ІСТОРІЯ УКРАЇНИ ВІД НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО КІНЦЯ ХІХ ст. – Друга половина ХVІ ст. – перша половина XVIII ст.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Зміни в соціально-економічному житті.

Завдання перевіряє знання поняття фільварок.

Фільварок (пол., folwark, від нім. Vorwerk – хутір, ферма) – у Польщі, Литві, Україні та Білорусії в XIV–XIX ст. багатогалузеве поміщицьке господарство, яке засновувалося на примусовій праці кріпосних селян.

В українських землях фільварки вперше з’явилися в Галичині в XV ст. У більшості українських земель, які входили до складу Литви, фільваркова система господарювання почала впроваджуватися з середини XVI ст. У зв’язку з розвитком внутрішнього й особливо зовнішнього ринків у феодалів виникла потреба організації власного господарства з виробництвом хліба на продаж і переробкою сільськогосподарської продукції.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Початок Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. Національно-визвольна війна українського народу. Причини та наслідки Національно-визвольної війни.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, персоналії на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – історична подія.

Завдяки ключовим у джерелах словам і словосполученням-маркерам можна визначити, що в уривках йдеться про такі події:

Молдавські походи – маркери: «Тиміш», «дочка молдавського володаря».

Привід до Національно-визвольної війни – маркери: «уся перша війна розпочалася через Чаплинського», «відібрав у мене хутір та ще й мені погрожував», «увесь цей вогонь спалахнув через нього».

Віленське перемир’я між Московією і Річчю Посполитою – маркери: «царська величність наді мною… учинив немилосердя», «Вільно», «государ послав проти нас, шведів і угорців полякам на допомогу 20 тис. ратних людей».

Спільний шведсько-трансільвансько-український похід проти Польщі 1657 р. – маркери: «Б. Хмельницький майже поєднав своє військо з угорцем Ракочієм», «послав до Польської держави наказного гетьмана А. Ждановича, Богуна… для спустошення».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. Гетьманування І. Виговського. Ухвалення Гадяцьких пунктів.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), уміння отримувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо подану на карті інформацію з позиції поставленого до неї запитання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої з картиінформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на карті зображені межі «Князівства Руського», яке утворювалося згідно з Гадяцьким договором 1658 р. Крім того, на карті позначено перебіг основних подій українсько-московської війни 1658–1659 рр., приводом до якої стало укладення Гадяцького договору.

Усі ці події пов’язані з гетьмануванням І. Виговського.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. «Руїна». Причини та наслідки Руїни.

Завдання передбачає перевірку сформованості знань про характерні риси процесу колонізації Слобідської України в другій половині ХVІІ ст.

У зазначений період процес колонізації Слобідської України отримав новий імпульс, який пов’язаний зі складними суспільно-політичними обставинами доби Руїни.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст. Гетьманування І. Мазепи. Розвиток культури та освіти. І. Мигура. Гравюра «І. Мазепа серед своїх добрих справ».

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на малюнку зображено репродукцію гравюри «Іван Мазепа серед своїх добрих справ», яка була створена І. Мигурою у 1706 р. Допомагає ідентифікувати гравюру те, що на ній зображено гетьмана І. Мазепу та його герб, а також зображені церкви, зведені його коштом.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ ст. Ліквідація автономного устрою Гетьманщини. Діяльність Другої Малоросійської колегії.

Завдання передбачає перевірку сформованості знань про зміст діяльності Другої Малоросійської колегії (1764–1782 рр. чинність Другої Малоросійської колегії була продовжена до 1785 р.).

10 листопада 1764 р. вийшов царський указ про ліквідацію гетьманської влади в Україні. Для управління землями колишньої Гетьманщини була створена Друга Малоросійська колегія, яку очолив П. Рум’янцев. Причиною створення колегії було прагнення Катерини ІІ до централізації та уніфікації державного управління, ліквідації залишків державної автономії українських земель, розповсюдження загальноімперських порядків і на українські землі.

В адміністративному сенсі колегія підлягала канцелярії малоросійського генерал-губернатора (існувала до 1796 р.). У «Секретній інструкції генерал-губернатору президенту Малоросійської колегії П. Рум’янцеву» Катерина ІІ описала становище українських земель і окреслила питання, які мали бути вирішені в першу чергу. Це, наприклад, питання про перепис населення, про бажану заборону міграцій жителів, про перепис осіб купецького стану, про бажане збільшення прибутків від малоросійських земель, про вирішення питання розділення військової та цивільної влади, про нагляд за деякими «підозрілими» членами старшини тощо.

До основних заходів, які були проведені на українських землях Другою Малоросійською Колегією належать, по-перше, генеральний перепис Малоросії, введення рубльового податку, який потім був скасований і замінений на подушний податок, поширення на Україну російського кріпосного права, утворення на території Україні трьох намісництв – Київського, Чернігівського та Новгород-Сіверського, які за територією і організацією були ідентичні решті з 30 губерній імперії, скасування традиційного козацького полкового устрою і перетворення десяти українських козацьких полків та п’яти слобідських на регулярні кавалерійські російської армії. І найголовніше, Маніфестом Катерини ІІ про ліквідацію Запорозької Січі від 3 серпня 1775 р. було проголошено, що Січ Запорізька вже зруйнована. Це означало остаточну руйнацію традиційного українського устрою та перетворення України на уніфіковану частину Російської Імперії.

