ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті роки ХVІІ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання фактів біографії визначних постатей з історії України.

Наведена характеристика відповідає фактам біографії кошового отамана Запорозької Січі Івана Сірка.

Іван Сірко (початок ХVІІ ст. – 1680 р.) був одним із найвідоміших отаманів Запорозької Січі другої половини ХVІІ ст. Прикметним є те, що запорожці обирали його кошовим щонайменше 15 разів. Іван Сірко був видатним полководцем, здійснив понад 60 переможних битв проти військ Османської імперії, Кримського ханства й ногайських орд. Зокрема під керівництвом Івана Сірка запорожці звільнили понад 100 тисяч бранців.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Богдана Хмельницького середини ХVІІ ст.

Завдання скеровано на перевірку картографічних умінь і знання умов основних міжнародних договорів, що визначали межі Козацької держави.

Згідно з умовами Білоцерківського договору (1651 р.) територія Війська Запорозького була обмежена територією Київського воєводства Речі Посполитої.

Розглянувши позначені обриси територій, можна визначити, що територію Війська Запорозького 1651 року позначено на картосхемі Г. На це вказують географічні об’єкти (Київ – центр воєводства, Чигирин – гетьманська резиденція, Біла Церква, Миргород, Микитинська Січ). Інші центри воєводств були за межами окресленої території – Чернігів, Брацлав, які входили до складу Козацької держави за попереднім Зборівським договором.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Богдана Хмельницького середини ХVІІ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання основних дат і подій з історії України.

Національно-визвольна війна українського народу проти Речі Посполитої під проводом Богдана Хмельницького тривала протягом 1648–1657 років.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половина ХVІІ ст.).

Завдання скеровано на перевірку знання основних понять і термінів з історії України.

«Покозачення» у другій половині XVI – першій половині XVII ст. – це перехід селян до козацького стану, що був спробою звільнитися від панщини й дістати право вільно працювати на власній землі.

Правильна відповідь – Г.

Тема: Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половина ХVІІ ст.).

Завдання скеровано на перевірку знання основних фактів розвитку культурного життя в Україні ХVІІ ст. і вміння визначати об’єкт за візуальними історичними джерелами.

На фото зображено вертеп – традиційний український пересувний ляльковий театр, де ставили п’єси релігійної і світської тематики.

Правильна відповідь – А.

Тема: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.).

Завдання скеровано на перевірку розуміння соціальних процесів на українських землях у складі Речі Посполитої.

У варіантах відповідей зазначено чотири основні стани українського суспільства: привілейований – шляхта, напівпривілейований – міщанство й частково козацтво (реєстрове), непривілейований – селянство.

Під час укладення Люблінської унії українська шляхта прагнула здобути такі самі права і привілеї, як і польська, що й було реалізовано умовами унії. Відповідно українська шляхта юридично стала одним цілим із польською і литовською шляхтами, що й створило умови для її полонізації й окатоличення.

Українська шляхта стала активним учасником політичного життя в умовах шляхетської демократії, переймала звичаї і традиції польської шляхти. Натомість права українських міщан, козаків і селян були дискриміновані.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського й інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.).

Завдання скеровано на перевірку вміння застосовувати поняття і терміни з історії України.

Магдебурзьке право – норми права, за якими міста звільняли від урядування і суду великих землевласників (приватні міста) або підпорядкування центральній адміністрації (державні міста) і створювали в них органи місцевого самоврядування. Виникло в ХІІІ ст. в німецькому місті Магдебурзі. На українських землях існувало в ХІV–ХІХ ст.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на перевірку знання основних понять і термінів з історії України.

«Книжкова мініатюра» – це кольоровий малюнок, що прикрашав, ілюстрував і доповнював рукописний текст на його берегах або між рядками.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на перевірку знання основних понять з історії України.

Закупи – категорія залежного населення в Русі-Україні, яка, отримавши позику (купу), мала відпрацювати її в господарстві кредитора.

Рядовичі – тимчасово залежні селяни, які укладали із землевласником договір (ряд) про найм, відповідно до якого працювали в його господарстві.

Холопи – особи (фактично раби), що перебували в повній власності землевласника.

Тобто закупами, рядовичами, холопами в Київській Русі називали категорії залежного населення.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на перевірку картографічних умінь і знання здобутків правління князів.

