ІСТОРІЯ УКРАЇНИ ВІД НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО КІНЦЯ ХІХ ст. – ІСТОРІЯ УКРАЇНИ ВІД НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО КІНЦЯ ХІХ ст.

ТЕМА: Королівство Руське (Галицько-Волинська держава). Монгольська навала.

Родове боярство наважилося оголосити князем одного зі своїх представників у - Галицькому князівстві.

Останнього правителя Галицько-Волинської держави Юрія ІІ Болеслава Тройденовича отруєно боярами  1340 року. Галицька земля була боярською республікою до 1349 року, коли помститися за смерть похресника вирішив король Польщі Казимир ІІІ Великий, що вилилось у пограбування Львова.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Русь – Україна (Київська держава).

Після смерті Ярослава Мудрого в Київській державі було утворено тріумвірат князів.

Ярослав Мудрий помер у 1054 році. У своєму заповіті він розділив Руську землю між п'ятьма синами, але найважливіші землі та владу отримали троє старших:

• Ізяслав (Київ)

• Святослав (Чернігів)

• Всеволод (Переяслав)

Ці три князі створили так званий тріумвірат Ярославичів, який до 1073 року фактично керував усією Київською Руссю, спільно розв'язуючи ключові питання, видаючи закони (доповнення до "Руської Правди") та воюючи проти спільних ворогів.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Русь – Україна (Київська держава).

На картосхемі стрілками позначено шлях здійснення полюддя першими київськими князями.

На картосхемі зображено маршрут, що починається з Києва, проходить через землі деревлян, дреговичів, радимичів, сіверян та повертається до Києва. Цей круговий маршрут є класичним маршрутом полюддя — щорічного збору данини, який здійснювали київські князі зі своїх підвладних племен.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Стародавня історія України.

Елементами оздоблення археологічної пам’ятки, зображеної на фото, є фігурки воїнів – скіфів. На світлині зображений золотий гребінь із кургану Солоха.  Елементами оздоблення гребеня є фігурки скіфських воїнів, що беруть участь у битві.

Правильна відповідь – А.

Імена кошових отаманів Запорозької Січі:

• 3 – Петро Калнишевський: Останній кошовий отаман Нової (Підпільненської) Січі. Після руйнування Січі був засланий на Соловки.

• 4 – Іван Сірко: Найвідоміший кошовий отаман Чортомлицької Січі (друга половина XVII ст.). Провів десятки переможних походів проти Османської імперії та Кримського ханства.

• 7 – Кость Гордієнко: Кошовий отаман часів Мазепи. Підтримав союз із Карлом XII, був отаманом Кам'янської та Олешківської Січей.

Відповідь: 3, 4, 7.

Головними суперниками в боротьбі за галицько-волинську спадщину після смерті князя Юрія II Болеслава у 1340 році були:

1. Велике князівство Литовське

2. Королівство Польща

6. Королівство Угорщина

Після отруєння Юрія II Болеслава 1340 року Галицько-Волинське князівство втратило центральну владу, і його землі стали об'єктом тривалої війни за спадщину, що тривала до 1392 року.

Відповідь: 1, 2, 6.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII – в першій половині XVIII ст. Культура України кінця XVIII – першої половини XIX ст. Культура України б другій половині XIX – на початку XX ст.

Б бароко – панівний стиль у європейському мистецтві, архітектурі, музиці й літературі кінця XVI – середини XVIII ст., який характеризується пишністю, декоративністю орнаментики, експресивністю, використанням алегорій та символів, парадністю та урочистістю.

А романтизм – ідейний та художній напрям у культурі кінця XVIII – першої половини XIX ст., представники якого висували на перший план інтереси особи та почуття і використовували у своїй творчості історичні й фольклорні теми.

В реалізм – напрям у літературі та мистецтві XIX – XX ст., представники якого зосереджувалися на деталях життя, соціальних конфліктах та типових характерах, правдиво й об'єктивно відтворюючи дійсність.

Г модерн – художній стиль у мистецтві, архітектурі та дизайні кінця XIX – початку XX ст., в основі якого закладено ідеологію створення прекрасного та нового стилю, не схожого на все, що було до цього.

Правильна відповідь: 1 – Б, 2 – А, 3 –В, 4 – Г.

Правильна послідовність:

А (1036 р.): «Ярослав ... печеніги». Уривок описує про остаточну перемога князя Ярослава Мудрого над печенігами.

В (1054 р.): «Тепер же заповідаю стіл свій у Києві старшому синові моєму, братові вашому Ізяславу». Уривок описує смерть Ярослава мудрого і розподіл земель між його синами (Ярославичами).

Б (1067–1068 рр.): «…почав міжусобну війну Всеслав, син Брячеслава, полоцький і зайняв Новгород». УРивок описує поразку Ярославичів (Ізяслава, Святослава і Всеволода) від полоцького князя Всеслава на річці Немізі. Ця подія відбулася вже після смерті Ярослава Мудрого.

Г (1097 р.): «І хай кожен тримає отчину свою». Уривок описує рішення Любецького з'їзду князів, яке закріпило принцип "вотчини" і остаточно підтвердило роздробленість. Учасниками з'їзду були вже наступні покоління князів: Святополк (онук Ярослава), Володимир Мономах (син Всеволода) тощо.

Відповіді: А, В, Б, Г.

У завданні учасників просять поставити у відповідність прізвища історичних діячів кінця ХІХ – початку ХХ ст. і факти їхньої діяльності.

Діяльність історичних осіб, прізвища яких маємо в лівій колонці, відповідає періоду кінця ХІХ – початку ХХ ст.. Таким чином, у правій колонці варіант В мав би бути відкинутий (ідеться про ініціатора відкриття Харківського університету В. Каразіна).

