ІСТОРІЯ УКРАЇНИ ХХ – ПОЧАТКУ ХХІ ст. – 1914 – 1945 р.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни (1939–1945 роки).

Найраніше відбулася оборона Одеси (А), яка тривала із серпня до жовтня 1941 року під час наступу німецьких і румунських військ.

Далі відбулася оборона Києва (Г) у липні-вересні 1941 року, що завершилася оточенням радянських військ.

Наступною була оборона Севастополя (В), яка тривала 250 днів із жовтня 1941 до липня 1942 року.

Найпізніше відбулося взяття Берліна (Б) у квітні-травні 1944 року.

Правильна відповідь: 1 – А, 2 – Г, 3 – В, 4 – Б.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні. Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Варіант відповіді А – Підкарпатська Русь отримала автономний статус у складі Чехословаччини у жовтні 1938 року. Офіційне затвердження автономного уряду Прагою відбулося 11 жовтня 1938 року

Варіант відповіді Б – Шахтинська справа – сфабрикований судовий процес над «шкідниками» у вугільній промисловості в Шахтинському районі Донбасу відбувся 1928 року.

Варіант відповіді В – визнання країнами Антанти входження Східної Галичини до складу Польщі відбулося 1923 року. Рішення було прийнято Радою послів Антанти у Парижі.

Варіант відповіді Г – розгляд справи «Спілки визволення України» (СВУ) відбувся у Харкові в 1930 р.

Правильна відповідь — 1 – В, 2 – Б, 3 – Г, 4 – А.

ТЕМА: Початок Української революції. Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності. Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Завдання перевіряє знання хронології подій Української революції та міжвоєнного періоду за історичними джерелами.

У варіанті відповіді А в «Державному вістнику» бачимо заголовок «Грамота до всього українського народу». Це був програмний документ гетьмана Павла Скоропадського від 29 квітня 1918 року, який проголосив створення Української Держави, скасував Центральну Раду і відновив приватну власність, закликаючи всіх громадян до розбудови держави.

У журналі «Нове мистецтво» бачимо, що йдеться про театр «Березіль» Леся Курбаса, одного з діячів «розстріляного відродження. Театр 1926 року було переміщено з Києва до Харкова, де він проіснував до 1933 року (року арешту Леся Курбаса) – варіант відповіді Б.

Наступним є «Вістник державних законів і розпорядків Західної області Української Народної Республіки» (варіант відповіді В). Назва ЗО УНР (Західна область УНР) зʼявилася після Акту про Злуку ЗУНР і УНР 22 січня 1919 року.

«Вістник Генерального секретаріату України» видавали 1917 року після створення Генерального секретаріату Української Центральної Ради (варіант відповіді Г).

Правильна відповідь: 1 – Г, 2 – А, 3 – В, 4 – Б.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

У наведеному уривку йдеться про політику радянської влади щодо знищення релігійних пам’яток, зокрема, Михайлівського Золотоверхого собору в Києві.

У 1930-х роках радянська влада знищила монастир, оскільки проводила антирелігійну політику та прагнула ліквідувати пам’ятки, пов’язані з релігією і національною історією.

У варіанті відповіді Б зображено Михайлівський Золотоверхий монастир.

Інші варіанти відповіді не задовольняють умови завдання:

А – Покровський собор у м. Харків.

В – Свято-Успенський кафедральний собор у м. Володимир.

Г – Собор св. Юра у м. Львів.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

7 серпня 1932 року було прийнято закон «Про охорону соціалістичної власності».

Він передбачав суворі покарання за будь-яке привласнення колгоспного майна, навіть за збирання кількох колосків на полі.

У народі цей закон назвали «законом про п’ять колосків», оскільки навіть за таке незначне порушення людей могли ув’язнити або розстріляти.

Цей закон став одним з інструментів здійснення Голодомору 1932–1933 рр.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Початок Української революції. Кримськотатарський національний рух у 1917 р. Створення Кримської Народної Республіки.

Монету присвячено події, яка пов’язана з діяльністю Номана Челебіджихана.

Він був лідером кримськотатарського національного руху та першим головою уряду (Курултаю) Кримської Народної Республіки (1917 р.).

Також він був муфтієм мусульман Криму й автором кримськотатарського національного гімну.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Початок Української революції.

В уривку описано переговори між Центральною Радою і Тимчасовим урядом у липні 1917 року.

Результатом компромісу став Другий Універсал Центральної Ради.

Цей документ передбачав визнання Центральної Ради органом влади в Україні, але водночас обмежував її повноваження. Компромісом Центральна Рада відмовлялася від проголошення автономії.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Наміри Німеччини на окупованих східних територіях було викладено в плані «Ост», що передбачав перетворення українських земель на життєвий простір для арійської раси, джерело постачання продукції та сировини.

Нацистському окупаційному режиму в Україні (так званому новому порядку) були властиві особлива жорстокість і масовий терор мирних громадян, вивезення працездатного населення на примусові роботи до Німеччини, експлуатація людських і природних ресурсів, економічне пограбування.

Правильна відповідь: 3, 5, 7.

ТЕМА: Початок Української революції. Встановлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні. Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні. Україна в роки Другої світової війни.

Б Кольорову листівку-плакат «Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці, запануєм і ми, браття, у своїй сторонці!..», створено наприкінці 1917 р. після ухвалення Третього універсалу Центральної Ради, яким проголошено Українську Народну Республіку (УНР).

Г Агітаційний плакат із гаслом «Здавайте хлібний податок» був інструментом радянської пропаганди під час періоду нової економічної політики 1921–1928 рр., яка передбачала заміну жорсткої продрозкладки на фіксований продовольчий податок (продподаток).

В Плакат «Дніпрельстан збудовано» приурочено до введення в дію 1932 р. Дніпровської гідроелектростанції (ДніпроГЕС) у Запоріжжі, яка стала символом успіхів сталінської модернізації та індустріалізації УСРР.

А Радянський плакат був складником пропагандистським міфу про «визвольний похід» Червоної армії вересня 1939 р. і частиною стратегії легітимізації в очах радянського суспільства вторгнення військ СРСР до Польщі.

Правильна відповідь: Б, Г, В, А.

ТЕМА: Початок Української революції. Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

1. Для противників Павла Скоропадського так звана «Федеративна грамота», яка проголошувала федерацію з небільшовицькою Росією, була доказом вибору ним проросійського курсу і, як наслідок, стала виправданням дій Директорії як штабу антигетьманського повстання (В)

2. 9 лютого (27 січня) 1918 року між Українською Народною Республікою з одного боку та Австро-Угорщиною, Німеччиною, Болгарією і Туреччиною – з іншого було підписано Берестейський (Брестський) мирний договір. Німецька та австро-угорська сторони зобов’язалися допомогти Українській Центральній Раді звільнити територію УНР від більшовиків. Їхні війська за угодою почали наступ, звільняючи українські землі від більшовиків. Владу Української Центральної Ради було відновлено (Д)

3. Після повалення влади гетьмана Павла Скоропадського Директорія ініціювала проведення Трудового конгресу, щоб розв'язати проблему організації влади в Україні й визначити форму державного правління. Рішенням конгресу до скликання парламенту законодавчу владу й оборону України було доручено Директорії УНР, що означало визнання Директорії вищою владою в Україні (А)

4. Всеукраїнський хліборобський конгрес 29 квітня 1918 року в Києві проголосив Павла Скоропадського гетьманом усієї України (Г)

Цей державний переворот відбувся за підтримки німецьких окупаційних військ на тлі невдоволення значної частини українського суспільства політикою Центральної Ради.