На картосхемі позначено території земель-князівств, що утворилися на українських землях у ХІІ ст. На це вказує їхній перелік і певні географічні об’єкти (міста, річки).

Темним кольором позначено територію Галицько-Волинської держави, утвореної 1199 року в результаті приєднання волинським князем Романом Мстиславичем Галицького князівства.

Менш насиченим сірим кольором позначено Київське й Переяславське князівства, на які князь Роман Мстиславич поширив свою владу в 1202–1203 роках.

Тобто на картосхемі позначено Галицько-Волинську державу і залежні від неї князівства за правління Романа Мстиславовича.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій, пов’язаних із діяльність князя Володимира Мономаха.

Навесні 1113 року помер Великий князь Святополк ІІ Ізяславич. Його побожна дружина за давньою традицією влаштувала роздачу добра князя із княжої скарбниці. Дари виявилися щедрими: удова намагалася якось залагодити досить неприємну історію із сіллю, якою князь спекулював у змові з лихварями.

Утім, щедрість мала протилежний результат. Кияни розцінили це як слабкість влади й, зібравшись на віче, вирішили запросити на київський престол Володимира Мономаха. Але той відмовився, пославшись на рішення Любецького з’їзду.

Тим часом озброєні кияни зупинили погром двору Святополкового тисяцького Путяти, а потім почали нищити квартали іноземців, особливо єврейських купців і лихварів. Налякані подіями, бояри й купці вдруге звернулися до Володимира Мономаха із проханням. Зрештою він погодився.

Тобто сходження князя Володимира Мономаха на великокнязівський стіл відбулося на запрошення міського віча під час повстання киян.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на перевірку знання форм правління в Київській державі в ІХ–ХІІІ ст.

Правління Ярославичів (синів Ярослава Мудрого Ізяслава, Святослава і Всеволода) – це етап розвитку Київської Русі, на якому відбуался зміна централізованої монархії федеративною, коли державою колективно правила група найвпливовіших князів.

Перед смертю 1054 року Ярослав Мудрий, щоб уникнути боротьби за владу між своїми дітьми, склав заповіт, якиум запровадив систему престолонаслідування. В основу запропонованої Ярославом Мудрим нової системи правління і успадкування князівств було покладено принцип сеньйорату, тобто влади найстаршого в роді. Також він визначив п’ять стольних міст (Київ, Чернігів, Переяслав, Володимир-Волинський, Смоленськ).

У разі смерті одного з князів його місце посідав молодший, що зумовлювало переміщення усіх князів між визначеними стольними містами. Унаслідок цього, за задумом Ярослава, кожен князь мав можливість із часом стати великим князем київським у мирний спосіб.

Проте після смерті Ярослава три старші сини (Ізяслав, Святослав і Всеволод) позбавили влади молодших і почали правити спільно, утворивши тріумвірат, а згодом – дуумвірат. Тобто запропонована система правління не привела до уникнення боротьби за владу.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на перевірку знання діяльності київських князів, сформованості вміння здобувати інформацію з історичного джерела, застосовувати набуті знання з огляду на його зміст, а також уміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення тощо), що дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить виділеним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – наслідки описаних подій.

Маркери в джерелі – «Вийшов [князь] зі священиками цесарициними і корсунськими на Дніпро», «зійшлося людей без ліку, і влізли вони у воду», «Діти ж не відходили од берега, а інші немовлят держали. Дорослі ж бродили у воді, а священики, стоячи, молитви творили» – указують на хрещення киян князем Володимиром.

Хрещенню киян передувало руйнування язичницького капища за наказом князя Володимира: «І повелів він поскидати кумирів – тих порубати, а других вогню оддати. Перуна ж повелів він прив’язати коневі до хвоста і волочити з Гори по Боричевому узвозу на ручай...».

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Стародавня історія України.

У результаті Великого розселення слов’ян (V–VIІ ст.) вони оволоділи землями Балканського півострова під час Балканських війн із Візантією. Водночас слов’яни освоїли й терени на захід від річки Вісли й на схід і північ від річки Дніпро. Унаслідок цього слов’янська спільнота розділилася на три великі групи: південні, західні і східні слов’яни.

Правильна відповідь – А.