Далі застосовуємо свої знання. Видавець щоденних україномовних газет – Є. Чикаленко. Його слова «Україну слід любити не лише до глибини душі, а й до глибини кишені» звучать і досі актуально.

М. Драгоманов пов’язаний з журналом «Громада», що видавався у Женеві.

Б. Грінченко ніколи не був промисловцем, натомість разом із М. Міхновським був одним з фундаторів «Братства тарасівців».

І навіть якщо ви не пам’ятаєте Б. Ханенка, то це прізвище автоматично стає в правильну відповідність.

Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–Г, 4–Д.

1 — Г: Жванецька облога (1653 р.). Остання масштабна військова операція Богдана Хмельницького проти Речі Посполитої перед укладанням союзу з Московським царством. Через зраду кримського хана битва закінчилася підписанням Кам'янецької угоди.

2 — Д: Конотопська битва (1659 р.). Видатна перемога війська гетьмана Івана Виговського над московською армією князя Трубецького під час московсько-української війни.

3 — А: Пилявецька битва (1648 р.). Блискуча перемога повстанців над польським військом (яке козаки висміювали як «перинників»), що відкрила Хмельницькому шлях на Галичину.

4 — Б: Берестецька битва (1651 р.). Найбільша і одна з найважчих битв війни, де через відступ татар козацьке військо зазнало поразки, що призвело до підписання Білоцерківського договору.

Відповідь: 1–Г, 2–Д, 3–А, 4–Б.

1-Г. Похід Аскольда на Константинополь (860 р.) призвів до укладення першого відомого договору Русі з Візантією, що ознаменувало вихід Русі на міжнародну арену та започаткувало її дипломатичну історію.

2-В. Розгром Хозарського каганату (965 р.) Святославом усунув могутній буфер між Руссю та східними кочовиками. Це відкрило шлях на Русь новим, більш небезпечним кочовим ордам, зокрема печенігам, а пізніше половцям.

3-Б. Об’єднання Галицького і Волинського князівств (1199 р.) Романом Мстиславовичем створило Галицько-Волинське князівство – наймогутнішу державу Південно-Західної Русі, яке стало новим потужним центром політичного та економічного життя після занепаду Києва.

4-А. Похід Батия (1237–1241 рр.) розпочав монгольську навалу, що мала катастрофічні наслідки: руйнування більшості міст, масові вбивства, захоплення в полон майстрів і, як наслідок, занепад ремесел і торгівлі.

Відповідь: 1–Г, 2–В, 3–Б, 4–А.

ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ ст. – на початку ХХ ст.

Серед осіб у Списку персоналій обов’язкових для візуального розпізнавання є лише дві жінки – Леся Українка та Соломія Крушельницька.

Фото Соломії Крушельницької бачимо в цьому завданні. Усесвітньо відома українська оперна співачка з Галичини 1893 року дебютувала на сцені Львівської опери. Навчалася в майстрів оперного співу Італії. Із 1895 р. виступала в усіх великих операх Європи й Америки.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в Австрійській (Австро-Угорській імперії) в другій половині ХІХ ст.

«Нова ера» – це спроба лідерів українського та польського рухів Галичини наприкінці 1880-х – на початку 1890-х рр. досягти порозуміння, яка вилилася в «джентльменську угоду» про взаємні поступки, що діяли впродовж 1890–1894 рр. «Джентльменська угода» не притаманна соціал-демократам, а тим паче радикальному рухові; москвофіли ж убачали розвиток українських земель у російській співпраці. Залишається лише одна відповідь – народовці.

Відповідь – В.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Після реформи 1861 р. в аграрних відносинах поєднувалися дві системи господарювання: 

• відробіткова, яка була прямим залишком панщини;
• ринкова, яка ґрунтувалася на вільнонайманій праці і поступово витісняла відробіткову.

Російський уряд розвивав неросійські регіони імперії, у тому числі Україну, виходячи виключно з інтересів імперії. Унаслідок цього в Україні прогресували тільки ті галузі промисловості, які не мали відповідних природних умов в Росії (цукрова), або ті, що постачали сировину та напівфабрикати для російської індустрії.

Відповідь – В.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Це завдання можна виконати у два способи.

Перший: треба пригадати дати Кримської війни, а також дати історичних подій у варіантах відповідей. Варіант А – початок ХІХ ст., варіант В – 1825–1826 рр., варіант Г – 30-ті або 60-ті роки ХІХ ст. Натомість нам потрібно знайти подію 1850-х років.

Другий спосіб пов'язаний з терміном: «ополчення» – це допоміжне військо, створюване в надзвичайних умовах воєнного часу з добровольців – цивільного населення, здатного тримати зброю, але звільненого від дійсної військової служби. Під це визначення підходить лише «Київська козаччина».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Культура України в кінці XVIIIст. – першій половині ХІХ ст.

Пам'ятник градоначальникові та генерал-губернаторові Арману Емманюелю дю Плессі де Рішельє в Одесі (скульптор І. Мартос, 1828) є не лише окрасою міста. Це практично візитівка південної Пальміри. До того ж цей пам’ятник входить до Переліку пам’яток архітектури та образотворчого мистецтва, обов’язкових для розпізнавання учасниками ЗНО.

Відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австрійської імперії в другій половині XVIII ст. – першій половині ХІХ ст.

Якщо перефразувати, то в умові завдання нас запитують, яка з представлених організацій першою ставила політичну вимогу.

З-посеред варіантів вибирати треба з двох: В або Г.

Варіант А відкидаємо, бо Наукове товариство ім. Т. Шевченка – це структура, що опікувалася  питаннями розвитку української науки, а питання політичні не були для неї пріоритетними.

