ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії у другій половині ХІХ ст.

Представників мовно-літературної і суспільно-політичної течії другої половини XIX ст. на Галичині, Буковині й Закарпатті, які виступали за національно-культурну єдність із російським народом і російською державою, називали москвофілами.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна у другій половині ХІХ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання особливостей економічного розвитку Наддніпрянської України у другій половині ХІХ ст., уміння робити узагальнювальні висновки.

Реформи 60–70-х років XIX ст. позитивно вплинули на соціально-економічний розвиток суспільства, сприяли розвитку ринкових відносин у сільському господарстві і промисловості. Однак вони не змінили основ політичного устрою – Росія залишалася абсолютною монархією із жорстоким політичним режимом.

У промисловості реформи сприяли завершенню промислового перевороту. Розвивалися вугільна (Донбас), залізорудна (Кривий Ріг), металургійна (Олександрівськ, Катеринослав, Юзівка), машинобудівна (Харків, Луганськ, Миколаїв), цукрова (Правобережжя) галузі. Сформовано два центри важкої промисловості – Донецький басейн і Дніпровський промисловий район. Пожвавилися інвестиції іноземного капіталу (англійського, французького, німецького, бельгійського тощо) у промисловість.

На початку ХХ ст. на Україну припадало 70 % загальноімперського видобутку вугілля, майже 50 % виплавленого чавуну і сталі, 90 % виробництва цукру.

Тож наприкінці ХІХ ст. промисловість Наддніпрянської України стала основною вугільно-металургійною базою Російської імперії.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна у другій половині ХІХ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання причини реформ 1860–1870-х років у Російській імперії і вміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Реформи 1860–1870-х років були зумовлені стрімким відставання Російської імперії від провідних держав Європи й формуванням у російському суспільстві негативного сприйняття кріпосницьких відносин. Поразка в Кримській війні чітко висвітлила проблеми Росії, перед якою постала загроза не лише міжнародної ізоляції, а й могутнього соціального вибуху, передовсім на українських землях (селянські рухи «Київська козаччина», «У Таврію по волю»).

Поразка у Кримській війні також спонукала уряд Російської імперії скасувати кріпацтво й стати на шлях глибоких соціальних реформ.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання діяльності Головної руської ради (ГРР) під час революції 1848–1849 років в Австрійській імперії.

Зокрема 9 червня 1848 року ГРР звернулася до імператора Австрії з проханням поділу Галичини на польську й українську частини з двома адміністраціями у зв’язку з поглибленням суперечностей із поляками, які відверто ігнорували права українців.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання соціально-економічного розвитку українських земель у складі Російської імперії в першій половині ХІХ ст.

Відкриття зазначених навчальних закладів, які мали сприяти підготовці фахівців для різних галузей господарства (про це свідчать назви закладів), було зумовлено розвитком господарства і зрослим попитом на кваліфіковані кадри попри те, що в Росії на той час панували кріпосницькі відносини. Промислова революція, яка розгорталася в Європі, активно впливала й на Росію.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА Українські землі у другій половині ХVІІІ ст.

У Другому поділі Речі Посполитої 1793 року брали участь Російська імперія і королівство Пруссія. У результаті поділу до складу Російської імперії було включено Київщину, Східну Волинь, Поділля, Брацлавщину.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст.

Предмет ідентифікації в завданні – уривок Конституції Пилипа Орлика.

Маркери у джерелі 1  – «жалуючи підданих своїх, малоросійський народ», «при гетьмані в Глухові для управління… бути колегії» – стосуються указу царя Петра І 1722 року про заснування першої Малоросійської колегії. Тобто цей варіант відповіді не задовольняє умову завдання.

Маркери у джерелі 2 – «У гетьманській резиденції тричі на рік має збиратися Генеральна Рада», «Між Радами Україною правитиме гетьман з генеральною старшиною» – указують на положення «Пактів і Конституції прав і вольностей Війська Запорозького» (1710 рік) Пилипа Орлика. Відповідь задовольняє умову завдання.

Маркери у джерелі 3 – «Посли, які здавна до Війська Запорозького приходять, гетьману приймати та про це царську величність повідомляти», «З турецьким султаном і польським королем без указу царської величності зносин не мати» – указують на договірні статті між Військом Запорозьким і Московським царством. Відповідь задовольняє умову завдання.

Маркери у джерелі 4 – «Іван Мазепа, законний князь України, ...не може бути позбавлений влади у цьому князівстві до його смерті», «стани України зберігатимуть всі вольності згідно зі своїми правами» – указують на домовленості між гетьманом Іваном Мазепою і шведським королем Карлом ХІІ. Відповідь задовольняє умову завдання.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті роки ХVІІ ст.

Від другої половини XVI ст. на теренах, де сходилися кордони Речі Посполитої, Московської держави і Кримського ханства, розгорнувся активний процес колонізації. У XVII ст. він набув значних розмірів. Основну роль у колонізації відігравали українські селяни й козаки з Лівобережної і Правобережної України. Переселенський рух привів до виникнення історико-географічної області

На той час переселенців називали «викотці». Це люди, які рвали всі свої зв’язки з колишнім місцем перебування і йшли на незаселені території. Богдан Хмельницький негативно ставився до цього переселенського руху й навіть намагався повернути їх назад.

