ІСТОРІЯ УКРАЇНИ ХХ – ПОЧАТКУ ХХІ ст. – ІСТОРІЯ УКРАЇНИ ХХ – ПОЧАТКУ ХХІ ст.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Для правильного розв’язання завдання потрібно в уривку історичного документа виокремити слова-маркери. За словосполученнями «незалежність Карпатської України» і «новообраний Президент» визначаємо, що йдеться про регіон Закарпаття і проголошення в березні 1939 року української держави – Карпатської України, президентом якої обрано Августина Волошина. Саме його фото потрібно розпізнати за портретними рисами, відрізнивши від Євгена Коновальця (А), Дмитра Донцова (Б) і Степана Бандери (Г).

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 рр.)

На фото зображено під літерою А – Симон Петлюра, Б – Андрій Мельник, В – Євген Коновалець, Г – Роман Шухевич.

Серед запропонованих постатей командувачем Української Повстанської Армії у 1943–1950 рр. був Р. Шухевич.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українська революція. Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918-1921 рр).

Першочерговим завданням є визначення, що це за джерело і які викладені в ньому основні положення.

У цьому випадку подано уривок джерела, який характеризує становище УНР наприкінці 1919 р. На це вказують такі слова-маркери: «Перехід Галицької Армії на сторону Денікіна поставив нашу Армію в надзвичайно тяжке стратегічне й матеріальне положення», «Уряд… заявляє, що він тимчасово переходить на інші способи боротьби за нашу державність». На той час УНР очолював С. Петлюра. Його можна розпізнати за портретним рисами. 

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.)

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на карті з позиції поставленого до неї запитання. Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з карти з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки. Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції поставленого до неї запитання. На картосхемі чорною жирною лінією позначено територію, на яку претендувала Західноукраїнська Народна Республіка.

Президентом ЗУНР був обраний Євген Петрушевич.

Другий крок. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, за портретними рисами можна визначити, що на фотографіях зображено Є. Коновальця, А. Мельника, Є. Петрушевича, С. Бандеру.

Відповідь – В.

ТЕМА: Відновлення незалежності України.

Перша карикатура висміює спроби керівництва приховати реальні проблеми сільського господарства під час періоду «відлиги» 1953–1964 рр.

Друга карикатура стосується періоду «перебудови» 1985–1991 рр. Вона ілюструє побут людей, змушених використовувати спеціальні талони для отримання базових харчових продуктів і товарів найпершої потреби.

Третя карикатура присвячена проблемі бюрократизму державного управлінського апарату, що стосується періоду «застою» 1964–1982 рр.

Четверта карикатура створена у роки «перебудови» 1985–1991 рр. вона висміює лицемірство радянської політики гласності, де посадовець на словах підтримує свободу слова, але фізично змушує мовчати інших.

Наступна карикатура присвячена одному з негативних явищ радянської дійсності періоду «застою» 1964–1982 рр. В умовах тотального дефіциту робітники намагалися «винести» зі свого робочого місця дефіцитні товари.

Шоста карикатура присвячена проблемам управління народного господарства у 1950-х рр. і наголошує на шляху їх розв'язання – створення раднаргоспів (1957 р.). Раднаргоспи було впроваджено в період «відлиги».

Сьома карикатура спрямована на боротьбу з алкоголізмом в роки «перебудови» 1985–1991 рр. Після приходу до керівництва держави Михайла Горбачова розпочалась антиалкогольна кампанія, спрямована на оздоровлення нації та підвищення трудової дисципліни.

Правильна відповідь – 2, 4, 7.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

У роки Першої світової війни російська влада проводила політику русифікації на окупованих територіях Східної Галичини та Північної Буковини. Було припинено діяльність українських політичних партій, громадських організацій і преси (2), оскільки російська адміністрація прагнула ліквідувати український національний рух.

Також здійснювалися арештовували й силою виселяли священників греко-католицької церкви (5), яку російська влада вважала опорою української національної ідентичності.

Крім того, ліквідовували українські навчальні заклади (7) і впроваджували російську систему освіти. Ці заходи були спрямовані на інтеграцію захоплених територій до Російської імперії та придушення українського національного життя.

Правильна відповідь – 2, 5, 7.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни (1939–1945 роки).

Найраніше відбулася оборона Одеси (А), яка тривала із серпня до жовтня 1941 року під час наступу німецьких і румунських військ.

