ІСТОРІЯ УКРАЇНИ ВІД НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО КІНЦЯ ХІХ ст. – Друга половина ХVІ ст. – перша половина XVIII ст.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Розвиток культури й освіти. Здобутки в галузі освіти та науки. Василь-Костянтин Острозький.

Завдання спрямоване на перевірку вміння розпізнати історичні персоналії за портретними рисами (автентичними пам’ятками – живописними портретами, фотографіями тощо), характеризувати діяльність цієї людини та визначати етапи її діяльності.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, за портретними рисами можна визначити, що на картині зображено князя Василя-Костянтина Острозького. Додатковою підказкою є зображення монет у його руках, що вказує на його значні багатства. Його називали «некоронованим королем Русі-України». Завдяки його діяльності було відкрито низку шкіл: у Турові, Володимирі-Волинському, Острозі, Слуцьку.

Найбільше уславилася школа в Острозі, яка започаткувала новий тип шкіл – слов’яно-греко-латинські. Заснована у 1578 р., вона за рівнем викладання та структурою нагадувала європейські університети, що дає підставу називати її Острозькою академією – першим вищим навчальним закладом на українських землях.

Крім створення шкіл, велику увагу князь приділяв видавничій справі, саме його коштом у 1581 р. український першодрукар видав в Острозі перший повний текст Біблії церковнослов’янською мовою.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Козацькі повстання 1620-х –

1630-х рр.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, персоналії на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить виокремленим ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – козацькі повстання 1620-х – 1930-х рр.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «після смерті Сагайдачного шляхтичі починали… церкву православну до унії привертати», «повинності накладати… притісняти» – допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про причини повстань.

Відповідь – А.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст. Наслідки та значення найважливіших битв Національно-визвольної війни.

Завдання передбачає перевірку знань основних подій Національно-визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої середини ХVІІ ст.

Перша переможна битва козацького і татарського війська проти поляків відбулася 16 травня 1648 р. на Жовтих Водах.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст. Зовнішньополітична діяльність уряду Б. Хмельницького. Відносини Війська Запорозького з Московією.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, персоналії на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять впізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить виокремленим ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – держава, до посла якої звертався Б. Хмельницький.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «я прийняв підданство», «бився з польським королем» – допомагають визначити, що в уривку джерела Б. Хмельницький звертається до посла Московського царства.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. Гетьманування Д. Многогрішного.

Завдання передбачає перевірку знань діяльності гетьманів часів Руїни.

Компанійське військо було створено за часів гетьмана Д. Многогрішного.

Компанійці – наймані підрозділи кінноти, які переважно виконували поліцейську функцію. Набиралися з козаків або з іноземців (волохів, сербів тощо). З 20-х рр. ХVІІІ ст. компанійці – це наближені до гетьмана особи, що користувалися певними привілеями.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст. Розвиток культури та освіти.

Українські землі в другій половині ХVІІІ ст. Розвиток культури, науки, освіти.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Увідповіднюємо отриману інформацію з кожним запропонованим варіантом відповіді. Отже на фото зображено

• Троїцький Межиріцький монастир-фортеця поблизу Острога.
• Троїцький собор у Новомосковську.
• Преображенська церква у Великих Сорочинцях.
• Собор святого Юра у Львові.

Серед запропонованих у завданні варіантів відповіді умові завдання відповідає Троїцький Межиріцький монастир-фортеця.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст. «Правління Гетьманського уряду» 1734 р.

Завдання передбачає перевірку знань подій з історії Гетьманщини першої половини ХVІІІ ст.

Після смерті гетьмана Д. Апостола у 1734 р. для управління Гетьманщиною було створено Правління Гетьманського уряду, який складався з трьох представників козацької старшини і трьох російських урядовців. Метою Правління була дискредитація козацької влади. Правління гетьманського уряду проіснувало до обрання у 1750 р. гетьманом К. Розумовського.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст. Гетьманування І. Мазепи.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичну постать на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – ім’я гетьмана.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «договори… я уложив з королем шведським», «уважати шведів за своїх союзників… посланих, щоб звільнити нас від рабства» – допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про гетьмана І. Мазепу.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст. Заснування Нової (Підпільненської) Січі.

Завдання передбачає перевірку знань основних подій, визначених Програмою ЗНО.

Нова (Підпільненська) Січ існувала в період з 1734 по 1775 рр. Таким чином, козаки брали активну участь у російсько-турецьких війнах ХVІІІ ст. (1735–1739 і 1768–1774 рр.).

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. Гетьманування І. Виговського, І. Брюховецького, Д. Многогрішного, І. Самойловича.

Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст. Гетьманування І. Мазепи.

Завдання передбачає перевірку знань діяльності українських гетьманів.

У 1663–1664 рр. польські війська на чолі з королем Яном ІІ Казимиром разом з правобережним гетьманом П. Тетерею здійснили похід на Лівобережжя, ведучи боротьбу проти гетьмана І. Брюховецького і московських військ.

