ІСТОРІЯ УКРАЇНИ ХХ – ПОЧАТКУ ХХІ ст. – 1914 – 1945 р.

ТЕМИ: Встановлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні. Утвердження більшовицького  тоталітарного режиму в Україні. Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Провідний часопис Галичини, який видавали у Львові до приходу більшовиків, регулярно інформував своїх читачів про події, які були під забороною в радянській Україні. У завданні йдеться про світлини варіантів Б та В.

На першому фрагменті можна прочитати підзаголовок «Українізація», що вказує на 1923 рік – час запровадження політики коренізації в СРСР. На другому – заголовок «Марево нового голоду. Останній рік п’ятирічки. Дніпрельстан», який вказує на початок 1930-х років, коли в Україні розпочалася примусова колективізація і будівництво великих індустріальних об’єктів.

Газетну статтю  про пацифікацію надруковано 1930 року, коли польська влада здійснювала репресивну політику «умиротворення» щодо українського населення Галичини.

Останній фрагмент стосується подій 1939 року на Закарпатті, коли новопроголошена держава – Карпатська Україна – намагалася захистити свої кордони від угорської агресії.

Відповідь: 1 – Б, 2 – А, 3 – В, 4 – Г.

ТЕМИ: Встановлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні. Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні. Україна в перші повоєнні роки. Україна в умовах десталінізації.

Варіант відповіді  А – це літографія В. Касіяна «Гуцул з квіткою».

Варіант відповіді Б – це картина Т. Яблонської «Хліб», написана в стилі соцреалізму.

Варіант відповіді В – картина К. Білокур «Хата в Богданівці», рідному селі малярки, яка працювала в жанрі наївного мистецтва.

Варіант відповіді Г  – полотно М. Самокиша «Бій Богуна з Чарнецьким під Монастирищем 1653 р.». М. Самокиш –маляр-баталіст, тобто той, хто зображує події війни, військові походи тощо.

Варіант відповіді Г – це триптих Ф. Кричевського «Життя» (картини «Любов», «Сім’я», «Повернення»). У завданні наведено фрагмент «Сім’я».

Відповідь: 1 – Б, 2 – Г, 3 – В, 4 – Д.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).

Завдання скеровано на оцінювання сформованості вмінь визначати причиново-наслідкові зв’язки.
З наведених варіантів відповідей можна утворити такі логічні пари:

• проведення в Києві Всеукраїнського хліборобського конгресу ознаменувало прихід до влади гетьмана Павла Скоропадського, якого саме на конгресі 29 квітня 1918 р. проголосили гетьманом;
• оприлюднення Українською Центральною Радою Першого Універсалу створило умови для створення Генерального секретаріату – першого українського уряду, який мав забезпечити виконання положень цього документа;
• збройна боротьба за владу в Києві між більшовиками, прихильниками Тимчасового уряду Росії, й представниками Української Центральної Ради пришвидшила проголошення III Універсалом УЦР Української Народної Республіки;
• ультиматум Ради народних комісарів РСФРР Українській Центральній Раді став інструментом збройної агресії радянської Росії проти України.

Правильна відповідь:  1 – В, 2 – Б, 3 – Д, 4 – А.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Завдання скеровано на перевірку знання і розуміння понять і термінів, що стосуються Другої світової війни.

Похідні групи, створення яких зініціювали мельниківці (ОУНм), а згодом і бандерівці (ОУНб) діяли в центральних, східних і південних районах України з метою створення українських органів влади, органів місцевого самоврядування й організації національного, громадського та культурного життя на окупованих нацистською Німеччиною територіях.

Натомість рейкова війна здебільшого стосується діяльності радянського руху опору. До цього ж руху  належить, так званий Карпатський рейд від Путивля до Карпат під командуванням керівника радянського партизанського загону Семена Ковпака.

Чорносвитники – це умовна назва піхотних підрозділів червоної армії, які було сформовано із цивільного населення окупованих територій після звільнення їх. В бій чорносвитників  кидали непідготовленими, без належної амуніції та зброї, наймасовіше використовували в 1943–1944 рр.

Відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Тестове завдання містить уривок з історичного джерела, що містить слова-маркери – підказки.

У наведеному уривку таких підказок є дві – географічна й історична. Якщо пригадати місце на мапі територій Волині й Полісся відносно Румунії, Угорщини й Чехословаччини, можна дійти висновку, що ці варанти відповіді неправильні. 

Історична підказка, це слово-маркер осаджено, тобто йдеться про так званих осадників, колишніх військових, яких польська влада намагалась переселити до Східної Галичини, тобто сполячити місцеве населення і збільшити кількість поляків у регіоні.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Діяльність профспілок в СРСР повністю залежала від лінії Комуністичної партії, окрім того, профспілки того часу створювали здебільшого на фабриках і заводах.

Радгоспи, або ж радянські господарства, відрізнялись від колгоспів тим, що в них існувала фіксована заробітна плата. Натомість в колгоспах працювали за трудодні.

Машинно-тракторні станції (МТС) створювали з метою забезпечити колгоспи  технікою.

«Чорна дошка» була засобом репресивного, колективного покарання. Радянська влада вносила на так звані чорні дошки цілі райони, населені пункти, колгоспи, що означало блокування їх спецзагонами та військами, заборону виїзду населення за межі цих територій та вилучення всіх харчів.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Підписуючи Варшавську угоду, С. Петлюра мав на меті знайти союзника у війні з більшовиками, разом з поляками протистояти Червоній армії та намагався зберегти українську державність.

Поляки натомість визнавали Директорію УНР верховною владою та відмовлялись від своїх прав на Правобережну Україну.

Кордон між двома державами мав проходити вздовж р. Збруч, а це означало, що територія колишньої ЗУНР переходить до Другої Речі Посполитої, з чим не могли погодитися громадські та політичні кола Східної Галичини.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Неспроможність Української Центральної Ради (УЦР) налагодити систему державного управління була ключовою причиною її падіння. А саме:

1) відсутність сильної влади та адміністративного апарату

• УЦР видавала багато декларативних законів, але не мала достатніх механізмів для реалізації їх.
• Брак досвідчених чиновників та управлінців, які могли б запроваджувати реформи.
• Не було чіткої системи місцевої влади – багато рішень саботувалися на місцях.

2) слабка армія та нездатність забезпечити оборону

• Центральна Рада не змогла створити регулярної української армії.
• Під час більшовицького наступу в січні 1918 року Київ опинився без належного захисту.
• Покладалася на добровольчі формування, які були розрізненими та неорганізованими.

3) Економічні труднощі

• Нестача продовольства й економічний хаос.
• Неможливість ефективного контролю над податками й фінансами.
• Невдоволення селян, які очікували швидкого розподілення землі, а не довгих обговорень реформи.

4) Втрата підтримки серед союзників

• За Брест-Литовським миром УЦР зобов’язувалася постачати продовольство Німеччині та Австро-Угорщині.
• Через слабку адміністрацію Центральна Рада не змогла виконати ці зобов’язання.
• Унаслідок цього німці й австрійці підтримали державний переворот на користь гетьмана Павла Скоропадського (29 квітня 1918 року).

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

Уважно розглянувши світлину, можна побачити рік та місце видання. Це місто Відень, 5 жовтня 1914 р.

Отже, на той час розпочалася Перша світова війна, територію Східної Галичини окупували російські війська. Саме в столиці краю, політичні емігранти з підросійської України утворили «Союз визволення України». Та з огляду на окупацію виїхали до Відня.

Серед діячів, чиї імена наведено у варіантах відповіді, тоді залишив Російську імперію Д. Донцов, який згодом відіграє свою роль в обґрунтуванні теорії «інтегрального націоналізму».

Правильна відповідь –​ В.

ТЕМА:.

Завдання скеровано на перевірку розуміння наслідків Тегеранської, Ялтинської та Потсдамської конференцій, зокрема їхнього впливу на події, що відбувалися на території Радянської України (УРСР) та навколо неї.

Метою проведення міжнародних конференцій (Тегеранської, Ялтинської, Потсдамської) було координування дій у боротьбі з Третім райхом (у контексті завдання – вигнання німецьких військ із території УРСР), визначення світового (у контексті завдання – європейського) порядку, формування міжнародної структури – ООН тощо.

Розв’язуючи це завдання треба зосередитися на варіантах, що стосуються міжнародного життя УРСР. Зокрема на засіданнях конференцій ішлося про східний кордон Польщі, а це стосувалося українців Східної Галичини.