Священники, зокрема Товариство галицьких греко-католицьких священників (варіант Б), своїм завданням вбачало просвітницьку діяльність.

А от політичні питання стають для українців можливими в час «весни народів»: саме тоді формується перша політична структура українців, перший парламентський досвід. Пригадавши рік утворення Русько-української радикальної партії (1890), ми виходимо на правильну відповідь – Головна руська ради (1848).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Культура України наприкінці XVIII ст. – першій половині ХІХ ст.

Ліквідація царською владою греко-католицької церкви на Правобережній Україні відбулася 1839 р.

Ця подія стала результатом тривалої політики російського самодержавства, спрямованої на повну уніфікацію релігійного життя та послаблення польського впливу на Правобережжі.

У 1834 р. було відкрито університет у Києві, а вже через п’ять років українці Правобережжя мали повністю перейти в підпорядкування московського патріархату, відкинувши все, що пов’язувало їх з поляками, у цьому випадку з католицизмом.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII ст. – у першій половині ХІХ ст.

Правильна відповідь українського національного відродження.

Цей уривок описує перший етап українського руху, який історики називають «дворянським» або «академічним».

Наприкінці XVIII – на початку XIX століття саме нащадки козацької старшини, які отримали російське дворянство, стали першими носіями української ідеї.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII ст. – першій половині ХІХ ст.

Правильна відповідь «кріпосництво», «промисловий переворот».

Це ключові терміни, які описують суперечливий характер тієї епохи: одночасне панування старої феодальної системи та народження нової капіталістичної економіки.

Кріпосництво: Наприкінці XVIII ст. (1783 р. на Лівобережжі та Слобожанщині) Російська імперія остаточно закріпачила селян. У першій половині XIX ст. ця система досягла свого піку та почала занепадати, оскільки праця кріпаків була неефективною.

Промисловий переворот: Як ми вже розбирали, у 30-х – 40-х роках XIX ст. в Україні почався перехід від ручної праці до машинної (з'явилися перші парові заводи, особливо цукрові).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у другій половині XVIII ст.

Гайдамацький рух у XVIII ст. набув поширення на території Правобережної України.

Гайдамацький рух — це національно-визвольна та соціальна боротьба українського народу проти польського панування на Правобережній Україні у XVIII столітті.

Коліївщина (1768 р.) — найвищий етап гайдамацького руху, який переріс у масштабне національно-визвольне повстання на Правобережній Україні проти польського панування.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII – у першій половині XVIII ст.

У наведеній пам’ятці (гравюрі І. Мигури «Іван Мазепа серед своїх добрих справ», 1706 р.) уславлено здобутки та успіхи гетьмана в культурно-просвітницькій сфері.

На гравюрі зображено гетьмана Івана Мазепу в оточенні алегоричних постатей, які уособлюють різні науки та чесноти.

У верхній частині гравюри ви бачите сім церков, які були побудовані або капітально відреставровані коштом Мазепи в Києві та інших містах (зокрема Софійський собор, Богоявленська церква Братського монастиря тощо).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII – у першій половині XVIII ст.

На фото зображено гравюру Івана Мигури «Іван Мазепа серед своїх добрих справ» 1706 р.

Отже, твір присвячено гетьманові І. Мазепі.

У центрі композиції зображено Івана Мазепу в образі лицаря-захисника православної віри та наук

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII – у першій половині XVIII ст.

Розглянута пам’ятка є яскравим прикладом гравюри ( Івана Мигури «Іван Мазепа серед своїх добрих справ» 1706 р.).

Гравюра – це відбиток на папері з малюнка, вирізьбленого на металевій пластині (міді). 

Відповідь – В.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького (середина XVII ст.)

В уривку йдеться про три воєводства «Київське, Брацлавське , Чернігівське» котрі мали б прив’язуватися до часу діяльності гетьмана Богдана Хмельницького.

Богдан Хмельницький (близько 1595 – 1657 рр.) — видатна постать в історії України, гетьман Війська Запорозького (з 1648 р.), полководець, дипломат і засновник Української козацької держави – Гетьманщини.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина XVIст.)

На фото зображено козацькі клейноди (символи влади).

Козацькі клейноди — це військові атрибути, знаки влади та гідності, які використовувалися у Війську Запорозькому. До основних клейнодів належали:

• Булава (найвища ознака влади Гетьмана).

• Корогва (головний прапор).

• Бунчук (знак влади Гетьмана чи Кошового отамана).

• Печатка.

• Литаври (військовий музичний інструмент, що був ознакою полковника або курінного отамана).

• Пернач (знак влади полковника).

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина XVI ст.)

Утворення першої братської (слов’яно-греко-латинської) школи у Львові відбулося в 1586 р.

У 1586 році Львівське Успенське братство, отримавши грамоту від Антіохійського патріарха Йоакима, оформило свій статут, який передбачав, зокрема, і створення школи. Ця школа, відома як Львівська братська школа, стала першим навчальним закладом такого типу в Україні.

Відповідь – В.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав.

Збереження судочинства на основі норм «Руської правди» одна з характерних рис суспільно-політичного життя Великого князівства Литовського в XIV–XV ст.

Ця політика ґрунтувалася на принципі: «Старого ми не рушимо, а нового не вводимо», що дозволило литовським князям мирно інкорпорувати слов'янські землі та їхню еліту, зберігаючи їхній звичний уклад життя.

Відповідь – А.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав.

Описані події стосуються Битви на Синіх Водах, яка відбулася близько 1362 року.

Пояснення

• Битва на річці Сині Води (Синюха, притока Південного Бугу) була вирішальною військовою кампанією, яку очолив Великий князь Литовський Ольгерд Гедимінович (роки правління 1345–1377).

