Завдання за темою з історії України

ТЕМА: Україна у період загострення кризи радянської системи. Опозиційний рух. Основні вимоги та напрями опозиційного руху 1960–1970-х рр. Причини активізації опозиційного руху. «Дисидентство».

Це четверте завдання кластерного типу із запропонованих.

До виконання завдань 17–20 треба підходити комплексно. Першочерговим кроком є ідентифікація джерела й визначення його основних положень.

У цьому випадку маємо уривок документа організації дисидентів, що поставила перед собою мету боротися за права людини, які були закріплені в документах ООН і Заключному акті Наради з безпеки і співробітництва в Європі, що відбулася в м. Хельсінкі в 1975 р.

Мету, яка зазначена в уривку джерела, ставила перед собою Українська Гельсінська група – організація дисидентів.

Відповідь – А.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу і відродження незалежності України. Виникнення Народного руху України за перебудову. Розгортання соціального та національного руху.

Завдання передбачає перевірку знань основних подій боротьби за незалежність України.

Акція «Українська хвиля» (1990 р.) присвячувалася черговій річниці Акту Злуки між УНР і ЗУНР, що був ухвалений 22 січня 1919 р.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності. Ухвалення Конституції 1996 р. та змін до неї.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати ключові історичні документи на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – документ.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери, стилістика допомагають визначити, що джерело є уривком з Конституції України, яка була ухвалена 28 червня 1996 р.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності. «Революція Гідності».

Завдання передбачає перевірку сформованості вміння отримувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.

Джерелом є фотодокументи.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої з фото інформації завданню.

Предмет ідентифікації в завданні – події «Революції гідності».

Ключовим у джерелі є маркери – велика кількість учасників, прапор Євросоюзу, Державний Прапор України – дозволяють стверджувати, що фото В відповідає умовам завдання.

Відповідь – В.

ТЕМА: Післявоєнна відбудова і розвиток України в 1945 – початку 50-х років. Радянізація західних областей України.

Україна в умовах десталінізації. Лібералізація суспільно-політичного життя УРСР в середині 1950–1960-х рр.: припинення масових репресій, реабілітація. Виникнення дисидентського руху наприкінці 1950 – початку 1960-х рр.

Завдання передбачає перевірку знань основних дат визначених Програмою ЗНО.

Проведення польською владою операції «Вісла» відбулося 1947 р.

Українська робітничо-селянська спілка (УРСС) утворилася в 1959 р.

Засудження «культу особи» Й. Сталіна відбулося в 1956 р. на ХХ з’їзді КПРС.

«Саморозпуск» Української греко-католицької церкви (УГКЦ) зрежисовано радянською владою у 1946 р.

Відповідь: 1–Б, 2–Г, 3–В, 4–А.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики. Неп в УСРР. Відбудова народного господарства.

Радянська модернізація України. Сутність і наслідки політики форсованої індустріалізації та колективізації в Україні.

Україна під час Другої світової війни. Внесок українського народу в перемогу над Німеччиною та її союзниками.

Післявоєнна відбудова і розвиток України в 1945 – початку 50-х років. Відбудова промисловості.

Завдання передбачає перевірку сформованості вміння отримувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом. Джерелом є агітаційно-пропагандистські плакати.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на плакаті, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді.

Предмет ідентифікації в завданні – політика партійно-державного керівництва УСРР.

Зміст плакату А чітко вказує на кампанію боротьби з куркульством, яка супроводжувала процес насильницької колективізації (кінець 1920-х – початок 1930-х рр.).

Зміст плакату Б вказує на процес відбудови після Другої світової війни (друга половина 1940 – початок 1950-х рр.).

Зміст плакату В відображає процеси початку 1920-х рр. (запровадження продподатку в 1921р. та голоду 1921–1923 рр.).

Зміст плакату Г вказує на період Другої світової війни (1939–1945 рр.).

Відповідь: В А Г Б.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу і відродження незалежності України. Чорнобильська катастрофа. Виникнення Народного руху України за перебудову, перші альтеративні вибори до Верховної Ради. Прийняття Декларації про державний суверенітет.

Завдання передбачає знання перебігу подій періоду розпаду Радянського Союзу та відродження незалежності України.

Аварія на Чорнобильській АЕС сталася в 1986 р.

Народний рух України за перебудову створено в 1989 р.

Перші альтернативні вибори до Верховної Ради УРСР відбулися в березні 1990 р.

Декларація про Державний суверенітет України ухвалена Верховною Радою УРСР 16 липня 1990 р.

Відповідь: А Б В Г.

ТЕМА: Післявоєнна відбудова і розвиток України в 1945 – початку 50-х років. Хід операції «Вісла». Наслідки проведення операції «Вісла».

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, персоналії на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – заходи уряду Польської Народної Республіки.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «швидкими темпами переселити українців», «не створюючи компактні групи» – чітко вказують на заходи операції «Вісла» по депортації українського населення з Лемківщини, Посяння, Холмщини у західні і північні райони Польщі. Одним із наслідків цих заходів була часткова асиміляція українців у польському середовищі.

Відповідь – А.

ТЕМА: Післявоєнна відбудова і розвиток України в 1945 – початку 50-х років. Відбудова промисловості. Політика влади щодо економічного життя населення.

Завдання спрямоване на перевірку розуміння процесів відбудови в Україні після Другої світової війни. Як і в 1930-ті роки, влада використала трудовий ентузіазм робітників, які бажали якнайшвидше подолати негативні наслідки війни.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації. Зміни в сільському господарстві.

Завдання спрямоване на перевірку розуміння напрямів внутрішньої політики М. Хрущова.

Однією зі складових внутрішньої політики була реалізація низки надпрограм у сільському господарстві, які були покликані стрімко збільшити виробництво сільгосппродукції (освоєння цілинних і перелогових земель, «наздогнати та перегнати Америку» у виробництві м’яса і молока, кукурудзяна кампанія, меліорація, хімізація тощо).

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації. Кадрові зміни в політичному керівництві УРСР. П. Шелест.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, персоналії на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – автор книги, уривок з якої наведено.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «Кожний, хто живе на Радянській Україні, любіть її», «моя Україна», «наша Україна» – допомагають визначити уривок з книги П. Шелеста «Україно наша Радянська!».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи. Опозиційний рух. Основні вимоги та напрями опозиційного руху 1960–1970-х рр. Причини активізації опозиційного руху. «Дисидентство». В. Чорновіл, В. Стус.