Обіймаючи посади генерала-губернатора Малоросії та президента другої Малоросійської колегії, П. Рум’янцев провадив активну колоніальну політику російського уряду щодо Гетьманщини, спрямовану на остаточну ліквідацію її політичної автономії. Так, за його розпорядженням були проведені реформи козацької служби, податкової системи (запроваджено подушний податок) та поштової справи. Протягом правління цієї людини були зроблені дуже важливі кроки для ліквідації автономії України: 1781 р. ліквідовано сотенно-полковий устрій Лівобережної Гетьманщини та Слобожанщини, скасовано українські козацькі полки; протягом1781–1783 pp. запроваджено загальноімперську систему адміністративно-політичного управління, тобто поділ на намісництва; замість козацьких полків створено регулярні карабінерські полки за російським зразком; 1783 р. остаточно закріпачено українських селян; 1785 р. на Україну поширено дію «Жалуваної грамоти дворянству»; 1786 р. проведено секуляризацію монастирських маєтків.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст. Місце Гетьманщини в міжнародних відносинах тогочасної Європи. Віленське російсько-польське перемир’я.

Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. Гетьманування І. Виговського. Ухвалення Гадяцьких пунктів. Гетьманування Ю. Хмельницького. Андрусівський договір. Поділ Гетьманщини. Чигиринські походи турецько-татарського війська.

Завдання передбачає перевірку сформованості вмінь установлювати причинно-наслідкові зв’язки. У цьому випадку між подіями ХVІІ ст. та їхніми наслідками.

Ухвалення Гадяцьких пунктів у вересні 1658 р. стало приводом до початку відкритої війни Московського царства проти Гетьманщини в 1658–1659 рр. Ключовою подією війни стала Конотопська битва.

Чигиринські походи турецько-татарських військ 1677–1678 рр. призвели до знелюднення частини Правобережної України (частина населення рятувалася втечею або була знищена, частина взята в якості ясира, частина була добровільно або насильно переселена на Лівобережжя – «Великий згін»), руйнації козацької столиці – Чигирина.

Укладення Андрусівського договору в 1667 р. між Московською державою і Річчю Посполитою призвело до поділу території Гетьманщини між двома державами.

Підписання Віленського перемир’я у 1656 р. між Московською державою і Річчю Посполитою спонукало Б. Хмельницького до пошуку нових союзників у боротьбі з Річчю Посполитою. Такими союзниками стали Трансільванія і Швеція.

Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–В, 4–Г.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Берестейська церковна унія. Утворення греко-католицької церкви.

Завдання передбачає перевірку знань ключових подій, передбачених Програмою ЗНО.

Берестейську церковну унію укладено в 1596 р.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Виникнення Запорізької Січі. Дмитро Вишневецький.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні персоналії на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – ім’я історичного діяча.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «степовий рицар», «людина, яка надала перших організаційних форм козаччині», «його творіння захитає підвалини Речі Посполитої» – допомагають визначити, що йдеться про князя гетьмана Д. Вишневецького.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Зміни в соціально-економічному житті. «Панщина».

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичне явище на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – історичне явище.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «робота підданих», «з чим і на котрий день люди до роботи мають прийти», «якщо… не вийде на роботу… заплатить гріш… барана… бичем на лавці скарати, а дні пропущені відробити» – допомагають визначити, що йдеться про панщину.

Панщина – це відробіткова рента, одна з форм земельної ренти. Характеризується прикріпленням до землі безпосереднього виробника, особистою залежністю селянина від поміщика. Зміст визначається зобов’язанням селянина працювати якийсь час зі своїм інвентарем у господарстві землевласника.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Початок Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. Національно-визвольна війна українського народу. Б. Хмельницький. Іллінська церква в Суботові.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на ілюстрації зображено Іллінську церкву в Суботові з акварелі Т. Шевченка. Ця церква була родинною церквою-усипальнею гетьмана Б. Хмельницького.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. XVII ст. Гетьманування І. Виговського. Ухвалення Гадяцьких пунктів. Московсько-українська війна.

Завдання передбачає перевірку знань політики гетьмана І. Виговського.

Гетьман І. Виговський, доступившись до влади після смерті Б. Хмельницького, намагався зміцнити становище козацької старшини, перетворивши її в привілейований стан суспільства, віднайти порозуміння з Річчю Посполитою, перетворивши її на триєдину державу. Проте така політика зрештою призвела до розгортання боротьби козацької старшини за гетьманську булаву.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. XVII ст. Чигиринські походи турецько-татарського війська.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – назва міста.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «понад місяць тривала облога, місто запекло боронилося», «велична столиця гетьмана Богдана» – допомагають визначити, що в джерелі йдеться про Чигирин і його оборону під час Чигиринських походів турецько-татарських військ 1677, 1678 рр.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст. Гетьманування І. Мазепи. Перебіг подій національно-визвольної акції гетьмана І. Мазепи.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), уміння отримувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції поставленого до неї запитання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з карти з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на карті зображені Лівобережна Гетьманщина, район національно-визвольного повстання на Правобережжі під керівництвом С. Палія та хід бойових дій на українських землях під час Північної війни (1700–1721 рр.). Зазначені події відбувалися в період гетьманства І. Мазепи (1687–1708 рр.).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ ст. Територіально-адміністративний устрій Нової (Підпільненської) Січі. «Паланка».