Козацькі і татарські війська у 1659 р. на чолі з гетьманом І. Виговським розгромили московські війська під Конотопом.

Чигиринські походи турецько-татарських військ в 1677, 1678 рр. відбувалися в період гетьманування І. Самойловича.

Повстання козаків на Правобережжі під проводом С. Палія було придушене І. Мазепою.

Відповідь: 1–В, 2–А, 3–Б, 4–Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст. Зовнішньо-політична діяльність уряду Б. Хмельницького. Умови українсько-російського договору 1654 р.

Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. Поділ Гетьманщини. Зміст політичних угод того часу, що стосувалися українських земель. Причини та наслідки укладення найважливіших угод між іноземними державами, що стосувалися українських земель.

Завдання передбачає встановлення хронологічної послідовності подій ХVІІ ст.

Бахчисарайський договір між Московським царством і Османською імперією було укладено в 1681 р.

Андрусівський договір між Московією і Річчю Посполитою укладено в 1667 р.

«Вічний мир» між Московією і Річчю Посполитою укладено в 1686 р.

«Березневі статті» між Військом Запорозьким і Московським царством укладено 1654 р.

Відповідь: Г Б А В.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Зміни в соціальній структурі українського суспільства. «Реєстрове козацтво».

Завдання спрямоване на перевірку сформованості розуміння процесу формування козацтва як соціального стану.

У завданні йдеться про спеціальну постанову польського короля Стефана Баторія від 1578 р.

У «Постанові щодо низовців» визначалися права й обов’язки взятих на службу реєстрових козаків. Ураховуючи те, що соціальні стани різняться своїми правами та привілеями, ця постанова започаткувала визнання козацтва новим соціальним станом.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Петро Конашевич-Сагайдачний.

Завдання спрямоване на перевірку вміння розпізнати історичні персоналії за портретними рисами (автентичними пам’ятками – живописними портретами, фотографіями тощо), характеризувати діяльність цієї людини та визначати етапи її діяльності.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, за портретними рисами можна визначити, що на репродукціях картин зображено гетьманів Б. Хмельницького, П. Конашевича-Сагайдачного, П. Тетерю та І. Брюховецького.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст. Зовнішньополітична діяльність уряду Б. Хмельницького. Відносини Війська Запорозького з Московією. Умови українсько-російського договору 1654 р.

Завдання спрямоване на розуміння подій Національно-визвольної війни українського народу під проводом Б. Хмельницького.

Воєнні та дипломатичні зусилля гетьмана були спрямовані на визволення українських земель з-під влади Речі Посполитої. Угоду з Москвою («Березневі статті» 1654 р.) було укладено в складний період для Козацької держави, коли її внутрішні ресурси були майже вичерпані. Тому угода була спрямована на те, щоб, спираючись на допомогу московського війська, довести війну до переможно завершення.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. Гетьманування І. Виговського. Конотопська битва.

Завдання спрямоване на перевірку знання дат, передбачених Програмою ЗНО з історії України. Конотопська битва відбулася в 1659 р.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. Руїна. Причини та наслідки Руїни.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати причинно-наслідкові зв’язки історичних подій на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – характеристика періоду Руїни.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «край зруйнований», «війна обернула… на спорожнілі поля, зарослі бур’яном руїни, на покинуті жителями міста» – допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про наслідки Руїни.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст. «Правління Гетьманського уряду» Заснування Нової (Підпільненської) Січі.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати причинно-наслідкові зв’язки історичних подій, персоналії на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – заснування Запорозької Січі.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «жити запорожцям… де розорено в 1709 році їхнє житло», «зберігати їм вірність престолу російському», «бути їм в залежності від головнокомандуючого генерала в Малій Русі» – допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про заснування в 1734 р. Нової (Підпільненської) Січі.

Відповідь – А. 

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ ст. Зміни в політичному становищі Правобережної України після поділів Речі Посполитої. Територіальні зміни, що відбулися на українських землях унаслідок поділів Речі Посполитої.

Завдання спрямоване на перевірку знань про наслідки для українських земель поділів Речі Посполитої.

Поділи Речі Посполитої призвели до розподілу українських земель між Російською та Австрійською імперіями. До складу Росії за Другим і Третім поділами увійшли українські землі Правобережжя, Волинь, Поділля. Відповідно на цих землях були утворені Київська, Волинська та Подільська губернії.

Відповідь – Г. 

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст. П. Орлик. Ухвалення Конституції Пилипа Орлика.

Українські землі в другій половині ХVІІІ ст. Ліквідація автономного устрою Гетьманщини. Ліквідація Запорозької Січі. Закріпачення селян Лівобережної та Слобідської України.

Завдання спрямоване на перевірку знань основних дат подій, передбачених Програмою ЗНО з історії України.

Остаточна ліквідація гетьманства сталася в 1764 р.

Остаточна ліквідація царським урядом Запорозької Січі була здійснена в 1775 р.

Ухвалення Конституції Пилипа Орлика – 1710 р.

