ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст. Національно-визвольна війна українського народу.

Завдання спрямоване на перевірку знання дат історичних подій, визначених програмою ЗНО. Пошуку правильної відповіді в завданні сприяє загальне розуміння сутності подій, запропонованих у варіантах відповіді.

Одним із можливих шляхів пошуку правильної відповіді в завданні є шлях установлення послідовності зазначених подій у проміжку часу Національно-визвольної війни під проводом Б.Хмельницького.

Зазначені битви відбувалися в такій послідовності:

• Корсунська (одна з перших переможних битв війни);
• Зборівська (стала завершальною першого періоду війни, сприяла укладенню Зборівського мирного договору і утворення Козацької держави);
• Берестецька (битва, поразка козаків у якій примусила підписати Білоцерківський мирний договір);
• Батозька (одна з найбільш блискучих перемог козаків над польським військом).

Якщо співвіднести вказані битви з датами, то отримаємо правильні «логічні» пари.

Відповідь: 1–Г, 2–А, 3–Д, 4–Б.

ТЕМА: Українські землі першої половини ХVІІ ст. Морські походи козаків. Козацькі повстання 1620-х – 1630-х рр. Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. «Руїна». Українські землі в другій половині XVIII ст. Розгортання гайдамацького та опришківського рухів.

Завдання передбачає ідентифікацію історичних подій за ключовими словами-маркерами, які містяться в назвах поетичних творів Т.Шевченка.

«Тарасова ніч» – це одна з ключових подій козацького повстання 1630 р. під проводом Тараса Трясила.

Гамалія – узагальнювальний образ козацького ватажка, керівника козацьких походів.

«Чигрине, Чигрине…» – виникає стійка асоціація з долею козацької столиці – Чигирином, який був знищений під час другого Чигиринського походу 1678 р. турецькими військами. Нищення козацької столиці – одна з подій періоду «Руїни».

«Холодний Яр» – район, з якого розгорнулося потужне селянське повстання, що дістало назву «Коліївщина».

Відповідь: 1–А, 2–Д, 3–Г, 4–В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Розвиток національного руху. П. Куліш.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст. Розвиток громадівського руху. М. Драгоманов, П. Чубинський. Культура України в другій половині XIX – початку XX ст. Піднесення української культури. Розвиток музичного мистецтва. М. Лисенко.

Завдання спрямоване на перевірку вміння розпізнати історичні персоналії за портретними рисами (автентичними пам’ятками – живописними портретами, фотографіями тощо), характеризувати діяльність цієї людини та визначати етапи її діяльності.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію подану на фото з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

На першому фото зображено Миколу Лисенка – композитора, етнографа, учасника громадівського руху, автора опери «Різдвяна ніч», «Утоплена», «Тарас Бульба», «Енеїда».

Друге фото належить Михайлу Драгоманову – публіцисту, одному з організаторів «Старої громади», Вільної української друкарні в Женеві, видавцю першого українського політичного журналу «Громада».

На третьому фото – Пантелеймон Куліш – історик, член Кирило-Мефодіївського братства, автор першого українського історичного роману «Чорна рада».

На четвертому – Павло Чубинський – етнограф, фольклорист, один з видавців журналу «Основа», автор вірша «Ще не вмерла Україна…».

Відповідь: 1–Б, 2–Г, 3–Д, 4–В.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності. Брестський мир між УНР та державами Четверного союзу. Гетьманський переворот і утворення Української Держави. Прихід до влади Директорії.

Завдання передбачає встановлення причинно-наслідкових зв’язків між подією і її наслідками.

Оприлюднення 14 листопада 1918 р. «федеративної грамоти» гетьмана П. Скоропадського призвело до початку антигетьманського повстання на чолі з Директорією.

Підписання Брестського мирного договору 9 лютого (27 січня) 1918 р. дало змогу УЦР за допомогою німецьких військ вигнати більшовицькі війська і відновити свою владу в Україні.

Скликаний Трудовий конгрес України 23–28 січня 1919 р. своїм рішенням визнав Директорію вищою владою України.

Всеукраїнський з’їзд хліборобів 29 квітня 1918 р. проголосив П. Скоропадського гетьманом України.

Відповідь: 1–В, 2–Д, 3–А, 4–Г.

ТЕМА: Післявоєнна відбудова і розвиток України в 1945 – початку 50-х років. Поняття та терміни: «операція «Вісла», «ждановщина», «космополітизм», «лисенківщина». Україна в умовах десталінізації. Поняття та терміни: «політична реабілітація», «відлига», «раднаргоспи», «шістдесятники». Україна в період загострення кризи радянської системи. Поняття та терміни:«номенклатура», «дефіцит», «самвидав», «правозахисник». Україна в умовах незалежності. Поняття та терміни: «антитерористична операція (АТО)», «тимчасово окупована територія».

Завдання вимагає продемонструвати вміння віднайти ті ключові поняття, які відповідають періодам, вказаним у першій колонці. Деякі поняття мають чітку хронологічну прив’язку. Наприклад: «Операція «Вісла» (1947 р.), раднаргосп (1957 р.), «шістдесятники», АТО (2014–2016 рр.), що допоможе віднайти ключ для розв’язання завдання.