Формально ці землі належали московському царю, але фактично були нічийними. Засновані на нових землях поселення звільняли від податків, і тому називали слободами (звідси й назва Слобідська Україна). Права українських поселенців закріплювали царськими жалуваними грамотами. Визнання поселенцями влади царя полягало у складанні присяги. Одночасно Слобожанщину заселяли московські служилі люди, які перебували під урядованням царських воєвод.

У 1638 році сюди переселилися учасники козацького повстання на чолі з Яковом Острянином (вони оселилися в місті Чугуєві). У 1652 році велика група селян і козаків Чернігівського й Ніжинського полків на чолі з Іваном Дзиковським збудувала фортецю Острогозьк, а переселенці з містечка Ставищі Білоцерківського полку на чолі з Герасимом Кондратьєвим заснували поселення Суми. У 1654 році на городищі, де зливалися річки Лопань і Харків, було закладено місто Харків. Подібну історію заснування мали й такі міста, як Салтів, Мерефа, Охтирка, Балаклея, Ізюм тощо. Водночас із містами виникали й нові села.

У 1657–1659 роках царський уряд сформував з українських переселенців козацькі слобідські полки: Острогозький (Рибинський), Охтирський, Сумський, Харківський. У 1685 році було створено Ізюмський полк. Полки були як військовими козацькими підрозділами, так й адміністративно-територіальними одиницями.

Масове переселення на Слобожанщину української людності відбувалося у другій половині ХVІІ ст. і пов’язане з добою Руїни. Наприкінці ХVІІ ст. на Слобожанщині вже налічували 232 населені пункти (у 1657 році – 64), де жило близько 250 тис. людей, серед яких більшість (80 %) становили українці.

Тобто для колонізації Слобідської України у другій половині XVII ст. була характерною нова хвиля переселенців із Правобережної і Лівобережної України, пов’язана зі складними суспільно-політичними обставинами доби Руїни.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті роки ХVІІ ст.

Наведена характеристика відповідає фактам біографії кошового отамана Запорозької Січі Івана Сірка.

Іван Сірко (початок ХVІІ ст. – 1680 р.) був одним із найвідоміших отаманів Запорозької Січі другої половини ХVІІ ст. Прикметним є те, що запорожці обирали його кошовим щонайменше 15 разів. Іван Сірко був видатним полководцем, здійснив понад 60 переможних битв проти військ Османської імперії, Кримського ханства й ногайських орд. Зокрема під керівництвом Івана Сірка запорожці звільнили понад 100 тисяч бранців.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Богдана Хмельницького середини ХVІІ ст.

Розглянувши позначені обриси територій, можна визначити, що територію Війська Запорозького 1651 року позначено на картосхемі Г.

Згідно з умовами Білоцерківського договору (1651 р.) територія Війська Запорозького була обмежена територією Київського воєводства Речі Посполитої.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Богдана Хмельницького середини ХVІІ ст.

Національно-визвольна війна українського народу проти Речі Посполитої під проводом Богдана Хмельницького тривала протягом 1648–1657 років.

• Початок (1648 р.): Війна розпочалася у 1648 році з обрання Богдана Хмельницького гетьманом на Микитинській Січі та перших перемог (Жовті Води, Корсунь, Пилявці).

• Закінчення (1657 р.): Війна вважається періодом під проводом Богдана Хмельницького і закінчується з його смертю у 1657 році.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половина ХVІІ ст.).

«Покозачення» в другій половині XVI – першій половині XVII ст. – це перехід селян до козацького стану, що був спробою звільнитися від панщини та отримати право вільно працювати на власній землі.

Покозачення — це історичний соціальний феномен, який масово поширився на українських землях Речі Посполитої (особливо на Наддніпрянщині) у XVI – першій половині XVII ст.

Правильна відповідь – Г.

Тема: Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половина ХVІІ ст.).

На фото зображено вертеп , який є традиційним українським пересувним ляльковим театром, де ставилися п'єси релігійної (різдвяна драма про народження Христа) та світської (сатирично-побутові інтермедії) тематики.

Вертеп — це старовинний пересувний ляльковий театр, поширений в Україні з XVII-XVIII століть, особливо під час різдвяних свят.

Правильна відповідь – А.

Тема: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.).

Станом українського суспільства, який найбільш швидко зазнав полонізації та окатоличення після укладення Люблінської унії (1569 р.), була шляхта.

• Люблінська унія призвела до приєднання більшості українських земель (Волинь, Поділля, Київщина, Брацлавщина) до Польського королівства, де панував польський правовий, адміністративний та соціальний устрій.

• Українська шляхта була політичною та економічною елітою. Для того, щоб інтегруватися в політичну систему Речі Посполитої (отримати доступ до вищих посад, брати участь у сеймах і сеймиках, зрівнятися в правах з польською шляхтою), вона була змушена переймати польську мову, культуру та, що найважливіше, католицьку віру (або унію).

Правильна відповідь – В.