Правильна відповідь: 1 – В, 2 – Д, 3 – А, 4 – Г.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

1. Один із лідерів Української соціал-демократичної робітничої партії (УСДРП) Симон Петлюра ще в липні 1914 р. у статті «Війна і українці» закликав підтримати воєнні зусилля Росії у війні (В)

2. Товариство українських поступовців (ТУП) продемонструвало еволюцію поглядів: від підтримання Росії до нейтралітету (Г)

3. Головна українська рада (ГУР) закликала підтримувати Австро-Угорщину, сподіваючись на визволення підросійської України  та створення автономного краю на західноукраїнських землях (А)

4. Мета Союзу визволення України (СВУ), відображена в програмі «Наша платформа», полягала у створенні самостійної Української держави з конституційно-монархічною формою правління і забезпеченні поразки Росії у війні (Б)

Правильна відповідь: 1 – В, 2 – Г, 3 – А, 4 – Б.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

На картосхемі відображено наслідки укладення 23 серпня 1939 р. пакту Молотова – Ріббентропа. Цей договір про ненапад між Німеччиною і Радянським Союзом став ключовим етапом у розвʼязанні Другої світової війни. Він дав змогу Гітлеру уникнути війни на два фронти, а Сталіну – розширити кордони СРСР.

На картосхему нанесено лінію розмежування сфер впливу у Східній Європі, про яку сторони домовилися в таємному додатку до угоди.

Стрілками позначено військові операції, які стали втіленням підписаних у Москві таємних домовленостей: Гітлер вже 1 вересня напав на Польщу, окупувавши її західну частину, а 17 вересня Сталін ввів війська зі сходу.

Сторони 28 вересня 1939 р. скріпили підписами «Договір про дружбу і кордон», який викреслив Польщу з карти Європи. За ним до СРСР відійшла більша частина Західної України, крім Холмщини, Підляшшя, Посяння і Лемківщини.

Унаслідок Бессарабсько-буковинського походу в червні 1940 р. червона армія окупувала Бессарабію і Північну Буковину, що виходило далеко за рамки пакту Молотова – Ріббентропа, за яким Берлін визнавав право СРСР лише на Бессарабію.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Українське національно-демократичне об'єднання (УНДО) – провідна західноукраїнська парламентська партія 1920–1930 рр., головною метою якої було здобуття незалежності правовим шляхом і побудова соборної демократичної України.

Голова УНДО Василь Мудрий 1935 р. проголосив політику нормалізації (врегулювання) польсько-українських відносин через порозуміння між проводом Українського національно-демократичного об'єднання і польським урядом. Ця політика не була успішною та не дала очікуваних позитивних результатів.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

В уривку схарактеризовано наслідки впровадження більшовиками заходів «воєнного комунізму».

Політика «воєнного комунізму» – «лобова атака на капіталізм» – уключала: націоналізацію всіх підприємств, мілітаризацію праці, загальну трудову повинність, централізацію управління, продрозкладку (фактичне вилучення врожаю в селян продзагонами), ліквідацію товарно-грошових відносин, «червоний терор».

Проведення економічної політики, котра повністю йшла в розріз з особливостями  економічного розвитку українського села, мало для Україні трагічні наслідки: скорочення посівних площ, руйнацію сільськогосподарського виробництва до якого додалася засуха і неврожай – все це призвело до голоду 1921–1923 рр.

Зважаючи на перспективу колапсу економіки і повномасштабної війни із селянством, лідер більшовиків В. Ленін 1921 р. відмовився від курсу на безпосереднє комуністичне будівництво й проголосив нову економічну політику (неп).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Творці та видавці Підпільної Пошти України приурочили пам’ятну марку річниці загибелі українських вояків – учасників Другого «Зимового походу» Армії УНР – біля села Базар.

Листопадовий рейд 1921 р. Південної (Бессарабської), Подільської і Волинської груп було організовано на окуповану більшовиками територію України, щоб підняти загальноукраїнське антибільшовицьке повстання.

Однак повстанським загонам не вдалося об’єднатися. У нерівному бою 17 листопада на Житомирщині понад 400 вояків Волинської групи загинули, 537 потрапили в полон. З них більшовики розстріляли та порубали шаблями під Базаром 361 людину.

Другий Зимовий похід став завершенням збройної боротьби за українську державність у роки Української революції 1917–1921 рр.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

У фрагменті Відозви Загальної української ради йдеться про наступальну операцію Південно-Західного фронту російської імператорської армії під командуванням генерала Олексія Брусилова проти австро-угорської і німецької армій у ході Першої світової війни.

Внаслідок Брусиловського прориву 1916 р. під контроль російського війська перейшли частина Волині, Галичини й Буковина.

У документі відображено занепокоєння членів ЗУР через нові переслідування з боку російської влади під час повторної окупації Галичини.

Десять місяців першої російської окупації (вересень 1914 – червень 1915 рр.), що була наслідком успішної для російської армії Галицької битви, принесли галичанам страшну руїну в усіх сферах життя: господарську розруху, руйнування, занепад торгівлі, промисловості, сільського господарства, украй важке становище населення. Російські окупаційні власті, борючись із «мазепинськими» настроями, депортували «неблагонадійних», закрили всі українські часописи, заборонили діяльність «Просвіти», Наукового товариства імені Шевченка, українських кооперативів, музичних товариств і театральних труп, замість українських навчальних закладів відкривали школи з російською мовою навчання. Окупаційна влада відправила у заслання ієрархів греко-католицької церкви на чолі з митрополитом Андреєм Шептицьким, а до Галичини було привезено священиків Російської церкви.

Друга окупація (червень 1916 – липень 1917 рр.) відрізнялася від першої більшою поміркованістю російської політики, що було наслідком виснаження імперії та загострення внутрішньої кризи. Та русифікаційні заходи, закриття українських шкіл і репресії проти греко-католицької церкви тривали.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період. Україна в роки Другої світової війни.

В Плакат містить зображення крайового герба Карпатської України – щита, у лівому полі якого зображено ведмедя, а в правому – горизонтальні смуги (сині та золоті). Під час проголошення незалежності Карпатської України 15 березня 1939 року краєвий герб проголосили державним, додавши до нього ще Тризуб св. Володимира Великого.

Г Радянський плакат був складником пропагандистського міфу про «визвольний похід» червоної армії у вересні 1939 р. і частиною стратегії легітимізації в очах радянського суспільства вторгнення військ СРСР до Польщі.

Б Плакат відсилає до Акта відновлення Української Держави, який проголосили у Львові 30 червня 1941 року Українські Національні Збори з ініціативи Організації українських націоналістів під проводом Степана Бандери.

А Радянський плакат 1944 р. присвячено вигнанню нацистських окупантів з території України.

Правильна відповідь: В, Г, Б, А.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

18 травня 1944 р. комуністична влада розпочала депортацію кримських татар із Кримського півострова.

Радянський режим звинуватив увесь кримськотатарський народ у зраді та співпраці з нацистами. Майже за три доби з Криму вивезли близько 200 тисяч людей. Заборона кримським татарам повертатися до Криму діяла аж до 1989 р.

Україна 2015 р. визнала депортацію кримських татар актом геноциду.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Марку створено на честь 140-річчя від дня народження авангардиста Казимира Малевича. «Супрематична композиція 1», зображення якої Укрпошта перенесла на марку, одне з двох полотен художника, що перебувають у власності держави Україна.

Автор «Чорного квадрата», однієї з найвідоміших картин XX століття, народився в Києві в родині, яка мала польське коріння.

