ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії у другій половині ХІХ ст.

Представників мовно-літературної і суспільно-політичної течії другої половини XIX ст. на Галичині, Буковині й Закарпатті, які виступали за національно-культурну єдність із російським народом і російською державою, називали москвофілами.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна у другій половині ХІХ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання особливостей економічного розвитку Наддніпрянської України у другій половині ХІХ ст., уміння робити узагальнювальні висновки.

Реформи 60–70-х років XIX ст. позитивно вплинули на соціально-економічний розвиток суспільства, сприяли розвитку ринкових відносин у сільському господарстві і промисловості. Однак вони не змінили основ політичного устрою – Росія залишалася абсолютною монархією із жорстоким політичним режимом.

У промисловості реформи сприяли завершенню промислового перевороту. Розвивалися вугільна (Донбас), залізорудна (Кривий Ріг), металургійна (Олександрівськ, Катеринослав, Юзівка), машинобудівна (Харків, Луганськ, Миколаїв), цукрова (Правобережжя) галузі. Сформовано два центри важкої промисловості – Донецький басейн і Дніпровський промисловий район. Пожвавилися інвестиції іноземного капіталу (англійського, французького, німецького, бельгійського тощо) у промисловість.

На початку ХХ ст. на Україну припадало 70 % загальноімперського видобутку вугілля, майже 50 % виплавленого чавуну і сталі, 90 % виробництва цукру.

Тож наприкінці ХІХ ст. промисловість Наддніпрянської України стала основною вугільно-металургійною базою Російської імперії.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна у другій половині ХІХ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання причини реформ 1860–1870-х років у Російській імперії і вміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Реформи 1860–1870-х років були зумовлені стрімким відставання Російської імперії від провідних держав Європи й формуванням у російському суспільстві негативного сприйняття кріпосницьких відносин. Поразка в Кримській війні чітко висвітлила проблеми Росії, перед якою постала загроза не лише міжнародної ізоляції, а й могутнього соціального вибуху, передовсім на українських землях (селянські рухи «Київська козаччина», «У Таврію по волю»).

Поразка у Кримській війні також спонукала уряд Російської імперії скасувати кріпацтво й стати на шлях глибоких соціальних реформ.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання діяльності Головної руської ради (ГРР) під час революції 1848–1849 років в Австрійській імперії.

Зокрема 9 червня 1848 року ГРР звернулася до імператора Австрії з проханням поділу Галичини на польську й українську частини з двома адміністраціями у зв’язку з поглибленням суперечностей із поляками, які відверто ігнорували права українців.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання соціально-економічного розвитку українських земель у складі Російської імперії в першій половині ХІХ ст.

Відкриття зазначених навчальних закладів, які мали сприяти підготовці фахівців для різних галузей господарства (про це свідчать назви закладів), було зумовлено розвитком господарства і зрослим попитом на кваліфіковані кадри попри те, що в Росії на той час панували кріпосницькі відносини. Промислова революція, яка розгорталася в Європі, активно впливала й на Росію.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА Українські землі у другій половині ХVІІІ ст.

У Другому поділі Речі Посполитої 1793 року брали участь Російська імперія і королівство Пруссія. У результаті поділу до складу Російської імперії було включено Київщину, Східну Волинь, Поділля, Брацлавщину.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст.

В уривку Б з історичних джерел відображено одне з положень «Пактів й Конституції прав і вольностей Війська Запорозького» (1710 р.) П. Орлика.

Це положення описує створення Генеральної військової ради, яка мала виконувати роль представницького органу (парламенту). Згідно з Конституцією, вона мала збиратися тричі на рік (на Різдво, Великдень та Покрову) для вирішення найважливіших державних справ. Це суттєво обмежувало одноосібну владу гетьмана.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті роки ХVІІ ст.

Для процесу колонізації Слобідської України в другій половині XVII ст. були характерними нова хвиля переселенців із Правобережної та Лівобережної України, пов’язана зі складними суспільно-політичними обставинами доби Руїни.

Друга половина XVII століття в Україні — це час Руїни: постійних воєн, територіального поділу та спустошення Правобережжя. Це спричинило масовий рух населення на схід, на незаселені землі, що отримали назву Слобожанщина (від «слобода» — поселення, звільнене від податків).

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті роки ХVІІ ст.

Наведена характеристика відповідає фактам біографії кошового отамана Запорозької Січі Івана Сірка.

Іван Сірко (початок ХVІІ ст. – 1680 р.) був одним із найвідоміших отаманів Запорозької Січі другої половини ХVІІ ст. Прикметним є те, що запорожці обирали його кошовим щонайменше 15 разів.

Іван Сірко був видатним полководцем, здійснив понад 60 переможних битв проти військ Османської імперії, Кримського ханства й ногайських орд. Зокрема під керівництвом Івана Сірка запорожці звільнили понад 100 тисяч бранців.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Богдана Хмельницького середини ХVІІ ст.

Розглянувши позначені обриси територій, можна визначити, що територію Війська Запорозького 1651 року позначено на картосхемі Г.

Згідно з умовами Білоцерківського договору (1651 р.) територія Війська Запорозького була обмежена територією Київського воєводства Речі Посполитої.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Богдана Хмельницького середини ХVІІ ст.

Національно-визвольна війна українського народу проти Речі Посполитої під проводом Богдана Хмельницького тривала протягом 1648–1657 років.

• Початок (1648 р.): Війна розпочалася у 1648 році з обрання Богдана Хмельницького гетьманом на Микитинській Січі та перших перемог (Жовті Води, Корсунь, Пилявці).

• Закінчення (1657 р.): Війна вважається періодом під проводом Богдана Хмельницького і закінчується з його смертю у 1657 році.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половина ХVІІ ст.).

«Покозачення» в другій половині XVI – першій половині XVII ст. – це перехід селян до козацького стану, що був спробою звільнитися від панщини та отримати право вільно працювати на власній землі.

Покозачення — це історичний соціальний феномен, який масово поширився на українських землях Речі Посполитої (особливо на Наддніпрянщині) у XVI – першій половині XVII ст.

Правильна відповідь – Г.

Тема: Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половина ХVІІ ст.).

На фото зображено вертеп , який є традиційним українським пересувним ляльковим театром, де ставилися п'єси релігійної (різдвяна драма про народження Христа) та світської (сатирично-побутові інтермедії) тематики.

Вертеп — це старовинний пересувний ляльковий театр, поширений в Україні з XVII-XVIII століть, особливо під час різдвяних свят.

Правильна відповідь – А.

Тема: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.).

Станом українського суспільства, який найбільш швидко зазнав полонізації та окатоличення після укладення Люблінської унії (1569 р.), була шляхта.

• Люблінська унія призвела до приєднання більшості українських земель (Волинь, Поділля, Київщина, Брацлавщина) до Польського королівства, де панував польський правовий, адміністративний та соціальний устрій.

• Українська шляхта була політичною та економічною елітою. Для того, щоб інтегруватися в політичну систему Речі Посполитої (отримати доступ до вищих посад, брати участь у сеймах і сеймиках, зрівнятися в правах з польською шляхтою), вона була змушена переймати польську мову, культуру та, що найважливіше, католицьку віру (або унію).

Правильна відповідь – В.