• У цій битві литовсько-руські війська розгромили об'єднані сили монголо-татарських правителів.

Відповідь – В.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала.

У 1238 році князь Данило Романович (разом із братом Васильком) здійснив похід на місто Дорогочин, яке належало німецьким рицарям Тевтонського ордену.

Ця перемога під Дорогочином (1238 р.) зупинила просування хрестоносців на Волинь і стала ключовим етапом у відновленні цілісності Галицько-Волинського князівства, після чого Данило того ж року остаточно утвердився в Галичі.

Відповідь – А.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала.

У фрагменті з історичного джерела йдеться про битву на річці Калці.

Битва на річці Калці відбулася 31 травня 1223 року і була першою великою сутичкою руських князів і їхніх союзників половців із монгольськими (татарськими) військами.

Уривок чітко вказує на причину поразки руських військ — незгода і заздрість між князями (зокрема згадується Мстислав Удатний, Мстислав Романович та Мстислав Святославич), а також перемогу татар, якої «не бувало ніколи». Це відповідає трагічному опису битви на Калці.

Відповідь – А.

ТЕМА: Київська держава

Пам’ятником, зображеним на листівці початку ХХ ст. запровадження християнства як державної релігії.

На листівці зображено Пам'ятник князю Володимиру Великому в Києві, встановлений у 1853 році.

• Князь Володимир Святославич (Великий) є історичною постаттю, яка здійснила Хрещення Русі у 988 році, запровадивши християнство як державну релігію Київської держави.

Відповідь – А.

ТЕМА: Київська держава

Літописець оповідає про здійснення полюддя.

Полюддя — це збір данини з підвладного населення у Київській Русі. 

Уривок описує процес повторного збору данини у 945 році князем Ігорем, за що той був убитий древлянами.

Ця подія призвела до реформ його дружини, княгині Ольги, яка встановила уроки (фіксований розмір данини) та погости (місця збору данини), що поклало кінець системі полюддя.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Стародавня історія України

На картосхемі позначено межі розселення Трипільської культури. Характерним для цих племен було будівництво глинобитних жител з дерев'яним каркасом.

Ці будинки були прямокутної або овальної форми, часто двоповерхові, й розташовувалися вони у великих поселеннях, які іноді називають протомістами.

Відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австро-Угорської імперії в 1900–1914 рр.

Тестове завдання спонукає нас знайти «центр нафтодобування в Європі». Учасник, котрий не знає економічного розвитку українських земель наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст., орієнтувався б на «Європі». І обирав би напевне, цифру, що на захід від Києва, і таки вгадав би правильну відповідь.

Однак значна частина учасників свою відповідь базувала б на своїх знаннях з історії.

Пригадаймо, що наприкінці ХІХ ст. на українських землях Російської імперії відбувалася низка процесів, котрі можна зрозуміти на картосхемі. Зокрема спеціалізація сільського господарства (позиції 2 та 3), чи завершення промислового перевороту у 80-х роках ХІХ ст., формування синдикатів, а це початок ХХ ст.

Звернімо увагу на цифру 1: картосхема нагадує, що цей регіон належав Австро-Угорщині (Східна Галичина), саме він був економічно слабким у процесах розвитку важкої промисловості цього часу. Однак виявлення покладів нафти (пригадайте винайдення гасової лампи у Львові), дозволило заокеанським інвесторам розвинути нафтодобувну промисловість.

Відповідь – А.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в 1900 – 1914 рр.

В умові завдання зазначено століття, також важливим є регіон, у нашому випадку – Наддніпрянська Україна.

З варіантів відповідей практично відпадають варіанти В та Г, адже радикали були панівною течією здебільшого в Східній Галичині (зрештою, це поняття пов'язане з релігійністю). Залишається варіанти А та Б. Варто згадати, що національних рух Наддніпрянщини базувався на поглядах М. Драгоманова, котрий обстоював ідею федералізації. Погляди Драгоманова були надзвичайно «живі» для діячів суспільно-політичного руху підросійської України. Пригадайте, що проголошував І Універсал Центральної Ради – автономію. І коли, а правильніше сказати за яких обставини, практично «змусили» М. Грушевського та Ко проголосити IV Універсал, де йшлося про самостійність

Відповідь – Б.

На карті позначено Білу Церкву, де у 1651 році був укладений Білоцерківський договір, який різко обмежував територію Гетьманщини лише Київським воєводством.

Картосхема дає змогу

• 2. Відслідкувати напрямок походу козаків у 1651 р.

  Карта показує маршрути козацьких військ на захід до Берестечка, а потім відступ та бої, що відповідає кампанії 1651 року.

• 5. Показати місце битви, у якій козацьке військо зазнало поразки.

  На карті позначено битву під Берестечком (червень-липень 1651 р.), яка була найбільшою та найбільш трагічною поразкою козацького війська в Національно-визвольній війні.

• 6. Зазначити місце укладення договору, за яким територію Гетьманщини було обмежено Київським воєводством.

Відповідь: 2, 5, 6.

На території сучасної України проживали такі союзи слов'янських племен: сіверяни, поляни, деревляни.

Згадані в літописах слов'янські племена, що жили на території сучасної України, є прямими предками українського народу.

• Поляни — мешкали в середній течії Дніпра, навколо сучасного Києва. 

• Деревляни — жили в лісах на північний захід від полян (сучасна Житомирська область). 

• Сіверяни — населяли лівобережжя Дніпра, басейни річок Десна, Сейм і Сула.

Відповідь: 2, 4, 7.

Послідовність подій на українських землях наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст.:

• Б – Ухвалення польським сеймом рішення про ліквідацію козацьких полків на Правобережній Україні: Сейм прийняв це рішення у 1699 році, що згодом призвело до масштабного повстання під проводом Семена Палія.