Завдання передбачає перевірку сформованості вміння розпізнавати за портретними рисами історичні постаті.

Ідентифікація постатей дає змогу визначити, що на фото зображені Василь Стус, В’ячеслав Чорновіл, Іван Дзюба. Саме ці дисиденти провели в 1965 р. на прем’єрі фільму «Тіні забутих предків» у кінотеатрі «Україна» акцію протесту проти арештів дисидентів.

Відповідь – В.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу і відродження незалежності України. Загострення соціально-економічної кризи. Причини і наслідки поглиблення економічної кризи.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події на основі опрацювання уривку візуального історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у джерелі виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), характерні риси, що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – товарний талон 1990 р.

На це вказують написи «Запрошення. Придбання мила туалетного і господарського». Це джерело є яскравою ілюстрацією провалу політики «перебудови».

Відповідь – В.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу і відродження незалежності України. Акт проголошення незалежності України. Проведення референдуму та виборів Президента України.

Завдання спрямоване на перевірку знань подій становлення незалежної України. Під час Всеукраїнського референдуму 1 грудня 1991 р. питання було сформульовано так: «Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?».

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності. «Революція Гідності».

Завдання спрямоване на розуміння змісту гасел революцій.

Гаслами «Помаранчевої революції» були: «За чесні вибори!», «Бандитам тюрми!», «Ющенко – наш Президент!», «Ющенко. Так!». Відповідно, ці гасла не закликали до зміни системи, «…і найголовніше – пошук інструментарію для зміни цієї системи».

Іншими були гасла «Революції гідності». Протестуючі вимагали ліквідацію злочинного режиму, корупції та олігархії, продовження євроінтеграції тощо. Реалізація цих гасел є зміна системи відповідними інструментами. «Революція гідності» призвела до втілення процесу декомунізації, який гальмувався двадцять попередніх років, почата реальна децентралізація системи влади, розпочаті реформи МВС, Збройних Сил та інших силових структур, розпочата боротьба з корупцією тощо.

«Революцією згори» зазвичай позначають реформи, здійснювані владою, для запобігання соціального вибуху, революції.

«Культурна революція» – цей термін використовується для позначення кардинальних змін, які здійснили більшовики у 1920–1930-х роках з ідеологізації всіх сторін життя суспільства, Установлення контролю на культурою, насадження єдиного творчого методу – «соціалістичного реалізму».

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності. Анексія Криму.

Завдання передбачає опрацювання такого специфічного історичного джерела, як карикатура, демонстрацію уміння отримувати інформацію з джерела, застосовувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела.

Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дозволяють отримати уявлення про думки та настрої людей у певний час. Карикатури коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Однак слід пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні точки зору, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, нерідко спираючись на певні стереотипи. Тому слід особливу увагу звертати на правила інтерпретації й аналізу карикатури. Загалом інтерпретація та аналіз передбачають відповіді на такі запитання:

• Які персонажі, предмети, речі, зображено на карикатурі?
• Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображає карикатура?
• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подає карикатура?
• Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
• Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
• Чи спотворені реальні історичні події карикатурою?

Отже, карикатура, відповідно до умови завдання, присвячена подіям збройної агресії Росії проти України, що розпочалася 20 лютого 2014 р. та незаконної анексії Криму (офіційно проголошена 18 березня 2014 р.).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Післявоєнна відбудова і розвиток України в 1945 – початку 50-х років. «Саморозпуск» УГКЦ, «ждановщина», «космополітизм», «лисенківщина».

Україна в умовах десталінізації. «Політична реабілітація», «відлига», «раднаргоспи», «шістдесятники».

Україна у період загострення кризи радянської системи. «Застій», «номенклатура», «дефіцит», «самвидав», «правозахисник».

Україна в умовах незалежності. «Приватизація», «тимчасово окупована територія», «антитерористична операція (АТО)».

Завдання спрямоване на перевірку знань, понять і вміння оперувати понятійним апаратом. Слід встановити відповідність між історичними періодами другої половини ХХ – початку ХХІ ст. та поняттями.

Періоду післявоєнної відбудови та розвитку (1945 – початок 1950-х рр.) відповідають поняття: «"саморозпуск" УГКЦ», «ждановщина», «космополітизм», «лисенківщина».

Періоду «Україна в умовах десталінізації» (1953–1954 рр.) відповідають поняття «відлига», «політична реабілітація», «раднаргоспи», «шістдесятники».

Періоду «Україна в умовах незалежності (1991 – початок ХХІ ст.) відповідають поняття: «приватизація», «тимчасово окуповані території», «АТО», «європейська інтеграція».

Відповідь: 1–Г, 2–Д, 3–А, 4–В.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності. Заснування Збройних сил України. Ухвалення Конституції 1996 р. та змін до неї. Інтегрування України в європейське та світове співтовариство. Антитерористична операція.

Завдання передбачає опрацювання уривків з історичних джерела, демонстрацію вміння отримувати інформацію з джерел і застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом. Відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді.

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери, словосполучення, що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – події, процеси, що відбувалися за часів незалежності Україні.

Ключові слова-маркери дозволяють виділити такі події:

• вступ України до Ради Європи, який відбувся в 1995 р.,
• ухвалення Верховною Радою України Закону про створення Збройних Сил України (6 грудня 1991 р.),
• створення військово-цивільних адміністрацій у зоні проведення АТО (2015 р.),
• ухвалення Конституції України (28 червня 1996 р.).

Відповідь: В А Г Б.

ТЕМА: Післявоєнна відбудова і розвиток України в 1945 – початку 50-х років. Радянізація західних областей України.

Завдання спрямоване на перевірку розуміння мети здійснення колективізації на території Західної України в другій половині 1940-х – 1950-х рр.

Серед запропонованих варіантів відповідей правильними є:

• уніфікація системи господарювання на всій території УРСР,
• злам приватновласницької психології місцевого населення,
• утвердження соціальної структури радянського суспільства.

Відповідь: 1, 2, 7.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х).

Завдання скеровано на оцінювання сформованості знань про зміст сталінської політики в повоєнні роки, зокрема, її суспільно-політичний аспект.

Для відновлення жорсткого контролю над суспільством після Другої світової війни сталінське керівництво здійснило заходи (ідеологічна кампанія), які дістали узагальнювальну назву «ждановщина», за прізвищем тодішнього секретаря ЦК ВКП(б) з ідеології Андрія Жданова. Одним зі складників кампанії була боротьба з «безрідними космополітами».

