ІСТОРІЯ УКРАЇНИ ВІД НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО КІНЦЯ ХІХ ст. – ІСТОРІЯ УКРАЇНИ ВІД НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО КІНЦЯ ХІХ ст.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст. Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.

Б «Енеїда» – перший твір нової української літератури, написаний живою народною мовою, результат бурлескно-травестійного перероблення Іваном Котляревським однойменної поеми Вергілія, виданої 1798 р.

В «Русалка Дністровая» – перший західноукраїнський альманах народною мовою, виданий 1837 р. членами гуртка «Руська трійця».

Г «Кобзар» – легендарна збірка поетичних творів Тараса Григоровича Шевченка, уперше видана 1840 р.

А «Історія Русів» – твір української національно-політичної думки кінця XVIII – початку XIX ст., виданий 1846 р., у якому змальовано яскраво, у художній формі картину історичного розвитку України. 

Правильна відповідь: 1 – Б, 2 – В, 3 – Г, 4 – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в другій половині XVI ст. Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині XVII ст.

А Внаслідок Люблінської унії 1569 р. Велике князівство Литовське й Польське королівство було об’єднано в союзну державу – Річ Посполиту.

Б Унаслідок укладення Берестейської церковної унії 1596 р. було створено Українську Греко-Католицьку Церкву, яка визнала верховенство Папи Римського, але зберегла православні обряди та мову богослужінь.

В Сеймом Речі Посполитої 1632 р. було ухвалено «Пункти для заспокоєння руського народу», якими легалізовано (узаконено) існування Київської православної митрополії.

Г Сейм Речі Посполитої 1638 р. затвердив «Ординацію Війська Запорозького реєстрового, що перебуває на службі Речі Посполитої», за якою було зменшено реєстр до 6 тисяч осіб, скасовано козацьке самоврядування, виборність козацької старшини та введено польських комісарів.

Правильна відповідь: 1 – А, 2 – Б, 3 – В, 4 – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст. Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.

1 – А Лук’ян Кобилиця – ватажок селянського руху на Буковині у 1840-х рр.

2 – Б Олександр Духнович – письменник, поет, педагог, культурний діяч, греко-католицький священник, «будитель» Закарпаття.

3 – Д Василь Каразін – науковець, винахідник, просвітник, засновник Харківського університету, ключова постать національного відродження на Слобожанщині.

4 – В Яків Головацький – науковець, літературознавець, поет та історик, співзасновник об’єднання «Руська трійця» у Галичині, співавтор альманаху «Русалка Дністрова».

Правильна відповідь: 1 – А, 2 – Б, 3 – Д, 4 – В.

ТЕМА: Стародавня історія України.

1 – Б Однією з особливостей трипільської археологічної культури, представники якої населяли лісостепову зону України в добу енеоліту, було будівництво протоміст – величезних поселень, де могло мешкати понад 15 тисяч осіб.

2 – В Масштабна військова експедиція перського царя Дарія I проти скіфів (513 р. до н. е.) завершилася поразкою Персії через тактику «випаленої землі», яку застосували кочівники степу.

3 – Г Початок раннього залізного віку на теренах України пов’язаний із пануванням у причорноморських степах племен кіммерійців (з IX століття до н. е.), які першими в цьому регіоні опанували технологію витоплення та оброблення заліза.

4 – Д Сармати з’явилися у причорноморських степах у III ст. до н. е. Майже 600 років античний світ – держави Північного Причорномор’я та провінції Римської імперії – відчував страх перед грізною силою цих кочовиків.

Правильна відповідь: 1 – Б, 2 – В, 3 – Г, 4 – Д.

ТЕМА: Українські землі у складі Австро-Угорщини в 1900–1914 рр.

Наслідком боротьби західноукраїнських політичних сил за реформування виборчої системи Австро-Угорщини на початку XX ст. стало введення загального голосування для чоловіків. В імперії 1907 р. провели реформу, яка суттєво змінила політичні правила в краї.

На зміну так званій курійній системі, де депутатів обирали в межах чотирьох станів та існував жорсткий майновий ценз, прийшло загальне виборче право. Насправді воно було відносно загальним, оскільки можливість голосувати отримали лише чоловіки від 24 років, а право балотуватися – від 30 років. Проте ці нововведення значно розширили політичні права українців в імперії Габсбургів.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Культура України в другій половині XIX – на початку XX ст.

На фото зображено Будинок з химерами в Києві (1901–1903 рр.), зведений архітектором Владиславом Городецьким у стилі модерн з елементами неоготики. Шість його поверхів слугували прибутковим будинком та особистим житлом митця.

Свою назву споруда отримала завдяки унікальним скульптурним прикрасам, де переважають представники наземного й підводного тваринного світу, атрибути полювання та міфічні істоти. Це перша київська будівля, зведена з використанням цементу та залізобетону, що водночас слугувало ефектною рекламою продукції цементного заводу промисловця Ріхтера.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII – в першій половині XIX ст.

На фото зображено автопортрет Тараса Шевченка, написаний олією взимку 1840–1841 рр. Це перший відомий автопортрет митця.

Тарас Шевченко – видатний український поет, прозаїк, драматург, художник, політичний і громадський діяч. За участь у діяльності Кирило-Мефодіївського братства та за антисамодержавні поезії 1847 р. Шевченка заарештували й заслали до Орської фортеці Оренбурзького окремого корпусу. Царська резолюція суворо забороняла йому писати й малювати.

Його героїко-романтична поема «Гайдамаки» стала найбільшим за обсягом твором поета і є одним із найважливіших зразків українського романтизму. В основу поеми покладено історичні події 1768 р. – повстання в Правобережній Україні, відоме як Коліївщина. Головна ідея твору – заклик до національного визволення українського народу.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII – в першій половині XIX ст.

В уривку схарактеризовано діяльність «Руської трійці» – галицького культурно-просвітницького угруповання (1833–1837 рр.).

Його засновники – Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич і Яків Головацький – виступали за використання народної мови, розвиток української літератури та єдність галичан із наддніпрянцями, що знайшло відображення у виданій ними знаковій «Русалці Дністровій» (1837 р.). Цей альманах замість язичія впровадив у літературу живу народну мову, започаткувавши нову культурну традицію на західноукраїнських землях. Вступне слово М. Шашкевича до збірки стало своєрідним маніфестом національно-культурного відродження.

Австрійська влада заборонила «Русалку Дністровую». Упорядники встигли врятувати лише частину накладу, решту примірників було конфісковано.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х рр. XVII ст.

Наведені факти вказують на Івана Виговського, гетьмана Війська Запорозького (1657–1659 рр.), обраного після смерті Богдана Хмельницького.

Від початку гетьманування Іван Виговський зіткнувся із серйозними внутрішніми викликами: гострими соціальними суперечностями, несприйняттям частиною старшини його пропольського курсу, а також збройним виступом опозиції – повстанням Я. Барабаша та М. Пушкаря (Запорожжя й Полтавський полк).

За Гадяцьким договором, співавтором якого був гетьман, Козацька держава мала увійти до складу Речі Посполитої як рівноправний третій суб’єкт під назвою Велике князівство Руське. Дізнавшись про це, московський уряд спрямував своє військо в Гетьманщину. У липні 1659 р. під Конотопом полки Виговського в союзі з кримськими татарами вщент розгромили московську армію.

Однак скористатися результатами тріумфу гетьман не зміг. Хвиля внутрішнього невдоволення умовами Гадяцького договору серед козацтва та старшини змусила Виговського зректися булави на користь Юрія Хмельницького.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.

