Це завдання на встановлення відповідності.

У ньому слід поставити у відповідність наслідок подій, що відбувалися на українських землях у княжі часи (ІХ – ХІІІ ст.).

У трьох варіантах лівої колонки бачимо імена князів. Аскольда учасники мали б пам’ятати як одного з перших князів, про якого  згадує літопис. Раз перший то доречно увідповіднити варіант Г (початок…).

Похід Святослава на хозар розколов думки істориків. Частина вважає, що це похід призвів до відкриття шляху кочовиків на Русь, інші вважають, що молодий князь мусив знищити державне формування на Сході.

У третьому варіанті йдеться про Романа Мстиславовича, який об’єднанням Галицького та Волинського князівств сформував новий центр суспільно-політичного життя Русі. Інколи говорять що Галицько-Волинська держава є продовжувачем справи Київської Русі.

Похід монгольських орд Батия мав наслідком зруйнування Києва.

Відповідь: 1–Г, 2–В, 3–Б, 4–А.

ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ ст. – на початку ХХ ст.

Серед осіб у Списку персоналій обов’язкових для візуального розпізнавання є лише дві жінки – Леся Українка та Соломія Крушельницька.

Фото Соломії Крушельницької бачимо в цьому завданні. Усесвітньо відома українська оперна співачка з Галичини 1893 року дебютувала на сцені Львівської опери. Навчалася в майстрів оперного співу Італії. Із 1895 р. виступала в усіх великих операх Європи й Америки.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в Австрійській (Австро-Угорській імперії) в другій половині ХІХ ст.

Тестове завдання перевіряє знання понять і термінів.

«Нова ера» – це спроба лідерів українського та польського рухів Галичини наприкінці 1880-х – на початку 1890-х рр. досягти порозуміння, яка вилилася в «джентльменську угоду» про взаємні поступки, що діяли впродовж 1890–1894 рр. «Джентльменська угода» не притаманна соціал-демократам, а тим паче радикальному рухові; москвофіли ж убачали розвиток українських земель у російській співпраці. Залишається лише одна відповідь – народовці.

Відповідь – В.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Після реформи 1861 р. в аграрних відносинах поєднувалися дві системи господарювання: 

• відробіткова, яка була прямим залишком панщини;
• ринкова, яка ґрунтувалася на вільнонайманій праці і поступово витісняла відробіткову.

Російський уряд розвивав неросійські регіони імперії, у тому числі Україну, виходячи виключно з інтересів імперії. Унаслідок цього в Україні прогресували тільки ті галузі промисловості, які не мали відповідних природних умов в Росії (цукрова), або ті, що постачали сировину та напівфабрикати для російської індустрії.

Відповідь – В.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Це завдання можна виконати у два способи.

Перший: треба пригадати дати Кримської війни, а також дати історичних подій у варіантах відповідей. Варіант А – початок ХІХ ст., варіант В – 1825–1826 рр., варіант Г – 30-ті або 60-ті роки ХІХ ст. Натомість нам потрібно знайти подію 1850-х років.

Другий спосіб пов'язаний з терміном: «ополчення» – це допоміжне військо, створюване в надзвичайних умовах воєнного часу з добровольців – цивільного населення, здатного тримати зброю, але звільненого від дійсної військової служби. Під це визначення підходить лише «Київська козаччина».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Культура України в кінці XVIIIст. – першій половині ХІХ ст.

Пам'ятник градоначальникові та генерал-губернаторові Арману Емманюелю дю Плессі де Рішельє в Одесі (скульптор І. Мартос, 1828) є не лише окрасою міста. Це практично візитівка південної Пальміри. До того ж цей пам’ятник входить до Переліку пам’яток архітектури та образотворчого мистецтва, обов’язкових для розпізнавання учасниками ЗНО.

Відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австрійської імперії в другій половині XVIII ст. – першій половині ХІХ ст.

Якщо перефразувати, то в умові завдання нас запитують, яка з представлених організацій першою ставила політичну вимогу.

З-посеред варіантів вибирати треба з двох: В або Г.

Варіант А відкидаємо, бо Наукове товариство ім. Т. Шевченка – це структура, що опікувалася  питаннями розвитку української науки, а питання політичні не були для неї пріоритетними.

Священники, зокрема Товариство галицьких греко-католицьких священників (варіант Б), своїм завданням вбачало просвітницьку діяльність.

