ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

В історичному документі, фрагмент якого наведено в завданні, ідеться про організацію (УНДО), що заявляє про обстоювання не лише культурних позицій українського населення, а й політичних і економічних. Українське національно-демократичне об’єднання (УНДО) – провідну політичну партію міжвоєнної Західної України – засновано 1925 року, тобто ця організація діяла у 20–30-х роках ХХ століття, коли значна частина українських земель перебувала під контролем СРСР. Пригадавши ставлення радянської влади до українського питання в зазначений період, можна дійти висновку, що УНДО діяла за межами СРСР, а саме на території Східної Галичини в Польщі.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

В історичному документі, фрагмент якого наведено в завданні, ідеться про організацію (УНДО), яка заявляє про обстоювання не лише культурних позицій українського населення, а й політичних й економічних. Українське національно-демократичне об’єднання (УНДО) – провідну політичну партію міжвоєнної Західної України – засновано 1925 року.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Завдання скеровано на перевірку знання і розуміння термінів «чорна дошка» й «розкуркулення».

«Куркулями» більшовики називали всіх, хто використовував найману працю, за часів керування Йосипа Сталіна цей термін уживали стосовно селянства, яке мало приватну власність і не бажало йти в колективні господарства (колгоспи). «Чорна дошка» – це адміністративно-репресійний засіб колективного покарання сільського населення, механізм Голодомору – геноциду проти українського народу. Занесення на «чорні дошки» сіл, колгоспів означало блокування їх військовими загонами, вилучення продовольства, заборону торгівлі. Суть колективізації полягала в масовому створенні колективних господарств через примусове усуспільнення земельних ділянок, реманенту, робочої і продуктивної худоби; адміністративного усунення приватно-кооперативного сектору силовими методами; запровадження соціалістичної форми господарювання й утвердження державної власності на засоби виробництва в сільському господарстві.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

Правильне розв’язання завдання полягає у виборі характерних ознак культурного життя радянської України в 1921–1928 роках.

Боротьба з «космополітизмом» відбувалася після Другої світової війни. Більшовики ніколи не відмовлялися від атеїстичної пропаганди. Повернення в культурний простір імен репресованих українських літераторів відбулося за часів керування державою Микити Хрущова. Утворення творчих об’єднань «ВАПЛІТЕ», «Гарт», «Плуг» тощо відбулося у 1920-х роках.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

Нову економічну політику впроваджено 1921 року. Варіанти відповіді А і Б стосуються 1930-х років. Варіант відповіді В також неправильний, бо Українська Соціалістична Радянська Республіка (УСРР) ніколи не досягала економічної незалежності за часів існування СРСР. Лише подія, зазначена у варіанті відповіді Г, відбулася до 1921 року.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Для правильного розв’язання завдання потрібно розглянути й проаналізувати наведену в ньому картосхему. На ній міста Львів, Чернівці, Ужгород тощо обведено кордоном. Це міста сучасної Західної України, які в період існування Української Народної Республіки (УНР) утворили Західноукраїнську Народну Республіку (ЗУНР). Далі потрібно визначити, коли ЗУНР була в складі УНР. Унаслідок укладення Варшавської угоди 1920 року землі Східної Галичини переходили до Польщі. Попри успішність «Чортківської офензиви» 1919 року війська армії ЗУНР мусили залишити Галичину Польщі. Метою Першого «Зимового походу» 1919–1920 років було підняття українського населення на боротьбу з військами денікінців і більшовиків. 22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві проголошено Акт злуки УНР і ЗУНР в єдину незалежну державу. Наступного дня Акт злуки майже одностайно ратифіковано Трудовим конгресом України.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Початок Української революції.

Для правильного розв’язання завдання потрібно знати дати проголошення Універсалів і початку конфлікту з радянським урядом більшовиків. Перший Універсал прийнято в червні 1917 року; Другий Універсал – у липні 1917 року, Третій Універсал – у листопаді 1917 року. Конфлікт із більшовицькою Росією розпочато в грудні 1917 року. На Київ радянські війська рухались у січні 1918 року. Отже, ідеться про Четвертий Універсал.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

Для правильного розв’язання завдання потрібно уважно прочитати уривок із джерела й пригадати події, що розгорталися на Східному фронті в роки Першої світової війни. В уривку йдеться про «вихід її [Італії] з війни», тобто не про початок військових дій. На початку війни існувало два військово-політичні блоки – Троїстий союз й Антанта. Італія була в союзі з Німеччиною й Австро-Угорщиною. Тож варіанти відповіді В й Г, пов’язані з подіями першого року війни – 1914-го – не задовольняють умову завдання. Варіант відповіді Б також неправильний, адже реорганізація національних організацій не могла вплинути на хід воєнних дій. Ситуацію, описану в уривку з джерела, спричинено Брусиловським проривом (1916 рік) – однією з найбільших стратегічних операцій російської армії в Першій світовій війні. Завдяки цьому прориву австро-німецькі війська мусили перекинути на Волинь із Франції й Італії сили, що полегшило долю союзників Росії.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії у другій половині ХІХ століття.