В уривку йдеться про те, що Богдан Хмельницький і козацька старшина вирішили перейти під протекторат (зверхність) московського царя Олексія Михайловича.

У Переяславі 1654 р. відбулася Генеральна військова рада, де частина козацької старшини на чолі з гетьманом присягла на вірність царю Олексію Михайловичу.

Підтримати Переяславську угоду відмовилася низка представників козацької старшини, зокрема полковники Іван Богун, Іван Сірко, Петро Дорошенко; у повному складі Брацлавський, Кропивʼянський, Полтавський, Уманський полки, деякі міста, зокрема Чорнобиль, а також духовенство на чолі з митрополитом Сильвестром Косівим. Не присягнула московському цареві й Запорозька Січ.

Проєкт договору затвердили в березні 1654 р. в Москві («Березневі статті»).

Вони передбачали збереження чинної в Козацькій державі форми врядування, її територіального і військово-адміністративного устрою на чолі з вибірним гетьманом, судової, фінансової та податкової систем, а також соціально-економічних відносин.

Цар підтвердив усі права та привілеї козацтва, шляхти, духовенства й міщан, а також автономію козацького уряду у внутрішній політиці. Козацький реєстр було встановлено в обсязі 60 тисяч осіб. 

Московська держава зобовʼязувалася вступити у війну проти Речі Посполитої та надавати козацтву військову допомогу.

Зі свого боку, український уряд зобов’язався щороку виплачувати визначену суму податків. Гетьманщина втрачала право на самостійні дипломатичні відносини з Річчю Посполитою та Османською імперією, а також мала інформувати Москву про зміст перемовин із посольствами інших держав. 

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в другій половині XVI ст.

За умовами Люблінської унії Велике князівство Литовське і Королівство Польське 1569 р. об’єдналися в Річ Посполиту. 

Унаслідок цього українські землі – Волинь, Східне Поділля і Київщина – перейшли з литовської юрисдикції до польської.

Для Волинського, Брацлавського і Київського воєводств було збережено дію місцевого права, судову систему й руську мову в діловодстві. Також було гарантовано певні права й автономію православної церкви.

Однак українські землі не забезпечили собі окремого статусу в новій державі, а зрівняння у правах української шляхти з литовською і польською було формальним, що сприяло полонізації та денаціоналізації української політичної еліти.

Правильна відповідь – В.

Пояснення:

ТЕМА: Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині ХІV – першій половині XVI ст. Кримське ханство.

На монеті зображено Замок Паланок (Мукачівський замок) – одну з найоригінальніших фортифікаційних споруд, зведену в XIV–XVII ст. на високій горі.

На реверсі монети розміщено: угорі Замок Паланок, унизу – стилізоване відображення у воді старого замку (зображення зі стародавніх гравюр).

На аверсі монети розміщено стилізоване зображення внутрішнього двору замку.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XIV – першій половині XVI ст. Кримське ханство.

В уривку описано обов'язки однієї з колегій магістрату в містах, що мали магдебурзьке право.

Магдебурзьке право – система міського самоврядування, що виникла в середньовічній Німеччині та набула поширення в Україні із XIV ст.

Змістом самоврядування було те, що місто було позбавлено обмежень з боку центральної адміністрації й місцевих феодалів. Економічна діяльність, майнові права, суспільно-політичне життя та судочинство у містах, наділених магдебурзьким правом, регулювали власною системою правових норм.

Магістрат, виборний орган самоврядування, складався з двох колегій: ради на чолі з бурмістром, яка займалася адміністративними справами та збором податків, і лави на чолі з війтом, яка здійснювала судочинство у кримінальних і цивільних справах.

Магдебурзьке право мало важливе значення для розвитку місцевого самоврядування в Україні й поєднувало в собі польське, німецьке, литовське і руське право.

Правильна відповідь – Г. 

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

На картосхемі стрілками позначено маршрут полюддя часів становлення давньоруської держави, коли княжа влада ще не мала впорядкованої податкової системи.

Полюддя – це збирання князем із дружиною данини у формі натурального оброку з підлеглого населення в Русі (Київській державі), що відбувався переважно взимку та навесні.

Після деревлянського повстання в Х ст. і вбивства князя Ігоря княгиня Ольга регламентувала обсяг данини й визначила пункти для її збирання, відмовившись від полюддя.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Стародавня історія України.

Зображену монету присвячено Боспорському царству – античній державі Північного Причорномор'я.

Боспорське царство зі столицею в м. Пантікапей виникло у 480 р. до н. е. на берегах Керченської протоки внаслідок об'єднання грецьких міст-держав (полісів) Керченського і Таманського півостровів (на картосхемі позначено цифрою 4).

Воно було важливою сполучною ланкою між античним світом та «варварським» населенням (скіфами, сарматами).

Боспорське царство стало важливим постачальником зерна в античному світі. Іншою важливою статтею експорту була торгівля рибою і морепродуктами.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.

Богдан Хмельницький 1648 р. уклав військово-політичний союз із кримським ханом Іслам III Ґераєм, що стало ключовим дипломатичним успіхом на початку Національно-визвольної війни.

Ця угода, відома як Бахчисарайський союз, забезпечила підтримку козацького війська татарською кіннотою на чолі з Тугай-беєм у боротьбі проти Речі Посполитої.

Гетьман також прагнув уникнути несподіваного нападу з півдня.

Він покладався на надійного союзника, однак союз був хитким і залежав від зовнішньополітичної ситуації. 

Правильна відповідь: 1, 5, 6.

Пояснення:

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в другій половині XVI ст. Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині XVII ст.

Б Повстання під проводом Криштофа Косинського (1591–1593 рр.) – перше велике козацько-селянське повстання в Україні проти шляхетської Речі Посполитої, яке стало реакцією на обмеження прав козацтва, посилення феодального гніту та наступ магнатів на українські землі.

А У місті Бересті 1596 р. більшість ієрархів Київської митрополії на чолі з митрополитом Київським приєдналися до Римо-католицької церкви, що стало відліком створення Греко-католицької церкви. Ця подія ввійшла в історію як Берестейська унія.

Г Для ізоляції Січі поляки побудували 1635 р. перед першим дніпровським порогом, що має назву Кодак, фортецю. Через місяць після завершення будівництва її зруйнував загін січовиків на чолі з Іваном Сулимою. 

В Поразки повстань 20–30-х рр. XVII ст. призвели до істотних обмежень козацьких прав. Сеймом 1638 р. було затверджено «Ординацію Війська Запорозького реєстрового, що перебуває на службі Речі Посполитої». Документ скорочував реєстр до шести тисяч осіб, скасовував козацьке самоврядування, виборність козацької старшини та запроваджував польських комісарів.

Правильна відповідь: 1 – Б, 2 – А, 3 – Г, 4 – В.

ТЕМА: Культура України в другій половині XIX – на початку XX ст. Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

1 – В Славу світового кінематографіста Олександру Довженку принесли фільми «Звенигора», «Арсенал» і «Земля».

2 – Д Творчість Леся Курбаса стала символом театрального модернізму й новаторства. Його театр «Березіль» вирізнявся філософським спрямуванням та світовим рівнем постановок.

3 – Г Агатангел Кримський, вільно володіючи майже шістдесятьма мовами, а також знаючи всі діалектні особливості української мови, зробив значний внесок у сходознавство та україністику.

4 – А Михайло Бойчук – основоположник українського монументального мистецтва, що поєднав традиції візантійського живопису, іконопису та українського народного мистецтва з європейськими модерними течіями.