Далі відбулася оборона Києва (Г) у липні-вересні 1941 року, що завершилася оточенням радянських військ.

Наступною була оборона Севастополя (В), яка тривала 250 днів із жовтня 1941 до липня 1942 року.

Найпізніше відбулося взяття Берліна (Б) у квітні-травні 1944 року.

Правильна відповідь: 1 – А, 2 – Г, 3 – В, 4 – Б.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні. Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Варіант відповіді А – Підкарпатська Русь отримала автономний статус у складі Чехословаччини у жовтні 1938 року. Офіційне затвердження автономного уряду Прагою відбулося 11 жовтня 1938 року

Варіант відповіді Б – Шахтинська справа – сфабрикований судовий процес над «шкідниками» у вугільній промисловості в Шахтинському районі Донбасу відбувся 1928 року.

Варіант відповіді В – визнання країнами Антанти входження Східної Галичини до складу Польщі відбулося 1923 року. Рішення було прийнято Радою послів Антанти у Парижі.

Варіант відповіді Г – розгляд справи «Спілки визволення України» (СВУ) відбувся у Харкові в 1930 р.

Правильна відповідь — 1 – В, 2 – Б, 3 – Г, 4 – А.

ТЕМА: Початок Української революції. Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності. Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Завдання перевіряє знання хронології подій Української революції та міжвоєнного періоду за історичними джерелами.

У варіанті відповіді А в «Державному вістнику» бачимо заголовок «Грамота до всього українського народу». Це був програмний документ гетьмана Павла Скоропадського від 29 квітня 1918 року, який проголосив створення Української Держави, скасував Центральну Раду і відновив приватну власність, закликаючи всіх громадян до розбудови держави.

У журналі «Нове мистецтво» бачимо, що йдеться про театр «Березіль» Леся Курбаса, одного з діячів «розстріляного відродження. Театр 1926 року було переміщено з Києва до Харкова, де він проіснував до 1933 року (року арешту Леся Курбаса) – варіант відповіді Б.

Наступним є «Вістник державних законів і розпорядків Західної області Української Народної Республіки» (варіант відповіді В). Назва ЗО УНР (Західна область УНР) зʼявилася після Акту про Злуку ЗУНР і УНР 22 січня 1919 року.

«Вістник Генерального секретаріату України» видавали 1917 року після створення Генерального секретаріату Української Центральної Ради (варіант відповіді Г).

Правильна відповідь: 1 – Г, 2 – А, 3 – В, 4 – Б.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи.

Ідеологію «розвиненого соціалізму» було офіційно закріплено в Конституції СРСР 1977 р., яка формально проголошувала широкі права і свободи, але на практиці зберігала керівну роль КПРС та обмежувала реальну демократію.

Посилення контролю КПРС призвело до обмеження будь-якої громадянської активності поза партійними структурами, ліквідації політичного плюралізму й посилення ідеологічного тиску на всі сфери життя.

Відмова від госпрозрахункових елементів реформ О. Косигіна та повернення до жорстких командно-адміністративних методів управління економікою призвели до зниження ефективності виробництва й гальмування економічного розвитку, що стало характерною ознакою періоду «застою».

Боротьба з інакодумством у цей період передбачала не лише адміністративні заходи, а й використання судових переслідувань, ув'язнень у таборах і навіть примусового психіатричного лікування.

Правильна відповідь: 1 – А, 2 – Б, 3 – Г, 4 – Д.

ТЕМА: Становлення незалежної України.

На карикатурі відображено президентські вибори 2004 року.

Ці вибори супроводжувалися масовими протестами, відомими як Помаранчева революція.

У результаті було проведено повторне голосування, унаслідок якого Президентом обрали Віктора Ющенка.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Відновлення незалежності України.

Події жовтня 1990 року пов’язані з Революцією на граніті.

Це була студентська акція протесту в Києві, яка стала важливим кроком на шляху до незалежності України.

Після цієї події радянська влада зрозуміла зростання національного руху.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Відновлення незалежності України.

Акція «живий ланцюг», присвячена річниці Акта Злуки УНР і ЗУНР, 1990 р. проходила між Києвом і Львовом.

Ця акція стала символом єдності українського народу та боротьби за незалежність.

На карті ці міста позначено цифрами 2 та 1.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи.