Кампанія передбачала цькування в пресі й позасудові переслідування. Такий евфемізм компартійно-радянська «пропагандистська машина» застосовувала щодо діячів науки й культури, які за національністю були євреями. Їм закидали непатріотичне ставлення до радянської батьківщини і зрадництво на користь ворогів. Тобто в завуальованій формі компартійно-радянське керівництво СРСР / УРСР почало використовувати антисемітизм як складник офіційної ідеології.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х).

Завдання скеровано на оцінювання сформованості вміння здобувати інформацію з текстового історичного джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір правильного з-поміж наведених варіантів відповіді, переконавшись, що він не суперечить вибраним ключовим словам.

У завданні наведено уривок офіційного звернення влади Польщі щодо населення територій, охоплених проведенням урядової переселенської акції. З тексту очевидним є негативне ставлення польської влади до дій Української повстанської армії (УПА), членів якої названо «бандитами». Акцію польської влади проти мирного українського населення, яке підтримувало дії УПА, проведено 1947 р. й названо операцією «Вісла».

Унаслідок етнічної чистки з території Підляшшя, Холмщини, Посяння, Лемківщини депортовано все українське населення в західні й північні райони Польщі. Зрештою, після зникнення українського населення із цих регіонів, зник і сенс боротьби УПА на цих теренах.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х).

Завдання скеровано на оцінювання сформованості знань основних персоналій з історії України.

За портретними рисами на фото можна впізнати митрополитів Української греко-католицької церкви Йосипа Сліпого й Андрея Шептицького.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 роки).

Завдання скеровано на оцінювання сформованості вмінь визначати причиново-наслідкові зв’язки й розуміння основних понять і термінів з історії України.

Шістдесятники – назва покоління національно свідомих діячів української культури й інших народів СРСР, сформованого в умовах лібералізації радянського режиму у другій половині 1950-х – у першій половині 1960-х років. Своєю творчістю і життєвою позицією вони створили внутрішню моральну опозицію радянському тоталітарному режиму. Частина шістдесятників стала дисидентами.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 роки).

Завдання скеровано на оцінювання сформованості вмінь установлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Потрібно, узявши до уваги зазначені в завданні хронологічні рамки, визначити один із заходів здійснюваних за часів десталінізації, партійно-радянським керівництвом.

Серед наведених варіантів відповіді хронологічно відповідають умові завдання лише заходи з ведення широкомасштабного індустріального житлового будівництва. Зведення «хрущовок» стало вагомим чинником підвищення життєвого рівня значної частини населення УРСР.

У роки десталінізації за рішенням вересневого 1953 р. пленуму ЦК КПРС збільшено й присадибні господарства колгоспників. Але цей захід не відповідає хронологічним рамкам завдання, до того ж незабаром його нівельовано іншими заходами влади, які призвели до суттєвого зменшення присадибних ділянок.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 роки).

Завдання скеровано на оцінювання сформованості вміння здобувати інформацію з текстового історичного джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір правильного з-поміж наведених варіантів відповіді, переконавшись, що він не суперечить вибраним ключовим словам.

У завданні наведено уривок інтерв’ю представника влади, який здійснював репресії проти інакодумців в УРСР, у якому він указує на один з інструментів для здійснення переслідувань. Інакодумців в УРСР / СРСР називали дисидентами.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу й відродження незалежності України (1985–1991 роки).

Завдання скеровано на оцінювання сформованості вміння опрацьовувати такий специфічний вид історичного джерела як карикатура.

Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дають змогу дістати уявлення про думки й настрої людей у певний час. Карикатури коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Однак потрібно пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні погляди, бо висловлює лише свій або замовника. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, нерідко спираючись на певні стереотипи. Тому особливу увагу потрібно звертати на правила інтерпретації та аналізу карикатури. У загальному вигляді інтерпретація й аналіз передбачають відповіді на такі запитання:

• які персонажі, предмети, речі тощо зображено на карикатурі?
• Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображено карикатурою?
• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подано засобом карикатури?
• Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
• Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
• Чи спотворено реальні історичні події карикатурою?

На карикатурі, наведеній у завданні, відображено прагнення влади приборкати рух за перебудову, започаткований нею, але над яким вона втратила контроль.

На це вказує головний персонаж карикатури: суфлер, який намагається змінити, заперечити суть вимог населення, гасел політики (Гласність!). Про це свідчать його жести й транспарант зі словом «Ні!».

«Гласність» була складником політики «перебудови», започаткованої компартійно-радянським керівництвом у квітні 1985 року.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу й відродження незалежності України (1985–1991 роки).

Завдання скеровано на оцінювання сформованості знань про основні віхи боротьби за відродження незалежності України.

Загальноукраїнський страйк як форму боротьби в роки перебудови першими використали шахтарі, які виявилися найвразливішою категорією населення перед соціально-економічною кризою, якої зазнав СРСР.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності.

Завдання скеровано на оцінювання сформованості вміння здобувати інформацію з історичного джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір правильного з-поміж наведених варіантів відповіді, переконавшись, що він не суперечить вибраним ключовим словам.

Предмет ідентифікування в завданні – державний цінний документ – «Приватизаційний майновий сертифікат». Назва документу вказує на мету його випуску (емісії) – приватизація частки державного майна. Тож документ випущено з метою пришвидшити роздержавлення економіки.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності.

Завдання скеровано на оцінювання сформованості вміння здобувати інформацію з історичного джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір правильного з-поміж наведених варіантів відповіді, переконавшись, що він не суперечить вибраним ключовим словам.

За маркерами «протест», «Угода про асоціацію з ЄС» можна визначити, що в документі йдеться про оцінку подій Революції гідності.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х), в умовах десталінізації (1953–1964), у період загострення кризи радянської системи (1965–1985). Розпад Радянського Союзу й відродження незалежності України (1985–1991 роки).

Завдання скеровано на оцінювання сформованості вміння здобувати інформацію з історичного джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір правильного з-поміж наведених варіантів відповіді, переконавшись, що він не суперечить вибраним ключовим словам.

У завданні наведено чотири історичні джерела, які потрібно віднести до певного хронологічного періоду.

У джерелі 1 маркерами є словосполучення «Перший секретар ЦК КПУ М. Підгорний докоряв», «Драч, Дзюба, Вінграновський», «українські буржуазні націоналісти за кордоном», що однозначно вказують на період десталінізації, коли влада ще закликами, без жорстких обмежень чи репресій намагалась утримати митців від виявів опозиційності.