Правильна відповідь: 1 – В, 2 – Д, 3 – Г, 4 – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст. Українські землі у складі Австро-Угорщини в другій половині XIX ст. Українські землі у складі Російської імперії в другій половині XIX ст. Українські землі у складі Російської імперії в 1900–1914 рр.

1 – Д Під час «Весни народів» (революційні події 1848–1849 рр.) в Австрійській імперії українці Галичини й Буковини набули першого досвіду парламентської діяльності. У Відні імператор був змушений оголосити вибори до загальноімперського конституційного парламенту. Зі 100 місць, призначених для Галичини, русини (українці) здобули 39, а з восьми місць для Буковини – п'ять. Поміж депутатів було багато селян. Українські посли (Л. Кобилиця та ін.) активно обстоювали скасування панщини без відшкодування поміщикам та вимагали поділу Галичини на польську та українську частини.

2 – А Пожвавлення діяльності української інтелігенції (громадівців), які займалися культурно-освітньою роботою, російська влада розцінювала як «українофільську пропаганду» та загрозу цілісності імперії. Валуєвський циркуляр (1863 р.) та Емський указ (1876 р.) стали інструментами колоніальної політики Російської імперії, поширюючи заборони на українське письменство, науку, ввезення книг із-за кордону, театральні вистави тощо.

3 – В Перетворення Літературного товариства імені Т. Шевченка на Наукове товариство імені Шевченка (НТШ) 1892 р. відбулося в контексті компромісної політики «нової ери» (1890–1894 рр.). Угода забезпечила товариству державні дотації. НТШ стало головним осередком української науки.

4 – Г Політизація українського національного руху наприкінці XIX – на початку XX ст. ознаменувала перехід від культурницького етапу до активної боротьби за державні інтереси через створення політичних партій: 1890 р. Русько-української радикальної партії (РУРП) і 1900 р. Революційної української партії (РУП).

Правильна відповідь: 1 – Д, 2 – А, 3 – В, 4 – Г.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

1 – Г ізгої – особи, які з певних причин вийшли зі свого соціального середовища (селяни, князі, холопи) й були позбавлені прав

2 – А бояри – вищий стан феодального суспільства, що володів спадковою землею (вотчиною); панівна верхівка, яка посідала друге після князів місце в управлінні державою

3 – Б смерди – особисто вільні селяни, які вели своє господарство та виконували повинності на користь держави

4 – В закупи – категорія тимчасово залежних селян, які брали «купу» (позику) у феодала й відробляли її

Правильна відповідь: 1 – Г, 2 – А, 3 – Б, 4 – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Австро-Угорщини в другій половині XIX ст.

На фото зображено Михайла Грушевського, видатного історика України, політичного та державного діяча, голову Української Центральної Ради, організатора української науки.

За рекомендацією Володимира Антоновича 1894 р. Грушевського призначили на посаду професора першої кафедри української історії («Всесвітньої історії з окремим оглядом історії Східної Європи») Львівського університету.

Тут, у Львові, Грушевський розпочав активну діяльність у Науковому товаристві імені Шевченка, а 1897 р. очолив його. На цій посаді він домігся затвердження нового статуту організації, у якому йшлося про її переведення на суто наукову платформу.

Науковець очолював Історично-філософську секцію, Археографічну комісію товариства, редагував «Записки НТШ», налагодив випуски «Етнографічного збірника», «Історичної бібліотеки», «Жерел до історії України-Руси» та інших наукових серій.

Під його орудою Товариство розвивалося як академічна установа на взірець західноєвропейських.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині XIX ст. Українські землі у складі Австро-Угорщини в другій половині XIX ст. Українські землі у складі Російської імперії в 1900–1914 рр. Українські землі у складі Австро-Угорщини в 1900–1914 рр.

Основною рисою економічного життя в українських землях наприкінці ХІХ – на початку XX ст. став активний розвиток ринкового господарства. Зростання товарного виробництва сприяло формуванню спеціалізації регіонів.

1. 1. У районі Борислава та Дрогобича зосереджено нафтові поклади. Від видобутку в Галичині нафти ручним способом згодом перейшли до буріння свердловин за допомогою парових машин, що сприяло зростанню нафтовидобувної промисловості в регіоні.
2. 2. Правобережжя було регіоном вирощування цукрового буряка й переважання цукрово-бурякового виробництва. У пореформений період розміри посівів цукрових буряків зросли більше ніж уп'ятеро, а цукрові заводи виробляли понад 80 % цукру від загальноросійського обсягу.
3. 3. Розвинутими промисловими районами стали Донецький кам’яновугільний, Криворізький залізорудний і Нікопольський марганцевий басейни. Завдяки іноземним інвестиціям регіон перетворився на найбільший вугільно-металургійний район Російської імперії.
4. Південна Україна була регіоном поширення торгівельного зернового господарства – звідси постачали хліб до центральних губерній Російської імперії та забезпечували 90 % експорту зерна.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Австро-Угорщини в другій половині XIX ст. 

Галичина 1861 р. отримала автономію з власним сеймом у складі Австрійської імперії. Хоча Західна Галичина була польською за національним складом, а Східну Галичину населяли переважно українці, Відень фактично віддав крайову владу в руки місцевої польської шляхти й погодився не втручатися в політику поляків у краю.

Усі публічні установи – адміністрація, самоврядування, суд – контролювали поляки. Вони розглядали Галичину як польський П’ємонт, з якого почнеться відродження Польської держави. Можливості національного розвитку українців максимально обмежили.

Тож однією з основних вимог українських депутатів в австрійському парламенті у другій половині ХІХ ст. був поділ Галичини на Західну (польську) та Східну (українську) з метою створення окремої автономної адміністративної одиниці для українців.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.

Масонство – всесвітній релігійно-етичний рух у формі закритої організації (ордену, ложі), спрямований на моральне самовдосконалення та філософський пошук істини.

Після Французької революції масонські ідеї стали досить популярними серед української еліти, невдоволеної кризою феодально-кріпосницької системи й самодержавними порядками.

Масонські ложі на українських землях наприкінці XVIII – на початку XIX ст. були інтелектуальними та елітарними центрами, що поширювали ідеї Просвітництва, як-от свобода, рівність, братерство, і прагнули об’єднання всіх народів світу в розумне суспільство.

Найактивніше діяли масони у 1810–1820-х рр. у Києві (ложа «З’єднаних слов’ян»), Одесі («Понт Евксинський», «Три царства природи»), Полтаві («Любов до істини»), Харкові («Відродження»), об'єднуючи дворянство та інтелігенцію, налаштовану опозиційно до самодержавства.

Однак національні риси в українському масонському русі не стали визначальними.

Царський уряд, відчуваючи з боку масонів потенційну загрозу, 1822 р. видав указ про заборону всіх таємних організацій і гуртків, насамперед масонських лож.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х рр. XVII ст.

Згідно з Андрусівським перемир'ям 1667 р., у період з 1667 до 1681 р. територія Запорозької Січі (Вольностей Війська Запорозького Низового) перебувала під спільним контролем двох держав: Московського царства й Речі Посполитої.

За Бахчисарайським мирним договором 1681 р. між Московським царством, Османською імперією та Кримським ханством над Запорожжям було встановлено контроль Московії. 

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.

Віленське перемир'я було укладено між Московським царством та Річчю Посполитою 1656 р. Згідно з ним, було створено московсько-польський союз проти Швеції.

Угода порушувала українсько-московські домовленості, досягнуті у Переяславі 1654 р. Представники Української козацької держави за стіл переговорів допущені не були. Ця подія спонукала Богдана Хмельницького шукати нових союзників у війні з Річчю Посполитою та сформувати українсько-шведсько-трансільванський союз.