Завдання передбачає перевірку сформованості понятійного апарату.

У цьому випадку знання назви адміністративно-територіальної одиниці Нової (Підпільненської) Січі – «паланка».

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – історична подія – Люблінська унія.

Серед запропонованих історичних джерел лише в одному містяться ключові словосполучення-маркери – «Сигізмунд Август», «цьому сеймі закінчили справу [об’єднання] між князівством Литовським та королівством Польським», які вказують на Люблінську унію.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.). Українські землі в другій половині ХVІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку вміння визначати історичне явище на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – форма господарювання.

Ключовий уривок у джерелі – «братія шляхетська… думала про нову здобич для польського плуга» – допомагає визначити, що йдеться про поширення фільваркового господарства.

Фільварки – це багатогалузеве господарство шляхти, зорієнтоване на виробництво сільгосппродукції на продаж. У фільварках використовувалася праця кріпаків.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку знання основних результатів козацько-селянських рухів 1620–1630-х років.

Збільшення козацького реєстру до 6 тис. осіб та організація шести територіальних полків реєстрового козацтва – це умови Куруківської угоди, укладеної після повстання 1625 р. під проводом М. Жмайла.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати причинно-наслідкові зв’язки на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – на що вказує автор документа.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «народ… зазнає насильства», «захоплено церкви, монастирі та собори, заборонено вільно виконувати обряд» – допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про причини Національно-визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої середини ХVІІ ст.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку знань основних дат подій, передбачених Програмою ЗНО.

1649 і 1651 роки – це роки укладення українсько-польських угод (Зборівського і Білоцерківського мирного договорів).

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст.

Завдання спрямоване на перевірку знання основних подій, пов’язаних із правлінням гетьмана Івана Самойловича.

Року 1687 гетьман І.Самойлович був звинувачений у поразці першого Кримського походу московсько-козацьких військ і був позбавлений булави. Новим гетьманом був обраний Іван Мазепа.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку знань про особливості соціального устрою Лівобережної Гетьманщини на початку ХVІІІ ст.

Міщани в Лівобережній Гетьманщині були особисто вільними та сплачували податки, виконували державні повинності.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – в першій половині ХVІІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на фото зображено репродукцію ікони «Вознесіння Богородиці» з іконостасу церкви Воздвиження Чесного Хреста монастиря Скит Манявський Й. Кондзелевича.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, персоналії на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – історична подія.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «генерал-поручик Текелі», «без будь-якого спротиву з боку козаків», «найспокійнішим чином виконати доручену йому справу» – допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про підступне захоплення російськими військами Нової (Підпільницької) Січі 1775 року і знищення Січі.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст. Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.)

Завдання спрямоване на перевірку знань основних понять, передбачених Програмою ЗНО.

Вотчина – це спадкова земельна власність (землі, будівлі, інвентар) та пов’язане із нею право феодально залежних селян.

Фільварок – це велике багатогалузеве господарство, засноване на праці кріпосних селян та зорієнтоване на виробництво збіжжя на продаж.

Паланка – це адміністративно-територіальна одиниця, на які поділялися землі Вольностей Війська Запорозького.

Магістрат – це орган самоврядування в містах, що користувалися магдебурзьким правом.

Правильна відповідь: 1–Д 2–Б 3–А 4–Г.

ТЕМА: Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. Гетьманування І. Виговського. Ухвалення Гадяцьких пунктів. Причини та наслідки укладення найважливіших угод між іноземними державами, що стосувалися українських земель. Андрусівський договір. Бахчисарайський договір. «Вічний мир».

Завдання спрямоване на перевірку вміння встановлювати хронологічну послідовність подій ХVІІ ст.

Андрусівський договір укладено в 1667 р.

Бахчисарайський договір у 1681 р.

«Вічний мир» у 1686 р.

Гадяцькі пункти були укладені в 1658 р.

Відповідь: Г А Б В.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Зміни у соціальній структурі українського суспільства. «Реєстрове козацтво».

Завдання передбачає перевірку сформованості знань щодо процесу становлення козацтва як стану суспільства.

У ХVІ ст. суспільство на українських землях мало становий характер. Це означає, що стани розрізнялися правами і привілеями. Уперше частина козаків (500 записаних у реєстр) отримала окремі привілеї, права й обов’язки в «Постанові щодо низовці» польського короля Стефана Баторія. Реєстрові козаки звільнялися від сплати податків і виконання всіх повинностей, крім обов’язкової військової служби на власні кошти. За свою службу вони отримували право володіти землею, яку могли передавати в спадок. Замість місцевої влади вони підпорядковувалися гетьману та старшині, яких обирали на козацькій раді.

Військо козаків-реєстровців дістало назву «Його Королівської Милості Запорозького Війська». Його резиденцією став Трахтемирів. Як символ незалежності від державного війська козаки отримали від Стефана Баторія власні прапор і печатку.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Розвиток культури й освіти.

Завдання передбачає перевірку сформованості знань про культурне життя на українських землях у другій половині ХVІ ст.

Правильна відповідь випливає з логіки міркувань, аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді у форматі «так/ні».

