ТЕМИ: Стародавня історія України. Київська держава.

Завдання скеровано на перевірку знання основних понять і термінів з історії України та вміння встановлювати логічні пари.

Для характеристики періоду «Стародавня історія України» доречно використати поняття «привласнювальне господарство», «археологічна культура», «осілий спосіб життя», «Велике розселення слов’ян».

Для характеристики періоду «Київська Русь за перших князів» – «язичництво», «полюддя», «уроки», «погости».

Для характеристики періоду «Розквіт Київської Русі» доречно використати поняття «християнізація», «Змієві вали», «тесть Європи», «Руська правда».

Для характеристики періоду «Київська Русь за часів роздробленості» слід використовувати терміни «князівські усобиці», «удільні землі», «федеративна монархія», «Правда Ярославичів».

Зверніть увагу! На тепер термін «Київська Русь» не використовують, його замінено на термін «Русь-Україна» або «Київська держава».

Правильна відповідь: 1Б; 2Г; 3А; 4В.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ столітті.

Завдання скеровано на перевірку знання фактів біографії історичних постатей.

Григорій Сковорода (мандрівний філософ) навчався в Києво-Могилянській академії, служив у придворній хоровій капелі імператриці Єлизавети Петрівни, викладав у колегіумах Переяслава й Харкова, автор збірки «Сад божественних пісень».

Іван Григорович-Барський (архітектор) брав участь у побудові собору Різдва Богородиці в Козельці, забудові Кирилівського монастиря в Києві, підготував проєкт розбудови Покровської церкви в Києві.

Максим Березовський (композитор), співак італійської оперної трупи в Орієнбаумі, член Болонської філармонічної академії, автор опер «Демофонт», «Іфігенія».

Йоган Пінзель (скульптор) працював у Львові, Монастириську, Бучачі. Автор трьох кам’яних статуй на фасаді собору Св. Юра у Львові (кінна статуя св. Юрія, постаті Святих Анастасія та Лева).

Правильна відповідь: 1В; 2Г; 3А; 4Б.

ТЕМИ: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ століття. Українські землі в другій половині ХVІІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання назв державних інституцій і результатів їхньої діяльності.

Перша Малоросійська колегія (1722–1727 роки) – установлено контроль за діяльністю гетьмана та козацької старшини; збільшено стягнення податків до царської казни, провіанту для російської армії; розгляд апеляцій на судові рішення; роздача земельних володінь офіцерам і старшинам.

«Правління гетьманського уряду» (1734–1750 роки) – установлено контроль за Лівобережною та Слобідською Україною; посилено втручання з боку російського уряду у внутрішні справи Гетьманщини; обмежено функції полкових канцелярій.

Генеральна канцелярія гетьмана К. Розумовського (1750–1764 роки) – повернуто під владу гетьмана Запорозьку Січ і Київ; проведено судову реформу – створено станові шляхетські суди (земський, підкоморський, гродський); реформовано козацьке військо.

Друга Малоросійська колегія (1764–1786 роки) – остаточно ліквідовано рештки автономного устрою Гетьманщини; повністю підпорядковано управління українськими землями загальноросійським державним органам; збільшено податки до царської казни.

Правильна відповідь: 1Г; 2А; 3Д; 4Б.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій 1920-х років.

Проголошення курсу на «коренізацію» в УСРР сприяло зростанню питомої ваги українців серед службовців партійно-державного апарату республіки.

Утворення Союзу РСР привело до затвердження нового тексту Конституції УСРР, де було юридично закріплено повноваження республіки.

Утворення Всеукраїнської надзвичайної комісії з боротьби з неписьменністю забезпечило те, що половина сільського та дві третини міського дорослого населення освоїли грамоту та вміли читати.

Проголошення курсу на нову економічну політику створило передумови для швидкої відбудови промисловості, зростання продуктивності праці й обсягу продукції.

Правильна відповідь: 1Б; 2Д; 3Г;4В.