Коли наприкінці 1656 р. почався наступ трансильванського князя Юрія (Дєрдя) II Ракоці на Річ Посполиту, Хмельницький надіслав йому на допомогу козацькі полки на чолі з наказним гетьманом Антіном Ждановичем. Кампанія виявилася невдалою. У підсумку корпус Ждановича був змушений відступити на територію України, а похід завершився поразкою.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині XVII ст.

Картосхема ілюструє перебіг походу на Москву козацького війська на чолі з гетьманом Петром Конашевичем-Сагайдачним 1618 р.

Це була масштабна військова кампанія на підтримку польського королевича Владислава, який хотів отримати раніше обіцяний йому московський престол. Оскільки в нього не вистачало сил, щоб вести успішні дії проти московитів, польський уряд попросив допомоги в козаків.

Задля ефекту раптовості Сагайдачний тримав свої плани наступу в таємниці від поляків, а козаки рухалися окремо від союзників. Вони стрімко увірвалися на землі Московського царства, здійснили низку вдалих воєнних операцій та оточили Москву.

Від жовтня до початку грудня польські та козацькі війська тримали в облозі це місто.

Московити були змушені погодитися на укладення перемир’я з Річчю Посполитою, яке отримало назву Деулінського. Відповідно до його умов, Річ Посполита отримала українські землі, зокрема Чернігівщину й Новгород-Сіверщину.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XIV – першій половині XVI ст. Кримське ханство. 

Перемишльський маляр XVI ст. Олексій Горошкович відомий насамперед як автор ікони «Успіння Богородиці» 1547 р. із с. Смільник (зображення А). 

Його стиль поєднує традиційні візантійські канони з тогочасними західноєвропейськими віяннями. 

Сюжет ікони відтворює завершення земного життя Діви Марії та її перехід у вічність.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Королівство Руське (Галицько-Волинська держава). Монгольська навала. 

У цьому уривку описано період феодальної роздробленості та міжусобних воєн, коли боротьба за владу та контроль над торговими шляхами призвели до серйозної економічної кризи, зокрема зупинки постачання солі з Галичини до Києва.

Сіль була критично важливим товаром, а її відсутність сигналізувала про повний розрив торгівельних звʼязків між Галицькою землею, де були великі родовища солі, та іншими регіонами Русі. 

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава)

Вирішальний вплив на розвиток храмового будівництва Русі-України (Київської держави) в період її розквіту мала візантійська культура.

Після прийняття християнства 988 р. Візантія стала основним джерелом архітектурних стилів, технологій та естетичних канонів, що збагатили давньоруську архітектуру.

Візантійські майстри привезли на Русь технологію кам'яного будівництва, яке уособлювало державну могутність і велич князівської влади.

Канонічним типом християнського храму став хрещато-банний тип.

У візантійців було запозичено канони розпису культових споруд. Стіни храмів оздоблювали мозаїками та фресками. Розташування зображень чітко регламентували.

Зразки візантійського впливу на розвиток храмового будівництва Русі-України в період її розквіту – Десятинна церква (кінець X ст.) – перший кам'яний храм, Софія Київська (XI ст.) – духовний, політичний і культурний центр Київської держави.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Стародавня історія України.

На фото зображено прикраси, які створено у звіриному стилі, характерному для кочових племен, зокрема скіфів і сарматів.

Основною тематикою предметів у звіриному стилі були тварини (реальні та міфічні) у динамічних позах. Ці мотиви трапляються в оздобленні прикрас, зброї, кінської збруї, посуду тощо.

Зображені предмети використовували в побуті скіфи, які населяли степи Північного Причорномор’я у VII–III ст. до н. е. Їхнє мистецтво мало не лише декоративне, а й сакральне значення – такі речі часто клали в кургани поряд зі знатними людьми.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Культура України б другій половині XIX – на початку XX ст. Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності. Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Представниками українського художнього мистецтва першої третини XX ст. були Георгій Нарбут, Василь Кричевський, Михайло Бойчук.

Георгій Нарбут – видатний український художник-графік, який створив унікальний візуальний стиль Української революції 1917–1921 рр., що базувався на народних мотивах, стародруках, козацькій геральдиці, традиціях українського бароко. Він розробив ескізи грошових знаків, поштові марки, проєкти державних печатки й герба.

Його ілюстрація до «Енеїди» Івана Котляревського «Еней та його військо» – шедевр українського графічного мистецтва.

Василь Кричевський – художник, архітектор, автор ескізу державного герба Української Народної Республіки. Його ім’я вперше прославилося завдяки реалізації проєкту будинку Полтавського губернського земства. Зведення саме цієї будівлі вважають точкою відліку українського модерну в архітектурі.

Михайло Бойчук – основоположник українського монументального мистецтва, який заснував унікальний художній напрям – бойчукізм, що поєднав традиції візантійського живопису, іконопису та українського народного мистецтва з європейськими модерними течіями. Під час Великого терору 1937 р. художника разом з учнями заарештували за звинуваченням у «націонал-фашизмі» та розстріляли.

Правильна відповідь: 2, 3, 6.

ТЕМА: Королівство Руське (Галицько-Волинська держава). Монгольська навала.

Волинський князь Роман Мстиславович 1199 р., скориставшись тим, що в сусідньому Галичі після смерті князя Ярослава Осмомисла почалися смута й безлади, об’єднав Волинське й Галицьке князівства в єдину Галицько-Волинську державу. Князь намагався приборкати свавільне галицьке боярство й провадив активну внутрішню і зовнішню політику.

Як нащадок волинської гілки роду Ольгердовичів, він незадовго до смерті за правом обійняв київський престол Роман Мстиславович став фактично правителем Київського й підлеглого йому Переяславського князівств, водночас залишаючись князем об’єднаних Галицько-Волинських земель.

Правильна відповідь: 2, 4, 6.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

Б «Остромирове Євангеліє» (1056–1057 рр.) – найдавніша точно датована рукописна книга Русі-України (Київської держави). Це унікальна пам’ятка старослов’янської писемності та визнаний шедевр книжкового мистецтва XI століття. 

А «Ізборник Святослава» (1073 р.) – енциклопедичний збірник, який містить понад 380 статей, присвячених богословським, філософським та природничим питанням, написаний церковнослов'янською мовою. Замовлений князем Святославом Ярославичем, він є символом високої культури та освіти того часу. 

Г Літописний твір «Повість минулих літ» (1113 р.), за однією із версій, створювали впродовж тривалого часу, аж поки на основі попередніх зведень його завершив, упорядкував і дав йому назву чернець Києво-Печерського монастиря Нестор.

В «Слово о полку Ігоревім» (1187 р.) – видатна пам’ятка давньоруської літератури, історична поема, у якій ідеться про невдалий похід на половців новгород-сіверського князя Ігоря.

Правильна відповідь: 1 – Б, 2 – А, 3 – Г, 4 – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст. Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.

1. Українські землі Східної Галичини після Першого поділу Речі Посполитої 1772 р. увійшли до Королівства Галіції та Лодомерії – коронного краю у володіннях Габсбургів (Австрійської імперії). (А) 
2. На Правобережній Україні в складі Російської імперії було створено Київську, Подільську й Волинською губернії. Ці землі було приєднано після Другого (1793 р.) й Третього (1795 р.) поділів Речі Посполитої.(Г)
3. На Лівобережній Україні та Слобожанщині в складі Російської імперії було створено Харківську, Полтавську, Чернігівську губернії.(В) 
4. У Південній Україні в складі Російської імперії було створено Катеринославську, Херсонську, Таврійську губернії.(Д)

Правильна відповідь: 1 – А, 2 – Г, 3 – В, 4 – Д.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.

