Тема: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.).

Завдання скеровано на перевірку розуміння соціальних процесів на українських землях у складі Речі Посполитої.

У варіантах відповідей зазначено чотири основні стани українського суспільства: привілейований – шляхта, напівпривілейований – міщанство й частково козацтво (реєстрове), непривілейований – селянство.

Під час укладення Люблінської унії українська шляхта прагнула здобути такі самі права і привілеї, як і польська, що й було реалізовано умовами унії. Відповідно українська шляхта юридично стала одним цілим із польською і литовською шляхтами, що й створило умови для її полонізації й окатоличення.

Українська шляхта стала активним учасником політичного життя в умовах шляхетської демократії, переймала звичаї і традиції польської шляхти. Натомість права українських міщан, козаків і селян були дискриміновані.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського й інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.).

Магдебурзьке право – норми права, за якими міста звільняли від урядування і суду великих землевласників (приватні міста) або підпорядкування центральній адміністрації (державні міста) і створювали в них органи місцевого самоврядування. Виникло в ХІІІ ст. в німецькому місті Магдебурзі. На українських землях існувало в ХІV–ХІХ ст.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Київська держава.

«Книжкова мініатюра» – це кольоровий малюнок, що прикрашав, ілюстрував і доповнював рукописний текст на його берегах або між рядками.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Київська держава.

Закупи – категорія залежного населення в Русі-Україні, яка, отримавши позику (купу), мала відпрацювати її в господарстві кредитора.

Рядовичі – тимчасово залежні селяни, які укладали із землевласником договір (ряд) про найм, відповідно до якого працювали в його господарстві.

Холопи – особи (фактично раби), що перебували в повній власності землевласника.

Тобто закупами, рядовичами, холопами в Київській Русі називали категорії залежного населення.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на перевірку картографічних умінь і знання здобутків правління князів.

На картосхемі позначено території земель-князівств, що утворилися на українських землях у ХІІ ст. На це вказує їхній перелік і певні географічні об’єкти (міста, річки).

Темним кольором позначено територію Галицько-Волинської держави, утвореної 1199 року в результаті приєднання волинським князем Романом Мстиславичем Галицького князівства.

Менш насиченим сірим кольором позначено Київське й Переяславське князівства, на які князь Роман Мстиславич поширив свою владу в 1202–1203 роках.

Тобто на картосхемі позначено Галицько-Волинську державу і залежні від неї князівства за правління Романа Мстиславовича.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій, пов’язаних із діяльністю князя Володимира Мономаха.

Навесні 1113 року помер Великий князь Святополк ІІ Ізяславич. Його побожна дружина за давньою традицією влаштувала роздачу добра князя із княжої скарбниці. Дари виявилися щедрими: удова намагалася якось залагодити досить неприємну історію із сіллю, якою князь спекулював у змові з лихварями.

Утім, щедрість мала протилежний результат. Кияни розцінили це як слабкість влади й, зібравшись на віче, вирішили запросити на київський престол Володимира Мономаха. Але той відмовився, пославшись на рішення Любецького з’їзду.

Тим часом озброєні кияни зупинили погром двору Святополкового тисяцького Путяти, а потім почали нищити квартали іноземців, особливо єврейських купців і лихварів. Налякані подіями, бояри й купці вдруге звернулися до Володимира Мономаха із проханням. Зрештою він погодився.

Тобто сходження князя Володимира Мономаха на великокнязівський стіл відбулося на запрошення міського віча під час повстання киян.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на перевірку знання форм правління в Київській державі в ІХ–ХІІІ ст.

Правління Ярославичів (синів Ярослава Мудрого Ізяслава, Святослава і Всеволода) – це етап розвитку Київської Русі, на якому відбуался зміна централізованої монархії федеративною, коли державою колективно правила група найвпливовіших князів.

Перед смертю 1054 року Ярослав Мудрий, щоб уникнути боротьби за владу між своїми дітьми, склав заповіт, якиум запровадив систему престолонаслідування. В основу запропонованої Ярославом Мудрим нової системи правління і успадкування князівств було покладено принцип сеньйорату, тобто влади найстаршого в роді. Також він визначив п’ять стольних міст (Київ, Чернігів, Переяслав, Володимир-Волинський, Смоленськ).

У разі смерті одного з князів його місце посідав молодший, що зумовлювало переміщення усіх князів між визначеними стольними містами. Унаслідок цього, за задумом Ярослава, кожен князь мав можливість із часом стати великим князем київським у мирний спосіб.

Проте після смерті Ярослава три старші сини (Ізяслав, Святослав і Всеволод) позбавили влади молодших і почали правити спільно, утворивши тріумвірат, а згодом – дуумвірат. Тобто запропонована система правління не привела до уникнення боротьби за владу.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на перевірку знання діяльності київських князів, сформованості вміння здобувати інформацію з історичного джерела, застосовувати набуті знання з огляду на його зміст, а також уміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Маркери в джерелі – «Вийшов [князь] зі священиками цесарициними і корсунськими на Дніпро», «зійшлося людей без ліку, і влізли вони у воду», «Діти ж не відходили од берега, а інші немовлят держали. Дорослі ж бродили у воді, а священики, стоячи, молитви творили» – указують на хрещення киян князем Володимиром.