У джерелі 2 маркери такі: «Головною метою діяльності Рух визначає», «Рух діє в межах Конституції УРСР». Вони чітко вказують на період розпаду Радянського Союзу й відродження незалежності України, коли стала можливою діяльність неформальних організацій і, зрештою, багатопартійність.

У джерелі 3 маркерами є словосполучення «журнал «Вітчизна»», «національна обмеженість», «автори змальовують український народ ізольовано, у відриві від… великого російського народу», що однозначно вказують на період післявоєнної відбудови й розвиток України, коли українська культура була під тиском ідеологічної політики «ждановщини».

У джерелі 4 маркери такі: «Протягом останніх кількох років у СРСР проводяться політичні репресії над молодими людьми із середовища творчої та наукової інтелігенції», «В Україні… симптоми сталінізму». Вони чітко вказують на період загострення кризи радянської системи, коли влада розгорнула жорстку боротьбу проти дисидентів.

Правильна відповідь – 1Б 2Г 3А 4В.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 рр.) і в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 роки).

Завдання скеровано на оцінювання сформованості умінь установлювати послідовність історичних подій.

А Створення Левком Лук’яненком Української робітничо-селянської спілки відбулося у 1958 році.

Б Початок випуску В’ячеславом Чорноволом «самвидавського» журналу «Український вісник» припало на 1970 рік.

В Заснування Миколою Руденком Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінських угод відбулося 1976 року.

Г Акція протесту в кінотеатрі «Україна» за участі Василя Стуса проти масових арештів дисидентів відбулася 1965 року.

Завдання також можна розв’язати, з’ясувавши логіку подій.

А Створення Левком Лук’яненком Української робітничо-селянської спілки – це початок дисидентського руху.

Г Акція протесту в кінотеатрі «Україна» – протест проти першої хвилі арештів дисидентів.

Б Випуск В’ячеславом Чорноволом «самвидавського» журналу «Український вісник» – спроба висвітлити діяльність дисидентів, репресії проти них влади.

В Заснування Миколою Руденком Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – набуття дисидентським рухом напівлегального існування, в умовах коли керівництво СРСР взяло на себе зобов’язання дотримуватися прав людини.

Правильна відповідь – 1А 2Г 3Б 4В.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 рр.). Україна в перші повоєнні роки (1945–на початку 1950-х рр.)

Завдання передбачає перевірку знань про процес радянізації України, що включав колективізацію сільського господарства.

Процес колективізації у Східній, Центральній і Південній Україні був здійснений насильницькими методами наприкінці 1920-х – на початку 1930-х рр. У 1940–1950 рр. до складу УРСР увійшли землі Західної України, на які був поширений процес колективізації.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 рр.)

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), уміння отримувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції поставленого до неї запитання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з карти з кожним запропонованим варіантом відповіді.

На картосхемі зображено територію УРСР станом на 1954 р., коли було завершено формування території республіки в межах СРСР. На це вказують обриси кордонів. Частина територій позначена цифрами 1 (Закарпаття), 2 (Східна Галичина, Волинь), 3 (Північна Буковина, Хотинщина, Південна Бессарабія), 4 (Крим).

У 1954 р. до складу УРСР увійшов Крим (Кримська область).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 рр.)

Завдання передбачає перевірку знань про зародження дисидентського руху в Україні, зокрема, про утворення і діяльність Української робітничо селянської спілки.

УРСС була заснована в 1958 р. Л. Лук’яненком разом з І.Кандибою. Спілка ставила перед собою мету домагатися суверенітету і незалежності України мирними засобами. У 1961 р. спілка була викрита, а її члени засуджені.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.)

До виконання кластерних завдань 17–19 слід підходити комплексно.

Завдання передбачає опрацювання уривків з історичних джерел, демонстрацію вміння отримувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом. Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді.

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери, словосполучення, що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – автор твору.

Аналіз уривку джерела і визначення слів-маркерів: «визнаний класик соціалістичного реалізму», «багатостраждальний» твір», «пам’ятка козацького минулого», «основна увага в ньому приділена викриттю негативних явищ радянської дійсності» – дає змогу визначити автора твору, про який ідеться в уривку джерела» – О. Гончара. Зображення церковних соборів додатково вказує на назву роману «Собор». Цей твір був підданий критиці і забороні за часів «застою».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.)

До виконання кластерних завдань 17–19 слід підходити комплексно. 

Завдання передбачає перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, собор, описаний у романі, – це Троїцький собор у Новомосковську, який вміщений під літерою «Г». Додатковою вказівкою на цей собор є маркер у джерелі «пам’ятка козацького минулого». Серед чотирьох фотографій лише один належить до козацької спадщини.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.)

До виконання кластерних завдань 17–19 слід підходити комплексно.

Роман О. Гончара "Собор" був підданий критиці і забороні за часів «застою».

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.)

Завдання передбачає опрацювання такого специфічного історичного джерела, як карикатура, демонстрацію вміння отримувати інформацію з джерела, застосовувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела.

Карикатури дозволяють отримати уявлення про думки та настрої людей у певний час, коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Однак слід пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні точки зору, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, почасти спираючись на певні стереотипи. Тому слід особливу увагу звертати на правила інтерпретації та аналізу карикатури.

У загальному вигляді інтерпретація та аналіз передбачають відповіді на такі запитання:

• Які персонажі, предмети, речі, зображено на карикатурі?
• Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображає карикатура?
• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подає карикатура?
• Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
• Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
• Чи спотворені реальні історичні події карикатурою?

Отже, карикатура, відповідно до умови завдання, присвячена негативним проявам явища бюрократизації. На це вказують персонажі карикатури: розгублений відвідувач установи і два чиновники (1-й заступник і 2-й заступник), які, показуючи один на одного, не вирішують питання, з яким до них звернулися.

Бюрократизація – це процес усередині організацій державного або приватного сектора, що характеризується зростанням чисельності службовців і рівнів ієрархії, вузькою спеціалізацією функцій, ускладненням формальної регламентації діяльності. Бюрократизація може грати як позитивну роль (контрольованість, передбачуваність), так і негативну (утруднення комунікації, втрата гнучкості і продуктивності). Саме негативні прояви бюрократизації і відображає карикатура.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу та відродження незалежності України (1985–1991 рр.)