Із зазначених тверджень правильними є:

• заснування в Острозі слов’яно-греко-латинської академії;
• створення Пересопницького Євангелія;
• видання у Львові І.Федоровим «Апостола» та «Букваря».

Відповідь: 2 3 6.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку розуміння процесів, що відбувалися в Речі Посполитій у першій половині XVII ст.

Належність до католицизму гарантувала українській шляхті доступ до посад і реалізацію їхніх прав і привілеїв.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), уміння отримувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції поставленого до неї запитання.

Другий крок. Увідповіднюємо інформацію, отриману з карти, з кожним запропонованим варіантом відповіді.

На картосхемі зображено акваторію Чорного і Азовського морів з прилеглими до них територій. Стрілки, які беруть початок із Запорозької Січі, вказують, що вони позначають морські і сухопутні походи козаків. Активність козацтва на Чорному морі (Доба героїчних походів) припадає на період першої треті ХVІІ ст. Одним з найуспішніших провідників козацтва в цих походах був гетьман П. Конашевич-Сагайдачний. Додатково вказує на нього похід козаків під Хотин, де 1621 року відбулася битва, у результаті якої польсько-козацьке військо зупинило турецьку навалу. На чолі козацтва в цій битві теж був Сагайдачний.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, явища, процеси на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – історична подія.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «король Сигізмунд ІІІ», «папа Климентій VІІІ», «спасіння руського народу», «Зважаючи на важливість справи інакшу пастирську турботу, ми доручаємо справу твоїй величності» – допомагають визначити, що в уривку йдеться про укладення унії католицької і православної церкви.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку розуміння атрибутів влади гетьмана Війська Запорозького.

Головним атрибутом влади гетьмана була булава.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку знання подій Національно-визвольної війни війська українського народу під проводом Б. Хмельницького.

Козацьке військо, очолюване наказним гетьманом А. Ждановичем, у грудні 1656 – липні 1657 рр. вело бойові дії проти Польщі спільно з трансильванським і шведським військами.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст.

Завдання спрямоване на перевірку розуміння процесів, що відбувалися в Козацькій державі в другій половині ХVІІ ст.

Наведений вислів вказує на період Руїни – «руйнування» Української козацької держави – Гетьманщини.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку вміння порівнювати історичні події, процеси, явища.

Спільним для Андрусівського перемир’я (1667 р.) та «Вічного миру» (1686 р.) було підпорядкування Правобережної України Речі Посполитій.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку розуміння причинно-наслідкових зв’язків між подіями.

Року 1734 царський уряд дозволив козакам заснувати Нову Січ на р. Підпільна, тому що прагнув використати козаків у новій російсько-турецькій війні, що спалахнула 1735 р. і тривала до 1739 р.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, явища, процеси на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – назва міста.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «помститися Мазепі», «наказав Меншикову негайно зруйнувати його столицю», «Меншиков напав на неї та здобув» – допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про Батурин, який був резиденцією гетьмана Мазепи. Після захоплення міста російські війська повністю знищили його мешканців (понад 5 тис. осіб).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: ДОДАТОК ДО ПРОГРАМИ ЗНО З ІСТОРІЇ УКРАЇНИ, Перелік пам’яток архітектури та образотворчого мистецтва, обов’язкових для розпізнавання абітурієнтами

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на фото зображено фото сучасного вигляду собору св. Юра у Львові, який зведений у другій половини ХVІІІ ст. в стилі бароко.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку знань причинно-наслідкових зв’язків подій Національно-визвольної війни українського народу під проводом Б.Хмельницького.

Пилявецька битва сприяла звільненню козацькими військами Поділля та Волині, створенню сприятливих умов для визволення західноукраїнських земель.

Зборівська битва стала завершальною в серії перемог козацького війська. Згідно з підписаним мирним договором польський король визнавав владу гетьмана над Київським, Чернігівським і Брацлавським воєводствами.

Берестецька битва призвела до підписання Білоцерківського договору, який обмежував території, підпорядковані владі гетьмана, Київським воєводством, скорочував козацький реєстру до 20 тис. осіб.

Перемога козаків у Батозькій битві сприяла відновленню українсько-молдавського союзу, укладенню шлюбу Тимоша Хмельницького з Розандою Лупу.

Правильна відповідь: 1–Г 2–В 3–А 4–Д.

ТЕМА: Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст.

Завдання спрямоване на перевірку знань основних подій 50–80-х рр. XVII ст.

Чигиринські походи турецько-татарського війська відбувалися 1677–1678 років.

Ухвалення Гадяцьких пунктів – 1658 р.

Проголошення П. Дорошенка гетьманом усієї України – 1668 р.

Укладення Бахчисарайського мирного договору – 1681 р.

Правильна відповідь: Б В А Г.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Українські землі в першій половині ХVІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку знань основних подій культурного життя України в другій половині XVI – першій половині XVII ст.

Такими подіями є:

- створення Пересопницького Євангелія;

- видання у Львові Іваном Федоровим «Апостола» та «Букваря»;

- об’єднання Київської братської та Лаврської шкіл у колегіум.

Правильна відповідь: 1 3 5.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.).

Завдання скеровано на перевірку знання основних понять з історії України й уміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Фільварки – багатогалузеві господарські комплекси, які базувалися на постійній щотижневій панщині залежних селян і були зорієнтовані на товарне виробництво сільгосппродукції, хоча й зберігали чимало рис натурального господарства.