На пропонову керівництва СРСР деякі радянські республіки стали засновницями Організації об'єднаних націй (ООН), це сприяло утворенню 1944 р. Міністерства закордонних справ УРСР на чолі з Д. Мануїльським. Українська делегація була автором Преамбули та першої частини Статуту ООН.

Правильна відповідь: 2, 3, 4.

ТЕМА:.

Східна Галичина (Б) – 1939 р.

Після укладення пакту Молотова – Ріббентропа та вторгнення СРСР до Польщі у вересні 1939 року, Східну Галичину було включено до складу УРСР.

Північна Буковина (Г) – 1940 р.

У червні 1940 року СРСР пред’явив ультиматум Румунії, Північну Буковину разом із Бессарабією було приєднано до УРСР.

Закарпаття (А) – 1945 р.

Після завершення Другої світової війни, за угодою між СРСР і Чехословаччиною, Закарпаття було включено до складу УРСР.

Крим (В) – 1954 р.

Указом Президії Верховної Ради СРСР Кримську область передали з РРФСР до складу УРСР, що стало формальним жестом до 300-річчя «возз’єднання України з Росією».

Правильна відповідь: БГАВ.

ТЕМА:.

Завдання скеровано на перевірку знання ключових подій радянського періоду в історії України та їхніх наслідків.

1. Наслідком запровадження політики «коренізації» стала широка всебічна українізація суспільного життя. Політика «коренізації» (в Україні – українізація) в 1920-х роках сприяла поширенню української мови, культури й національної ідентичності.

2. Наслідком започаткування нової економічної політики (НЕП) було впровадження продовольчого податку. У рамках НЕПу (1921 р.) замість продрозкладки було запроваджено продовольчий податок, що деякою мірою полегшило становище селян.

3. Наслідком створення СРСР стало подальше обмеження державного суверенітету УСРР. Після утворення СРСР 1922 року Українська СРР утратила значну частину своєї незалежності, ставши частиною єдиної федеративної держави.

4. Наслідком початку насильницької колективізації стало розгортання спротиву селянства. Насильницька колективізація (з 1928–1929 рр.) викликала масовий опір селян, зокрема бунти, саботаж і зростання соціальної напруги.

Правильна відповідь: 1 – Г,  2 – В, 3 – Б, 4 – А.

ТЕМА:.

Завдання скеровано на перевірку вміння абітурієнта виокремлювати спільні й відмінні риси з опертям на оцінку причетності історичних постатей, визначених Програмою ЗНО, до певних історичних подій, процесів, явищ.

Правильно виконати це завдання допомагає вміння формулювати стислі характеристики історичного діяча, зазначаючи найістотніше в його житті й діяльності.

Маємо такі характеристики-резюме для зазначених у завданні діячів:

Іван Дзюба – український літературознавець, літературний критик, громадський діяч, активний учасник дисидентського руху, автор памфлету «Інтернаціоналізм чи русифікація?»;

Валерій Марченко – український письменник, літературознавець, перекладач, український дисидент-правозахисник;

Петро Григоренко – військовослужбовець, генерал-майор, український дисидент-правозахисник, обстоював право кримських татар на повернення на Батьківщину;

Микола Руденко – український письменник, поет, філософ, політичний і громадський діяч, дисидент-правозахисник, один із трьох першозасновників і перший голова Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінських угод, відомої також як Українська Гельсінська група;

В’ячеслав Чорновіл – український журналіст, публіцист, літературний критик, політик, громадський діяч, публіцист, український дисидент-правозахисник, видавець підпільного журналу «Український вісник»;

Отже, спільним для характеристик-резюме усіх діячів є їхня участь у дисидентському русі.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА:.

Завдання передбачає опрацювання специфічного історичного джерела – агітаційно-пропагандистського плаката.

Передовсім агітаційний плакат за своєю природою є повідомленням, зробленим певною мовою, яка відрізняється від мови статті в газеті або мови роману чи повісті. Це – повідомленням зі своїм набором символів, навантажених певними смислами.

Щоб зрозуміти, що саме означає плакат, треба володіти його мовою. Мова засобів агітації є відомою, загальновживаною та інтуїтивно зрозумілою. Тому в агітації немає місця для складних образів, які вимагають естетичного сприйняття, багатошарового інтерпретування. Її завдання – бути простою, зрозумілою, ефектною та ідеологічно впливати, переконувати свого адресата.

Своєрідним алгоритмом аналізу агітаційно-пропагандистського плаката є відповіді на запитання:

• Що треба визначити (ідентифікувати) за плакатом (персонаж, епоха, явище, процес, подія, рік події тощо)?
• Які персонажі, предмети, речі, зображені на плакаті, пов’язані з предметом ідентифікації та дають змогу його впізнати?
• Чи є на плакаті якась текстова інформація, що допомагає здійснити ідентифікацію?

Предметом ідентифікації в завданні є певне мистецьке явище серед запропонованих: соціалістичний реалізм, критичний реалізм, сюрреалізм або гіперреалізм.

Автор плаката скористався улюбленим прийомом художників-пропагандистів – протиставленням, яке виступає вирішальним у формуванні першого враження в глядача. Використано не лише емоційне протиставлення в зображенні – це ще й підкреслено колористикою, зіставленням світлих і темних тонів.

Композиція верхньої частини складається зі вписаного в ніжно-рожевий фон на тлі обрисів промислового підприємства-гіганта усміхненого, життєрадісного митця, який однією рукою тримає пензлі, іншою – дошку-палітру для змішування фарб, на якій, як у дзеркалі, відображено результат його творіння – промислове підприємство-гігант. Два центральні об’єкти верхньої композиції виконано в червоному кольорі, традиційному кольорі «пролетарського добра».

Нижня частина плаката привертає увагу своєю чорнотою, традиційним кольором зображення «буржуазного зла». Чотири гротескні, малопривабливі фігури символізують занепадництво, продажність і кризу мистецтва. Художник, що малює зміїною отрутою, письменник, що сидить верхи на пегасі, який поїдає гроші з мішка, музикант, що грає в чотири руки на барабані та пилкою по пательні, а музика настільки «приємна», що від «задоволення» він творить із заткнутими вухами, кінорежисер, який знімає стрічку жахів – не можуть викликати в глядача нічого, окрім антипатії та огиди.

Напис «Мистецтво наше з правдою дружить, Народу, комунізму служить. Не по дорозі нам з мистецтвом буржуазним – з мистецтвом брехні, наживи і маразму!» на плакаті мав закріпити й посилити зорові емоційні враження глядача.

Отже, плакат пропагує соціалістичний реалізм – єдиний офіційно дозволений в СРСР творчий метод літератури й мистецтва.

Метод, що «являє собою естетичне вираження соціалістично усвідомленої концепції світу й людини, зумовленою епохою боротьби за встановлення і творення соціалістичного суспільства». «Правдиве» зображення дійсності «в її революційному розвитку» означало, що література й мистецтво мусять бути хвалебною ілюстрацією політики комуністичної партії. А відхід від канонів соціалістичного реалізму під виглядом формалізму, абстракціонізму, модернізму заборонений як несполучний із методом соцреалізму.

Інші пропоновані варіанти відповідей є неправильними, оскільки стосуються інших культурних явищ.

Критичний реалізм як літературний напрям XIX ст. по-новому зображує ставлення до людини й навколишнього середовища. У ньому людський характер розкривається в органічному зв’язку із соціальними обставинами, а предметом глибокого соціального аналізу стає внутрішній світ людини.

Сюрреалізм – напрям у мистецтві XX ст., якому властиві звернення до підсвідомих образів, звільнення від панування раціонального мислення, використання оптичних ілюзій і парадоксальне поєднання форм.

Гіперреалізм – течія в сучасному мистецтві (живопису, скульптурі й кінематографії) 1990-х – 2000-х років, що базується на фотографічно точному відтворенні реальності.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА:.

Завдання скеровано на перевірку сформованості картографічних умінь – локалізувати історико-географічні об’єкти й історичні факти на карті, здобувати інформацію з карти й застосовувати здобуті знання у зв’язку з її змістом. Алгоритмом виконання завдання такий:

1. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, що подано на карті, з огляду на завдання, яке сформульованого до неї.

На карті зображено дії військ Німеччини та її союзників, які чітко виокремлено за трьома напрямками: перший – через Брест на Білорусію, другий – через Рівне, Житомир на Київ, третій – з території Угорщини й Румунії через Чернівці й Кишинів на Одесу.