Хрещенню киян передувало руйнування язичницького капища за наказом князя Володимира: «І повелів він поскидати кумирів – тих порубати, а других вогню оддати. Перуна ж повелів він прив’язати коневі до хвоста і волочити з Гори по Боричевому узвозу на ручай...».

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Стародавня історія України.

У результаті Великого розселення слов’ян (VI–VIІ ст.) слов’яни оволоділи землями Балканського півострова. Велике розселення слов’ян — це період (V–VIІ ст. н.е.), коли слов’янські племена масово мігрували зі своєї прабатьківщини та зайняли значні території Балканського півострова.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Стародавня історія України.

На рисунку зображено реконструкцію античного міста Північного Причорномор’я.

Архітектура з великими громадськими будівлями, колонадами та чітким міським плануванням навколо площі (агори) є характерною для грецьких міст-держав (полісів), що існували в цьому регіоні в Античну добу (наприклад, Ольвія, Херсонес).

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Стародавня історія України.

Винайдення первісною людиною луку та стріл зумовлено змінами природно-кліматичних умов.

Винайдення первісною людиною луку і стріл відбулося в період мезоліту й зумовлене змінами природно-кліматичних умов. У результаті завершення льодовикового періоду на території України повністю змінився рослинний і тваринний світ. Людині для забезпечення потреби в харчуванні необхідні були далекобійніші й точніші за спис знаряддя для полювання. 

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Стародавня історія України.

Завдання скеровано на перевірку знання основних понять і термінів з історії України.

«Археологічна культура» – це група споріднених археологічних пам’яток, поширених на певній території в межах певного історичного часу.

Правильна відповідь – А.

ТЕМИ: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки). Україна в перші повоєнні роки (1945-му – на початку 1950-х років). Україна в умовах десталінізації (1953–1964 роки). Україна в умовах незалежності.

Завдання скеровано на перевірку знання досягнень української науки у ХХ столітті, сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом, уміння встановлювати хронологічну послідовність.

Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікування в завданні – дата описаних подій.

Словосполучення-маркери у джерелі А – Українські вчені досягли значних результатів: уведено в дію перший експериментальний атомний реактор», «в Інституті електротехніки АН УРСР під керівництвом С. Лебедєва створено першу в СРСР малу електронно-обчислювальну машину «МЕОМ» – чітко вказують на події, що відбулися в 1950-ті роки.

Словосполучення-маркери у джерелі Б – У рамках створення ракетно-космічного комплексу «Морський старт» конструкторське бюро «Південне» (Дніпропетровськ) на чолі з академіком В. Уткіним створило унікальну ракету-носій «Зеніт–3SL», яка вперше у світовій практиці стартувала в космос із плавучої платформи – чітко вказують на подію 1999 року.

Словосполучення-маркери у джерелі В – Інститут електрозварювання АН УРСР на чолі з академіком Є. Патоном застосував новий метод автоматичного дугового зварювання під флюсом корпусів танків. Завдяки цьому покращилася якість танків, зросли темпи їхнього виробництва – чітко вказують на події часів Другої світової війни.

Словосполучення-маркери у джерелі Г – у структурі АН УРСР створюється Інститут кібернетики, який очолив академік В. Глушков – чітко вказують на подію 1962 року.

Правильна відповідь: ВАГБ.

ТЕМА: Західна Україна в 1921–1939 роках. Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій, що відбувалися на передодні й на початку Другої світової війни.

Ухвалення Декларації про возз’єднання Західної України з УРСР у складі СРСР відбулося в жовтні 1939 року.

Надання Закарпаттю автономного статусу у складі Чехо-Словацької Республіки відбулося в жовтні 1938 року.

Підписання Московського договору між СРСР і Німеччиною про ненапад (пакт «Молотова –Ріббентропа») відбулося 23 серпня 1939 року.

Укладення Мюнхенської угоди між Німеччиною і Великою Британією, Францією, Італією відбулося 30 вересня 1938 року.

До того ж між цими подіями існує взаємозв’язок, що також допомагає встановленню послідовності.

Наслідком укладення Мюнхенської угоди стало перетворення Чехословаччини на федеративну державу і, відповідно, надання автономного статусу Закарпаттю, що входило до її складу.

Пакт «Молотова – Ріббентропа» відкрив шлях до початку Другої світової війни, нападу Німеччини, а згодом СРСР на Польщу. У результаті Польща була розділена між двома агресорами. Західна Україна увійшла до складу УРСР / СРСР.

Правильна відповідь: ГБВА.