ІСТОРІЯ УКРАЇНИ ВІД НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО КІНЦЯ ХІХ ст. – Друга половина ХVІ ст. – перша половина XVIII ст.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст.

Г Російською імператрицею Катериною II 1764 р. було остаточно ліквідовано посаду гетьмана Кирила Розумовського й започатковано діяльність Другої Малоросійської колегії на чолі з Петром Румянцевим, який отримав завдання знищити залишки державності Гетьманщини.

Б Остаточне зруйнування Запорозької Січі відбулося 1775 р. за наказом імператриці Катерини II російськими військами під командуванням генерала Петра Текелія, які оточили та зруйнували фортецю.

А Указом російської імператриці Катерини II 1783 р. було юридично оформлено кріпосне право для селян Лівобережної та Слобідської України, яким заборонили переходити від одного землевласника до іншого.

В Третій поділ Речі Посполитої 1795 р. став фінальним етапом ліквідації польсько-литовської держави Російською імперією, Прусським королівством та Габсбурзькою монархією.

Правильна відповідь: 1 – Г, 2 – Б, 3 – А, 4 – В.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст.

Занепад Речі Посполитої і Перший поділ її територій 1772 р. став точкою відліку для утворення нової адміністративно-територіальної одиниці в межах володінь династії Габсбургів – Королівства Галичини та Лодомерії, яке проіснувало до 1918 р.

Цей коронний край став однією з найбільших провінцій у складі Австрійської монархії, поступаючись лише Угорщині.

Королівство включало дві основні частини: Східну Галичину, де більшість населення становили українці, та Західну Галичину, до складу якої входили польські території.

Спочатку край був поділений на округи – дистрикти.

Столицею Королівства Галичини та Лодомерії став Львів, де правив призначений губернатор.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х рр. XVII ст.

Компанійці – професійне наймане козацьке формування, створене за часів гетьманства Дем'яна Многогрішного (1669–1672 рр.).

Компанійці були елітною частиною війська й виконували різноманітні завдання, включно із захистом гетьмана, участю в численних військових операціях, охороною порубіжжя, веденням розвідки.

Основною причиною створення цього особливого військового формування була потреба в добре підготовлених воїнах, які могли б швидко реагувати на різні загрози.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.

Тріумфальний похід Богдана Хмельницького та його союзників‑татар 1648 р., під час якого козацьке військо розгромило коронні сили під Жовтими Водами, Корсунем і Пилявцями, створив загрозу для Речі Посполитої та призвів до втрати нею контролю над значною частиною українських земель.

Новообраний король Ян II Казимир наступного року особисто очолив польське військо й вирушив назустріч козакам. Ця кампанія завершилася Зборівською битвою, поразкою польського війська та укладенням Зборівського договору. 

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині XVII ст.

На фото зображено Хотинську фортецю, яка розташована на річці Дністрі.

Під її стінами не раз відбувалися битви, які вирішували долю Центрально-Східної Європи, зокрема Хотинська битва 1621 р.

Ця битва стала апофеозом козацької звитяги. Тоді під керівництвом Петра Конашевича-Сагайдачного козакам доводилося витримувати атаки турецької армії, яка мала значну перевагу за кількістю.

Сагайдачний використав тактику раптовості, нічного бою і контрнаступу, випробувану в багатьох успішних морських походах.

Унаслідок отриманого під Хотином поранення гетьман незабаром помер.

Перемога під Хотином врятувала Річ Посполиту та інші держави Європи від турецького завоювання, розвіяла міф про непереможність османської армії та прославила українське козацтво.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в кінці XVII – першій половині XVIII ст. Українські землі в другій половині XVIII ст.

1 – Г 1710 р. укладено договір між гетьманом у вигнанні Пилипом Орликом, козацькою старшиною і козаками Війська Запорозького – «Пакти й Конституції законів і вольностей Війська Запорозького» (Конституція Пилипа Орлика), у яких ішлося про обмеження прав гетьмана, було окреслено його обов’язки та вперше визначено республіканський лад майбутньої держави.

2 – А Після 24-річного перебування в підданстві Кримського ханства (унаслідок руйнування Чортомлицької Січі 1709 р. військами Петра І) 1734 р. козаки повернулися на Запорожжя й заснували Нову (Підпільненську) Січ на річці Підпільній.

3 – В Російська імператриця Катерина II 1764 р. остаточно ліквідовувала гетьманство (скасувала посаду гетьмана Кирила Розумовського), який докладав значних зусиль для відновлення та розбудови автономії козацької держави – Війська Запорозького.

4 – Б 1783 р. оприлюднено указ російської імператриці Катерини II, яким було юридично оформлено закріпачення селян Лівобережної та Слобідської України – відтоді їм суворо заборонялося переходити від одного землевласника до іншого.

Правильна відповідь: 1 – Г, 2 – А, 3 – В, 4 – Б.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII – у першій половині XVIII ст.

В уривку описано Батуринську трагедію.

У листопаді 1708 р. гетьманська столиця Батурин стала місцем жорстокої каральної акції – кривавої розправи. Московське військо на чолі з Меншиковим, виконуючи наказ Петра I, повністю знищило місто, вчинивши наймасштабніший на той час воєнний злочин над захисниками столиці та її мирними жителями.

Це був акт помсти за те, що гетьман Іван Мазепа під час Північної війни вирішив скористатися шансом позбутися впливу Московії та уклав зі шведами військово-політичний союз.

Батурин був добре укріплений та оснащений гарматами. Захопити фортецю московитам допомогла зрада полковника Івана Носа.

Про трагедію Батурина писали провідні газети Європи під промовистими заголовками: «Страшна різанина в Україні», «Уся Україна в крові», «Жінки й діти на вістрях шабель»… Європа побачила справжнє обличчя московського царя.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині XVII ст.

В уривку йдеться про заснування Петром Могилою 1632 р. Київського колегіуму .

Об'єднавши Київську братську та Лаврську школи, митрополит фактично створив новий навчальний заклад, побудований за моделлю європейських колегіумів – найпрогресивніших осередків освіти на той час.

Для забезпечення високого рівня викладання Петро Могила своїм коштом доправив майбутніх викладачів колегіуму на навчання до західноєвропейських університетів та академій.

Колегіум став провідним осередком вищої освіти та теології у Східній Європі.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в другій половині XVI ст.

Дмитро Вишневецький (Байда) – засновник першої Запорозької Січі.

Кирило Розумовський – останній гетьман Лівобережної України.

Петро Дорошенко – гетьман доби Руїни.

Северин Наливайко – колишній сотник надвірного війська князя Костянтина – Василя Острозького, ватажок козацько-селянського повстання 90-х рр. XVI ст., яке поширилося на Поділля, Волинь, Київщину й Білорусь.

У 1594–1596 рр. він створив та очолив козацький загін, що розпочав масштабне козацько-селянське повстання проти польського панування, посилення національно-релігійного гніту та спроб обмежити козацькі привілеї. Повстання охопило значні території – Поділля, Волинь, Київщину та Білорусь.

Навесні 1596 р. в урочищі Солониця (біля Лубен) повстанці потрапили в облогу сильнішого польського війська під командуванням Станіслава Жолкевського.

Зважаючи на обіцяну амністію, частина козацької старшини зрадила та видала Наливайка полякам. Після жорстоких катувань ватажка було прилюдно страчено у Варшаві у 1597 р.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х рр. XVII ст.

В уривку наведено умови Корсунських статей 1669 р., у яких визначено статус Війська Запорозького як держави під протекторатом турецького султана Мехмеда IV.

Завдяки цій угоді Петро Дорошенко сподівався об'єднати українські землі й захистити їх від польської та московської залежності.

