ІСТОРІЯ УКРАЇНИ ХХ – ПОЧАТКУ ХХІ ст. – 1914 – 1945 р.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

1. Номан Челебіджіхан 1917 р. очолив національний рух кримських татар, був ініціатором і головним організатором Першого Курултаю кримськотатарського народу. Його вірш «Я присягнувся» став національним Гімном кримськотатарського народу.(А) 
2. Сергій Єфремов – письменник, журналіст, літературознавець, член Української Центральної Ради та Генерального Секретаріату. Був радянським режимом заарештований та звинувачений у керівництві вигаданою контрреволюційною Спілкою визволення України (СВУ)1930 р. (Б)
3. Володимир Винниченко – діяч доби Української революції 1917–1921 рр., який очолював Генеральний секретаріат Української Центральної Ради, перший український уряд, й був першим головою Директорії УНР. Винниченко – автор численних публіцистичних, белетристичних і драматичних творів. Серед них – п'єси «Брехня», «Гріх», романи «Записки кирпатого Мефістофеля», «Сонячна машина» тощо. (В)
4. Петро Болбочан – діяч Української революції 1917–1921 рр., полковник Армії УНР. Очолюваний ним Запорізький корпус, одне з найбільш боєздатних з’єднань Армії УНР, відіграв ключову роль у звільненні від більшовиків Криму у квітні 1918 р. (Г)

Правильна відповідь: 1 – А, 2 – Б, 3 – В, 4 – Г.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Картосхема ілюструє вигнання нацистських окупантів з території України в період із березня 1943 до осені 1944 р. під час Другої світової війни.

Стрілки вказують напрямки ударів чотирьох Українських фронтів в період від стабілізації фронту після німецького контрнаступу під Харковом до виходу радянських військ на сучасний західний кордон України.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

А Августин Волошин, політичний, культурний, освітній, релігійний діяч, лідер руху «українофілів» Підкарпатської Русі в міжвоєнний період, Президент Карпатської України, державну незалежність якої було проголошено 15 березня 1939 р.

Б Євген Коновалець, перший голова Проводу Організації Українських Націоналістів (ОУН).

В Степан Бандера, голова Проводу ОУН (революційної).

Г Євген Петрушевич, голова Української Національної Ради, президент Західноукраїнської Народної Республіки.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Цей уривок є яскравим свідченням високої професійної дисципліни, фанатичної відданості мистецтву та унікальної системи підготовки акторів, які запровадив Лесь Курбас у театрі «Березіль».

Творіння Курбаса стало символом театрального модернізму й оновлення.

Театр функціонував як студія, де актори постійно вдосконалювали свою майстерність. Вони мали відповідати вимогам до актора як універсального виконавця. Тож опановували пластику, акробатику, гімнастику, вокал, теорію малярства, риторику відвідували наукові екскурсії з філософії, експериментальних наук (інтелектуальне виховання) тощо.

Театр вирізнявся філософським спрямуванням та європейським рівнем постановок, тому його згодом знищив радянський режим. Багато діячів «Березоля» стали жертвами сталінських репресій, а Леся Курбаса розстріляли в урочищі Сандармох.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

В уривку йдеться про Чортківську офензиву – наступальну операцію Української Галицької армії (УГА) на завершальному етапі польсько-української війни 1918–1919 рр.

Чисельно слабша УГА в червні 1919 р. здобула низку блискучих перемог над добре озброєним польським військом.

Затиснуті між Дністром і Збручем корпуси УГА перейшли в контрнаступ під Чортковом і відкинули польське військо на захід.

І лише зовнішні чинники та брак матеріально-технічного забезпечення врятували польських окупантів від воєнної поразки. УГА 16 липня відступила на територію Наддніпрянської України, що стало завершенням польсько-української війни.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

Зображена на фото пам’ятна монета Національного банку України прославляє воєнну звитягу легіону Українських січових стрільців (УСС), створеного у Львові 1914 р.

З початком Першої світової війни на заклик Головної Української Ради долучитись до окремого українського формування в складі австрійської армії відгукнулося 28 тисяч добровольців. Здебільшого це були члени довоєнного січового, сокольського та пластового рухів.

Хоча австрійська влада обмежила чисельність легіону лише 2,5 тисячами осіб, УСС стали символом відродження українського збройного чину.

Окрім присяги цісареві, усуси складали обітницю Україні, у тексті якої було відображено неперервність української військової традиції й окреслено мотивацію Легіону – відновлення національно-визвольних змагань.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 рр. Західна Україна в 1921–1939 рр. Україна під час Другої світової війни (1939–1945 рр.)

Варіант відповіді «А». Словосполучення-маркер: «Процес «Спілки визволення України» – чітко вказує на 1930 р., коли відбувався показовий судовий процес у сфабрикованій ОГПУ УСРР справі над представниками української інтелігенції. Усього до судового процесу залучено 474 особи, при чому засуджено до розстрілу — 15, до концтаборів — 192, вислані за межі України — 87, засуджені умовно — 3, звільнені від покарання — 124 особи.

Варіант відповіді «Б». словосполучення-маркери: «Дистрикт Галичина», «Київ взятий», «Європа у боротьбі з більшовизмом» – чітко вказують на газету, що була видрукувана в 1941 р. на окупованій нацистами території України.

Варіант відповіді «В». Словосполучення-маркери: «УНДО», «Українізація УСРР», – чітко вказують на першу половину 1920-х рр. Політика українізації в УСРР була започаткована в 1923 р. Партія Українське національно-демократичне об’єднання (УНДО) сформувалася на українських землях у складі Польщі у 1925 р.

Варіант відповіді «Г». словосполучення-маркер: «Автономія Карпатської України ухвалена» – чітко вказують на 1938 р., коли відбулася ця подія.

Відповідь: В, А, Г, Б.

ТЕМА: Утвердження комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

XIV з’їздом ВКП(б) у грудні 1925 року проголошено курс на індустріалізацію. Причинами її введення визначено необхідність у:

• технічному переоснащенні економіки;
• створенні військово-промислового комплексу й матеріально-технічної бази для досягнення економічної самостійності країни в умовах капіталістичного оточення і можливої економічної ізоляції;
• технічній підготовці до кооперування села.

Тобто форсовану індустріалізацію скеровано, зокрема (а радше – передусім), на мілітаризацію радянського господарства, створення могутнього військово-промислового комплексу. Про це й ідеться в підписі до плаката А.

У варіантах відповіді Б й Г підписи до плакатів містять заклик до початку індустріалізації та її пришвидшення, тобто про перебіг процесу, а не його причину. На плакаті В також відображено не причину проведення індустріалізації, а ресурсні джерела її забезпечення (зустрічний промфінплан й ентузіазм робітників).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

У завданні наведено портрети Симона Петлюри (А), Нестора Махна (Б), Павла Скоропадського (В), Дмитра Донцова (Г). Потрібно визначити, хто із цих діячів міг представляти Українську Народну Республіку. Н. Махно, який мав вплив у Гуляйпільському районі, більше толерував союз із більшовиками, а не з Польщею. П. Скоропадський – представник Української Держави, якої в 1920 році вже не існувало. Д. Донцов не обіймав державних посад у 1920 році в уряді Української Народної Республіки.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 рр.). Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х рр.)

