ІСТОРІЯ УКРАЇНИ ВІД НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО КІНЦЯ ХІХ ст. – Друга половина ХVІ ст. – перша половина XVIII ст.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половина ХVІІ ст.)

Портрет, діяча, який унаслідок виконання умов цитованого документа очолив православну церквущо відповідає портрет Петра Могили, під буковю - А.

Петро Могила — митрополит Київський, Галицький і всієї Русі, діяч православної церкви, освіти та культури. На портретах він зображений в традиційному чернечому або архієрейському вбранні.

Відповідь – А.

ТЕМА: Перелік пам’яток архітектури та образотворчого мистецтва, обов’язкових для розпізнавання абітурієнтами

На фото під бувою Б, зображено ікону яка належить пензлю О. Горошковича.

Ікона «Успіння Богородиці» (1547 р. О. Горошкович);

Сюжетне зображення, що ілюструє момент кончини Діви Марії. Вона лежить на смертному ложі, оточена апостолами. У центрі композиції стоїть Христос, який тримає на руках душу Своєї Матері у вигляді сповитого немовляти. 

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст.

Серед запропонованих постатей лише П. Дорошенко відповідає умові завдання. У 1669 р. за ініціативи гетьмана на козацькій раді у Корсуні було визнано протекторат Османської імперії.

Петро Дорофійович Дорошенко — видатний український військовий, політичний і державний діяч, Гетьман Правобережної України (1665–1676 рр.) та гетьман усієї козацької України (1668 р.). Його діяльність припала на період Руїни (друга половина XVII ст.).

Союз із Османською імперією (1669 р.): Дорошенко уклав Корсунські статті з Османською імперією, приймаючи її протекторат. Він сподівався використати військову силу султана для боротьби з Польщею та Москвою.

Відповідь – В.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст.

Церкву Святого Пророка Іллі (Іллінська церква) було збудовано 1653 року (за іншими даними – 1656 року) за наказом гетьмана Богдана Хмельницького у селі Суботів Черкаської області.

Вона слугувала родовою церквою-усипальницею гетьмана.

Споруда поєднує функції культової споруди та оборонної вежі.

Правильна відповідь – 2, 4, 6

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії у першій половині XVIII ст.

В уривку описано події, пов’язані з виступом Павла Полуботка.

Він подав чолобитну петицію імператору Петру I з вимогою відновити права Гетьманщини.

У відповідь Полуботка було заарештовано та ув’язнено.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х рр. XVII ст.

За уривком ми розуміємо, що йдеться про гетьмана, який пішов на союз із поляками й виступав проти Московського царства.

Варіант відповіді А не підходить, оскільки Петро Дорошенко підписав Корсунські статті з Османською імперією і виступав проти Речі Посполитої.

Іван Брюховецький (варіанті відповіді В) підписав Московські статті й підтримував політику московського царя.

Богдан Хмельницький (варіанті відповіді Г) розпочав Визвольну війну проти Речі Посполитої, йому не могли належати слова «Польща дасть нам волю…».

Правильна відповідь Б – Іван Виговський, який 1658 р. підписав із Річчю Посполитою Гадяцький договір.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.

Кримський хан Іслам III Гірей (також Іслам III Ґерай), попри союз із Богданом Хмельницьким (1648), кілька разів зраджував його в критичні моменти, переходячи до сепаратних переговорів із Польщею.

Найпоказовіші приклади: Зборівська битва (1649) – примусив до миру, Берестецька битва (1651) – залишив поле бою, полонивши гетьмана).

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в складі Речі Посполитої першої половини XVII ст. Козацтво.

В уривку описано період активних морських походів козаків проти Османської імперії.

Найбільшого розмаху вони досягли в перші два десятиліття XVII ст. під проводом Петра Конашевича-Сагайдачного.

Козаки здійснювали успішні походи на турецькі міста та зміцнили свої позиції на Чорному морі.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст. Козацька Україна наприкінці 50-х – 80-х рр. XVII ст.

Під час Національно-визвольної війни середини XVII ст. на теренах Речі Посполитої постала козацька держава – Військо Запорозьке, у якій провідне місце обіймали козацтво та православна шляхта, що було зумовлено потребою захисту українських земель, культури і православної віри.

Становлення козацької держави супроводжували руйнування польських і створенням українських державних інституцій, зміни в соціально-економічному житті населення, як-от здобуття особистої свободи абсолютною більшістю селян і міщан.

Фільваркову систему господарювання було ліквідовано. Козацько-селянську власність на землю було сформовано переважно через займанщину (освоєння вільних земель), урядові надання за службу та заслуги.

Правильна відповідь: 1, 2, 4.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст.

За другим поділом Речі Посполитої 1793 р. правобережні українські землі (Київщина, Східна Волинь, Поділля) перейшли під владу Російської імперії.

Західну Волинь Росія приєднала 1795 р. після третього поділу Речі Посполитої.

На інкорпоровані українські землі поширився адміністративно-територіальний поділ Російської імперії – було утворено Київську, Подільську й Волинську губернії.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII – у першій половині XVIII ст.

Французька газета описує епізод Північної війни – Полтавську битву 1709 р.

Ця війна коаліцій Швеції та Московії за домінування в Північній, Центральній і Східній Європі не була спрямована на захист інтересів України, однак із її початком козацьке військо як союзник Московського царства активно долучилося до бойових дій.