Поширення в XV–XVI ст. фільваркового господарства на українських землях було зумовлене зростанням попиту на сільськогосподарську продукцію в країнах Західної Європи.

Правильна відповідь – А.

Тема: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.).

Завдання скеровано на перевірку знання основних понять з історії України й уміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Бра́тство – національно-релігійна громадська організація руських (українських і білоруських) православних міщан у XVI–XVIII ст.

Братства виникли на базі традиційних церковних братств при парафіяльних храмах. Відіграли вагому роль у збереженні й захисті православ’я на теренах Речі Посполитої. Частина братств одержали від єрусалимського патріарха право ставропігії – контроль над діяльністю вищих ієрархів і священників церкви.

Поштовхом до розгортання в XVI ст. братського руху на українських землях було поширення ідей Реформації і Контрреформації.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій Національно-визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького середини ХVІІ ст., сформованості картографічних умінь, умінь здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст, установлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення, речення тощо, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить виділеним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – умови договору.

Маркери – «королівська милість дозволяє мати сорок тисяч війська запорозького», «укладення реєстру козаків довіряє гетьманові Війська Запорозького», «посади всілякі обіцяє роздавати тут обивателям віри православної грецької» – указують на умови Зборівського мирного договору. Згідно договору Козацька держава включала території Київського, Чернігівського й Брацлавського воєводств Речі Посполитої. Цю територію окреслено на картосхемі В. На це вказують географічні об’єкти: річки, міста Київ, Чернігів, Брацлав, а також Микитинська Січ.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій з історії України.

18 (8) січня 1654 року в Переяславі відбулася генеральна військова рада, на якій частина козацької старшини на чолі з гетьманом Богданом Хмельницьким принесла присягу на вірність царю Олексію Михайловичу. Через два місяці було схвалено угоду («Березневі статті») між царем і Гетьманщиною, яка регламентувала умови їхніх політичних, правових, фінансових і військових відносин.

Раду було скликано на міському майдані за участі Переяславського полку гетьманового хрещеника Тетері, загалом близько 200 представників старшини й козацтва, зокрема 12 полковників. Представників інших міст і духовенства не було. Посол царя Бутурлін не брав участі.

Як повідомляє звіт московського посольства, Хмельницький розпочав раду «усього товариства» промовою, у якій наголосив на тяжких випробуваннях шестилітньої війни «з гнобителями й ворогами нашими, які хочуть викорінити Божу церкву, щоб ім’я руське не згадувалося в землі нашій». Рада дала згоду перейти під «кріпку руку царя східного».

По завершенні ради до Бутурліна прибули Хмельницький, Виговський і Тетеря, що офіційно повідомили про ухвалене рішення, після чого московський посол передав гетьману царську грамоту, яку присутнім зачитав Виговський. Згодом старшúна й московські посли пішли до Успенської церкви, де мали присягою підтвердити досягнуті домовленості. Посилаючись на те, що цар своїм підданим присяги не складає, Бутурлін присягати від його імені категорично відмовився, у зв’язку із чим гетьман скликав ще одну раду. Вона тривала кілька годин, Бутурлін не зважив на ще одне прохання скласти присягу, і зрештою спершу Хмельницький, потім Виговський, а за ним Тетеря і решта старшини принесли присягу «щоб бути їм із землями і з містами під государевою високою рукою навіки невідступними», після чого Хмельницький отримав знаки гетьманської влади – хоругву, булаву й шапку.

До кінця лютого представники московського посольства побували в 117 містах і містечках Гетьманщини, де за їхніми даними на території 17 полків присягу на вірність цареві склали 122 542 особи чоловічої статі.

Підтримати Переяславську угоду відмовилася низка представників козацької старшини, зокрема полковники Іван Богун, Осип Глух, Григорій Гуляницький, Іван Сірко, Петро Дорошенко, Михайло Ханенко, у повному складі Брацлавський, Кропив’янський, Полтавський, Уманський полки, деякі міста, серед них – Чорнобиль, а також духовенство на чолі з митрополитом Сильвестром Косівим, посилаючись на те, що не було дозволу Константинопольського патріарха. Не присягнула московському цареві й Запорозька Січ, однак жодних рішучих протестів проти прийняття присяги не було.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті роки ХVІІ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання фактів біографії основних постатей з історії України.

Наведені факти біографії належать козацькому полковнику Івану Богуну.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті роки ХVІІ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій з історії України й сформованості картографічних умінь.

На картосхемі позначено межі Української козацької держави – Війська Запорозького. Її розділено на Правобережну й Лівобережну частини (їх зафарбовано різними відтінками, проведено межу розподілу, визначену 1667 року Андрусівським перемир’ям між Московією і Річчю Посполитою), окремо позначено землі Січі. Це вказує на період «Руїни». Окрім того з володінь Османської імперії накреслено стрілки – напрямки походів на Львів і Чигирин, а також заштриховано територію Західного Поділля.

Усі ці картографічні зображення свідчать, що на карті стрілками позначені напрямки походів турецько-татарсько-козацького війська 1672 року (спільний похід гетьмана Петра Дорошенка й османських військ), 1677–1678 років («Чигиринські походи»).