1. В уривку описано події 1649 р., коли українське військо здобуло перемогу над польською армією під Зборовом. Під час битви королівська армія опинилася в катастрофічному становищі, і польський король пішов на таємні переговори з кримським ханом Іслам-Гіреєм III, союзником Богдана Хмельницького. Під тиском татар гетьман був змушений, попри блискучу перемогу, розпочати переговори та укласти Зборівський мирний договір.(Д)
2. Описана ситуація стосується подій початку Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст. під проводом Богдана Хмельницького. Козацькі війська 1648  р. зайняли значні території, що спонукало новообраного короля Яна II Казимира особисто очолити похід проти них.(Б)
3. Ця цитата – фрагмент Жалувальної грамоти царя Олексія Михайловича Війську Запорозькому 1654 р., якою було юридично закріплено перехід Гетьманщини під протекторат московського царя із гарантіями збереження козацьких прав, вольностей та автономії.(А) 
4. Цей уривок містить умови Віленського перемир'я, укладеного 1656 р. між Московською державою та Річчю Посполитою під час московсько-польської війни. Домовленість було спрямовано проти Швеції. Богдан Хмельницький розцінив цю угоду як брутальне порушення Москвою Переяславської угоди й «Березневих статей». Це призвело до створення воєнно-політичного союзу зі Швецією та Трансільванією, спрямованого проти Речі Посполитої. (Г)

Правильна відповідь: 1 – Д, 2 – Б, 3 – А, 4 – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині XIX ст.

Активний розвиток сільського господарства в Наддніпрянській Україні в 70–90-х рр. XIX ст. був зумовлений скасуванням кріпосного права 1861 р. та поширенням капіталістичних відносин.

Однак, розвиток аграрного сектора гальмували залишки кріпосництва, зокрема, збереження селянської общини.

Община була інструментом контролю над селянами: вона несла колективну відповідальність за сплату викупних платежів і податків, що привʼязувало селян до села.

Згідно з реформою селяни отримували землю не в особисту власність, а в користування від общини, що часто обмежувало їхню господарську ініціативу.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Австро-Угорщини в другій половині XIX ст.

Проголошення 1890 р. в стінах Галицького крайового сейму «нової ери» – спроби українсько-польського порозуміння за участі австрійського уряду та українських громадських діячів Наддніпрянщини – стало наслідком низки процесів, зокрема, загострення відносин між Австро-Угорщиною та Російською імперією.

Це порозуміння полягало в культурно-освітніх і господарських поступках австрійських і польських владних кіл в обмін на лояльне ставлення українців до імперії Габсбургів.

Серед здобутків «нової ери» відкриття 1894 р. кафедри української історії («друга кафедра всесвітньої історії з особливою увагою до історії Східної Європи») на чолі з Михайлом Грушевським; перетворення Літературного товариства імені Шевченка в Наукове з наданням щорічної грошової допомоги з державного бюджету, створення першого українського страхового товариства «Дністер», заснування української гімназії в Коломиї тощо.

Угоду розкритикували галицькі радикали через надмірні, на їхню думку, поступки полякам. Польська сторона також не була готова до повного рівноправ’я, що призвело до розриву домовленостей 1894 р.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.

Поштову марку присвячено Пантелеймону Кулішу, письменнику, етнографу, мовознавцю, члену Кирило-Мефодіївського товариства.

Куліш був автором першого українського історичного роману «Чорна рада», створив першу фонетичну абетку для української мови, яку називають «кулішівкою».

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.

На картосхемі штрихуванням позначено територію Правобережної України, де 1839 р. було фактично ліквідовано (заборонено) греко-католицьку церкву.

Греко-католицька церква зазнала справжніх випробувань після трьох поділів Речі Посполитої кінця XVIII ст. Тоді її віряни опинилися в підданстві двох імперій  – Російської та Австрійської. І якщо у володіннях Габсбургів уніати не зазнавали утисків, то Російська імперія використала різноманітні засоби, аби цю церкву знищити.

Відкриту розправу над греко-католицькою церквою було розпочато після невдалого польського повстання 1830–1831 рр. Оскільки головним напрямом російської релігійної політики було «оправославлення» Правобережної України як умова повної інкорпорації регіону до імперії, Полоцький церковний собор прийняв акт про «возз'єднання» уніатів із православною церквою під тиском царської влади.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII – у першій половині XVIII ст.

Причиною арешту наказного гетьмана Павла Полуботка було подання чолобитних (звернень) імператору з вимогою відновлення прав Гетьманщини.

Коли 1722 р. Іван Скоропадський помер, інститут гетьманства замінила Малоросійська колегія.

Полуботок, якого вже обрали на гетьманство без дозволу царя, мав статус наказного гетьмана (тимчасово виконувача обовʼязків).

Навколо нього гуртувалася козацька еліта, яка була невдоволена втручанням колегії у внутрішні справи Гетьманщини й вимагала повернення давніх козацьких прав і привілеїв.

Представники старшинської опозиції 1723 р. склали на ім’я царя так звані Коломацькі чолобитні, у яких вимагали скасувати запроваджені Малоросійською колегією податки й дати дозвіл на обрання гетьмана.

Коли ці чолобитні отримав Петро I, то наказав ув’язнити Полуботка разом з українськими старшинами в Петропавлівській фортеці. Там 1724 р. наказний гетьман і помер.

Правильна відповідь – Г. 

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х рр. XVII ст.

Газетну публікацію датовано 1686 р. Того ж року було укладено «Вічний мир» – договір, за яким Річ Посполита визнавала за Московським царством Лівобережну Україну, Київ, Запорожжя, Чернігово-Сіверську землю та Смоленщину.

Річ Посполита зберігала за собою Північну Київщину, Волинь і Галичину, а південні Київщина і Брацлавщина, спустошені тривалою війною, мали стати незаселеною нейтральною територією.

Для Гетьманщини «Вічний мир» став актом її остаточного поділу на Лівобережжя і Правобережжя та зрештою призвів до ліквідації козацького устрою по обидва береги Дніпра.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XIV – перші половині XVI ст. Кримське ханство. Українські землі у складі Речі Посполитої в другій половині XVI ст. Українські землі в другій половині XVIII ст.

Поняття, яке позначає описану спільноту, – козацтво.

Цей текст змальовує соціальні зміни в козацькому середовищі, а саме – виділення козацької старшини, яка зосередила у своїх руках владу та багатство, відійшовши від первинної рівності.

На початковому етапі формування козацтва (з кінця XV ст.) у цій спільноті панували принципи військової демократії, рівноправʼя і відсутності майнового розшарування.

Із часом старшина почала перетворюватися на окремий привілейований стан, наближаючись за статусом до шляхти, а в останній чверті XVIII ст. активно інтегрувалася в російське дворянство.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

На репродукціях робіт українського художника Івана Батечка зображено символ християнства та державності Русі – Софію Київську.

Митець працював у Державному архітектурно-історичному заповіднику «Софійський музей» і створив тематичні гравюри на дереві «40 років Софійському заповіднику», «Скоморохи. З історії Софії Київської» (що відсилає до відомих фресок Софійського собору), «Брама Заборовського в Києві» та інші, у яких майстер поєднав національні традиції з кращими технічними досягненнями майстрів графіки.

Найвеличнішою спорудою Національного заповідника «Софія Київська» є Софійський собор – всесвітньо відома пам’ятка архітектури й монументального живопису XI ст.

