ІСТОРІЯ УКРАЇНИ ХХ – ПОЧАТКУ ХХІ ст. – 1914 – 1945 р.

ТЕМА: Початок Української революції. Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Г Проголошення незалежності Української Народної Республіки (УНР) Четвертим універсалом Центральної Ради відбулося 22 січня 1918 р.

А Директорія УНР прийшла до влади внаслідок антигетьманського повстання у листопаді-грудні 1918 р. 

В Варшавську угоду між УНР і Польщею, відому як «пакт Пілсудського – Петлюри», укладено у квітні 1920 р.

Б Другий Зимовий похід Армії УНР (Листопадовий Рейд) було організовано 1921 р. з метою підняти загальноукраїнське антибільшовицьке повстання.

Правильна відповідь: 1 – Г, 2 – А, 3 – В, 4 – Б.

ТЕМА: Початок Української революції. Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

1 – В: Всеукраїнський хліборобський конгрес 29 квітня 1918 р. (м. Київ) проголосив Павла Скоропадського гетьманом усієї України. Цей державний переворот відбувся за підтримки німецьких окупаційних військ на тлі невдоволення значної частини українського суспільства політикою Центральної Ради.

2 – Б Українська Центральна Рада в червні 1917 р. ухвалила Перший універсал, наслідком якого стало одностороннє проголошення автономії України у складі Росії та створення першого українського уряду – Генерального Секретаріату.

3 – Д Після перевороту в Петрограді  наприкінці жовтня – на початку листопада 1917 р. в Києві відбулися збройні сутички між штабом Київського військового округу, що підтримував Тимчасовий уряд, більшовицькими військовими частинами, що спиралися на ради робітничих і солдатських депутатів, та українськими частинами, сформованими з делегатів третього Всеукраїнського військового зʼїзду, що підтримували Українську Центральну Раду.

4 – А «Маніфест до українського народу з ультимативними вимогами до Української ради» (відомий як ультиматум Раднаркому) – це офіційний документ уряду більшовицької Росії від грудня 1917 р., який став приводом для збройної агресії радянської Росії проти УНР.

Правильна відповідь: 1 – В, 2 – Б, 3 – Д, 4 – А.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Плакат демонструє соціальні наслідки Другої світової війни – зростання ролі радянської жінки у військово-промисловому комплексі.

Через масову мобілізацію чоловіків до лав Червоної армії на початку війни, радянське керівництво було змушене залучати жінок до важкої праці на промислових підприємствах, фабриках і заводах, щоб забезпечити роботу тилу та постачання фронту.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Громадська та суспільно-політична діяльність Августина Волошина тісно пов’язана з долею західноукраїнських земель у складі Чехословаччини (Чехо-Словаччини).

Він був прем’єрміністром уряду автономної Карпатської України в складі Чехо-Словаччини, а 15 березня 1939 р. проголосив незалежність Карпатської України та був обраний її президентом.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

В уривку описано репресивні заходи, які стали ключовим інструментом розгортання Голодомору 1932–1933 рр. як геноциду українського селянства.

Занесення на «чорну дошку» означало блокаду сіл: припинення торгівлі, дострокове стягнення боргів, заборону виїзду та вилучення всього продовольства, що неминуче призводило до масового голоду.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Початок Української революції.

На картосхемі позначено територію Української Народної Республіки (згодом – Української Держави), яка включала Київщину, Поділля, Волинь, Чернігівщину, Полтавщину, Харківщину, Катеринославщину, Херсонщину, Таврію без Криму (за Третім універсалом Української Центральної Ради), Холмщину і Підляшшя (за Берестейським мирним договором).

УНР (згодом – Українська Держава) в кордонах, позначених грубою лінією на картосхемі, спиралася на підтримку держав Четверного союзу. Австро-німецькі війська у лютому – квітні 1918 р. допомогли УЦР відновити контроль над українськими землями, захопленими більшовиками. Цю операцію було розпочато відповідно до умов Берестейського мирного договору, укладеного у лютому 1918 р. між УНР і Центральними державами.

Гетьманський переворот Павла Скоропадського відбувся також за сприяння держав Четверного союзу.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Організація українських націоналістів (ОУН) у роки Другої світової війни боролася проти нацистського й радянського тоталітарних режимів.

Організовані ОУН похідні групи вирушили з Галичини, Волині в центральні, східні та південні регіони України. Їхня мета полягала в організації українського державотворення й національному пробудженні місцевого населення.

ОУН(б) 30 червня 1941 р. у Львові було ініційовано та проголошено Акт відновлення Української Держави. Окупаційна німецька адміністрація вимагала відкликати Акт. Після категоричної відмови Степана Бандеру та Ярослава Стецька німці заарештували й ув'язнили в концтаборі Заксенгаузен, а сам рух піддали жорстоким репресіям.

Заснована 1942 р. як озброєне крило ОУН Українська повстанська армія (УПА) мала стратегічну мету – відновлення Української незалежної держави.

Правильна відповідь: 1, 2, 5.

ТЕМА: Початок Української революції.

1 – А Третій універсал Української Центральної Ради, ухвалений у листопаді 1917 р., проголосив створення Української Народної Республіки (УНР). Територію держави визначили за етнічним принципом. До складу УНР увійшли: Київщина, Поділля, Волинь, Чернігівщина, Полтавщина, Харківщина, Катеринославщина, Херсонщина, Таврія (без Криму).

2 – Б Брест-Литовським мирним договором, підписаним між УНР та державами Четверного союзу в лютому 1918 р., було визнано незалежність Української Народної Республіки, а також закріплено західні кордони держави, зокрема включення Холмщини і Підляшшя до її складу.

3 – В «Тимчасова інструкція Генеральному Секретаріатові Тимчасового уряду на Україні» серпня 1917 р. визначала повноваження Генерального секретаріату Української Центральної Ради як органу влади на місцях. Юрисдикція Генерального Секретаріату поширювалася лише на п'ять губерній: Київську, Волинську, Подільську, Полтавську й Чернігівську.

4 – Г Акт Злуки – урочисте проголошення 22 січня 1919 р. на Софійському майдані в Києві об’єднання Української Народної Республіки (Наддніпрянської України) та Західноукраїнської Народної Республіки (Галичини, Буковини, Закарпаття) в єдину соборну державу. 

Правильна відповідь: 1 – А, 2 – Б, 3 – В, 4 – Г.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Оцінка іноземного журналіста є свідченням колосального внеску України в перемогу над нацизмом і масштабів її руйнувань у Другій світовій війні. Це стало офіційною підставою для залучення представників УРСР до участі у створенні Організації Об'єднаних Націй (ООН).

На Тегеранській і Ялтинській конференціях було підтверджено наміри членів антигітлерівської коаліції створити міжнародну організацію, засновану на принципі суверенної рівності всіх миролюбних держав – ООН.

Щоб Радянський Союз мав більший вплив на розв'язання глобальних політичних питань, Йосип Сталін виступив з ініціативою включення радянських республік до кола членів-засновників ООН.

Для здійснення цього наміру 1944 р. було внесено зміни до конституцій СРСР і УРСР, які надавали Україні формальне право виходу на міжнародну арену. Верховна Рада УРСР ухвалила закон про утворення Народного комісаріату закордонних справ республіки. А 1945 р. УРСР стала однією із засновниць і перших членів Організації Об’єднаних Націй.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

«Новий порядок», запроваджений нацистами в Україні, викликав потужний опір місцевого населення, який набув форми підпільної та партизанської боротьби.