У другій половині ХІХ століття в обох частинах українських земель розпочато зміни, зумовлені процесами формування капіталістичного устрою в економіці як Австрійської імперії (з 1867 року – Австро-Угорської), так і Російської. Найяскравішим показником цих змін була поява нового виду шляхосполучення – залізниць. У тій частині українських земель, що перебували в Російській імперії, 1861 року скасовано кріпосне право, що дало змогу селянам бути мобільними (початок масової трудової еміграції). У 80-х роках ХІХ століття завершено промисловий переворот на українських землях, збудовано нові промислові центри (передовсім за рахунок іноземних інвестицій).

Правильна відповідь – 1, 3, 6.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

Для періоду князювання Володимира Великого (980–1015 рр.) були характерними такі події та заходи:

• 1. Карбування монет («златників» та «срібників»): Володимир Великий започаткував випуск перших державних монет Київської Русі. Це був важливий крок для зміцнення суверенітету та міжнародного престижу держави.

• 4. Проведення релігійних реформ: Спочатку Володимир провів язичницьку реформу (980 р.), намагаючись створити єдиний пантеон богів. Пізніше він запровадив християнство як державну релігію (988 р.), що стало його найважливішою реформою.

• 2. Відкриття перших шкіл: Масове відкриття шкіл та бібліотеки пов'язане з правлінням Володимира Великого.

Правильна відповідь – 1, 2, 4.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в 1900–1914 роках.

На землях Наддніпрянщини на початку 1900-х за прикладом Галичини організовано освітні товариства під назвою «Просвіта». Зокрема Катеринославське товариство «Просвіта» – громадська організацію, зареєстровано 7 жовтня 1905 року в м. Катеринославі (нині м. Дніпро) як Катеринославське літературно-артистичне українське товариство «Просвіта».

Товариство українських поступовців – нелегальна міжпартійна громадсько-політична організація, що діяла в Наддніпрянській Україні в 1908–1917 роках. Його створено на початку 1908 року в Києві.

Революційну українську партію – першу активну політичну партію в центрально-східній Україні –  засновано 1900 року в Харкові діячами студентських громад.

Українську думську громаду (фракція Державної Думи, що складалася з національно свідомих депутатів від України)  сформовано 1906 року.

Правильна відповідь – 1 В, 2 А, 3 Г, 4 Б.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII – у першій половині XVIII століття.

Хотинська битва 1621 – битва між військами Речі Посполитої й Османської імперії біля міста Хотина завершилася перемогою об’єднаних сил Речі Посполитої й українського козацтва. У результаті поразки під Хотином османський султан Осман II мусив припинити війну.

Конотопська битва 1659 року) – битва між військами гетьмана Івана Виговського й Кримського ханату з одного боку й московським військом з іншого біля міста Конотопа сучасної Сумської області.

Під час Північної війни (1700–1721 роки) гетьман Іван Мазепа вирішив скористатися шансом позбутися впливу Московії. Ним укладено домовленості зі шведським королем Карлом ХІІ про спільні дії проти Петра І. Дізнавшись про це, російський цар віддав наказ командувачу російськими військами князю Олександру Меншикову захопити Батурин і покарати усіх, хто підтримав Мазепу Знищення Батурина московськими військами відбулося 1708 року.

Приводом до початку повстання, що переросло в Національно-визвольну війну (1648–1676 роки), стала особиста кривда, заподіяна Богдану Хмельницькому чигиринським підстаростою Данієлем Чаплинським. Зі своїми слугами він пограбував та зруйнував родинний хутір Хмельницького Суботів, захопив його дружину й жорстоко побив малолітнього сина.

Правильна відповідь – 1 А, 2 Г, 3 Б, 4 В.

ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ – на початку ХХ століття.

Дмитро Яворницький – дослідник історії українського козацтва, автор тритомної "Історії запорозьких козаків".

Агатангел Кримський – автор чотиритомної «Історії Туреччини та її письменства».

Однією з наукових праць фізіолога Іллі Мечникова є «Генеалогічні міркування (про походження багатоклітинних)».

Історія України-Руси – 10-томна монографія Михайла Грушевського, головна праця його життя.

Правильна відповідь – 1 А, 2 Б, 3 В, 4 Д.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині XVII століття.

«Пункти для заспокоєння руського народу» ухвалено 1632 року. Подія створила передумови для так званого «могилянського відродження» в історії української православної церкви й культури в переддень Хмельниччини. Король польський сприяв залагодженню майнових суперечок православних і греко-католиків. У 1633 році православним митрополитом обрано Петра Могилу.

Петра Конашевича-Сагайдачного вперше обрано гетьманом улітку 1616 року. Невдовзі після цього він здійснив переможні морські походи на османську фортецю Кафу (сучасна Феодосія) і Стамбул.

Куруківську угоду укладено 1625 року. За її умовами реєстр козаків збільшили до шести тисяч, піднято платню, козаки відмовлялися від іноземних походів, гетьмана затверджував король, утворено шість козацьких полків, на території яких козаки погодилися виконувати функцію поліції.

Постанову сейму «Ординація Війська Запорозького…» видано 1638 року. «Золотий спокій» – період від 1638 до 1648 року, названий так поляками через відсутність значних козацько-селянських виступів українців проти польського панування.

Правильна відповідь – 1 Г, 2 В, 3 Б, 4 А.