ТЕМИ: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 роки). Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 роки). Розпад Радянського Союзу й відродження незалежності України (1985–1991 роки). Україна в умовах незалежності.

Завдання скеровано на перевірку знання періодів історії України.

Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – наслідки описаних подій.

Маркери в джерелі А (Засідання рекомендує, щоб Українська Радянська Соціалістична Республіка і Білоруська Радянська Соціалістична Республіка були запрошені стати членами — засновниками пропонованої міжнародної організації) чітко вказують на подію 1945 р., яка відповідає періоду Другої світової війни.

Маркери в джерелі Б (Понад мільйон осіб, винних у порушенні антиалкогольного законодавства, зазнали адміністративних стягнень. У Закарпатті та в Криму знищили виноградники унікальних сортів. Цукор став гостродефіцитним продуктом) чітко вказують на події другої половини 1980-х рр., що відповідає періоду Перебудови (1985–1991 роки).

Маркери в джерелі В (В оголошенні про утворення Української Гельсінської групи її засновники підписалися справжніми прізвищами і навіть вказали свої адреси. Вони мали намір діяти виключно на легальних засадах) чітко вказують на подію 1976 р., яка відповідає періоду Застою (середина 1960-х – початок 1980-х років).

Маркери в джерелі Г (Нарешті ми сіли за стіл переговорів. Єльцин представляв на зустрічі Росію, Фокін – Україну, Шушкевич – Білорусь… На зустрічі було сформульовано принципи майбутньої співдружності) чітко вказують на події грудня 1991 р., що відповідає періоду Незалежності України (1991 р. – початок XXI століття).

Маркери в джерелі Д (У рік святкування 300-річчя возз’єднання України з Росією Президія Верховної Ради СРСР прийняла Постанову «Про передачу Кримської області зі складу РРФСР до складу УРСР») чітко вказують на подію 1954 р., що відповідає періоду Відлиги (1953–1964 роки).

Правильна відповідь: 1Д; 2В; 3Б; 4Г.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання фактів біографії, творчості українських діячів культури.

Олесь Гончар – автор роману «Собор».

Леонід Биков – режисер й актор кінофільму «У бій ідуть одні “старики”».

Іван Миколайчук – режисер кінофільму «Вавилон XX».

Ліна Костенко – авторка роману у віршах «Маруся Чурай».

Правильна відповідь: 1Д, 2Г, 3Б, 4А.

ТЕМИ: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ століття. Українські землі в другій половині ХVІІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій з історії України та вміння встановлювати хронологічну послідовність подій.

Ухвалення «Пактів і Конституції прав і вольностей Війська Запорозького» відбулося 1710 року.

Початок діяльності Першої Малоросійської колегії припала на 1722 р. і тривала до 1927 року.

Зруйнування за наказом Петра I Чортомлицької Січі відбулося 1709 року.

Івана Скоропадського обрано гетьманом 1708 року.

Правильна відповідь: Г В А Б.

ТЕМИ: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття. Західноукраїнські землі в складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття. Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії в другій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій з історії України та вміння встановлювати хронологічну послідовність подій.

Видання альманаху «Русалка Дністровая» відбулася 1837 року. Більшість примірників було конфісковано австрійською владою.

Збірку поезій «Кобзар» Тараса Шевченка видано 1840 року.

Три частини «Енеїди» Івана Котляревського видано 1798 року.

Брошуру Юліана Бачинського «Ukraina irredenta» опубліковано 1895 року.

Правильна відповідь: В А Б Г.

ТЕМИ: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).

Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій з історії України та вміння встановлювати хронологічну послідовність подій.

Варшавська угода між Директорією УНР та урядом Польської Республіки була укладена в квітні 1920 року.

Московський договір між СРСР і Німеччиною про ненапад («пакт Молотова – Ріббентропа») був укладений 23 серпня 1939 року.