• А – Об’єднання під владою гетьмана І. Мазепи Лівобережної та Правобережної України: Це відбулося у 1704 році, коли під час Північної війни Мазепа зайняв Правобережжя та фактично відновив єдність Гетьманщини.

• В – Укладення таємного договору між шведським королем Карлом XII і гетьманом І. Мазепою: Договір був укладений восени 1708 року (після переходу Мазепи на бік шведів).

• Г – Зруйнування за наказом Петра І гетьманської столиці Батурина: Каральна експедиція Меншикова спалила місто 2 листопада 1708 року (це сталося одразу після того, як стало відомо про союз Мазепи зі шведами).

Відповіді: БАВГ.

Хронологія подій:

Б (1238 р.): Розгром хрестоносців під Дорогочином і вигнання їх із міста. Це був перший важливий військовий успіх, що остаточно закріпив за Данилом Волинську та Галичинську землі, відновивши цілісність батьківської держави.

А (1240 р., весна-осінь): Захоплення Києва (після від'їзду з нього Ростислава) і призначення тисяцького Дмитра намісником для захисту міста від татар. Цей захід безпосередньо передував монгольській навалі на Київ.

В (1245-1246 рр.): Поїздка Данила до хана Батия в Золоту Орду. Ця вимушена політична дія була наслідком монгольської навали (1240-1241 рр.) і необхідністю підтвердити свій ярлик на князювання.

Г (1253 р.): Коронація Данила королівським вінцем від Папи Римського. Цей дипломатичний крок був частиною його антиординської політики та спробою залучити європейську допомогу.

Відповіді: БАВГ.

У цьому завданні на встановлення відповідності серед запропонованих видань проблем, напевно, не виникне з «Енеїдою» Івана Котляревського. Цей твір докладно розглядають на уроках української літератури, а на уроках історії також згадують як перший твір нової української літератури, надрукований у Санкт-Петербурзі 1798 року.

Прочитавши праву колонку завдання, розуміємо, що серед видань є як твори й пам’ятки, так і журнали й часописи. Щоб знайти характеристику «Історії русів», шукатимемо слова, пов'язані з «історією». Таке слово знаходимо у варіанті В та Д. Однак у варіанті Д йдеться про часопис, тобто видання, що виходило періодично, з певною регулярністю. Натомість у варіанті В йдеться про пам’ятку, твір, що поширювався серед українського суспільства спочатку в рукописному варіанті, а згодом був надрукований.

Програма зовнішнього незалежного оцінювання в темі «Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.» серед фактів називає і журнал «Основа», що був пов'язаний з першими громадівцями. Залишається варіант 4. Слово «громада» в правій частині завдання трапляється у варіанті Б (варіант А вже пов'язаний із журналом «Основа»).

Відповіді: 1 – Г, 2 – В, 3 – А, 4 – Б.

Правильна відповідність між іменами історичних постатей та їхніми посадами:

• 1 – А (Іван Мазепа – гетьман Війська Запорозького): Керував Лівобережною Україною (Гетьманщиною) протягом 1687–1709 років.

• 2 – Б (Семен Палій – полковник Фастівського козацького полку): Лідер національно-визвольного повстання на Правобережжі, відомого як «Паліївщина».

• 3 – Д (Кость Гордієнко – кошовий отаман Війська Запорозького Низового): Очолював запорожців, разом із Мазепою виступив проти Петра І на боці шведа Карла XII.

• 4 – Г (Феофан Прокопович – ректор Києво-Могилянської академії): Видатний церковний діяч, учений-енциклопедист та професор академії.

Відповіді: 1 – А, 2 – Б, 3 – Д, 4 – Г.

1-Д. «Полюддя». Описує процес збирання данини князем («Приспіла осінь, і став він замишляти [похід] на древлян, прагнувши добути більшу данину…»)

2-В. «Язичництво». Описує віру в багатьох богів (Перун, Хорс, Дажбог та ін.) і принесення їм жертв («І поставив він кумири на пагорбі…»), що є основою язичництва.

3-Б. «Шлюбна дипломатія». Описує укладення міжнародного шлюбу («видав Ярослав сестру свою за Казимира [князя лядського]») з політичною вигодою (отримання полонених), що є суттю шлюбної дипломатії.

4-А. «Племінний союз». Перераховує слов'янські племена, що жили осібно («Поляни, що жили осібно… і називалися полянами, а деревляни теж… і називалися древлянами…»), і є прикладами племінних союзів.

Відповідь: 1 – Д, 2 – В, 3 – Б, 4 – А.

ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ ст. – на початку ХХ ст.

Пригадаймо: про університети вже йшлося в завданні 48 цього варіанта сертифікаційної роботи. Якщо ви правильно його виконали, то в пропонованому завданні варіанти Б та В сміливо відкинете як некоректні, адже Київський і Харківський університети було створено в першій половині ХІХ ст.

Залишається варіанти А та Г. У Програмі зовнішнього незалежного оцінювання з історії України є дата – 1865 рік – відкриття Новоросійського університету, що був розміщений в Одесі. Зрештою, у Програмі також є дата відкриття університету в Чернівцях (1875 рік).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ ст. – на початку ХХ ст.

Ті випускники, які готуються до тестування з історії легко впізнають на фото Михайла Грушевського – ученого-історика, автора праці «Історії Україна-Руси», громадського та політичного діяча, члена Академії Наук.

З підслуханого серед учасників ЗНО: «Раз в окулярах, значить вчений» ????.

Відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в Австрійській (Австро-Угорській імперії) в другій половині ХІХ ст.