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання основних документів козацької доби й уміння аналізувати історичні джерела.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення, речення тощо, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить виділеним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – Конституція Пилипа Орлика.

Маркери – «Отож ми, генеральна старшина, кошовий отаман і все Військо Запорозьке домовилися і постановили з ясновельможним гетьманом», «щоб із тими всіма генеральними особами мають радитися гетьман і його наступники про ...всілякі справи, нічого без їхнього дозволу й поради не починати», «У гетьманській резиденції тричі на рік має збиратися генеральна Рада» – указують на зміст Конституції Пилипа Орлика.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій з історії України.

Після остаточної ліквідації гетьманства 1764 року для керування Лівобережною Україною царською владою було створено Другу Малоросійську колегію, яку очолив Петро Румянцев. Проіснувала до 1786 року.

У секретній інструкції П. Румянцеву щодо керуванням краєм російська імператриця Катерина ІІ рекомендувала знищити всі залишки української автономії; закріпачити селян, здійснювати пильний нагляд за розвитком економіки, усіляко збільшувати збір податків.

Правильна відповідь – В.

ТЕМИ: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.). Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половині ХVІІ ст.).

Завдання скеровано на перевірку знання основних понять і термінів з історії України, уміння встановлювати логічні пари.

Драма – літературний твір, побудований у формі діалогу без авторської мови, який виголошували зі сцени учні братських шкіл, академій.

Вертеп – мандрівний ляльковий театр, призначений для показу як релігійних сцен, так і дотепних вистав із повсякденного життя.

Інтермедія – невеличка п’єса, переважно комедійного характеру на народну тематику, яку виконували між діями, актами спектаклю.

Гравюра – вид мистецтва, у якому зображення є друкованим відбитком малюнка, вирізьбленого на спеціально підготовленій дошці.

Правильна відповідь – 1 Д 2 Г 3 Б 4 А.

ТЕМИ: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст. Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті роки ХVІІ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій з історії України й уміння встановлювати хронологічну послідовність укладення міждержавних угод другої половини XVII ст.

Польсько-український Гадяцький договір було укладено 1658 року.

Польсько-московське Андрусівське перемир’я було укладено 1667 року.

Українсько-московські «Березневі статті» було укладено 1654 року.

Московсько-турецько-татарський Бахчисарайський договір було укладено 1681 року.

Правильна відповідь – В А Б Г.

ТЕМИ: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.). Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половина ХVІІ ст.).

Завдання скеровано на перевірку знання подій з історії України.

Серед наведених варіантів відповідей події, що відбулися у другій половині XVI – першій половині XVII ст., такі:

• «козацька реформа» польського короля Стефана Баторія й утворення реєстрового козацтва  1578 рік.
• вступ Війська Запорозького на чолі з гетьманом Петром Сагайдачним до Київського Богоявленського православного братства – 1620 рік.
• ухвалення польським сеймом «Ординації Війська Запорозького реєстрового, що перебуває на службі Речі Посполитої» – 1638 рік.

Варіанти відповідей, які не задовольняють умову завдання.

• визнання гетьманом Петром Дорошенком протекторату Османської імперії – 1669 рік.
• захоплення і зруйнування Чортомлицької Січі російськими військами за наказом царя Петра І  – 1709 рік.
• підпорядкування Київської митрополії Московському патріархові – 1686 рік.

Правильна відповідь – 2, 3, 5.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст. П. Орлик. Зміст Конституції Пилипа Орлика. Заснування Нової (Підпільненської) Січі.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст. Розгортання гайдамацького та опришківського рухів. Коліївщина. Царський указ про закріпачення селян Лівобережної та Слобідської України.

Завдання спрямоване на перевірку вміння встановлювати хронологічну послідовність подій ХVІІІ ст.

Заснування Нової (Підпільненської) Січі – 1734 р.

Закріпачення селян Лівобережної та Слобідської України – 1783 р.

Ухвалення Конституції Пилипа Орлика – 1710 р.

Початок «Коліївщини» – 1768 р.

Відповідь: В А Г Б.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Козацькі повстання 1620-х – 1630-х рр. Повстання під проводом Павла Павлюка, Якова Острянина, Дмитра Гуні.

Завдання передбачає перевірку сформованості знань про основні постаті козацько-селянських повстань 1637–1638 рр.

Правильна відповідь випливає з логіки міркувань, аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді у форматі «так/ні».

Правильними відповідями є: Яків Остряниця, Павло Павлюк, Дмитро Гуня.

Відповідь: 2 3 6.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Українські землі в першій половині ХVІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку знань основних подій культурного життя другої половини XVI – першої половини ХVII ст.

Утворення Києво-Могилянського колегіуму відбулося в 1632 р.

Заснування в Острозі слов’яно-греко-латинської школи відбулося в 1578 р.

Створення Пересопницького Євангелія – 1556–1557 рр.

Відновлення вищої православної ієрархії в Речі Посполитій – 1620 р.

Правильна відповідь: В Б Г А.

Тема: Українські землі у складі Речі Посполитої у другій половині ХVІ – першій половині ХVІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання основних понять і термінів з історії України й уміння їх застосовувати.

Для характеристики економічного розвитку українських земель у середині XVI – першій половині XVII ст. потрібно використовувати поняття: «панщина», «кріпацтво», «фільварок».