На карті також позначено численні котли – місця оточень радянських військ. Така інформація з карти дає змогу стверджувати, що йдеться про реалізацію плану «Барбаросса» – стратегічної наступальної операції збройних сил Німеччини та її союзників проти СРСР.

2. Зіставляємо інформацію, здобуту з карти, з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Серед пропонованих варіантів відповіді лише варіант Б (1941–1942 рр.) відповідає часу реалізації цього плану.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА:.

Завдання скеровано на перевірку розуміння абітурієнтом суті, причин і наслідків пацифікації, низки заходів, що здійснювали під час проведення пацифікації.

Пацифікація (від лат. pacificatio – умиротворення, утихомирення) – позазаконна адміністративно-репресивна поліційна акція державної влади Польщі проти українського населення Галичини восени 1930 року.

За умов світової кризи істотно погіршилося економічне становище Польщі. Особливо болюче відчувалося це в заселених переважно українцями південно-східних воєводствах держави, із прикметними для них аграрним перенаселенням, зростанням в умовах кризи безробіттям і підтримуваним державою польським осадництвом. Відтак обставини були сприятливими для так званої саботажної акції, відповідальність за яку взяла на себе щойно утворена Організація українських націоналістів.

Протягом липня – вересня 1930 р. відбувся 191 акт саботажу, з них 172 стосувалися нищення приватного майна. Виступи розпочалися нападами на маєтки знаних особистостей, польських генералів й урядовців, згодом поширилися на майно осадників-колоністів, руйнування інфраструктури шляхової, залізничної, телефонних і поштових комунікацій.

Засадничою метою цієї масштабної акції була спроба дезорганізації державних структур на теренах Галичини, здійснення тиску й поширення занепокоєння серед місцевої польської людності, відлякування її від потенційної купівлі землі в регіоні, змушування осадників до залишення своїх господарств, а також (при нагоді) здобуття засобів для подальшої конспіративної діяльності. На міжнародній арені це мало підважувати престиж Польщі, довести хисткість її прав на західноукраїнські землі й задекларувати появу нової української радикальної організації – ОУН.

Пацифікацію, яка була відповіддю влади на саботажну акцію ОУН, здійснювали польські військово-поліційні експедиції за особистою вказівкою Ю. Пілсудського. Власне пацифікація тривала у вересні – жовтні 1930 р. й охопила 16 повітів Львівського, Станіславського й Тернопільського воєводств. За даними української сторони, пацифікації було піддано близько 750 сіл, 250 з яких зазнали важких руйнувань. Офіційні польські дані підтверджували пацифікацію лише щодо 450 сіл (10 % усіх сіл Галичини).

Особливу увагу каральні експедиції присвячували домівкам українських товариств й установ. У кооперативних крамницях руйнували дощенту всі товари й устаткування. У читальнях нищили бібліотеки; у залах, призначених для концертів і вистав, пустошили сцени, декорації, театральні костюми, ламали музичні інструменти сільських оркестрів.

Дошкульних ударів під час пацифікації зазнала мережа українських. культурно-освітніх установ. 26 вересня 1930 р. рішенням міністерства освіти й віровизнань було закрито 4-ту Державну гімназію в Тернополі з українською мовою навчання. Усього зазнали поліційно-адміністративних обмежень або ж взагалі припинили діяльність близько 140 локальних українських товариств, зокрема 28 осередків спортивно-пожежного товариства «Луг», 21 гімнастичне товариство «Сокіл», 21 філія «Просвіти».

Отже, варіант відповіді Г – призвело до погромів українських осередків громадсько-політичного життя – є правильним.

Інші запропоновані варіанти відповіді є неправильними:

• по-перше, пацифікацію проводили за національною ознакою, вона мала суто антиукраїнський характер, тож не йдеться ні про ліквідацію в регіоні польського землеволодіння (варіант Б), ні про активізацію прорадянських настроїв серед польських селян (варіант А). Окрім того, польське суспільство добре знало про жахіття сталінської насильницької колективізації сільського господарства в окупованій російськими більшовиками Україні та марево голоду, що насувалося на українське село. А це не додавало популярності «першій у світі країні робітників і селян» не лише серед українського, а й серед не менш гнобленого польського селянства;
• по-друге, пацифікація була суто політичною репресивною акцією і не стосувалася економічної, зокрема податкової, політики уряду Польщі, тож не могла послабити податковий тиск польської влади на українських селян (варіант В).

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА:.

Завдання скеровано на перевірку сформованості вміння виявляти причиново-наслідкові зв’язки на основі опрацювання візуальних історичних джерел (отримати інформацію з джерел, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерел).

Алгоритмом виконання завдання такий:

• з’ясовуємо, що треба ідентифікувати (самі джерела чи події та явища, яких вони стосуються);
• у джерелах виділяємо ключову інформацію, що допомагає  ідентифікації;
• аналізуємо джерела, узагальнюємо й вибираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить ключовій інформації.

На фото зображено різні типи документів (відомості підрахунку трудоднів у колгоспах, трудова книжка колгоспника, трудова марка), проте спільним для них є те, що вони стосуються таких понять як трудодень, колгосп, колгоспник.

Розуміння суті цих понять дає змогу визначити правильний варіант відповіді в цьому завданні.

Колгоспи, колективні господарства – сільськогосподарські підприємства в СРСР, створені в ході суспільно-економічних перетворень, здійснюваних більшовиками шляхом насильницької колективізації індивідуальних селянських господарств.

Метою більшовицьких перетворень було створення нової (комуністичної) економіки, яка б функціонувала на засадах директивного планування і була б позбавлена ознак капіталістичного господарювання – приватної власності, товарно-грошових відносин і ринку.

Колгоспне будівництво почалося на українських землях після захоплення їх РСФРР 1919 року. Проте лише з кінця 1920-х рр. держава взяла курс на суцільну колективізацію, метою якої була побудова відносин між містом і селом без опосередкування їх товарно-грошовими відносинами. Саме тому в 1930–1931 рр. було запроваджено систему обліку праці, яка виключала регулярну (щомісячну) грошову винагороду колгоспників за виконаний ними певний обсяг робіт.

Система передбачала фіксацію таких робіт у вигляді трудоднів. Трудодні нараховували за виконання роботи різних категорій (їх було від 7 до 9): колгоспникові, який виконав денну норму найпростішої праці, записували 0,5 трудодня, за працю 9 категорії – 4,5 трудодня. Вартість трудодня в колгоспах встановлювали наприкінці сільськогосподарського року, коли весь обсяг продукції, яка залишилася в колгоспі після виконання ним зобов’язань перед державою, ділили на число трудоднів усіх колгоспників за рік, і кожний колгоспник одержував відповідно до числа відроблених трудоднів певний обсяг сільськогосподарської продукції. У врожайний рік могли нарахувати 1 кг зерна на трудодень, але коли неврожай, могло бути й по 200 г. Часто платню видавали олією і цукром. За свідченням генерального секретаря ЦК КП(б)У С. Косіора 1931 р. 48 % господарств України нічого не видали на трудодні. Грабіжницька система трудоднів породила гіркий фольклор: «Ціле літо проробила, кіло проса заробила», «Трудодень, трудодень, трудоодиниця – батько ходить без штанів, мати – без спідниці».

Наведені міркування дають змогу стверджувати, що документи, які зображено на фото,  стосуються часів суцільної колективізації та відображають наслідки цієї насильницької політики соціально-економічних перетворень на селі.

Щодо інших варіантів, то вони є неправильними відповідями в цьому завданні:

• наслідком реалізації політики воєнного комунізму як курсу на безпосереднє комуністичне будівництво виявилася перспектива колапсу економіки й повномасштабної війни із селянством. В. Ленін 1921 р. схарактеризував політику воєнного комунізму як таку, що є «дурістю і самогубством тієї партії, яка спробувала б її. Дурість, бо ця політика економічно неможлива, самогубством, бо партії, які пробують подібну політику, зазнають неминуче краху»;
• наслідком запровадженням нової економічної політики відновлення зруйнованої комуністичними експериментами економіки;
• наслідком створення раднаргоспів було передовсім поліпшення розподілу праці та її кооперації в межах економічного регіону в умовах повнішого використання місцевих природних, трудових і матеріально-технічних ресурсів.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА:.

Завдання скеровано на перевірку сформованості картографічних умінь:  локалізувати історико-географічні об’єкти й історичні факти на карті, здобувати інформацію з карти й застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом. Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки:

1. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, яку подано на карті, з огляду на сформульоване до неї завдання.