Лихварство (надання грошей у борг з умовою сплати відсотків при його погашенні) – це поняття, пов'язане з економічною складовою суспільного життя. Тому, проаналізувавши варіанти відповідей, відкидаємо варіант А: політика «нової ери» до економіки «не в’яжеться».

Залишаються три варіанти. Ще раз перечитаймо умову завдання: нас запитують, що допомогло «подолати лихварство». Звісно, коли селяни почнуть емігрувати, тобто залишати свою домівку, вони не подолають лихварство (вдома). Із розвитком промисловості в Східній Галичині та Буковині в другій половині ХІХ ст., було геть зле, а з монополізацією й поготів. Тому в нас залишається єдиний варіант – розгортання кредитної кооперації.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

В умові завдання йдеться про громадівський рух, який розгортався передусім у Наддніпрянській Україні. Таким чином, поняття москвофіли і народовці відпадають, адже вони характеризують суспільний-політичний рух українських земель Австро-Угорської імперії. Залишаються варіанти А та В.

Якщо учасники зовнішнього незалежного оцінювання розуміють значення терміна «радикал» і обізнані з діяльністю громадівців, то виберуть правильну відповідь – українофіли.

Відповідь – В.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Одна з надважливих реформ, здійснених у Російській імперії 1861 року – скасування кріпосного права. Таке скасування дало можливість селянам обирати шляхи свого існування. Вони могли або залишатись у селі, виконувати оброк і називатись тимчасовозобов’язаними; або брати довгостроковий кредит, домовлятися з поміщиком, купувати землю і таким чином бути на ній господарем; або ж іти до міста й працювати на фабриці чи заводі. Знаючи про ці можливості селян, доходимо висновку про соціальне розшарування селянства.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Культура України в другій половині XVIII ст. – першій половині ХІХ ст.

Історичні діячі Василь Каразін та Михайло Максимович діяли, працювали, творили на українських землях Російської імперії.

Отже, варіанти відповідей А та Б не є коректними.

Залишаються ще два варіанти. Тут достатньо пригадати діяльність хоча б одного. Василь Каразін – ініціатор заснування Харківського університету, Михайло Максимович – науковець, котрий був першим ректором Київського університету.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австро-Угорської імперії в другій половині XVIII ст. – першій половині ХІХ ст.

Учасникові треба володіти інформацією про регіони українських земель і знати, де розташовані регіони, про які йдеться в основі завдання.

Після розпаду Речі Посполитої Східна Галичина, Північна Буковина, Закарпаття в різний час переходять до Австрійської імперії.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії в другій половині XVIII ст. – першій половині ХІХ ст.

Кошовим отаманом Січі, про яку йдеться в уривку (Задунайської Січі), був Йосип Гладкий.

Йосип Гладкий – видатна і суперечлива постать в українській історії, останній кошовий отаман Задунайської Січі, який відіграв ключову роль у поверненні частини козацтва з-під турецької влади під російське підданство.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії в другій половині XVIII ст. – першій половині ХІХ ст.

Створення Задунайської Січі було прямим наслідком агресивної політики Російської імперії щодо козацтва:

У червні 1775 року російські війська під командуванням генерала Текелія за наказом Катерини II оточили та зруйнували Нову (Підпільненську) Січ.

Близько 5 тисяч козаків таємно вийшли на човнах у гирло Дунаю. На землях, підконтрольних турецькому султану, вони заснували Задунайську Січ, зберігши там традиційний устрій, описаний у вашому документі.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії в другій половині XVIII ст. – першій половині ХІХ ст.

Наведений уривок описує внутрішній устрій та умови служби козаків на Задунайській Січі.

Задунайська Січ — це військово-державна організація українських козаків, що існувала в 1775–1828 роках на землях Османської імперії (у гирлі Дунаю) після руйнування російськими військами Нової (Підпільненської) Січі.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст.

У 1783 році указом імператриці Катерини II кріпосне право було остаточно й юридично закріплено на Лівобережжі, що перебувало під владою Російської імперії.

Селянам Лівобережжя та Слобожанщини було повністю заборонено переходити від одного землевласника до іншого. Кожен мав залишатися там, де був записаний під час останньої ревізії (перепису).

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті роки XVII ст.

Правильна відповідь — І. Виговського.

В уривку цитуються положення Гадяцького договору, підписаного 16 вересня 1658 року між представниками Гетьманщини та Речі Посполитої.

• «Гетьман Військ Руських... першим сенатором»: Згідно з угодою, на території Київського, Брацлавського та Чернігівського воєводств створювалося Велике Князівство Руське. Воно ставало третьою рівноправною частиною Речі Посполитої (разом із Польщею та Литвою). Гетьман отримував титул Великого гетьмана Руського і пожиттєве місце в сенаті.

Відповідь – А.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького (середина XVII ст.)

Лист, уривок з якого наведено, датовано 1653 р.

Син Богдана Хмельницького, Тиміш Хмельницький, загинув під час облоги Сучави (Молдова) у вересні 1653 року. Тиміш був одружений з донькою молдавського господаря Василя Лупула (династичний союз). Його загибель стала важким ударом для гетьмана та його планів.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина XVI ст.)

Поняття «старшина» доречно використовувати стосовно верхівки козацтва.

• Козацька старшина – це керівна, привілейована верхівка українського козацтва (Запорозької Січі, реєстрового козацтва, Гетьманщини та Слобідської України) у XVI–XVIII ст.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половина XVIІ ст.)

Наслідком події, описаної в уривку («Року 1620 місяця березня 22 дня прибув з Москви до Києва святійший патріарх Феофан…»), стало висвячення митрополитом Київським Йова Борецького.