Цьому рішенню передувало Андрусівське перемирʼя 1667 р., умовами якого було закріплено поділ Гетьманщини по Дніпру між Московським царством і Річчю Посполитою.

Вичерпаність внутрішніх ресурсів, необхідних для об’єднання Гетьманщини, спонукала гетьмана звернутися за підтримкою до третьої сили – Османської імперії.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII – у першій половині XVIII ст.

Реакцією московського царя Петра I на перехід гетьмана Івана Мазепи на бік шведського короля Карла XII у жовтні 1708 р. стали жорстокі каральні заходи.

За наказом Петра І 2 листопада 1708 р. війська О. Меншикова зруйнували гетьманську столицю Батурин, вирізавши її населення.

На Глухівській раді у листопаді 1708 р. під суворим контролем російських військ новим гетьманом поспішно обрали Івана Скоропадського.

У травні 1709 р. московські війська зруйнували Чортомлицьку Січ. Це була каральна акція за підтримку гетьмана Івана Мазепи запорожцями на чолі з кошовим отаманом Костем Гордієнком.

Правильна відповідь: 4, 6, 7.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в другій половині XVI ст. Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині XVII ст.

А Внаслідок Люблінської унії 1569 р. Велике князівство Литовське й Польське королівство було об’єднано в союзну державу – Річ Посполиту.

Б Унаслідок укладення Берестейської церковної унії 1596 р. було створено Українську Греко-Католицьку Церкву, яка визнала верховенство Папи Римського, але зберегла православні обряди та мову богослужінь.

В Сеймом Речі Посполитої 1632 р. було ухвалено «Пункти для заспокоєння руського народу», якими легалізовано (узаконено) існування Київської православної митрополії.

Г Сейм Речі Посполитої 1638 р. затвердив «Ординацію Війська Запорозького реєстрового, що перебуває на службі Речі Посполитої», за якою було зменшено реєстр до 6 тисяч осіб, скасовано козацьке самоврядування, виборність козацької старшини та введено польських комісарів.

Правильна відповідь: 1 – А, 2 – Б, 3 – В, 4 – Г.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х рр. XVII ст.

Наведені факти вказують на Івана Виговського, гетьмана Війська Запорозького (1657–1659 рр.), обраного після смерті Богдана Хмельницького.

Від початку гетьманування Іван Виговський зіткнувся із серйозними внутрішніми викликами: гострими соціальними суперечностями, несприйняттям частиною старшини його пропольського курсу, а також збройним виступом опозиції – повстанням Я. Барабаша та М. Пушкаря (Запорожжя й Полтавський полк).

За Гадяцьким договором, співавтором якого був гетьман, Козацька держава мала увійти до складу Речі Посполитої як рівноправний третій суб’єкт під назвою Велике князівство Руське. Дізнавшись про це, московський уряд спрямував своє військо в Гетьманщину. У липні 1659 р. під Конотопом полки Виговського в союзі з кримськими татарами вщент розгромили московську армію.

Однак скористатися результатами тріумфу гетьман не зміг. Хвиля внутрішнього невдоволення умовами Гадяцького договору серед козацтва та старшини змусила Виговського зректися булави на користь Юрія Хмельницького.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.

В уривку йдеться про те, що Богдан Хмельницький і козацька старшина вирішили перейти під протекторат (зверхність) московського царя Олексія Михайловича.

У Переяславі 1654 р. відбулася Генеральна військова рада, де частина козацької старшини на чолі з гетьманом присягла на вірність царю Олексію Михайловичу.

Підтримати Переяславську угоду відмовилася низка представників козацької старшини, зокрема полковники Іван Богун, Іван Сірко, Петро Дорошенко; у повному складі Брацлавський, Кропивʼянський, Полтавський, Уманський полки, деякі міста, зокрема Чорнобиль, а також духовенство на чолі з митрополитом Сильвестром Косівим. Не присягнула московському цареві й Запорозька Січ.

Проєкт договору затвердили в березні 1654 р. в Москві («Березневі статті»).

Вони передбачали збереження чинної в Козацькій державі форми врядування, її територіального і військово-адміністративного устрою на чолі з вибірним гетьманом, судової, фінансової та податкової систем, а також соціально-економічних відносин.

Цар підтвердив усі права та привілеї козацтва, шляхти, духовенства й міщан, а також автономію козацького уряду у внутрішній політиці. Козацький реєстр було встановлено в обсязі 60 тисяч осіб. 

Московська держава зобовʼязувалася вступити у війну проти Речі Посполитої та надавати козацтву військову допомогу.

Зі свого боку, український уряд зобов’язався щороку виплачувати визначену суму податків. Гетьманщина втрачала право на самостійні дипломатичні відносини з Річчю Посполитою та Османською імперією, а також мала інформувати Москву про зміст перемовин із посольствами інших держав. 

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в другій половині XVI ст.

За умовами Люблінської унії Велике князівство Литовське і Королівство Польське 1569 р. об’єдналися в Річ Посполиту. 

Унаслідок цього українські землі – Волинь, Східне Поділля і Київщина – перейшли з литовської юрисдикції до польської.

Для Волинського, Брацлавського і Київського воєводств було збережено дію місцевого права, судову систему й руську мову в діловодстві. Також було гарантовано певні права й автономію православної церкви.

Однак українські землі не забезпечили собі окремого статусу в новій державі, а зрівняння у правах української шляхти з литовською і польською було формальним, що сприяло полонізації та денаціоналізації української політичної еліти.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.

Богдан Хмельницький 1648 р. уклав військово-політичний союз із кримським ханом Іслам III Ґераєм, що стало ключовим дипломатичним успіхом на початку Національно-визвольної війни.

Ця угода, відома як Бахчисарайський союз, забезпечила підтримку козацького війська татарською кіннотою на чолі з Тугай-беєм у боротьбі проти Речі Посполитої.

Гетьман також прагнув уникнути несподіваного нападу з півдня.

Він покладався на надійного союзника, однак союз був хитким і залежав від зовнішньополітичної ситуації. 

Правильна відповідь: 1, 5, 6.

Пояснення:

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в другій половині XVI ст. Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині XVII ст.

Б Повстання під проводом Криштофа Косинського (1591–1593 рр.) – перше велике козацько-селянське повстання в Україні проти шляхетської Речі Посполитої, яке стало реакцією на обмеження прав козацтва, посилення феодального гніту та наступ магнатів на українські землі.

А У місті Бересті 1596 р. більшість ієрархів Київської митрополії на чолі з митрополитом Київським приєдналися до Римо-католицької церкви, що стало відліком створення Греко-католицької церкви. Ця подія ввійшла в історію як Берестейська унія.

Г Для ізоляції Січі поляки побудували 1635 р. перед першим дніпровським порогом, що має назву Кодак, фортецю. Через місяць після завершення будівництва її зруйнував загін січовиків на чолі з Іваном Сулимою. 

В Поразки повстань 20–30-х рр. XVII ст. призвели до істотних обмежень козацьких прав. Сеймом 1638 р. було затверджено «Ординацію Війська Запорозького реєстрового, що перебуває на службі Речі Посполитої». Документ скорочував реєстр до шести тисяч осіб, скасовував козацьке самоврядування, виборність козацької старшини та запроваджував польських комісарів.

Правильна відповідь: 1 – Б, 2 – А, 3 – Г, 4 – В.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х рр. XVII ст.

Згідно з Андрусівським перемир'ям 1667 р., у період з 1667 до 1681 р. територія Запорозької Січі (Вольностей Війська Запорозького Низового) перебувала під спільним контролем двох держав: Московського царства й Речі Посполитої.

За Бахчисарайським мирним договором 1681 р. між Московським царством, Османською імперією та Кримським ханством над Запорожжям було встановлено контроль Московії. 