Ризький мирний договір між РСФРР, УСРР і Польською Республікою було укладено в березні 1921 року.

Брест-Литовський мирний договір між УНР і Німеччиною та її союзниками був укладений 1918 року.

Правильна відповідь: Г А В Б.

ТЕМИ: Розпад Радянського Союзу й відродження незалежності України (1985–1991 роки). Україна в умовах незалежності.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій з історії України й уміння встановлювати хронологічну послідовність подій.

Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – дата описаної події.

Маркери в джерелі А (вшановуючи пам’ять мільйонів співвітчизників, які стали жертвами Голодомору 1932–1933 років в Україні та його наслідків... Верховна Рада України приймає цей Закон. Стаття 1. Голодомор 1932–1933 років в Україні є геноцидом Українського народу) чітко вказують на 2006 рік.

Маркери в джерелі Б (Виходячи зі смертельної небезпеки, яка нависла над Україною у зв’язку з державним переворотом в СРСР... продовжуючи тисячолітню історію державотворення в Україні... Верховна Рада Української РСР урочисто проголошує незалежність України) чітко вказують на Акт проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року).

Маркери в джерелі В (Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава. ...Україна є унітарною державою. ...Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю) чітко вказують на Конституцію України, ухвалену 28 червня 1996 року.

Маркери в джерелі Г (Ми, Республіка Білорусь, Російська Федерація (РСФСР), Україна, як держави-засновники Союзу РСР, що підписали Союзний договір 1922 року... констатуємо, що Союз РСР як суб’єкт міжнародного права і геополітична реальність припиняє своє існування) чітко вказують на укладення 8 грудня 1991 р. Біловіжської угоди.

Правильна відповідь: Б Г В А.

ТЕМА: Стародавня історія України. Поширення землеробства й скотарства на землях України. Риси неолітичної революції.

Завдання передбачає перевірку сформованості вміння визначати характерні риси періоду Стародавньої історії України.

Зазначена характерна риса є однією з ознак «неолітичної революції».

Відповідь – В.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Утворення Київської Русі.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні назви, поняття, терміни на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять впізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – назва соціальної, етнічної групи..

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «ударна сила князівського війська», «принесли з собою систему… армії», «зробили внесок у формування і зміцнення… Русі» – допомагають визначити, що в джерелі йдеться про варягів (вікінгів). Сама княжа династія на Русі мала варязьке походження.

Відповідь – А.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Князювання Ярослава Мудрого. Внутрішня політика Ярослава Мудрого.

Завдання передбачає знання основних віх діяльності князя Ярослава Мудрого. У 1016 р. Ярослав став київським князем після боротьби зі Святополком.

Після смерті князя Володимира між його синами розгорілася боротьба за владу. Першими жертвами боротьби стали улюблені сини Володимира Борис і Гліб, які були убиті за наказом Святополка.

Ярослав Мудрий у жорстокій боротьбі за київський престол розбив війська Святополка Окаянного та зайняв місто. Проте Святополк відновив свою владу в Києві, спираючись на військо польського короля Болеслава І. Але утриматися в місті на тривалий час не зміг. У 1019 р. Ярослав Мудрий після перемоги став великим київським князем. Але у 1024 р. був змушений укласти угоду з братом Мстиславом про поділ Русі по Дніпру. Одноосібним правителем Ярослав став лише у 1036 р. після смерті Мстислава.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Боротьба за київський стіл між Ярославичами. Причини та сутність політичної роздробленості Київської Русі.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати характерні риси доби на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – характерні риси одного з періодів розвитку Київської Русі.

Ключові словосполучення-маркери в джерелі – «перестали князі невірних воювати, стали один одному казати: "се моє, а се моє теж, брате!"», «стали вони діла дрібні вважати за великі», «невірні з усіх сторін находили, землю Руську долали» – допомагають визначити, що в джерелі йдеться про період політичної роздробленості.

Відповідь – В.