Ініціатором приїзду патріарха був гетьман війська Запорозького Петро Конашевич-Сагайдачний, який розумів важливість відновлення православної ієрархії в Києві.

У 1620 році патріарх Феофан висвятив нового православного Київського митрополита, ним став Йов Борецький, а також висвятив п'ятьох православних єпископів. Це стало ключовою подією, що врятувала Православну церкву в Україні та Білорусі від остаточного занепаду.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина XVIст.)

Історичною особою, яка найбільш активно сприяла становленню книгодрукування на українських землях у XVI ст., є Іван Федоров (Федорович).

Він:

1. Заснував у Львові першу постійно діючу друкарню на українських землях (1574 р.), де видав «Апостол» і «Буквар».

2. Працював у Острозі в друкарні, заснованій Князем Костянтином-Василем Острозьким, де надрукував Острозьку Біблію (1581 р.).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав.

Уривок описує шлюб польської королеви Ядвіги з литовським князем Ягайлом, що був ключовою умовою укладення Кревської унії 1385 року.

• Кревська унія (1385 р.) — це угода про династичний союз між Королівством Польським та Великим князівством Литовським.

• Головні умови:

  1. Великий князь литовський Ягайло мав одружитися з польською королевою Ядвігою.

  2. Ягайло та всі його піддані (литовці) мали прийняти католицтво.

  3. Ягайло ставав королем Польщі (під іменем Владислав II Ягайло) та зобов'язувався приєднати (інкорпорувати) землі Великого князівства Литовського до Польської Корони.

Відповідь – А.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала.

Галицьку митрополію православної церкви утворено за ініціативи галицько-волинського князя - Юрія І Львовича.

Він домігся її створення у 1303 році від Константинопольського патріархату, щоб захистити незалежність своєї держави від впливу митрополита, який на той час осів у Володимиро-Суздальському князівстві (пізніше Москва).

Відповідь – А.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала.

У битві, описаній в уривку, перемогли монголи.

Уривок описує події, що відбувалися під час Битви на річці Калці 31 травня 1223 року, де об'єднане русько-половецьке військо зійшлося в першій великій сутичці з монгольськими загонами (корпусом Джебе і Субедея).

Внаслідок відсутності єдності та спільних дій, а також військової майстерності монголів, русько-половецьке військо зазнало нищівної поразки.

Відповідь – В.

ТЕМА: Київська держава

Удільне князівство, яке у XII–XIII ст. політично цілком залежало від Києва, було Переяславське.

Переяславське князівство було розташоване на лівому березі Дніпра, на південно-східних рубежах Русі, і постійно перебувало під загрозою половецьких набігів. Князі київські традиційно використовували Переяслав як форпост для захисту Києва.

Таким чином, Переяславське князівство ніколи не досягло значної політичної самостійності і залишалося найзалежнішим від центральної влади Києва протягом усього періоду роздробленості.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Київська держава

Походи на Константинополь у 907 р. та 911 р. здійснив київський князь Олег.

Походи князя Олега на Візантію були знаковими подіями в історії Київської Русі. Вони засвідчили зростання військової та політичної могутності молодої держави і призвели до укладення вигідних для Русі торговельних договорів.

Відповідь – А.

ТЕМА: Стародавня історія України

Пам’ятку, зображену на фото археологи знайшли на стоянці яка на картосхемі позначено цифрою 3. Меандровий браслет з Мізинської стоянки – це один із найвідоміших та найзагадковіших артефактів часів палеоліту, знайдений на території України.

Розпізнавши браслет, далі вже треба пригадати географію, тобто той факт, що Мізин розташований у сучасній Чернігівській області. Меандровий браслет є свідченням високого рівня розвитку мистецтва та абстрактного мислення у первісних людей, що населяли територію сучасної України. 

Відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австро-Угорської імперії в 1900–1914 рр.

Завдання містить уривок з польської газети, де йдеться про те, що жінки намагаються домогтися права голосу на рівні з чоловіками. Це власне і є словами-маркерами, котрі мали б підказати нам, на що варто звернути увагу. До того ж зазначено, що чоловіки таке право отримали.

Завдання також перевіряє знання дат. Зокрема, Програма зовнішнього незалежного оцінювання передбачає дату 1907 р. – запровадження в Австро-Угорській імперії загального виборчого права для чоловіків.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в 1900 – 1914 рр.

Наприкінці ХІХ ст. почалася світова економічна криза, що охопила українські землі в 1900–1903 рр. Як відомо, в умовах кризи, чи це початок ХХ ст. чи сьогодення, найважче виживати дрібним підприємствам. Саме тому світова криза супроводжується поглинанням слабших підприємств сильнішими, зменшенням дрібних фабрик та заводів. Це явище було характерним для всіх країн і одержало назву «концентрація виробництва». Саме в цей той час на українських землях формують такий вид монополій, як синдикати.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст. Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст. Українські землі в другій половині ХVІІІ ст.

Військово-дипломатичними методами намагалися протистояти ліквідації автономних прав Гетьманщини такі діячі:

• 1. Іван Мазепа: уклав військово-політичний союз зі шведським королем Карлом XII у 1708 році з метою визволення України з-під московської влади та збереження її автономного статусу.

• 6. Пилип Орлик: автор першої української конституції 1710 року; перебуваючи в еміграції, десятиліттями вів активну дипломатичну роботу з європейськими монархами для створення антиросійської коаліції та відновлення незалежності України.

• 7. Кость Гордієнко: кошовий отаман Запорозької Січі, який, попри особисті незгоди з Мазепою, підтримав його виступ проти Петра I та приєднався до шведської коаліції заради захисту козацьких вольностей.

Відповідь: 1, 6, 7.