Особливістю руху Опору на українських землях були три течії, кожна з яких мала власну мету й завдання:

• радянська течія орієнтувалася на відновлення радянської влади. Партизани й підпільники вдавалися до диверсій, нападів на ворожі штаби, підриву комунікацій, доріг і мостів. Під керівництвом Українського штабу партизанського руху (УШПР) великі з’єднання проводили рейди в тили ворога. До українських самостійників радянські партизани ставилися взаємно вороже;
• націоналістична (самостійницька) течія була представлена обома фракціями Організації українських націоналістів: ОУН(б) (бандерівці) та ОУН(м) (мельниківці). Ці сили прагнули створити незалежну Українську Державу. Після того як нацисти зажадали відкликати проголошений у Львові 30 червня 1941 р. Акт відновлення Української Держави, заарештували лідерів ОУН(б) і розпочали масові репресії проти похідних груп обох фракцій, націоналісти пішли в підпілля. Створена восени 1942 р. Українська повстанська армія (УПА) вела збройну боротьбу проти нацистів, радянських партизанів та польських сил;
• польська течія (Армія Крайова – АК) протистояла гітлерівцям, зокрема й на українських теренах. Її головним завданням було повернення під контроль Польщі західноукраїнських земель, втрачених 1939 р. Реалізацію цих задумів супроводжували терористичні акції проти мирного українського населення, що спровокувало УПА на відкриту збройну відсіч польським силам.

Отже, єдиною спільною метою для всіх течій руху Опору в Україні було вигнання нацистських окупантів із території України.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

В уривку джерела йдеться про згортання на початку 1930-х рр. радянською владою політики коренізації, яка передбачала, зокрема, функціонування в районах компактного проживання національних меншин шкіл із німецькою, польською, чеською та іншими мовами навчання.

Ще 1923 р. Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет і Рада народних комісарів Української Соціалістичної Радянської Республіки (УСРР) ухвалили декрет «Про заходи рівноправності мов і про допомогу розвиткові української мови». Це був один з етапів політики коренізації, яка в радянській Україні набула форми українізації.

Радянська коренізація була насамперед засобом утвердження радянської влади. Однак, коли стало очевидним те, що на місцях ця політика стимулювала зростання національної самосвідомості, влада поступово почала згортати її й карати причетних до її розвитку.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

На світлині зафіксовано момент масштабної антицерковної кампанії кінця 1920-х – початку 1930-х років у радянській Україні – зняття церковних дзвонів для їх подальшого перетоплення.

Нищенням духовних святинь і традиційного укладу життя українців тоталітарний режим намагався уніфікувати українське суспільство під радянські стандарти.

Також, конфіскуючи церковне майно, влада планувала забезпечити промисловість, що стрімко розвивалася, кольоровими металами і сплавами (міддю, бронзою).

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Початок Української революції.

Ключову роль у звільненні від більшовиків Криму (Кримська операція) у квітні 1918 р. відіграв Запорозький корпус Армії УНР. Його очолював полковник Армії УНР Петро Болбочан.

Українські війська форсували Сиваш, звільнили Джанкой і Сімферополь. Результатом стрімкого наступу стала повна деморалізація більшовицького війська. Кораблі Чорноморського флоту підняли український прапор і оголосили про підпорядкування уряду в Києві.

Але через тиск німецьких союзників, які прагнули контролювати півострів самостійно, за наказом уряду УНР, Болбочан був змушений припинити наступ і залишити Крим.

Попри це Кримський похід став справжнім тріумфом українського війська.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

Граф Георгій Бобринський очолив Галицько-Буковинське генерал-губернаторство – тимчасову окупаційну адміністративно-територіальну одиницю Російської імперії, створену під час Першої світової війни на захоплених землях Австро-Угорщини (Галичині та Буковині).

Висловлювання Михайла Грушевського відображає суть російської окупаційної політики, яка виявилася вже в перші тижні окупації 1914 р.

Основою цієї політики, спрямованої на інтеграцію захоплених територій до складу Російської імперії, була боротьба з «мазепинством» – українським національним рухом, що вважали загрозою для імперії.

Для цього, за підтримки місцевих організацій москвофільської орієнтації, окупанти проводили заходи з русифікації населення, преси та шкільництва, масового навернення греко-католиків до православ’я, а також депортації нелояльної інтелігенції та духовенства.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

1 – Б Окуповані нацистами західноукраїнські землі, які в міжвоєнний період були частиною Польщі, а до Першої світової війни – Австро-Угорської імперії, увійшли до складу Генерального губернаторства як адміністративна одиниця під назвою дистрикт «Галичина».

2 – А На землях Правобережжя, більшої частини Лівобережжя і південних районах, що прилягали до Криму, окупаційна німецька влада створила райхскомісаріат «Україна» із центром у місті Рівне.

3 – Д Райони Донбасу, Чернігівської, Сумської і Харківської областей були включені у воєнну зону, яка перебувала під владою німецького військового командування.

4 – В Губернаторство Трансністрія створила румунська окупаційна влада на території Одеської області, південних районів Вінницької та західних районів Миколаївської областей. У рамках нацистської та румунської расової політики ці території мали бути «очищені» від єврейського та ромського населення, яке режим вважав «небажаними елементами.

Правильна відповідь: 1 – Б, 2 – А, 3 – Д, 4 – В.

ТЕМА: Встановлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

1 – Г Курс на індустріалізацію було офіційно проголошено 1925 р. на XIV з'їзді ВКП(б). Головною метою цієї політики було перетворення аграрної держави на потужну індустріальну, здатну забезпечити економічну незалежність та обороноздатність.

2 – Б На I Всесоюзному з'їзді Рад 30 грудня 1922 р. було проголошено утворення Союзу Радянських Соціалістичних Республік. Разом із Росією, Білоруссю та Закавказькою СРФР Україна стала однією з республік-засновниць нового державного утворення.

3 – А У Києві 1921 р. відбувся Перший Всеукраїнський Православний Церковний Собор, який проголосив утворення Української автокефальної православної церкви та обрав її першим митрополитом Василя Липківського.

4 – В Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет і Рада народних комісарів УСРР 1923 р. ухвалили декрет «Про заходи рівноправності мов і про допомогу розвиткові української мови». То був один з етапів політики коренізації, яка в радянській Україні набула форми українізації.

Правильна відповідь: 1 – Г, 2 – Б, 3 – А, 4 – В.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Збройно-політична формація, створена Тарасом Боровцем (Бульбою), що діяла на Волині та Поліссі із червня 1941 року до лютого 1944 року, мала назву «Поліська Січ».

Вояки «Поліської Січі» брали активну участь у військових операціях проти радянських військ 1941 року та проти нацистських окупантів у 1942–1943 роках.

Після гострого конфлікту з бандерівським крилом ОУН головна команда «Поліської Січі» змінила назву свого формування на Українську народну революційну армію (УНРА).

Нацисти 1943 року заарештували Тараса Бульбу-Боровця й ув'язнили його в концентраційному таборі Заксенхаузен у Німеччині.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Трагічна доля українців під польською і радянською окупаціями, втрата віри в традиційні легальні методи боротьби, а також розчарування в західних демократіях зумовили радикалізацію національно-визвольного руху. Частина його діячів звернулася до ідеології інтегрального націоналізму.

