ТЕМИ: Встановлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні. Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні. Україна в перші повоєнні роки. Україна в умовах десталінізації.

Варіант відповіді  А – це літографія В. Касіяна «Гуцул з квіткою».

Варіант відповіді Б – це картина Т. Яблонської «Хліб», написана в стилі соцреалізму.

Варіант відповіді В – картина К. Білокур «Хата в Богданівці», рідному селі малярки, яка працювала в жанрі наївного мистецтва.

Варіант відповіді Г  – полотно М. Самокиша «Бій Богуна з Чарнецьким під Монастирищем 1653 р.». М. Самокиш –маляр-баталіст, тобто той, хто зображує події війни, військові походи тощо.

Варіант відповіді Г – це триптих Ф. Кричевського «Життя» (картини «Любов», «Сім’я», «Повернення»). У завданні наведено фрагмент «Сім’я».

Відповідь: 1 – Б, 2 – Г, 3 – В, 4 – Д.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).

Завдання скеровано на оцінювання сформованості вмінь визначати причиново-наслідкові зв’язки.
З наведених варіантів відповідей можна утворити такі логічні пари:

• проведення в Києві Всеукраїнського хліборобського конгресу ознаменувало прихід до влади гетьмана Павла Скоропадського, якого саме на конгресі 29 квітня 1918 р. проголосили гетьманом;
• оприлюднення Українською Центральною Радою Першого Універсалу створило умови для створення Генерального секретаріату – першого українського уряду, який мав забезпечити виконання положень цього документа;
• збройна боротьба за владу в Києві між більшовиками, прихильниками Тимчасового уряду Росії, й представниками Української Центральної Ради пришвидшила проголошення III Універсалом УЦР Української Народної Республіки;
• ультиматум Ради народних комісарів РСФРР Українській Центральній Раді став інструментом збройної агресії радянської Росії проти України.

Правильна відповідь:  1 – В, 2 – Б, 3 – Д, 4 – А.

ТЕМИ: Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII ст. – у першій половині ХІХ ст. Культура України кінця XVIII – першої половини ХІХ ст.  Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII ст. – у першій половині ХІХ ст.

З ініціативи В. Каразіна 1805 р. було засновано Харківський університет.

Микола Костомаров разом із Пантелеймоном Кулішем і Миколою Гулаком заснували Кирило-Мефодіївське братство.

Григорій Квітка-Основ’яненко заснував жанр соціально-побутової комедії в українській літературі.

Олександр Духнович був будителем українського населення Закарпаття.

Маркіяна Шашкевича – це греко-католицький священник у Галичині, діяч Руської трійці.

Правильна відповідь: 1 – В, 2 – Г, 3 – А, 4 – Б.

ТЕМА: Українські землі в складі Речі Посполитої в другій половині XVI ст.

Розгляньмо картосхему, звернувши увагу на назви населених пунктів.

У варіанті відповіді А міста Львів і Галич. Ця територія належала до Руського воєводства. Утвореного королівством Польським 1434 р. Руського воєводства немає поміж наведених варіантів відповіді.

Варіант відповіді Б: місто Луцьк тепер є центром Волинської області.

Варіант відповіді Д: місто Кам’янець – це сучасний Кам’янець-Подільський, що вказує на назву воєводства.

Варіант відповіді В: міста Канів, Черкаси, р. Дніпро. Ці топоніми вказують на те, що йдеться про Київське воєводство.

Варіант відповіді Г:  міста Вінниця, Умань у  Подільському воєводстві (Брацлав від 1598 р. втратив статус столиці воєводства на користь Вінниці).

Правильна відповідь: 1 – Г, 2 – В, 3 – Б, 4 – Д.

ТЕМА: Творення нової України.

Тестове завдання містить світлини, тож треба діяти за алгоритмом роботи з візуальними джерелами.

На світлині, що зліва, зображено групу людей, які розгорнули прапор Євросоюзу, у центрі прапора зображений тризуб.

На світлині, що праворуч, зображено людей у будівельних касках, хмару чорного диму від запалених протестувальниками покришок тощо.

Архітектура на обох світлинах вказує на місто, у якому відбулися події – Київ.

Отже, варіант А неправильний, адже Революція троянд відбулася в Грузії (2003 р.).

Виступ студентів у 1990 р., який часто називають Революцією на граніті, та акції громадянської непокори, зорганізовані 2004 р. прихильниками В. Ющенка, які називають Помаранчевою революцією, проходили досить мирно.

Натомість відмова президента В. Януковича підписати Угоду про асоціацію з ЄС спровокувала виступи громадян України. Влада намагалася ці виступи придушити силою (світлина, що праворуч).

Згодом події 2014 р. стали називати Революцією Гідності.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Відновлення незалежності України.

В умові завдання зазначено дату – серпень 1991 року, що дає змогу визначити правильну відповідь. Референдум, підсумки якого стали основою для створення Автономної Республіки Крим у складі УРСР, відбувся 20 січня 1991 року. Декларацію про державний суверенітет України ухвалено 1990 року, Конституцію України – 1996 року, Акт проголошення незалежності України – у серпні 1991 року.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Відновлення незалежності України.

Завдання скеровано на перевірку вміння  інтерпретувати зміст джерел, зокрема карикатур.

На поданій у завданні карикатурі зображено чиновника, який із трибуни промовляє: «З корінням викорчуємо застій!». Сама ж трибуна «вкорінилася». Автор засобами карикатури намагався показати політику подвійної моралі: чиновник закликає до змін, а насправді цих змін не бажає.