Завдання передбачає перевірку сформованості вміння отримувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – «революційна» подія.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «наметове містечко», «голодуючі студенти», «Голова Ради Міністрів В.Масола», «націоналізація майна КПРС та ВЛКСМ» – чітко вказують на події «революції на граніті» (з 2 по 17 жовтня 1990 р.).

Відповідь – В.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу та відродження незалежності України (1985–1991 рр.)

Завдання передбачає перевірку знань основних дат, визначених Програмою ЗНО.

24 серпня 1991 р. Верховна Рада України ухвалила Акт проголошення незалежності України, який 1 грудня 1991 р. був схвалений (90,32 % – голосів «за») на Всеукраїнському референдумі.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності

Завдання передбачає перевірку знань основних подій міжнародних відносин незалежної України та президенства Л. Кучми.

Вступ України до Ради Європи відбувся у 1995 р. Ця подія припадає на період президенства Л. Кучми (1994–2005 рр.).

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 рр.). Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.)

Завдання передбачає перевірку знань персоналій, передбачених Програмою ЗНО, і сфер їх діяльності.

Л. Костенко – поетичне мистецтво

О. Антонов – літакобудування

Л. Биков – кіномистецтво

А. Горська – образотворче мистецтво

Відповідь: 1–В, 2–Д, 3–А, 4–Г.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності

Завдання передбачає перевірку сформованості вмінь аналізу візуального історичного джерела, у цьому випадку плакату соціального змісту.

Правильні відповіді випливають з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді.

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у джерела виділяємо ключові слова-маркери, словосполучення, що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – змістове навантаження плакату.

Зображення, гасло («Поділися теплом із захисником») дає змогу визначити такі правильні відповіді:

- Плакат агітує брати участь у волонтерському русі.

- Плакат створений для стимулювання патріотичного піднесення.

- Поява плаката зумовлена агресією Росії на сході України.

Відповідь: 2, 5, 6.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 рр.)

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, персоналії на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова чи словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – роки повстання у ГУЛАГу. Знання цієї дати передбачено Програмою ЗНО.

Відповідь – В.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на фото зображено картину Т. Яблонської «Хліб» (створена у 1949 р.).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 рр.)

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, персоналії на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова чи словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – мета заходів партійно-радянського керівництва, які наведені в уривку джерела.

Ключові словосполучення-маркери – «державні закупівельні ціни збільшилися», «дозволило видавати колгоспникам аванс» – чітко вказують на посилення матеріальної зацікавленості селян у суспільному виробництві.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 рр.)

Завдання передбачає перевірку вміння характеризувати діяльність історичних постатей, які визначені Програмою ЗНО.

Ліна Костенко і Василь Симоненко належать до плеяди шістдесятників в українській культурі.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна у період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.)

Завдання передбачає перевірку розуміння процесів суспільно-політичного життя в СРСР наприкінці 1970-х – на початку 1980-х рр. Це період «застою». Для виправдання й приховування від громадян неможливості побудови комуністичного суспільства була конституційно закріплена концепція «розвиненого соціалізму».

«Розвинений соціалізм» – концепція, висунута у 1967 р. для нівелювання положень Програми КПРС, ухваленої у 1961 р., яка стверджувала, що «нинішнє покоління радянських людей буде жити при комунізмі».

Концепція була закріплена в преамбулі Конституції СРСР 1977 р., яка стверджувала, що неможливо здійснити негайний «стрибок» у комунізм. Має пройти час, упродовж якого соціалізм повинен розвиватися на власному ґрунті. Саме такий соціалізм називається «зрілим», «розвиненим».

Основні складові «розвиненого соціалізму» – це «загальнонародна держава» і «нова історична спільнота людей – радянський народ». Стверджувалося, що при розвинутому соціалізмі суспільство розвивається без конфліктів під «науковим» керівництвом КПРС. Проте ця концепція не врятувала СРСР від всеохопної кризи і розпаду.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна у період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр. )

Завдання спрямоване на перевірку знань основних понять і термінів, передбачених Програмою ЗНО.

«Самвидав» – це один з методів боротьби дисидентів проти радянської системи, який полягав у неофіційному виготовлені та розповсюджені літературних і публіцистичних творів в обхід державної цензури.

Відповідь – В.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу та відродження незалежності України (1985–1991 рр.)

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, персоналії на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова чи словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – спроба державного перевороту в СРСР.

Ключові словосполучення-маркери в джерелі – «19 серпня», «генерал В. Варенников… в ультимативній формі заявив Л. Кравчуку», «влада перейшла до ДКНС» – чітко вказують на одну з подій спроби державного перевороту в СРСР 19–21 серпня 1991 р. з метою усунути від влади М. Горбачова і згорнути перебудові процеси.

Цей невдалий переворот став каталізатором проголошення незалежності України й розпаду СРСР.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності

До виконання кластерного завдань № 21–23 слід підходити комплексно.

Першочергово слід визначити, що це за джерело і які викладені в ньому основні положення.

У цьому випадку джерелом є Постанова Верховної Ради України «Про військові формування на Україні» 1991 р.

Постанова була видана ВРУ, бо на час після проголошення незалежності України була єдиним легітимним вищим органом влади в республіці, який мав право приймати подібні рішення.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності

На час після проголошення незалежності України була єдиним легітимним вищим органом влади в республіці, який мав право приймати подібні рішення.

Отже, ухвалення цього документа зумовлене проголошенням незалежності України.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності

Завдання спрямоване на перевірку знань основних понять і термінів, передбачених Програмою ЗНО.

Створення збройних сил є одним з важливих складових процесу державотворення.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.)

Завдання спрямоване на перевірку вмінь установлювати причинно-наслідкові зв’язки подій періоду «застою».

Зміна політичного керівництва УРСР призвела до «другої хвилі» масових арештів дисидентів.

Після ліквідації рад народного господарства (раднаргоспів) відбулося відновлення вертикальної системи управління економікою.

Конституція УРСР 1978 р. , яка була створена на основі Конституції СРСР 1977 р., юридично закріпила однопартійну політичну систему.

Дисидентський рух був організаційно оформлений після підписання СРСР Гельсінського Заключного акту Наради з питань безпеки та співробітництва в Європі

Відповідь: 1–Б, 2–Г, 3–Д, 4–В.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х рр.). Україна в умовах десталінізації (1953–1964 рр.). Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.). Розпад Радянського Союзу та відродження незалежності України (1985–1991 рр.). 

Завдання спрямоване на перевірку вмінь встановлення послідовності подій.

Воно передбачає опрацювання такого специфічного історичного джерела, як карикатура, демонстрацію вміння отримувати інформацію з джерела, застосовувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела.