Малевич є одним із засновників нових напрямів в абстрактному мистецтві – супрематизму, якому властиве використання геометричних форм і чистого кольору, і кубофутуризму, заснованому на переосмисленні ідей кубізму, футуризму, неопримітивізму.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Кость Левицький у книжці «Великий зрив» на підставі споминів і документів висвітлює процеси українського державотворення 1918 р. у Наддніпрянщині та Галичині, зокрема Листопадовий зрив (чин) у Львові – збройний виступ українців, результатом якого стало проголошення Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР). Кость Левицький очолив її уряд – Державний секретаріат.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Встановлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

2. Наприкінці 1924 року, після ухвалення постанови ВУЦВК 12 жовтня, у складі УСРР було створено Автономну Молдавську Соціалістичну Радянську Республіку (АМСРР). До її складу ввійшли частини трьох округ тодішніх українських губерній: частина Балтської округи Одеської губернії, частина Одеської округи Одеської губернії, частина Тульчинської округи Подільської губернії. Це були райони на лівому березі Дністра, тобто територія сучасного Придністров’я та прилеглі українські землі. У такий спосіб більшовицьке керівництво намагалося радикалізувати прорадянські настрої в окупованій Румунією Бессарабії, а за наявності сприятливих умов – приєднати її. Згодом, 1940 року, після того, як СРСР забрав у Румунії Північну Буковину і Бессарабію, ця автономія не в повному складі відійшла до Молдавської РСР.

3. 1923 року Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет і Рада народних комісарів Української Соціалістичної Радянської Республіки (УСРР) ухвалили декрет «Про заходи рівноправності мов і про допомогу розвиткові української мови». То був один з етапів політики коренізації, яка в радянській Україні набула форми українізації.

Радянська коренізація була насамперед засобом утвердження радянської влади.

6. Небачена посуха 1921 року й викачування продовольства в період запровадження продрозкладки виснажили запаси українців і призвели до катастрофічного становища на селі, особливо на півдні України.

Голод 1921–1923 років був чи не єдиним, який більшовики не заперечували, хоча його масштаби всіляко приховували від міжнародної спільноти, розповідаючи лише про продовольчі труднощі.

Міжнародна допомога, зокрема від Американської Адміністрації Допомоги (АRА), стабілізувала ситуацію, хоча в Україні її надходження було зорганізовано лише навесні 1922 р.

Правильна відповідь: 2, 3, 6.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

1 – Б: Євген Коновалець – борець за незалежність України, ініціатор створення Галицько-Буковинського куреня січових стрільців – однієї з найбоєздатніших частин Армії УНР, лідер Української військової організації (УВО), перший голова Проводу Організації Українських Націоналістів (ОУН).

2 – Г: Дмитро Донцов – ідеолог українського інтегрального націоналізму, філософ, публіцист і громадський діяч, що ідейно сформував і загартував  покоління національно свідомої української молоді, яка боролася зі зброєю в руках.

3 – Д: Василь Мудрий – голова Українського національно-демократичного об'єднання (УНДО) – найвпливовішої західноукраїнської парламентської партії, віцемаршалок сейму Польщі, головний редактор газети «Діло». Протягом 1921–1925 років був співзасновником і секретарем Львівського таємного українського університету, студенти й викладачі якого несли українську освітню ідею попри постійні заборони й переслідування з боку польської влади.

4 – А: Августин Волошин – політичний, культурний, освітній, релігійний діяч, Президент Карпатської України, державну незалежність якої було проголошено 15 березня 1939 року.

Правильна відповідь: 1 – Б, 2 – Г, 3 – Д, 4 – А.

ТЕМА: Початок Української революції. Встановлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні. Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні. Україна в роки Другої світової війни.

А  Пропагандистський плакат часів політики воєнного комунізму, заходом якої було впровадження загальної трудової повинності для всього працездатного населення.

Б  На плакаті відображено різні аспекти індустріалізації і колективізації часів сталінської модернізації.

В  Плакат, створений у роки Другої світової війни, мотивував населення самовіддано трудитися задля перемоги.

Г  Кольорову листівку-плакат створено наприкінці 1917 року після проголошення Третім універсалом Української Народної Республіки (УНР).

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Зміст гасла на транспаранті відповідає терміну соборність – об’єднання в одне державне ціле всіх земель, заселених певною нацією на суцільній території; духовна консолідація,  згуртованість народу; територіальна цілісність держави.

Ідея соборності була базовою національною цінністю творців Карпатської України зі столицею в місті Хуст, незалежність якої було проголошено 15 березня 1939 року.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Культурне життя в радянській Україні 1930-х років було повністю зумовлено тоталітарним політичним режимом. Воно мало суперечливий характер: поряд із наростанням політичного терору проти культури і її творців певний час зберігалася інерція позитивних процесів, започаткованих у попередньому десятилітті. Зокрема культурний поступ було позначено реальними здобутками в ліквідації неписьменності (лікнепі).

Лікнеп – система заходів в СРСР й УСРР для навчання грамоти всього неписьменного населення, яку було започатковано постановою уряду УСРР «Про боротьбу з неписьменністю» від 21 травня 1921 р. Це була не лише освітня, а й ідеологічна кампанія.

Навчали грамоти в державних школах лікнепу, пунктах лікнепу різних громадських організацій і товариств, зокрема через мережу товариства «Геть неписьменність», гуртках, у яких письменні навчали неписьменних.

Згідно з даними всесоюзного перепису населення 1937 р., в УРСР 85,6 % мешканців вважалися грамотними (1926 р. таких було 52,6 %).

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

В уривку окреслено розбіжності в позиціях членів Директорії щодо реакції на дії більшовицького Тимчасового робітничо-селянського уряду України, війська якого ще в грудні 1918 року розпочали наступ на Україну.

Уряд Директорії не зумів зорганізувати оборону країни й обмежився численними нотами протесту в бік Росії. Лише 16 січня 1919 року, через тиждень після отримання відповіді від наркома (міністра) закордонних справ Росії Георгія Чичеріна, що військ РСФРР на території України нема, а війну проти УНР веде цілком незалежний український радянський уряд, Директорія Української Народної Республіки оголосила війну більшовицькій Росії.

Після відставки Винниченка з посади голови Директорії,  зміни урядів, Директорія УНР припинила існування як колективний орган. Головному отаману Армії УНР Симону Петлюрі попри допомогу Польщі не вдалось врятувати УНР від поразки у війні.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

У карикатурі часів Першої світової війни автор гротескно змальовує проблемну ситуацію для військ Четверного союзу: безпорадний вояка, як у пастці, застряв руками у Вердені, а ногами – на Східному фронті, отримуючи дошкульних ударів багнетами.

Очевидно, що карикатура візуалізує успіхи на фронті російської армії під час Брусиловського прориву 1916 року, унаслідок якого під контроль російського війська перейшли частина Волині, Галичини й Буковина.

Інші пропоновані варіанти не відповідають змісту карикатури.

На Східному фронті 1915 року австро-угорська й німецька армії відкинули російську армію на схід під час Горлицького прориву.

Червневий наступ російського війська 1917 року завершився провалом.

Для 1918 року характерна відсутність бойових дій на Східному фронті через укладення в Брест-Литовську державами Четверного союзу договорів з УНР і Радянською Росією.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Початок Української революції.

Українська Центральна Рада не визнала більшовицький переворот, унаслідок якого більшовики повалили Тимчасовий уряд.

Захопивши владу в Петрограді, Ленін і його соратники розпочали боротьбу за контроль над Україною. У Києві наприкінці жовтня – початку листопада 1917 року відбулися збройні сутички між штабом Київського військового округу, що підтримував Тимчасовий уряд, більшовицькими військовими частинами, що спиралися на ради робітничих і солдатських депутатів, й українськими частинами, сформованими з делегатів третього Всеукраїнського військового зʼїзду, які підтримували Українську Центральну Раду.

Боротьба закінчилася поразкою штабу й придушенням більшовицького повстання.

Правильна відповідь: 1, 2, 5.

ТЕМА: Початок Української революції. Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні. Західноукраїнські землі в міжвоєнний період. Україна в роки Другої світової війни.

Послідовність подій, зафіксованих на фото:

Б На фото зафіксовано солдатів Волинського полку – активних учасників революційних подій у Петрограді 1917 року (Лютнева революція), унаслідок яких було повалено монархію. 2 (15) березня 1917 року імператор Микола II зрікся престолу. Ця подія стала відправною точкою розгортання Української революції та становлення України – спочатку як автономії, а потім як незалежної держави.