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.

Віленське перемир'я було укладено між Московським царством та Річчю Посполитою 1656 р. Згідно з ним, було створено московсько-польський союз проти Швеції.

Угода порушувала українсько-московські домовленості, досягнуті у Переяславі 1654 р. Представники Української козацької держави за стіл переговорів допущені не були. Ця подія спонукала Богдана Хмельницького шукати нових союзників у війні з Річчю Посполитою та сформувати українсько-шведсько-трансільванський союз.

Коли наприкінці 1656 р. почався наступ трансильванського князя Юрія (Дєрдя) II Ракоці на Річ Посполиту, Хмельницький надіслав йому на допомогу козацькі полки на чолі з наказним гетьманом Антіном Ждановичем. Кампанія виявилася невдалою. У підсумку корпус Ждановича був змушений відступити на територію України, а похід завершився поразкою.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині XVII ст.

Картосхема ілюструє перебіг походу на Москву козацького війська на чолі з гетьманом Петром Конашевичем-Сагайдачним 1618 р.

Це була масштабна військова кампанія на підтримку польського королевича Владислава, який хотів отримати раніше обіцяний йому московський престол. Оскільки в нього не вистачало сил, щоб вести успішні дії проти московитів, польський уряд попросив допомоги в козаків.

Задля ефекту раптовості Сагайдачний тримав свої плани наступу в таємниці від поляків, а козаки рухалися окремо від союзників. Вони стрімко увірвалися на землі Московського царства, здійснили низку вдалих воєнних операцій та оточили Москву.

Від жовтня до початку грудня польські та козацькі війська тримали в облозі це місто.

Московити були змушені погодитися на укладення перемир’я з Річчю Посполитою, яке отримало назву Деулінського. Відповідно до його умов, Річ Посполита отримала українські землі, зокрема Чернігівщину й Новгород-Сіверщину.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.

1. В уривку описано події 1649 р., коли українське військо здобуло перемогу над польською армією під Зборовом. Під час битви королівська армія опинилася в катастрофічному становищі, і польський король пішов на таємні переговори з кримським ханом Іслам-Гіреєм III, союзником Богдана Хмельницького. Під тиском татар гетьман був змушений, попри блискучу перемогу, розпочати переговори та укласти Зборівський мирний договір.(Д)
2. Описана ситуація стосується подій початку Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст. під проводом Богдана Хмельницького. Козацькі війська 1648  р. зайняли значні території, що спонукало новообраного короля Яна II Казимира особисто очолити похід проти них.(Б)
3. Ця цитата – фрагмент Жалувальної грамоти царя Олексія Михайловича Війську Запорозькому 1654 р., якою було юридично закріплено перехід Гетьманщини під протекторат московського царя із гарантіями збереження козацьких прав, вольностей та автономії.(А) 
4. Цей уривок містить умови Віленського перемир'я, укладеного 1656 р. між Московською державою та Річчю Посполитою під час московсько-польської війни. Домовленість було спрямовано проти Швеції. Богдан Хмельницький розцінив цю угоду як брутальне порушення Москвою Переяславської угоди й «Березневих статей». Це призвело до створення воєнно-політичного союзу зі Швецією та Трансільванією, спрямованого проти Речі Посполитої. (Г)

Правильна відповідь: 1 – Д, 2 – Б, 3 – А, 4 – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII – у першій половині XVIII ст.

Причиною арешту наказного гетьмана Павла Полуботка було подання чолобитних (звернень) імператору з вимогою відновлення прав Гетьманщини.

Коли 1722 р. Іван Скоропадський помер, інститут гетьманства замінила Малоросійська колегія.

Полуботок, якого вже обрали на гетьманство без дозволу царя, мав статус наказного гетьмана (тимчасово виконувача обовʼязків).

Навколо нього гуртувалася козацька еліта, яка була невдоволена втручанням колегії у внутрішні справи Гетьманщини й вимагала повернення давніх козацьких прав і привілеїв.

Представники старшинської опозиції 1723 р. склали на ім’я царя так звані Коломацькі чолобитні, у яких вимагали скасувати запроваджені Малоросійською колегією податки й дати дозвіл на обрання гетьмана.

Коли ці чолобитні отримав Петро I, то наказав ув’язнити Полуботка разом з українськими старшинами в Петропавлівській фортеці. Там 1724 р. наказний гетьман і помер.

Правильна відповідь – Г. 

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х рр. XVII ст.

Газетну публікацію датовано 1686 р. Того ж року було укладено «Вічний мир» – договір, за яким Річ Посполита визнавала за Московським царством Лівобережну Україну, Київ, Запорожжя, Чернігово-Сіверську землю та Смоленщину.

Річ Посполита зберігала за собою Північну Київщину, Волинь і Галичину, а південні Київщина і Брацлавщина, спустошені тривалою війною, мали стати незаселеною нейтральною територією.

Для Гетьманщини «Вічний мир» став актом її остаточного поділу на Лівобережжя і Правобережжя та зрештою призвів до ліквідації козацького устрою по обидва береги Дніпра.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XIV – перші половині XVI ст. Кримське ханство. Українські землі у складі Речі Посполитої в другій половині XVI ст. Українські землі в другій половині XVIII ст.

Поняття, яке позначає описану спільноту, – козацтво.

Цей текст змальовує соціальні зміни в козацькому середовищі, а саме – виділення козацької старшини, яка зосередила у своїх руках владу та багатство, відійшовши від первинної рівності.

На початковому етапі формування козацтва (з кінця XV ст.) у цій спільноті панували принципи військової демократії, рівноправʼя і відсутності майнового розшарування.

Із часом старшина почала перетворюватися на окремий привілейований стан, наближаючись за статусом до шляхти, а в останній чверті XVIII ст. активно інтегрувалася в російське дворянство.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст. Українські землі в кінці XVII – першій половині XVIII ст.

Монету випущено з нагоди укладення українсько-шведських союзів, а саме Корсунської угоди 1657 р. і Великобудищанського трактату 1709 р. Ці міжнародні угоди було спрямовано на здобуття державної незалежності Української козацької держави.

За Корсунським договором Богдан Хмельницький і Карл Х Густав уклали військово-політичний союз. Шведський король визнавав Гетьманщину незалежною державою в етнічних кордонах. Передбачалося, що західноукраїнські землі та Берестейське і Полоцьке воєводства, які перебували під владою Речі Посполитої, увійдуть до складу козацької держави.

Іван Мазепа, уклавши 1708 р. угоду зі шведським королем Карлом XII (юридично оформлену 1709 р. у селі Великі Будищі), фактично відновив Корсунський договір, гарантуючи Україні незалежність під шведським протекторатом.

Утім, якщо Корсунський договір мав чітке антипольське спрямування, то нова українсько-шведська угода мала антимосковську орієнтацію.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ століття.

На зображенні представлені портрети видатних українських гетьманів. Останнім гетьманом України (Лівобережної Гетьманщини) був Кирило Розумовський, відповідь – Б.

Кирило Розумовський: Останній гетьман України (1750 – 1764 рр.). Його правління було добою останнього піднесення автономії Гетьманщини перед її остаточною ліквідацією Катериною II.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ століття.

У пісні йдеться про Петра Дорошенка, якого сучасники та історики називали «Сонцем Руїни».

• «Був він “Сонцем на Руїні”»: Це стале прізвисько Петра Дорошенка, який намагався об'єднати Україну в найважчі часи розколу та міжусобиць.

• «Ти зложив свої клейноди / І покинув Україну»: Описуються події 1676 року, коли Дорошенко, не маючи більше підтримки від народу через союз із Туреччиною та опинившись в облозі в Чигирині, здав клейноди (символи влади) лівобережному гетьману Івану Самойловичу.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII століття.