Попри це Петро І виношував плани ліквідації Війська Запорозького та козацького устрою, оскільки козацька автономія була перешкодою повному підпорядкуванню Гетьманщини самодержавній владі царя.

Скориставшись зовнішніми обставинами, гетьман Іван Мазепа спробував відновити державну самостійність, спираючись на допомогу Швеції.

Після поразки шведського війська в Полтавській битві Карл XII із рештою війська, а також гетьман і козацькі загони врятувалися втечею до Молдови, де Мазепа, не витримавши ганьби поразки, помер.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII – у першій половині XVIII ст.

А Успенський собор Почаївської лаври – 1771–1783рр.

Б Преображенська церква в с. Великі Сорочинці – 1732 р.

В Георгіївська церква Видубицького монастиря в м. Київ – 1696–1701 рр. Храм, шедевр українського бароко, було зведено коштом М. Миклашевського на честь Святого Георгія Переможця (Юрія Змієборця)

Г П’ятницька церква в м. Чернігів – кінець XII – початок XIII ст.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.

В уривку наведено умови Віленського перемирʼя 1656 р., яке без згоди Богдана Хмельницького Московське царство уклало з Річчю Посполитою.

Ця угода, власне, нівелювала українсько-московські Березневі статті, що викликало справедливе обурення гетьмана й козацької старшини.

Хмельницький починає шукати нових союзників для продовження війни з Річчю Посполитою. ВУ жовтні 1656 р. Військо Запорозьке приєдналося до антипольської коаліції разом зі Швецією і Трансільванією.

Гетьман вирішив підтримати вторгнення в Польщу трансільванського князя Дьєрдя ІІ Ракоці й вислав йому на допомогу козацьке військо на чолі з наказним гетьманом Антоном Ждановичем. Поразка українсько-трансільванського походу стала важким ударом для хворого Хмельницького.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в другій половині XVI ст.

На картосхемі заштриховано українські землі, що ввійшли до складу Польського королівства внаслідок Люблінської унії.

Велике князівство Литовське й Польське королівство 1569 р. об’єдналися в Річ Посполиту. Унаслідок цього українські землі – Волинь, Східне Поділля і Київщина – перейшли з литовської юрисдикції до польської.

Для Волинського, Брацлавського і Київського воєводств було збережено дію місцевого права, судову систему й руську мову в діловодстві. Також було гарантовано певні права й автономію православної церкви.

Однак українські землі не забезпечили собі окремий статус у новій державі, а зрівняння в правах української шляхти з литовською і польською було формальним, що сприяло полонізації та денаціоналізації української політичної еліти.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст.

На фото А зображено палац Кирила Розумовського в м. Батурин (1799–1803 рр.) – видатна пам'ятка архітектури класицизму.

Кирило Розумовський – останній гетьман Війська Запорозького (1750–1764 рр.) – прагнув зберегти традиційний козацький устрій Гетьманщини й докладав зусиль до розбудови її автономії, що, на думку імператриці Катерини II, було непотрібним і загрозливим.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.

Після поразки козацько-селянських повстань кінця XVI – першої половини XVII ст. становище українського народу під владою Речі Посполитої стало особливо тяжким. На українських землях не було жодної верстви населення, яка б не зазнавала кривд й утисків від короля, магнатів і шляхти.

Становище селянства надалі погіршувалося в умовах засилля магнатів і поширення панщинно-фільваркової системи господарювання.

Зростало невдоволення українського міщанства, яке потерпало і від власників володінь, у яких було розташовано місто, і від сваволі королівських урядовців.

Права козацтва було суттєво обмежено «Ординацією реєстрового Війська Запорозького, що перебуває на службі в Речі Посполитій».

Утисків зазнавала православна церква.

Усе це робило неминучим вибух народного гніву, який стався на початку 1648 р. й переріс у Національно-визвольну війну українського народу.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині XVII ст.

Монету присвячено Петру Конашевичу-Сагайдачному – полководцю й політичному діячеві, гетьману реєстрового козацтва, кошовому отаману Запорозької Січі.

Апофеозом козацької звитяги під його керівництвом стала Хотинська битва 1621 р., коли козакам доводилося витримувати атаки турецької армії, яка  була в рази більшою.

Сагайдачний використав тактику раптовості, нічного бою й контрнаступу, випробувану в багатьох успішних морських походах.

Унаслідок отриманого під Хотином поранення гетьман незабаром помер. Перемога під Хотином врятувала Річ Посполиту й інші держави Європи від турецького завоювання, розвіяла міф про непереможність османської армії та прославила українське козацтво.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст. Козацька Україна наприкінці 50-80-х рр. XVII ст. Українські землі в кінці XVII – першій половині XVIII ст.

Послідовність змін території Гетьманщини, відображених на картосхемах:

А Територія Гетьманщини за умовами Зборівського договору (1649 р.) у межах земель трьох воєводств: Київського, Чернігівського, Брацлавського.

Г Територія Гетьманщини за умовами Білоцерківського договору (1651 р.) у межах земель Київського воєводства.

В Територія Великого князівства Руського за умовами Гадяцького договору (1658 р.) у межах земель Київського, Чернігівського, Брацлавського воєводств.

Б Території, на які поширювалася влада гетьмана Івана Мазепи до 1704 р., що охоплювали Лівобережну Україну і Київ.

Правильна відповідь: А, Г, В, Б.

ТЕМА: Українські землі в кінці XVII – першій половині XVIII ст.

Результатом Північної війни для Гетьманщини стало нищення її автономних прав.