Г Фото є пропагандистським складником політики суцільної колективізації та розкуркулення. Гасло суцільної колективізації проголосив листопадовий 1929 року пленум ЦК ВКП(б). За пропозицією Й. Сталіна 1930 року було визначено стратегічне завдання ліквідувати куркульство як клас. Під розкуркулювання попадали не тільки заможні селяни, що використовували найману працю (куркулі), але й ті, хто не погоджувався йти в колгосп.

В На фото зафіксовано фрагмент історії Карпатської України. У жовтні 1938 року було проголошено її автономію в складі Чехо-Словаччини, а 15 березня 1939 року Сойм Карпатської України оголосив про державну незалежність.

А На фото радянські солдати готуються до форсування Дніпра. Битва за Київ була одним із ключових епізодів Битви за Дніпро, яка тривала з кінця літа до кінця грудня 1943 року. Радянські війська, форсуючи Дніпро, зазнали колосальних утрат, але здолали ворожий опір.

Правильна відповідь: Б, Г, В, А.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни. Україна в умовах десталінізації.

1 – В Представниця народного декоративного живопису Катерина Білокур найбільше малювала квіти. Її квіти реальні й водночас казкові. Три картини Білокур – «Цар-Колос», «Берізка», «Колгоспне поле» – були частиною експозиції радянського мистецтва на Міжнародній виставці в Парижі 1954 року.

2 – Б Художниця Алла Горська – представниця руху шістдесятників, одна з організаторок Клубу творчої молоді «Сучасник», правозахисниця і дисидентка. Разом з Опанасом Заливахою, Людмилою Семикіною, Галиною Севрук і Галиною Зубченко створила 1964 року в Червоному корпусі Київського університету вітраж «Шевченко. Мати», який напередодні відкриття за вказівкою партійного керівництва знищила адміністрація університету. Скликана після цього комісія кваліфікувала його як «ідейно ворожий, глибоко чужий принципам соціалістичного реалізму».

3 – Г Ліна Костенко – поетка, публіцистка, представниця руху шістдесятників. Відкрито  виступала на захист українських дисидентів, чим викликала табу на видання своїх творів. Після її відкритого листа на захист Чорновола в газету «Літературна Україна» ім’я Ліни Василівни не згадували й у пресі. Шістнадцять років поетка працюватиме «в стіл», проявляючи твердість і безкомпромісність. До широкого читацького кола поезія Костенко змогла повернутися лише 1977 року збіркою віршів «Над берегами вічної ріки». А 1979-го було опубліковано надзвичайної художньої сили історико-філософський соціально-психологічний роман у віршах «Маруся Чурай».

4 – А Поетка, член ОУН Олена Теліга після початку німецько-радянської війни, у жовтні 1941 року прибула в окупований Київ. Теліга очолила Спілку українських письменників, редагувала щотижневий літературно-мистецький додаток до газети «Українське слово» – «Літаври». З початком масових арештів серед українських націоналістів відмовилася виконати наказ Проводу українських націоналістів про виїзд із Києва. 9 лютого 1942 року була заарештована гестапо. Страчена й похована в Бабиному Яру.

За радянських часів імʼя Олени Теліги замовчували в Україні. Тільки з настанням незалежності його повернули нам.

Правильна відповідь: 1 – В, 2 – Б, 3 – Г, 4 – А.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

1 – Г Депортація – примусове, насильницьке переселення людей за межі місць їхнього постійного проживання.

2 – Б Мобілізація – призов військовозобов'язаних на службу в армію у зв'язку із запровадженням воєнного стану.

3 – А Евакуація – вивезення населення, особливо фахівців, а також матеріальних цінностей із місцевостей, що перебувають під загрозою стихійного лиха, нападу або загарбання ворогом.

4 – В («еміграція»): вимушене або добровільне переселення частини населення з батьківщини до іншої країни на певний час або на постійне мешкання.

Правильна відповідь: 1 – Г, 2 – Б, 3 – А, 4 – В.

ТЕМА: Встановлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні. Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні

1 – Г XIV з'їзд ВКП(б) в грудні 1925 року проголосив курс на індустріалізацію – систему заходів, спрямованих на прискорений розвиток важкої промисловості з метою технічного переоснащення економіки й зміцнення оборонного потенціалу держави.

2 – Б І з’їзд рад СРСР 30 грудня 1922 року затвердив декларацію про утворення Союзу Радянських Соціалістичних республік. Засновницями СРСР були Російська СФРР, Білоруська СРР, Українська Соціалістична Радянська Республіка (УСРР), Закавказька СФРР у складі Азербайджану, Вірменії, Грузії.

3 – А Всеукраїнський православний церковний собор у жовтні 1921 року в Києві проголосив створення  Української автокефальної православної церкви. Учасники Собору висвятили першого предстоятеля УАПЦ митрополита Василя (Липківського).

4 – Д 7 листопада 1929 року газета «Правда» опублікувала статтю Сталіна «Рік великого перелому (До 12-ої річниці Жовтня)». Відповідно до її установок пленум ЦК ВКП(б) визнав недостатніми темпи усуспільнення селянських господарств і проголосив перехід до суцільної колективізації сільського господарства.

Правильна відповідь: 1 – Г, 2 – Б, 3 – А, 4 – Д.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

А Дмитро Клячківський був організатором і першим командиром УПА.

Б Степан Бандера був головою Проводу ОУН (революційної).

В Роман Шухевич – головнокомандувач УПА у 1943-1950 рр.

Г Коли 1950 року загинув Роман Шухевич, Василь Кук прийняв командування Українською повстанською армією, яка продовжувала чинити спротив радянському режиму.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни

«Новий порядок», запроваджений нацистами в Україні, не міг не викликати в місцевого населення опору, який набув насамперед форм підпільної та партизанської боротьби.

Особливістю руху Опору на українських землях була наявність трьох течій: радянської, націоналістичної, польської, кожна з яких мала власні мету і завдання.

Представники радянської течії підтримували радянську владу та прагнули її відновити. Партизани й підпільники вдавалися до диверсій, нападів на ворожі штаби, підриву комунікацій і ліній зв'язку, доріг і мостів. Під керівництвом Українського штабу партизанського руху партизанські зʼєднання здійснювали рейди в тили ворога. До українських самостійників радянські партизани ставилися вороже, й це було взаємно.

Українська націоналістична течія була представлена обома фракціями Організації українських націоналістів – ОУН (б) та ОУН (м). Ці сили розгорнули боротьбу, спрямовану на створення незалежної Української Держави.

Німецька окупаційна влада поставила вимогу відкликати проголошений у Львові 30 червня 1941 року Акт відновлення Української Держави, арештувала провідних членів ОУН (б), розпочала масові репресії проти членів похідних груп і ОУН (б), і ОУН (м). Після цього обидві ОУН пішли в підпілля й перейшли до протистояння з нацистами. Створена восени 1942 року Українська повстанська армія боролася з нацистами, польськими та радянськими партизанами.

Польський рух Опору був представлений Армією Крайовою, що вела боротьбу з гітлерівцями, зокрема й на українських теренах. Її завдання полягало в тому, щоб взяти під свій контроль західноукраїнські землі, втрачені Польщею 1939 року. Реалізовуючи ці задуми, АК супроводжувала їх терористичними акціями проти мирного українського населення. У відповідь УПА розпочала відкриту боротьбу проти поляків.

Отже, єдиною спільною метою боротьби для всіх течій руху Опору в Україні було вигнання окупантів.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

В уривку джерела йдеться про згортання радянською владою політики коренізації, яка передбачала, зокрема, функціонування в районах компактного проживання національних меншин шкіл із німецькою, болгарською, єврейською, польською та іншими мовами навчання.

Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет та Рада народних комісарів Української Соціалістичної Радянської Республіки (УСРР) 1923 року ухвалили декрет «Про заходи рівноправності мов і про допомогу розвиткові української мови». То був один з етапів політики коренізації, яка в радянській Україні набула форми українізації.

Радянська коренізація була насамперед засобом утвердження радянської влади. Однак, коли стало очевидним те, що на місцях ця політика стимулювала зростання національної самосвідомості, влада поступово почала згортати її й карати причетних до її поступу.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Варшавська угода відома також як «пакт Пілсудського – Петлюри».

З українського боку це була спроба домогтися незалежності: спираючись на союзників-поляків, звільнити українські території від Червоної армії та відновити владу Української Народної Республіки.

За польською концепцією Пілсудського Україна мала стати однією з держав, які б відмежовували Польщу від радянської Росії.

У підсумку, за умовами українсько-польського військово-політичного союзу, Польща визнавала Українську Народну Республіку незалежною державою, а Директорію на чолі із Симоном Петлюрою – єдино законною владою в Україні. Петлюра відмовлявся від Полісся, Західної Волині та Східної Галичини, а також Підляшшя, Холмщини і Берестя. Українці й поляки домовилися спільно діяти проти більшовицької Росії.

Уже наступного дня після укладення угоди розпочався польсько-український наступ на Київ, який через два тижні був звільнений від більшовиків. Та ні втримати його, ні закріпитися на Лівобережжі союзникам не вдалося

А Симон Петлюра, голова Директорії, Головний Отаман військ і флоту УНР

Б Михайло Грушевський, голова Української Центральної Ради

В  Павло Скоропадський, гетьман Української Держави

Г Володимир Винниченко, голова Генерального секретаріату, перший голова Директорії УНР

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

На початку Першої світової війни у Львові українці-емігранти, вихідці з Наддніпрянської України, утворили політичну організацію Союз визволення України. Очолив СВУ Дмитро Донцов.

У «Віснику Союзу визволення України» було оприлюднено програмовий документ «Наша платформа», у якому головною метою діяльності визначено проголошення соборної та самостійної України.

Учасники СВУ називали себе репрезентантами інтересів усіх українців, які вимушено перебували під російським гнітом. Члени СВУ опікувалася долею військовополонених українців – вояків російської армії, проводили серед них національно-просвітницьку роботу. У таборах, де перебувала значна кількість українців, було відкрито читальні, школи, діяли хори, кооперативні й господарські курси. Серед полонених розповсюджували українські газети, часописи, книги тощо.

За активної участі СВУ 1918 року сформовано з українських полонених дивізії – Сірожупанну й Синьожупанну, які брали участь у боротьбі за незалежність Української держави.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

1914 року у Львові було створено легіон Українських січових стрільців.

З початком Першої світової  війни на заклик Головної Української Ради долучитись до окремого українського формування в складі австрійської армії відгукнулося 28 000 добровольців. Здебільшого це були члени довоєнного січового, сокольського й пластового рухів.

Хоча австрійська влада обмежила чисельність легіону лише 2,5 тисячами осіб, УСС стали символом відродження українського збройного чину.

Окрім присяги цісареві, усуси (скорочена назва Українських січових стрільців) складали обітницю Україні, у тексті якої відображено неперервність української військової традиції та окреслено мотивацію Легіону – відновлення національно-визвольних змагань.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

У  завданні наведено фото Євгена Коновальця, відомого військового та політичного діяча. Він брав участь у складі Січових стрільців у бою під Маківкою, де потрапив у полон.

У революційному 1917 році заснував Галицько-Буковинський курінь Січових стрільців, який вважали одним із найбоєздатніших підрозділів Армії УНР.

Після завершення визвольних змагань виїхав в еміграцію. У Празі заснував 1920 року Українську військову організацію, а через дев’ять років у Відні – Організацію українських націоналістів (ОУН), першим головою якої став.

Євгена Коновальця 1938 року було вбито в Роттердамі радянським агентом. Після його смерті в ОУН стався розкол на два крила – мельниківців і бандерівців.

Правильна відповідь: 3, 4, 6.

ТЕМИ: Встановлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні. Утвердження більшовицького  тоталітарного режиму в Україні. Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Провідний часопис Галичини, який видавали у Львові до приходу більшовиків, регулярно інформував своїх читачів про події, які були під забороною в радянській Україні. У завданні йдеться про світлини варіантів Б та В.

На першому фрагменті можна прочитати підзаголовок «Українізація», що вказує на 1923 рік – час запровадження політики коренізації в СРСР. На другому – заголовок «Марево нового голоду. Останній рік п’ятирічки. Дніпрельстан», який вказує на початок 1930-х років, коли в Україні розпочалася примусова колективізація і будівництво великих індустріальних об’єктів.

Газетну статтю  про пацифікацію надруковано 1930 року, коли польська влада здійснювала репресивну політику «умиротворення» щодо українського населення Галичини.

Останній фрагмент стосується подій 1939 року на Закарпатті, коли новопроголошена держава – Карпатська Україна – намагалася захистити свої кордони від угорської агресії.

Відповідь: 1 – Б, 2 – А, 3 – В, 4 – Г.

ТЕМИ: Встановлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні. Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні. Україна в перші повоєнні роки. Україна в умовах десталінізації.

Варіант відповіді  А – це літографія В. Касіяна «Гуцул з квіткою».

Варіант відповіді Б – це картина Т. Яблонської «Хліб», написана в стилі соцреалізму.

Варіант відповіді В – картина К. Білокур «Хата в Богданівці», рідному селі малярки, яка працювала в жанрі наївного мистецтва.

Варіант відповіді Г  – полотно М. Самокиша «Бій Богуна з Чарнецьким під Монастирищем 1653 р.». М. Самокиш –маляр-баталіст, тобто той, хто зображує події війни, військові походи тощо.

Варіант відповіді Г – це триптих Ф. Кричевського «Життя» (картини «Любов», «Сім’я», «Повернення»). У завданні наведено фрагмент «Сім’я».

Відповідь: 1 – Б, 2 – Г, 3 – В, 4 – Д.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).
З наведених варіантів відповідей можна утворити такі логічні пари:

• проведення в Києві Всеукраїнського хліборобського конгресу ознаменувало прихід до влади гетьмана Павла Скоропадського, якого саме на конгресі 29 квітня 1918 р. проголосили гетьманом;
• оприлюднення Українською Центральною Радою Першого Універсалу створило умови для створення Генерального секретаріату – першого українського уряду, який мав забезпечити виконання положень цього документа;
• збройна боротьба за владу в Києві між більшовиками, прихильниками Тимчасового уряду Росії, й представниками Української Центральної Ради пришвидшила проголошення III Універсалом УЦР Української Народної Республіки;
• ультиматум Ради народних комісарів РСФРР Українській Центральній Раді став інструментом збройної агресії радянської Росії проти України.

Правильна відповідь:  1 – В, 2 – Б, 3 – Д, 4 – А.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Похідні групи, створення яких зініціювали мельниківці (ОУНм), а згодом і бандерівці (ОУНб) діяли в центральних, східних і південних районах України з метою створення українських органів влади, органів місцевого самоврядування й організації національного, громадського та культурного життя на окупованих нацистською Німеччиною територіях.

Натомість рейкова війна здебільшого стосується діяльності радянського руху опору. До цього ж руху  належить, так званий Карпатський рейд від Путивля до Карпат під командуванням керівника радянського партизанського загону Семена Ковпака.

Чорносвитники – це умовна назва піхотних підрозділів червоної армії, які було сформовано із цивільного населення окупованих територій після звільнення їх. В бій чорносвитників  кидали непідготовленими, без належної амуніції та зброї, наймасовіше використовували в 1943–1944 рр.

Відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Тестове завдання містить уривок з історичного джерела, що містить слова-маркери – підказки.