Періоду післявоєнній відбудові (1945 – початок 1950-х рр.) відповідають поняття: «операція «Вісла», «ждановщина», «космополітизм», «лисенківщина».

Періоду політичної та економічної лібералізації суспільства (1953–1964 рр.) відповідають поняття: «відлига», «політична реабілітація», «раднаргоспи», «шістдесятники».

Періоду загострення кризи радянської системи (середина 1960-х – початок 1980-х рр.) відповідають поняття: «самвидав», «номенклатура», «дефіцит», «правозахисник».

Періоду України в умовах незалежності (1991 р. – початок ХХІ ст.) відповідають поняття: «приватизація», «тимчасово окупована територія», «антитерористична операція (АТО)».

Відповідь: 1–Г, 2–Д, 3–А, 4–В.

ТЕМА: Українські землі в складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.).

Завдання спрямоване на перевірку вміння встановлювати хронологічну послідовність подій. Знання дат зазначених подій передбачено програмою ЗНО.

Ліквідація Київського удільного князівства – 1471 р.

Битва на річці Сині Води – 1362 р.

Перша згадка про українських козаків у писемних джерелах – 1489 р.

Укладення Кревської унії – 1385 р.

Відповідь: 1–Б, 2–Г, 3–А, 4–В.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Дмитро Вишневецький. Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Петро Конашевич-Сагайдачний. Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. І. Сірко. Українські землі в другій половині XVIII ст. П. Калнишевський

Завдання передбачає вміння співвідносити діяльність історичної постаті з періодом. Зазначені історичні постаті є одними з найвідоміших козацьких ватажків.

Дмитро Вишневецький уславився походами проти Османської імперії, вважається засновником Запорозької Січі – середина ХVІ ст.

Петро Конашевич-Сагайдачний теж уславився походами проти Османської імперії в добу «героїчних походів», очолював козаків під час походу на Москву в 1618 р., під час Хотинської битви 1621 р. Завдяки його діяльності козацтво фактично перетворилося на регулярне військо і стало захисником православної церкви.

Петро Калнишевський – останній кошовий отаман Запорозької Січі. Уславився під час російсько-турецьких війн ХVІІІ ст. Після знищення Січі в 1775 р. тривалий час був в ув’язненні в Соловецькому монастирі.

Іван Сірко – найвідоміший отаман Запорозької Січі другої половини ХVІІ ст. Уславився переможними походами в Крим.

Відповідь: 1–А, 2–Б, 3–Г, 4–В.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики. Голод у південних губерніях УСРР. Радянська модернізація України. Радянська модернізація в Україні. Україна під час Другої світової війни. Встановлення нацистського окупаційного режиму. Післявоєнна відбудова і розвиток України в 1945 – початку 50-х років. Відбудова промисловості.

Завдання передбачає опрацювання такого специфічного історичного джерел, як агітаційно-пропагандистський плакат.

Перш за все, варто підкреслити, що агітаційний плакат за своєю природою є повідомленням. Але повідомленням, зробленим певною мовою, яка відрізняється від мови статті в газеті або мови роману чи повісті. Повідомленням зі своїм набором символів, навантажених певними смислами. Кожен плакат щось значить. Аби зрозуміти, що він значить, необхідно володіти мовою плаката. Але складність у тому, що, якщо навчання сприйняття художньої мови – річ нормальна та необхідна, то відносно агітації – зовсім навпаки. Її мову ніде не вивчають, вона є відомою, загальновживаною та інтуїтивно зрозумілою. Тому в агітації немає місця складним образам, які вимагають естетичного сприйняття, багатошарової інтерпретації. ЇЇ завдання – бути простою, зрозумілою, ефектною та ідеологічно впливати, переконувати свого адресата.

Своєрідним алгоритмом аналізу агітаційно-пропагандистського плакату є відповіді на запитання:

• Що треба визначити (ідентифікувати) за плакатом (персонаж, епоха, явище, процес, подія, рік події тощо)?
• Які персонажі, предмети, речі, зображені на плакаті, пов’язані з предметом ідентифікації та дозволять його впізнати?
• Чи є на плакаті якась текстова інформація, яка допомагає здійснити ідентифікацію?

Предмети ідентифікації в завданні – події різних епох радянської історії. Мета ідентифікації – встановлення послідовності створення плакатів.

На першому плакаті під гаслом «Боєць. Україна чекає на тебе!» зображено жінку, прикуту до стовпа з написом німецькою мовою «Kiew», яка символізую окуповану України. Отже, цей плакат створено в роки радянсько-німецької війни (1941–1945 рр.).

На другому плакаті під гаслом «Відбудуємо на славу!» зображено жінку в робочому одязі з лопатою, яка впевнена у світлому майбутньому. Отже, цей плакат створено в роки повоєнної відбудови (1945 – початок 1950-х рр.).

На третьому під гаслом «Будуй заводи-гіганти. Купуй 3-й займ індустріалізації!» зображені новобудови п’ятирічок. Отже, цей плакат створено в 1930-ті роки.