Оприлюднення царського указу про закріпачення селян Лівобережної та Слобідської України відбулося в 1783 р.

Відповідь: 1–Б, 2–В, 3–А, 4–Г.

ТЕМА: Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. Гетьманування І. Виговського, І. Брюховецького.

Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст.

Гетьманування І Мазепи, І. Скоропадського.

Завдання спрямоване на перевірку знань хронології правління гетьманів другої половини ХVІІ – початку ХVІІІ ст.

Іван Скоропадський гетьманував упродовж 1708–1722 рр.

Гетьманство Івана Брюховецького тривало з 1663 по 1668 р.

Іван Мазепа володів гетьманською булавою впродовж 1687–1708 рр.

Період правління Івана Виговського тривав з 1657 по 1659 рр.

Відповідь: Г Б В А.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ ст. Скасування козацького устрою на Слобожанщині. Заселення Південної України. Основні напрямки політики Російської імперії щодо України. Наслідки ліквідації Запорозької Січі та Гетьманщини.

Завдання передбачає знання соціально-економічних процесів на українських землях у складі Російської імперії в другій половині ХVІІІ ст. Аналіз наведених тверджень дає змогу визначити такі правильні відповіді:

• запровадження кріпацтва,
• поширення дворянського землеволодіння на землі Вольностей Війська Запорозького Низового,
• зрівняння в правах козацької старшини з російськими дворянами.

Відповідь: 1, 3, 6.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського й інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ століття).

Завдання скеровано на оцінювання сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки за їхніми архітектурно-стильовими й мистецько-стильовими рисами.

Алгоритм виконання завдання наведено нижче.

1. Аналізування й узагальнення з погляду умови завдання інформації на фото.
2. Увідповіднення здобутої інформації з кожним наведеним варіантом відповіді.

На фото зображено башти Острозького замку, зокрема, Кругла (Нова) вежа (кінець XVI століття).

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половині ХVІІ століття).

Завдання скеровано на оцінювання сформованості вміння візуально розпізнавати історичні персоналії та знання фактів їхніх біографій.

На картині зображено митрополита Петра Могилу (1596–1647) – українського культурного й церковного діяча. Походив із роду правителів Волоського й Молдавського князівств. Освіту здобув у Львівській братській школі й у Західній Європі.

У складі польської армії брав участь у Цецорській та Хотинській битвах. У 1625 р. під впливом Івана Борецького прийняв чернечий постриг. У 1627 р. став архімандритом Києво-Печерської лаври, а з 1632 р. – митрополитом київським і галицьким. У 1632 р. добився від короля Владислава IV легалізації православної церкви в Україні.

За його участю 1632 р. відкрито Лаврську школу, яка після об’єднання 1632 р. з київською братською школою стала Києво-Могилянським колегіумом.

Автор численних полемічних праць, богословських творів, проповідей. Підготував «Православне ісповідання віри» – перший православний катехізис, затверджений усіма східними патріархами. Створив «Могилянський Атенеум» – гурток учених і культурних діячів, який під керівництвом Петра Могили здійснив реформи церковного життя.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ століття.

Завдання скеровано на оцінювання сформованості вміння здобувати інформацію з текстового історичного джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст.

Алгоритм виконання завдання наведено нижче.

1. З’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо).
2. Виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування.
3. Аналізування маркерів, узагальнення і вибір правильного з-поміж наведених варіантів відповіді, переконавшись, що він не суперечить вибраним ключовим словам.

Предмет ідентифікування в завданні – битва часів Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ століття.

Маркери – «Богун», «вирватися з осади», «навести через Пляшівку міст», «Лянцкоронський», «дати змогу всьому козацтву вийти з облоги» – чітко вказують на вирішальий момент Берестейської битви 1651 року. Завдяки рішучим діям Івана Богуна вдалося вивести козаків з оточення й уникнути остаточного розгрому.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ століття.

Завдання скеровано на оцінювання сформованості знань про основні події Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ століття.

Наслідком Віленського перемир’я 1656 р., укладеного між Московським царством і Річчю Посполитою, була угода. Вона передбачала порушення Москвою  в односторонньому порядку  україно-московських «Березневих статей». Ця угода призвела до ускладнення українсько-московських відносин, створення 1657 р. воєнно-політичного союзу Гетьманщини, Трансільванії та Швеції проти Речі Посполитої.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ століття. 

Завдання скеровано на оцінювання сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки за їхніми архітектурно- і мистецько-стильовими рисами.

Алгоритм виконання завдання наведено нижче.

1. Аналізування й узагальнення з погляду умови завдання інформації на фото.
2. Увідповіднення здобутої інформації з кожним наведеним варіантом відповіді.

На фото зображено ікони кінця ХVІІ – початку ХVІІІ століття:

• «Архангел Михаїл» з іконостасу церкви Різдва Христового в м. Жовква, автор – Іван Руткович;
• «Вознесіння Христове» з іконостасу церкви Воздвиження Чесного Хреста монастиря Скит Манявський, автор – Йов Кондзелевич, 1698–1705 роки.

