ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII століття – у першій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на перевірку вміння розпізнавати історичних персон за їхніми зображеннями. У завданні наведено портрети Пантелеймона Куліша й Миколи Костомарова, обидва були учасниками Кирило-Мефодіївського братства.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII століття.

Для правильної відповіді на завдання потрібно використати словосполучення-маркер «барська змова». Ідеться про Барську конфедерацію – військово-політичне об’єднання польської шляхти й римо-католицького духовенства, спрямоване проти короля Станіслава Августа Понятовського (протеже Катерини ІІ), і втручання Російської імперії у внутрішні справи Речі Посполитої. «Барська змова» розпочалася 1768 року й тривала до першого поділу Речі Посполитої. Коліївщина – козацько-селянське національно-визвольне повстання в Правобережній Україні в 1768–1769 роках, спровоковане національним і релігійним гнітом правобережного українського населення в Речі Посполитій.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII століття – у першій половині XVIII століття.

На картосхемі, наведеній у завданні, позначено місто Батурин і Чортомлицьку Січ. Тобто йдеться про гетьманування Івана Мазепи, точніше – про його перехід на бік шведського короля Карла ХІІ. Саме це спровокувало російську владу знищити резиденцію гетьмана (Батурин) і Чортомлицьку Січ. Оскільки місце битви позначено поблизу Полтави, є підстави вважати, що ця битва – Полтавська (1709 рік). Окрім того, варіант відповіді А не може бути правильним, бо на картосхемі в районі Кримського ханства немає жодних позначок. Варіант відповіді Б також не задовольняє умову завдання, бо на картосхемі є позначки поблизу Азовського моря. Пилип Орлик (варіант відповіді Г) вирушав походом на Правобережжя з території Османської імперії, а жодних позначок руху його військ на картосхемі немає.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х років XVII століття.

В уривку йдеться про захоплення турками українського міста. Міжнародні договори, наведені у варіантах відповіді А й Г не задовольняють умову завдання, бо їх підписали Річ Посполита й Московська держава. Так само неправильним є варіант відповіді Б. Адже укладення Корсунської угоди (1669 рік) стосується гетьмана Петра Дорошенка й прийняття турецького протекторату. Бахчисарайський мирний договір – договір між Гетьманською Україною і Кримським ханством про військово-політичний союз, укладений у березні 1648 року гетьманом Богданом Хмельницьким і кримським ханом Іслям III Ґераєм.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х років XVII століття.

Захоплення турками міста Чигирина пов’язано з чигиринськими походами Османської імперії. Вона використовувала відоме для українського населення ім’я Юрія Хмельницького, який називав себе «князем сарматським».

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х років XVII століття.

В уривку йдеться про захоплення турками «столиці Української козацької держави». У ті часи Київ не був резиденцією козацьких гетьманів, тож варіант відповіді А неправильний. Натомість Чигирин (варіант відповіді Б) був столицею кількох козацьких гетьманів, зокрема Івана Виговського, Павла Тетері й Петра Дорошенка. Юрій Хмельницький, так званий «князь сарматський», вибрав столицею місто Немирів. Місто Батурин (варіант відповіді В) було столицею часів гетьмана Івана Мазепи. І, відповідно, Глухів (варіант відповіді Г) став столицею козацтва після гетьманування Івана Мазепи.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу в середині XVII століття.

Прочитавши уривок із джерела і визначивши слова-маркери, зокрема «Богдан Хмельницький», можна ідентифікувати подію як час національно-визвольної війни українського народу в середині XVII століття. Козацький гетьман намагався заручитися підтримкою Московського царства у війні проти Речі Посполитої. Однак проти такого зближення виступало як вище українське духовенство, так і частина козацької старшини. Союз із Московією оголошено в Переяславі.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в другій половині XVI століття.

У завданні наведено портрет Василя-Костянтина Острозького. Він прославився насамперед як меценат, за його сприяння відкрито Острозьку академію, надруковано Острозьку Біблію. Також відомий як найбільший землевласник у Речі Посполитій, саме тому його інколи називали «некоронованим королем Русі».

