ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII століття – у першій половині XVIII століття.

Петро Дорошенко як гетьман Правобережної України у своїй діяльності спирався на союзника Туреччину.

Чигиринські походи 1677–1678 років – воєнні дії Туреччини з метою загарбання Правобережної України, які турецька сторона виправдовувала прагненням повернути землю і гетьманську булаву Юрію Хмельницькому.

Іван Самойлович організовував переселення українців, яке отримало назву «Великий згін», із Правобережжя на Лівобережжя.

Іван Мазепа на початку XVIII століття під час північної війни перейшов на бік шведського короля Карла ХІІ.

Зайвим варіантом є Д, адже наймане військо компанійців утворив Дем’ян Многогрішний, про діяльність якого в завданні не йдеться.

Правильна відповідь: 1–Б, 2–В, 3–Г, 4–А.

ТЕМА: Королівство Руське (Галицько-Волинська держава). Монгольська навала.

Відповідність між датами та подіями, описаними в уривках джерел:

1 - 1223 р. Уривок В описує битву на річці Калка (1223 р.), де руські та половецькі війська вперше зіткнулися з монголами (татарами). Згадується поранення князя Данила (Мстиславича).

2 - 1238 р. Уривок А описує захоплення (звільнення) Галича князем Данилом Романовичем та утвердження його влади в Галичині. Це сталося у 1238 році після смерті останнього галицького боярина та перемоги Данила над німецькими хрестоносцями під Дорогочином.

3 - 1245 р. Уривок Г описує битву під Ярославом (1245 р.), де князь Данило остаточно розгромив об'єднані сили угорців (під проводом Ростислава Михайловича) та польських феодалів. Ця перемога завершила його боротьбу за спадщину батька.

4 - 1253 р. Уривок Б описує коронацію Данила Романовича королівським вінцем від Папи Римського. Коронація відбулася в Дорогочині у 1253 році.

Правильна відповідь: 1–В, 2–А, 3–Г, 4–Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в 1900–1914 роках.

На початку ХХ століття українські землі входили до складу двох держав – Російської імперії й Австро-Угорської монархії. Це означає, що причина зростання трудової еміграції українців буде характерною як для тих, що жили під Австро-Угорщиною, так і для населення українських земель підросійської України. Українське населення переважно було селянським, тож украй неохоче йшло працювати в міста. Та попри селянські реформи, проведені владою, більшість селянських родин відчували брак земельних наділів, що й було однією з причин зростання трудової еміграції українців на початку ХХ століття.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в 1900-1914 роках.

Програмою зовнішнього незалежного оцінювання з історії України передбачено перевірку знання учасниками тестування низки персоналій, зокрема й  тих осіб, чиї прізвища наведено в завданні:

• Петро Валуєв, міністр внутрішніх справ Російської імперії, видав таємне розпорядження (Валуєвський циркуляр 1863 року) для територіальних цензурних комітетів, у якому наказував призупинити видання значної частини книг, написаних українською мовою.
• Богдан Ханенко – український колекціонер старовини й творів мистецтва, меценат, промисловець.
• Петро Столипін, російський державний діяч, прем’єр-міністр у 1909–1911 роках, автор аграрної реформи, зокрема указу від 9 листопада 1906 року «Про доповнення деяких постанов чинного закону, який стосується селянського землеволодіння і землекористування». Суть указу полягала в тому, що кожний домогосподар, який володів надільною землею на общинному праві, міг у будь-який час вимагати закріплення за собою в приватну власність частини землі, яка йому належить. 
• Василь Симиренко – український промисловець, інженер-конструктор і технолог у галузі цукроваріння, визначний меценат української культури, видавець.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Австро-Угорщини в 1900–1914 роках.

Обов’язковість в освіті як зараз, так і на початку ХХ століття визначено державною структурою. До кінця Першої світової війни Польща й Галичина були у складі Австро-Угорської монархії. Тому на початку ХХ століття німецька мова була обов’язковою для вивчення в школах на цих територіях.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ століття.

Програмою зовнішнього незалежного оцінювання з історії України передбачено перевірку вміння учасників тестування візуально розпізнавати низку персоналій, зокрема й ті, чиї зображення наведено в завданні:

• А – Маркіян Шашкевич, письменник, поет, духовний просвітитель, натхненник національного пробудження Галичини;
• Б – Агатангел Кримський, український історик, письменник і перекладач, один з організаторів Академії наук України;
• В – Володимир Антонович, історик, археолог, археограф, етнограф, нумізмат і громадсько-політичний діяч, член-кореспондент Петербурзької АН, фундатор київської школи істориків;
• Г – Михайло Вербицький, священик, композитор, автор мелодії національного гімну, хоровий диригент.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ століття.

В уривку історичного джерела маркером, що вказує на правильну відповідь є слово «тимчасовозобов’язаний». Тимчасовозобов’язані селяни – становище селян після скасування в Російській імперії кріпосного права. Тимчасовозобов’язані селяни отримували особисту свободу (до цього вони були власністю поміщика), а також у власність садибу і польовий наділ землі, які вони мусили викупити, і після чого переходили в становище «селянина-власника». У 1883 року категорію «тимчасово зобов’язаних селян» у Росії скасовано.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Культура України кінця XVIII століття – першої половини ХІХ століття.

В умові завдання безпосередньо зазначено місце («ополячений край Західної Росії») й опосередковано – дату події (період керування Сергієм Уваровим міністерством освіти Російської імперії, 1833–1849). Тож його розв’язання ґрунтується на знанні географії й хронології історичних подій.