На четвертому плакаті зображені окраєць хліба, миска супу, кухоль молока, а на задньому плані велика кількість страждаючих від голоду. Цей плакат створений у 1921–1922 рр., бо голод у цей час, на відміну від Голодомору 1932–1933 рр. і голоду 1946–1947 рр. радянська влада не приховувала.

Відповідь: 1–Г, 2–В, 3–А, 4–Б.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації. Виникнення дисидентського руху наприкінці 1950 – початку 1960-х рр. Україна в період загострення кризи радянської системи. Кадрові зміни в політичному керівництві УРСР. Опозиційний рух. П. Шелест. Розпад Радянського Союзу та відродження незалежності України. Початок «перебудови».

Завдання передбачає опрацювання уривків з історичних джерел, демонстрацію вміння отримувати інформацію з джерел та застосовувати набуті знання у зв’язку з їхнім змістом. Зокрема, вистроїти в хронологічній послідовності. Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих фрагментів історичних джерел.

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (самі джерела, описані в них події чи явища, персонаж тощо);
• у тексті джерел виділяємо ключові слова-маркери, словосполучення, що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.
• установлюємо хронологічну послідовність ідентифікованих подій.

Предмет ідентифікації в завданні – суспільно-політичне становище.

Відповіді визначаються за словами-маркерами, а потім розставляються у хронологічній послідовності.

Перший уривок джерела пов’язаний з діяльністю Української Гельсінської групи (1976 р.)

Другий є партійною критикою книги Шелеста «Україно наша Радянська!», що стало приводом зняття його з посади Першого секретаря ЦК КПУ в 1972 р.

Третій документ відображає період перебудови (1985-1991 рр.).

Четвертий – уривок програми УРСС, однієї з перших дисидентських організацій (1959–1961 рр.)

Відповідь: 1–Г, 2–Б, 3–А, 4–В.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Князювання Данила Романовича.

Завдання спрямоване на перевірку знань територіальних меж Галицько-Волинської держави та сформованості вміння групувати (класифікувати) історичну інформацію за вказаною ознакою.

Правильна відповідь випливає з логіки міркувань, аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді у форматі «так/ні».

У 1239 р. Данило Галицький разом зі своїм братом Васильком завершив відновлення спадщини свого батька Романа Мстиславича, який на початку ХІІІ ст. поширював владу на Волинське, Галицьке та Київське князівства. Також фактично він контролював і Переяславське князівство.

Данило Галицький у 1238 р. відновив єдність Галицького і Волинського князівств, а в 1239 р. встановив владу над Києвом. Поширити владу на Переяслав Данило не зміг, бо місто як князівство було розгромлено в результаті монгольської навали.

Відповідь: 4 5 7.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст. Гетьманування І. Мазепи. Перебіг подій національно-визвольної акції гетьмана І. Мазепи. Українські землі, що входили до складу різних держав у зазначений період; території, підвладні гетьманам Лівобережної України.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), уміння отримувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції сформульованого до неї завдання.

Другий крок. Встановлюємо відповідність отриманої інформації з карти з кожним запропонованим варіантом відповіді у форматі «так/ні».

Отже, картосхема дає змогу:

• Визначити межі територій, охоплених козацьким повстанням на чолі з С. Палієм (локалізовано на Правобережній Україні).
• Визначати хід бойових дій Північної війни на українських землях (позначено на карті стрілочками, місце вирішальної битви під Полтавою, знищення Батурина і Чортомлицької Січі).
• Окреслити території, на які поширювалася влада гетьмана І. Мазепи (кольором і штрихуванням).

Відповідь: 3 5 7.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст. Реформи 60–70-х рр. ХІХ ст. і процеси модернізації в Україні.

Завдання спрямоване на перевірку розуміння причиново-наслідкових зв’язків і сформованості вміння групувати (класифікувати) історичну інформацію за вказаною ознакою.

Правильна відповідь випливає з логіки міркувань, аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді у форматі «так/ні».

Аналіз запропонованих відповідей дає такий результат. Реформи 1860-х-1870-х рр. у Російській імперії сприяли завершенню промислового перевороту (реформи усунули феодальні пережитки, відкривши шлях до прискореної модернізації країни), формуванню ринку вільнонайманої праці (селяни отримали особисту свободу), широкому долученню селян до підприємницької діяльності та торгівлі (завдяки отриманню громадянських прав та особистої свободи).

Відповідь: 1 3 7.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни. Визволення України.

Завдання спрямоване на перевірку розуміння причиново-наслідкових зв’язків і сформованості вміння групувати (класифікувати) історичну інформацію за вказаною ознакою.

Правильна відповідь випливає з логіки міркувань, аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді у форматі «так/ні».

«Битва за Дніпро» 1943 р. стала завершенням перелому на радянсько-німецькому фронті. Відповідно, вона мала такі наслідків:

1) визволення Києва та окремих районів Правобережної України від окупантів;

2) подолання стратегічно важливого рубежу німецької оборони – «Східного вару»;

3) створення умов для визволення Правобережної та Південної України.

Відповідь: 1 3 7.