У наведеному уривку таких підказок є дві – географічна й історична. Якщо пригадати місце на мапі територій Волині й Полісся відносно Румунії, Угорщини й Чехословаччини, можна дійти висновку, що ці варанти відповіді неправильні. 

Історична підказка, це слово-маркер осаджено, тобто йдеться про так званих осадників, колишніх військових, яких польська влада намагалась переселити до Східної Галичини, тобто сполячити місцеве населення і збільшити кількість поляків у регіоні.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Діяльність профспілок в СРСР повністю залежала від лінії Комуністичної партії, окрім того, профспілки того часу створювали здебільшого на фабриках і заводах.

Радгоспи, або ж радянські господарства, відрізнялись від колгоспів тим, що в них існувала фіксована заробітна плата. Натомість в колгоспах працювали за трудодні.

Машинно-тракторні станції (МТС) створювали з метою забезпечити колгоспи  технікою.

«Чорна дошка» була засобом репресивного, колективного покарання. Радянська влада вносила на так звані чорні дошки цілі райони, населені пункти, колгоспи, що означало блокування їх спецзагонами та військами, заборону виїзду населення за межі цих територій та вилучення всіх харчів.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Підписуючи Варшавську угоду, С. Петлюра мав на меті знайти союзника у війні з більшовиками, разом з поляками протистояти Червоній армії та намагався зберегти українську державність.

Поляки натомість визнавали Директорію УНР верховною владою та відмовлялись від своїх прав на Правобережну Україну.

Кордон між двома державами мав проходити вздовж р. Збруч, а це означало, що територія колишньої ЗУНР переходить до Другої Речі Посполитої, з чим не могли погодитися громадські та політичні кола Східної Галичини.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Неспроможність Української Центральної Ради (УЦР) налагодити систему державного управління була ключовою причиною її падіння. А саме:

1) відсутність сильної влади та адміністративного апарату

• УЦР видавала багато декларативних законів, але не мала достатніх механізмів для реалізації їх.
• Брак досвідчених чиновників та управлінців, які могли б запроваджувати реформи.
• Не було чіткої системи місцевої влади – багато рішень саботувалися на місцях.

2) слабка армія та нездатність забезпечити оборону

• Центральна Рада не змогла створити регулярної української армії.
• Під час більшовицького наступу в січні 1918 року Київ опинився без належного захисту.
• Покладалася на добровольчі формування, які були розрізненими та неорганізованими.

3) Економічні труднощі

• Нестача продовольства й економічний хаос.
• Неможливість ефективного контролю над податками й фінансами.
• Невдоволення селян, які очікували швидкого розподілення землі, а не довгих обговорень реформи.

4) Втрата підтримки серед союзників

• За Брест-Литовським миром УЦР зобов’язувалася постачати продовольство Німеччині та Австро-Угорщині.
• Через слабку адміністрацію Центральна Рада не змогла виконати ці зобов’язання.
• Унаслідок цього німці й австрійці підтримали державний переворот на користь гетьмана Павла Скоропадського (29 квітня 1918 року).

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

Уважно розглянувши світлину, можна побачити рік та місце видання. Це місто Відень, 5 жовтня 1914 р.

Отже, на той час розпочалася Перша світова війна, територію Східної Галичини окупували російські війська. Саме в столиці краю, політичні емігранти з підросійської України утворили «Союз визволення України». Та з огляду на окупацію виїхали до Відня.

Серед діячів, чиї імена наведено у варіантах відповіді, тоді залишив Російську імперію Д. Донцов, який згодом відіграє свою роль в обґрунтуванні теорії «інтегрального націоналізму».

Правильна відповідь –​ В.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Завдання скеровано на перевірку розуміння наслідків Тегеранської, Ялтинської та Потсдамської конференцій, зокрема їхнього впливу на події, що відбувалися на території Радянської України (УРСР) та навколо неї.

Метою проведення міжнародних конференцій (Тегеранської, Ялтинської, Потсдамської) було координування дій у боротьбі з Третім райхом (у контексті завдання – вигнання німецьких військ із території УРСР), визначення світового (у контексті завдання – європейського) порядку, формування міжнародної структури – ООН тощо.

Розв’язуючи це завдання треба зосередитися на варіантах, що стосуються міжнародного життя УРСР. Зокрема на засіданнях конференцій ішлося про східний кордон Польщі, а це стосувалося українців Східної Галичини.

На пропонову керівництва СРСР деякі радянські республіки стали засновницями Організації об'єднаних націй (ООН), це сприяло утворенню 1944 р. Міністерства закордонних справ УРСР на чолі з Д. Мануїльським. Українська делегація була автором Преамбули та першої частини Статуту ООН.

Правильна відповідь: 2, 3, 4.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни. Україна в перші повоєнні роки. Україна в умовах десталінізації.

Б Реалізуючи таємні домовленості між СРСР і Німеччиною, закріплені у «пакті Молотова – Ріббентропа» 23 серпня 1939 р., радянські війська окупували Східну Галичину у вересні 1939 р. 

Г Внаслідок Бессарабсько-буковинського походу в червні 1940 р. Червона армія окупувала Бессарабію і Північну Буковину.

А Включення Закарпаття відбулося в червні 1945 р. шляхом підписання договору між СРСР та Чехословаччиною, що закріпив перехід Підкарпатської Русі до УРСР.

В У лютому 1954 р. президія Верховної Ради СРСР видала указ «Про передачу Кримської області зі складу РРФСР до складу УРСР».

Правильна відповідь: 1 – Б, 2 – Г, 3 –А, 4 – В.

ТЕМА: Встановлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні», «Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

1. Наслідком запровадження політики «коренізації» стала широка всебічна українізація суспільного життя. Політика «коренізації» (в Україні – українізація) в 1920-х роках сприяла поширенню української мови, культури й національної ідентичності.

2. Наслідком започаткування нової економічної політики (НЕП) було впровадження продовольчого податку. У рамках НЕПу (1921 р.) замість продрозкладки було запроваджено продовольчий податок, що деякою мірою полегшило становище селян.

3. Наслідком створення СРСР стало подальше обмеження державного суверенітету УСРР. Після утворення СРСР 1922 року Українська СРР утратила значну частину своєї незалежності, ставши частиною єдиної федеративної держави.

4. Наслідком початку насильницької колективізації стало розгортання спротиву селянства. Насильницька колективізація (з 1928–1929 рр.) викликала масовий опір селян, зокрема бунти, саботаж і зростання соціальної напруги.

Правильна відповідь: 1 – Г,  2 – В, 3 – Б, 4 – А.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи.

Маємо такі характеристики-резюме для зазначених у завданні діячів:

Іван Дзюба – український літературознавець, літературний критик, громадський діяч, активний учасник дисидентського руху, автор памфлету «Інтернаціоналізм чи русифікація?»;

Валерій Марченко – український письменник, літературознавець, перекладач, український дисидент-правозахисник;

Петро Григоренко – військовослужбовець, генерал-майор, український дисидент-правозахисник, обстоював право кримських татар на повернення на Батьківщину;

Микола Руденко – український письменник, поет, філософ, політичний і громадський діяч, дисидент-правозахисник, один із трьох першозасновників і перший голова Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінських угод, відомої також як Українська Гельсінська група;

В’ячеслав Чорновіл – український журналіст, публіцист, літературний критик, політик, громадський діяч, публіцист, український дисидент-правозахисник, видавець підпільного журналу «Український вісник»;

Отже, спільним для характеристик-резюме усіх діячів є їхня участь у дисидентському русі.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації.

Передовсім агітаційний плакат за своєю природою є повідомленням, зробленим певною мовою, яка відрізняється від мови статті в газеті або мови роману чи повісті. Це – повідомленням зі своїм набором символів, навантажених певними смислами.

Щоб зрозуміти, що саме означає плакат, треба володіти його мовою. Мова засобів агітації є відомою, загальновживаною та інтуїтивно зрозумілою. Тому в агітації немає місця для складних образів, які вимагають естетичного сприйняття, багатошарового інтерпретування. Її завдання – бути простою, зрозумілою, ефектною та ідеологічно впливати, переконувати свого адресата.