У Відні 1929 року створили Організацію українських націоналістів (ОУН), яка своєю головною метою задекларувала здобуття Української Соборної Самостійної Держави на всіх етнічних українських землях через національну революцію та безкомпромісну боротьбу проти поневолювачів.

В умовах відсутності власної держави та за репресивної політики окупаційної влади ОУН розглядала політичний терор як вимушений засіб протидії. Найвідомішими акціями організації стали вбивство 1933 року радянського дипломата Олексія Майлова (як акт помсти за Голодомор) і ліквідація 1934 року міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Перацького (як відповідь на жорстоку пацифікацію).

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

На фото зображено будинок Верховної Ради України – визначну архітектурну пам'ятку, розташовану в Києві.

Цю будівлю звели незабаром після перенесення столиці УСРР із Харкова до Києва (1934 рік). Споруду виконано в стилі української архітектурної класики за проєктом видатного архітектора Володимира Заболотного.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Встановлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

Рекламний плакат кондитерської фабрики створено в період нової економічної політики (непу), оскільки він містить візуальні ознаки та текстові маркери, що відображають саму сутність економічних реформ 1921–1928 років. Серед них – згадки про оренду й кооперативні товариства, яскрава реклама, а також орієнтація на виробництво товарів для задоволення споживчого попиту населення після тривалих років голоду й дефіциту.

Нова економічна політика передбачала активне використання механізмів ринкової економіки. Зокрема, реформи базувалися на скасуванні заборон на приватне підприємництво та впровадженні дієвих економічних методів господарювання.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Початок Української революції.

Банер присвячено Номану Челебіджіхану – ініціатору й організатору Першого Курултаю кримськотатарського народу.

Курултай – вищий представницький орган народного самоврядування, скликаний у грудні 1917 року в Бахчисараї, – засвідчив прагнення до самовизначення та державності кримських татар. Він проголосив Кримську Народну Республіку й ухвалив демократичну Конституцію.

З'їзд обрав Тимчасовий Кримсько-Мусульманський виконавчий комітет, який очолив Номан Челебіджіхан.

Однак утвердитися молодій кримськотатарській республіці не судилося. У середині січня 1918 року більшовики захопили Крим і розігнали Курултай, а сам Номан Челебіджіхан трагічно загинув від рук окупантів.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

Ці рядки стосуються Галичини – регіону, який на початку війни став ареною запеклих боїв між арміями Австро-Угорщини та Російської імперії.

Під час першої російської окупації (1914–1915 роки) імперська влада вдалася до жорстоких репресій проти мирного населення. Місцевих політичних і громадських діячів, а також греко-католицьке духовенство масово звинувачували в «мазепинстві».

Коли ж російські війська змушені були відступити, австро-угорська влада кинулася в іншу крайність, закинувши галицьким українцям «русофільство». Унаслідок цієї хвилі параної тисячі невинних людей кинули до перших у Європі концентраційних таборів, найвідомішими з яких стали Талергоф і Терезін.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

1944 рік став переломним для України під час Другої світової війни. Він ознаменувався масштабними наступальними операціями, зокрема, Корсунь-Шевченківською операцією січня-лютого 1944 р., звільненням України від нацистських окупантів (жовтень 1944 р., Карпатсько-Ужгородська операція).

Однак, для кримськотатарського народу цей рік став трагічним через депортацію, яка розпочалася 18 травня 1944 р., і внаслідок якої радянський режим примусово виселив тисячі сімей з їхньої історичної батьківщини.

Правильна відповідь: 1, 4, 5.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Г Чортківська офензива – наступальна операція Української Галицької армії (УГА) червня 1919 р. на завершальному етапі польсько-української війни 1918–1919 рр., коли чисельно слабше українське військо перейшло у контрнаступ під Чортковом і відкинуло поляків на захід.

А Київська катастрофа – трагічні події 30–31 серпня 1919 р. в Києві, коли Київська група об’єднаних українських армій під командуванням генерала Антона Кравса звільнила столицю від більшовиків, але через політичні прорахунки та відсутність єдиної стратегії українці були змушені здати місто російським білогвардійцям (денікінцям) без бою.

В Перший зимовий похід – партизанський рейд Армії Української Народної Республіки під проводом Михайла Омеляновича-Павленка тилами Червоної та Добровольчої армій впродовж грудня 1919 – травня 1920 рр.

Б Трагедія під містом Базар – розстріл більшовиками українських вояків, учасників Другого Зимового походу Армії УНР, у листопаді 1921 р. Другий Зимовий похід став завершенням збройної боротьби за українську державність у роки Української революції 1919 –1921 рр.

Правильна відповідь: 1 – Г, 2 – А, 3 – В, 4 – Б.

ТЕМА: Початок Української революції. Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

1 – В Михайло Грушевський – фундатор національної історіографії, автор десятитомної «Історії України-Руси», перший голова Української Центральної Ради (УЦР), лідер Товариства українських поступовців.

2 – Б Симон Петлюра – секретар військових справ Генерального секретаріату, голова Директорії Української Народної Республіки (УНР), Головний отаман Армії УНР.

3 – А Володимир Винниченко – заступник голови УЦР, перший голова Генерального секретаріату й Директорії УНР, автор більшості її декларацій та маніфестів.

4 – Г Павло Скоропадський – гетьман Української Держави.

Правильна відповідь: 1 – В, 2 – Б, 3 –А, 4 – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Поштову марку присвячено десятій річниці проголошення незалежності Карпатської України.

На ній зображено офіційний державний герб Карпатської України – розтятий щит, у лівому полі якого міститься бурий ведмідь, а в правому – чотири сині та три золоті горизонтальні смуги (елементи крайового герба Підкарпатської Русі), увінчані Тризубом святого Володимира Великого з хрестом (доданий за рішенням Сойму 15 березня 1939 року).

Територія Закарпаття (офіційна назва – Підкарпатська Русь) з 1919 року входила до складу Чехословаччини, а після проголошення автономії наприкінці 1938 року – до складу федеративної Чехо-Словаччини.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Великий терор – масштабну кампанію масових репресій 1937–1938 рр. – було розгорнуто для утвердження тоталітарного режиму в СРСР.

Наслідками комуністичного терору в Україні стало знищення політичної, творчої та наукової еліти, зміна національної та соціальної структури суспільства, навʼязування атмосфери страху, формування лояльної номенклатури, яка схвалювала терористичні методи державного керівництва.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Цей стяг належав повстанцям Холодноярської республіки, які вели запеклу збройну боротьбу за незалежність Української Народної Республіки проти більшовиків, білогвардійців і німецьких окупантів на Черкащині в 1919–1922 рр.

Територія Холодноярської республіки охоплювала понад 25 навколишніх сіл та мала приблизно п'ятнадцятитисячну селянську повстанську армію, бійці якої називали себе козаками, а своїх командирів – отаманами.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Добірка з архівних світлин й обкладинки примірника нормативно-правового акта «Закон про землю в Українській Народній Республіці» ілюструє добу Директорії Української Народної Республіки (УНР).

На світлинах зафіксовано членів Директорії, зокрема Симона Петлюру й Володимира Винниченка.

«Закон про землю в Українській Народній Республіці» – це ключовий документ земельної реформи 1919 р. Після повалення гетьманату Павла Скоропадського, який повернув поміщицьке землеволодіння, Директорія оновила земельну політику.