Після польського повстання 1830 року імперський уряд вирішив об’єднати західні губернії, що колись належали Речі Посполитій – Правобережну Україну, Білорусію і Литву – і русифікувати їх. Тож із-поміж варіантів відповіді потрібно вибрати вищий навчальний заклад на Правобережжі. Ним є Київський університет, історію якого започатковано 8 листопада 1833 року, коли було підтримано подання міністра освіти С. Уварова про заснування в Києві Імператорського Університету Св. Володимира. Цей виш відкрито 1834 року переважно заради того, щоби замінити закриті нещодавно польські навчальні заклади – Кременецький ліцей і Віленський університет. Інші причини відкриття нового університету полягали в необхідності боротьби з польським культурним впливом на Правобережній Україні й посиленні русифікації краю, на чому й наголошено в наведеному уривку історичного документа.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII століття.

В умові зазначено 1772 рік – дату першого поділу Речі Посполитої. У Петербурзі 5 серпня 1772 року повноважними представниками Пруссії, Австрії й Росії підписано договір про поділ польських земель. Згідно з ним Пруссія забрала Помор’я, Куяви й частину Великопольщі, Австрія – Малопольщу й Галичину, Росія – Східну Білорусь і частину Лівонії (Інфлянти).

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII століття – у першій половині ХІХ століття.

Автор «Чорної ради» – Пантелеймон Куліш, важливою сторінкою в житті якого є довголітнє знайомство й дружба з Тарасом Шевченком.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII століття.

В умові завдання зазначено місце й дату подій – Південь підросійської України, 1778–1851 роки. Тож його розв’язання ґрунтується на знанні географії й хронології історичних подій.

Поступове руйнування селянської громади стало наслідком столипінської аграрної реформи на початку 1900-х років.

Масштабного розвитку кооперація набула після ухвалення царським урядом Зразкового статуту споживчого товариства (1897 рік).

На початку ХІХ століття Південна Україна була малозаселеним краєм, однак високі темпи колонізації й хороші умови збуту сільськогосподарської продукції завдяки сусідству чорноморських й азовських портів сприяли розвитку торгового землеробства. Тому за період від 1778 року до 1851 року посівні площі в краї збільшилися у 25 разів.

Селянський поземельний банк створено 1882 року.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII століття.

Гайдамацький рух – це національно-визвольний і суспільно-політичний рух проти народного поневолення на Правобережній Україні наприкінці XVIII століття – на початку XIX століття, який поширився на Київщині, Брацлавщині й Волині.

«Весна народів» – революційний pyx антиабсолютистського й національно-визвольного спрямування в країнах Європи в 1848–1849 роках.

Опришки – учасники українського селянського повстанського руху у XVI столітті – першій половині XIX століття в Галичині, на Закарпатті, Буковині проти польської шляхти, молдовських бояр, угорських феодалів, згодом – також проти австрійської адміністрації.

Устим Кармалюк – «останній гайдамака» – 1814 року очолив повстанський рух селян проти російської адміністрації і дворянства на території Поділля, а почасти – й у Бессарабії.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII століття – у першій половині XVIII століття.

Для правильного розв’язання завдання потрібно знати, що лівобережний гетьман Данило Апостол помер 1834 року, і зіставити із цією датою роки діяльності органів влади, про які йдеться в завданні.

Малоросійський приказ – центральний орган державного курування Російської держави, що відав справами Лівобережної України – створено 31 грудня 1662 року з метою зміцнення позицій царизму на Україні.

Перша Малоросійська колегія (1722–1727 роки) керувала українськими землями Російської імперії під час Глухівського періоду (від 1708 року до 1784 року) в історії Гетьманщини.

Правління гетьманського уряду (1734–1750 роки) – уряд, якому після смерті гетьмана Данила Апостола російська імператриця Анна Іоанівна доручила керування Гетьманщиною, фактично був видозміненою Малоросійською колегією.

Друга Малоросійська колегія (1764–1786 роки) – колегія Російської імперії, що керувала Лівобережною Україною під час Глухівського періоду після ліквідації інституту гетьманства.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х років XVII століття.

Для правильного розв’язання завдання потрібно уважно розглянути картосхему, звернути увагу на умовні позначки, наведені в її легенді (зведенні умовних позначень, використаних на карті, із текстовими поясненнями до них). Позначку «Місце битви» на картосхемі розташовано поблизу міста Конотопа. Стрілками позначено дії московських і козацько-татарських військ. Іншу умовну позначку «Місце укладання угоди» розташовано поблизу міста Гадяча. Ці слова й словосполучення є маркерами, за якими можна дійти висновку: ідеться про діяльність Івана Виговського. Війська під орудою цього гетьмана 1659 року дали бій московитам під Конотопом. У Гадячі підписано Гадяцьку угоду, у якій ішлося про федерацію Речі Посполитої, Литви й земель «Руського князівства». Важливо, що на картосхемі кордони «Руського князівства» включають землі як Правобережної України (м. Брацлав), так і Лівобережної (м. Чернігів). Іван Виговський був гетьманом по обидва боки Дніпра. Павло Тетеря, Іван Брюховецький і Дем’ян Многогрішний – гетьмани або ж Правобережної України, або ж Лівобережної (поділ від 1663 року)

Правильна відповідь – Б.