Результати аналізування карти дають змогу стверджувати, що на ній:

• зображено кордони Української Держави гетьмана Павла Скоропадського, бо в межах державного утворення окреслено територію Північної, Центральної, Східної (за винятком незначної частини Донеччини й Луганщини) та Південної України (за винятком Південної Бессарабії та Криму), територію Придністров’я, а також суміжні українські етнічні землі (частини Підляшшя, Холмщини, Берестейщини, Стародубщини, Курщини й Білгородщини);
• нанесено назви наявних на той час сусідніх держав (Румунія, Угорщина, Польща, Литва, Білоруська Народна Республіка, РСФРР, Всевелике Військо Донське);
• позначено демаркаційну лінію, установлену угодою, укладеною в травні 1918 р. між українськими й німецькими військами з одного боку й військами РСФРР – з другого (проходила через населені пункти Сураж – Стародуб – Новгород-Сіверський – Глухів – Білгород – Куп’янськ);
• визначено межі так званої нейтральної зони – умовної назви території між радянською Росією та Україною, що існувала 1918 р., у межах якої були заборонені вступ і перехід військ, патрулів, реквізиція продовольчих запасів тощо.

2. Зіставляємо інформацію, здобутої з карти, із запропонованими варіантами відповіді.

Українська Держава постала на місці Української Народної Республіки внаслідок гетьманського перевороту – державного перевороту в Києві 29 квітня 1918 р., коли генерал Павло Скоропадський, обраний і помазаний того ж дня гетьманом, за бездіяльності сил УНР і сприяння німецьких військ захопив владу в Україні, усунувши Українську Центральну Раду.

Отже, варіанти відповіді В (Сполучені Штати Америки) і Г (Польща й Румунія) неправильні.

Вибір між варіантом А (країни Четверного союзу) і варіантом Б (держави Антанти) є цілком очевидним і зрозумілим з огляду на те, що йдеться про два ворожі табори часів Першої світової війни: блок Німеччини, Австро-Угорщини, Туреччини та Болгарії (Четверний союз) і блок Великобританії, Франції, Росії та Італії (Антанта).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА:.

Завдання передбачає опрацювання специфічного історичного джерела – агітаційно-пропагандистського плаката.

Передовсім агітаційний плакат за своєю природою є повідомленням, зробленим певною мовою, яка відрізняється від мови статті в газеті або мови роману чи повісті. Це – повідомленням зі своїм набором символів, навантажених певними смислами.

Щоб зрозуміти, що саме означає плакат, треба володіти його мовою. Мова засобів агітації є відомою, загальновживаною та інтуїтивно зрозумілою. Тому в агітації немає місця для складних образів, які вимагають естетичного сприйняття, багатошарового інтерпретування. Її завдання – бути простою, зрозумілою, ефектною та ідеологічно впливати, переконувати свого адресата.

Своєрідним алгоритмом аналізу агітаційно-пропагандистського плаката є відповіді на запитання:

• Що треба визначити (ідентифікувати) за плакатом (персонаж, епоха, явище, процес, подія, рік події тощо)?
• Які персонажі, предмети, речі, зображені на плакаті, пов’язані з предметом ідентифікації та дають змогу його впізнати?
• Чи є на плакаті якась текстова інформація, що допомагає здійснити ідентифікацію?

Предмет ідентифікації в завданні – рік події. Варіанти відповіді (1914 р., 1915 р., 1916 р., 1918 р.) чітко вказують, що йдеться про події Першої світової війни.

Напис на плакаті німецькою мовою – Виставка. II Армія. Львів. Також  зображено солдата-велетня, який мітлою змітає з пагорба нашестя солдат-ліліпутів від фортеці, яка нагадує Львівську цитадель, дають змогу недвозначно стверджувати: плакат присвячено звитяжності австро-угорської армії під час звільнення Львова від російської окупації.

Підставами для такого твердження є:

• по-перше, Королівство Галіції та Лодомерії із центром у Львові було не лише північно-східною провінцією Австро-Угорської імперії із часів Першого поділу Речі Посполитої (1772 р.), а й об’єктом постійних територіальних зазіхань з боку Російської імперії;
• по-друге, з початком Першої світової війни в ході Галицької битви (1914 р.)  російські війська Південно-Західного фронту розгромили 2-гу австро-угорську армію, зайняли Львів і вийшли на р. Сян і Карпатські перевали;
• по-третє, в ході Горлицької битви (1915 р.) уже німецько-австрійські війська завдали поразки частинам російської армії, здійснили глибокий прорив, зайняли Львів, усю Галичину й відкинули росіян майже до старого австро-російського кордону за Дністер і Стрий.

Отже, у перші роки війни Львів двічі переходив із рук у руки: 1914-го окуповано Росією, 1915-го повернуто під владу Австро-Угорщини. Протягом наступних років війни – 1916-го (під час Брусиловського прориву), 1918-го (унаслідок Комп’єнського перемир’я) статус і підпорядкування міста не зазнавали змін.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни й у перші повоєнні роки

Завдання спрямовано на перевірку знання фактів збройної боротьби УПА.

УПА в 1943–1947 рр. вела боротьбу з арміями та збройними формуваннями Німеччини, Польщі й Радянського Союзу.

Правильна відповідь: 1, 2, 3.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Завдання спрямовано на перевірку вміння розпізнавати історичні персоналії за портретними рисами (автентичними пам’ятками – малярськими портретами, фотографіями тощо), характеризувати й визначати етапи діяльності цієї людини.

Алгоритм виконання завдання такий:

• аналізуємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото;
• зіставляємо здобуту інформацію із запропонованими варіантами відповіді.

Отже, за портретними рисами можна визначити, що на фото зображено Августина Волошина.

Основні віхи його діяльності:

• засновник Учительської громади Підкарпатської Руси;
• президент Карпатської України;
• ректор Українського вільного університету в Празі;
• в’язень радянських тюрем.

Правильна відповідь: 1-В, 2-А, 3-Г, 4-Б.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Завдання спрямовано на перевірку знань про розподіл українських земель після окупації їх у 1941–1942 рр. німецькими військами та їхніми союзниками під час  Другої світової війни.

Захопивши Україну, окупанти намагалися передовсім знищити її цілісність. Вони поділили українські землі на чотири частини, підпорядкувавши їх різним державам і різним адміністративним органам.

Так, було створено три губернаторства – Бессарабія (шість повітів Молдавської РСР та Ізмаїльська область УРСР з центром у місті Кишинів), Буковина (Чернівецька область і деякі північні райони МРСР із центром у місті Чернівці) та Трансністрія (Одеська, південні райони Вінницької, західні райони Миколаївської областей, лівобережні райони Молдавії із центром у місті Тирасполь, згодом Одеса). Вони перейшли під правління союзниці Німеччини – Румунії.

На відміну від Бессарабії та Буковини, Трансністрія формально до складу Румунії не входила. І. Антонеску лише отримав німецький мандат на здійснення тимчасового правління й економічної експлуатації.

Німеччина зберігала в Трансністрії  верховне право, за яким розпоряджалася залізницями й морськими портами, а також запровадила німецьку марку як єдину законну валюту на окупованій радянській території.

Західноукраїнські землі – Львівська, Дрогобицька, Станіславська й Тернопільська області – на правах окремого дистрикту (округу) під назвою Галичина було включено до складу польського генерал-губернаторства, що охоплювало польські землі із центром у Кракові. Ці землі стали безпосереднім складником Третього рейху.

Прифронтові області – Чернігівщину, Сумщину, Харківщину й Донбас – підпорядкували безпосередньо німецькому військовому командуванню.

Інші українські землі входили до складу райхскомісаріат «Україна» із центром у Рівному. Райхскомісаріат був поділений на шість генеральних округів із центрами у Дніпропетровську, Мелітополі, Миколаєві, Києві, Житомирі, Рівному.

Територію райхскомісаріату від військової зони відділяв кордон, який місцевому населенню під загрозою смерті забороняли переходити.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Завдання спрямовано на перевірку знання основних понять з історії України.

Для виконання завдання треба пригадати зміст поняття розстріляне відродження, яке є ключем до вибору правильної відповіді.

Розстріляним відродженням називають покоління українських митців, розквіт творчого таланту яких припав на 1920–1930-ті роки.

Митців були винищені під час сталінських репресій. Загалом було винищено близько 500 діячів.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Завдання спрямовано на перевірку сформованості картографічних умінь.