Обидві ікони створено в стилі бароко. На це вказує як композиція, так і елементи декору ікон.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІ – у першій половині ХVІІІ століття.

Завдання скеровано на оцінювання сформованості вміння здобувати інформацію з текстового історичного джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст.

Алгоритм виконання завдання наведено нижче.

1. З’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо).
2. Виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування.
3. Аналізування маркерів, узагальнення і вибір правильного з-поміж наведених варіантів відповіді, переконавшись, що він не суперечить вибраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – регіон України.

Маркери – «Наші діди, батьки, брати і родичі, і ми самі поприходили з різних гетьманських і задніпрянських міст в Україну», «закликання бєлгородських та курських воєвод», «не відбирати від нас наших вольностей», «щоб ми захистили собою московські українські міста по Бєлгородській лінії» – чітко вказують на Слобідську Україну, де в результаті переселенського руху українського населення у ХVІІ ст. сформувався козацький устрій.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ століття.

Завдання скеровано на оцінювання сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки за їхніми архітектурно- і мистецько-стильовими рисами.

Алгоритм виконання завдання наведено нижче.

1. Аналізування й узагальнення з погляду умови завдання інформації на фото.
2. Увідповіднення здобутої інформації з кожним наведеним варіантом відповіді.

На фото зображено сучасний вигляд палацу Кирила Розумовського в Батурин, що був зведений в 1799–1803 рр.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку сформованості хронологічної компетентності, тобто вміння орієнтуватися в історичному часі, установлювати близькі й далекі причиново-наслідкові зв’язки, аналізувати суспільні явища в конкретно-історичних умовах, виявляти зміни й тяглість життя суспільства, утворювати логічні пари.

Алгоритм виконання завдання наведено нижче.

1. З’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо).
2. Виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування.
3. Аналізування маркерів, узагальнення і вибір правильного з-поміж наведених варіантів відповіді, переконавшись, що він не суперечить вибраним ключовим словам.

Маркери в джерелі 1 – «віддав Хмельницький всіх нас у неволю московському цареві», «Сам із військом козацьким присягнув і місто Київ силою під мечовим покаранням до того привів, що присягли всі» – чітко вказують на оцінку, яку дав сучасник подій Переяславської ради 1654 року.

Маркери в джерелі 2 – «Наш підданий гетьман Богдан Хмельницький, майже поєднавши свої війська з угорцем Ракочієм», «послав до Польської держави наказного гетьмана Антіна Ждановича, і Богуна… для спустошення» – однозначно вказують на події 1657 р., коли відбувся спільний похід проти Польщі шведсько-трансільвансько-козацьких військ.

Маркери в джерелі 3 – «Збараж», «На ранок знову розгорілася битва біля польського табору та біля Зборова» – чітко вказують на події битви, що розгорілася 1649 р. біля Зборова – Збаража.

Маркери в джерелі 4 – «Корсунь», «пани гетьмани [Микола Потоцький, Мартин Калиновський] і багато старшин взяті в татарський полон» – однозначно вказують на 1648 р., коли відбулася переможна для козаків і татар битва під Корсунем.

Правильна відповідь – 1Г 2Д 3Б 4А.

ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій другої половини XVIII ст., які призвели до ліквідації козацького устрою на українських землях.

Закріпачення селян Лівобережної та Слобідської України відбулося 1783 року.

Гетьманство остаточно ліквідовано 1764 року.

Скасування козацького устрою на Слобожанщині припало на1760-ті роки. Знання цієї події логічно випливає з наведених у завданні процесів. Козацькій устрій ліквідовано до процесу закріпачення і після початку ліквідації решток автономних прав українців. У 1765 р. видано царський маніфест про ліквідацію слобідських козацьких полків.

Остаточна ліквідація Запорозької Січі відбулася 1775 року.

Правильна відповідь – 1Б 2В 3Г 4А.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання основних положень Гадяцьких пунктів, укладених між представниками Української козацької держави, на чолі якої тоді перебував Іван Виговський, і представниками Речі Посполитої.

Згідно угоди Велике князівство Руське включало в себе землі Київського, Брацлавського й Чернігівського воєводств.

Правильна відповідь – 3 6 7.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половині ХVІ ст.)

Завдання передбачає перевірку знань основних умов Люблінської унії. Унія передбачала об’єднання Польського королівства й Великого князівства Литовського в єдину федеративну державу – Річ Посполиту.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половині ХVІІ ст.)

Завдання передбачає перевірку сформованості вміння отримувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – постать гетьмана.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «Прибув... до Києва святійший патріарх єрусалимський Феофан», «висвятив на митрополію Київську… Йов Борецький… і з ним єпископів» – чітко вказують на причетність до цієї події, що відбулась у 1620 р., гетьмана П. Сагайдачного.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в складі Речі Посполитої (перша половині ХVІІ ст.)

Завдання спрямоване на перевірку знань дат основних подій Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст.

Б. Хмельницького на Січі було обрано гетьманом у січні 1648 р.