На карикатурі зображено проблеми бюрократизації в СРСР за часів Л. Брежнєва (1964–1982), яка в цей час досягла свого піка, перетворившись на «період застою».

Цьому періоду були властиві старіння кадрів, тотальний дефіцит товарів, ідеологічний консерватизм і формування корумпованої «номенклатури», що призвело до паралічу управлінських рішень та економічного занепаду.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

У наведеному уривку йдеться про політику радянської влади щодо знищення релігійних пам’яток, зокрема, Михайлівського Золотоверхого собору в Києві.

У 1930-х роках радянська влада знищила монастир, оскільки проводила антирелігійну політику та прагнула ліквідувати пам’ятки, пов’язані з релігією і національною історією.

У варіанті відповіді Б зображено Михайлівський Золотоверхий монастир.

Інші варіанти відповіді не задовольняють умови завдання:

А – Покровський собор у м. Харків.

В – Свято-Успенський кафедральний собор у м. Володимир.

Г – Собор св. Юра у м. Львів.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

7 серпня 1932 року було прийнято закон «Про охорону соціалістичної власності».

Він передбачав суворі покарання за будь-яке привласнення колгоспного майна, навіть за збирання кількох колосків на полі.

У народі цей закон назвали «законом про п’ять колосків», оскільки навіть за таке незначне порушення людей могли ув’язнити або розстріляти.

Цей закон став одним з інструментів здійснення Голодомору 1932–1933 рр.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Початок Української революції. Кримськотатарський національний рух у 1917 р. Створення Кримської Народної Республіки.

Монету присвячено події, яка пов’язана з діяльністю Номана Челебіджихана.

Він був лідером кримськотатарського національного руху та першим головою уряду (Курултаю) Кримської Народної Республіки (1917 р.).

Також він був муфтієм мусульман Криму й автором кримськотатарського національного гімну.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Початок Української революції.

В уривку описано переговори між Центральною Радою і Тимчасовим урядом у липні 1917 року.

Результатом компромісу став Другий Універсал Центральної Ради.

Цей документ передбачав визнання Центральної Ради органом влади в Україні, але водночас обмежував її повноваження. Компромісом Центральна Рада відмовлялася від проголошення автономії.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи. Відновлення незалежності України. Становлення України як незалежної держави.

Це фото В’ячеслава Чорновола – публіциста, політика, політичного в’язня комуністичного режиму.

Чорновіл був одним із лідерів дисидентського руху в Україні. Він заснував і редагував самвидавний «Український вісник». Був одним із засновників Української Гельсінської групи. Очолив партію Народний Рух України. Балотувався в Президенти України.

Правильна відповідь: 1, 2, 4.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Наміри Німеччини на окупованих східних територіях було викладено в плані «Ост», що передбачав перетворення українських земель на життєвий простір для арійської раси, джерело постачання продукції та сировини.

Нацистському окупаційному режиму в Україні (так званому новому порядку) були властиві особлива жорстокість і масовий терор мирних громадян, вивезення працездатного населення на примусові роботи до Німеччини, експлуатація людських і природних ресурсів, економічне пограбування.

Правильна відповідь: 3, 5, 7.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації. Україна в період загострення кризи радянської системи. Відновлення незалежності України

Г витяг з програми першої дисидентської організацієї ненасильницького спротиву, що ставила за мету вихід України зі складу СРСР – Української робітничо-селянської спілки (УРСС), заснованої Левком Лук’яненком 1959 р.

Б фраза стосується книги Петра Шелеста «Україно наша Радянська», розкритикованої Москвою за «ідеологічні помилки», «ідеалізацію минулого», «місництво» та «націоналізм», що призвело до її вилучення та дострокової відставки Шелеста з посади Першого секретаря ЦК КПУ 1972 р.

А фраза з Декларації правозахисної організації – Української Громадської групи сприяння виконанню Гельсінських угод (Української Гельсінської групи), створеної 1976 р., діяльність якої грунтувалася на положеннях Загальної декларації прав людини і на розділах Заключного акту Наради з безпеки і співробітництва в Європі щодо поваги до прав людини

В цей вислів є характерним для періоду «перебудови» (1985–1991 рр.) і відображає тогочасну ідеологію реформування радянського ладу, складниками якої були: гласність, демократизація, самоврядування трудового колективу тощо

Правильна відповідь: Г, Б, А, В.

ТЕМА: Початок Української революції. Встановлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні. Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні. Україна в роки Другої світової війни.