Законом було скасовано приватну власність на землю та проголошено її передання без викупу тим, хто на ній працює (принцип трудової власності). Було встановлено земельну норму – площу землі, яку могла обробляти одна родина (до 15–30 десятин залежно від регіону). Безземельні та малоземельні селяни отримували наділи внаслідок конфіскації поміщицьких і монастирських земель.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

У Львові 1914 р. було створено легіон Українських січових стрільців у складі австро-угорської армії.

З початком Першої світової війни на заклик Головної Української Ради долучитися до окремого українського формування відгукнулося 28 000 добровольців. Здебільшого це були члени довоєнного січового, сокольського й пластового рухів.

Хоча австрійська влада обмежила чисельність легіону лише 2,5 тисячами осіб, УСС стали символом відродження українського збройного чину. 

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Під час Другої світової війни 18–20 травня 1944 р. радянська влада здійснила примусове виселення (депортацію) кримських татар, яких звинуватили у співпраці з нацистами. 

Під час Голокосту нацисти знищили мільйони євреїв.

Обидва злочини є прикладами геноциду – цілеспрямованого знищення людей за національною ознакою.

Проти нацистського та радянського тоталітарних режимів у роки Другої світової війни боролася Організація українських націоналістів (ОУН). Організовані ОУН похідні групи вирушили з Галичини, Волині в центральні, східні та південні регіони України. Їхня мета полягала в організації українського державотворення та національному пробудженні місцевого населення.

Правильна відповідь: 2, 4, 6.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні. Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

1 – Д Українська національна партія (УНП), заснована Володимиром-Сергієм Залозецьким-Сасом 1927 р. на Буковині, захищала інтереси українців у Румунії.

2 – Б Після розпаду Австро-Угорщини 1918 р. Закарпаття за умовами Сен-Жерменського договору ввійшло до складу Чехословаччини з обіцянкою широкої автономії. Однак реальний статус автономної республіки Підкарпатська Русь отримала лише в жовтні 1938 р.

3 – Г Сфабрикований радянськими спецслужбами судовий процес у справі «Спілки визволення України» (СВУ) над 45 провідними діячами української науки, церкви, культури та освіти відбувся у столиці Української СРР – Харкові 1930 р.

4 – В Судовий процес над членами ОУН у справі вбивства міністра внутрішніх справ Польщі Б. Пєрацького – «Варшавський процес» 1935–1936 рр. – відбувся над дванадцятьма членами Організації українських націоналістів, серед яких були Степан Бандера, Микола Лебідь. Підсудні наголошували, що діяли як представники українського визвольного руху, а вбивство було актом відплати за жорстоку «пацифікацію».

Правильна відповідь: 1 – Д, 2 – Б, 3 – Г, 4 – В.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни

Зображений плакат присвячено річниці депортації кримськотатарського народу, яка розпочалася 18 травня 1944 р.

Радянська влада звинуватила кримських татар у зраді та співпраці з нацистами. За наказом із Москви бійці НКВС зігнали до залізничних вагонів майже все кримськотатарське населення, яке залишалося на Кримському півострові, і відправили його до віддалених районів Радянського Союзу.

У центрі зображення – головний національний символ кримських татар тамга, оповита синьо-жовтою стрічкою, що символізує єдність, солідарність і спільну боротьбу українського та кримськотатарського народів проти тоталітарних режимів.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Політичний статус західноукраїнських земель у міжвоєнний період характеризувався, у цілому, відсутністю власної державності й належного українського самоврядування, політичним безправ'ям, дискримінацією.

Західноукраїнське населення у складі Польщі (Східна Галичина, Західна Волинь) зазнавало полонізації, економічної дискримінації (політика осадництва, штучне обмеження промислового розвитку «східних кресів»), «умиротворення» силами поліції та армії.

Румунська влада здійснювала жорстку політику асиміляції українського населення Північної Буковини й Бессарабії, що супроводжувалося масовою румунізацією, репресіями та економічною експлуатацією.

На відміну від сусідніх територій під владою Польщі чи Румунії, чехословацькому періоду властиві відсутність жорсткої асиміляції, демократичний устрій, свобода слова та друку. Підкарпатська Русь 1938 р. отримала автономію, а в березні 1939 р. було проголошено незалежність Карпатської України.

Однак після окупації Угорщиною Закарпаття угорська влада проводила жорстку політику мадяризації, обмежувала права місцевого населення.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

На картосхемі темним кольором позначено територію Української Соціалістичної Радянської Республіки.

Впродовж 1920-х рр. у Радянській Україні впроваджували коренізацію (у формі українізації) – політичний курс більшовиків в СРСР, спрямований на зміцнення влади через залучення представників корінних народів до управління та підтримку національних мов і культур.

Коренізація була насамперед засобом утвердження радянської влади. Однак, коли стало очевидним те, що на місцях ця політика стимулювала зростання національної самосвідомості, влада поступово почала згортати її та карати причетних до її поступу.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Початок Української революції.

Курултай – це вищий представницький орган самоврядування кримськотатарського народу.

Перший Курултай відкрився у грудні 1917 р. в Бахчисараї, що знаменувало підйом кримськотатарського національного руху періоду Української революції 1917–1921 рр., засвідчило волю до самовизначення та державницькі прагнення кримських татар.

З'їзд обрав Тимчасовий Кримсько-Мусульманський виконавчий комітет, головою якого став Номан Челебіджихан.

Перший Курултай кримськотатарського народу проголосив створення Кримської Народної Республіки й ухвалив демократичну Конституцію.

Однак утвердитися молодій кримськотатарській державі не судилося. У середині січня 1918 р. більшовики захопили Крим і розігнали Курултай.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

На фото Дмитро Донцов – лідер Союзу визволення України, ідеолог українського інтегрального націоналізму, філософ, публіцист і громадський діяч, який ідейно сформував і загартував покоління національно свідомої української молоді, яка боролася зі зброєю в руках за Українську державу.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

Автор сатиричної поштівки 1915 р. під назвою «Росіяни повертаються з трофеями зі Львова» висміює мародерство російської армії під час її відступу з Галичини. 

На листівці зображено, як російські солдати везуть на підводі награбоване добро: предмети побуту, домашнє начиння.

Так завершувалася 10-місячна російська окупація Східної Галичини внаслідок потужного Горлицького прориву австро-німецьких військ (травень – червень 1915 р.).

Інші пропоновані варіанти не відповідають змісту карикатури.

Для російської армії успішними були Галицька битва 1914 р. й Брусиловський прорив 1916 р., внаслідок яких було окуповано частини Галичини й Буковини.

Росіяни у червні 1917 р. здійснили спробу наступу, однак вона завершилася провалом, і до Львова вони не дійшли.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Австро-Угорщини в 1900–1914 рр. Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

1 – Г Павло Скоропадський – військовий і державний діяч, гетьман Української Держави у 1918 р. За часів Його правління було налагоджено дієздатну адміністративну систему, створено стабільну фінансову та судову системи, засновано Українську академію наук, державні університети в Києві та Кам'янці-Подільському. Після падіння Гетьманату емігрував до Німеччини.

2 – Б Симон Петлюра – один із лідерів Української революції, організатор Гайдамацького коша Слобідської України, член Генерального секретаріату УЦР, Головний отаман Армії УНР, а згодом – Голова Директорії УНР у найдраматичніший період її боротьби.