Портрет гетьмана, діяльність якого описав у документі сучасник подій знаходиться під літерою Б (Богдан Хмельницький).

В уривку йдеться про гетьмана Богдана Хмельницького, ворогом якого був Чаплинський (чигиринський підстароста), а союзником – татари. Польські війська рухалися в напрямку Жовтих Вод. Саме ці слова й словосполучення є маркерами, що дають змогу зрозуміти: цим гетьманом був Богдан Хмельницький.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.)

В уривку документа йдеться про діяча, зображеного під літерою В — Петра Могилу.

• Уривок «…уклав з Київським братством угоду, за якою ставав “старшим братом, дозорцем, довічним охоронцем і наставником” об’єднаних Лаврської та Братської шкіл» описує ключовий момент в історії української освіти, який призвів до створення Києво-Могилянського колегіуму (згодом Києво-Могилянської академії).

• Петро Могила (тоді архімандрит Києво-Печерської лаври, пізніше митрополит Київський) у 1631-1632 роках об'єднав засновану ним Лаврську школу зі старою Київською братською школою.

Відповідь – В.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст.

Територію Війська Запорозького (Гетьманщини) відповідно до умов Білоцерківського договору (1651 р.) позначено на картосхемі літерою Г.

Ця карта ілюструє різке скорочення території. Гетьманщина обмежується лише Київським воєводством. Це відповідає принизливим умовам Білоцерківського мирного договору 1651 р., укладеного після поразки під Берестечком.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Петро Конашевич-Сагайдачний.

Портрет гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного зображено під буквою Б.

Петро Конашевич-Сагайдачний (близько 1582–1622 рр.) — видатний український військовий, політичний і державний діяч першої чверті XVII століття, гетьман реєстрового козацтва та кошовий отаман Запорозької Січі. Він відомий як реформатор козацтва та послідовний захисник православної віри.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.

А Військо Богдана Хмельницького у травні 1648 р., за підтримки татарської кінноти, під Жовтими Водами здобуло свою першу перемогу над армією Речі Посполитої.

Б Зборівська битва між українським військом на чолі з Богданом Хмельницьким з одного боку й польською армією під командуванням короля Яна II Казимира – з другого відбулася у серпні 1649 р. Козаки здобули блискучу перемогу. Однак кримський хан, союзник Хмельницького, вступив у сепаратні переговори з королем і змусив гетьмана до мирної угоди.

Г Битва під Берестечком у червні 1651 р., яка закінчилась поразкою війська Хмельницького, стала однією з найзапекліших і наймасштабніших баталій Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст. Зазнавши великих втрат, гетьман був змушений підписати з поляками Білоцерківський мирний договір, який значно обмежував його повноваження й автономію підконтрольних йому територій.

В У битві неподалік гори Батіг у червні 1652 р. зійшлися українсько-татарське і польське війська. Армія Речі Посполитої була розгромлена вщент. Ця перемога дозволила Богдану Хмельницькому відновити дипломатичні позиції, відмовитися від Білоцерківського договору та продовжити розбудову Української держави.

Правильна відповідь: 1 – А, 2 – Б, 3 – Г, 4 – В.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст. Козацька Україна наприкінці 50–80-х рр. XVII ст.

1. В уривку окреслено територію Війська Запорозького (Гетьманщини), яка обмежувалася землями Київського воєводства (натомість у Брацлавське та Чернігівське знову могла повернутися польська шляхта), а також вказано чисельність козацького реєстру (двадцять тисяч) відповідно до умов Білоцерківської мирної угоди, укладеної 1651 р. Їй передувала трагічна битва під Берестечком.

Попри такі обмеження, укладення угоди забезпечило можливість Богдану Хмельницькому підготуватися до подальших бойових дій та ще раз на міжнародному рівні закріпило легітимність козацької держави. (Б)

2. В уривку визначено територію Війська Запорозького – козацької автономії у межах Київського, Брацлавського і Чернігівського воєводств, а також вказано чисельність козацького реєстру (сорок тисяч) відповідно до умов Зборівського мирного договору 1649 р. Договір став наслідком успішного, але виснажливого для козаків першого етапу Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст., і був тимчасовим компромісом між королем Речі Посполитої Яном II Казимиром і гетьманом Богданом Хмельницьким. (А)

3. Ця цитата описує основну умову Гадяцького договору – створення Великого Князівства Руського у складі Київського, Брацлавського та Чернігівського воєводств як рівноправного субʼєкта Речі Посполитої (разом із Короною Польською і Великим князівством Литовським). (В) 

4. «Вічний мир» 1686 р. між Московським царством і Річчю Посполитою закріпив поділ України між двома монархіями. В уривку наведено ключову відмінність цієї угоди від Андрусівського перемирʼя 1677 р. – Запорозька Січ мала перебувати під владою Московії. (Д)

Правильна відповідь: 1 – Б, 2 – А, 3 – В, 4 – Д.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст.

Аграрні реформи Марії Терезії (1740–1780 рр.) та Йосифа II (1780–1790 рр.) у володіннях Габсбургів, відомі як політика «освіченого абсолютизму», передбачали обмеження панщини трьома днями на тиждень, заборону панам самим судити своїх селян – для цього призначали спеціальних державних чиновників. Окрім того, селяни отримували ряд особистих прав: вільного одруження, торгівлі, навчання дітей, права особисто звертатися до суду тощо. Указами Йосифа II 1780–1782 рр. селяни отримали особисту свободу, а 1789 р. – було скасовано панщину (тимчасово).

Ці заходи покращили становище селян, зокрема на західноукраїнських землях.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII – у першій половині XVIII ст.

Після двадцятичотирирічного перебування в підданстві Кримського ханства (після знищення Чортомлицької Січі 1709 р. царем Петром I) 1734 р. козаки повернулися на Запорожжя й заснували Нову Січ на річці Підпільній.

На прохання гетьмана Данила Апостола імператриця Анна Іоанівна повернула запорожцям землі й підтвердила їхню автономію, зважаючи на наближення війни з Туреччиною. Царський уряд намагався використати запорожців у майбутніх війнах проти Кримського ханства й Османської імперії. Під час російсько-турецьких воєн 1735–1739 pp. та 1768–1774 pp. козаки воювали разом із російським військом.

За часів свого існування Січ стала важливим адміністративним й економічним центром регіону.

Катерина I 1775 р. видала маніфест, яким сповіщала про ліквідацію останньої Запорозької Січі. Землі Вольностей Війська Запорозького було роздано російським дворянам, іноземним колоністам, а частина запорожців перейшла на територію Османської імперії та створила в гирлі Дунаю Задунайську Січ.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х рр. XVII ст.

У «Літописі» Самійло Величко приділяє значну увагу Андрусівському перемир’ю 1667 р. між Московським царством і Річчю Посполитою, оцінюючи його як трагічну подію, що закріпила поділ України між двома монархіями.

В уривку наведено ключову відмінність цієї угоди від «Вічного миру» 1686 р. – Запорозька Січ мала перебувати під спільною владою обох держав.

Для Зборівського й Гадяцького договорів  спільним є те, що в обох випадках сторонами переговорів були Гетьманщина та Річ Посполита.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині XVII ст.

На малюнку А зображено реконструкцію легкого, маневрового, простого за своєю будовою козацького човна – чайки.

Чайки рухалися веслами або вітрилами, могли пришвартуватися до будь-якого берега, на відміну від громіздких турецьких галер. Слава про козацьку флотилію розносилася узбережжями Чорного, Азовського морів та по Дніпру.

Завдяки використанню чайок козаки здійснювали вдалі морські походи на володіння Османської імперії та Кримського ханства протягом перших двох десятиліть XVII ст. Цей період називають добою героїчних походів. 