Алгоритм виконання завдання такий.

Перший крок. Ідентифікація дає змогу визначити, що на фото зображені Симон Петлюра (позначено літерою «А»), Андрій Мельник («Б»), Євген Коновалець («В»), Роман Шухевич («Г»). Усі вони причетні до збройної боротьби за українську державність.

Наступний крок. Аналіз джерела. У тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення-маркери) – «воїн Української Повстанської Армії», «боротися за повне визволення всіх українських земель та українського народу від загарбників і здобути Українську Самостійну Соборну Державу», які дозволяють визначити, що клятву давали бійці УПА. Серед визначених історичних постатей командувачем УПА був Р. Шухевич.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 рр.

Плакати, як зазначено в умові завдання, присвячені геноциду українського народу – Голодомору 1932–1933 рр. На це вказують дати, символічні зображення, написи.

Серед запропонованих символічних зображень слід визначити те, яке відображає народну пам’ять про одне із знарядь геноциду. Серед запропонованих зображень цій умові відповідає плакат В, на якому зображено п’ять колосків. Назву «закон про п’ять колосків» отримала постанова ЦВК і РНК СРСР «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів та кооперації і зміцнення громадської (соціалістичної) власності», що вийшла 7 серпня 1932 р. Вона заклала нормативно-правову базу вчинення геноциду. Постанова «захищала» експропрійоване державою майно від колишніх власників – селян. Усе майно в колгоспах вважалося державною власністю. Постанову активно застосовували впродовж збору врожаю і хлібоздачі 1932 р.: вона передбачала жорстоке покарання за зрізані хоча б 5 колосків – 10 років ув’язнення до концентраційних таборів або розстріл.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна у боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.)

Першочерговим завданням є визначення, що це за джерело і які основні положення викладені в ньому. У цьому випадку подано уривок зі спогадів П. Скоропадського про видання ним «федеративної» Грамоти. На це вказують такі слова (словосполучення)-маркери: «Союзна місія ставила мені умови, які зводилися до вимого федерації з Росією», «утримання ладу в державі, яку я збудував», «усупереч власній волі схилитися перед вимогою союзників і проголосити федерацію з Росією».

Надалі в завданні треба визначити за портретними рисами П. Скоропадського. Ідентифікація дає змогу визначити, що його фото вміщено під літерою А.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українська революція. Революційні події в Україні у 1917 – на початку 1918 р. Процес утворення та еволюції Української Центральної Ради. Еволюція поглядів політичних сил України щодо самовизначення українців (Універсали Центральної Ради). Причини прийняття Універсалів УЦР. В. Винниченко.

Очолював делегацію УЦР до Петрограду В. Винниченко.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

2. Перемога російських військ у Галицькій битві 1914 р. призвела до окупації Східної Галичини та Північної Буковини. Захоплені землі влада вирішила включити до складу Російської імперії як Галицько-Буковинське генерал-губернаторство.

Окупаційна політика щодо українства тут мала репресивний характер: закрито українську пресу, заборонено видавати книги українською мовою, припинено діяльність українських партій, «Просвіт» та інших організацій.

4. Переслідувань зазнала й греко-католицька церква. Священників заарештовували й висилали вглиб Росії. Не уникнув арешту та заслання й митрополит Андрей Шептицький. Замість греко-католицьких до краю завозили православних священників і створювали православні парафії зі школами при них.

5. Окупаційна влада вважала місцевих українців «споконвічно російським населенням». Як наслідок, чоловіків призовного віку примусово мобілізовували до російської армії.

Правильна відповідь: 2, 4, 5.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

На фото зображено Олександра Довженка, видатного українського кінорежисера.

Г Молодий Довженко активно підтримав Українську революцію (1917–1921 рр.). Він добровольцем пішов служити в Армію УНР. Брав участь у придушенні більшовицького повстання на заводі «Арсенал».

Б У період свого творчого становлення, у 1920-х рр., був активним учасником культурного процесу в Харкові та належав до літературної організації «Гарт» – спілки пролетарських письменників України.

В Славу світового кінематографіста Довженку принесли фільми  «Звенигора», «Арсенал» та «Земля». Премʼєра стрічки «Земля» відбулася 1930 р. Знімаючи цей фільм, Довженко виконував партійне замовлення й мав показати успіхи колективізації. Однак, картину було заборонено за «прославляння куркулів» й оголошено «антирадянською». «Земля» згодом увійшла до списку 12 найкращих фільмів усіх часів.

А Фатальною для Довженка стала кіноповість «Україна в огні», написана 1943 р. Твір зазнав гострої критики з боку радянського керівництва (зокрема Сталіна) за «націоналізм» та відхід від канонів соцреалізму.

Правильна відповідь: 1 – Г, 2 – Б, 3 – В, 4 – А.

ТЕМА: Початок Української революції. Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

А Фрагмент Першого універсалу Української Центральної Ради, ухваленого у червні 1917 р. Цим документом було проголошено автономію України у складі Росії.

Б В уривку йдеться про бій під Крутами, який відбувся під час Першої більшовицько-української війни у січні 1918 р. Основну частину українських воїнів, які протистояли наступу більшовицької армії під командуванням Муравйова, становили курсанти Київської юнацької військової школи ім. Б. Хмельницького та Допоміжного студентського куреня Січових стрільців, який складався зі студентів Київського університету Св. Володимира, Українського народного університету, Київської гімназії Кирила та Мефодія.

Г Фрагмент «Грамоти до всього українського народу», проголошеної Павлом Скоропадським 29 квітня 1918 р. Цей документ ознаменував державний переворот, ліквідацію Української Народної Республіки (УНР) та проголошення Української Держави (Гетьманату).

В Цитата з Акта Злуки, яким 22 січня 1919 р. на Софійській площі в Києві було офіційно проголошено об'єднання Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) та Української Народної Республіки (УНР) в єдину незалежну державу. 

Правильна відповідь: 1 – А, 2 – Б, 3 – Г, 4 – В.

ТЕМА: Початок Української революції. Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

1. «Чортківська офензива» червня 1919 р. – найуспішніша наступальна операція Української Галицької армії на завершальному етапі польсько-української війни. (В)

УГА звільнила Чортків – важливий вузол комунікацій, утворивши пролом в обороні противника. Поляки відступили на 120 км і готувалися боронити Львів, однак брак зброї та боєприпасів завадив українцям розвинути успіх.