Заснування собору згадується в літописах і під 1017, і під 1037 рік. Будівничим Святої Софії літописці називають великого київського князя Ярослава Мудрого. Джерела свідчать, що в цій справі Ярослав завершив починання свого батька Володимира.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XIV – першій половині XVI ст. Кримське ханство.

По смерті Вітовта литовські, руські й білоруські феодали обрали на великокняжий литовський престол без погодження з польським королем сина Ольгерда – Свидригайла, діяльність якого була спрямована на розрив унії з Королівством Польським і здобуття Великим князівством Литовським незалежності.

Польща не забарилася з відповіддю та розпочала військові дії проти Свидригайла, а частина литовської знаті спільно з поляками обрала на великокняжий стіл брата Вітовта – Сигізмунда.

Прихильники Свидригайла відмовилися визнати владні повноваження Сигізмунда та заявили про утворення Великого князівства Руського, до складу якого ввійшли Київщина, частина земель Чернігово-Сіверщини, Волинь, Поділля, Вітебщина, Смоленщина й Полоцька земля.

Вирішальною подією, яка поклала край повстанню Свидригайла, стала його поразка у битві 1435 р. під Вількомиром, що на річці Швянті, унаслідок якої боротьба за литовський великокняжий престол завершилася.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

В уривку описано руйнування язичницького капища й знищення ідолів, що передувало хрещенню киян й запровадженню Володимиром Великим християнства як державної релігії Русі-України (Київської держави) 988 р.

Напередодні описаних подій Володимир Святославович вимагав від візантійського імператора царівну Анну собі за дружину. Отримавши відмову, він захопив візантійський Корсунь і погрожував нападом на Константинополь.

Жест був переконливим і князь отримав своє: прийняв хрещення і тут же, у Корсуні, одружився з Анною.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Стародавня історія України.

Зображені ювелірні вироби створено у звіриному стилі, який вражає динамічністю зображень тварин, фантастичних істот і міфологічних сюжетів. 

У культурі кочових племен, як-от скіфи, сармати, цей стиль відображав світогляд воїнів-кочівників. Для них золото, яке за легендою подарували боги, мало особливе значення: позначало високий статус власника, асоціювалося з владою.

Отож, артефакти, зображені на фото, належать до тематичної експозиції «Таємниці курганів: обереги скіфо-сарматської еліти».

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст. Українські землі в кінці XVII – першій половині XVIII ст.

Монету випущено з нагоди укладення українсько-шведських союзів, а саме Корсунської угоди 1657 р. і Великобудищанського трактату 1709 р. Ці міжнародні угоди було спрямовано на здобуття державної незалежності Української козацької держави.

За Корсунським договором Богдан Хмельницький і Карл Х Густав уклали військово-політичний союз. Шведський король визнавав Гетьманщину незалежною державою в етнічних кордонах. Передбачалося, що західноукраїнські землі та Берестейське і Полоцьке воєводства, які перебували під владою Речі Посполитої, увійдуть до складу козацької держави.

Іван Мазепа, уклавши 1708 р. угоду зі шведським королем Карлом XII (юридично оформлену 1709 р. у селі Великі Будищі), фактично відновив Корсунський договір, гарантуючи Україні незалежність під шведським протекторатом.

Утім, якщо Корсунський договір мав чітке антипольське спрямування, то нова українсько-шведська угода мала антимосковську орієнтацію.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ століття.

На зображенні представлені портрети видатних українських гетьманів. Останнім гетьманом України (Лівобережної Гетьманщини) був Кирило Розумовський, відповідь – Б.

Кирило Розумовський: Останній гетьман України (1750 – 1764 рр.). Його правління було добою останнього піднесення автономії Гетьманщини перед її остаточною ліквідацією Катериною II.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ століття.

У пісні йдеться про Петра Дорошенка, якого сучасники та історики називали «Сонцем Руїни».

• «Був він “Сонцем на Руїні”»: Це стале прізвисько Петра Дорошенка, який намагався об'єднати Україну в найважчі часи розколу та міжусобиць.

• «Ти зложив свої клейноди / І покинув Україну»: Описуються події 1676 року, коли Дорошенко, не маючи більше підтримки від народу через союз із Туреччиною та опинившись в облозі в Чигирині, здав клейноди (символи влади) лівобережному гетьману Івану Самойловичу.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ століття.

Програмою зовнішнього незалежного оцінювання з історії України передбачено перевірку вміння учасників тестування візуально розпізнавати низку персоналій, зокрема й ті, чиї зображення наведено в завданні:

• А – Маркіян Шашкевич, письменник, поет, духовний просвітитель, натхненник національного пробудження Галичини;
• Б – Агатангел Кримський, український історик, письменник і перекладач, один з організаторів Академії наук України;
• В – Володимир Антонович, історик, археолог, археограф, етнограф, нумізмат і громадсько-політичний діяч, член-кореспондент Петербурзької АН, фундатор київської школи істориків;
• Г – Михайло Вербицький, священик, композитор, автор мелодії національного гімну, хоровий диригент.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII століття.

Портрет гетьмана, діяльність якого описав у документі сучасник подій знаходиться під літерою Б (Богдан Хмельницький).

В уривку йдеться про гетьмана Богдана Хмельницького, ворогом якого був Чаплинський (чигиринський підстароста), а союзником – татари. Польські війська рухалися в напрямку Жовтих Вод. Саме ці слова й словосполучення є маркерами, що дають змогу зрозуміти: цим гетьманом був Богдан Хмельницький.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.)

В уривку документа йдеться про діяча, зображеного під літерою В — Петра Могилу.

• Уривок «…уклав з Київським братством угоду, за якою ставав “старшим братом, дозорцем, довічним охоронцем і наставником” об’єднаних Лаврської та Братської шкіл» описує ключовий момент в історії української освіти, який призвів до створення Києво-Могилянського колегіуму (згодом Києво-Могилянської академії).

• Петро Могила (тоді архімандрит Києво-Печерської лаври, пізніше митрополит Київський) у 1631-1632 роках об'єднав засновану ним Лаврську школу зі старою Київською братською школою.

Відповідь – В.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст.

Територію Війська Запорозького (Гетьманщини) відповідно до умов Білоцерківського договору (1651 р.) позначено на картосхемі літерою Г.

Ця карта ілюструє різке скорочення території. Гетьманщина обмежується лише Київським воєводством. Це відповідає принизливим умовам Білоцерківського мирного договору 1651 р., укладеного після поразки під Берестечком.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Стародавня історія України

Предмет язичницького культу східних слов’ян Збруцький ідол зображено на фото під літерою «А». Збруцький ідол — це унікальна пам'ятка слов'янського язичницького культу. 

Язичництво — це політеїстична (багатобожна) релігія, що була поширена серед слов'ян до прийняття християнства. 

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Петро Конашевич-Сагайдачний.

Портрет гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного зображено під буквою Б.

Петро Конашевич-Сагайдачний (близько 1582–1622 рр.) — видатний український військовий, політичний і державний діяч першої чверті XVII століття, гетьман реєстрового козацтва та кошовий отаман Запорозької Січі. Він відомий як реформатор козацтва та послідовний захисник православної віри.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

1 Перші монети на Русі, срібники та златники, були карбовані київським князем Володимиром Святославичем близько 990 р. – за часів запровадження ним християнства на Русі та його одруження з візантійською принцесою Анною. За основу було взято візантійські зразки, але руські монети мали власну символіку, зокрема княжий знак (тризуб).

2 Перші школи на Русі заснував князь Володимир Великий у Києві одразу після хрещення Русі, згідно з «Повістю временних літ». Це були школи для дітей знаті при церквах, зокрема при Десятинній церкві.