3 – А Нестор Махно – політичний і військовий діяч, керівник легендарного анархістського руху на півдні України (Революційної повстанської армії України), отаман селянського руху, що застосовував тактику маневрової війни (зокрема винайшов тачанки).

4 – В Андрей Шептицький – митрополит Української Греко-Католицької Церкви (УГКЦ), видатний духовний провідник, меценат і громадський діяч, який на початку XX ст. активно підтримував українські національні, освітні та культурно-мистецькі ініціативи в Галичині.

Правильна відповідь: 1 – Г, 2 – Б, 3 – А, 4 – В.

Нацистські агітаційні плакати періоду окупації України (1941–1944 рр.) цинічно закликали місцеве населення їхати на роботу до Третього Райху.

Плакат «Німеччина кличе вас – їдьте з охотою на працю до Німеччини!» штучно створював ілюзію добровільної та комфортної поїздки. Насправді ця пропаганда була безпосередньо пов'язана з явищем остарбайтерства – примусовим вивезенням цивільного населення з окупованих територій на німецькі підприємства та в сільське господарство.

Плакат «Виїжджайте на ремісничу працю... Повернете досвідченими фахівцями» підступно спекулював на національних почуттях українців та обіцянках професійного зростання.

В реальності українці та інші вихідці зі Сходу мали найнижчий соціально-правовий статус серед іноземних робітників, отримували мізерну платню та були зобов'язані носити на одязі спеціальний розпізнавальний знак «OST».

Вони працювали по 12 годин на добу шість днів на тиждень, їх утримували в спеціальних закритих таборах під охороною, а за найменшу провину чи спробу втечі остарбайтерів карали смертю або ув’язненням у концтаборах.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Під час Другої світової війни на Тегеранській (1943 р.) і Ялтинській (1945 р.) конференціях було підтверджено наміри лідерів антигітлерівської коаліції створити нову глобальну міжнародну організацію, засновану на принципі суверенної рівності всіх держав – Організацію Об'єднаних Націй (ООН).

Щоби в майбутній ООН Радянський Союз мав більшу кількість голосів та вагоміший вплив під час розв'язання глобальних політичних питань, Йосип Сталін виступив з ініціативою включення окремих радянських республік до числа членів-засновників організації.

Для юридичного обґрунтування цього наміру у 1944 р. було внесено зміни до конституцій СРСР та УРСР, які надавали Україні формальне право виходу на міжнародну арену. Того ж року Верховна Рада УРСР прийняла закон про утворення Народного комісаріату закордонних справ УРСР (який очолив Дмитро Мануїльський).

Унаслідок цих маневрів УРСР 1945 р. (на конференції в Сан-Франциско) стала однією з держав-засновниць та перших членів ООН.

Відновлення прав зовнішнього представництва радянської України стало суто пропагандистською акцією сталінського режиму. Вона мала на меті продемонструвати світові нібито існування «суверенної радянської української держави», а також повністю нейтралізувати міжнародну підтримку українського національно-визвольного руху (ОУН та УПА).

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Колективізація – це політика радянської влади, спрямована на примусове об'єднання одноосібних селянських господарств у колгоспи (колективні господарства).

Цей процес супроводжувався грубим порушенням принципу добровільності, насильницьким «розкуркуленням» (ліквідацією заміжніх селян як класу) та повним знищенням приватного землеволодіння.

Держава запроваджувала її задля остаточного встановлення командно-адміністративної системи, забезпечення тотального державного контролю над сільськогосподарським виробництвом та викачування його ресурсів (перекачування коштів із села в місто) для проведення форсованої індустріалізації.

Офіційне проголошення курсу Комуністичної партії на суцільну колективізацію відбулося на Пленумі ЦК ВКП(б) у листопаді 1929 р. (після публікації статті Сталіна «Рік великого перелому»).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Встановлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

Самоліквідація національних комуністичних партій – Української партії соціалістів-революціонерів (боротьбистів), Української комуністичної партії (укапістів) – відбувалася переважно за часів нової економічної політики (НЕПу) під тиском Кремля та Комінтерну задля встановлення партійної монополії більшовиків.

Керівництво РКП(б) прагнуло максимально централізувати управління та категорично не допускало існування ідеологічно близьких, але автономних національних організацій.

Згодом, у 1930-х рр., колишні члени ліквідованих націонал-комуністичних партій були звинувачені в «націоналістичних ухилах» (зокрема в «хвильовізмі», «скрипниківщині» тощо) і практично повністю знищені сталінським режимом під час Великого терору.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

На картосхемі стрілками позначено шлях просування австро-німецьких військ у лютому – квітні 1918 р.

Цю операцію було проведено, щоб допомогти УНР відновити контроль над українськими землями, захопленими більшовиками. Її було розпочато відповідно до умов Берестейського мирного договору, укладеного 9 лютого 1918 р. між Українською Народною Республікою та Центральними державами.

Більшовики намагалися запобігти просуванню німецько-австрійських військ утворенням квазідержав – «Одеської радянської республіки», «Донецько-Криворізької республіки», «Радянської соціалістичної республіки Тавриди». Вони користувалися тим, що в Берестейському мирі не було чітко визначено кордони України.

Однак це не спинило просування військ Центральних держав і військ УНР, які впродовж березня-квітня 1918 р. повністю звільнили територію України від більшовиків.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

З початком Першої світової війни 1914 р. на заклик Головної української ради (ГУР) долучитися до окремого українського формування в складі австрійської армії відгукнулося 28 000 добровольців. Здебільшого це були члени довоєнного січового, сокільського й пластового рухів. Так було започатковано легіон Українських січових стрільців (УСС).

Хоча австрійська влада обмежила чисельність легіону лише 2,5 тисячами осіб, УСС стали першим національним військовим формуванням та символом відродження українського збройного чину.

Сотні УСС боронили карпатські перевали, відзначилися в боях за гори Маківка (1915 р.), Лисоня (1916 р.), під Болеховом, Галичем, Завадовом і Семиківцями тощо.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

В умовах розпаду Австро-Угорщини українці, піддані імперії, отримали змогу реалізувати своє право на самовизначення. У Львові відбувся «Листопадовий чин»: підрозділи українізованих військових частин на чолі з сотником Дмитром Вітовським у ніч на 1 листопада 1918 р. взяли під контроль ратушу, намісництво, радіо, телеграф і вокзали. Уже вранці в місті замайоріли синьо-жовті прапори.

Цього ж дня українські загони зайняли інші міста й містечка Галичини та Буковини, що заклало фундамент для створення Західноукраїнської Народної Республіки. Президентом Української Національної Ради (згодом – диктатором ЗУНР) став Євген Петрушевич, а главою першого уряду – Державного секретаріату – Кость Левицький. 

Правильна відповідь: 1, 4, 5.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період. Україна в роки Другої світової війни.

1 – Г На фото зображено шпальту газети «Самостійна Україна» з публікацією тексту Акта відновлення Української Держави, який був ініційований ОУН(б) та проголошений Ярославом Стецьком у Львові 30 червня 1941 р. Окупаційна німецька адміністрація вимагала відкликати Акт. Після категоричної відмови Степан Бандера та Ярослав Стецько були заарештовані німцями і відправлені до концтабору Заксенгаузен, а сам націоналістичний рух зазнав жорстоких репресій.