Подвійна мораль була характерною рисою Радянського Союзу в цілому й радянської України зокрема: чиновники на словах підтримували рішення М. Горбачова щодо так званої перебудови, на практиці саботували їх, чому, власне, і виникали проблеми в реалізації курсу на перебудову.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи.

В умові завдання зазначено: в другій половині 1970- рр. 

У другій половині 1970-х років було активізовано дисидентський рух в Україні, зокрема діяла Українська Гельсінська група, яка сприяла виконанню Гельсінських угод. Ця група активно працювала над забезпеченням дотримання прав людини та свобод в Україні, що сприяло зростанню опозиційного руху.

Українську робітничо-селянську спілку було створено 1959 року. 

Іван Дзюба написав і видав книжку «Інтернаціоналізм чи русифікація?» 1965 року. 

Клуби творчої молоді «Сучасник» і «Пролісок» було зорганізовано ще на початку 1960-х років. 

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.

На зображеній картосхемі визначено кордони України. Територію на заході виділено червоним кольором. Отже, каральну операцію проводили в межах радянської республіки.

Операція «Вісла» – це депортація українців за річку Вісла, у північні та західні частини Польщі.

За картосхемою можна визначити адміністративні одиниці Тернопільської, Львівської, Волинської, Рівненської, Івано-Франківської та Чернівецьких областей.

На території цих областей (окрім Закарпатської) 1947 року було проведено операцію «Захід» – депортацію українського населення до Казахстану й віддалених районів Сибіру.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Завдання скеровано на перевірку знання і розуміння понять і термінів, що стосуються Другої світової війни.

Похідні групи, створення яких зініціювали мельниківці (ОУНм), а згодом і бандерівці (ОУНб) діяли в центральних, східних і південних районах України з метою створення українських органів влади, органів місцевого самоврядування й організації національного, громадського та культурного життя на окупованих нацистською Німеччиною територіях.

Натомість рейкова війна здебільшого стосується діяльності радянського руху опору. До цього ж руху  належить, так званий Карпатський рейд від Путивля до Карпат під командуванням керівника радянського партизанського загону Семена Ковпака.

Чорносвитники – це умовна назва піхотних підрозділів червоної армії, які було сформовано із цивільного населення окупованих територій після звільнення їх. В бій чорносвитників  кидали непідготовленими, без належної амуніції та зброї, наймасовіше використовували в 1943–1944 рр.

Відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Тестове завдання містить уривок з історичного джерела, що містить слова-маркери – підказки.

У наведеному уривку таких підказок є дві – географічна й історична. Якщо пригадати місце на мапі територій Волині й Полісся відносно Румунії, Угорщини й Чехословаччини, можна дійти висновку, що ці варанти відповіді неправильні. 

Історична підказка, це слово-маркер осаджено, тобто йдеться про так званих осадників, колишніх військових, яких польська влада намагалась переселити до Східної Галичини, тобто сполячити місцеве населення і збільшити кількість поляків у регіоні.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Діяльність профспілок в СРСР повністю залежала від лінії Комуністичної партії, окрім того, профспілки того часу створювали здебільшого на фабриках і заводах.

Радгоспи, або ж радянські господарства, відрізнялись від колгоспів тим, що в них існувала фіксована заробітна плата. Натомість в колгоспах працювали за трудодні.

Машинно-тракторні станції (МТС) створювали з метою забезпечити колгоспи  технікою.

«Чорна дошка» була засобом репресивного, колективного покарання. Радянська влада вносила на так звані чорні дошки цілі райони, населені пункти, колгоспи, що означало блокування їх спецзагонами та військами, заборону виїзду населення за межі цих територій та вилучення всіх харчів.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Підписуючи Варшавську угоду, С. Петлюра мав на меті знайти союзника у війні з більшовиками, разом з поляками протистояти Червоній армії та намагався зберегти українську державність.

Поляки натомість визнавали Директорію УНР верховною владою та відмовлялись від своїх прав на Правобережну Україну.

Кордон між двома державами мав проходити вздовж р. Збруч, а це означало, що територія колишньої ЗУНР переходить до Другої Речі Посполитої, з чим не могли погодитися громадські та політичні кола Східної Галичини.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Неспроможність Української Центральної Ради (УЦР) налагодити систему державного управління була ключовою причиною її падіння. А саме:

1) відсутність сильної влади та адміністративного апарату

• УЦР видавала багато декларативних законів, але не мала достатніх механізмів для реалізації їх.
• Брак досвідчених чиновників та управлінців, які могли б запроваджувати реформи.
• Не було чіткої системи місцевої влади – багато рішень саботувалися на місцях.

2) слабка армія та нездатність забезпечити оборону

• Центральна Рада не змогла створити регулярної української армії.
• Під час більшовицького наступу в січні 1918 року Київ опинився без належного захисту.
• Покладалася на добровольчі формування, які були розрізненими та неорганізованими.

3) Економічні труднощі

• Нестача продовольства й економічний хаос.
• Неможливість ефективного контролю над податками й фінансами.
• Невдоволення селян, які очікували швидкого розподілення землі, а не довгих обговорень реформи.

4) Втрата підтримки серед союзників

• За Брест-Литовським миром УЦР зобов’язувалася постачати продовольство Німеччині та Австро-Угорщині.
• Через слабку адміністрацію Центральна Рада не змогла виконати ці зобов’язання.
• Унаслідок цього німці й австрійці підтримали державний переворот на користь гетьмана Павла Скоропадського (29 квітня 1918 року).

Правильна відповідь – Г.