Відповідь – В.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), eміння отримувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції сформульованого до неї завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з карти з кожним запропонованим варіантом відповіді.

У цьому випадку завдання передбачає обрати карту, яка відображає умови Білоцерківського договору. За умовами договору влада гетьмана поширювалась лише на територію Київського воєводства. Межі Київського воєводства відображені на картосхемі, позначеною літерою Г.

Картосхема, позначена літерою А, відображає межі Гетьманщини за Зборівським договором. Картосхема, позначена літерою Б, відображає територію Гетьманщини кінця ХVІІ – початку ХVІІІ ст. Картосхема, позначена літерою В, відображає межі Руського князівства за умовами Гадяцької угоди.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст.

Завдання передбачає перевірку знань змісту періоду Руїни в історії України.

«Руїна» – період в історії України, який розпочався після смерті Б. Хмельницького і характеризується боротьбою за владу між представниками козацької старшини, поділом Гетьманщини та втручанням у її внутрішні справи іноземних держав (Московії, Речі Посполитої, Османської імперії).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, персоналії на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – постать гетьмана.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «Великий славний муж, що залишився на старі літа без нащадків і з величезним майном, жертвував усім, щоб вибороти волю своїй Батьківщині», «Він не завагався зректися всього.., за визволення рідного краю» – чітко вказують на виступ гетьмана І. Мазепи, який за допомогою Швеції намагався позбутися залежності від Москви.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ ст.

Завдання передбачає перевірку знань основного змісту діяльності Другої Малоросійської колегії, яка існувала в 1864–1782 (1785) роках.. Колегія була створена указом російської імператриці Катерини ІІ від 15 листопада 1764 р. Друга Малоросійська колегія стала головним органом управління на українських землях на чолі з генерал-губернатором Малоросії графом Петром Рум`янцевим, у руках якого зосередилася вся влада і перед яким російський уряд ставив завдання якнайшвидшої остаточної ліквідації автономії Гетьманщини та повного підпорядкування управління українськими землями загальноросійським державним органам (а також звичайно найкориснішого та найпродуктивнішого використання український земель на благо імператорського уряду). Колегія складалась із 4 російських представників, 4 українських старшин, прокурора, 2 секретарів (росіянина і українця).

Метою створення цієї колегії було прагнення Катерини ІІ до централізації та уніфікації державного управління, ліквідації залишків державної автономії українських земель, розповсюдження загальноімперських порядків і на українські землі. 

Діяльність колегії призвела до запровадження подушного податку і кріпосного права, ліквідації залишків автономних прав України і козацьких традицій, перетворення України на уніфіковану частину Російської Імперії.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б.Хмельницького середини ХVІІ ст. Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку вмінь встановлювати причинно-наслідкові зв’язки подій.

Ухвалення Гадяцьких пунктів стало приводом до початку війни Московського царства проти Гетьманщини.

Чигиринські походи турецько-татарських військ 1677–1678 рр. призвели до знелюднення частини Правобережної України, руйнації столиці козацької держави.

Укладення Андрусівського перемир’я у 1667 р. спричинило поділ території Гетьманщини між Річчю Посполитою та Московським царством.

Підписання Віленського перемир’я у 1656 р. між Річчю Посполитою і Московським царством спонукало гетьмана Б. Хмельницького до пошуку нових союзників у боротьбі з Річчю Посполитою.

Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–В, 4–Г

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половині ХVІ ст.). Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половині ХVІІ ст.). Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст. Українські землі у другій половині ХVІІІ ст.

І. Сірко був кошовим отаманом у другій половині ХVІІ ст.

Д. Вишневецький був гетьманом козацтва у середині ХVІ ст.

П. Калнишевський був кошовим отаманом у другій половині ХVІІІ ст.

П. Конашевич-Сагайдачний був гетьманом козацтва на початку ХVІІ ст.

Відповідь: Б, Г, А, В.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б.Хмельницького середини ХVІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку вмінь визначати основні напрями зовнішньої політики Богдана Хмельницького в роки Національно-визвольної війни середини ХVІІ ст.

Б. Хмельницький намагався реалізувати такі напрямки зовнішньої політики:

- забезпечення визнання новоствореної держави – Гетьманщини;

- закріплення досягнень збройної боротьби;

- пошук союзників у боротьбі з Річчю Посполитою.

Відповідь: 2, 3, 6.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.)

Завдання спрямоване на перевірку знань основних наслідків Люблінської унії.

У результаті унії більшість українських земель увійшла до складу Польського королівства, яке разом з Великим князівством Литовським утворювало Річ Посполиту. Це відкрило шлях єзуїтам для місіонерської діяльності на українських землях і заснування 23 колегіумів.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.)

Завдання передбачає перевірку знань основних понять і термінів, визначених Програмою ЗНО.

«Золотим спокоєм» у Речі Посполитій називали період 1638–1648 рр. , від придушення козацького повстання під проводом П. Бута, Я. Остряниці, Д. Гуні до початку Національно-визвольної війни на чолі з Б. Хмельницьким.