2 – А На фото зображено фрагмент радянської газети з текстом Договору про дружбу та кордон між СРСР та Німеччиною, підписаного у вересні 1939 р., невдовзі після спільного вторгнення цих держав до Польщі. За цим договором Західну Україну (Східна Галичина й Західна Волинь) офіційно включили до зони геополітичних інтересів Радянського Союзу, після чого розпочали її першу радянізацію.

3 – В Перша шпальта львівського часопису «Діло» сповіщає про проголошення Соймом Карпатської України незалежності 15 березня 1939 р. та початок її збройного опору. Цей акт відбувся на тлі прориву кордону угорськими військами. Нацистська Німеччина підтримала зазіхання угорців. Карпатська Україна припинила організований військовий спротив і була окупована 18 березня 1939 р.

4 – Б На першій шпальті газети «Закарпатська Україна» надруковано Маніфест Першого З'їзду Народних Комітетів Закарпатської України від 26 листопада 1944 р. Цей документ став юридичним та пропагандистським інструментом для легітимізації анексії Закарпаття Радянським Союзом та його подальшої повної радянізації. Під контролем радянських силовиків делегати одностайно ухвалили Маніфест про вихід зі складу Чехословаччини та «возз'єднання» з УРСР.

Правильна відповідь: 1 – Г, 2 – А, 3 – В, 4 – Б.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Биківнянський ліс на околиці Києва – найбільше в Україні місце поховання (некрополь) жертв масових політичних репресій 1937–1941 рр. На цій території поховано десятки тисяч жертв Великого терору, розв’язаного сталінським тоталітарним режимом. Сьогодні тут розташовано Національний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили».

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

А Дмитро Донцов – ідеолог українського інтегрального націоналізму, філософ, публіцист та громадський діяч, який ідейно сформував і загартував покоління національно свідомої молоді, що згодом боролася зі зброєю в руках.

Б Роман Шухевич – видатний політичний та військовий діяч, Головнокомандувач Української повстанської армії (УПА).

В Євген Коновалець – борець за незалежність України, ініціатор створення Галицько-Буковинського куреня січових стрільців (однієї з найбоєздатніших частин Армії УНР), лідер Української військової організації (УВО) та перший голова Проводу Організації українських націоналістів (ОУН).

Г Нестор Махно – ідейний анархіст, ватажок селянського повстанського руху у 1918–1921 рр., командувач Революційної повстанської армії України (махновців).

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

За особистим розпорядженням Юзефа Пілсудського у вересні 1930 р. розпочалася «пацифікація» («умиротворення») українського населення Галичини. Ця акція стала прикладом застосування принципу колективної відповідальності за акти саботажу, які здійснювала радикально налаштована молодь, згуртована довкола Організації українських націоналістів (ОУН). У широкому сенсі ці підпали та руйнування були протестом проти антиукраїнського курсу польської влади.

Під час каральних рейдів містечками й селами краю польські силовики громили осередки громадсько-політичного та культурного життя: філії «Просвіти», кооперативи, школи й молодіжні товариства. Погроми супроводжувалися масовими арештами активістів, побиттям селян та нищенням їхнього майна. «Умиротворення» вкрай загострило й без того глибоку кризу в українсько-польських відносинах.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

На картосхемі темним кольором позначено територію Української Соціалістичної Радянської Республіки за Ризьким мирним договором (березень 1921 р.). Її кордони зафіксовано в межах, що сформувалися після завершення польсько-радянської війни й означали відчутні територіальні втрати на користь Польщі.

Радянська сторона фактично відмовилася від претензій на Західну Волинь та Східну Галичину, визнавши їх частиною Польської держави. Відтак УСРР охоплювала центральні, східні та південні регіони України.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

На фото плаката-банера зображено Євгена Петрушевича – президента Української Національної Ради й Західноукраїнської Народної Республіки, диктатора ЗУНР та одного з ініціаторів проголошення Акта Злуки.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

Граф Георгій Бобринський очолив Галицько-Буковинське генерал-губернаторство – тимчасову окупаційну адміністративно-територіальну одиницю Російської імперії, створену під час Першої світової війни на захоплених землях Австро-Угорщини (Галичині та Буковині).

Його діяльність відображала суть російської окупаційної політики в період серпня 1914 – червня 1915 рр., спрямованої на інтеграцію загарбаних територій до складу імперії та зросійщення регіону. Основою цього курсу була безкомпромісна боротьба з «мазепинством» та українським національним рухом, у якому бачили пряму загрозу єдності Росії.

Для цього, за підтримки місцевих москвофільських організацій, окупаційна влада впроваджувала заходи з русифікації населення, преси та шкільництва, організовувала масове навернення греко-католиків до православ’я, а також депортувала нелояльну інтелігенцію й духовенство.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

На фото зображено Володимира Вернадського – засновника й першого президента Української академії наук.

Він став зачинателем кількох нових наукових напрямів, серед яких – вчення про біосферу Землі, вчення про ноосферу, радіогеологія.

Правильна відповідь: 1, 3, 6.

ТЕМА: Встановлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні. Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні. Україна в роки Другої світової війни. Україна в умовах десталінізації.

Б Плакат із гаслом «Жінко! Грамотність – запорука твоєї розкутості!» – яскравий приклад радянської кампанії з ліквідації неписьменності (лікнеп) серед жінок у 1920-х рр.

А Поява плаката з гаслом «Селянко, колективізуй село. Іди до лав червоних трактористок!» пов'язана з початком політики суцільної колективізації в СРСР (1929–1930 рр.). У цей період радянська влада активно використовувала образ «нової жінки» – ударниці, яка опановує «чоловічі» професії, а зображення трактора символізувало радянську модернізацію.

В Плакат із гаслом «Більше вугілля – ближче перемога!» створено в роки Другої світової війни для мобілізації робітників вугільної промисловості, яка мала стратегічне значення для забезпечення фронту, роботи заводів та залізничного транспорту.

Г Плакат із закликом «Юнаки та дівчата колгоспів, МТС, радгоспів! Змагайтеся за високі врожаї кукурудзи! Вирощуйте кукурудзу!» був частиною масштабної пропагандистської кампанії, відомої як «кукурудзяна епопея», яку проводили з ініціативи радянського лідера Микити Хрущова у 1950–1960-х рр.

Правильна відповідь: 1 – Б, 2 – А, 3 – В, 4 – Г.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Олена Теліга – талановита українська поетка. Її разом із соратниками, членами Спілки українських письменників, у Києві розстріляли нацисти як представницю націоналістичного антигітлерівського Руху Спротиву.

Теліга редагувала «Літаври» – літературно-мистецький додаток до газети «Українське слово», який видавали в окупованому нацистами Києві. 

Вона ретельно добирала матеріали: статей, у яких автори намагалися оспівувати німецьку владу, не пропускала категорично, натомість публікувала патріотичні матеріали.

Нацистська влада закрила часопис через його націоналістичне спрямування. Невдовзі після цього, у лютому 1942 р., Олену Телігу заарештувало гестапо, і згодом її розстріляли в Бабиному Яру.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Це фото ілюструє радянську окупацію Бессарабії та Північної Буковини в червні 1940 р. На ньому зображено демонстрацію з гаслом «Хай живе Радянська Бессарабія!», що мало створити видимість «добровільного визволення» та приєднання регіону до СРСР.

