варшавської угоди (1920 р.) між представниками Директорії УНР й уряду Польщі.

Варшавська угода – це узагальнювальна назва низки договорів, які передбачали:

• визнання Польщею Директорії УНР на чолі з С. Петлюрою верховною владою в УНР;
• передання Польщі Східної Галичини, Західної Волині;
• ведення спільних воєнних дій проти радянських військ на території УНР.

Правильна відповідь – 1 2 5.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ століття.

Завдання скеровано на оцінювання знання змісту зовнішньої політики Козацької держави за гетьманства Богдана Хмельницького. Основними напрямами зовнішньої політики гетьмана Богдана Хмельницького в роки Національно-визвольної війни середини ХVІІ ст. були:

• забезпечення визнання новоутвореної держави – Гетьманщини;
• закріплення здобутків збройної боротьби;
• пошук союзників у боротьбі із Річчю Посполитою.

Правильна відповідь – 2 3 6.

ТЕМА: Стародавня історія України.

Назвами племінних об'єднань давніх слов'ян, які згадуються в працях візантійських і готських істориків, це венеди, анти та склавини.

• 1. Венеди — найдавніша назва слов'ян, що згадується римськими та готськими істориками, зокрема Плінієм Старшим і Тацитом.

• 4. Анти — східнослов'янський союз племен, про який писали візантійські історики Йордан і Прокопій Кесарійський. Вони мешкали в Подніпров'ї.

• 7. Склавини — західні та південні слов'янські племена, про які також згадують візантійські автори

Правильна відповідь – 1 4 7.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х років).

Завдання скеровано на оцінювання сформованості вмінь аналізувати візуальне історичне джерело – агітаційно-пропагандистський плакат.

Алгоритм виконання завдання наведено нижче.

1. З’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо).
2. Виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування.
3. Аналізування маркерів, узагальнення і вибір правильного з-поміж наведених варіантів відповіді, переконавшись, що він не суперечить вибраним ключовим словам.

Предметом ідентифікування в завданні є відображені на плакатах події Другої світової війни на українських землях.

На плакаті А зображено вигнання німецьких окупантів із Києва 6 грудня 1943 р., на це вказують візуальні образи міста (Софія Київська й пам’ятник Богдану Хмельницькому) і гасло: «Дякую, синку!».

На плакаті Б відображено радянську інтерпретацію подій вересня 1939 р., коли Червона армія взяла участь в агресії проти Польщі разом із Німеччиною. Гасло на плакаті є ідеологічним виправданням участі в агресії: «Надати руку допомоги братнім народам Західної України та Західної Білорусії – наш священний обов’язок!».

На плакаті В відображено події осені 1944 р., коли було завершено вигнання німецьких військ із території України. На це вказує карта на плакаті й пропагандистське гасло: «Україна вільна!».

На плакаті Г зображено вигнання німецьких військ із Харкова в лютому 1943 ррку. На це вказують як візуальні образи (зимовий одяг), так і гасла: «Харків радянський! Харків – наш український! Обніміться брати українці в день великого свята!» Остаточно німецькі війська вибито з міста в серпні 1943 року.

Правильна відповідь – 1Б 2Г 3А 4В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті роки ХVІІ століття. Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ століття.

Іван Мазепа правив у 1687–1709, Кирило Розумовський – у 1750–1764, Данило Апостол – у 1727–1734, Дем’ян Многогрішний – у 1669–1672 роках.

Правильна відповідь – 1Г 2А 3В 4Б.