Після поразки шведського війська в Полтавській битві московська влада посилила контроль над українськими землями. Козацьку автономію була жорстко обмежено:

• Діяльність гетьмана контролював царський резидент;
• Урізано економічні права;
• Тривали репресії проти ймовірних прихильників Мазепи;
• Малоросійська колегія стала вищим органом контролю Гетьманщини. 

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50-80-х рр. XVII ст.

Правильна відповідь — нестача ресурсів для одночасної боротьби проти кількох противників.

В умові наведено уривок Корсунських статей 1669 року, у яких визначено статус Війська Запорозького як держави під протекторатом турецького султана Мехмеда IV.

Завдяки цій угоді Петро Дорошенко сподівався об'єднати українські землі й захистити їх від польської і московської агресії.

Цьому рішенню передувало Андрусівське перемирʼя 1667 року, умовами якого було закріплено поділ Гетьманщини по Дніпру між Московським царством і Річчю Посполитою.

Саме тому гетьман звернувся за підтримкою до третьої сили – Османської імперії.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в складі Речі Посполитої в другій половині XVI ст.

На фото зображено Круглу (Нову) вежу Острозького замку – унікальну пам’ятку оборонної архітектури середньовічної Волині.

Острозький замок – родовий маєток князів Острозьких. На тлі яскравих представників цього роду на особливу увагу заслуговує постать Василя-Костянтина, завдяки якому Острог став осередком української культури та духовності.

Тут князь заснував перший у Східній Європі вищий навчальний заклад – словʼяно-греко-латинську школу; за його сприяння було видано Острозьку Біблію; під його покровительством  розвивалася полемічна література.

А портрет гетьмана Богдана Хмельницького

Б портрет гетьмана Івана Мазепи

В портрет князя Василя-Костянтина Острозького

Г портрет гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в другій половині XVI ст. Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині XVII ст. Козацька Україна наприкінці 50-80-х рр. XVII ст. Українські землі в другій половині XVIII ст.

Послідовність перебування на посаді гетьманів / кошових отаманів:

Б Дмитро (Байда) Вишневецький – козацький ватажок, один із перших козацьких гетьманів України, який 1556 року збудував на Малій Хортиці першу Запорозьку Січ.

Г Петро Конашевич-Сагайдачний – гетьман реєстрового козацтва, кошовий отаман Запорозької Січі, один із засновників козацького флоту, організатор успішних морських походів запорозьких козаків проти Кримського ханства й Османської імперії «доби героїчних походів» (перші два десятиліття XVII ст.)

А Іван Сірко – легендарний кошовий отаман Запорозької Січі й усього Війська Запорозького Низового доби Руїни (кінець 50–80-х рр. XVII ст.)

В Петро Калнишевський – останній кошовий отаман Запорозької (Нової) Січі, зруйнованої 1775 року.

Правильна відповідь: Б, Г, А, В.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава). Руські удільні князівства в складі іноземних держав у другій половині XIV – першій половині XVI ст. Українські землі в складі Речі Посполитої в другій половині XVI ст. Українські землі в складі Російської імперії в 1900–1914 рр.

Послідовність понять відповідно до перебігу соціально-економічних процесів:

В Полюддя – процес збирання князем із дружиною данини у формі натурального оброку з підлеглого населення в Русі (Київській державі). Після древлянського повстання в Х ст. княгиня Ольга регламентувала обсяг данини й визначила пункти для її збирання, відмовившись від полюддя.

Б Вотчина – спадкова земельна власність князів, бояр та інших членів панівної верхівки в Русі-Україні (Київській державі) й середньовічній Україні. Власник вотчини мав право передати її в спадок, продати, обміняти, поділити тощо. Перші вотчини виникають з другої половини XI ст. До того земля перебувала в колективній власності панівної верстви.

Г Фільварок – форма господарювання, багатогалузеве господарство, зорієнтоване на виробництво сільськогосподарської продукції для продажу. У фільварках використовували працю кріпаків, а пізніше – найману працю. У XV ст. фільварки вперше зʼявилися на українських землях, які перебували в складі Королівства Польського. Тут сільське господарство поступово переорієнтовували на потреби європейського ринку. На українських землях, які були в складі Великого князівства Литовського, фільваркова система господарювання набула поширення із середини XVI ст.

А Відруб – земельний наділ, який мав право отримати селянин у приватну власність за умовами аграрної реформи, розпочатої 1906 року Петром Столипіним.

Правильна відповідь: В, Б, Г, А.

ТЕМА: Українські землі в кінці XVII – першій половині XVIII ст. Українські землі в другій половині XVIII ст.

На фото В зображено Успенський собор Почаївської лаври.

Собор Успіння Пресвятої Богородиці – головний храм Почаївського монастиря в стилі пізнього бароко, створений за проєктом архітектора Готфріда Гофмана.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.

Після зречення від корони Речі Посполитої Ян II Казимир 1668 року переїхав до Парижа, де й помер згодом. Похований він був в Абатстві Сен-Жермен-де-Пре в самому центрі французької столиці. У каплиці було зведено надгробок у вигляді скульптурної композиції, яка складалася з пам’ятника королю та барельєфа із зображенням моменту битви між козаками й поляками під Берестечком.

Ця битва була найбільшим мілітарним тріумфом короля в протистоянні з козаками, вона стала однією з найзапекліших і найграндіозніших баталій Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст. Вивчивши гіркий урок кампаній 1648–1649 рр. (поразки під Пилявцями, Зборовом), Ян II Казимир ретельно підготувався до цієї битви.