2. Загибель біля села Базар українських вояків і поразка Другого «Зимового походу» Армії УНР 1921 р. вважають завершенням збройної боротьби за українську державність у роки Української революції 1917–1921 рр. Листопадовий рейд було організовано на територію України, окуповану більшовиками, з метою підняти загальноукраїнське антибільшовицьке повстання. В результаті нерівного бою 17 листопада на Житомирщині понад 400 вояків загинули, 537 потрапили в полон. А 361 із них після допиту більшовики розстріляли та порубали шаблями під Базаром. (Д)

3. Бій під Крутами відбувся під час Першої більшовицько-української війни в січні 1918 р. біля залізничної станції, за 130 км на північний схід від Києва. Затримавши ворога на чотири дні, герої Крут дали змогу укласти Берестейський мир, що означав міжнародне визнання української незалежності. (Б)

4. За умовами Варшавської угоди 1920 р. Польща визнавала Українську Народну Республіку незалежною державою; УНР відмовлялася від частини Полісся, Західної Волині й Східної Галичини, а також Підляшшя, Холмщини та Берестя; українці й поляки домовилися спільно діяти проти більшовицької Росії. (Г)

Правильна відповідь: 1 – В, 2 – Д, 3 – Б, 4 – Г.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

«Хайтарма» («Повернення») – це історична драма режисера Ахтема Сеітаблаєва про депортацію кримськотатарського народу 1944 р.

Стрічка ґрунтується на реальних подіях і розповідає про трагедію крізь призму життя національного героя, льотчика Амет-Хана Султана, роль якого виконав сам Сеітаблаєв.

Радянська влада звинуватила кримських татар у зраді та співпраці з нацистами. За наказом із Москви бійці НКВС зігнали до залізничних вагонів майже все кримськотатарське населення, яке залишалося на Кримському півострові, і вислали його у віддалені райони Радянського Союзу.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет і Рада народних комісарів Української Соціалістичної Радянської Республіки (УСРР) 1923 р. ухвалили декрет «Про заходи рівноправності мов і про допомогу розвиткові української мови». То був один з етапів політики коренізації, яка в радянській Україні набула форми українізації.

Радянська коренізація стала засобом утвердження радянської влади й залучення місцевих кадрів до управління, унаслідок чого було збільшено питому вагу українців серед керівних кадрів республіканського партійно-державного апарату.

Однак, коли стало очевидним те, що на місцях ця політика стимулювала зростання національної самосвідомості, влада поступово почала згортати її й карати причетних до її поступу.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Вислів «Він нас графічно "українізував"…» стосується Георгія Нарбута – видатного українського художника-графіка, який створив унікальний візуальний стиль Української революції 1917–1921 рр., що базувався на народних мотивах, стародруках, козацькій геральдиці, традиціях українського бароко. Він розробив ескізи грошових знаків, поштові марки, проєкти державних печатки та герба.

Ілюстрація Нарбута до «Енеїди» Івана Котляревського «Еней та його військо» (1919 р.) – шедевр українського графічного мистецтва (позначено буквою А).

У своїй роботі він зобразив Енея та троянців як козацьке військо, поєднавши античний сюжет із національним колоритом.

Б картина Марії Примаченко «Гороховий звір» – 1971 р.

В картина Миколи Самокиша «Бій Богуна з Чарнецьким під Монастирищем в 1653 р.» – 1931 р.

Г картина Катерини Білокур «Хата в Богданівці» – 1955 р.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в 1900–1914 рр. Початок Української революції.

Плакат-банер соціальної рекламної кампанії Українського інституту національної пам’яті під назвою «100 років боротьби Української революції» присвячено Миколі Міхновському, адвокату, ідеологу самостійницької течії в українському русі початку XX ст., автору «Самостійної України» – програми Революційної української партії, засновнику Української народної партії, для якої написав мініфест «10 заповідей УНП».

Міхновський під час Української революції одним із перших почав обстоювати ідею формування власних збройних сил: заснував Український військовий клуб імені Павла Полуботка, став одним з організаторів 1-го Українського полку ім. Хмельницького.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

Активну пропагандистсько-просвітницьку діяльність під час Першої світової війни українські січові стрільці (УСС) провадили в Галичині. Її було спрямовано на пробудження національної свідомості населення, яке тривалий час перебувало під владою Габсбургів, та підготовку ґрунту для відновлення української державності.

Культурницьким осередком стрілецтва – Пресовою Кватирою – було налагоджено видавничу справу (часопис «Вістник Пресової Кватири», сатиричні журнали, фотоальбоми, інформаційні бюлетені тощо).

Стрільці засновували та відновлювали українські школи, осередки товариства «Просвіта», читальні та бібліотеки; організовували патріотичні концерти, театральні вистави; допомагали селянам у польових роботах. Члени «Артистичної горстки» створювала листівки й плакати, які популяризували ідею боротьби за Українську державу.

Пропагандистсько-просвітницька діяльність УСС у Галичині в 1914–1918 рр. стала фундаментом для національного відродження регіону.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Для правильного розв’язання завдання потрібно в уривку історичного документа виокремити слова-маркери. За словосполученнями «незалежність Карпатської України» і «новообраний Президент» визначаємо, що йдеться про регіон Закарпаття і проголошення в березні 1939 року української держави – Карпатської України, президентом якої обрано Августина Волошина. Саме його фото потрібно розпізнати за портретними рисами, відрізнивши від Євгена Коновальця (А), Дмитра Донцова (Б) і Степана Бандери (Г).

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 рр.)

На фото зображено під літерою А – Симон Петлюра, Б – Андрій Мельник, В – Євген Коновалець, Г – Роман Шухевич.

Серед запропонованих постатей командувачем Української Повстанської Армії у 1943–1950 рр. був Р. Шухевич.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українська революція. Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918-1921 рр).

Першочерговим завданням є визначення, що це за джерело і які викладені в ньому основні положення.

У цьому випадку подано уривок джерела, який характеризує становище УНР наприкінці 1919 р. На це вказують такі слова-маркери: «Перехід Галицької Армії на сторону Денікіна поставив нашу Армію в надзвичайно тяжке стратегічне й матеріальне положення», «Уряд… заявляє, що він тимчасово переходить на інші способи боротьби за нашу державність». На той час УНР очолював С. Петлюра. Його можна розпізнати за портретним рисами. 

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.)

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на карті з позиції поставленого до неї запитання. Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з карти з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки. Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції поставленого до неї запитання. На картосхемі чорною жирною лінією позначено територію, на яку претендувала Західноукраїнська Народна Республіка.

Президентом ЗУНР був обраний Євген Петрушевич.

Другий крок. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, за портретними рисами можна визначити, що на фотографіях зображено Є. Коновальця, А. Мельника, Є. Петрушевича, С. Бандеру.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Наміри Німеччини на окупованих східних територіях було викладено в плані «Ост», що передбачав перетворення українських земель на «життєвий простір» для «арійської раси», джерело постачання продукції та сировини.

Нацистському окупаційному режиму в Україні («новому порядку») були властиві особлива жорстокість і масовий терор мирних жителів, вивезення працездатного населення на примусові роботи до Німеччини, експлуатація людських і природних ресурсів, економічне пограбування.

Правильна відповідь: 3, 5, 7.

ТЕМА: Початок Української революції. Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

А Дизайн марки «Печатка Української Центральної Ради» включає відтиск офіційної печатки УЦР, заснованої 1917 р., і портрет Голови УЦР Михайла Грушевського.