Кріпацтво й панщину було остаточно закріплено в законах на українських землях у межах Польського королівства1505 року, у Великому князівстві Литовському – 1588 року (ІІІ Литовський статут). Фільварки, які було засновано на праці кріпаків, набули поширення після видання 1557 року «Уставу на волоки».

Правильна відповідь – В.

Тема: Українські землі у складі Речі Посполитої у другій половині ХVІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання основних умов Люблінської унії й уміння тлумачити схеми.

Люблінська унія – угода про об’єднання Польського королівства й Великого князівства Литовського в єдину державу – Річ Посполиту; підписана 28 червня 1569 року на спільному засіданні депутатів польського й литовського сеймів. Її основні умови:

• об’єднання Польщі й Литви у федеративну державу, очолювану виборним монархом, який одночасно є польським королем і великим князем литовським. Його мали обирати на спільному польсько-литовському сеймі й коронувати в Кракові;
• створення єдиного сейму, грошової системи й ведення спільної зовнішньої політики. Збереження Польщею і Литвою свого державного статусу (окремі законодавство, судова система, центральний і територіальний уряди, військо й фінанси, проте в Литві власний сейм було ліквідовано);

• Перехід до складу Польщі українських земель – Підляшшя, Волині, Київщини

та Брацлавщини.

Умови унії відображено на схемі Г.

Правильна відповідь – Г.

Тема: Українські землі у складі Речі Посполитої у другій половині ХVІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання основних понять і термінів з історії України, уміння застосовувати їх під час аналізування історичних джерел.

Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікування в завданні – поняття.

Словосполучення-маркери у джерелі – «Якби якийсь вотчинний підданий або селянин пішов від котрогось боярина, не переходячи до іншого [боярина], і той, від якого піде, не шукав би того підданого або селянина десять років, – надалі йому до нього нема діла» – чітко вказують на явище закріпачення.

Правильна відповідь – В.

Тема: Українські землі у складі Речі Посполитої у другій половині ХVІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання розгортання процесу книгодрукування на українських землях, сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікування в завданні – історична постать.

Словосполучення-маркери у джерелі – «Почалася книга, названа «Апостол», друкуватися в… місті Львові... року 1573, лютого в 25 день, і завершилася [друкуватися] року 74-го того ж місяця в 15 день» – чітко вказують на українського першодрукаря Івана Федоровича (Федорова).

Правильна відповідь – А.

Тема: Українські землі у складі Речі Посполитої у другій половині ХVІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання розвитку освіти на українських землях та сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.

Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікування в завданні – навчальний заклад.

Словосполучення-маркери у джерелі – «Нововведенням… української освіти, стало вивчення трьох мов – грецької, латинської та церковнослов’янської», «Створення школи слов’яно-греко-латинського типу було справжньою революцією в освітній православній традиції» – чітко вказують на заснування 1576 року Острозької академії.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Богдана Хмельницького середини ХVІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій із історії України.

Під час Національно-визвольної війни середини XVII століття впродовж 1649–1651 років відбулися Зборівська (1649 рік), Берестецька (1651 рік) битви.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті роки ХVІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку розуміння наслідків Національно-визвольної війни й періоду «Руїни» для розвитку суспільного життя Лівобережної Гетьманщини.

У другій половині XVII століття на Лівобережжі склалася автономна Козацька держава – Гетьманщина. Становлення держави привело до виокремлення з козацького середовища козацької старшини в панівний привілейований стан.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання періоду правління гетьмана Івана Мазепи, сформованості картографічних умінь.

На картосхемі позначено Українську козацьку державу в межах кордонів, визначених Зборівським договором 1649 року. Терени Війська Запорозького розділено на три частини: Правобережжя (1), Лівобережна Гетьманщина (2), Запорозька Січ (3).

Станом на 1704–1708 роки владу гетьмана Івана Мазепи фактично поширено на частину Правобережжя та Лівобережну Гетьманщину.

Територія Правобережжя перебувала під правлінням гетьмана, який скористався повстанням полковника Семена Палія проти Речі Посполитої. Там було розміщено гетьманські козацькі полки, які наче мали допомагати польському королю в боротьбі проти Швеції.

Територією Лівобережжя Іван Мазепа керував як гетьман.

Територія Запорожжя від часу Андрусівського перемир'я 1667 року була або в спільному польсько-московському володарюванні, або лише в московському.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій із історії України, сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.

Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікування в завданні – наслідки описаних подій.

Словосполучення-маркери у джерелі – «звільнення графа Розумовського з чину гетьманського», «створити там Малоросійську колегію, в якій бути головним нашому генералу графу Рум’янцеву» – чітко вказують на 1764 рік.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання народних рухів другої половини ХVІІІ століття, сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом, установлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікування в завданні – назва народного руху.

Словосполучення-маркери у джерелі – «Ми, Катерина II, імператриця всеросійська..», «Об’являємо всім нашим людям, які живуть в... Речі Посполитій, зокрема у воєводствах Київському, Подільському, Брацлавському, Волинському...», «кріпаки, відкинувши послух владі і їхнім панам допустились убивств... внаслідок обману розбишак, які видають себе частиною Війська Запорозького» – чітко вказують на події «Коліївщини» 1768 року, провідниками якої були запорозький козак Максим Залізняк і надвірний козак Іван Гонта.