Своєрідним алгоритмом аналізу агітаційно-пропагандистського плаката є відповіді на запитання:

• Що треба визначити (ідентифікувати) за плакатом (персонаж, епоха, явище, процес, подія, рік події тощо)?
• Які персонажі, предмети, речі, зображені на плакаті, пов’язані з предметом ідентифікації та дають змогу його впізнати?
• Чи є на плакаті якась текстова інформація, що допомагає здійснити ідентифікацію?

Предметом ідентифікації в завданні є певне мистецьке явище серед запропонованих: соціалістичний реалізм, критичний реалізм, сюрреалізм або гіперреалізм.

Автор плаката скористався улюбленим прийомом художників-пропагандистів – протиставленням, яке виступає вирішальним у формуванні першого враження в глядача. Використано не лише емоційне протиставлення в зображенні – це ще й підкреслено колористикою, зіставленням світлих і темних тонів.

Композиція верхньої частини складається зі вписаного в ніжно-рожевий фон на тлі обрисів промислового підприємства-гіганта усміхненого, життєрадісного митця, який однією рукою тримає пензлі, іншою – дошку-палітру для змішування фарб, на якій, як у дзеркалі, відображено результат його творіння – промислове підприємство-гігант. Два центральні об’єкти верхньої композиції виконано в червоному кольорі, традиційному кольорі «пролетарського добра».

Нижня частина плаката привертає увагу своєю чорнотою, традиційним кольором зображення «буржуазного зла». Чотири гротескні, малопривабливі фігури символізують занепадництво, продажність і кризу мистецтва. Художник, що малює зміїною отрутою, письменник, що сидить верхи на пегасі, який поїдає гроші з мішка, музикант, що грає в чотири руки на барабані та пилкою по пательні, а музика настільки «приємна», що від «задоволення» він творить із заткнутими вухами, кінорежисер, який знімає стрічку жахів – не можуть викликати в глядача нічого, окрім антипатії та огиди.

Напис «Мистецтво наше з правдою дружить, Народу, комунізму служить. Не по дорозі нам з мистецтвом буржуазним – з мистецтвом брехні, наживи і маразму!» на плакаті мав закріпити й посилити зорові емоційні враження глядача.

Отже, плакат пропагує соціалістичний реалізм – єдиний офіційно дозволений в СРСР творчий метод літератури й мистецтва.

Метод, що «являє собою естетичне вираження соціалістично усвідомленої концепції світу й людини, зумовленою епохою боротьби за встановлення і творення соціалістичного суспільства». «Правдиве» зображення дійсності «в її революційному розвитку» означало, що література й мистецтво мусять бути хвалебною ілюстрацією політики комуністичної партії. А відхід від канонів соціалістичного реалізму під виглядом формалізму, абстракціонізму, модернізму заборонений як несполучний із методом соцреалізму.

Інші пропоновані варіанти відповідей є неправильними, оскільки стосуються інших культурних явищ.

Критичний реалізм як літературний напрям XIX ст. по-новому зображує ставлення до людини й навколишнього середовища. У ньому людський характер розкривається в органічному зв’язку із соціальними обставинами, а предметом глибокого соціального аналізу стає внутрішній світ людини.

Сюрреалізм – напрям у мистецтві XX ст., якому властиві звернення до підсвідомих образів, звільнення від панування раціонального мислення, використання оптичних ілюзій і парадоксальне поєднання форм.

Гіперреалізм – течія в сучасному мистецтві (живопису, скульптурі й кінематографії) 1990-х – 2000-х років, що базується на фотографічно точному відтворенні реальності.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

1. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, що подано на карті, з огляду на завдання, яке сформульованого до неї.

На карті зображено дії військ Німеччини та її союзників, які чітко виокремлено за трьома напрямками: перший – через Брест на Білорусію, другий – через Рівне, Житомир на Київ, третій – з території Угорщини й Румунії через Чернівці й Кишинів на Одесу.

На карті також позначено численні котли – місця оточень радянських військ. Така інформація з карти дає змогу стверджувати, що йдеться про реалізацію плану «Барбаросса» – стратегічної наступальної операції збройних сил Німеччини та її союзників проти СРСР.

2. Зіставляємо інформацію, здобуту з карти, з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Серед пропонованих варіантів відповіді лише варіант Б (1941–1942 рр.) відповідає часу реалізації цього плану.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Пацифікація (від лат. pacificatio – умиротворення, утихомирення) – позазаконна адміністративно-репресивна поліційна акція державної влади Польщі проти українського населення Галичини восени 1930 року.

За умов світової кризи істотно погіршилося економічне становище Польщі. Особливо болюче відчувалося це в заселених переважно українцями південно-східних воєводствах держави, із прикметними для них аграрним перенаселенням, зростанням в умовах кризи безробіттям і підтримуваним державою польським осадництвом. Відтак обставини були сприятливими для так званої саботажної акції, відповідальність за яку взяла на себе щойно утворена Організація українських націоналістів.

Протягом липня – вересня 1930 р. відбувся 191 акт саботажу, з них 172 стосувалися нищення приватного майна. Виступи розпочалися нападами на маєтки знаних особистостей, польських генералів й урядовців, згодом поширилися на майно осадників-колоністів, руйнування інфраструктури шляхової, залізничної, телефонних і поштових комунікацій.

Засадничою метою цієї масштабної акції була спроба дезорганізації державних структур на теренах Галичини, здійснення тиску й поширення занепокоєння серед місцевої польської людності, відлякування її від потенційної купівлі землі в регіоні, змушування осадників до залишення своїх господарств, а також (при нагоді) здобуття засобів для подальшої конспіративної діяльності. На міжнародній арені це мало підважувати престиж Польщі, довести хисткість її прав на західноукраїнські землі й задекларувати появу нової української радикальної організації – ОУН.

Пацифікацію, яка була відповіддю влади на саботажну акцію ОУН, здійснювали польські військово-поліційні експедиції за особистою вказівкою Ю. Пілсудського. Власне пацифікація тривала у вересні – жовтні 1930 р. й охопила 16 повітів Львівського, Станіславського й Тернопільського воєводств. За даними української сторони, пацифікації було піддано близько 750 сіл, 250 з яких зазнали важких руйнувань. Офіційні польські дані підтверджували пацифікацію лише щодо 450 сіл (10 % усіх сіл Галичини).

Особливу увагу каральні експедиції присвячували домівкам українських товариств й установ. У кооперативних крамницях руйнували дощенту всі товари й устаткування. У читальнях нищили бібліотеки; у залах, призначених для концертів і вистав, пустошили сцени, декорації, театральні костюми, ламали музичні інструменти сільських оркестрів.

Дошкульних ударів під час пацифікації зазнала мережа українських. культурно-освітніх установ. 26 вересня 1930 р. рішенням міністерства освіти й віровизнань було закрито 4-ту Державну гімназію в Тернополі з українською мовою навчання. Усього зазнали поліційно-адміністративних обмежень або ж взагалі припинили діяльність близько 140 локальних українських товариств, зокрема 28 осередків спортивно-пожежного товариства «Луг», 21 гімнастичне товариство «Сокіл», 21 філія «Просвіти».

Отже, варіант відповіді Г – призвело до погромів українських осередків громадсько-політичного життя – є правильним.

Інші запропоновані варіанти відповіді є неправильними:

• по-перше, пацифікацію проводили за національною ознакою, вона мала суто антиукраїнський характер, тож не йдеться ні про ліквідацію в регіоні польського землеволодіння (варіант Б), ні про активізацію прорадянських настроїв серед польських селян (варіант А). Окрім того, польське суспільство добре знало про жахіття сталінської насильницької колективізації сільського господарства в окупованій російськими більшовиками Україні та марево голоду, що насувалося на українське село. А це не додавало популярності «першій у світі країні робітників і селян» не лише серед українського, а й серед не менш гнобленого польського селянства;
• по-друге, пацифікація була суто політичною репресивною акцією і не стосувалася економічної, зокрема податкової, політики уряду Польщі, тож не могла послабити податковий тиск польської влади на українських селян (варіант В).