Б На марці «Велика печатка Української Народної Республіки» ліворуч зображено державну печатку УНР, незалежність якої було проголошено 22 січня 1918 р., а праворуч – портрет Володимира Винниченка, який на час оприлюднення Четвертого універсалу очолював уряд УНР.

В На марці «Ескіз печатки Державного Секретарства Української Держави» праворуч відтворено ескіз печатки із зображенням козака з мушкетом (герб Війська Запорозького), яке було частиною державного герба Української Держави (квітень – грудень 1918 р.). Ліворуч розміщено портрет гетьмана Павла Скоропадського.

Г На марці «Печатка Директорії Української Народної Республіки» відтворено ескіз печатки з Тризубом і зображено Симона Петлюру – Головного отамана військ УНР і Голову Директорії УНР. Директорія УНР – найвищий орган державної влади відродженої УНР, який діяв із листопада 1918 р. до листопада 1920 р.

Правильна відповідь: 1 – А, 2 –Б, 3 –В, 4 – Г.

ТЕМА: Встановлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні. Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні. Україна в роки Другої світової війни. Україна в перші повоєнні роки.

1. Плакат «Селянко, колективізуй село!» – це класичний зразок радянської агітації періоду суцільної колективізації (кінець 1920-х – початок 1930-х рр.). (Г)
2. Гасло плаката «Відбудуймо на славу!» закликає  підіймати з руїн народне господарство в перші повоєнні роки (1945–1953 рр.). (А)
3. Плакат «Більше вугілля – ближче перемога!» створено в роки Другої світової війни для трудової мобілізації робітників вугільної промисловості, яка мала стратегічне значення для забезпечення фронту, роботи заводів та залізничного транспорту. (В)
4. Агітаційний плакат «Жінко! Грамотність – запорука твого розкріпачення!» був частиною кампанії з ліквідації неписьменності – «лікнепу» – та залучення жінок до громадсько-політичного життя в період нової економічної політики (1921–1928 рр.). (Б)

Правильна відповідь: 1 – Г, 2 – А, 3 – В, 4 – Б.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Учасником Руху Опору у Франції в роки Другої світової війни був українець Василь Порик.

На початку німецько-радянської війни лейтенант Порик потрапив у полон і був відправлений у нацистський табір Бомон у Франції.

Призначений табірним старшиною, він міг вільно виходити в місто. Порик налагодив контакти з учасниками французького Руху Опору. Очолюваний ним загін здійснював нічні вилазки, руйнував лінії телефонного й телеграфного зв’язку, організовував диверсії на залізниці під носом у нацистів.

Згодом Василь Порик утік із табору й сформував власний партизанський загін на півночі Франції.

За його голову нацисти обіцяли мільйон франків.

Посмертно його відзначили званням Героя Франції та Героя Радянського Союзу.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

На картосхемі штрихуванням позначено територію Карпатської України. Проголошення її незалежності було зумовлено ліквідацією Чехословаччини, у складі якої перебувало Закарпаття з 1919 р.

30 вересня 1938 р. у Мюнхені Великобританія і Франція, сподіваючись відтермінувати початок війни й використовуючи тактику «замирення агресора», погодились на передачу Судетської області від Чехословаччини до Німеччини.

Заради збереження держави, зважаючи на територіальні претензії з боку Німеччини, Угорщини й Польщі, чехословацька влада пішла на поступки словакам і карпатським українцям. Чехословаччина стала федеративною республікою, а Карпатська Україна отримала автономію.

В умовах остаточного розпаду Чехо-Словаччини 15 березня 1939 р. Сойм Карпатської України оголосив про державну незалежність.

Цей акт відбувся на тлі прориву кордону угорськими військами. Зазіхання угорців на Карпатську Україну підтримала нацистська Німеччина.

Перевага ворога в живій силі й озброєнні змусила українських оборонців відступати.

18 березня 1939 р. Карпатська Україна припинила організований військовий спротив й була окупована.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

На фото зображено облігацію «П’ятирічку за чотири роки» державної внутрішньої позики Радянського Союзу, випущеної для фінансування форсованої індустріалізації.

Ця примусова позика 1930 р. була частиною пропагандистської кампанії за прискорене виконання першого п’ятирічного плану. Населення фактично зобов'язували підписуватися на облігації, витрачаючи на це частину своєї заробітної плати.

Кошти від продажу облігацій стали одним із головних джерел фінансування будівництва гігантів радянської індустрії.

Зазвичай такі позики випускали на довгий термін (до 10–20 років), попри гасло про «чотири роки».

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Найуспішніша наступальна операція Української Галицької армії на завершальному етапі польсько-української війни 1918–1919 рр. – «Чортківська офензива».

Збройні сили Західноукраїнської Народної Республіки у травні 1919 р. були затиснуті в трикутнику між Дністром, Збручем та містом Чортковом.

Обираючи поміж відступом на територію Наддніпрянщини та наступом, командування Української Галицької армії (УГА) зробило ставку на спад бойової активності та розпорошення сил поляків широким фронтом.

Операція розпочалася 7 червня 1919 р., а вже наступного дня УГА звільнила Чортків – важливий вузол комунікацій, утворивши пролом в обороні противника. Поляки відступили на 120 кілометрів і готувалися боронити Львів, однак брак зброї та боєприпасів не дозволив українцям розвинути успіх.

УГА 16 липня відступила на територію Наддніпрянської України, що стало завершенням польсько-української війни.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Початок Української революції.

Наведений уривок є фрагментом відозви Симона Петлюри із закликом добровільно вступати до лав новоствореного військового підрозділу – Гайдамацького Коша Слобідської України.

У відозві Петлюра апелював до козацьких традицій, щоб активізувати національну свідомість добровольців.

Кіш сформували у грудні 1917 р., а його отаманом став сам Симон Петлюра.

Кіш відзначився у зимових боях 1918 р. під час оборони Києва від військ більшовиків.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

На початку Першої світової війни у Львові емігранти, вихідці з Наддніпрянської України, утворили політичну організацію Союз визволення України. Очолив СВУ Дмитро Донцов.

У «Віснику Союзу визволення України» було оприлюднено програмовий документ «Наша платформа», у якому головною метою діяльності визначено проголошення соборної і самостійної України.

У програмі організації було зазначено, що реалізацію своїх національних прав українці повинні пов’язувати з поразкою Росії у війні. Союз виступав за відокремлення України від Росії та створення на її землях конституційної монархії за підтримки Центральних держав (Австро-Угорщини й Німеччини).

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Початок Української революції.

3 Фраза «Однині Українська Народна Республіка стає самостійною... суверенною державою українського народу» є ключовим положенням Четвертого Універсалу Української Центральної Ради, ухваленого 22 січня 1918 року. Цей історичний документ проголосив незалежність УНР.

5 Цитата «…поки зберуться Українські Установчі Збори, будемо радити ми, Українська Центральна Рада, представниця робочого народу селян, робітників і солдатів, та наш виконавчий орган, який однині матиме назву “Ради Народніх Міністрів”» походить із Четвертого Універсалу УЦР, за яким Рада Народних Міністрів стала новим виконавчим органом (урядом) замість Генерального Секретаріату.