Правильна відповідь – А.

ТЕМИ: Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині ХVІІ століття. Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті роки ХVІІ століття. Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання основних фактів біографії історичних постатей із історії України.

Мелетій Смотрицький – один із перших ректорів Київської братської школи. Автор «Граматики словенської», полемічного твору «Тренос, або Плач східної церкви...».

Феофан Прокопович – ректор Києво-Могилянської академії, згодом – віце-президент Синоду. Автор філософських праць «Духовний регламент», «Правда волі монаршої».

Лазар Баранович – був висвячений на єпископа Чернігівського і Новгород-Сіверського. Заснував друкарню в Чернігові. Автор богословських трактатів «Нова міра старої віри», «Меч духовний».

Іван Щирський – освіту здобув у Чернігівському колегіумі, у якому працював викладачем. Автор ілюстрацій і гравюр до книг Дмитра Туптала, Стефана Яворського, Пилипа Орлика тощо.

Правильна відповідь: 1В, 2Б, 3Г, 4Д.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ століття,

другій половині ХVІІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання основних дат подій із історії України, уміння встановлювати хронологічну послідовність.

Ліквідація гетьманства – 1764 рік.

Заснування Нової (Підпільненської) Січі – 1734 рік.

Полтавська битва – 1709 рік.

Утворення Малоросійської колегії на чолі з бригадиром Степаном Вельяміновим – 1722 рік.

Правильна відповідь: ВГБА.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Люблінська унія та її вплив на українські землі.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати дати історичних подій на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому  подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – історична подія.

В уривку історичного твору М. Грушевського дається оцінка Люблінської унії.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Морські походи козаків. Петро Конашевич-Сагайдачний.

Завдання спрямоване на перевірку вміння розпізнати історичні персоналії за портретними рисами (автентичними пам’ятками – живописними портретами, фотографіями тощо), характеризувати діяльність цієї людини та визначати етапи її діяльності.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на портретах зображені гетьмани І. Брюховецький, П. Тетеря, П. Конашевич-Сагайдачний, Б. Хмельницький. Додатково допомагає визначити правильну відповідь одна з деталей портрету. Як відомо, П. Конашевич-Сагайдачний носив бороду. Портрет під літерою «В» зображує чоловіка з бородою. Найімовірніше, на ньому зображений гетьман П. Конашевич-Сагайдачний.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Участь українського козацтва в Хотинській війні.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати дати історичних подій на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому  подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – історична подія.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери –– «вторгнення запорожців у табір Осман», «Осман, який ще недавно думав, що немає нікого у світі могутнішого» – допомагають визначити, що в уривку йдеться про ключову битву війни Речі Посполитої з Османською імперією – битву під Хотином (1621 р.). Вона завершилася для турецько-татарського війська поразкою. Ключову роль у перемозі відіграли козаки, що теж зазначено в уривку джерела.

Відповідь – А.

ТЕМА: Початок Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. Національно-визвольна війна українського народу. Зміни в суспільно-політичному житті.

Завдання передбачає перевірку сформованості вміння визначати причинно-наслідкові зв’язки.

Зазначені в завданні наслідки настали в результаті Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. Саме проти магнатсько-шляхетського панування була спрямована Національно визвольна війна.

Це завдання можна розв’язати і шляхом виключення. Козацькі війни кінця ХVІ ст. і козацько-селянські повстання 20–30-х рр. ХVІІ ст. в кінцевому підсумку завершилися поразкою. Відповідно, вони не могли досягти вказаних наслідків. Такі ж наслідків не могли мати і морські походи козаків початку ХVІІ ст.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст. Гетьманування І. Виговського. Ухвалення Гадяцьких пунктів.

Завдання передбачає перевірку сформованості знань про політику гетьмана І. Виговського.

Антигетьманське повстання об’єктивно було на руку московському царю, який прагнув відновити контроль над Гетьманщиною. Відповідно, повстанці отримували таємну допомогу зброєю і грішми. Проте повстання було жорстоко придушене за допомогою кримських татар.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст. «Руїна». Причини та наслідки Руїни.

Завдання передбачає перевірку сформованості поняття «Руїна» і основних рис періоду, що увійшов в історію України під назвою «Руїна».

Період Руїни (кінець 1650-х – середина 1680-х рр.) характеризувався внутрішньою боротьбою козацької старшини за владу, розколом Гетьманщини, втручанням в її внутрішні справи сусідніх держав.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст. Розвиток культури. Троїцький собор Троїцько-Іллінського монастиря в Чернігові.

Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст. Розвиток культури та освіти. «Козацьке бароко». Георгіївська церква Видубицького монастиря в Києві.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Завдання передбачає визначення за стильовими ознаками храмів Козацької доби. У цьому випадку на фото зображені Троїцький собор Троїцько-Іллінського монастиря в Чернігові та Георгіївська церква Видубицького монастиря в Києві. Обидва храми зведені в стилі бароко.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ ст. Розгортання гайдамацького та опришківського рухів. «Коліївщина».

Завдання передбачає перевірку сформованості знань про події гайдамацького повстання, що отримало назву Коліївщина.

Повстання було спрямоване проти засилля польської шляхти і католицької церкви. Основні події розгорталися на території Правобережжя, яке перебувало на той час у складі Речі Посполитої.

Відповідь – Б.