У завданні потрібно визначити специфіку регіону.

Алгоритм виконання завдання такий:

• аналізуємо й узагальнюємо подану на карті інформацію, зважаючи на поставлене до неї запитання;
• зіставляємо інформацію, здобуту з карти, із запропонованими варіантами відповіді.

На картосхемі зображено терени Центрально-Східної Європи з кордонами держав, визначеними за підсумками Першої світової війни й роботи Паризької мирної конференції.

Заштрихована територія – терени Галичини, де в 1918–1919 рр. існувала Західноукраїнська Народна Республіка. Її територію 1919 р. окупували польські війська.

Верховна Рада Антанти 1923 р. визнавала суверенітет Польщі над всією територією, якою вона фактично володіла, зокрема над Східною Галичиною. Передумовою для прийняття такого рішення було визнання Польщею потреби автономії для східної частини Галичини.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Встановлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

Завдання спрямовано на перевірку сформованості вміння аналізувати візуальні історичні джерела, зокрема плакати,  визначати їхню належність до певної епохи.

Правильні відповіді випливають із логіки міркувань й аналізу умови завдання, кожного із запропонованих варіантів відповіді.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо маркери – ключові слова і/або словосполучення, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо, узагальнюємо й визначаємо правильний варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – зміст плаката.

Гасла плакатів – Жінки йдіть у ради комнезами кооперацію  і  Товариші селяни! Здавайте хлібний податок. Робітники й Червона армія ждуть хліб. Податок переможе голод – дають змогу визначити правильні відповіді.

Гасла, відображені на радянських агітаційних плакатах, були невіддільним складником реалізації нової економічної політики. Важливою підказкою для визначення правильної відповіді є маркери кооперація, хлібний податок, переможе голод (1921–1923 роки).

Нова економічна політика (неп) – економічний курс більшовиків у 1921–1929 рр., ухвалений на X з’їзді партії. Мав забезпечити вихід з економічної та політичної кризи через повернення до ринкових механізмів регулювання економічних процесів і часткове відновлення приватної власності.

Це був тимчасовий відступ більшовиків від генеральної лінії партії на побудову комунізму. Під контролем держави залишалися провідні галузі промисловості й зовнішня торгівля.

Головним заходом непу була заміна на селі продрозкладки продподатком.

Неп сприяв швидкому відновленню сільського господарства й промисловості після тривалого періоду бойових дій і стабілізації влади більшовиків.

Реалізацію політики супроводжували неодноразові кризи хлібозаготівлі (1925–1926, 1927–1928), поява безробіття і зростання соціальної нерівності.

Й. Сталін, який фактично встановив свою одноосібну владу, 1929 р. відкинув політику непу.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Початок Української революції.

Завдання спрямовано на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, постаті на основі опрацювання уривка з історичного джерела, установлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо маркери – ключові слова і/або словосполучення, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо, узагальнюємо й визначаємо правильний варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить маркерам. 

Предмет ідентифікації в завданні – подія, що зумовила появу газетного повідомлення.

Маркери – У Київ очікується приїзд професора М. Грушевського, засланого в адміністративному порядку в Симбірськ…, Ужиті заходи зі звільнення греко-католицького митрополита Шептицького,  повернення з Далекого Сходу всіх українців-галичан, Відновлюється закрите адміністрацією українське товариство “Просвіта”… – дають змогу визначити, що описані події пов’язані з початком Української революції (березень 1917 року).

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Початок Української революції.

Завдання спрямовано на перевірку сформованості хронологічної компетентності, знання дат основних подій з історії України.

Українська Центральна Рада існувала протягом березня 1917 – квітня 1918 рр.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Завдання спрямовано на перевірку знання понять, термінів й уміння застосовувати їх.

Із зазначених понять процес колективізації сільського господарства в УСРР допоможуть схарактеризувати такі поняття: розкуркулення, паспортна система, чорна дошка.

Розкуркулення – кампанія експропріації селянських господарств у 1930-ті рр., складник примусової колективізації. Розкуркулювали  селян на основі постанови ЦК ВКП(б) від 30 січня 1930 р. «Про заходи у справі куркульських господарств у районах суцільної колективізації». Формально спрямована проти найзаможніших селян (в Україні їх було 1,5 %). Поряд із примусовою колективізацією розкуркулення стало передумовою занепаду сільського господарства й Голодомору. Усього в Україні було розкуркулено близько 200 тис. селянських господарств. Разом з усіма членами сімей це становило приблизно 1,2–1,4 млн чол. Характерно, що під розкуркулення потрапляли не лише заможні господарства, а й ті, які не погоджувалися йти в колгоспи. Їх називали підкуркульниками. По суті, кампанія ліквідації куркульства як класу була формою репресій щодо всього селянства. Загроза розкуркулення висіла над селянами й примушувала їх вступати до колгоспів. Більш як половину розкуркулених (близько 860 тис. чол.) було виселено в Східні райони СРСР. Цю безправну категорію населення називали спецпереселенцями, використовували на найважчих роботах. Багато з них, особливо літніх людей, дітей, жінок, загинуло.

Паспортну систему запровадили в СРСР 1932 р. Запровадження єдиної паспортної системи стало черговим кроком тоталітарної системи в закріпаченні селянства, адже нові паспорти видавали лише міським жителям, працівникам державних установ і робітникам радгоспів у селах. Колгоспникам  паспорти не видавали, що перетворювало їх на радянських кріпаків. Відсутність паспортів у часи Голодомору прирекла на голодну смерть мільйони селян, які не могли виїхати за межі населених пунктів. За самовільний виїзд карали грошовим штрафом, а за повторне порушення була кримінальна відповідальність – до трьох років увʼязнення.

Занесення на так звану чорну дошку – один з адміністративно-репресивних засобів колективного покарання, який застосовувала комуністична влада щодо цілих районів, населених пунктів, колгоспів, сільських рад, які чинили опір примусовій колективізації. Режим передбачав блокування їх спецзагонами й військами, заборону виїзду населення за межі цих територій і вилучення всіх харчів, а також заборону торгівлі. Режим чорних дошок став одним із механізмів Голодомору, що був актом геноциду.

Правильна відповідь: 3, 5, 6.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни. Західноукраїнські землі в міжвоєнний період. Україна в роки Другої світової війни й у перші повоєнні роки. Творення нової України.

Завдання спрямовано на перевірку вміння аналізувати візуальні джерела й установлювати послідовність подій.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо маркери – ключові слова і/або словосполучення, зображення, що дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо, узагальнюємо й визначаємо правильний варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – відображені на плакатах XX–XXI століття події.

Маркери в джерелі А  – гуцул (можна визначити за національним одягом) із мечем і щитом. На щиті зображено Герб Карпатської України. Гуцул відбивається від собак (уособлюють угорську й польську агресію) і знищує змію (внутрішніх ворогів) – чітко вказують на події часів Карпатської України 1938–1939 рр.

Маркери в джерелі Б  – вежа Донецького аеропорту й кіборг. Кіборгами називали українських бійців, які у 2014–2015 рр. в Донецькому аеропорту чинили героїчний опір російським військовим і найманцям. Це чітко вказує на події АТО.

Маркери в джерелі В  – гасла «Волю народам! Волю людині!», «СССР – тюрма народів», зображення бійців, які ведуть боротьбу і підіймають прапор цієї боротьби. Усе чітко вказує на плакат Української Повстанської Армії, що діяла в 1943–1950 рр. на території України.

Маркери в джерелі Г  – українські січові стрільці – чітко вказують на плакат створеного 1914 р. добровольчого формування українців.

Правильна відповідь 1-Г, 2-А, 3-В, 4-Б

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Завдання спрямовано на перевірку сформованості хронологічної компетентності, знання дат основних подій з історії України.

Січень 1918 р.  –  бій під Крутами.

Квітень 1918 р. – державний переворот Павла Скоропадського.

Січень 1919 р. – проголошення Акта Злуки УНР і ЗУНР.

Листопад 1921 р. – Другий «Зимовий похід» Армії УНР.

Правильна відповідь: 1-Г, 2-Б, 3-Д, 4-В.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Завдання спрямовано на перевірку сформованості вміння аналізувати письмові джерела.

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо маркери – ключові слова і/або словосполучення, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо, узагальнюємо й визначаємо правильний варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – інституція, організація, яка видала зазначений документ.