7 Цитата «До так званих большовиків, та інших напасників, що нищать та руйнують наш Край... твердо і рішуче взятись до боротьби з ними, а всіх громадян нашої Республіки закликаємо боронити добробут і свободу» є закликом до збройного захисту УНР. Четвертий Універсал було ухвалено як відповідь на агресію радянської Росії.

Правильна відповідь: 3, 5, 7.

ТЕМА: Встановлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні. Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

У 1923 р. Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет і Рада народних комісарів УСРР ухвалили декрет «Про заходи рівноправності мов і про допомогу розвиткові української мови». То був один з етапів політики коренізації, яка в радянській Україні набула форми українізації.

Г 1928 р. було організовано процес у «Шахтинській справі» – перший великий сфабрикований радянським режимом судовий процес над інженерами та техніками вугільної промисловості Донбасу, яких звинуватили у «шкідництві».

А 1929 р. пленум Центрального Комітету Всесоюзної комуністичної партії (більшовиків) проголосив перехід до суцільної (насильницької) колективізації сільського господарства.

Б 1930 р. у Харкові завершився судовий процес над членами «Спілки визволення України», вигаданої підпільної антирадянської організації. 45 відомих діячів української науки і культури було обвинувачено в підготовці контрреволюційного перевороту.

Правильна відповідь: 1 – В, 2 – Г, 3 – А, 4 – Б.

ТЕМА: Встановлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні. Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

1. XIV з'їзд ВКП(б) у грудні 1925 р. проголосив курс на індустріалізацію – систему заходів, спрямованих на пришвидшений розвиток важкої промисловості з метою технічного переоснащення економіки та зміцнення оборонного потенціалу держави (Г).
2. І з’їзд рад СРСР 30 грудня 1922 р. затвердив декларацію про утворення Союзу Радянських Соціалістичних Республік – формально федеративної (фактично унітарної) держави. УСРР стала однією із чотирьох республік-засновниць (Б).
3. Всеукраїнський православний церковний собор у жовтні 1921 р. в Києві проголосив створення  Української автокефальної православної церкви. Учасники Собору висвятили першого предстоятеля УАПЦ митрополита Василя – Василя Костянтиновича Липківського (А).
4. У газеті «Правда» 7 листопада 1929 р. було опубліковано статтю Сталіна «Рік великого перелому (До 12-ї річниці Жовтня)». Відповідно до її установок пленум ЦК ВКП(б) проголосив перехід до суцільної колективізації сільського господарства. Насильницьке об'єднання селянських господарств у колгоспи супроводжувалося масовим розкуркуленням, усуспільненням приватної власності селян і земельних ділянок (Д).

Правильна відповідь: 1 – Г, 2 – Б, 3 – А, 4 – Д.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Сталінградська битва (листопад 1942 – лютий 1943 рр.) була переломним моментом у Другій світовій війні, оскільки після поразки в ній німецькі війська втратили стратегічну ініціативу. 

На картограмі перелом позначено буквою А.

Після цього розпочалося вигнання нацистів і їхніх союзників із території України. 

Першим звільненим населеним пунктом було село Півнівка на Луганщині (грудень 1942 р.). 

Битва на Курській дузі (літо 1943 р.) остаточно закріпила стратегічну ініціативу за СРСР, проваливши останню масштабну наступальну операцію Німеччини на сході. Після цієї перемоги розпочалося масове вигнання окупантів з українських земель.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Плакат «Палкий більшовицький привіт депутатам Народних Зборів Західної України!» є зразком радянської пропаганди після «золотого вересня» 1939 р., коли, відповідно до таємних домовленостей із Німеччиною, радянські війська перетнули східний кордон Польщі й окупували західноукраїнські землі.

Плакат було створено для ідеологічного супроводу скликання та роботи Народних Зборів Західної України, які мали легітимізувати радянську окупацію. Тому на виборах висували заздалегідь узгоджених кандидатів, лояльних до радянської влади.

27 жовтня 1939 р. Народні Збори одностайно ухвалили декларацію про встановлення радянської влади на Західній Україні та про возз'єднання з УРСР, що відкрило шлях до радянізації регіону – насильницького насадження норм економічного, суспільно-політичного та культурного життя Радянського Союзу.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Встановлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

Сприятливі умови для розвитку ринкових відносин в УСРР існували за часів реалізації заходів нової економічної політики (непу), яку більшовицький уряд проголосив 1921 р. внаслідок провалу політики воєнного комунізму.

Нова економічна політика передбачала використання механізмів ринкової економіки, зокрема:

• скасування заборон на приватне підприємництво;
• дозвіл на іноземні концесії;
• упровадження оренди, госпрозрахунку, кооперації;
• заміну продрозкладки продподатком тощо.

Ці заходи пожвавили господарське життя: швидко відновлювалася промисловість, сільське господарство, торгівля, товарно-грошові відносини. Легалізація приватнопідприємницької ініціативи сприяла становленню нової радянської буржуазії – непманів.

Неп згорнули 1928 р., замінивши її жорсткою централізованою плановою економікою, колективізацією та індустріалізацією.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

На фото бачимо уривок документа, де згадано адміністративний орган, а саме гетьманську комендатуру.

Наказ гетьманського коменданта стосувався порядку оформлення перепусток до будинку гетьмана Павла Скоропадського – очільника Української Держави (квітень – грудень 1918 р.).

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Початок Української революції. Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Г проголошення незалежності Української Народної Республіки (УНР) відбулося 22 січня 1918 р. Четвертим універсалом Центральної Ради

А Директорія УНР прийшла до влади внаслідок антигетьманського повстання в листопаді-грудні 1918 р. 

В укладення Варшавської угоди між УНР і Польщею, відомої як «пакт Пілсудського – Петлюри», відбулося у квітні 1920 р.

Б Другий Зимовий похід Армії УНР («Листопадовий Рейд») 1921 р. було організовано з метою підняти загальноукраїнське антибільшовицьке повстання

Правильна відповідь: 1 – Г, 2 – А, 3 – В, 4 – Б.

ТЕМА: Початок Української революції. Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності. Встановлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

1. Перший Всеукраїнський церковний собор 1921 р. проголосив автокефалію Української Православної Церкви. Майже одноголосно Василя Липківського було обрано митрополитом Київським і всієї України. Перехід Київської церкви під зверхність Московського патріархату 1686 р. було визнано неканонічним, а богослужіння мало вестися української мовою (Г).
2. Гетьман Павло Скоропадський 14 листопада 1918р. затвердив законопроєкт про заснування Української академії наук– критично важливої установи для розбудови Української держави та розвитку національної культури. Президентом УАН було обрано Володимира Вернадського, секретарем – Агатангела Кримського (В).
3. На Всеукраїнському національному конгресі, скликаному у квітні 1917 р., Головою Української Центральної Ради (УЦР) було обрано Михайла Грушевського. Конгрес визначив курс на національно-територіальну автономію України, а УЦР стала вищим представницьким органом українського народу (А).
4. Симон Петлюра, уклавши Варшавську угоду 1920 р., сподівався за допомогою союзників-поляків звільнити українські території від Червоної армії та відновити владу Української Народної Республіки. За умовами українсько-польського військово-політичного союзу Польща визнавала Українську Народну Республіку незалежною державою; Петлюра відмовлявся від Полісся, Західної Волині та Східної Галичини, а також Підляшшя, Холмщини та Берестя; українці та поляки домовилися спільно діяти проти більшовицької Росії (Б).