Під Берестечком у червні 1651 року зійшлись дві величезні армії. Попри поразку й відступ козацького війська, подальше просування поляків на українські землі було призупинено, а боротьба українців ставала ще завзятішою. Наступного 1652 року козаки вщент розбили коронне військо під Батогом.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в складі Речі Посполитої в першій половині XVII ст.

Берестейська унія 1596 року погіршила становище православної церкви, що супроводжувалося розгортанням боротьби представників різних верств українського суспільства за відновлення її прав.

Сприятливі обставини склалися для православних у період безкоролів'я, що розпочався 1632 року після смерті Сигізмунда III. Претендент на польський престол королевич Владислав був схильний до компромісу з православними. На елекційному (тому, що обирає нового короля) сеймі 1632 року було ухвалено «Пункти для заспокоєння руського народу», за якими легалізовано (узаконено) існування Київської православної митрополії, а новим і визнаним державою Київським митрополитом став Петро Могила. Згодом «Пункти…» затвердив новообраний король Владислав IV.

Частково знявши колишню гостроту міжконфесійної напруги, цей документ не забезпечив реального задоволення прав православних у Речі Посполитій і не зупинив національно-релігійні утиски православного населення.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині XVII ст.

На малюнку зображено реконструкцію легкого, маневрового, простого за будовою козацького човна – чайки.

Чайки рухалися веслами або вітрилами, могли пришвартуватися до будь-якого берега, на відміну від громіздких турецьких галер. Слава про козацьку флотилію ширилася узбережжями Чорного, Азовського морів та по Дніпру.

Завдяки використанню чайок козаки здійснювали вдалі морські походи на володіння Османської імперії та Кримського ханства протягом перших двох десятиліть XVII ст. Цей період називають добою героїчних походів. Козацьких нападів зазнали в різні часи найміцніші турецькі фортеці – Акерман, Кілія, Варна, Трапезунд, Синоп, Стамбул та ін. Козаки 1616 року здобули Кафу – найбільший невільничий ринок у Криму. Козаки руйнували ворожі укріплення, визволяли бранців із неволі.

Козацькі морські походи сприяли ослабленню Османської імперії, перешкоджали здійсненню її загарбницьких планів.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в другій половині XVI ст.

Другій половині XVI ст. відповідають:

• Острозька академія (1576 або 1578 р.). Князь Костянтин-Василь Острозький заснував в Острозі Слов’яно-греко-латинську академію (Острозьку школу), перший вищий навчальний заклад східнослов’янських народів. 
• Пересопницьке Євангеліє (1556–1561 рр.). Створення унікального рукописного перекладу Четвероєвангелія староукраїнською літературною мовою.
• Видання Іваном Федоровичем «Апостола» та «Букваря» (1574 р.). Іван Федорович видав у Львові «Апостол» та «Буквар», започаткувавши постійне друкарство на українських землях.

Правильна відповідь: 2, 3, 6​.

ТЕМИ: Національно-визвольна війна українського народу в середині XVII ст.

Послідовність подій Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст.:

1-В — Похід на Галичину, облога Львова й Замостя (осінь 1648 р.) Це був перший рік війни. Після перемог під Жовтими Водами, Корсунем та Пилявцями війська Богдана Хмельницького рушили на західні землі, щоб остаточно розгромити сили Речі Посполитої.

2-Г — Поразка під Берестечком (червень 1651 р.) Одна з найбільших битв війни. Через зраду кримського хана, який залишив поле бою і забрав із собою Хмельницького, козацьке військо опинилося в оточенні. Це призвело до важкого Білоцерківського мирного договору.

3-Б — Поразка під Сучавою і загибель Тимоша Хмельницького (серпень–вересень 1653 р.) Це частина Молдавських походів. Старший син гетьмана, Тиміш, намагався допомогти своєму тестю Василю Лупулу втримати владу в Молдавії, але був смертельно поранений під час облоги Сучавської фортеці.

4-А — Похід Антіна Ждановича в Польщу (грудень 1656 — літо 1657 рр.) Козацький корпус Ждановича діяв спільно з військами шведського короля Карла Х Густава та трансільванського князя Дєрдя II Ракоці. Це був останній масштабний похід за життя Богдана Хмельницького.

Відповідь: 1 – В, 2 – Г, 3 – Б, 4 – А.

ТЕМА: Українські землі в складі Речі Посполитої в другій половині XVI ст.

• 1-Г — Брацлавське воєводство (центр — Брацлав)

• 2-В — Київське воєводство (центр — Київ)

• 3-Б — Волинське воєводство (центр — Луцьк)

• 4-Д — Подільське воєводство (центр — Кам'янець)

Воєво́дство — це назва великої адміністративно-територіальної одиниці у Королівстві Польському, Великому князівстві Литовському, а згодом — у Речі Посполитій (XV–XVIII століття).

Правильна відповідь: 1 – Г, 2 – В, 3 – Б, 4 – Д.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст.

Будівлі, зображені на фото, об’єднує варіант, вони пов’язані з іменами діячів козацької доби.

На фото ми бачимо дві знакові архітектурні пам'ятки України:

1. Палац Кирила Розумовського в Батурині (ліворуч) — зведений для останнього гетьмана Лівобережної України Кирила Розумовського. Це символ відродження козацької столиці.

2. Троїцький собор у Новомосковську (праворуч) — унікальний дерев'яний храм, побудований на замовлення козацької старшини Війська Запорозького Низового.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст.