Встановлення радянської влади на цих землях стало початком їхньої радянізації. Ті самі методи, що застосовували в УСРР у 1920-х – 1930-х рр., було перенесено на нові території: суцільна колективізація, ліквідація «куркульства», «культурна революція», масові депортації, репресії.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Утвердження в Українській СРР колгоспно-радгоспної системи, багатомільйонні демографічні втрати (зокрема через Голодомор 1932–1933 рр.), підрив і деградація продуктивних сил села – це наслідки здійснення політики суцільної колективізації.

Це була примусова політика радянської влади, спрямована на об'єднання одноосібних селянських господарств у колгоспи, що супроводжувалася «розкуркуленням» і знищенням приватного землеволодіння.

Держава запроваджувала суцільну колективізацію задля встановлення командно-адміністративної системи, повного контролю над сільгосппродукцією і фінансування індустріалізації.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Встановлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

Цей плакат присвячено діяльності Американської адміністрації допомоги (ARA — American Relief Administration), яка надавала масштабну гуманітарну допомогу під час голоду 1921–1923 рр. Організацію очолював Герберт Гувер, майбутній 31-й президент США, чиє ім'я також вказано на плакаті.

На зображенні жінка у вбранні кольорів американського прапора роздає їжу голодним дітям, що символізує підтримку від американського народу.

Загалом за час роботи ARA видала понад 180 мільйонів пайків, постачила ліки, одяг та організувала тисячі безплатних їдалень.

Радянська влада часто намагалася применшити або замовчувати масштаби цієї допомоги з ідеологічних міркувань.

Радянський Союз офіційно заперечував факт масових голодів у 1932–1933 рр., 1946–1947 рр., тому міжнародні організації, які надавали допомогу під час голоду 1921–1923 рр., не було допущено.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Початок Української революції.

Запорозький корпус, одне з найбільш боєздатних з’єднань Армії УНР, відіграв ключову роль у звільненні Криму від більшовиків у квітні 1918 р. Його очолював полковник Армії УНР Петро Болбочан.

Українські війська форсували Сиваш, звільнили Джанкой і Сімферополь. Результатом стрімкого наступу стала повна деморалізація більшовицького війська. Кораблі Чорноморського флоту підняли український прапор і оголосили про підпорядкування уряду в Києві.

Але через тиск німецьких союзників, які прагнули контролювати півострів самостійно, за наказом уряду УНР, Болбочан був змушений припинити наступ і залишити Крим.

Попри такий підсумок Кримський похід став справжнім тріумфом українського війська.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

У Львові 1914 року було створено легіон Українських січових стрільців.

З початком Першої світової війни на заклик Головної Української Ради долучитись до окремого українського формування у складі австрійської армії відгукнулося 28 000 добровольців. Здебільшого це були члени довоєнного січового, сокольського та пластового рухів.

Хоча австрійська влада обмежила чисельність легіону (лише 2,5 тисячі осіб), УСС стали символом відродження українського збройного чину.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Б Судовий процес у справі СВУ («Спілки визволення України») відбувся 1930 р. в Харкові. На лаву підсудних потрапили 45 відомих діячів української науки та культури, зокрема Сергій Єфремов, звинувачені у створенні вигаданої підпільної антирадянської організації, яка нібито виношувала плани контрреволюційного перевороту.

В Масовий Голодомор на території УСРР – це геноцид українського народу, зорганізований тоталітарним комуністичним режимом СРСР у 1932–1933 рр. для придушення опору селян колективізації та знищення української нації як такої.

Г Перенесення столиці УСРР із Харкова до Києва відбулося 1934 р., щоб (за офіційною версією) уряд був ближче до сільськогосподарських районів Правобережжя для ефективнішого керування колективізацією. Це рішення завершило процес упокорення України, повернувши адміністративний центр до історичного Києва. 

А Конституцію УРСР було прийнято 1937 р. на основі «сталінської» Конституції СРСР. Вона юридично закріплювала перемогу соціалізму, фактично мала демократичну форму, проте в умовах тоталітаризму багато положень цього документа залишалися лише на папері. У Конституції було закріплено зміну порядку слів у назві – з «Українська Соціалістична Радянська Республіка» на «Українська Радянська Соціалістична Республіка».

Правильна відповідь: 1 – Б, 2 – В, 3 – Г, 4 – А.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

1. Номан Челебіджіхан 1917 р. очолив національний рух кримських татар, був ініціатором і головним організатором Першого Курултаю кримськотатарського народу. Його вірш «Я присягнувся» став національним Гімном кримськотатарського народу.(А) 
2. Сергій Єфремов – письменник, журналіст, літературознавець, член Української Центральної Ради та Генерального Секретаріату. Був радянським режимом заарештований та звинувачений у керівництві вигаданою контрреволюційною Спілкою визволення України (СВУ)1930 р. (Б)
3. Володимир Винниченко – діяч доби Української революції 1917–1921 рр., який очолював Генеральний секретаріат Української Центральної Ради, перший український уряд, й був першим головою Директорії УНР. Винниченко – автор численних публіцистичних, белетристичних і драматичних творів. Серед них – п'єси «Брехня», «Гріх», романи «Записки кирпатого Мефістофеля», «Сонячна машина» тощо. (В)
4. Петро Болбочан – діяч Української революції 1917–1921 рр., полковник Армії УНР. Очолюваний ним Запорізький корпус, одне з найбільш боєздатних з’єднань Армії УНР, відіграв ключову роль у звільненні від більшовиків Криму у квітні 1918 р. (Г)

Правильна відповідь: 1 – А, 2 – Б, 3 – В, 4 – Г.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Картосхема ілюструє вигнання нацистських окупантів з території України в період із березня 1943 до осені 1944 р. під час Другої світової війни.

Стрілки вказують напрямки ударів чотирьох Українських фронтів в період від стабілізації фронту після німецького контрнаступу під Харковом до виходу радянських військ на сучасний західний кордон України.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

А Августин Волошин, політичний, культурний, освітній, релігійний діяч, лідер руху «українофілів» Підкарпатської Русі в міжвоєнний період, Президент Карпатської України, державну незалежність якої було проголошено 15 березня 1939 р.

Б Євген Коновалець, перший голова Проводу Організації Українських Націоналістів (ОУН).

В Степан Бандера, голова Проводу ОУН (революційної).

Г Євген Петрушевич, голова Української Національної Ради, президент Західноукраїнської Народної Республіки.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Цей уривок є яскравим свідченням високої професійної дисципліни, фанатичної відданості мистецтву та унікальної системи підготовки акторів, які запровадив Лесь Курбас у театрі «Березіль».

Творіння Курбаса стало символом театрального модернізму й оновлення.

Театр функціонував як студія, де актори постійно вдосконалювали свою майстерність. Вони мали відповідати вимогам до актора як універсального виконавця. Тож опановували пластику, акробатику, гімнастику, вокал, теорію малярства, риторику відвідували наукові екскурсії з філософії, експериментальних наук (інтелектуальне виховання) тощо.

Театр вирізнявся філософським спрямуванням та європейським рівнем постановок, тому його згодом знищив радянський режим. Багато діячів «Березоля» стали жертвами сталінських репресій, а Леся Курбаса розстріляли в урочищі Сандармох.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

В уривку йдеться про Чортківську офензиву – наступальну операцію Української Галицької армії (УГА) на завершальному етапі польсько-української війни 1918–1919 рр.

Чисельно слабша УГА в червні 1919 р. здобула низку блискучих перемог над добре озброєним польським військом.