Правильна відповідь: 1 – Г, 2 – В, 3 – А, 4 – Б.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Монету присвячено Битві за Дніпро – наступальним операціям Червоної армії серпня – грудня 1943 р. з метою звільнення Донбасу, Лівобережної України та виходу на Правобережну Україну.

На реверсі монети розміщено стилізовану динамічну композицію із зображенням форсування Дніпра, унаслідок чого радянські війська 6 листопада 1943 р. звільнили від нацистів столицю України – місто Київ.

Стратегічно Битва за Дніпро забезпечила звільнення Правобережжя та створила умови для подальшого наступу. Її масштабність зумовила величезну кількість жертв серед військовослужбовців з обох боків і мирного населення.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

В уривку описано події 15 березня 1939 р., коли Сойм Карпатської України оголосив про державну незалежність. Цей акт відбувся на тлі прориву кордону угорськими військами.

Вже після офіційного проголошення незалежності рішенням уряду президент Августин Волошин надіслав у Берлін ноту з проханням про протекторат. Однак офіційний Берлін мовчав, оскільки долю краю вже було вирішено: нацистська Німеччина підтримала зазіхання угорців на Карпатську Україну.

18 березня 1939 р. Карпатська Україна припинила організований військовий спротив й була окупована.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Частиною колажу є фото діяча, яке вказує на те, що в матеріалах Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України йдеться про Нестора Махна – ідейного анархіста, ватажка селянського повстанського руху в 1918–1921 рр., командувача Революційної повстанської армії України.

Селянство Півдня України повірило в його здатність розв’язати нарешті аграрну проблему справедливо, бо Махно рішуче обстоював право селян вільно господарювати на своїй землі.

У різні часи Нестор Махно воював проти австро-німецьких окупантів, військ гетьмана Скоропадського, армії Денікіна та Врангеля, більшовиків (хоча кілька разів укладав із ними тимчасові союзи).

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

На картосхемі суцільною жирною лінією позначено територію Української Держави гетьмана Павла Скоропадського (квітень – грудень 1918 р.), яка охоплювала більшість етнічних українських земель у кордонах, визначених Берестейським договором: дев'ять губерній (Київська, Подільська, Волинська, Чернігівська, Полтавська, Харківська, Катеринославська, Херсонська, Таврійська) та частину сусідніх суміжних земель, зокрема Холмщину та Підляшшя.

Також на картосхемі відображено умови премілітарного (попереднього) мирного договору між Українською Державою та більшовицькою РСФРС: лінію розмежування військ (демаркаційну лінію) і нейтральну зону, де було заборонено перебувати будь-яким військам.

Гетьманат Павла Скоропадського було встановлено за прямої підтримки окупаційних військ держав Четверного союзу, які контролювали територію УНР після Берестейського миру.

Залежність від німецької влади зробила Скоропадського заручником  поразки Центральних держав у Першій світовій війні та призвела до падіння його режиму.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

Перша російська окупація (вересень 1914 – червень 1915 р.) була наслідком успішної для російської армії Галицької битви.

Задля швидкого включення регіону до складу Росії було створено тимчасову окупаційну адміністрацію – Галицько-Буковинське генерал-губернаторство на чолі з Г. Бобринським.

Російська окупаційна влада намагалася викорінити «мазепинські» настрої серед місцевого населення: депортувала «неблагонадійних»; закрила всі українські часописи; заборонила діяльність «Просвіти», Наукового товариства імені Шевченка, українських кооперативів, музичних товариств і театральних труп; проводила жорстку русифікацію і репресії проти греко-католицької церкви.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

В уривках зі «Щоденника» Євгена Чикаленка описано події Української революції 1917–1921 рр.

1. В уривку описано події початку лютого 1919 р., коли під час другої радянсько-української війни війська Директорії УНР під натиском більшовицьких сил були змушені залишити Київ. Вінниця стала тимчасовою столицею УНР (тут працювали уряд та міністерства), а у Фастові Симон Петлюра, як Головний Отаман, розгорнув свій штаб для керування обороною та подальшим відступом. (А) 
2. В уривку змальовано критичну ситуацію для білогвардійських військ Денікіна під Києвом під час наступу Червоної армії та українських повстанських загонів у листопаді 1919 р. (В)
3. В уривку йдеться про укладення Варшавської угоди у квітні 1920 р., згідно з якою Симон Петлюра, в обмін на визнання незалежності УНР і військову допомогу в боротьбі з більшовиками, погодився віддати полякам Галичину і Західну Волинь. (Б)
4. В уривку розповідається про розгром армії Врангеля обʼєднаними силами Революційно-повстанської армії України Нестора Махна та Червоної армії. (Г)

Восени 1920 р. залишки білогвардійських військ евакуювалися морем із Криму до Туреччини та Болгарії.

Правильна відповідь: 1 – А, 2 – В, 3 – Б, 4 – Г.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Одним із головних джерел валютних надходжень для індустріалізації в радянській Україні був експорт зерна, отриманого через примусову колективізацію та «ножиці цін» – штучне завищення цін на промислові товари та заниження на сільськогосподарські.

Агітаційний плакат «Ударний збір – більшовицькому врожаю» був ідеологічним складником сталінської політики суцільної колективізації та хлібозаготівельних кампаній початку 1930-х років в СРСР. Заклик до «ударних» темпів збору врожаю  фактично означав повне вилучення зерна у селян для потреб держави та експорту. Подібні заклики супроводжували репресіями, розкуркуленням і вивезенням продовольства, що стало причиною штучного голоду 1932–1933 рр. – Голодомору.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Встановлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні. Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні. Україна в роки Другої світової війни. Україна в перші повоєнні роки.

В Агітаційний плакат «Жінки йдіть у ради, комнезами, кооперацію!» був частиною кампанії із залучення жінок до громадсько-політичного життя в період нової економічної політики (1921–1928 рр.). На плакаті є напис кооперація (форма добровільного об'єднання дрібних виробників і споживачів), що була одним із ключових елементів непу.

Г Плакат «Делегатко, робітнице, ударнице, у боях за переможне завершення... будь у перших лавах!» змальовує образ ідеальної радянської жінки 30-х років XX ст., яка перевиконує пʼятирічний план або встановлює виробничий рекорд.

Пропаганда активно формувала культ жінки-трудівниці, адже з початком індустріалізації держава потребувала масової робочої сили.

Б Плакат «Більше хліба для фронту та тилу! Зібрати врожай повністю!» – приклад наочної агітації, спрямованої на максимальну мобілізацію зусиль, переважно жінок, у зборі врожаю, щоб забезпечити продовольством армію та тил під час німецько-радянської війни (1941–1945 рр.).