Карикатури коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Однак варто пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні точки зору, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, нерідко спираючись на певні стереотипи. Тому треба особливу увагу звертати на правила інтерпретації та аналізу карикатури. У загальному вигляді інтерпретація та аналіз передбачають відповіді на такі запитання:

• Які персонажі, предмети, речі, зображено на карикатурі?
• Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображає карикатура?
• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подає карикатура?
• Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
• Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
• Чи спотворені реальні історичні події карикатурою?

Отже, карикатура А, відповідно до умови завдання, присвячена явищу періоду Відлиги в СРСР (1953–1964 рр.), коли в країні, крім процесів десталінізації, здійснювалися масштабні надпрограми: освоєння цілини, кукурудзяна компанія тощо. Ключове слово-маркер у карикатурі «кукурудза».

Карикатура Б присвячена явищу періоду Відбудови в СРСР (1953–1964 рр.), коли в країні існувало таке явище, як «лисенківщина». Ідентифікувати його допомагають слова-маркери: «Генетика формальна. Схоластика звичайна», «Мічурінський сад».

Карикатура В присвячена явищу періоду незалежності України, коли в країні в умовах реформування відбулося зрощування бізнесу і влади, формування фінансово-промислових (олігархічних) груп.

Карикатура Г присвячена явищу періоду Перебудови в СРСР (1985–1991 рр.), коли спроби реформ призвели в країні до погіршення життєвого рівня населення і загострення проблеми дефіциту. На це вказує існування «талону на цукор».

Відповідь: Б, А, Г, В.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х рр.)

Завдання передбачає перевірку сформованості вміння отримувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.

Джерелами є агітаційно-пропагандистські плакати.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану в письмовому джерелі та на плакаті, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Предмет ідентифікації в завданні – зміст радянського пропагандистського плаката, що мав би сприяти поверненню радянських громадян, які через різні обставини в роки Другої світової війни опинилися за межами СРСР.

Зображення, написи («…повертаються з німецької неволі…») і гасла плаката дають змогу ідентифікувати період його створення, стиль і кому він присвячений.

Плакат створений після завершення бойових дій в Європі в роки Другої світової війни у стилі «соціалістичного реалізму» і присвячений жертвам нацистського «нового порядку» (остарбайтерам).

Відповідь: 1, 4, 5

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х рр.)

Кластерні завдання №14–16  потребують комплексного підходу для їх виконання.

Завдання має на меті перевірку вмінь аналізу історичного джерела.

Ключові слова-маркери – «дозвіл на проведення собору… у Львові», «рублі», «агенти» – дають змогу визначити, що йдеться про Львівський неканонічний собор 1946 р., який скасував Берестейську унію та об’єднав УГКЦ з Російською Православною церквою.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х рр.)

Кластерні завдання №14–16  потребують комплексного підходу для їх виконання.

Завдання має на меті перевірку знань процесів, пов’язаних з боротьбою радянської влади з Українською Греко-Католицькою церквою.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х рр.)

Кластерні завдання № 14–16 потребують комплексного підходу до їх виконання.

Ключові слова дають змогу визначити, що йдеться про об’єднання Української Греко-Католицької церкви з Російською Православною церквою.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 рр.)

Завдання має на меті перевірку знання основних понять, пов’язаних з періодом історії України в другій половині 1950-х – першій половині 60-х рр.

Це період, який отримав назву «відлига» і пов'язаний з перебуванням при владі в СРСР Микити Хрущова.

Серед широкої реформаторської діяльності партійного і державного лідера виділяються соціальні реформи, які сприяли життєвому рівню населенню. Одна із соціальних реформ передбачала забезпечення населення житлом. З цією метою розгорнулося широкомасштабне житлове будівництво. Типові будинки, які зводилися отримали назву «хрущовки».

«Хрущовки» – народна назва зазвичай чотири- чи п'ятиповерхових панельних/цегляних багатоквартирних будинків без технічного поверху, ліфта і сміттєпроводу, що почали масово споруджуватися в СРСР під час перебування при владі М. Хрущова для розв’язання житлової проблеми.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна у період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.)

Завдання передбачає знання основних понять і термінів, передбачених Програмою ЗНО.

Дисидентство (від лат. dissidens – незгодний) – суспільно-політичне або релігійне явище, характерне для держав з антидемократичним (авторитарним чи тоталітарним) режимом. Виявляється у відкритих мирних виступах незначної частини діячів (рідше організацій) проти панівного державного ладу або загальноприйнятих норм, протистоянні офіційній ідеології й політиці, відступництві від учення панівної церкви.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна у період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.)

Завдання має на меті перевірку знань змісту ідеологічної концепції розвитку СРСР («Розвинутий соціалізм»), яка стала основою періоду «застою».

«Розвинутий соціалізм» – концепція, висунута 1967 року для нівелювання положень Програми КПРС, ухваленої 1961 року, яка стверджувала, що «нинішнє покоління радянських людей буде жити при комунізмі».

Концепція була закріплена в преамбулі Конституції СРСР 1977 р., яка стверджувала, що неможливо здійснити негайний «стрибок» у комунізм. Має пройти час, упродовж якого соціалізм повинен розвиватися на власному ґрунті. Саме такий соціалізм називається «зрілим», «розвинутим». Основні складові «розвинутого соціалізму» – це «загальнонародна держава» і «нова історична спільнота людей – радянський народ».

Стверджувалося, що за розвинутого соціалізму суспільство розвивається без конфліктів під «науковим» керівництвом КПРС. Проте ця концепція не врятувала СРСР від всеохопної кризи й розпаду. Негативним її проявом для розвитку України стало посилення процесу русифікації та скорочення сфери вживання української мови.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна у період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.)

Завдання спрямоване на перевірку знань сфери діяльності зазначених діячів другої половини ХХ ст.

Життя та діяльність Сергія Параджанова, Івана Миколайчука, Леоніда Бикова були тісно пов’язані з українським кінематографом, зокрема (Параджанов і Миколайчук) – із розвитком українського поетичного кіно.

Відповідь – А.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу і відродження незалежності України (1985–1991 рр.)

Завдання передбачає опрацювання такого специфічного історичного джерела як карикатура, демонстрацію вміння отримувати інформацію з джерела, застосовувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела.

Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дозволяють отримати уявлення про думки та настрої людей у певний час.