Після ліквідації Української козацької держави переважна частина козацької старшини була інтегрована до російського привілейованого стану – дворянства.

Після остаточної ліквідації автономії Гетьманщини Російська імперія обрала шлях інтеграції місцевих еліт замість їх повного знищення.

• «Жалувана грамота дворянству» (1785 р.): Цей документ став вирішальним. Він зрівняв у правах українську козацьку старшину з російським дворянством.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х рр. XVII століття.

Корсунські статті 1669 р. визначали статус Війська Запорозького як держави під протекторатом Османської імперії. 

Завдяки цій угоді Петро Дорошенко розраховував об'єднати українські землі й захистити їх від польської та московської агресії.

Гетьман Петро Дорошенко покладався на допомогу Османської імперії в боротьбі за збереження єдності України.

Після того, як Московське царство та Річ Посполита уклали Андрусівське перемир'я (1667), розділивши Україну по Дніпру, Петро Дорошенко зрозумів, що самотужки протистояти обом державам неможливо.

Тож 1669 р. Дорошенко офіційно визнав протекторат Османської імперії над Правобережною Україною. Унаслідок союзу з Османами Дорошенко зміг тимчасово зберегти автономію Правобережної України. 

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: «Національно-визвольна війна українського народу середини XVII століття.

Описаний уривок стосується Віленського перемир’я, укладеного 3 листопада 1656 року між Московським царством і Річчю Посполитою під час війни за Україну в середині XVII століття.

Московське царство тимчасово змінило свої пріоритети і замість війни з Польщею зосередилося на боротьбі зі Швецією. Для Богдана Хмельницького та Гетьманщини це було ударом, адже Москва фактично відмовилася від підтримки козацької України в боротьбі проти Польщі.

Це спричинило пошук нових союзників гетьманом, що привело до українсько-шведських переговорів і навіть звернення до Трансильванії.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині XVII століття.

На реверсі монети зображено Петра Могилу (1596–1647) – видатного українського церковного, освітнього та культурного діяча, митрополита Київського. Про це свідчать портретні риси, митрополиче вбрання, архієрейський жезл, зазначені на монеті роки життя (1596–1647).

Петро Могила відіграв ключову роль у розвитку Києво-Могилянської академії, яка стала важливим освітнім центром.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в складі Речі Посполитої в другій половині XVI століття.

В уривку йдеться про укладення Люблінської унії.

Люблінська унія 1569 року — це історична угода про об'єднання Королівства Польського та Великого князівства Литовського в єдину федеративну державу, відому як Річ Посполита (або Республіка Обох Народів).

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині XVII ст.», «Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.

1 - Д. 6 тисяч козаків

Куруківська угода (1625 р.)

2 - Г. 20 тисяч козаків

Білоцерківський договір (1651 р.)
3 - А. 40 тисяч козаків

Зборівський договір (1649 р.)
4 - В. 60 тисяч козаків 

«Березневі статті» (1654 р.)
Правильна відповідь: 1 – Д, 2 – Г, 3 – А, 4 – В.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50 -80- х років XVIІ ст.

Правильною відповіддю є Андрусівського перемир’я.

Ця цитата з літопису Самійла Величка описує події 1667 року, коли Річ Посполита та Московське царство розділили українські землі між собою, не враховуючи інтереси козацтва.

Андрусівське перемир’я (1667 р.) – це сепаратна угода між Московським царством і Річчю Посполитою, яка фактично легалізувала поділ українських земель на дві частини та стала одним із найтрагічніших етапів періоду Руїни.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50 -80- х років  XVIІ ст.

Адміністративно-територіальний поділ Слобідської України наслідував устрій Війська Запорозького.

Слобідська Україна – це історико-географічна територія на сході України, яка охоплює сучасні області – Харківську, Луганську й частково Сумську. Її було сформовано в середині XVII ст. внаслідок переселення українців із західних земель.

Козацький (Полковий) Устрій: Адміністративно-територіальний поділ Слобожанщини базувався на полках (Острогозький, Харківський, Сумський, Охтирський, Ізюмський) та їхніх підрозділах – сотнях. Ця система була прямим наслідуванням устрою Війська Запорозького (Гетьманщини).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVIІ ст.

На фото зображено пам’ятник Б. Хмельницькому в Києві – політику, полководцю і дипломату, провіднику національно-визвольних змагань 1648–1657 рр., творцю Української козацької держави, гетьману Війська Запорозького.

• Богдан Хмельницький (бл. 1595–1657 рр.) був гетьманом Війська Запорозького і провідником Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст. (1648–1657 рр.) проти Речі Посполитої.

• Пам'ятник було відкрито в 1888 році.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в складі Речі Посполитої в першій половині XVIІ ст.

Павла Павлюка, Якова Острянина й Дмитра Гуню об’єднує їхня діяльність як козацьких ватажків під час козацьких повстань у другій половині XVI – першій половині XVII ст.

Усі троє були відомими очільниками козацько-селянських повстань проти польської влади та посилення соціального й національного гніту в Речі Посполитій у 1637–1638 роках:

• Павло Бут (Павлюк) — очолив повстання 1637 року, розгромлене під Кумейками.

• Яків Острянин (Остряниця) — очолив повстання 1638 року навесні.

• Дмитро Гуня — очолив повстання 1638 року після поразки Острянина, відступив на територію Московського царства.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в складі Речі Посполитої в другій половині XVI ст.