А Плакат «Відбудуймо на славу!» – це зразок радянської агітаційної графіки періоду повоєнної відбудови (1945–1953 рр.).

Правильна відповідь: 1 – В, 2 – Г, 3 – Б, 4 – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Австро-Угорщини в 1900–1914 рр. Україна в роки Першої світової війни. Початок Української революції.

1. Кирило Трильовський – громадсько-політичний діяч Галичини, засновник патріотичної руханково-пожежної організації «Січ», члени якої займалися не лише спортивно-оздоровчою діяльністю, але й просвітництвом у середовищі галицької молоді (Д).
2. Кость Левицький – співзасновник Української національно-демократичної партії, очільник Головної української ради, голова Державного секретаріату (уряду) ЗУНР (А).
3. Дмитро Донцов – лідер Союзу визволення України, ідеолог українського інтегрального націоналізму, філософ, публіцист і громадський діяч, що ідейно сформував і загартував  покоління національно свідомої української молоді, яка боролася зі зброєю в руках (В).
4. Євген Коновалець – учасник боїв за гору Маківка, ініціатор створення Галицько-Буковинського куреня січових стрільців – однієї з найбоєздатніших частин Армії УНР, лідер Української військової організації (УВО), перший голова Проводу Організації українських націоналістів (ОУН) (Б).

Правильна відповідь: 1 – Д, 2 – А, 3 – В, 4 – Б.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Монету присвячено одному із чільних провідників українського визвольного руху, генерал-хорунжому й Головнокомандувачу Української повстанської армії з 1943 до 1950 року Романові Шухевичу (Тарасові Чупринці).

Шухевич загинув у Білогорщі на Львівщині 5 березня 1950 року в бою із загоном радянських спецслужб.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Передумовою вступу Червоної армії на територію Західної України історики вважають укладення 23 серпня 1939 р. «пакту Молотова – Ріббентропа».

Цей договір про ненапад між Німеччиною і Радянським Союзом став ключовим етапом у розвʼязанні Другої світової війни. Він дав змогу Гітлеру уникнути війни на два фронти, а Сталіну – розширити кордони СРСР.

У таємному додатку до угоди сторони домовилися про лінію розмежування сфер впливу в Східній Європі.

Втілюючи підписані в Москві домовленості, Гітлер уже 1 вересня напав на Польщу й окупував її західну частину, а 17 вересня Сталін ввів війська зі сходу.

Намагаючись виправдати агресію, радянська пропаганда послуговувалася міфом про «визвольний похід» Червоної армії та «золотий вересень» 1939 року.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

У Роттердамі 23 травня 1938 р. радянський агент Павло Судоплатов убив лідера Організації українських націоналістів (ОУН) Євгена Коновальця.

Це поглибило суперечності в середовищі націоналістів і зрештою призвело до розколу організації на дві розсварені фракції, відомі за іменами своїх провідників – Андрія Мельника та Степана Бандери.

Радикальне (революційне) молодіжне крило ОУН (б) було зорієнтоване на безкомпромісну боротьбу, ОУН (м) сповідувала поміркованіший націоналізм.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Більшовицький уряд унаслідок провалу політики воєнного комунізму проголосив 1921 року нову економічну політику (неп).

Нова економічна політика передбачала використання механізмів ринкової економіки, зокрема скасування заборон на приватне підприємництво, упровадження оренди, економічних методів господарювання тощо.

Легалізація приватної підприємницької ініціативи суттєво пришвидшила процес становлення нової радянської або непманської буржуазії, представники якої здебільшого не були носіями підприємницьких традицій та етичних норм.

В умовах невизначеності, усвідомлюючи тимчасовість непу, під жорстким економічним та адміністративним тиском держави, непмани часто були марнотратними, використовували прибутки на задоволення власних потреб, задля швидкого заробітку обходили закон.

Стиль життя непманів контрастував із масовим безробіттям і злиднями в містах, де особливо помітною була соціальна диференціація.

Нову економічну політику згорнули 1928 року, замінивши її жорсткою централізованою плановою економікою, колективізацією та індустріалізацією.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Всеукраїнський хліборобський конгрес у Києві 29 квітня 1918 р. проголосив Павла Скоропадського гетьманом усієї України. Відразу було оприлюднено «Грамоту до всього українського народу» та Закон «Про тимчасовий державний устрій України», у яких гетьман оголосив Центральну Раду розпущеною, сповістив про перехід влади до своїх рук і проголосив створення Української Держави.

Попри те, що Павло Скоропадський зупинив управлінський хаос, почав відновлювати українську армію та державні інституції, стабілізував економіку, його режим упав уже в грудні 1918 р. Це було зумовлено втратою зовнішньої підтримки після поразки Німеччини в Першій світовій війні, масовими повстаннями селян проти відновлення поміщицького землеволодіння, соціальною напругою, конфліктом з українськими демократичними силами та проголошенням федерації з небільшовицькою Росією, що відвернуло від нього прихильників незалежності.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

Соціально-економічному розвитку українських земель у роки Першої світової війни (1914–1918 рр.) були властиві глибока криза, мілітаризація промисловості, руйнація сільського господарства та зниження рівня життя населення. Економіку було підпорядковано потребам фронту, наслідком чого стала інфляція – стрімке знецінення грошей, дефіцит товарів і зростання цін.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

У роки Першої світової війни російська влада проводила політику русифікації на окупованих територіях Східної Галичини та Північної Буковини. Було припинено діяльність українських політичних партій, громадських організацій і преси (2), оскільки російська адміністрація прагнула ліквідувати український національний рух.

Також здійснювалися арештовували й силою виселяли священників греко-католицької церкви (5), яку російська влада вважала опорою української національної ідентичності.

Крім того, ліквідовували українські навчальні заклади (7) і впроваджували російську систему освіти. Ці заходи були спрямовані на інтеграцію захоплених територій до Російської імперії та придушення українського національного життя.

Правильна відповідь – 2, 5, 7.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни (1939–1945 роки).

Найраніше відбулася оборона Одеси (А), яка тривала із серпня до жовтня 1941 року під час наступу німецьких і румунських військ.

Далі відбулася оборона Києва (Г) у липні-вересні 1941 року, що завершилася оточенням радянських військ.

Наступною була оборона Севастополя (В), яка тривала 250 днів із жовтня 1941 до липня 1942 року.

Найпізніше відбулося взяття Берліна (Б) у квітні-травні 1944 року.

Правильна відповідь: 1 – А, 2 – Г, 3 – В, 4 – Б.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні. Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Варіант відповіді А – Підкарпатська Русь отримала автономний статус у складі Чехословаччини у жовтні 1938 року. Офіційне затвердження автономного уряду Прагою відбулося 11 жовтня 1938 року

Варіант відповіді Б – Шахтинська справа – сфабрикований судовий процес над «шкідниками» у вугільній промисловості в Шахтинському районі Донбасу відбувся 1928 року.