Однак треба пам’ятати, що карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні точки зору, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, нерідко спираючись на певні стереотипи. Тому треба особливу увагу звертати на правила інтерпретації та аналізу карикатури.

У загальному вигляді інтерпретація та аналіз передбачають відповіді на такі запитання:

• Які персонажі, предмети, речі, зображено на карикатурі?
• Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображає карикатура?
• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подає карикатура?
• Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
• Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
• Чи спотворені реальні історичні події карикатурою?

Ключовими в карикатурі є такі маркери: зображення генерального секретаря ЦК КПРС М. Горбачова, слово-маркер «Ринок» і вислів фразеологізм – «довести до ручки».

Отже, карикатура, відповідно до умови завдання, присвячена явищу періоду Перебудови в СРСР, який був започаткований у квітні 1985 р. Економічні реформи цього періоду, які передбачали запровадження елементів ринкової економіки, призвели до розвалу радянської економічної моделі і стрімкому зубожінню населення.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності.

Завдання має на меті перевірку знань основних рис розвитку України наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст.

У цей період в економіці України спостерігається припинення десятирічного падіння виробництва, приборкання економічної кризи та інфляційних процесів.

Проте в цей час відбувається завершення становлення системи олігархічних фінансово-промислових груп, які постали через корупцію й непрозорість процесу приватизації. Ці групи взяли під контроль усі галузі економіки України і розподіл державного бюджету й активно стали впливати на політичні процеси в країні.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності.

Завдання має на меті перевірку сформованості вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки.

21 листопада 2013 р. за кілька днів до Вільнюського саміту східного партнерства Кабінет Міністрів України вирішив призупинити процес підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

Відмова уряду від європейського курсу, який асоціювався в українців з поліпшенням якості життя, реформуванням країни, став останньою краплею, яка змусила народ вийти на вулицю після першого ж заклику. Спроба влади силою розігнати Євромайдан дала поштовх Революції Гідності, яка призвела до повалення режиму Януковича.

2 березня новий уряд розпорядився відновити процес підготовки до підписання угоди. 21 березня представники ЄС і Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк підписали політичний блок Угоди – частину документа, яка стосується політичної взаємодії, питань безпеки та боротьби з тероризмом.

27 червня 2014 р. підписано економічну частину Угоди. 16 вересня 2014 р. Верховна Рада схвалила законопроект про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною та Європейським союзом, який в той самий день був підписаний Президентом України Петром Порошенком. Однак на вимогу Росії 12 вересня 2014 р. в Брюсселі на переговорах «Україна – Росія – ЄС» була досягнута домовленість про відтермінування імплементації угоди про створення зони вільної торгівлі Україна – ЄС до 31 грудня 2015 р.

З 1 листопада 2014 р. Україна приступила до реалізації основних положень Угоди, за винятком створення зони вільної торгівлі. З 1 січня 2016 р. в режимі тимчасового застосування також почали діяти положення щодо зони вільної торгівлі. Ратифікація Угоди була завершена з боку Євросоюзу 11 липня 2017 р. (затвердження Радою Європейського союзу). Угода повністю набула чинності 1 вересня 2017 р.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності. Розпад Радянського Союзу і відродження незалежності України (1985–1991 рр.). Україна у період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.). Україна в умовах десталінізації (1953–1964 рр.). Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х рр.)

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, персоналії на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова чи словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Ключові в джерелі № 1 словосполучення-маркери – «вихід на політичну арену… нових суспільних формувань», «характер виборів… акцент на альтернативності» – чітко вказують на перші альтернативні вибори до Верховної Ради УРСР навесні 1990 р. Ця подія відповідає періоду розпаду Радянського Союзу та відродження незалежності України (1985–1991 рр.).

Ключові в джерелі № 2 словосполучення-маркери – «стійкість і мужність української армії», «підтримка армії з боку народу», «тиск Заходу», «Росія… агресія» – указують на те, що в джерелі йдеться про збройну агресію Росії проти України (2014 і понині).

Ключове в джерелі № 3 словосполучення-маркер – «звільнити з-під адміністративного нагляду кримських татар» – чітко вказує на один із заходів влади СРСР періоду десталінізації. Проте цей захід був обмеженим. Кримським татарам, які були депортовані у 1944 р., не дозволили повернутися на батьківщину.

Ключові в джерелі № 4 словосполучення-маркери – «У СРСР побудоване розвинене соціалістичне суспільство», «нова історична спільнота – радянський народ» – чітко вказують на ідеологічні гасла, які були сформульовані наприкінці 1960-х рр. і закріплені в Конституції СРСР 1977 р.

Відповідь: 1–Г, 2–Д, 3–Б, 4–В.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х рр.)

Завдання спрямоване на перевірку вмінь аналізу історичного джерела, знань основних подій, дат, понять і термінів, передбачених Програмою ЗНО.

До виконання кластерних завдань 5–7 треба підходити комплексно.

Першочерговим завданням є визначення, що це за джерело і які основні положення викладені в ньому.

У цьому випадку подано уривок джерела, який оповідає про події часів здійснення комуністичною польською владою операції «Вісла». На це вказують слова і словосполучення-маркери: «Центрального табору праці в Явожно, розташованого на території філіалу колишнього концентраційного табору в Освенцимі», «особи, “підозрювані у зв’язках з УПА”», «селяни, які потрапили до табору через так звану “колективну відповідальність”», «через концентраційний табір пройшло 3 936 українських в’язнів», «160 в’язнів унаслідок тортур і самогубств загинули».

Наповнення табору в’язнями відбувалося внаслідок реалізації операції «Вісла».

Операція «Вісла» (28 квітня – 29 липня 1947 р.) – військово-політична операція польської комуністичної влади, що стала інструментом етнічної чистки та полягала в депортації всього українського населення з південно-східних регіонів Польщі (Лемківщина, Холмщина, Надсяння й Підляшшя) до її північно-західних земель. Операція підірвала соціальну базу діяльності УПА і призвела до припинення її діяльності на цих територіях («Закерзоння»).

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х рр.)

До виконання кластерних завдань 5–7 треба підходити комплексно.

Подано уривок джерела, який оповідає про події часів здійснення комуністичною польською владою операції «Вісла».

Операція «Вісла» здійснювалася у 1947 р.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х рр.)

До виконання кластерних завдань 5–7 треба підходити комплексно.

У джерелі йдеться про події часів здійснення комуністичною польською владою операції «Вісла».

Функціонування «табору праці» було складовою процесу депортації.

