ТЕМА: Повоєнна відбудова та розвиток України в 1946 – на початку 1950-х рр. Адміністративно-територіальні зміни. Боротьба ОУН та УПА. Політико-ідеологічне і культурне життя України. Причини та наслідки «саморозпуску» УГКЦ.

Завдання передбачає знання перебігу подій 1946 – початку 1950-х рр.

Правильна відповідь випливає з логіки міркувань, аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді у форматі «так/ні».

1. «Саморозпуск» УГКЦ – 1946 р.
2. Придушення організованого збройного опру УПА – початок 1950-х рр., після загибелі командуючого УПА Р.Шухевича.
3. Створення УРСС – 1959 р.
4. Перенесення столиці УРСР із Харкова до Києва – 1934 р.
5. Утворення Закарпатської області у складі УРСР – 1946 р.
6. Проведення перших альтернативних виборів до Верховної Ради УРСР – 1990 р.
7. Депортація кримських татар, греків, вірмен і болгар з Криму – травень 1944 р.

Відповідь: 1 2 5.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності. Початок державотворчих процесів. Приватизація засобів виробництва. Лібералізація цін. Грошова реформа.

Аналіз наведених тверджень дає змогу визначити такі правильні відповіді: запровадження національної грошової одиниці – гривні (1996 р.); проведення приватизації майна державних підприємств (друга половина 1990-х рр.); розпаювання сільськогосподарських земель колективної та державної форми власності (почалося з 1995 р.).

Відповідь: 3 5 7.

ТЕМА: Стародавня історія України. Поняття та терміни: «археологія».

Галузь історичної науки, що вивчає речові (матеріальні) пам’ятки шляхом розкопок і лабораторних досліджень та реконструює за ними давню історію суспільства, називається - археологія.

• Геральдика — вивчає герби, емблеми та їх історію.

• Топоніміка — досліджує географічні назви.

• Історіографія — вивчає історію історичної науки.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Стародавня історія України. Кочовики за раннього залізного віку. Суспільне, господарське та духовне життя скіфів.

На фото зображено чотири історичні пам’ятки ювелірного мистецтва виготовлені в «звіриному стилі», який був притаманний Скіфо-сарматській добі.

Ці вироби, виконані з дорогоцінних металів (золота, срібла), є яскравими прикладами так званого скіфського «звіриного стилю». Для нього характерним є зображення тварин (коні, олені, хижаки) та міфічних істот (грифони) в динамічних позах. Подібні вироби, як, наприклад, знаменита золота пектораль з Товстої Могили, є візитною карткою культури скіфів, які панували на території сучасної України в VII–III ст. до н.е.

Відповідь – А.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Розселення східнослов’янських племінних союзів.

Київ був центром східнослов’янського племінного союзу (об’єднання) полян.

Згідно з літописом "Повість минулих літ", засновником Києва був легендарний князь Кий, який походив саме з цього племені.

Відповідь – В.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Зовнішньополітична діяльність Ігоря, Святослава.

Наведене послання візантійського імператора Іоанна Цимісхія звернене до князя Святослава.

Це послання є частиною дипломатичних переговорів між Візантією та Святославом під час його Балканських походів (968-971 рр.). Цимісхій натякав на поразку батька Святослава — князя Ігоря, який у 941 році здійснив невдалий похід на Візантію. Його флот був розбитий "грецьким вогнем", що змусило його з ганьбою відступити.  

Відповідь – Б.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст. Розвиток культури. Здобутки в архітектурі. Спасо-Преображенський собор і П’ятницька церква в Чернігові.

Надані на зображенні пам'ятки — це собори Чернігова часів Русі.

У даному випадку на фото зображені Свято-Преображенський собор і П’ятницька церква, які зведені у Чернігові.

Відповідь – А.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Причини та сутність політичної роздробленості Київської Русі.

В уривку давньоруського літопису ідеться про боротьбу князів за уділи.

Ключові слова – «мовлять брати: «Ми не дамо тобі стола володимирського…», «ти кинув ножа в нас, а сього не було в Руській землі» – допомагають визначити, що уривок з літопису розповідає про конфлікт між князями, а саме про боротьбу за право володіти певним уділом (князівством). Це є типовою ситуацією для періоду феодальної роздробленості Київської Русі.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Об’єднання Галицького та Волинського князівств.

Об’єднання князем Романом Мстиславичем Галицького та Волинського князівств відбулося в 1199 р.

У 1199 році волинський князь Роман Мстиславич скористався припиненням династії Ростиславичів у Галичі (після смерті останнього галицького князя Володимира Ярославича) і приєднав Галицьку землю до своїх Волинських володінь. Це об’єднання стало початком Галицько-Волинського князівства (згодом — Королівства Руського).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Монгольська навала на південно-західні землі Русі. Напрямки походів монголів на південно-західні землі Русі.

Ця картосхема ілюструє події, пов'язані з першою великою зустріччю руських князів з монголо-татарами, а також їхніми союзниками, що призвела до битви на річці Калці.

Похід руських князів (чорні стрілки), які виступили з Київського, Галицько-Волинського, Чернігівського та інших князівств на південь, форсували Дніпро (біля острова Хортиця) і просувалися до Азовського моря. Зображує похід об'єднаного русько-половецького війська проти монгольського розвідувального корпусу, що завершився трагічною битвою на Калці 31 травня 1223 року.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Братський рух. Становище православної церкви, діяльність православних братств.

Метою братського руху на українських землях у XVI ст. був захист і підтримка православної церкви.

Братства – релігійні та культурно-просвітницькі товариства, створювані православними міщанами при церковних парафіях (приходах) України в XV–XVII ст.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Петро Конашевич-Сагайдачний.

Ця оцінка історика О. Субтельного стосується П. Конашевичу-Сагайдачному.

• Петро Конашевич-Сагайдачний (Гетьман реєстрового козацтва, поч. XVII ст.) був тим діячем, який зумів підняти козацтво до рівня провідної національної сили.

• Ключовою фразою є: «...Він об’єднав військову силу козацтва з політично слабкою церковною та культурною верхівкою України...» Це пряме посилання на те, що у 1620 році Сагайдачний разом з усім Військом Запорозьким вступив до Київського Богоявленського братства. 

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Розвиток культури та освіти.

1632 р. — це рік створення Києво-Могилянського колегіуму.

Києво-Могилянський колегіум був заснований у 1632 році митрополитом Петром Могилою шляхом об'єднання Київської братської школи з Лаврською школою.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Початок Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. Національно-визвольна війна українського народу. І. Богун.

Правильна відповідь – Берестецької.

Усе це відбувалося під час Берестецької битви (червень-липень 1651 р.). Це була найбільша битва Національно-визвольної війни, яка закінчилася важкою поразкою козаків.

• Описані події — виведення козацького війська з оточення (облоги) після того, як Богдан Хмельницький і кримський хан Іслам-Ґерай III потрапили в полон до татар.

• Іван Богун був обраний наказним гетьманом і керував цим виходом.

Відповідь – В.