Варіант відповіді В – визнання країнами Антанти входження Східної Галичини до складу Польщі відбулося 1923 року. Рішення було прийнято Радою послів Антанти у Парижі.

Варіант відповіді Г – розгляд справи «Спілки визволення України» (СВУ) відбувся у Харкові в 1930 р.

Правильна відповідь — 1 – В, 2 – Б, 3 – Г, 4 – А.

ТЕМА: Початок Української революції. Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності. Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Завдання перевіряє знання хронології подій Української революції та міжвоєнного періоду за історичними джерелами.

У варіанті відповіді А в «Державному вістнику» бачимо заголовок «Грамота до всього українського народу». Це був програмний документ гетьмана Павла Скоропадського від 29 квітня 1918 року, який проголосив створення Української Держави, скасував Центральну Раду і відновив приватну власність, закликаючи всіх громадян до розбудови держави.

У журналі «Нове мистецтво» бачимо, що йдеться про театр «Березіль» Леся Курбаса, одного з діячів «розстріляного відродження. Театр 1926 року було переміщено з Києва до Харкова, де він проіснував до 1933 року (року арешту Леся Курбаса) – варіант відповіді Б.

Наступним є «Вістник державних законів і розпорядків Західної області Української Народної Республіки» (варіант відповіді В). Назва ЗО УНР (Західна область УНР) зʼявилася після Акту про Злуку ЗУНР і УНР 22 січня 1919 року.

«Вістник Генерального секретаріату України» видавали 1917 року після створення Генерального секретаріату Української Центральної Ради (варіант відповіді Г).

Правильна відповідь: 1 – Г, 2 – А, 3 – В, 4 – Б.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

У наведеному уривку йдеться про політику радянської влади щодо знищення релігійних пам’яток, зокрема, Михайлівського Золотоверхого собору в Києві.

У 1930-х роках радянська влада знищила монастир, оскільки проводила антирелігійну політику та прагнула ліквідувати пам’ятки, пов’язані з релігією і національною історією.

У варіанті відповіді Б зображено Михайлівський Золотоверхий монастир.

Інші варіанти відповіді не задовольняють умови завдання:

А – Покровський собор у м. Харків.

В – Свято-Успенський кафедральний собор у м. Володимир.

Г – Собор св. Юра у м. Львів.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

7 серпня 1932 року було прийнято закон «Про охорону соціалістичної власності».

Він передбачав суворі покарання за будь-яке привласнення колгоспного майна, навіть за збирання кількох колосків на полі.

У народі цей закон назвали «законом про п’ять колосків», оскільки навіть за таке незначне порушення людей могли ув’язнити або розстріляти.

Цей закон став одним з інструментів здійснення Голодомору 1932–1933 рр.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Початок Української революції. Кримськотатарський національний рух у 1917 р. Створення Кримської Народної Республіки.

Монету присвячено події, яка пов’язана з діяльністю Номана Челебіджихана.

Він був лідером кримськотатарського національного руху та першим головою уряду (Курултаю) Кримської Народної Республіки (1917 р.).

Також він був муфтієм мусульман Криму й автором кримськотатарського національного гімну.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Початок Української революції.

В уривку описано переговори між Центральною Радою і Тимчасовим урядом у липні 1917 року.

Результатом компромісу став Другий Універсал Центральної Ради.

Цей документ передбачав визнання Центральної Ради органом влади в Україні, але водночас обмежував її повноваження. Компромісом Центральна Рада відмовлялася від проголошення автономії.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Наміри Німеччини на окупованих східних територіях було викладено в плані «Ост», що передбачав перетворення українських земель на життєвий простір для арійської раси, джерело постачання продукції та сировини.

Нацистському окупаційному режиму в Україні (так званому новому порядку) були властиві особлива жорстокість і масовий терор мирних громадян, вивезення працездатного населення на примусові роботи до Німеччини, експлуатація людських і природних ресурсів, економічне пограбування.

Правильна відповідь: 3, 5, 7.

ТЕМА: Початок Української революції. Встановлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні. Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні. Україна в роки Другої світової війни.

Б Кольорову листівку-плакат «Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці, запануєм і ми, браття, у своїй сторонці!..», створено наприкінці 1917 р. після ухвалення Третього універсалу Центральної Ради, яким проголошено Українську Народну Республіку (УНР).

Г Агітаційний плакат із гаслом «Здавайте хлібний податок» був інструментом радянської пропаганди під час періоду нової економічної політики 1921–1928 рр., яка передбачала заміну жорсткої продрозкладки на фіксований продовольчий податок (продподаток).

В Плакат «Дніпрельстан збудовано» приурочено до введення в дію 1932 р. Дніпровської гідроелектростанції (ДніпроГЕС) у Запоріжжі, яка стала символом успіхів сталінської модернізації та індустріалізації УСРР.

А Радянський плакат був складником пропагандистським міфу про «визвольний похід» Червоної армії вересня 1939 р. і частиною стратегії легітимізації в очах радянського суспільства вторгнення військ СРСР до Польщі.

Правильна відповідь: Б, Г, В, А.

ТЕМА: Початок Української революції. Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

1. Для противників Павла Скоропадського так звана «Федеративна грамота», яка проголошувала федерацію з небільшовицькою Росією, була доказом вибору ним проросійського курсу і, як наслідок, стала виправданням дій Директорії як штабу антигетьманського повстання (В)

2. 9 лютого (27 січня) 1918 року між Українською Народною Республікою з одного боку та Австро-Угорщиною, Німеччиною, Болгарією і Туреччиною – з іншого було підписано Берестейський (Брестський) мирний договір. Німецька та австро-угорська сторони зобов’язалися допомогти Українській Центральній Раді звільнити територію УНР від більшовиків. Їхні війська за угодою почали наступ, звільняючи українські землі від більшовиків. Владу Української Центральної Ради було відновлено (Д)

3. Після повалення влади гетьмана Павла Скоропадського Директорія ініціювала проведення Трудового конгресу, щоб розв'язати проблему організації влади в Україні й визначити форму державного правління. Рішенням конгресу до скликання парламенту законодавчу владу й оборону України було доручено Директорії УНР, що означало визнання Директорії вищою владою в Україні (А)

4. Всеукраїнський хліборобський конгрес 29 квітня 1918 року в Києві проголосив Павла Скоропадського гетьманом усієї України (Г)

Цей державний переворот відбувся за підтримки німецьких окупаційних військ на тлі невдоволення значної частини українського суспільства політикою Центральної Ради.

Правильна відповідь: 1 – В, 2 – Д, 3 – А, 4 – Г.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

1. Один із лідерів Української соціал-демократичної робітничої партії (УСДРП) Симон Петлюра ще в липні 1914 р. у статті «Війна і українці» закликав підтримати воєнні зусилля Росії у війні (В)

2. Товариство українських поступовців (ТУП) продемонструвало еволюцію поглядів: від підтримання Росії до нейтралітету (Г)

3. Головна українська рада (ГУР) закликала підтримувати Австро-Угорщину, сподіваючись на визволення підросійської України  та створення автономного краю на західноукраїнських землях (А)