Депортація – примусове, насильницьке переселення людей за межі місць їх постійного проживання.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Перелік пам’яток архітектури та образотворчого мистецтва, обов’язкових для розпізнавання абітурієнтами

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні мистецько-стильові риси.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

У цьому випадку з чотирьох запропонованих треба визначити картину видатного майстрині пензля Катерини Білокур. Стильові ознаки дають змогу вказати, що картина К. Білокур позначено літерою В.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х рр.)

Завдання передбачає опрацювання такого специфічного історичного джерела, як карикатура, демонстрацію вміння здобувати інформацію з джерела, застосовувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела.

Загалом інтерпретація та аналіз передбачають відповіді на такі запитання:

• Які персонажі, предмети, речі, зображено на карикатурі?
• Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображає карикатура?
• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подає карикатура?
• Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
• Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
• Чи спотворені реальні історичні події карикатурою?

Отже, карикатура, відповідно до умови завдання, присвячена негативним проявам декларативності основних положень Конституції СРСР, зокрема, «Україна має право виходу з СРСР». На це вказують персонажі карикатури: Йосип Сталін (тримає в руці Конституцію) і українець, який міцно прив’язаний до гирі, на якій напис «Москва».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965-1985 рр.)

Завдання передбачає перевірку знань про економічний розвиток УРСР на початку 1980-х рр.

Для виконання завдання треба свої знання зіставити із запропонованими відповідями і обрати правильну, яка характеризує особливості економічного розвитку у зазначений період.

Із запропонованих особливостей характерним було стрімке зростання дефіциту товарів народного споживання.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна у період загострення кризи радянської системи (1965-1985 рр.)

Завдання спрямоване на перевірку знань основних понять і термінів, передбачених Програмою ЗНО.

Із запропонованих варіантів відповіді наведені ознаки вказують на поняття номенклатура.

Номенклатура – перелік посад, правляча верхівка соціалістичного суспільства, що володіє певними соціальними привілеями.

Відповідь – В.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу і відродження незалежності України (1985-1991 рр.)

Завдання передбачає перевірку знань основних подій, визначених Програмою ЗНО.

Напередодні розпаду СРСР у складі УРСР у лютому 1991 р. було створено територіальну автономію – Кримську Автономну Радянську Соціалістичну Республіку. Рішення про її утворення було схвалено на кримському референдумі (93,26% – «за») 20 січня 1991 р. Єдиною політичною силою, яка виступила проти референдуму була Організація кримськотатарського національного руху.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності.

Завдання передбачає перевірку знань основних віх державотворчого процесу в Україні.

Наведений уривок джерела є статтею 2 розділу I Конституції України.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності.

Завдання передбачає перевірку сформованості вмінь аналізувати історичне (візуальне) джерело.

У цьому випадку бачимо плакат, на якому зображено видатного поета Тараса Шевченка (можна впізнати за основними рисами обличчя й по напису) в однострої Збройних Сил України. Гасло плакату «Шевченко мобілізує» вказує на ту роль, яку відіграє поезія поета у зміцненні бойового духу українського війська в умовах розгортання російської агресії проти України.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 рр.)

Україна в період загострення кризи радянської системи (1965-1985 рр.)

Завдання передбачає перевірку знань основних фактів біографії діячів української культури і громадських діячів (дисидентів) другої половини ХХ ст.

Василь Симоненко був автором збірки «Лебеді материнства», «Земне тяжіння», «самвидавської» сатири «Некролог кукурудзяному качанові», «Злодій», «Суд».

Микола Руденко – автор поезії «Всесвіт у тобі», «Оновлення», один із засновників і керівників Української Гельсінської групи.

Василь Стус автор збірок «Круговерть», «Зимове дерево», «Веселий цвинтар», член Української Гельсінської групи.

В'ячеслав Чорновіл автор «самвидавської» збірки «Лихо з розуму», журналу «Український вісник», член Української Гельсінської групи.

Відповідь: 1–Д, 2–Г, 3–В, 4–Б.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 рр.)

Завдання спрямоване на перевірку вміння розпізнати історичні персоналії за портретними рисами (автентичними пам’ятками – живописними портретами, фотографіями тощо), характеризувати діяльність цієї людини та визначати етапи її діяльності.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, за портретними рисами можна визначити, що на фото зображено Першого секретаря ЦК КПРС Микиту Хрущова. Зображення його з качаном кукурудзи є додатковою підказкою для відповіді.

Наступний етап у виконанні завдання передбачає зіставлення наведених фактів з біографій з основними віхами діяльності М. Хрущова. За часів перебування його при владі в СРСР колгоспникам було надано право на пенсію, проведено масштабне індустріальне житлове будівництво, створено раднаргоспи (територіальні органи управління).

Відповідь: 1, 3, 5.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х рр.)

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вмінь аналізу історичного джерела.

Завдяки словам-маркерам у тексті джерела – «Улітку 1946 р. потік сільського населення з центральних і південних областей у західні області України», «органами транспортної міліції УРСР було знято… з поїздів» – можна визначити, що йдеться про події голоду 1946–1947 рр. Голод менше вразив західні області України, і населення з центральних, східних, південних регіонів намагалося потрапити на захід, щоб придбати там продовольчі припаси. Радянські каральні органи намагалися перешкодити цьому.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939-1945 рр.)

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вмінь аналізу історичного джерела, зокрема статистичного матеріалу.

Аналіз діаграми показує докорінну зміну складу населення. Причиною цього стала масова депортація населення: німців (1941 р.), кримських татар, болгар, греків, вірмен (1944 р.) та інших.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації

Завдання спрямоване на перевірку знань основних понять/термінів, передбачених Програмою ЗНО.

«Відлига» – неофіційна назва періоду історії СРСР, що розпочався після смерті Й. Сталіна і припадає на період перебування при владі М. Хрущова (друга половина 1950-х – початок 1960-х рр.). Його характерними рисами були певний відхід від жорсткої сталінської тоталітарної системи, спроби її реформування в напрямі лібералізації та гуманізації політичного, громадського життя. Вислів «хрущовська відлига» пов'язаний з назвою повісті Іллі Еренбурга «Відлига».

Саме в цей час було започатковано процес політичної реабілітації незаконно засуджених у результаті сталінських репресій.

Реабілітація (політична) – політичний процес із відновлення історичної правди та справедливості, чесного імені щодо репресованих осіб за необґрунтованими звинуваченнями. Реабілітація не передбачає компенсацію за невиправдані страждання чи загибель.

Правильна відповідь – В.