Козацьких нападів зазнали в різний час найміцніші турецькі фортеці – Акерман, Кілія, Варна, Трапезунд, Синоп, Стамбул та ін. Козаки руйнували ворожі укріплення, визволяли бранців з неволі.

Козацькі морські походи сприяли ослабленню Османської імперії, перешкоджали здійсненню її загарбницьких планів.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII століття – у першій половині XVIII століття.

Послідовність гетьманування, гетьманів на портретах:

• Б – Петро Конашевич-Сагайдачний: Гетьман реєстрового козацтва, відомий своїми морськими походами та підтримкою культури. Період гетьманування (з перервами): 1616–1622 рр.

• Г – Богдан Хмельницький: Гетьман Війська Запорозького, очільник Національно-визвольної війни. Період гетьманування: 1648–1657 рр.

• А – Петро Дорошенко: Гетьман Правобережної України, відомий як «Сонце Руїни», який намагався відновити єдність держави. Період гетьманування: 1665–1676 рр.

• В – Іван Мазепа: Гетьман Лівобережної України, меценат, який прагнув об'єднати українські землі. Період гетьманування: 1687–1709 рр.

Правильна відповідь – 1 Б, 2 Г, 3 А, 4 В.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половина ХVІІ ст.)

Портрет, діяча, який унаслідок виконання умов цитованого документа очолив православну церквущо відповідає портрет Петра Могили, під буковю - А.

Петро Могила — митрополит Київський, Галицький і всієї Русі, діяч православної церкви, освіти та культури. На портретах він зображений в традиційному чернечому або архієрейському вбранні.

Відповідь – А.

ТЕМА: Перелік пам’яток архітектури та образотворчого мистецтва, обов’язкових для розпізнавання абітурієнтами

На фото під бувою Б, зображено ікону яка належить пензлю О. Горошковича.

Ікона «Успіння Богородиці» (1547 р. О. Горошкович);

Сюжетне зображення, що ілюструє момент кончини Діви Марії. Вона лежить на смертному ложі, оточена апостолами. У центрі композиції стоїть Христос, який тримає на руках душу Своєї Матері у вигляді сповитого немовляти. 

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст.

Серед запропонованих постатей лише П. Дорошенко відповідає умові завдання. У 1669 р. за ініціативи гетьмана на козацькій раді у Корсуні було визнано протекторат Османської імперії.

Петро Дорофійович Дорошенко — видатний український військовий, політичний і державний діяч, Гетьман Правобережної України (1665–1676 рр.) та гетьман усієї козацької України (1668 р.). Його діяльність припала на період Руїни (друга половина XVII ст.).

Союз із Османською імперією (1669 р.): Дорошенко уклав Корсунські статті з Османською імперією, приймаючи її протекторат. Він сподівався використати військову силу султана для боротьби з Польщею та Москвою.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII – у першій половині XVIII ст. Українські землі в другій половині XVIII ст.

1. Собор святого Юра у м. Львів, 1744–1762 рр. (Б)
2. Андріївська церква у м. Київ, 1747–1757 рр. (А)
3. Покровський собор у м. Харків, 1689 р. (Г) 
4. Успенський собор Почаївської лаври, 1771–1783 рр. (Д)

Правильна відповідь: 1 – Б, 2 – А, 3 – Г, 4 – Д.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII – у першій половині XVIII ст.

Король Ян III Собеський 1684 р. видав універсал, у якому закликав козаків оселятися на знелюднених Руїною землях Правобережжя. Уряд Речі Посполитої дозволив їм користуватися козацькими правами й вольностями та сформувати окремі полки: Семен Палій зорганізував полк у Фастові, Самійло Іванович (Самусь) – у Вінниці, Захар Іскра – у Корсуні, Андрій Абазин – у Брацлаві. Козаки мали захищати південні кордони Київського, Брацлавського та Подільського воєводств.

Унаслідок укладення Карловицького миру Османська імперія зреклася Правобережної України на користь Речі Посполитої. Тоді сейм 1699 р. ухвалив ліквідувати козацтво на цій території.

Згодом 1702 р. вийшли універсали короля Августа II про ліквідацію правобережного козацтва. У відповідь на це розпочалося масштабне козацько-селянське повстання на Правобережній Україні проти панування Речі Посполитої, очолюване фастівським полковником Семеном Палієм (1702–1704 рр.).

Уряд Речі Посполитої не зміг придушити Паліївщини та звернувся до московського царя по допомогу. За наказом Петра I, 1704 р. гетьман Іван Мазепа з лівобережними військами зайшов на Правобережжя, перебрав контроль над територією, а Палія заарештував. Його було негайно етаповано до Москви, а звідти – до Сибіру.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.

На картосхемі окреслено територію Війська Запорозького (Гетьманщини) відповідно до умов Білоцерківської мирної угоди, укладеної 1651 р. Їй передувала трагічна битва під Берестечком.

Через поразку в битві умови нової угоди для козаків значно погіршилися порівняно зі Зборівським договором 1649 року. Зокрема територію Гетьманщини обмежували землі Київського воєводства, натомість у Брацлавське та Чернігівське знову мала змогу повернутися польська шляхта.

Водночас укладення угоди дало змогу Богдану Хмельницькому підготуватися до подальших бойових дій і ще раз на міжнародному рівні закріпило легітимність козацької держави.

Гадяцький договір 1658 р. передбачав створення Великого Князівства Руського у складі Київського, Брацлавського та Чернігівського воєводств.

Андрусівський договір 1667 р. офіційно закріпив поділ України по Дніпру між Річчю Посполитою і Московським царством.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в другій половині XVI ст.

За умовами Люблінської унії 1569 р. Велике князівство Литовське й Королівство Польське було об’єднано в Річ Посполиту – державу з унікальною політичною системою, де шляхта обирала короля, а сейм ухвалював рішення.

Основним принципом шляхетської демократії часів Речі Посполитої було liberum veto, тобто право накладання вето одним посланцем (депутатом) на прийняття цілої ухвали й навіть унеможливлення подальшої роботи сейму. Це змушувало тогочасні еліти домовлятися між собою, іти на компроміс та зважати на думку меншості.

Для руської (української) еліти й литовської шляхти Великого князівства Литовського безпосереднє долучення до цієї демократії було досить привабливим.

Після Люблінської унії українська шляхта отримала рівні права з польською, беручи участь у сеймиках, обираючи короля та користуючись «шляхетськими вольностями» (свободами). Це сформувало культуру політичної активності та самоврядування.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в другій половині XVI ст.

На фото зображено Круглу (Нову) вежу Острозького замку – унікальну пам’ятку оборонної архітектури середньовічної Волині.

Острозький замок – родовий маєток князів Острозьких. На тлі яскравих представників цього роду на особливу увагу заслуговує постать Василя-Костянтина, завдяки якому Острог став осередком української культури та духовності.

Тут князь заснував перший у Східній Європі вищий навчальний заклад – словʼяно-греко-латинську школу; за його сприяння було видано Острозьку Біблію; під його покровительством розвивалася полемічна література.

На портретах зображено:

А князя Василя-Костянтина Острозького

Б гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного

В митрополита Петра Могилу

Г гетьмана Івана Мазепу

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII – у першій половині XVIII ст.

Пилип Орлик – український політичний і військовий діяч, генеральний писар та гетьман Війська Запорозького (у вигнанні), дипломат, який усе життя боровся за незалежність Гетьманщини.

Між ним, козацькою старшиною і козаками Війська Запорозького 1710 року було укладено договір «Пакти й Конституції законів і вольностей Війська Запорозького», у якому йшлося про обмеження прав гетьмана, окреслено його обов’язки та визначено майбутній лад держави.

