ТЕМА: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

Запровадження більшовиками нової економічної політики зумовлено невдалим комуністичним експериментом під назвою «воєнний комунізм». За часів непу продрозверстку (продрозкладку) замінено продподатком. Більшовицьке керівництво намагалося впровадити окремі елементи ринкової економіки, наприклад, кооперацію. Ним відновлено кредитно-банківську систему, однак залишено у власності держави великі підприємства й державну монополію в зовнішній торгівлі. Колгоспи й радгоспи зникли разом із державою СРСР.

Правильна відповідь – 1, 4, 5.

ТЕМА: Творення нової України.

На плакаті А зображено, як зауважено в журналі «Пробоєм», який виходив у Празі протягом 1934–1943, постать юнака-закарпатця з двосічним мечем наголо в правиці й щитом – краєвим гербом у лівій руці. Під ногами юнака лежать два змії з відрубаними головами, а їхні хвости лежать на територіях «сусідів». За хвостами сидять із безнадійним виразом морд – із боку Польщі – лис із забинтованим ганчіркою писком, а з боку Угорщини – похнюплений, голодний пес зі знаком «стрільчастого хреста». Тобто засобами геральдики відображено події до початку Другої світової війни, коли ще існувала Друга Річ Посполита.

Плакат Б містить напис «Кіборги». «Кіборгами» названо українських військових – учасників оборони Донецького аеропорту імені Сергія Прокоф’єва (26 травня 2014– 22 січня 2015) й учасників проривів для надання допомоги захисникам під час війни на сході України.

На плакаті В (гравюра художника, члена ОУН і УГВР Ніла Хасевича «СССР – тюрма народів», 1948 рік) бійці УПА руйнують СРСР – тюрму народів. «Воля народам! Воля людині!» ‑ основне гасло українського визвольного руху від 1943 року.

Напис «Українські січові стрільці» на плакаті Г дає змогу визначити, що на ньому відображено події Першої світової війни, зокрема бої січових стрільців за гору Маківка в Карпатах, що точилися від 29 квітня до 4 травня 1915 року.

Правильна відповідь – 1 Г, 2 А, 3 В, 4 Б.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Чортківська офензива (Чортківський наступ) – історична назва наступальної військової операції Української Галицької Армії (УГА), здійсненої в період з 7 по 28 червня 1919 року. Київська катастрофа – події серпня 1919 року в Україні, епізод спільного походу Дієвої армії УНР (ДА УНР) й Української Галицької Армії (УГА) на Київ. Перший Зимовий похід розпочався 6 грудня 1919 року й тривав до 6 травня 1920 року. 21 листопада 1921 року більшовики розстріляли під містечком Базар 359 полонених українських вояків – учасників Другого Зимового походу Армії УНР.

Правильна відповідь – 1 Г, 2 Б, 3 А, 4 В.

ТЕМА: Творення нової України.

Завдання скеровано на перевірку знання учасниками дат історичних подій і вміння працювати з уривками історичних джерел. Перші кроки з формування Збройних Сил суверенної України, про які йдеться в завданні, датовано 1991 роком. Членом Ради Європи вона стала 1995 року. Конституцію України прийнято 1996 року. Угоду про асоціацію між Україною, Європейським Союзом і його державами-членами підписано 2014 року.

Правильна відповідь – 1 Б, 2 А, 3 Д, 4 В.

ТЕМА: Загострення кризи радянської системи.

Петро Григоренко був активним учасником дисидентського руху й обстоював права кримськотатарського народу. Героєм Другої світової війни був Амет-Хан Султан. Нашим сучасником є Мустафа Джемілєв, перший голова Меджлісу кримськотатарського народу. Номан Челібіджіхан – один з організаторів першого Курултаю. Зайвим у правій частині є варіант Г – Ісмаїл Гапринський, просвітитель, видавець першої в Криму тюркомовної газети «Терджиман».

Правильна відповідь – 1 Д, 2 А, 3 Б, 4 В.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Для правильного розв’язання завдання потрібно пригадати, із якою державною структурою або історичним діячем пов’язано події, наведені в лівій колонці таблиці.

29 квітня 1918 року в приміщенні київського цирку відбувся з’їзд хліборобів, на якому висунуто пропозицію оголосити Павла Скоропадського гетьманом. Кость Левицький – голова першого уряду – Державного секретаріату ЗУНР, міністр фінансів ЗУНР. «Листопадовий зрив» – українське повстання, організоване в листопаді 1918 року Українською Національною Радою силами Українських січових стрільців у Королівстві Галичини і Волині, коронній землі Австро-Угорської імперії з метою встановлення влади Української Держави (названої згодом «Західноукраїнська Народна Республіка») на землях, на які вона обґрунтовано претендувала. Берестейський мир підписано на початку 1918 року між УНР (Центральної Ради) і Четверним союзом. Трудовий конгрес України (Конгрес трудового народу України; Всеукраїнський трудовий конгрес) – вищий тимчасовий законодавчий орган Української Народної Республіки в період Директорії УНР. Тобто це структура, яка визнала Директорію вищою владою в Україні.