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

На фото зображено різні типи документів (відомості підрахунку трудоднів у колгоспах, трудова книжка колгоспника, трудова марка), проте спільним для них є те, що вони стосуються таких понять як трудодень, колгосп, колгоспник.

Розуміння суті цих понять дає змогу визначити правильний варіант відповіді в цьому завданні.

Колгоспи, колективні господарства – сільськогосподарські підприємства в СРСР, створені в ході суспільно-економічних перетворень, здійснюваних більшовиками шляхом насильницької колективізації індивідуальних селянських господарств.

Метою більшовицьких перетворень було створення нової (комуністичної) економіки, яка б функціонувала на засадах директивного планування і була б позбавлена ознак капіталістичного господарювання – приватної власності, товарно-грошових відносин і ринку.

Колгоспне будівництво почалося на українських землях після захоплення їх РСФРР 1919 року. Проте лише з кінця 1920-х рр. держава взяла курс на суцільну колективізацію, метою якої була побудова відносин між містом і селом без опосередкування їх товарно-грошовими відносинами. Саме тому в 1930–1931 рр. було запроваджено систему обліку праці, яка виключала регулярну (щомісячну) грошову винагороду колгоспників за виконаний ними певний обсяг робіт.

Система передбачала фіксацію таких робіт у вигляді трудоднів. Трудодні нараховували за виконання роботи різних категорій (їх було від 7 до 9): колгоспникові, який виконав денну норму найпростішої праці, записували 0,5 трудодня, за працю 9 категорії – 4,5 трудодня. Вартість трудодня в колгоспах встановлювали наприкінці сільськогосподарського року, коли весь обсяг продукції, яка залишилася в колгоспі після виконання ним зобов’язань перед державою, ділили на число трудоднів усіх колгоспників за рік, і кожний колгоспник одержував відповідно до числа відроблених трудоднів певний обсяг сільськогосподарської продукції. У врожайний рік могли нарахувати 1 кг зерна на трудодень, але коли неврожай, могло бути й по 200 г. Часто платню видавали олією і цукром. За свідченням генерального секретаря ЦК КП(б)У С. Косіора 1931 р. 48 % господарств України нічого не видали на трудодні. Грабіжницька система трудоднів породила гіркий фольклор: «Ціле літо проробила, кіло проса заробила», «Трудодень, трудодень, трудоодиниця – батько ходить без штанів, мати – без спідниці».

Наведені міркування дають змогу стверджувати, що документи, які зображено на фото,  стосуються часів суцільної колективізації та відображають наслідки цієї насильницької політики соціально-економічних перетворень на селі.

Щодо інших варіантів, то вони є неправильними відповідями в цьому завданні:

• наслідком реалізації політики воєнного комунізму як курсу на безпосереднє комуністичне будівництво виявилася перспектива колапсу економіки й повномасштабної війни із селянством. В. Ленін 1921 р. схарактеризував політику воєнного комунізму як таку, що є «дурістю і самогубством тієї партії, яка спробувала б її. Дурість, бо ця політика економічно неможлива, самогубством, бо партії, які пробують подібну політику, зазнають неминуче краху»;
• наслідком запровадженням нової економічної політики відновлення зруйнованої комуністичними експериментами економіки;
• наслідком створення раднаргоспів було передовсім поліпшення розподілу праці та її кооперації в межах економічного регіону в умовах повнішого використання місцевих природних, трудових і матеріально-технічних ресурсів.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення незалежності.

1. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, яку подано на карті, з огляду на сформульоване до неї завдання.

Результати аналізування карти дають змогу стверджувати, що на ній:

• зображено кордони Української Держави гетьмана Павла Скоропадського, бо в межах державного утворення окреслено територію Північної, Центральної, Східної (за винятком незначної частини Донеччини й Луганщини) та Південної України (за винятком Південної Бессарабії та Криму), територію Придністров’я, а також суміжні українські етнічні землі (частини Підляшшя, Холмщини, Берестейщини, Стародубщини, Курщини й Білгородщини);
• нанесено назви наявних на той час сусідніх держав (Румунія, Угорщина, Польща, Литва, Білоруська Народна Республіка, РСФРР, Всевелике Військо Донське);
• позначено демаркаційну лінію, установлену угодою, укладеною в травні 1918 р. між українськими й німецькими військами з одного боку й військами РСФРР – з другого (проходила через населені пункти Сураж – Стародуб – Новгород-Сіверський – Глухів – Білгород – Куп’янськ);
• визначено межі так званої нейтральної зони – умовної назви території між радянською Росією та Україною, що існувала 1918 р., у межах якої були заборонені вступ і перехід військ, патрулів, реквізиція продовольчих запасів тощо.

2. Зіставляємо інформацію, здобутої з карти, із запропонованими варіантами відповіді.

Українська Держава постала на місці Української Народної Республіки внаслідок гетьманського перевороту – державного перевороту в Києві 29 квітня 1918 р., коли генерал Павло Скоропадський, обраний і помазаний того ж дня гетьманом, за бездіяльності сил УНР і сприяння німецьких військ захопив владу в Україні, усунувши Українську Центральну Раду.

Отже, варіанти відповіді В (Сполучені Штати Америки) і Г (Польща й Румунія) неправильні.

Вибір між варіантом А (країни Четверного союзу) і варіантом Б (держави Антанти) є цілком очевидним і зрозумілим з огляду на те, що йдеться про два ворожі табори часів Першої світової війни: блок Німеччини, Австро-Угорщини, Туреччини та Болгарії (Четверний союз) і блок Великобританії, Франції, Росії та Італії (Антанта).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

У завданні потрібно визначити рік згаданої події. Варіанти відповіді (1914 р., 1915 р., 1916 р., 1918 р.) чітко вказують, що йдеться про події Першої світової війни.

Напис на плакаті німецькою мовою – Виставка. II Армія. Львів. Також  зображено солдата-велетня, який мітлою змітає з пагорба нашестя солдат-ліліпутів від фортеці, яка нагадує Львівську цитадель, дають змогу недвозначно стверджувати: плакат присвячено звитяжності австро-угорської армії під час звільнення Львова від російської окупації.

Підставами для такого твердження є:

• по-перше, Королівство Галіції та Лодомерії із центром у Львові було не лише північно-східною провінцією Австро-Угорської імперії із часів Першого поділу Речі Посполитої (1772 р.), а й об’єктом постійних територіальних зазіхань з боку Російської імперії;
• по-друге, з початком Першої світової війни в ході Галицької битви (1914 р.)  російські війська Південно-Західного фронту розгромили 2-гу австро-угорську армію, зайняли Львів і вийшли на р. Сян і Карпатські перевали;
• по-третє, в ході Горлицької битви (1915 р.) уже німецько-австрійські війська завдали поразки частинам російської армії, здійснили глибокий прорив, зайняли Львів, усю Галичину й відкинули росіян майже до старого австро-російського кордону за Дністер і Стрий.

Отже, у перші роки війни Львів двічі переходив із рук у руки: 1914-го окуповано Росією, 1915-го повернуто під владу Австро-Угорщини. Протягом наступних років війни – 1916-го (під час Брусиловського прориву), 1918-го (унаслідок Комп’єнського перемир’я) статус і підпорядкування міста не зазнавали змін.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни й у перші повоєнні роки

УПА в 1943–1947 рр. вела боротьбу з арміями та збройними формуваннями Німеччини, Польщі й Радянського Союзу.

Правильна відповідь: 1, 2, 3.