Правильна відповідь: 1, 2, 3.

ТЕМА: Українські землі у другій половині XVIII ст.

Після ліквідації гетьманства 1764 р. для правління Лівобережною Україною було створено Другу Малоросійську колегію на чолі з П. Рум’янцевим, що зосередив у своїх руках всю повноту влади.

П. Рум'янцев проводив активну колоніальну політику російського уряду, спрямовану на остаточну ліквідацію автономії Гетьманщини.

За його розпорядженням було проведено ревізію господарського життя: переписано населення, описано земельну власність, кількість дворів,  ґрунтів; введено подушне оподаткування населення, а натуральні повинності замінено грошовим податком.

Малоросійська колегія усунула Генеральний військовий суд, перебравши на себе функції найвищої апеляційної інстанції, а згодом впровадила російські судові установи.

Було ліквідовано сотенно-полковий устрій Лівобережної Гетьманщини й запроваджено загальноімперську систему адміністративного управління, тобто поділ на намісництва.

Колегію було ліквідовано 1786 р. у зв'язку з повним поширенням на українські землі загальноімперської системи правління.

Правильна відповідь: 2, 4, 7.

ТЕМА: Українські землі в кінці XVII – першій половині XVIII ст.

Кирило Розумовський – останній гетьман Лівобережної України.

За сприяння свого впливового брата Кирило здобув блискучу освіту, отримав графський титул і гетьманську булаву.

Кандидатуру гетьмана визначала сама імператриця, а 1750 р. на Глухівській раді відбулося втілення сценарію його заочного «обрання». Водночас Розумовський у Петербурзі отримав від Єлизавети гетьманські клейноди та склав їй присягу.

Історики називають 14 років його урядування «Золотою осінню Гетьманщини». Розумовський прагнув зберегти традиційний козацький устрій Гетьманщини й докладав зусиль до розбудови її автономії: здійснив адміністративну, судову, військову реформи, запровадив Генеральне зібрання козацької старшини для обговорення важливих справ і проєктів державних реформ тощо.

Своєю резиденцією гетьман обрав Батурин. Він планував відродити колишню велич столиці Івана Мазепи, перетворивши її на сучасне європейське місто з палацом, школами та університетом.

Його прагнення призначати полковників на власний розсуд і підтримувати дипломатичні відносини із сусідніми державами викликали занепокоєння в Петербурзі. Після приходу до влади Катерини II гетьманство було ліквідовано 1764 р.

Правильна відповідь: 2, 3, 5.

ТЕМА: Українські землі в кінці XVII – першій половині XVIII ст. Українські землі в другій половині XVIII ст.

У 1710 р. було укладено договір між гетьманом у вигнанні Пилипом Орликом, козацькою старшиною і козаками Війська Запорозького – «Пакти й Конституції законів і вольностей Війська Запорозького», у яких ішлося про обмеження прав гетьмана, окреслено його обов’язки та визначено майбутній лад держави.

Г 1734 р. російський уряд, з огляду на загрозу чергової війни з Туреччиною, а також завдяки клопотанням гетьмана Данила Апостола, дозволив запорожцям повернутися в їхні давні володіння й заснувати Підпільненську (Нову) Січ.

А 1768 р. гайдамацький рух на Правобережжі переріс у національно-визвольне повстання проти гноблення українського населення польською шляхтою та євреями-орендарями – Коліївщину. 

Б 1783 р. оприлюднено указ російської імператриці Катерини II, яким було юридично оформлено кріпосне право для селян Лівобережної та Слобідської України.

Правильна відповідь: 1 – В, 2 – Г, 3 – А, 4 – Б.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст.

Автор гравюри-карикатури кінця ХVІІІ ст., сучасну копію якої наведено, іронізує над першим поділом Речі Посполитої 1772 р.

На ній зображено монархів Росії (Катерину II), Пруссії (Фрідріха II) та Австрії (Йосифа II), які в присутності безпорадного короля Станіслава Августа Понятовського ділять територію його держави.

Станіслав Понятовський змушений був відмовитися від претензій на окуповані території. Проте це не зупинило падіння Речі Посполитої: 1793 р. відбувся другий, а 1795 р. – третій поділи, унаслідок яких Річ Посполита припинила своє існування.

Через ці події Східна Галичина відійшла до Австрійської імперії (1772 р.), Росія приєднала Правобережну Україну (1793 р.) і Західну Волинь (1795 р.).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х рр. XVII ст.

Наведено фрагмент Корсунських статей 1669 р., у яких було визначено статус Війська Запорозького як держави під протекторатом Османської імперії.

Завдяки цій угоді Петро Дорошенко планував об'єднати українські землі й захистити їх від польської та московської агресії.

Цьому рішенню передувало Андрусівське перемирʼя 1667 р., умовами якого було закріплено поділ Гетьманщини по Дніпру між Московським царством і Річчю Посполитою.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в другій половині XVI ст.

Першою графічною ілюстрацією в українській друкованій книжці є гравюра «Євангеліст Лука» (варіант відповіді Б) з першої друкованої книги в Україні – «Апостола», виданої Іваном Федоровим (Федоровичем) у Львові 1574 року.

На інших зображеннях:

А гравюра Івана Мигури «Іван Мазепа серед своїх добрих справ» – 1706 р.

В мініатюра Пересопницького Євангелія – 1556–1561 рр.

Г портрет Петра Конашевича-Сагайдачного з книги «Вірші на жалісний погреб шляхетного рицаря Петра Конашевича-Сагайдачного» – 1622 р.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст.

На портреті зображено Григорія Сковороду – українського просвітителя-гуманіста, філософа, поета та педагога, який більшу частину життя провів у мандрах.

Світогляд Сковороди сформувався в тогочасній європейській традиції вільного вибору особистості. Його філософія ґрунтувалася на визнанні важливості внутрішнього світу людини, а не її місці в суспільстві. Він міркував і писав про пізнання, життя в гармонії, суспільно корисну працю.

Найвідоміша поетична збірка Григорія Сковороди – «Сад божественних пісень».

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х рр. XVII ст.

Після того як Петро Дорошенко зрікся булави, турки знайшли йому заміну – Юрія Хмельницького. Використовуючи його, вони намагалися встановити контроль над Правобережною Україною і захопити Чигирин.

Юрій спільно з кримськими татарами та османськими підрозділами взяв участь у Чигиринських походах 1677 й 1678 рр. проти Московського царства та козацьких військ Лівобережної Гетьманщини.

Лівобережний гетьман Іван Самойлович 1678 р., щоб ускладнити забезпечення військ противника матеріальними та людськими ресурсами, розпочав акцію, відому як Великий згін – масштабне насильницьке переселення мешканців Правобережної України на Лівобережжя, що призвело до глибокої демографічної та економічної кризи в спустошеному війною регіоні.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині XVII ст.

На реверсі монети зображено памʼятку фортифікаційного мистецтва – Хотинську фортецю.

Саме під Хотином 1621 р. відбулася битва, яка стала тріумфом козацької звитяги. Тоді під керівництвом Петра Конашевича-Сагайдачного козаки протистояли натиску турецької армії, значно більшої за чисельністю. Про це йдеться в уривку із джерела, позначеного буквою А.

Сагайдачний використав тактику раптовості, нічного бою й контрнаступу, випробувану в багатьох успішних морських походах.

Унаслідок отриманого під Хотином поранення гетьман незабаром помер.

Перемога під Хотином врятувала Річ Посполиту та інші держави Європи від турецького завоювання, розвіяла міф про непереможність османської армії та прославила українське козацтво.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в другій половині XVI ст.