А от політичні питання стають для українців можливими в час «весни народів»: саме тоді формується перша політична структура українців, перший парламентський досвід. Пригадавши рік утворення Русько-української радикальної партії (1890), ми виходимо на правильну відповідь – Головна руська ради (1848).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Культура України наприкінці XVIII ст. – першій половині ХІХ ст.

Пропоноване завдання перевіряє знання історичних подій.

Після придушення польського визвольного повстання, котре частково поширилось і на Правобережну Україну, царський уряд зрозумів необхідність вирішити українське питання на Правобережжі. Саме тому всіляко підтримувалась українська ідентичність на противагу польській. У 1834 р. було відкрито університет у Києві, а вже через п’ять років українці Правобережжя мали повністю перейти в підпорядкування московського патріархату, відкинувши все, що пов’язувало їх з поляками, у цьому випадку з католицизмом.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII ст. – у першій половині ХІХ ст.

В уривку з історичного джерела йдеться про дворян, які вивчали історію України, збирали літописи «й різні документи з історії краю».

Цей процес був до певної міри започаткований указом Катерини ІІ «жалувана грамота дворянству». Щоб долучитись до дворянського стану, у Російській імперії слід було довести своє походження. Отож значна частина української шляхти розпочала пошук архівних документів і в такий спосіб зацікавилася своїм минулим, а також минулим свого краю. Це дало поштовх появі таких літературних творів, як «Історія русів», і зрештою «Енеїди» Івана Котляревського. Пригадайте: саме з цього твору розпочинається нова українська література, що була складовою національного відродження кінця XVIII ст.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII ст. – першій половині ХІХ ст.

Подане завдання перевіряє, чи розуміють учасники тестування поняття і терміни для характеристики соціально-економічного життя Наддніпрянської України.

В умові завдання є часові межі (наприкінці XVIII – у першій половині ХІХ ст.). Звернімо увагу на те, що кожен варіант має по два поняття. Це означає, що обидва поняття мають відповідати часовим межам.

Варіант В відпадає, тому що «Коліївщина» – поняття що підходить для XVIII ст., але не наприкінці століття. «Займанщина» – це час другої половини XVII ст.

Варіант Г – це початок ХХ ст.

Варіант А – це друга половина ХІХ ст.

Залишається варіант Б: «кріпосництво» – 1783 р. у Російській імперії, «промисловий переворот» розпочався в першій половині ХІХ ст.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у другій половині XVIII ст.

Це тестове завдання вам допоможуть виконати знання з трьох предметів: історії, географії та української літератури.

В умові завдання зазначено XVIII століття, а це 1700-ті роки. Маємо дату 1768 р. –Коліївщина як складова гайдамацького руху.

Пригадайте з української літератури поему Тараса Шевченка «Гайдамаки», де згадано очільників Коліївщини та місто Умань.

Географія ж підкаже, у якому регіоні України розташована Умань.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII – у першій половині XVIII ст.

Як ми знаємо, опрацювавши під час підготовки до тесту «Перелік пам’яток», перед нами фото гравюри Івана Мигури «Іван Мазепа серед своїх добрих справ» 1706 р.

Розгляньмо варіанти відповіді. «Добрі справи» більше суголосні з варіантом Г, ніж до будь-якого іншого з-посеред запропонованих.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII – у першій половині XVIII ст.

У «Переліку пам’яток», з яким ви працювали під час підготовки до тестування, є чотири гравюри.

У пропонованому завданні бачимо фото гравюри Івана Мигури «Іван Мазепа серед своїх добрих справ» 1706 р. Отже, твір присвячено гетьманові І. Мазепі.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII – у першій половині XVIII ст.

Чергове «кластерне» завдання та чергова пам’ятка образотворчого мистецтва.

Учасники, що працювали під час підготовки до тесту з «Переліком пам’яток», розпізнали гравюру Івана Мигури «Іван Мазепа серед своїх добрих справ» 1706 р.

Загалом пам’яток цього виду мистецтва в переліку всього чотири, а якщо забрати зображення гетьманів, то лише дві – Євангеліст Лука, гравюра з львівського Апостола 1574 р. та пам’ятка, подана в цьому завданні.

Якщо учасник пригадав назву, тоді без жодних труднощів може виконати це завдання.

Відповідь – В.