4 Релігійні реформи Володимира Великого було проведено для зміцнення центральної влади, об'єднання племен, досягнення рівноправності держави серед європейських країн. Спочатку князь 980 р. створив єдиний пантеон язичницьких богів із Перуном на чолі, а 988 р. прийняв християнство візантійського обряду й зробив цю релігію державною.

Правильна відповідь: 1, 2. 4.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.

А Військо Богдана Хмельницького у травні 1648 р., за підтримки татарської кінноти, під Жовтими Водами здобуло свою першу перемогу над армією Речі Посполитої.

Б Зборівська битва між українським військом на чолі з Богданом Хмельницьким з одного боку й польською армією під командуванням короля Яна II Казимира – з другого відбулася у серпні 1649 р. Козаки здобули блискучу перемогу. Однак кримський хан, союзник Хмельницького, вступив у сепаратні переговори з королем і змусив гетьмана до мирної угоди.

Г Битва під Берестечком у червні 1651 р., яка закінчилась поразкою війська Хмельницького, стала однією з найзапекліших і наймасштабніших баталій Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст. Зазнавши великих втрат, гетьман був змушений підписати з поляками Білоцерківський мирний договір, який значно обмежував його повноваження й автономію підконтрольних йому територій.

В У битві неподалік гори Батіг у червні 1652 р. зійшлися українсько-татарське і польське війська. Армія Речі Посполитої була розгромлена вщент. Ця перемога дозволила Богдану Хмельницькому відновити дипломатичні позиції, відмовитися від Білоцерківського договору та продовжити розбудову Української держави.

Правильна відповідь: 1 – А, 2 – Б, 3 – Г, 4 – В.

ТЕМА: Українські землі у другій половині XVIII ст. Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII – в першій половині XIX ст. Українські землі у складі Російської імперії в другій половині XIX ст. Українські землі у складі Російської імперії в 1900–1914 рр.

1. Скориставшись хитким становищем Речі Посполитої, 1772 р. Росія, Австрія і Пруссія здійснили її Перший поділ, унаслідок якого Галичину було приєднано до володінь австрійських Габсбургів. (А)

2. Емський указ імператора Олександра II 1876 р., був інструментом для нищення українського культурного та наукового життя. Його наслідком стало закриття Південно-Західного відділу Російського географічного товариства, який влада вважала осередком «українофільства» та сприймала як загрозу для цілісності імперії через українськознавчі дослідження його членів. (Д)

3. Під час «Весни народів», низки європейських революцій 1848–1849 рр., уряд монархії Габсбургів, враховуючи настрої селян, змушений був остаточно ліквідувати панщину в Австрійській імперії: в Галичині – у квітні 1848 р., на Буковині – у серпні 1848 р., на Закарпатті – 1853 р. Селяни отримали особисту свободу та право власності на землю за викуп. (Б) 

4. Революція 1905–1907 рр. у Російській імперії стала першим масштабним досвідом легальної політичної боротьби для українців Наддніпрянщини. Маніфест 17 жовтня 1905 р., підписаний Миколою II під тиском загального страйку, змусив самодержавство піти на демократичні поступки, що дозволило вперше видавати українську пресу (газети «Хлібороб», «Рада»), легалізувати партії та мати парламентське представництво в Державній Думі. (Г)

Правильна відповідь: 1 – А, 2 – Д, 3 – Б, 4 – Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст. Козацька Україна наприкінці 50–80-х рр. XVII ст.

1. В уривку окреслено територію Війська Запорозького (Гетьманщини), яка обмежувалася землями Київського воєводства (натомість у Брацлавське та Чернігівське знову могла повернутися польська шляхта), а також вказано чисельність козацького реєстру (двадцять тисяч) відповідно до умов Білоцерківської мирної угоди, укладеної 1651 р. Їй передувала трагічна битва під Берестечком.

Попри такі обмеження, укладення угоди забезпечило можливість Богдану Хмельницькому підготуватися до подальших бойових дій та ще раз на міжнародному рівні закріпило легітимність козацької держави. (Б)

2. В уривку визначено територію Війська Запорозького – козацької автономії у межах Київського, Брацлавського і Чернігівського воєводств, а також вказано чисельність козацького реєстру (сорок тисяч) відповідно до умов Зборівського мирного договору 1649 р. Договір став наслідком успішного, але виснажливого для козаків першого етапу Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст., і був тимчасовим компромісом між королем Речі Посполитої Яном II Казимиром і гетьманом Богданом Хмельницьким. (А)

3. Ця цитата описує основну умову Гадяцького договору – створення Великого Князівства Руського у складі Київського, Брацлавського та Чернігівського воєводств як рівноправного субʼєкта Речі Посполитої (разом із Короною Польською і Великим князівством Литовським). (В) 

4. «Вічний мир» 1686 р. між Московським царством і Річчю Посполитою закріпив поділ України між двома монархіями. В уривку наведено ключову відмінність цієї угоди від Андрусівського перемирʼя 1677 р. – Запорозька Січ мала перебувати під владою Московії. (Д)

Правильна відповідь: 1 – Б, 2 – А, 3 – В, 4 – Д.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в 1900–1914 рр.

У Києві 1913 р. перед судом постав єврей М. Бейліс, звинувачений у ритуальному вбивстві дванадцятирічного Андрія Ющинського.

Та в ході судового процесу, попри тиск із боку найвищих владних кіл Петербургу та місцевих чорносотенців, Бейліса було виправдано через брак доказів.

Справа викликала великий громадський резонанс.

Фабрикація «справи Бейліса» давала змогу владі, яка підтримала ініціативу монархістів-антисемітів, переконати суспільство в необхідності й надалі залишати євреїв обмеженими у правах і перешкодити скасуванню межі єврейської осілості.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині XIX ст.

Основними причинами аграрного перенаселення в Наддніпрянській Україні наприкінці XIX ст. були: високий рівень природного приросту населення («демографічний вибух») та збереження великого поміщицького землеволодіння за малоземелля селян.

Селянські наділи після реформи 1861 р. зазвичай були невеликими й не відзначалися високою родючістю. Також землю наділяли не у власність, а в користування, селяни за неї сплачували викуп.

Через традицію ділити землю між синами, селянські наділи з кожним поколінням зменшувалися.

Низький рівень агрокультури не сприяв високій врожайності на малих ділянках.

Промисловість не потребувала такої кількості надлишкової робочої сили із села. 

Ці чинники призвели до масової бідності та вимушеної трудової міграції українців, найчастіше на Далекий Схід і до Сибіру.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині XIX ст.

Про колоніальний статус українських земель у складі Російської імперії у ХІХ ст. свідчить відсутність політичного та економічного суверенітету. Ці землі було повністю інтегровано в політичну та економічну систему Росії, і вони втратили будь-які ознаки самостійності.

Управління тут здійснювали за загальноімперськими зразками, було зуніфіковано адміністративно-територіальний поділ українських земель (генерал-губернаторства, губернії).

Наддніпрянщина стала аграрно-сировинною базою імперії: основна частина сільськогосподарської продукції та сировини вивозили, а промислові товари завозили з Росії.

Україна слугувала транзитним коридором, не отримуючи прибутків від зовнішньої торгівлі.

Попри індустріалізацію окремих районів, де переважала видобувна й металургійна промисловість, загалом українські землі залишалися аграрно відсталими регіонами, де українці становили меншість у містах.

Заборона використання української мови (Валуєвський циркуляр, Емський указ), відсутність українських шкіл, українськомовних кафедр в університетах – ці заходи було спрямовано на нищення національної ідентичності українців.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст.