«Тренос, тобто Плач єдиної святої соборної апостольської Церкви…» – найвідоміший антикатолицький і антиунійний трактат Мелетія Смотрицького, у якому висвітлено наслідки Берестейської церковної унії 1596 р.

Приєднання православної церкви України та Білорусі до церкви католицької стало провідною проблемою українського суспільно-релігійного життя кінця XVI – першої половини XVII ст. Навколо укладення унії точилися гострі дискусії (полеміка) і з боку православних, і з боку католиків, що було відображено в полемічній літературі, найвидатнішим представником якої був Мелетій Смотрицький.

Автор «Треносу» в оригінальній формі народних голосінь намагався висвітлити складні суспільно-релігійні й теологічні питання. Зокрема Смотрицький устами згорьованої Матері-Церкви перелічує її втрати – впливові знатні руські роди, представники яких зреклися православ’я.

Автор прагне  звернути увагу влади на нехтування правами православної церкви, викликати співчуття до неї, довести недоцільність і шкідливість Берестейської унії.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст.

1. Гайдамака – народний повстанець на Правобережній Україні у складі Речі Посполитої, учасник визвольного руху XVIII ст. проти польсько-шляхетського гніту (В). 
2. Зимівник – хутірське господарство запорозьких козаків за межами Січі у XVI–XVIII ст., де вони займалися скотарством, землеробством, бджільництвом та іншими промислами (А).
3. Коліївщина – наймасштабніше національно-визвольне повстання гайдамаків 1768 року на Правобережній Україні проти гноблення українського населення польською шляхтою та євреями-орендарями (Г).
4. Паланка – адміністративно-територіальна одиниця Вольностей Війська Запорозького низового за часів Нової Січі (Б).

Правильна відповідь: 1 – В, 2 – А, 3 – Г, 4 – Б.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.

На картосхемі жирною лінією окреслено територію Війська Запорозького – козацької автономії в межах Київського, Брацлавського і Чернігівського воєводств, відповідно до умов Зборівського мирного договору 1649 р.

Договір став наслідком успішного, але виснажливого для козаків першого етапу Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст., і був тимчасовим компромісом між королем Речі Посполитої Яном II Казимиром і гетьманом Богданом Хмельницьким.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в другій половині XVI ст.

Після Люблінської унії 1569 р. більшість українських земель опинилися у складі Речі Посполитої під польською владою, політику якої було спрямовано на асиміляцію і зміну релігійної та етнічної ідентичності українського населення, особливо його еліти.

Українська шляхта, щоб мати рівні права з польською шляхтою, переходила в католицизм і переймала польську мову, звичаї та традиції; віддавала своїх дітей у навчання до католицьких шкіл, колегіумів, які виховували молодь у дусі польської культури та римо-католицької віри.

Однак, якщо шляхта тільки могла втратити привілеї, то звичайні православні українці зазнавали великих утисків. Така політика дискримінації спричиняла наростання в Речі Посполитій національних, релігійних і соціальних конфліктів.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст.

Церкву Святого Пророка Іллі (Іллінська церква) було збудовано 1653 року (за іншими даними – 1656 року) за наказом гетьмана Богдана Хмельницького у селі Суботів Черкаської області.

Вона слугувала родовою церквою-усипальницею гетьмана.

Споруда поєднує функції культової споруди та оборонної вежі.

Правильна відповідь – 2, 4, 6

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії у першій половині XVIII ст.

В уривку описано події, пов’язані з виступом Павла Полуботка.

Він подав чолобитну петицію імператору Петру I з вимогою відновити права Гетьманщини.

У відповідь Полуботка було заарештовано та ув’язнено.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х рр. XVII ст.

За уривком ми розуміємо, що йдеться про гетьмана, який пішов на союз із поляками й виступав проти Московського царства.

Варіант відповіді А не підходить, оскільки Петро Дорошенко підписав Корсунські статті з Османською імперією і виступав проти Речі Посполитої.

Іван Брюховецький (варіанті відповіді В) підписав Московські статті й підтримував політику московського царя.

Богдан Хмельницький (варіанті відповіді Г) розпочав Визвольну війну проти Речі Посполитої, йому не могли належати слова «Польща дасть нам волю…».

Правильна відповідь Б – Іван Виговський, який 1658 р. підписав із Річчю Посполитою Гадяцький договір.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.

Кримський хан Іслам III Гірей (також Іслам III Ґерай), попри союз із Богданом Хмельницьким (1648), кілька разів зраджував його в критичні моменти, переходячи до сепаратних переговорів із Польщею.

Найпоказовіші приклади: Зборівська битва (1649) – примусив до миру, Берестецька битва (1651) – залишив поле бою, полонивши гетьмана).

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в складі Речі Посполитої першої половини XVII ст. Козацтво.

В уривку описано період активних морських походів козаків проти Османської імперії.

Найбільшого розмаху вони досягли в перші два десятиліття XVII ст. під проводом Петра Конашевича-Сагайдачного.

Козаки здійснювали успішні походи на турецькі міста та зміцнили свої позиції на Чорному морі.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст. Козацька Україна наприкінці 50-х – 80-х рр. XVII ст.

Під час Національно-визвольної війни середини XVII ст. на теренах Речі Посполитої постала козацька держава – Військо Запорозьке, у якій провідне місце обіймали козацтво та православна шляхта, що було зумовлено потребою захисту українських земель, культури і православної віри.

Становлення козацької держави супроводжували руйнування польських і створенням українських державних інституцій, зміни в соціально-економічному житті населення, як-от здобуття особистої свободи абсолютною більшістю селян і міщан.

Фільваркову систему господарювання було ліквідовано. Козацько-селянську власність на землю було сформовано переважно через займанщину (освоєння вільних земель), урядові надання за службу та заслуги.

Правильна відповідь: 1, 2, 4.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст.

За другим поділом Речі Посполитої 1793 р. правобережні українські землі (Київщина, Східна Волинь, Поділля) перейшли під владу Російської імперії.

Західну Волинь Росія приєднала 1795 р. після третього поділу Речі Посполитої.

На інкорпоровані українські землі поширився адміністративно-територіальний поділ Російської імперії – було утворено Київську, Подільську й Волинську губернії.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII – у першій половині XVIII ст.

Французька газета описує епізод Північної війни – Полтавську битву 1709 р.

Ця війна коаліцій Швеції та Московії за домінування в Північній, Центральній і Східній Європі не була спрямована на захист інтересів України, однак із її початком козацьке військо як союзник Московського царства активно долучилося до бойових дій.

Попри це Петро І виношував плани ліквідації Війська Запорозького та козацького устрою, оскільки козацька автономія була перешкодою повному підпорядкуванню Гетьманщини самодержавній владі царя.

Скориставшись зовнішніми обставинами, гетьман Іван Мазепа спробував відновити державну самостійність, спираючись на допомогу Швеції.

Після поразки шведського війська в Полтавській битві Карл XII із рештою війська, а також гетьман і козацькі загони врятувалися втечею до Молдови, де Мазепа, не витримавши ганьби поразки, помер.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII – у першій половині XVIII ст.

А Успенський собор Почаївської лаври – 1771–1783рр.

Б Преображенська церква в с. Великі Сорочинці – 1732 р.

В Георгіївська церква Видубицького монастиря в м. Київ – 1696–1701 рр. Храм, шедевр українського бароко, було зведено коштом М. Миклашевського на честь Святого Георгія Переможця (Юрія Змієборця)

Г П’ятницька церква в м. Чернігів – кінець XII – початок XIII ст.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.

В уривку наведено умови Віленського перемирʼя 1656 р., яке без згоди Богдана Хмельницького Московське царство уклало з Річчю Посполитою.

Ця угода, власне, нівелювала українсько-московські Березневі статті, що викликало справедливе обурення гетьмана й козацької старшини.