Б Кольорову листівку-плакат «Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці, запануєм і ми, браття, у своїй сторонці!..», створено наприкінці 1917 р. після ухвалення Третього універсалу Центральної Ради, яким проголошено Українську Народну Республіку (УНР).

Г Агітаційний плакат із гаслом «Здавайте хлібний податок» був інструментом радянської пропаганди під час періоду нової економічної політики 1921–1928 рр., яка передбачала заміну жорсткої продрозкладки на фіксований продовольчий податок (продподаток).

В Плакат «Дніпрельстан збудовано» приурочено до введення в дію 1932 р. Дніпровської гідроелектростанції (ДніпроГЕС) у Запоріжжі, яка стала символом успіхів сталінської модернізації та індустріалізації УСРР.

А Радянський плакат був складником пропагандистським міфу про «визвольний похід» Червоної армії вересня 1939 р. і частиною стратегії легітимізації в очах радянського суспільства вторгнення військ СРСР до Польщі.

Правильна відповідь: Б, Г, В, А.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки. Україна в умовах десталінізації. Україна в період загострення кризи радянської системи. Становлення України як незалежної держави. Творення нової України

1. У період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.) владу було сконцентрувано в руках  представників номенклатури, які в умовах гострого дефіциту мали широкий доступ до всіх благ. Розквіт подвійної моралі породив розчарування в комуністичних ідеалах (Г)

Репресивна політика влади призвела до активізації дисидентського руху, складником якого був правозахисний рух, зосереджений передусім на захисті прав і свобод громадян, гарантованих Конституціями СРСР та УРСР.

В умовах тоталітаризму його представники не мали змоги донести до широкого загалу свої позиції, що спонукало їх до несанкціонованого поширення власних наукових праць, публіцистики, літературних творів тощо. Так сформувалося явище самвидаву

2. З початком періоду незалежності (1991 р. – початок ХХІ ст.) приватизація стала одним із головних напрямів переходу від командної до ринкової економіки. Тимчасово окупована територія, антитерористична операція (АТО), європейська інтеграція – ці терміни описують ключові процеси в сучасній історії України після 2014 року, повʼязані з російською агресією та активною боротьбою українців за власну ідентичність та європейське майбутнє (Д)

3. Повоєнну відбудову (1946 – початок 1950-х рр.) в УРСР супроводжували потужні ідеологічні кампанії морально-політичного тиску на суспільство: боротьба проти низькопоклонства перед Заходом, а згодом – і проти космополітизму,  ждановщини, лисенківщини (Б)

Під час операції «Вісла» 1947 р. польська комуністична влада  депортувала українське населення з південно-східних регіонів Польщі (Лемківщина, Холмщина, Надсяння й Підляшшя) до її північно-західних земель під приводом ліквідації формувань Української повстанської армії на Закерзонні

4. Ключовим елементом періоду десталінізації (1953–1964 рр.), відомого під метафоричною назвою відлига, стало розвінчання культу особи Сталіна й усунення наслідків його режиму. Цей процес супроводжували ліквідація ГУТабу, масова амністія, реабілітація частини політично засуджених тощо (В)

Під впливом лібералізації суспільного життя серед інтелігенції виділилася творча молодь, яка прагнула вийти за межі соціалістичного реалізму – шістдесятники.

Виявом економічної лібералізації суспільства стали децентралізація і створення раднаргоспів – органів територіального управління промисловістю і будівництвом (В)

Правильна відповідь: 1 – Г, 2 – Д, 3 – Б, 4 – В.

ТЕМА: Початок Української революції. Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

1. Для противників Павла Скоропадського так звана «Федеративна грамота», яка проголошувала федерацію з небільшовицькою Росією, була доказом вибору ним проросійського курсу і, як наслідок, стала виправданням дій Директорії як штабу антигетьманського повстання (В)

2. 9 лютого (27 січня) 1918 року між Українською Народною Республікою з одного боку та Австро-Угорщиною, Німеччиною, Болгарією і Туреччиною – з іншого було підписано Берестейський (Брестський) мирний договір. Німецька та австро-угорська сторони зобов’язалися допомогти Українській Центральній Раді звільнити територію УНР від більшовиків. Їхні війська за угодою почали наступ, звільняючи українські землі від більшовиків. Владу Української Центральної Ради було відновлено (Д)

3. Після повалення влади гетьмана Павла Скоропадського Директорія ініціювала проведення Трудового конгресу, щоб розв'язати проблему організації влади в Україні й визначити форму державного правління. Рішенням конгресу до скликання парламенту законодавчу владу й оборону України було доручено Директорії УНР, що означало визнання Директорії вищою владою в Україні (А)

4. Всеукраїнський хліборобський конгрес 29 квітня 1918 року в Києві проголосив Павла Скоропадського гетьманом усієї України (Г)

Цей державний переворот відбувся за підтримки німецьких окупаційних військ на тлі невдоволення значної частини українського суспільства політикою Центральної Ради.