Братський рух — це національно-релігійні громадські організації православних міщан, які виникли в Україні у другій половині XVI століття. Вони стали рушійною силою у захисті православ'я та розвитку національної культури й освіти.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в складі Речі Посполитої в першій половині XVII століття.

Діяльність і життя митрополита Петра Могили схарактеризовано у таких твердженнях:

3. Домігся від польської влади визнання відновлення вищої православної церковної ієрархії: У 1632 році він очолив боротьбу за легалізацію православної церкви після смерті короля Сигізмунда III і домігся від нового короля Владислава IV легального визнання православної ієрархії.

4. Був автором богослужебної книги «Требник»: У 1646 році він видав фундаментальну богослужбову книгу «Требник Петра Могили», яка систематизувала та уніфікувала православні обряди.

6. До обрання митрополитом був архімандритом Києво-Печерської лаври: Він став архімандритом Лаври у 1627 році, а Київським митрополитом його обрали у 1633 році. Це було ключовою базою для його подальших реформ.

Правильна відповідь: 3, 4, 6.

ТЕМА: Українські землі в складі Речі Посполитої в другій половині XVI та в першій половині XVII ст.              

1. В: Після Люблінської унії 1569 р. й утворення  Речі Посполитої, польський вплив поширився майже на всі українські землі, і вони зазнали суттєвого колонізаційного впливу. Маґнати просувалися все далі на схід і південний схід, обезземелювали селян, сприяли поширенню фільварків – багатогалузевих господарств, зорієнтованих на ринок. 

2. Д: Внаслідок укладення Берестейської унії Київська митрополія Православної Церкви обʼєдналася з Римо-Католицькою Церквою, що призвело до розколу українського православʼя на уніатську (греко-католицьку) та православну громади.

3. Г: Започаткування книговидання в Україні тісно пов’язано з діяльністю видатного першодрукаря Івана Федорова (Федоровича), котрий 1574 р. в друкарні Львівського Успенського братства видав «Апостол» і «Буквар».

4. А: Для відновлення авторитету православної церкви митрополит Київський Петро Могила розпочав її реформу, що передбачала: запровадження суворої дисципліни серед священників і ченців, підвищення освітнього рівня духовенства, впорядкування богослужбової практики й богослужбових книг, активну видавничу діяльність, розбудову церковних структур, повернення православних храмів, проголошення проповідей, повчань, панегіриків українською мовою тощо.

Правильна відповідь: 1 – В, 2 – Д, 3 – Г, 4 – А.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII – у першій половині XVIII століття.

Правильною відповіддю є московські.

Описані події увійшли в історію як Батуринська трагедія (або Батуринська різанина), яка сталася 2 листопада (13 листопада за новим стилем) 1708 року.

Коли гетьман Іван Мазепа відкрито перейшов на бік шведського короля Карла XII у Північній війні, російський цар Петро I наказав своєму фавориту Олександру Меншикову негайно захопити та знищити гетьманську столицю – Батурин.

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х рр. XVII століття.

Наведена картосхема дає змогу визначити райони, охоплені повстанням проти гетьмана Івана Виговського.

На карті зображено події Громадянської війни 1657–1659 років, яка стала початком періоду Руїни. 

1. Райони, охоплені антигетьманськими виступами: Заштрихована територія (Полтавщина та південь Лівобережжя) — це район повстання Мартина Пушкаря та Якова Барабаша. 

2. Кордони «Руського князівства»: Жирна лінія, що охоплює Київщину, Брацлавщину та Чернігівщину. Це пряма відсилка до Гадяцького договору (1658 р.), за яким Україна мала увійти до складу Речі Посполитої як третій рівноправний член під назвою Велике Князівство Руське.

3. Місце битви біля Конотопа: Хрестик біля міста Конотоп позначає славетну Конотопську битву (червень 1659 р.), де козацьке військо Виговського разом із кримськими татарами вщент розгромило московську армію князя Трубецького.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.

Цей уривок, що різко критикує московське самодержавство та рабство, є аргументацією полковника Івана Богуна щодо недоцільності укладання «Березневих статей».

• «Березневі статті» (або Переяславський договір) були укладені в 1654 році між Гетьманщиною (на чолі з Богданом Хмельницьким) та Московським царством.

• Іван Богун був одним із найпалкіших противників цього союзу, вбачаючи в ньому загрозу українським вольностям та козацьким правам. Його позиція, висловлена у наведеному джерелі, відображає страх перед московським абсолютизмом і поневоленням, яке він вважав несумісним із козацькою свободою.

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Українські землі в складі Речі Посполитої в першій половині XVII століття.

Діяльність, описана істориком Михайлом Грушевським, стосується гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного.

Уривок описує унікальну і надзвичайно важливу для історії України подію: вступ усього Запорозького Війська на чолі з його гетьманом до Київського Богоявленського братства у 1620 році.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Українські землі в складі Речі Посполитої в другій половині XVI століття.

Прочитаний уривок джерела стосується Берестейської церковної унії.

Уривок описує рішення православних ієрархів (митрополита та єпископів «грецького обряду») про перехід під зверхність Папи Римського («найвищий пастир Вселенської Католицької церкви»). Цей процес відомий як Берестейська унія.

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х рр. XVII століття.

Руїна – період в історії України другої половини XVII ст., для якого характерна боротьба за владу між представниками козацької старшини, зовнішня агресія сусідніх держав. 