Хмельницький починає шукати нових союзників для продовження війни з Річчю Посполитою. ВУ жовтні 1656 р. Військо Запорозьке приєдналося до антипольської коаліції разом зі Швецією і Трансільванією.

Гетьман вирішив підтримати вторгнення в Польщу трансільванського князя Дьєрдя ІІ Ракоці й вислав йому на допомогу козацьке військо на чолі з наказним гетьманом Антоном Ждановичем. Поразка українсько-трансільванського походу стала важким ударом для хворого Хмельницького.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в другій половині XVI ст.

На картосхемі заштриховано українські землі, що ввійшли до складу Польського королівства внаслідок Люблінської унії.

Велике князівство Литовське й Польське королівство 1569 р. об’єдналися в Річ Посполиту. Унаслідок цього українські землі – Волинь, Східне Поділля і Київщина – перейшли з литовської юрисдикції до польської.

Для Волинського, Брацлавського і Київського воєводств було збережено дію місцевого права, судову систему й руську мову в діловодстві. Також було гарантовано певні права й автономію православної церкви.

Однак українські землі не забезпечили собі окремий статус у новій державі, а зрівняння в правах української шляхти з литовською і польською було формальним, що сприяло полонізації та денаціоналізації української політичної еліти.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х рр. XVII ст.

В уривку джерела ідеться про Демʼяна Многогрішного – гетьмана Лівобережної України доби Руїни, першого українського гетьмана, якого царський уряд заслав до Сибіру.

Демʼян Многогрішний уклаві з Московією «Глухівські статті», що розширили автономію Гетьманщини у фінансових і військових питаннях. На посаді гетьмана він уживав заходів до зміцнення гетьманської влади: посилював тиск на Запорозьку Січ, підтримував православну церкву, створив професійне військо – компанійців, сформував прогетьманське  оточення з родичів і соратників. 

Авторитарний стиль правління та зосередження влади в руках вузького кола наближених до гетьмана осіб призвело до невдоволення козацької старшини, яка, спираючись на підтримку представників московського уряду, скинула Дем’яна Ігнатовича (Многогрішного) з гетьманства.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині XVII ст.

Козацьке військо на чолі з гетьманом Петром Конашевичем-Сагайдачним 1618 р. взяло участь у поході польського королевича Владислава на Москву. Владислав хотів отримати раніше обіцяну йому царську корону. Однак йому забракло сил, щоб вести успішні дії проти московитів. Польський уряд попросив допомоги в козаків.

Задля ефекту раптовості Сагайдачний тримав свої плани наступу в таємниці від поляків, а козаки рухалися окремо від союзників. Вони стрімко увірвалися на землі Московського царства, здійснили низку вдалих воєнних операцій і оточили Москву.

Із жовтня до початку грудня польські та козацькі війська тримали місто в облозі. Московити були змушені погодитися на укладення перемир’я з Річчю Посполитою, яке отримало назву Деулінського. Відповідно до його умов Річ Посполита отримала українські землі – Чернігівщину й Новгород-Сіверщину.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА : Українські землі у складі Речі Посполитої в другій половині XVI ст. Українські землі в складі Речі Посполитої в першій половині XVII ст.

Г свавілля магната Януша Острозького стало приводом до козацько-селянського повстання початку 90-х рр. XVI ст. на чолі з Криштофом Косинським

Б Берестейську церковну унію було укладено 1596 р., коли більшість ієрархів Київської митрополії на чолі з митрополитом Київським оголосили про вихід із канонічної підлеглості Константинопольського патріархату й приєдналися до Римо-католицької церкви, що стало відліком створення Греко-католицької церкви

В під час повстання під проводом Івана Сулими 1635 р. запорожці раптово атакували та зруйнували новозбудовану польську фортецю Кодак на Дніпрі, гарнізон якої мав перешкоджати втечам селян на Січ і наглядати за непокірними козаками

А після придушення низки козацьких повстань сейм Речі Посполитої 1638 р. ухвалив «Ординацію Війська Запорозького реєстрового», якою було кардинально обмежено козацькі права, зменшено реєстр до шести тисяч осіб, скасовано виборність старшини, козацьке судочинство та встановлено жорсткий контроль над Січчю

Правильна відповідь: 1 – Г, 2 – Б, 3 – В, 4 – А.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50-80-х рр. XVII ст.

На картосхемі позначено території:

1 Правобережної Гетьманщини – державно-політичного утворення на правому березі Дніпра, що за часів Руїни перебувало під впливом Речі Посполитої або Османської імперії

2 Лівобережної Гетьманщини – державно-політичного утворення на лівому березі Дніпра, що опинилася під владою Московської держави після Андрусівського перемир'я 1667 року

3 Запорожжя – історико-географічного краю на Півдні України, підконтрольного Січі; Запорожжя часто перебувало під гетьманським підпорядкуванням, але зберігало самоврядування

4 Слобідської України (Слобожанщини) – історичного регіону на схід від Гетьманщини, що охоплює нинішні Харківську, Сумську та частину Донецької і Луганської областей України, Воронезької, Курської та Бєлгородської областей Росії.

Освоєння земель Слобожанщини українцями набуло масового характеру в XVII ст., особливо після невдалих козацько-селянських повстань, під час Національно-визвольної війни, у роки Руїни.

Хоча Слобідська Україна мала подібний до Гетьманщини козацький полковий устрій і самоврядування, вона не була частиною Гетьманщини. Протягом другої половини XVII – першої половини XVIII ст. Слобожанщина користувалася автономними правами в межах Московської держави. На відміну від Гетьманщини, слобідські полки не мали єдиного гетьмана та центрального уряду. Вони підпорядковувалися безпосередньо бєлгородському воєводі.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст.

На фото А зображено палац Кирила Розумовського в м. Батурин (1799–1803 рр.) – видатна пам'ятка архітектури класицизму.

Кирило Розумовський – останній гетьман Війська Запорозького (1750–1764 рр.) – прагнув зберегти традиційний козацький устрій Гетьманщини й докладав зусиль до розбудови її автономії, що, на думку імператриці Катерини II, було непотрібним і загрозливим.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.

Після поразки козацько-селянських повстань кінця XVI – першої половини XVII ст. становище українського народу під владою Речі Посполитої стало особливо тяжким. На українських землях не було жодної верстви населення, яка б не зазнавала кривд й утисків від короля, магнатів і шляхти.

Становище селянства надалі погіршувалося в умовах засилля магнатів і поширення панщинно-фільваркової системи господарювання.

Зростало невдоволення українського міщанства, яке потерпало і від власників володінь, у яких було розташовано місто, і від сваволі королівських урядовців.

Права козацтва було суттєво обмежено «Ординацією реєстрового Війська Запорозького, що перебуває на службі в Речі Посполитій».

Утисків зазнавала православна церква.

Усе це робило неминучим вибух народного гніву, який стався на початку 1648 р. й переріс у Національно-визвольну війну українського народу.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині XVII ст.

Монету присвячено Петру Конашевичу-Сагайдачному – полководцю й політичному діячеві, гетьману реєстрового козацтва, кошовому отаману Запорозької Січі.

Апофеозом козацької звитяги під його керівництвом стала Хотинська битва 1621 р., коли козакам доводилося витримувати атаки турецької армії, яка  була в рази більшою.

Сагайдачний використав тактику раптовості, нічного бою й контрнаступу, випробувану в багатьох успішних морських походах.

Унаслідок отриманого під Хотином поранення гетьман незабаром помер. Перемога під Хотином врятувала Річ Посполиту й інші держави Європи від турецького завоювання, розвіяла міф про непереможність османської армії та прославила українське козацтво.

Правильна відповідь – А.