Це період, коли полякам здавалося, що їм удалося приборкати козацтво.

Відповідь – В.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст.

Завдання має на меті перевірку знань основних подій Національно-визвольної війни українського народу під проводом Б. Хмельницького.

Укладення династичного союзу з молдавським володарем мало забезпечити Б. Хмельницькому легалізацію його влади в очах європейських правителів, а також вивести Козацьку державу з міжнародної ізоляції.

Битва під г. Батіг у 1652 р., у якій козацьке військо вщент розгромило поляків, відкрила шлях до одруження Тимоша Хмельницького з Розандою Лупу.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст.

Завдання має на меті перевірку сформованості вмінь аналізу історичного джерела і знань основних подій періоду Руїни.

Ключові словосполучення джерела  – «мир на тринадцять років під корисними умовами для обох монархів (польського короля і московського царя)», «покривджено тільки козаків», «низові запорозькі козаки лишались у послушенстві обох монархів» – чітко вказують на умови Андрусівського перемир’я 1667 р.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст.

Завдання має на меті перевірку сформованості вміння розпізнавати за портретними рисами історичні постаті.

Ідентифікація дає змогу визначити, що на фото зображено гетьманів К. Розумовського, П. Конашевича-Сагайдачного, П. Дорошенка та І. Мазепу.

Серед запропонованих постатей лише П. Дорошенко відповідає умові завдання. У 1669 р. за ініціативи гетьмана на козацькій раді у Корсуні було визнано протекторат Османської імперії.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст.

Завдання має на меті перевірку вмінь установлювати причинно-наслідкові зв’язки між подіями.

Повстання козаків під проводом С. Палія (1702–1704 рр.) було спричинено спробою польського сейму ліквідувати козацький устрій на Правобережній Україні.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ ст.

Завдання має на меті перевірку знань подій, пов’язаних з існуванням Задунайської Січі.

Вона була утворена частиною запорозького козацтва, яке змушене було переселитися у володіння Османської імперії після ліквідації Запорозької Січі у 1775 р.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в складі Речі Посполитої (перша половина ХVІІ ст.). Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.)

Завдання має на меті перевірку вмінь встановлювати причинно-наслідкові зв’язки.

Утворення Речі Посполитої і перехід українських земель під владу польської корони призвело до поширення фільваркових господарств на українські землі.

Укладення Берестейської унії призвело до розколу православної церкви і утворення греко-католицької церкви.

Виникнення перших православних братств у Львові призвело до започаткування книгодрукування.

Після обрання П. Могили Київським митрополитом він здійснив ґрунтовні реформи православної церкви.

Відповідь: 1–В, 2–Д, 3–Г, 4–А.

Завдання спрямоване на перевірку вмінь встановлювати послідовність подій, які визначені в результаті аналізу уривків джерел.

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова чи словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.
• установлюється послідовність.

Предмет ідентифікації в завданні – події другої половини ХVІІ – початку ХVІІІ ст.

Джерело А оповідає про діяльність гетьмана П. Орлика, який діяв у вигнанні з 1710 по 1742 рр.

Джерело Б дає уявлення про обрання гетьманом І. Мазепи у 1687 р.

Джерело В відображає події Чорної ради 1663 р., коли гетьманом було обрано І. Брюховецького.

Джерело Г оповідає про перемогу І. Виговського над московським військом у битві під Конотопом у 1659 р.

Відповідь: ГВБА.

ТЕМА: Українські землі в складі Речі Посполитої (перша половина ХVІІ ст.).

Завдання має на меті перевірку знань основних положень «Ординації Війська Запорозького…».

«Ординація…», ухвалена після придушення козацького повстання 1637–1638 рр. , була покликана приборкати козацтво. Відповідно вона містила такі положення: скасування виборності козацької старшини; обмеження реєстру козаків до 6 тис. осіб; ліквідацію козацького судочинства.

Відповідь: 1, 4, 7

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.)

Завдання має на меті перевірку вмінь встановлювати причинно-наслідкові зв’язки.

Однією з причин появи полемічної літератури на українських землях стало укладення унії між православною та католицькою церквами. Ще однією причиною став запроваджений Папою Римським Григорієм ХІІІ перехід з юліанського на григоріанський календар, проти якого виступила Православна церква.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в складі Речі Посполитої (перша половина ХVІІ ст.)

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, персоналії на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова чи словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – Куруківська угода.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «козаки повинні будуть коритися виключно старшому, якому самі собі оберуть», «реєстр …6 тисяч», «1000…козаків…місять перебувати на Низу. . . » – чітко вказують на те, що джерелом, яз якого наведено уривок, є Куруківська угода 1625 р.

Відповідь – А.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, персоналії на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова чи словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – україно-московський договір.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «ґвалтом взяли присягу», «нерадо прийнявши московитів… не присягали, і присягати не хочуть», «швидше помруть, ніж будуть присягати московському царю» – чітко вказують на те, що в уривку джерела описана реакція населення на україно-московський договір.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст.