Правильна відповідь – 1 Г, 2 Б, 3 Д, 4 А.

ТЕМА: Становлення України як незалежної держави.

Виконання завдання передбачає розпізнавання за портретними рисами історичних діячів. У завданні йдеться про третього президента України, тобто про 2000-ні роки (точніше 2005–2010). Василь Липківський помер 1937 року, Андрей Шептицький – 1944, Йосип Сліпий – 1984. Любомир Гузар (1933–2017) – український релігійний діяч, патріарх-предстоятель Української Греко-Католицької Церкви в 2001–2011 роках.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Відновлення незалежності України.

В умові завдання зазначено дату – серпень 1991 року, що дає змогу визначити правильну відповідь. Референдум, підсумки якого стали основою для створення Автономної Республіки Крим у складі УРСР, відбувся 20 січня 1991 року. Декларацію про державний суверенітет України ухвалено 1990 року, Конституцію України – 1996 року, Акт проголошення незалежності України – у серпні 1991 року.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Відновлення незалежності України.

Процеси «перебудови» в СРСР, пов’язують із керівництвом Михайла Горбачова. Спочатку термін «перебудова» вживали стосовно змін в економіці. Однак із часом межі його застосування поширилися і на сфери суспільного життя в СРСР, зокрема й в Україні. Хоча намагання влади досягти позитивних зрушень в економіці не увінчались успіхом, у суспільно-політичному житті відбувалися суттєві зміни.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в період кризи радянської системи.

Для правильного розв’язання завдання потрібно знати й розуміти поняття і терміни у варіантах відповіді й уміти працювати з карикатурою як візуальним джерелом інформації, що стисло висвітлює або узагальнює суть проблеми. У завданні йдеться про вади радянської моделі економіки. На карикатурі зображено людей, що стоять у черзі й очікують, щоб отримати те, чого бракує (інакше черги не було б). Товарний дефіцит в СРСР – хронічна нестача окремих товарів і послуг, економічне й соціальне явище, притаманне радянській плановій економіці. Проблема корупції (А) загострилася в СРСР в 1990-х, тож цей варіант неправильний. Так само неправильним є варіант відповіді (В) – бюрократизація, бо на карикатурі не зображено жодного чиновника. У плановій економіці СРСР безробіття не було, тож варіант відповіді Г також неправильний.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в період кризи радянської системи.

Усі діячі, зображення яких є в завданні (Левко Лук’яненко – А, Сергій Параджанов – Б, Іван Дзюба – В, В’ячеслав Чорновіл – Г), належать до когорти дисидентів. Історичний документ, уривок із якого наведено в умові, містить словосполучення-маркер «праця “Інтернаціоналізм чи русифікація”» і дату – 1965 рік. Це дає змогу визначити, що йдеться про Івана Дзюбу. Безпосереднім поштовхом для написання ним памфлету про загрозливі проблеми національних відносин у соціалістичному суспільстві стало проведення 1965 року в Україні репресій проти української інтелігенції. Влада оголосила «Інтернаціоналізм чи русифікацію?» антирадянським твором, а його поширення, зберігання чи навіть просто читання – кримінальним злочином. Іван Дзюба втратив роботу, був виключений зі Спілки письменників України й зазнав переслідувань з боку КДБ, а 1972-го року був ув’язнений на 18 місяців.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в період кризи радянської системи.

Усі діячі, зображення яких є в завданні (Левко Лук’яненко – А, Сергій Параджанов – Б, Іван Дзюба – В, В’ячеслав Чорновіл – Г), належать до когорти дисидентів. Історичний документ, уривок із якого наведено в умові, містить словосполучення-маркер «праця “Інтернаціоналізм чи русифікація”» і дату – 1965 рік. Це дає змогу визначити, що йдеться про Івана Дзюбу. Безпосереднім поштовхом для написання ним памфлету про загрозливі проблеми національних відносин у соціалістичному суспільстві стало проведення 1965 року в Україні репресій проти української інтелігенції.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в період кризи радянської системи.

Усі діячі, зображення яких є в завданні (Левко Лук’яненко – А, Сергій Параджанов – Б, Іван Дзюба – В, В’ячеслав Чорновіл – Г), належать до когорти дисидентів. Історичний документ, уривок із якого наведено в умові, містить словосполучення-маркер «праця “Інтернаціоналізм чи русифікація”» і дату – 1965 рік. Це дає змогу визначити, що йдеться про Івана Дзюбу.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.

Аналіз уривка з джерела дає змогу визначити, що йдеться про період повернення з місць ув’язнення значної кількості осіб реабілітованих або відбувших термін покарання. Словосполучення-маркери «особи, особливо із числа буржуазних націоналістів», «минула антирадянська діяльність» дають змогу визначити правильну відповідь – адже одним із завдань ГУТабу (Головне управління виправно-трудових таборів, трудових поселень і місць ув’язнення, російською – ГУЛАГ) була ізоляція радянським режимом «ненадійних елементів».

Правильна відповідь – Г.