Маркери Український народ не хоче й не буде своєю кров’ю рятувати Німеччину, Німеччина стоїть сьогодні перед смертельною небезпекою зі Сходу, то це наслідки дикунської політики німецького імперіалізму серед поневолених народів Сходу..., Ми боремося за Українську державу, а не за чужий імперіалізм, Ми мусимо берегти наші сили, бо ми впевнені, що війна у своїй кінцевій фазі надасть нам державу... чітко вказують на позицію Проводу ОУН (Бандери).

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Завдання спрямовано на перевірку сформованості вміння аналізувати письмові джерела й розуміння понять і термінів з історії України.

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо маркери – ключові слова і/або словосполучення, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо, узагальнюємо й визначаємо правильний варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить маркерам.

Асиміляція (англ. cultural assimilation; від лат. assimilatio – уподібнення») у цьому контексті – процес прийняття певним народом або спільнотою культури (мови, цінностей, звичаїв) і самосвідомості (ідентичності) іншого народу або спільноти. Розчинення асимільованого народу або спільноти в народі або спільноті, що реалізує асиміляційну політику (зазвичай, є чисельнішим, посідає панівні позиції в державі тощо).

Предмет ідентифікації в завданні – заходи влади з асиміляції українців.

Маркери Міністерство освіти категорично відхилило прохання відкрити школи з викладанням українською мовою, громадяни зобов’язані давати своїм дітям освіту тільки в ...школах із румунською мовою викладання…  в джерелі А чітко вказують на заходи асиміляції українців владою Румунії в 1920–1930-х рр.

У джерелах Б, В, Г відповідних маркерів немає.

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Завдання спрямовано на перевірку сформованості вміння аналізувати письмові джерела й встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо маркери – ключові слова і/або словосполучення, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо, узагальнюємо й визначаємо правильний варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – характеристика Голодомору як явища.

Маркери Урожай у нас був хороший, радянська влада, “заготовляючи” наш хліб, до тих пір…, допоки не залишились [ми] без фунта хліба… в джерелі чітко вказують на передумови Голодомору й засвідчують його штучний характер.

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння аналізувати візуальні й письмові джерела.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо маркери – ключові слова і/або словосполучення, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо, узагальнюємо й визначаємо правильний варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – час видання плаката.

Маркер Трудова Червона армія в джерелі чітко вказує на період воєнного комунізму, коли існували трудова повинність, мілітаризація праці тощо.

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Початок Української революції.

Завдання спрямоване на перевірку рівня сформованості базових знань з історії України.

28 червня 1917 року було сформовано Генеральний секретаріат – виконавчий орган Української Центральної Ради, вищий революційний орган українського народу.

Формування Генерального секретаріату стало можливим завдяки попередній діяльності Центральної Ради й проведенню низки представницьких зібрань українців. Саме ці зібрання своєю позицією й ухваленими документами легітимізували Центральну Раду як вищий національний законодавчий орган, уповноважений діяти від імені й задля реалізації інтересів усієї української політичної нації. Провідну роль у цьому процесі відіграли українські військові, які рішуче підтримали Центральну Раду під час II Всеукраїнського військового з’їзду.

Законодавчий орган, яким остаточно стала Центральна Рада після ухвалення І Універсалу, гостро потребував виконавчої структури, якою і став Генеральний секретаріат. Його було сформовано в складі восьми генеральних секретарств і генерального писаря. Очолив уряд Володимир Винниченко, який став одночасно головою секретаріату й генеральним секретарем внутрішніх справ.

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

Завдання спрямоване на перевірку знання основних понять і термінів з історії України.

Галицько-Буковинське генерал-губернаторство – це адміністративно-територіальна одиниця, створена урядом Російської імперії для управління землями Австро-Угорщини, окупованими російською армією під час Першої світової війни (Галицька битва 1914 року).

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму 1929–1939 рр.

У цьому тестовому завданні учасники мають вибрати три правильні відповіді з семи запропонованих.

Колективізація, тобто формування колективних господарств (колгоспів), запроваджене в СРСР, не знайшла відгуку серед селян радянської України.

Український чорнозем давав можливість селянській родині самостійно працювати й отримувати достатній урожай на своїй ділянці. Тому з 1929 р. цей процес пішов насильницьким шляхом: почалося так зване розкуркулення (обираємо як правильний варіант 3).

Селянам створювали такі умови, що змушували їх іти в колгосп. Зокрема 1932 року жителі міст отримали внутрішні паспорти (обираємо як правильний варіант 6), натомість населення сіл їх не отримало, що означало практично «державне закріпачення» селян до землі. Без паспорта, селянин не міг переїхати працювати з пункту А в пункт Б.

Характерним процесу колективізації було створення МТС (машинно-тракторних станцій), завданням яких було працювати технікою на колгоспних ланах (обираємо як правильний варіант 4).

Відповіді: 3, 4, 6.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 рр.)

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вмінь аналізу історичного джерела і встановлення послідовності подій.

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – події 1920–1940-х рр. на українських землях, які відображені на перших шпальтах газет.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери вказують на рік виходу вказаної газети.

Варіант відповіді А. Словосполучення-маркери – «Широким фронтом через Дніпро», «Німецькі війська вступили у Київ», «Огляд воєнних дій з 17 по 19 вересня» – вказують на вересень 1941 р. (Німецькі війська вступили в Київ 19 вересня). Зверніть увагу! Газета «Вільна Україна» виходила на території, окупованій німецькими військами.

Варіант відповіді Б. Словосполучення-маркери – «Як дійшло до війни», «Німецько-польська війна», «Похід німецької армії в Польщі» – указують на початок Другої світової війни (1 вересня 1939 р.). Додатковою підказкою є фрагмент карти.

Варіант відповіді В. Словосполучення-маркери – «Харків здобутий», «Перед брамами Москви», «Зовнішня лінія оборони совєтської столиці прорвана», «Великий погром армій Тимошенка» – указують на жовтень 1941 р. Харків був захоплений німецькими військами 25 жовтня 1941 р. Під час першого етапу німецького наступу на Москву (операція «Тайфун»), що тривав з 30 вересня по початок листопада 1941 р. німецьким військам вдалось оточити в районі Брянська і західніше Вязьми та розгромити основні сили Західного фронту радянських військ (у полон потрапило 663 тис. солдатів (за іншими даними – 688 тис., 1242 танки, 5400 гармат), що прикривали Москву. Вермахт захопив Калінін (Твер), Малоярославець, Можайськ, Волоколамськ, упритул наблизився до Тули. Німецькі танки вже стояли за 80–100 км від Москви. Зверніть увагу! Газета «Голос Полтавщини» виходила на території, окупованій німецькими військами.

Варіант відповіді Г. Словосполучення-маркери – «Севастополь пав», «Німецькі відділи на південному і середньому відтинку Східного фронту вирушили в наступ», «До боїв у Північній Африці», «Остання радіопередача з Тобрука» – указують на події літа 1942 р. Зверніть увагу! Газета «Вечірній листок» виходила на території, окупованій німецькими військами.

Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–В, 4–Г.

ТЕМА: Початок Української революції.

Завдання скеровано на перевірку хронологічної компетентності, знання суті документів, ухвалених Українською Центральною Радою, і наслідків оприлюднення їх.

Проаналізувавши умову завдання, можна дійти висновку, що у варіанті відповіді Д йдеться про утворення Української Центральної Ради. Ця подія передувала виданню документів, тож не задовольняє умову завдання.

У Першому Універсалі проголошено автономію, що викликало невдоволення Тимчасового уряду.

У Другому Універсалі відкладено питання автономії до скликання Установчих зборів, практично Центральна Рада відмовилася від автономії. Цей крок спровокував виступ Другого українського полку імені Івана Полуботка.

У Третьому Універсалі було проголошено утворення української Народної Республіки.

Оприлюднення Четвертого Універсалу й Брест-Литовського договору відбулися 1918 року.

Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–Г, 4–В .

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Це тестове завдання перевіряє вміння учасника працювати з візуальним джерелом та інтерпретувати історичні факти.

Наголошуємо, що насамперед треба уважно прочитати і зрозуміти умову завдання.

У цьому випадку потрібно знайти плакат, що стосуватиметься Другої світової війни.

На зображених плакатах підказкою будуть підписи до кожного з них.

Варіант А «Жінки в колгоспах – велика сила» може бути застосований до різного часу існування СРСР. Це можуть бути події як 1930-х років, так і часів війни або повоєнних років.

Підпис до плаката у варіанті В підказує про період «відлиги», адже «вирощування кукурудзи» було актуальним для цього періоду історії.