Завдання має на меті перевірку знань основних подій періоду Руїни.

У добу Руїни Запорозька Січ виступала самостійною військово-політичною силою. У період з 1667 р. (Андрусівське перемир’я) по 1686 р. (Вічний мир) вона формально перебувала під подвійним управлінням московського царя і польського короля.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст.

Завдання має на меті перевірку знань основних подій часів Руїни. У результаті Чигиринських походів 1677–1678 рр. турецькі війська встановили контроль над Правобережною Гетьманщиною.

«Великий згін» – насильне переселення (депортація) мешканців Правобережжя на Лівобережну Україну (Гетьманщину), зорганізоване гетьманом Іваном Самойловичем у 1678–1679 рр. з метою позбавлення політичних противників соціальної бази і знелюднення території, яка переходила під управління Османської імперії.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст.

Завдання має на меті перевірку знань основних процесів соціально-економічного розвитку періоду гетьманства І. Мазепи.

У цей час козацька старшина, наслідуючи шляхту, перетворилася на великих землевласників і стала активно застосовувати щодо селян, які проживали на їх землях, методи позаекономічного примусу, фактично відновивши панщину.

Гетьман І. Мазепа, з одного боку, щоб задовольнити прагнення старшини, а з іншого боку, щоб не допустити зловживань, які можуть призвести до соціального вибуху, узаконює в 1701 р. панщину в розмірі два дні на тиждень. Така соціальна політика не сприяла популярності гетьмана серед широких верств суспільства.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку знань основних понять і термінів, передбачених Програмою ЗНО. Визначення поняття чи терміна передбачає перевірку вмінь аналізу історичних джерел (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова чи словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – поняття/термін.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «Гонта», «приборкання заворушень хлопів» – чітко вказують на події Коліївщини.

Відповідь – В.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст. Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, персоналії на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова чи словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Ключові в джерелі № 1 словосполучення-маркери – «війська реєстрового… двадцять тисяч», «має бути зареєстроване у воєводстві Київському» – чітко вказують на умови Білоцерківського договору (1651 р.).

Ключові в джерелі № 2 словосполучення-маркери – «дозволяє мати його королівська милість сорок тисяч Війська Запорозького», «Київському, Брацлавському воєводстві» – чітко вказують на умови Зборівського договору (1649 р.).

Ключові в джерелі № 3 словосполучення-маркери – «Україна… знов єднається із Королівством Польським і Великим Князівством Литовським під назвою Великого Князівства Руського», – чітко вказують на умови Гадяцького договору (1658 р.).

Ключові в джерелі № 4 словосполучення-маркери – «Київ має залишати на стороні… царської величності», «козаки, що. . на Січі… мають бути у володінні… царської величності» – чітко вказують на умови «Вічного миру» (1686 р.).

Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–В, 4–Д.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст. Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку вмінь встановлення послідовності подій, сформованості вміння визначати історичні події, персоналії на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова чи словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Ключові в джерелі А словосполучення-маркери – «М. Голіцин», «вдруге з російськими військами ходили в Крим», «приєднався гетьман І. Мазепа з козаками» – чітко вказують на події Другого кримського походу 1687 р.

Ключові в джерелі Б словосполучення-маркери – «поляки удалися до трактатів з росіянами», «Андрусів», «відступивши росіянам на тринадцять років» – чітко вказують на Андрусівське перемир'я між Річчю Посполитою і Московією 1667 р.

Ключові в джерелі В словосполучення-маркери – «гетьман І. Виговський», «Сосновка. . переправа», «велике царське військо князя Ромадановського», «бій великий був», «хан з Ордами з Торговиці рушив», «багато царських людей полягло» чітко вказують на перебіг битви під Конотопом 1659 р., де було розгромлено військо московського царя.

Ключові в джерелі Г словосполучення-маркери – «(турчин) постановив… розорити війною Чигирин», «Юрій Хмельницький», «Чигирин з усією Україною схилити під турецьку владу» – чітко вказують на події Чигиринських походів турецьких військ 1677, 1678 рр.

Відповідь: ВБГА.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст.

Завдання має на меті перевірку знань основних подій періоду гетьманства І. Мазепи.

Перехід гетьмана І. Мазепи на бік швецького короля Карла ХІІ як реакція на антиукраїнську політику московського царя мав далекосяжні наслідки для Козацької держави.

Цар Петро І для приборкання виступу здійснив такі заходи:

влаштував вибори нового гетьмана – І. Скоропадського;

знищив гетьманську резиденцію Батурин з усіма мешканцями (1708 р.);

зруйнував Чортомлицьку Січ (1709 р.) як покарання січовиків на чолі з кошовим отаманом К. Гордієнком за підтримку повстання гетьмана І. Мазепи.

Відповідь: 4, 6, 7

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.)

Завдання виконується у два етапи.