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині XVIІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання і розуміння понять і термінів. У середині XVI – першій половині XVII століття основу економічного розвитку українських земель становило сільське господарство. Саме в цей час важливою ланкою аграрного розвитку ставали фільваркові господарства. Фільварок (хутір, ферма) – у Польщі, Литві, Україні й Білорусі в XIV столітті – першій половині XIX століття, комплекс земельних угідь, на яких шляхтич вів власне господарство й застосовував на ньому «дармову» працю підлеглих селян. Швидкому зростанню фільварків в Україні сприяла аграрна реформа короля польського й князя литовського Сигізмунда ІІ Августа, що розпочалася 1557 pоку. Саме тоді видано закон під назвою «Устава на волоки», згідно з яким перерозподілено землі у великокнязівських маєтках у Литві, Західній Білорусії і на Волині з метою підвищити прибутковість цих маєтків. За цим законом уся землю, що нею володіли селяни, поділяли на волоки (волока або лан – ділянка землі площею близько 17 га.) Волоку одержувало селянське господарство – дим, яке мало худобу й реманент і мусило відбувати всі повинності й панщину.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої у другій половині XVI століття.

Для правильного розв’язання завдання потрібно пригадати першу українську друковану книжку й застосувати вміння розпізнавати витвори такого виду мистецтва як графіка. Перша українська гравюра міститься в книзі львівського видання «Апостол» 1574 року, яка надрукована під керівництвом Івана Федоровича.

Зображення А – кінний портрет Петра Конашевича-Сагайдачного з книги «Вірші на жалісний погреб шляхетного рицаря Петра Конашевича-Сагайдачного» 1662 року. Зображення Б – мініатюра «Родина князя Святослава Ярославича» з «Ізборніка» 1073 року, а В – гравюра Івана Мігури «Іван Мазепа серед своїх добрих справ» 1706 року.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Королівство Руське (Галицько-Волинська держава). Монгольська навала.

У 1245 році відбулася битва біля міста Ярослава.

У ній князь Данило Романович (Галицький) здобув вирішальну перемогу над об'єднаними польсько-угорськими силами та галицькими боярами-опозиціонерами. Ця перемога остаточно утвердила його владу в Галицько-Волинському князівстві.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

Картосхема відображає похід новгород-сіверського князя Ігоря Святославича на половців у 1185 році. Це маршрут, описаний у пам'ятці "Слово о полку Ігоревім".

Маршрут пролягає з Новгород-Сіверського, через Путивль і Курськ, до річки Сіверський Донець, де відбулася битва.

Уривок («І коли приблизився Ігор до полків своїх, то поїхали [половці] навпоперек, і тут схопили його...») описує обставини полонy князя Ігоря після його поразки від половців, що є кульмінацією подій 1185 року.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

Учасником діалогу, фрагмент якого передано літописцем, був великий князь київський Володимир Великий.

• Князь Володимир Великий (онук Ольги) розглядав різні релігії.

• Ці слова були сказані (за літописом, "філософом") Володимиру під час його вибору державної релігії на користь християнства за грецьким (візантійським) обрядом.

• Посилання на княгиню Ольгу (бабцю Володимира, яка хрестилася раніше) було ключовим аргументом, що "грецький закон" є найкращим, оскільки його прийняла наймудріша з їхнього роду.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

Залежність східнослов’янських племен від київських князів у період становлення Київської держави (Русі-України) проявлялася у зборі натуральної данини.

У ранній період існування Київської Русі, особливо за часів князів Олега та Ігоря, основною формою залежності був збір данини в натуральному вигляді, відомий як полюддя. Князь або його дружина об'їжджали підвладні племена (полян, деревлян, сіверян тощо) і збирали: хутро, мед, віск, а також продукти харчування.

Правильна відповідь – А.