Затиснуті між Дністром і Збручем корпуси УГА перейшли в контрнаступ під Чортковом і відкинули польське військо на захід.

І лише зовнішні чинники та брак матеріально-технічного забезпечення врятували польських окупантів від воєнної поразки. УГА 16 липня відступила на територію Наддніпрянської України, що стало завершенням польсько-української війни.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

Зображена на фото пам’ятна монета Національного банку України прославляє воєнну звитягу легіону Українських січових стрільців (УСС), створеного у Львові 1914 р.

З початком Першої світової війни на заклик Головної Української Ради долучитись до окремого українського формування в складі австрійської армії відгукнулося 28 тисяч добровольців. Здебільшого це були члени довоєнного січового, сокольського та пластового рухів.

Хоча австрійська влада обмежила чисельність легіону лише 2,5 тисячами осіб, УСС стали символом відродження українського збройного чину.

Окрім присяги цісареві, усуси складали обітницю Україні, у тексті якої було відображено неперервність української військової традиції й окреслено мотивацію Легіону – відновлення національно-визвольних змагань.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 рр. Західна Україна в 1921–1939 рр. Україна під час Другої світової війни (1939–1945 рр.)

Варіант відповіді «А». Словосполучення-маркер: «Процес «Спілки визволення України» – чітко вказує на 1930 р., коли відбувався показовий судовий процес у сфабрикованій ОГПУ УСРР справі над представниками української інтелігенції. Усього до судового процесу залучено 474 особи, при чому засуджено до розстрілу — 15, до концтаборів — 192, вислані за межі України — 87, засуджені умовно — 3, звільнені від покарання — 124 особи.

Варіант відповіді «Б». словосполучення-маркери: «Дистрикт Галичина», «Київ взятий», «Європа у боротьбі з більшовизмом» – чітко вказують на газету, що була видрукувана в 1941 р. на окупованій нацистами території України.

Варіант відповіді «В». Словосполучення-маркери: «УНДО», «Українізація УСРР», – чітко вказують на першу половину 1920-х рр. Політика українізації в УСРР була започаткована в 1923 р. Партія Українське національно-демократичне об’єднання (УНДО) сформувалася на українських землях у складі Польщі у 1925 р.

Варіант відповіді «Г». словосполучення-маркер: «Автономія Карпатської України ухвалена» – чітко вказують на 1938 р., коли відбулася ця подія.

Відповідь: В, А, Г, Б.

ТЕМА: Утвердження комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

XIV з’їздом ВКП(б) у грудні 1925 року проголошено курс на індустріалізацію. Причинами її введення визначено необхідність у:

• технічному переоснащенні економіки;
• створенні військово-промислового комплексу й матеріально-технічної бази для досягнення економічної самостійності країни в умовах капіталістичного оточення і можливої економічної ізоляції;
• технічній підготовці до кооперування села.

Тобто форсовану індустріалізацію скеровано, зокрема (а радше – передусім), на мілітаризацію радянського господарства, створення могутнього військово-промислового комплексу. Про це й ідеться в підписі до плаката А.

У варіантах відповіді Б й Г підписи до плакатів містять заклик до початку індустріалізації та її пришвидшення, тобто про перебіг процесу, а не його причину. На плакаті В також відображено не причину проведення індустріалізації, а ресурсні джерела її забезпечення (зустрічний промфінплан й ентузіазм робітників).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

У завданні наведено портрети Симона Петлюри (А), Нестора Махна (Б), Павла Скоропадського (В), Дмитра Донцова (Г). Потрібно визначити, хто із цих діячів міг представляти Українську Народну Республіку. Н. Махно, який мав вплив у Гуляйпільському районі, більше толерував союз із більшовиками, а не з Польщею. П. Скоропадський – представник Української Держави, якої в 1920 році вже не існувало. Д. Донцов не обіймав державних посад у 1920 році в уряді Української Народної Республіки.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 рр.). Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х рр.)

Алгоритм виконання завдання такий.

Перший крок. Ідентифікація дає змогу визначити, що на фото зображені Симон Петлюра (позначено літерою «А»), Андрій Мельник («Б»), Євген Коновалець («В»), Роман Шухевич («Г»). Усі вони причетні до збройної боротьби за українську державність.

Наступний крок. Аналіз джерела. У тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення-маркери) – «воїн Української Повстанської Армії», «боротися за повне визволення всіх українських земель та українського народу від загарбників і здобути Українську Самостійну Соборну Державу», які дозволяють визначити, що клятву давали бійці УПА. Серед визначених історичних постатей командувачем УПА був Р. Шухевич.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 рр.

Плакати, як зазначено в умові завдання, присвячені геноциду українського народу – Голодомору 1932–1933 рр. На це вказують дати, символічні зображення, написи.

Серед запропонованих символічних зображень слід визначити те, яке відображає народну пам’ять про одне із знарядь геноциду. Серед запропонованих зображень цій умові відповідає плакат В, на якому зображено п’ять колосків. Назву «закон про п’ять колосків» отримала постанова ЦВК і РНК СРСР «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів та кооперації і зміцнення громадської (соціалістичної) власності», що вийшла 7 серпня 1932 р. Вона заклала нормативно-правову базу вчинення геноциду. Постанова «захищала» експропрійоване державою майно від колишніх власників – селян. Усе майно в колгоспах вважалося державною власністю. Постанову активно застосовували впродовж збору врожаю і хлібоздачі 1932 р.: вона передбачала жорстоке покарання за зрізані хоча б 5 колосків – 10 років ув’язнення до концентраційних таборів або розстріл.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна у боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.)

Першочерговим завданням є визначення, що це за джерело і які основні положення викладені в ньому. У цьому випадку подано уривок зі спогадів П. Скоропадського про видання ним «федеративної» Грамоти. На це вказують такі слова (словосполучення)-маркери: «Союзна місія ставила мені умови, які зводилися до вимого федерації з Росією», «утримання ладу в державі, яку я збудував», «усупереч власній волі схилитися перед вимогою союзників і проголосити федерацію з Росією».

Надалі в завданні треба визначити за портретними рисами П. Скоропадського. Ідентифікація дає змогу визначити, що його фото вміщено під літерою А.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українська революція. Революційні події в Україні у 1917 – на початку 1918 р. Процес утворення та еволюції Української Центральної Ради. Еволюція поглядів політичних сил України щодо самовизначення українців (Універсали Центральної Ради). Причини прийняття Універсалів УЦР. В. Винниченко.

Очолював делегацію УЦР до Петрограду В. Винниченко.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

2. Перемога російських військ у Галицькій битві 1914 р. призвела до окупації Східної Галичини та Північної Буковини. Захоплені землі влада вирішила включити до складу Російської імперії як Галицько-Буковинське генерал-губернаторство.

Окупаційна політика щодо українства тут мала репресивний характер: закрито українську пресу, заборонено видавати книги українською мовою, припинено діяльність українських партій, «Просвіт» та інших організацій.

4. Переслідувань зазнала й греко-католицька церква. Священників заарештовували й висилали вглиб Росії. Не уникнув арешту та заслання й митрополит Андрей Шептицький. Замість греко-католицьких до краю завозили православних священників і створювали православні парафії зі школами при них.

5. Окупаційна влада вважала місцевих українців «споконвічно російським населенням». Як наслідок, чоловіків призовного віку примусово мобілізовували до російської армії.

Правильна відповідь: 2, 4, 5.