На першому етапі завдання передбачає перевірку сформованості вміння розпізнавати за портретними рисами історичні постаті. Ідентифікація дає змогу визначити, що на фото зображено гетьман Петро Сагайдачний, князь Костянтин-Василь Острозький, митрополит Петро Могила, мандрівний філософ Григорій Сковорода.

На другому етапі треба дати відповідь на питання, визначивши засновника першої слов’яно-греко-латинської школи.

Перша подібна школа була заснована у 1576 р. в Острозі князем К.-В. Острозьким.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), уміння здобувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції сформульованого до неї завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність інформації, отриманої з карти, з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на картосхемі зображено частину території Речі Посполитої, що у 1648–1649 рр. була охоплена Національно-визвольною війною українського народу під проводом Богдана Хмельницького.

На це вказує напрям походу козацьких і кримськотатарських військ до Замостя (у цей час кримський хан був союзником козаків); місця важливих битв (Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Зборів); місце укладення договору (Зборів); урочистий вступ Б. Хмельницького як переможця до Києва; облоги міст (Львів, Замостя, Збараж).

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку знань основних понять і термінів, передбачених Програмою ЗНО. Проте визначення поняття чи терміна передбачає перевірку вмінь аналізу історичних джерел (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова або словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – умови договору.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «розділили Україну навпіл», «хочуть нашу отчизну, милу Україну, занедбати» – вказують на умови Андрусівського перемир’я (1667 р.). Допоміжним елементом для правильного виконання завдання є зазначення ім’я гетьмана Петра Дорошенка (1665–1776 рр.), у період правління якого відбулася ця подія, і сторони, які домовлялися: московський цар і польський король.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), уміння здобувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом. 

На картосхемі зображено територію українських земель на початок ХVІІІ ст. На це вказує зображення стрілками руху шведських і російських військ під час Північної війни (1700–1721 рр.); місце вирішальної битви – Полтавська битва (1709 р.), знищення столиці гетьманщини міста Батурина (1708 р.) і Чортомлицької Січі (1709 р.), район охоплений козацьким повстанням на Правобережжі під проводом полковника Семена Палія (1702–1704 рр.) після рішення влади Речі Посполитої про ліквідацію козацтва (1699 р.).

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку знань основних понять і термінів, передбачених Програмою ЗНО. Визначення поняття чи терміна передбачає перевірку вмінь аналізу історичних джерел (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова або словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – причиново-наслідкові зв’язки.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «Коли на хлопа надто тиснула панщина, він тікав … в опришки» – вказує на причини опришківського руху.

Відповідь – А.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст.

Завдання передбачає перевірку знань основних умов договорів, які впливали на зміну чисельності козацького реєстру.

Реєстр у 6 тисяч козаків передбачала Куруківська угода 1625 р.

20-тисячний реєстр був закріплений умовами Білоцерківського договору 1651 р.

Реєстр у 40 тисяч – був визначений Зборівським договором 1649 р.

60-тисячний реєстр зазначався у «Березневих статтях» 1654 р.

Відповідь: 1–Д, 2–Г, 3–А, 4–В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст.

Українські землі в другій половині ХVІІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку вмінь встановлення послідовності подій. У цьому випадку треба визначити послідовність подій ХVІІІ ст.

Друга Малоросійська колегія розпочала свою діяльність у 1764 р. після ліквідації інституту гетьманства.

Перший поділ Речі Посполитої відбувся у 1772 р.

Правління гетьманського уряду було створено у 1734 р. після смерті гетьмана Данила Апостола.

Кирило Розумовський став гетьманом у 1750 р.

Відповідь: ВГАБ.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст.

Завдання передбачає перевірку вмінь визначати ознаки явищ, процесів.

У цьому випадку треба визначити ознаки господарського життя і політичного устрою Слобідської України в другій половині XVII ст.

Серед запропонованих варіантів відповіді життя Слобідської України відображають такі ознаки: дія права займанщини (козаки здійснювали колонізацію порубіжжя Московської держави, Речі Посполитої і Кримського ханства), відсутність посади гетьмана (землі перебували у підпорядкуванні Бєлгордського воєводи), існування полково-сотенного устрою (козаки, що переселялися на ці вільні землі, принесли з собою і козацьку організацію, яка найбільше відповідала умовам постійних воєнних тривог).

Відповідь: 1, 2, 3.

ТЕМА: Перелік пам’яток архітектури та образотворчого мистецтва, обов’язкових для розпізнавання абітурієнтами

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на фото зображено ікони:

(А) Ікона Богородиці з пророками з церкви у Підгородцях (кінець ХV – початок ХVІ ст.);

(Б) Ікона «Успіння Богородиці» (1547 р. О. Горошкович);

(В) Ікона «Покрова Богородиці» (Перша половина ХVІІІ ст.);

(Г) Дорогобузька ікона Богородиці (остання третина ХІІ ст.).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.)

Завдання спрямоване на перевірку знань основних дат, передбачених Програмою ЗНО.

У 1556 р. було засновано першу відому Січ на острові Мала Хортиця.

Відповідь – Б.