ТЕМА: Київська держава

Проаналізувавши надану картосхему, можна дійти висновку, що вона дозволяє:

1. Визначити межі Київської держави (Русі-України) в середині X ст. Жирною лінією показані кордони держави, які були сформовані до походів Святослава.

3. Визначити межі проживання кочовиків, які становили найбільшу загрозу для східних слов’ян у VIII–Х ст. На карті чітко позначено територію Хозарського каганату, який був головним суперником і загрозою для Русі.

5. Указати напрямки походів київських князів Олега та Ігоря. Стрілки, що ведуть до Константинополя та інших міст Причорномор'я, символізують походи Олега та Ігоря на Візантію.

Відповідь: 1, 3, 5.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст. Українські землі в другій половині ХVІІІ СТ.

Послідовність подій, описаних в уривках з історичних джерел:

• А – Створення Першої Малоросійської колегії (1722 р.): Текст згадує гетьмана Івана Скоропадського та запровадження колегії в Глухові для «управління малоросійським народом». Це відбулося за наказом Петра I.

• Б – Промова Івана Мазепи до козаків перед укладенням союзу зі Швецією (1708 р.): Гетьман закликає вважати шведів «приятелями та союзниками» заради звільнення від рабства.

• В – Створення Другої Малоросійської колегії (1764 р.): Уривок описує звільнення Кирила Розумовського та наказ Катерини II утворити нову колегію.

• Г – Ухвалення Конституції Пилипа Орлика (1710 р.): Йдеться про «право, яке має бути збережено» та роль генеральної старшини як «перших радників» при гетьмані.

Відповідь: БГАВ.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала

Пояснення:

В. Роман Мстиславич об'єднав Галицьке та Волинське князівства у 1199 році. Його правління було першим етапом історії об'єднаної держави.

А. Після періоду міжусобиць (1205–1238 рр.), його син Данило Галицький відновив і зміцнив єдність держави, ставши королем у 1253 році.

Б. Після сина Данила (Лев I) правив його онук Юрій I Львович, який прийняв титул короля Русі.

Г. Після короткого правління синів Юрія I, останнім правителем, який згадується в переліку, був Юрій II Болеслав (з польської династії П'ястів), який помер у 1340 році, що стало початком боротьби за спадщину Галицько-Волинської держави.

Відповідь: ВАБГ.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ СТ. Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Виданням часопису «Громада» (1878–1880, 1882 роки) за доручення Київської громади опікувався за кордоном Михайло Драгоманов.

Видавцем часопису «Основа» у 1861–1862 рр. займався Пантелеймон Куліш.

Автором «Кобзаря» є Тарас Шевченко, а «Енеїди» – Іван Котляревський.

Відповідь: 1–Б. 2–А, 3–В, 4–Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст.

• 1-В (Союз із Кримським ханством): Козацьке військо мало сильнішу піхоту, але слабшу кінноту. На початку війни (1648–1649 рр.) Хмельницький уклав союз із Кримським ханством, щоб використовувати татарську кінноту (переважно Тугай-бея) для ефективної боротьби з польською кавалерією.

• 2-А (Молдавські походи): Метою Молдавських походів (1650, 1652, 1653 рр.) було не завоювання, а примус господаря Молдови Василя Лупула до укладення династичного шлюбу між сином Хмельницького, Тимошем, та донькою господаря, Розандою. Це мало забезпечити Хмельницькому європейську легітимізацію та започаткувати власну князівську династію.

• 3-Б (Союз із Трансільванією та Швецією): Укладення Віленського перемир'я 1656 р. між Московією та Річчю Посполитою було сприйнято Хмельницьким як зрада. У відповідь він уклав Раднотський договір (грудень 1656 р.) зі Швецією та Трансільванією, що було прямим пошуком нових союзників для продовження антипольської боротьби.

• 4-Д (Зборівський договір): Зборівський договір 1649 р., укладений після перемоги під Зборовом, був першою спробою компромісу з польським королем, що забезпечив Гетьманщині автономію (у межах трьох воєводств) та офіційне визнання (легітимізацію).

Відповідь: 1–В, 2–А, 3–Б, 4–Д.

ТЕМА: Київська держава

1. Іскоростень (Г): Це столиця древлян, де у 945 році під час повторного збору данини був убитий київський князь Ігор Рюрикович.

2. Царгород (В): Княгиня Ольга здійснила подорож до столиці Візантії — Константинополя (Царгорода) близько 957 року, де прийняла християнство.

3. Любеч (Б): У цьому місті на Дніпрі у 1097 році відбувся знаменитий князівський з'їзд, який проголосив принцип "Кожен хай держить отчину свою".

4. Корсунь (А): Князь Володимир Великий захопив місто Корсунь (Херсонес) у Криму, після чого уклав угоду з Візантією і прийняв хрещення близько 988 року.

Відповідь: 1–Г, 2–В, 3–Б, 4–А.

ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.

У завданні наведені зображення двох картин: портрет Лесі Українки за авторством Івана Труша і портрет актриси Жанни Самарі французького художника П'єра-Огюста Ренуара. Поетеса Леся Українка визначається і за портретними рисами. Поєднує ці дві картини мистецька течія (напрям) – імпресіонізм.

Імпресіоністи у своїх творах намагаються відтворити шляхетні, витончені особисті враження та спостереження мінливих миттєвих відчуттів і переживань, природу, схопити мінливі ефекти світла. Основною метою та стильовим прийомом вважали зображення не самого предмету, а враження від нього.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії в другій половині ХІХ ст.

Завдання передбачає перевірку знань основних політичних течій українського руху в Галичині наприкінці ХІХ ст.

Радикальна течія ініціювала створення першої української політичної партії в 1890 р. – Русько-української радикальної партії.

Відповідь – В.