Аграрні реформи Марії Терезії (1740–1780 рр.) та Йосифа II (1780–1790 рр.) у володіннях Габсбургів, відомі як політика «освіченого абсолютизму», передбачали обмеження панщини трьома днями на тиждень, заборону панам самим судити своїх селян – для цього призначали спеціальних державних чиновників. Окрім того, селяни отримували ряд особистих прав: вільного одруження, торгівлі, навчання дітей, права особисто звертатися до суду тощо. Указами Йосифа II 1780–1782 рр. селяни отримали особисту свободу, а 1789 р. – було скасовано панщину (тимчасово).

Ці заходи покращили становище селян, зокрема на західноукраїнських землях.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII – у першій половині XVIII ст.

Після двадцятичотирирічного перебування в підданстві Кримського ханства (після знищення Чортомлицької Січі 1709 р. царем Петром I) 1734 р. козаки повернулися на Запорожжя й заснували Нову Січ на річці Підпільній.

На прохання гетьмана Данила Апостола імператриця Анна Іоанівна повернула запорожцям землі й підтвердила їхню автономію, зважаючи на наближення війни з Туреччиною. Царський уряд намагався використати запорожців у майбутніх війнах проти Кримського ханства й Османської імперії. Під час російсько-турецьких воєн 1735–1739 pp. та 1768–1774 pp. козаки воювали разом із російським військом.

За часів свого існування Січ стала важливим адміністративним й економічним центром регіону.

Катерина I 1775 р. видала маніфест, яким сповіщала про ліквідацію останньої Запорозької Січі. Землі Вольностей Війська Запорозького було роздано російським дворянам, іноземним колоністам, а частина запорожців перейшла на територію Османської імперії та створила в гирлі Дунаю Задунайську Січ.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х рр. XVII ст.

У «Літописі» Самійло Величко приділяє значну увагу Андрусівському перемир’ю 1667 р. між Московським царством і Річчю Посполитою, оцінюючи його як трагічну подію, що закріпила поділ України між двома монархіями.

В уривку наведено ключову відмінність цієї угоди від «Вічного миру» 1686 р. – Запорозька Січ мала перебувати під спільною владою обох держав.

Для Зборівського й Гадяцького договорів  спільним є те, що в обох випадках сторонами переговорів були Гетьманщина та Річ Посполита.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині XVII ст.

На малюнку А зображено реконструкцію легкого, маневрового, простого за своєю будовою козацького човна – чайки.

Чайки рухалися веслами або вітрилами, могли пришвартуватися до будь-якого берега, на відміну від громіздких турецьких галер. Слава про козацьку флотилію розносилася узбережжями Чорного, Азовського морів та по Дніпру.

Завдяки використанню чайок козаки здійснювали вдалі морські походи на володіння Османської імперії та Кримського ханства протягом перших двох десятиліть XVII ст. Цей період називають добою героїчних походів. 

Козацьких нападів зазнали в різний час найміцніші турецькі фортеці – Акерман, Кілія, Варна, Трапезунд, Синоп, Стамбул та ін. Козаки руйнували ворожі укріплення, визволяли бранців з неволі.

Козацькі морські походи сприяли ослабленню Османської імперії, перешкоджали здійсненню її загарбницьких планів.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава). Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XIV – першій половині XVI ст. Кримське ханство.

А П’ятницька церква в м. Чернігові – унікальний витвір майстрів давньоруської архітектури.

Б Вірменський собор у м. Львові – зразок вірменського монументального будівництва.

В Ханський палац у Бахчисараї – зразок ісламської архітектури.

Г Костел святого Варфоломія в м. Дрогобич – римсько-католицький храм з елементами готичного стилю, характерного для західноєвропейської архітектури.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XIV – першій половині XVI ст. Кримське ханство.

Князь Костянтин Іванович Острозький ‒ видатний державний і військовий діяч Великого князівства Литовського першої половини XVI ст.

Сучасники порівнювали його зі стратегами античності, адже він провів понад тридцять успішних битв проти татар і московитів.

Князь здобув загальноєвропейську славу після блискучої перемоги під Оршею 1514 р. Тут у бою зійшлися московське військо й обʼєднані сили Великого князівства Литовського і Королівства Польського на чолі з гетьманом (вища військова посада) Костянтином Острозьким.

Князь проявив себе як розсудливий полководець, що використав розбіжності в московському таборі на свою користь і, попри чисельну перевагу ворога, здобув рішучу перемогу.

Перемога під Оршею на певний час зупинила експансію Московського князівства на захід.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава)

На картосхемі позначено напрямки походу новгород-сіверського князя Ігоря Святославича на половців 1185 р.

Військо рухалося з території Чернігівського князівства (Новгород-Сіверське князівство було удільним князівством у його складі) на південний схід, де зустрілося з половцями та зазнало поразки на річці Каяла.

Невдалий похід ліг в основу перлини давньоруського письменства – «Слова о полку Ігоревім», уривок із якого позначено буквою В.

В уривку розповідається, як полонений князь Ігор безсило спостерігає за смертельною сутичкою свого брата Всеволода з половцями.

Автор «Слова...» закликає до єдності князів та припинення між ними жорстоких міжусобиць. Він намагається донести ідею, що Руська земля потерпає від ворогів не тому, що перевелися герої, а тому, що через незгоду між собою князі ослаблюють державу.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Стародавня історія України.

На Чернігівщині, на правому березі р. Десна, 1912 р. під час розкопок Мізинської палеолітичної стоянки археологи знайшли браслет із пластини бивня мамонта.

Його зображення розміщено на реверсі монети, позначеної буквою А.

Зовнішню поверхню браслета прикрашає глибоке різьблення з меандровим орнаментом – безперервним геометричним візерунком, що, ймовірно, мав не лише естетичне, а й сакральне значення. 

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII століття – у першій половині XVIII століття.

Послідовність гетьманування, гетьманів на портретах:

• Б – Петро Конашевич-Сагайдачний: Гетьман реєстрового козацтва, відомий своїми морськими походами та підтримкою культури. Період гетьманування (з перервами): 1616–1622 рр.

• Г – Богдан Хмельницький: Гетьман Війська Запорозького, очільник Національно-визвольної війни. Період гетьманування: 1648–1657 рр.

• А – Петро Дорошенко: Гетьман Правобережної України, відомий як «Сонце Руїни», який намагався відновити єдність держави. Період гетьманування: 1665–1676 рр.

• В – Іван Мазепа: Гетьман Лівобережної України, меценат, який прагнув об'єднати українські землі. Період гетьманування: 1687–1709 рр.

Правильна відповідь – 1 Б, 2 Г, 3 А, 4 В.

ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ – на початку ХХ століття.

Олександр Мурашко є автором картини «Дівчина в червоному капелюсі», зображеної на фото Б.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Культура України кінця XVIII століття – першої половини ХІХ століття.

У завданні наведено зображення таких картин: А – «Дівчина з Поділля» Василя Тропініна, Б – «Карпатська мати» Василя Касіяна, Г – «Святочне Ворожіння» Миколи Пимоненка. В – «Катерина» Тараса Шевченка. Картину написано на тему його однойменної поетичної поеми влітку 1842 року в Санкт-Петербурзі.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Стародавня історія України.

Зображення Б нагадує примітивний серп, що є одним із ключових знарядь праці, пов'язаних із початком землеробства в період неоліту. Саме вирощування та збирання врожаю зернових культур стало основою відтворювального господарства, яке замінило привласнювальне.

Правильна відповідь – Б.