• 1. Іван Брюховецький: Перший гетьман Лівобережжя (1663–1668), обраний на Чорній раді. 

• 2. Юрій Хмельницький: Син Богдана Хмельницького. Його правління (з перервами у 1659–1663 та пізніше як «князя Сарматії») припало на самий розпал Руїни. П

• 3. Дем’ян Многогрішний: Гетьман Лівобережної України (1668–1672). Підписав Глухівські статті, намагався захистити залишки автономії та створив полк «компанійців» (особисту гвардію).

Правильна відповідь: 1, 2, 3.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII століття. Козацька Україна наприкінці 50 – 80-х рр. XVII століття. Українські землі наприкінці XVII – у XVIII століття.

Правильна хронологічна послідовність:

1 – Г Хмельниччина (1648–1657 рр.) Національно-визвольна війна українського народу проти панування Речі Посполитої під проводом Богдана Хмельницького. 

2 – А Руїна (друга половина XVII ст., орієнтовно 1657–1687 рр.) Період після смерті Б. Хмельницького, що характеризувався громадянськими війнами, розколом Гетьманщини та іноземним втручанням.

3 – Б Паліївщина (1702–1704 рр.) Повстання під проводом Семена Палія на Правобережній Україні проти польського панування. 

4 – В Коліївщина (1768 р.) Найвищий етап гайдамацького руху, очолюваний Максимом Залізняком та Іваном Ґонтою. Це національно-визвольне повстання на Правобережжі, яке було придушене спільними зусиллями польських та російських військ.

Правильна відповідь: 1–Г, 2–А, 3–Б,  4–В.

ТЕМА: Українські землі в складі Речі Посполитої в першій половині XVII століття. Козацька Україна наприкінці 50–80-х років XVII століття. Українські землі в другій половині XVIII століття.

1 – Г. Займанщина – це було право «першого зайняття», поширене на незаселених землях Дикого Поля (зокрема, на Запоріжжі та Слобожанщині). 

2 – А. Паланка – адміністративно-територіальний поділ, запроваджений на землях Нової Січі (1734–1775 рр.). 

3 – Д. Зимівник – господарський хутір, що належав козакові (або групі козаків) і розташовувався за межами Січі. 

4 – Б. Панщина – одна з форм феодальної залежності, що передбачала обов'язкову безкоштовну працю селян з власним інвентарем на землі поміщика (пана).

Правильна відповідь: 1–Г, 2–А, 3–Д, 4–Б.

ТЕМА: Історично-культурні пам’ятки. Українські землі в другій половині XVIII століття.

На фото зображено Собор святого Юра у Львові. Тривалий час цей собор був головним храмом Української Греко-Католицької Церкви, митрополитом якої 1901–1944 рр. був Андрей Шептицький.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII століття.

Коліївщина, як одне з гайдамацьких повстань, охоплювало територію Правобережної України, що входила на той час до складу Речі Посполитої.

Коліївщина (1768 р.) – це найвищий етап гайдамацького руху, національно-визвольне повстання на Правобережній Україні проти польського панування, соціального гніту та релігійних утисків.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII століття. Українські землі наприкінці XVII – у першій половині XVIII століття.

Портрети чітко вказують на Шведське королівство, з яким укладали союзи 1656–1657 рр. і 1708–1709 рр.

Українсько-шведський союз має історичну традицію, до якої зверталися як гетьман Богдан Хмельницький, так і пізніше Іван Мазепа, оскільки Швеція була смертельним ворогом Московії і не мала з Україною спільних кордонів та спірних питань.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII століття.

На картосхемі відображено події Національно-визвольної війни українського народу середини XVII століття в період 1650–1651 рр.

Підсумком подій, відображених на картосхемі, стало укладення Білоцерківського мирного договору. Цей договір, укладений у 1651 році, був наслідком поразки під Берестечком і скорочував територію, зображену на карті (залишалося лише Київське воєводство).

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині XVII століття.

Подія, описана в уривку джерела, відбулася 1618 р.

Уривок описує похід запорозьких козаків на чолі з гетьманом Петром Конашевичем-Сагайдачним на Москву з метою підтримки польського королевича Владислава Вази у його претензіях на московський престол.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в другій половині XVI століття.

Прочитаний уривок, що описує мученицьку страту шляхом повішання на гак у Константинополі, стосується гетьмана Дмитра (Байди) Вишневецького.

Дмитро Вишневецький (бл. 1516 – бл. 1563) був одним із перших відомих козацьких ватажків і, за деякими версіями, засновником першої відомої Січі на острові Мала Хортиця (середина 1550-х років).

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х рр. ХVІІ століття.

Послідовність суспільно-політичних подій другої половини XVII ст.:

• В — Укладення Андрусівського перемир’я (січень 1667 р.) Угода між Московським царством і Річчю Посполитою, за якою Україна була офіційно поділена по Дніпру: Лівобережжя відійшло Москві, а Правобережжя — Польщі. 

• А — Проголошення Петра Дорошенка гетьманом «обох берегів Дніпра» (червень 1668 р.) Після антимосковського повстання на Лівобережжі та вбивства тамтешнього гетьмана І. Брюховецького, Петро Дорошенко об'єднав козацькі війська обох берегів. 

• Г — Чигиринські походи турецько-татарських військ (1677 та 1678 рр.) Це була серія масштабних військових кампаній Османської імперії з метою захоплення столиці козацької України — Чигирина.

• Б — Підпорядкування Київської митрополії Московському патріархату (1686 р.) Це подія, що завершила період релігійної автономії української церкви. 