Підпис у варіанті Г «Відбудуємо на славу» мав би підказати про потребу відбудови чогось зруйнованого. Цей плакат характеризує час післявоєнної відбудови.

Залишається варіант з правильною відповіддю. Підпис «Трактор в полі, що танк в бою» наголошує на ролі жінки, котра замінює чоловіка, керуючи трактором. Додатковою підказкою є зображення ешелону військових, який рухається мостом. 

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Завдання скеровано на перевірку вміння аналізувати історичні джерела.

Заголовок «Українська Держава – лад, сила і слава!» газетної публікації наводить на думку щодо регіону українських земель, у якому було проголошено Українську державу.

На поданій у публікації картосхемі позначено (див. легенду) регіон, у якому проживають українці, словаки, мадяри, поляки. Також на картосхемі позначено міста Львів і Станіслав (Польща); територію Буковини (Румунія). Волині на картосхемі немає. Залишається регіон масового проживання українців – Закарпаття.

Тобто йдеться про Карпатську Україну – державу, проголошену 1939 року.

Відповідь – А.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Завдання скеровано на перевірку вміння розпізнавати пам’ятки архітектури за характерними рисами.

Перелік пам’яток архітектури та образотворчого мистецтва, обов’язкових для візуального розпізнавання, вміщено в програмі зовнішнього незалежного оцінювання з історії України.

В умові завдання наведено світлину будівлі, у якій дотепер відбуваються засідання Верховної Ради України.

Верховна Рада – законодавчий орган влади, що приймає Закони держави. Зазвичай уся вертикаль влади (законодавча, виконавча й судова) зосереджена в столиці країни. До 1934 року столицею радянської України був Харків, а після цього року й до нашого часу столицею є місто Київ.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

Завдання скеровано на перевірку вміння аналізувати історичні джерела.

Микола Хвильовий (справжнє ім’я Фітільов Микола Григорович) – активний учасник організації Вільної академії пролетарської літератури (ВАПЛТЕ), літератор, автор чудових памфлетів. В одному з них («Московські задрипанки») Хвильовий наголосив, що українська література повинна орієнтуватися у своєму розвитку на європейську, світову. У деяких підручниках саме йому приписують гасло «Геть від Москви! Дайош Європу!», хоча насправді Хвильовий такого гасла не проголошував.

Пригадавши суть літературної дискусії 20-х років і позицію в ній Хвильового, можна визначити правильну відповідь – Б.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Завдання скеровано на перевірку вміння розпізнавати історичних діячів за портретними рисами.

Список персоналій для візуального розпізнавання вміщено в програмі зовнішнього незалежного оцінювання з історії України.

Події Української революції можна умовно розділити на три етапи:

• Центральна Рада на чолі з Михайлом Грушевським;
• Українська Держава, очолювана гетьманом Павлом Скоропадським;
• Директорія УНР на чолі спочатку з Володимиром Винниченком , а згодом Симоном Петлюрою.

У завданні наведено фотопортрет Павла Скоропадського.

Гетьманський переворот – державний переворот у Києві в ніч з 29 на 30 квітня 1918 року, коли генерал Павло Скоропадський, проголошений того ж дня гетьманом, за сприяння німецьких військ захопив владу в Україні, усунувши Українську Центральну Раду.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

Завдання скеровано на перевірку розуміння планів Російської імперії під час Першої світової війни.

У поданому уривку документа зазначено: «землі Ярослава Осмомисла, князя Данила і Романа». За цими словами-маркерами можна визначити правильну відповідь.

Ярослав Осмомисл – Галицький князь. Данило та його батько Роман – Галицько-Волинські князі. Давньоруський Галич – столиця Галицького, потім – Галицько-Волинського князівства. Від міста Галич походить назва «Галичина». З другої половини XIII століття політичним і культурним центром краю стало місто Львів. Відповідно територія Галичини була окупована російською імперією в результаті Галицької битви.

Помилковим є варіант відповіді В, адже генерал Брусилов не зумів 1916 року захопити місто Львів.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Серед навичок, що перевіряються тестовими завданнями, у програмі ЗНО з історії України зазначено вміння учасника на картосхемі розпізнавати українські землі, що входили до складу Польщі, Чехословаччини та Румунії в міжвоєнний період.

Після Першої світової війни, згідно із системою міжнародних договорів, а також по закінченні воєнних дій українсько-польської війни українські землі опинились у складі нових та вже існуючих держав.

В умові завдання чітко зазначено рік (кінець 1937 року). Ця обставина мала б нагадати учасникам, що регіон Закарпаття, що входив до складу Чехословаччини, після Мюнхенської конференції та вимог союзника нацистської Німеччини – Угорщини, переходить до останньої. При чому Угорщина військовим шляхом завоювала новостворену державу – Карпатську Україну (1938 року). Отже, на кінець 1937 року Закарпаття належало Чехословаччині.

Східна Україна (Наддніпрянщина та Слобожанщина) була частиною Української РСР, Східна Галичина та Західна Волинь – Польщі, а Північна Буковина та Південна Бессарабія – Румунії.

Варіант: 1–Г, 2–А, 3–Д, 4–Б.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Тестове завдання передбачає перевірку розуміння ролі відповідної особистості в історії України.

Як бачимо, усі перераховані персоналії є в програмі ЗНО, тому учасники мали б бути ознайомлені з діяльністю цих осіб.

Активна участь зазначених персоналій в історичному житті України розпочинається з 1918 року. Саме цей рік відзначений знаковими подіями як у центральній Україні (гетьманський переворот, прихід до влади гетьмана П. Скоропадського), так і на Заході України. 

Саме цього року утворенню Західноукраїнської народної республіки (ЗУНР), передувало проведення Листопадового зриву у Львові, активним організатором якого був Д. Вітовський. Саме він – Наказний отаман української Національної ради, організатор формування української Галицької армії.

С. Петлюра, хоч і входив до Генерального Секретаріату Центральної Ради, активну роль як лідер українського руху почав відігравати після виїзду за кордон В. Винниченка. Очоливши Директорію УНР, С. Петлюра знайшов союзника в боротьбі з більшовиками в особі Польщі. Саме він підписує від УНР Варшавську угоду.

На протилежній стороні боротьби був Н. Махно, який у той час симпатизував більшовикам і неодноразово допомагав їм у реалізації їхніх планів, зокрема й у розгромі армії П. Врангеля. Така відданість згодом обернулася проти самого Н. Махна. Розгромивши білогвардійські війська Врангеля, махновці були знищені більшовиками.

 Відповідь: 1–Д, 2–Г, 3–В, 4–Б.

ТЕМА: Українська революція. Україна в Першій світовій війні

Завдання має на меті перевірку знань дат, передбачених Програмою ЗНО.

Українська Центральна Рада була утворена в 1917 р.

Легіон Українських січових стрільців було сформовано в 1914 р.

Брестський мирний договір між УНР і країнами Четвертного союзу було укладено в 1918 р.

Брусиловський прорив (вдалий наступ російської армії) відбувся у 1916 р.

Відповідь: 1–Г, 2–А, 3–Д, 4–В.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання перебігу бойових дій на українських землях у роки Другої світової війни.

У 1941 році на території УРСР розгорілися вирішальні бої німецько-радянської війни.

Саме відчайдушний опір частин Червоної армії на території України зірвав плани «блискавичної війни» Німеччини проти СРСР – «план Барбаросса».

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Західна Україна в 1921–1939 рр.

Завдання має на меті перевірку сформованості вміння розпізнавати за портретними рисами історичні постаті.

Ідентифікація дає змогу визначити, що на фото зображено Є. Коновальця, А. Мельника, С. Бандеру. Усі вони в різний час були головами проводу українських націоналістів.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роках.

Завдання скеровано на перевірку знання основних понять і термінів з історії України.

«Розстріляне відродження» – термін, яким позначають знищення генерації літераторів і митців української культури 20–30-х років ХХ ст. в результаті сталінських репресій. Загалом було знищено близько 500 видатних діячів.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Розвиток України в 1929–1938 рр. Радянська модернізація в Україні. Сутність і наслідки політики форсованої індустріалізації та колективізації в Україні.

Завдання передбачає перевірку сформованості вміння отримувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом. Джерелом є агітаційно-пропагандистський плакат.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо подану на плакаті інформацію з позиції сформульованого завдання.

Другий. Увідповіднюємо отриману інформацію з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді.

