ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Внутрішньо- та зовнішньополітична діяльність князів/княгині: Олега, Ігоря, Ольги, Святослава.

Велика княгиня київська Ольга звернулася з такими словами до древлян.

Ключові  слова –– «вже не хочу мститися», «невелику данину», «Дайте мені від кожного двору по три голуби і по три горобці…» – допомагають визначити літописну легенду про помсту княгині Ольги древлянам, які вбили її чоловіка Ігоря. 

Цей епізод описано в "Повісті минулих літ". Він стався після того, як древляни вбили чоловіка Ольги, князя Ігоря, під час збору данини. Ольга вирішила помститися за смерть чоловіка. 

Відповідь – Б.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Князювання Володимира Великого. Запровадження християнства як державної релігії.

 Християнство запроваджено як державну релігію Київської Русі в 988 р.

У 988 році князь Володимир Великий охрестив Київську Русь. Ця подія вважається офіційним запровадженням християнства як державної релігії. Спочатку Володимир охрестився сам, а потім наказав усьому населенню Києва пройти обряд хрещення у річці Почайна, що є притокою Дніпра.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст. Розвиток суспільно-політичного та господарського життя Київської Русі та Галицько-Волинської держави.

Наведені норми є цитатами з «Руської правди» — найвидатнішої правової пам'ятки Київської Русі.

«Руська правда» — це звід давньоруського права, який регулював відносини в суспільстві, встановлював покарання за злочини та визначав майнові права.

Відповідь – А.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Об’єднання Галицького та Волинського князівств. Роман Мстиславович.

На картосхемі позначено Галицько-Волинську державу та князівства, залежні від неї, за правління Романа Мстиславовича.

Роман Мстиславович (об'єднав Галичину і Волинь у 1199 р.) помер у 1205 р. Після його смерті настала довга епоха міжусобиць, яка тривала до 1238 р.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст. Розвиток суспільно-політичного та господарського життя Київської Русі та Галицько-Волинської держави.

Князі, бояри та інші представники панівної верхівки в Київській Русі могли передавати в спадок, продавати, дарувати, обмінювати у власність - вотчину.

Вотчина (від слова «отчина» — батьківська власність) — це родове спадкове земельне володіння, яке формувалося в Київській Русі з XI століття. Вона належала на праві приватної власності і могла передаватися в спадок, продаватися, даруватися або обмінюватися. Власниками вотчин були князі, бояри та інші представники феодальної верхівки.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст. Розвиток культури та освіти Київської Русі та Галицько-Волинської держави. Вишгородська ікона Богородиці (візантійська традиція).

На фото зображено Вишгородську ікону Богородиці, якає однією з найдавніших і найважливіших святинь Київської Русі. Належить до візантійського мистецтва.

Ікону, ймовірно, було створено візантійським майстром у Константинополі у XII столітті. Вона була подарована київському князю Мстиславу Великому (або Юрію Долгорукому) і близько 1131 року розміщена у Вишгороді.

Ікона - це сакральне (священне) зображення в християнстві, особливо поширене у православній та греко-католицькій традиціях.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.). Виникнення українського козацтва.

Цитований уривок відображає соціально-економічні причини виникнення українського козацтва.

Уривок «Пани користуються необмеженою владою не тільки над їхнім [селян] майном, але також над їхнім життям...» описує:

1. Надмірний соціальний гніт: Необмежена влада панів над життям і майном селян.

2. Посилення феодальної експлуатації: Це є прямим наслідком закріпачення селян і поширення панщини на українських землях у складі Речі Посполитої (Польщі).

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Розвиток культури й освіти. Меджибізький замок.

На фото зображено Меджибізький замок.

Оборонно-фортифікаційну споруду, що виділяється високими стінами з підпорами і масивною восьмикутною триповерховою баштою з конрофорсами. 

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Козацькі повстання 1620-х – 1630-х рр.

Повстання 1637 року, про яке йдеться в уривку, очолив Павло Павлюк (Бут).

• Повстання 1637 року (Кумейківське повстання) очолив гетьман нереєстрового козацтва Павло Бут (Павлюк).

• Ключова битва відбулася під Кумейками (поблизу Канева) у грудні 1637 року.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст. Місця основних подій війни.

Картосхема охоплює перший, найбільш успішний етап Національно-визвольної війни (1648–1649): від початку війни до Зборівського договору

1. Початок війни: Зображено місце першої перемоги — Жовті Води (травень 1648).

2. Основні битви 1648 р.: Показано Корсунь (травень 1648) та Пилявці (вересень 1648).

3. Похід на захід: Відображено просування війська до Львова та облогу Замостя (осінь 1648).

4. Урочистий вступ: Показано вступ Б. Хмельницького до Києва (грудень 1648).

5. Фінал першого етапу: Зображено Зборівську битву та місце укладення угоди (Зборів, серпень 1649).

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. Гетьманування І. Самойловича.

Слова гетьмана Івана Самойловича (гетьманував у 1672–1687 рр.) були безпосередньою реакцією на укладення «Вічного миру» між Московським царством та Річчю Посполитою у 1686 році.

Поділ України: «Вічний мир» остаточно юридично закріпив насильницький поділ України по Дніпру, підтвердивши умови Андрусівського перемир'я (1667 р.):

• Московському царству відійшла Лівобережна Україна та Київ (за грошову компенсацію).

• Річ Посполита отримала Правобережну Україну (крім Києва).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половини ХVІІІ ст. Гетьманування Д. Апостола. Обмеження автономії Гетьманщини. «Правління Гетьманського уряду» 1734 р.

Після смерті гетьмана Д. Апостола влада в Гетьманщині перейшла до Правління гетьманського уряду.

Після смерті гетьмана Данила Апостола в 1734 році російська імператриця Анна Іоанівна заборонила обрання нового гетьмана. Замість цього для управління Лівобережною Україною було створено спеціальний орган – Правління гетьманського уряду.

Відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Включення західноукраїнських земель до складу Австрійської імперії, адміністративно-територіальний поділ західноукраїнських земель.

Правильною відповіддю є поділу Речі Посполитої.

У 1772 році відбувся Перший поділ Речі Посполитої між Пруссією, Росією та Австрією. Саме за цією угодою землі Руського, Белзького та частини Волинського і Подільського воєводств (які ми сьогодні називаємо Східною Галичиною) відійшли до складу Австрійської монархії Габсбургів.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Промисловий переворот і зародження ринкової економіки.

Перша половина XIX століття (а саме 30–40-ві роки) стала часом зародження фабрично-заводського виробництва на українських землях.

Промисловий переворот: Перехід від мануфактури (ручної праці) до фабрики (машинного виробництва). Першою галуззю, де це відбулося, була цукрова промисловість (перший цукровий завод із паровими двигунами з'явився у 1824 р. у Трощинці, а пізніше – відомі заводи Симиренків та Яхненків).

Відповідь – А.