Правильна відповідь: 1–В, 2–А, 3–Г, 4–Б.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст. Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст.

1. «Війська реєстрового дозволяємо впровадити на двадцять тисяч... нічого не займаючи із Брацлавського та Чернігівського...»

Б. Білоцерківський договір (1651 р.)

2. «Лічби війська… дозволяє мати його королівська милість сорок тисяч Війська Запорозького …усі уряди в Київському, Брацлавському, Чернігівському воєводствах… мають віддаватися шляхті віри православної...»

А. Зборівський договір (1649 р.)

3. «Україна... стає вільною і незалежною країною і знов єднається із Королівством Польським... під назвою Великого Князівства Руського…»

В. Гадяцький договір (1658 р.)

4. «Договорилися ми і постановили.., Київ має залишатися на стороні їхньої царської величності… козаки, що живуть на Січі... мають бути… у володінні і в державі… їхньої царської величності…»

Д. «Вічний мир» (1686 р.)

Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–В, 4–Д.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ ст. Українські землі в складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Одним з наслідків російсько-турецької війни 1768–1774 рр. було створення передумов для ліквідації Російською імперією Кримського ханства  та остаточної ліквідації Запорозької Січі.

Кючук-Кайнарджійський мирний договір (1774 р.): Це фінальний документ війни 1768–1774 рр. За ним Кримське ханство було проголошене «незалежним» від Османів. Це дозволило Росії вивести Крим із-під впливу Стамбула та ввести туди свої війська.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст.

Внутрішня боротьба козацької старшини за владу, розкол Гетьманщини, втручання в її внутрішні справи та військова агресія сусідніх держав були характерними для періоду Руїни.

«Руїна» – період в історії України, який розпочався після смерті Б. Хмельницького і характеризується боротьбою за владу між представниками козацької старшини, поділом Гетьманщини та втручанням у її внутрішні справи іноземних держав (Московії, Речі Посполитої, Османської імперії).

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст.

Перша переможна битва козацького війська в союзі з кримськими татарами в ході війни відбулася у квітні-травні 1648 року на Жовтих Водах.

На Жовтих Водах (травень 1648 р.): Перша велика битва. Козацько-татарське військо розгромило авангард польських військ. Ця перемога мала величезне психологічне значення і стала сигналом до масового повстання.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в другій половині XVI ст.

Заснування першої на українських землях слов'яно-греко-латинської школи (Острозької академії) пов'язане з іменем князя Костянтина-Василя Острозького.

Князь Костянтин-Василь Острозький (бл. 1526 – 1608) — це визначний український магнат, військовий, політичний та культурний діяч кінця XVI – початку XVII століття. Він був одним із найвпливовіших і найбагатших магнатів Речі Посполитої, некоронований король Русі і найбільший захисник православ'я в Україні.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в другій половині ХVІ століття.

У результаті Люблінської унії українські землі Подніпров’я, Волині та Східного Поділля переходили під владу – Польського королівства.

Люблінська унія 1569 року створила федеративну державу Річ Посполиту, об'єднавши Польське королівство та Велике князівство Литовське.

Ключовим моментом для українських земель була їхня інкорпорація (приєднання) зі складу Великого князівства Литовського до Польської Корони.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х років ХVІІ століття.

Руїна – період в історії України другої половини XVII ст., для якого характерна боротьба за владу між представниками козацької старшини, зовнішня агресія сусідніх держав. 

• 1. Іван Брюховецький: Перший гетьман Лівобережжя (1663–1668), обраний на Чорній раді. 

• 2. Юрій Хмельницький: Син Богдана Хмельницького. Його правління (з перервами у 1659–1663 та пізніше як «князя Сарматії») припало на самий розпал Руїни. 

• 3. Дем’ян Многогрішний: Гетьман Лівобережної України (1668–1672). Підписав Глухівські статті, намагався захистити залишки автономії та створив полк «компанійців» (особисту гвардію).

Правильна відповідь: 1, 2, 3.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в другій половині ХVІ століття.

• Г. Створення Пересопницького Євангелія (1556–1561 рр.). Це видатна рукописна пам'ятка староукраїнської літературної мови, створена на Волині.

• В. Видання І. Федоровичем «Апостола» й «Букваря» (1574 р.). Це перші друковані книги в Україні, видані у Львові.

• А. Утворення у Львові першої братської школи (бл. 1585–1586 рр.). Школа була заснована при Львівському Успенському братстві і започаткувала систему братської освіти.

• Б. Укладення Берестейської церковної унії (1596 р.). Це акт об'єднання частини православної церкви з католицькою під зверхністю Папи Римського.

Правильна відповідь: 1 Г, 2 В, 3 А, 4 Б.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ століття.

Правильна відповідність між іменами історичних постатей та їхніми посадами:

1 – А Петро Дорошенко в 1665–1676 роках був гетьманом Війська Запорозького.

2 – Б Семен Палій був полковником Фастівського полку й керівником антипольського повстання на Правобережжі в 1702–1704 роках.

3 – Д Кость Гордієнко на початку ХVІІІ століття був кошовим отаманом Війська Запорозького Низового, підтримав антимосковський виступ гетьмана Івана Мазепи.

4 – Г Феофан Прокопович – церковний діяч, науковець, філософ, у 1711–1716 роках був ректором Києво-Могилянської академії.

Правильна відповідь: 1 А, 2 Б, 3 Д, 4 Г.