Предмет ідентифікації в завданні – політика партійно-державного керівництва УСРР.

Зміст плакату чітко вказує на кампанію боротьби з куркульством, яка супроводжувала процес насильницької колективізації.

Відповідь – В.

ТЕМА: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

Правильне розв’язання завдання полягає у виборі характерних ознак культурного життя радянської України в 1921–1928 роках.

Боротьба з «космополітизмом» відбувалася після Другої світової війни. Більшовики ніколи не відмовлялися від атеїстичної пропаганди. Повернення в культурний простір імен репресованих українських літераторів відбулося за часів керування державою Микити Хрущова. Утворення творчих об’єднань «ВАПЛІТЕ», «Гарт», «Плуг» тощо відбулося у 1920-х роках.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.).

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), уміння отримувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції сформульованого до неї завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність інформації, отриманої з карти, з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на картосхемі зображено територію УСРР на 1921 р. На це вказують обриси кордонів і назви сусідніх держав.

Стрілками на карті позначено Другий «зимовий похід» Повстанської армії УНР, який відбувався в жовтні-листопаді 1921 р. під керівництвом Ю. Тютюнника. Похід завершився поразкою з декількох причин: невдало було обрано час походу; завдяки діяльності радянських спецслужб задум походу був цілком відомим і радянська сторона готувала пастку. Лише завдяки збігу обставин вдалося уникнути повної катастрофи. Натомість поразка походу позначилася трагедією під Базаром, де в полон до Червоної Армії потрапило 359 українських бійців, які за відмову перейти на бік червоних були розстріляні біля м. Базар (позначено на картосхемі).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі. Українські землі в складі Польщі. Вплив міжнародної ситуації 1920–1930-х рр. на становище західноукраїнських земель.

Завдання передбачає опрацювання уривка з історичного джерела, демонстрацію вміння отримувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом. Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді. Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери, словосполучення, що дозволять впізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – наслідки рішення Ради послів Антанти від 14 березня 1923 р.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «Іменем Національної Ради Східної Галичини як легального представництва українського населення Східної Галичини», «українське населення ніколи не погодиться з пануванням Польщі» – дозволяють визначити, що в спогадах Є. Петрушевича йдеться про його заяву на рішення Ради послів Антанти про передачу Східної Галичини під владу Польщі. Після цього рішення Ради послів втрачався сенс існування державних структур ЗУНР. Боротьба населення Східної Галичини за своє національне визволення переходило до нових форм.

Відповідь – В.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Одним з основних правил виконання тестового завдання є зосередженість на його умові. Слід чітко зрозуміти, про що саме запитують у завданні.

У цьому нашому випадку треба пригадати, що ж відбувалося на теренах українських земель у часи УНР періоду Центральної Ради.

1918 рік (як це зазначено в умові) розпочався підписанням урядом Центральної Ради Брест-Литовського договору з країнами Четверного Союзу. У домовленостях ішлося й про допомогу, яку наддадуть Центральні держави у вигнанні більшовиків з Києва. А також про зобов’язання уряду Центральної Ради надавати відповідну кількість продовольства до Центральних держав, зокрема Німеччини. Однак власне економічне питання і «підкосило» авторитет Центральної Ради.

Тепер перейдемо до варіантів відповідей.

Варіант А відпадає, позаяк Українська Центральна Рада перебувала в стані війни з більшовицькою Росією.

Варіант Б (проголошення ЗУНР і початок польсько-української війни), стосується подій Заходу України.

Варіант В так само не є коректним, бо Директорія УНР утворюється в листопаді 1918 р., зокрема для боротьби з гетьманатом.

Як бачимо, якщо нас запитують про передумову, залишається лише одна правильна відповідь.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні

Завдання спрямоване на перевірку сформованості розуміння причиново-наслідкових зв’язків.

Формування в роки Першої світової війни легіону Українських січових стрільців у складі австрійської армії засвідчило лояльність українців Галичини до австро-угорської монархії.

Відповідь – А.

ТЕМИ: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні. Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні. Західноукраїнські землі у міжвоєнний період. Україна в роки Другої світової війни.

Завдання скеровано на перевірку хронологічної і термінологічної компетентності.

Кожен період історії України має лише йому притаманні поняття і терміни. Наприклад:

• установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні (1921–1928 рр. – «нова економічна політика», «коренізація», «індустріалізація»;
• утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні (1929–1938 рр.) – «п’ятирічка», «розкуркулення», «розстріляне відродження;
• західноукраїнські землі в міжвоєнний період (1921–1938 рр.) – «осадництво», «пацифікація», «інтегральний націоналізм»;
• Україна в роки Другої світової війни (1939–1945 рр.) – «новий порядок», «план “Ост”», «Голокост».

Відповідь: 1 – Д, 2 – В, 3 – А, 4 – Г.

ТЕМА: Україна на початку ХХ століття.

Завдання скеровано на перевірку хронологічної компетентності.

«Листопадовий зрив» у Львові – українське повстання, організоване в ніч із 31 жовтня на 1 листопада 1918 року Українською Національною Радою силами Українських січових стрільців у Королівстві Галичини і Володимирії, коронній землі Австро-Угорської імперії з метою встановлення влади Української Держави (названої згодом «Західноукраїнська Народна Республіка») на землях, на які вона претендувала.

Державний переворот, здійснений організацією Українська народна громада 29 квітня 1918 року, привів до влади генерала Павла Скоропадського, якого того ж дня було оголошено гетьманом із диктаторськими повноваженнями.

Другий «Зимовий похід» – військова операція Армії УНР проти РСФРР у жовтні – листопаді 1921 року.

Бій під Крутами відбувся 29 січня 1918 року біля залізничної станції Крути (між Бахмачем і Ніжином).

Акт Злуки або Велика Злука – урочисте оголошення 22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві універсалу про об’єднання УНР і ЗУНР у соборну Україну.

Відповідь: 1 – Г, 2 – Б, 3 – Д, 4 – В.

ТЕМА: Початок Української революції.

Завдання скеровано на перевірку хронологічної компетентності, знання суті документів, ухвалених Українською Центральною Радою, і наслідків оприлюднення їх.

Проаналізувавши умову завдання, можна дійти висновку, що у варіанті відповіді Д йдеться про утворення Української Центральної Ради. Ця подія передувала виданню документів, тож не задовольняє умову завдання.

У Першому Універсалі проголошено автономію, що викликало невдоволення Тимчасового уряду.

У Другому Універсалі відкладено питання автономії до скликання Установчих зборів, практично Центральна Рада відмовилася від автономії. Цей крок спровокував виступ Другого українського полку імені Івана Полуботка.

У Третьому Універсалі було проголошено утворення української Народної Республіки.

Оприлюднення Четвертого Універсалу й Брест-Литовського договору відбулися 1918 року.

Відповідь: 1 – Б, 2 – А, 3 – Г, 4 – В .

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

Завдання скеровано на перевірку знання ставлення різних українських політичних сил до Першої світової війни.

Політичні сили, що зазначені в лівій колонці умови завдання, умовно представляють дві ворогуючі держави, що брали участь у Першій світовій війні. На теренах Австро-Угорщини у Львові на початку війни було створено дві організації. Перша – Головна українська рада, члени якої, підтримуючи Австро-Угорщину, сподівалися на отримання автономії Східної Галичини. Члени другої організації – представники Наддніпрянщини, які у Львові створили Союз визволення України. Вони також підтримували Австро-Угорщину, однак заявляли про самостійність українських земель.

Натомість у Російській імперії політичні сили українців були толерантнішими. Симон Петлюра, на той час редактор часопису «Українське життя», підкреслював, що слід виконати свій громадянський обов’язок перед державою, у якій живеш. Майбутній голова Директорії УНР розумів необхідність заявити про позицію українців, убезпечивши їх від можливих репресій з боку влади. Натомість Товариство українських поступовців, створене в Росії ще 1908 року як позапартійна структура, ставилося до війни як до чужої для українців справи, наголошуючи, що в ній українці воюють один проти одного.

Визначивши політичні сили Російської імперії та Австро-Угорської держави, можна визначити відповідні уривки документів. Слова-маркери в уривках допоможуть це зробити: «державна самостійність України» у варіанті Б, перше речення уривку у варіанті А; «обов’язок громадян Росії» у варіанті В; «цю війну ми визнаємо чужою…українському народу» у варіанті Г.

Відповідь: 1 – Б, 2 – А, 3 – Г, 4 – В.