Правильна відповідь: 1 – В, 2 – Д, 3 – А, 4 – Г.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

1. Один із лідерів Української соціал-демократичної робітничої партії (УСДРП) Симон Петлюра ще в липні 1914 р. у статті «Війна і українці» закликав підтримати воєнні зусилля Росії у війні (В)

2. Товариство українських поступовців (ТУП) продемонструвало еволюцію поглядів: від підтримання Росії до нейтралітету (Г)

3. Головна українська рада (ГУР) закликала підтримувати Австро-Угорщину, сподіваючись на визволення підросійської України  та створення автономного краю на західноукраїнських землях (А)

4. Мета Союзу визволення України (СВУ), відображена в програмі «Наша платформа», полягала у створенні самостійної Української держави з конституційно-монархічною формою правління і забезпеченні поразки Росії у війні (Б)

Правильна відповідь: 1 – В, 2 – Г, 3 – А, 4 – Б.

ТЕМА: Становлення України як незалежної держави.

На момент проголошення незалежності України в республіці діяла Конституція УРСР 1978 р., яка не відповідала вимогам часу. Утім, усвідомлення необхідності ухвалення нового Основного закону держави не привело до швидкого його прийняття.

В умовах гострої конкуренції за владу між Верховною Радою і Президентом, ускладненої протистоянням у парламенті між представниками різних політичних сил, конституційний процес просувався вкрай повільно. Лише 1995 р. між Головою Верховної Ради і Президентом було підписано Конституційний договір, який став виявом політичного компромісу й тимчасово вгамував суперечності щодо розподілу повноважень між гілками влади.

Після тривалого обговорення, яке завершилося добою безперервної роботи, зранку 28 червня 1996 р. Верховна Рада ухвалила Конституцію незалежної України.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи.

Праця «Інтернаціоналізм чи русифікація?», написана 1965 р., стала однією з причин арешту її автора Івана Дзюби та присудження йому п'яти років суворого режиму. На час арешту книжку було перекладено та видано за кордоном англійською, італійською, російською, китайською і французькою мовами.

Для Дзюби, українського літературознавця, дисидента та громадсько-політичного діяча, це була спроба донести до тогочасного партійного керівництва спотворений зміст і сенс ленінської національної політики, що сприяло русифікації та знищенню української національної культури. Автор сам надіслав надруковані примірники першому секретареві ЦК КПУ Петру Шелесту, голові Ради міністрів УРСР Володимиру Щербицькому, у ЦК Компартії в Москву і навіть головному редакторові журналу «Новый мир» Олександру Твардовському.

Однак, критикуючи національну політику уряду, аналізуючи причини і наслідки русифікації українського суспільства, Іван Дзюба був в очах режиму злочинцем.

Після публічного каяття й визнання провини на суді Президія Верховної Ради УРСР ухвалила рішення про помилування Івана Дзюби.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації.

Карикатуру «Тримайся, корово зі штату Айова!» створено в період «відлиги».

У ній жартівливо обіграно заклик М. Хрущова «Наздогнати та перегнати Америку у виробництві м’яса й молочних продуктів!».

Це була одна з його амбітних волюнтаристських надпрограм, яка закінчилася провалом. Для досягнення поставленої мети були потрібні величезні капіталовкладення, ефективні технології, матеріальне заохочення селянства. Але на практиці найбільшу надію покладали на адміністративно-командні методи.

Спроба різко збільшити виробництво м'яса призвела до масового забою худоби (зокрема племінної) і подальшого скорочення поголів'я.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.

Тетяна Яблонська була символом українського соцреалістичного живопису. Її найвідоміша картина «Хліб» стала одним із найвідоміших творів у Радянському Союзі.

Художниця напрочуд динамічно і живо зобразила фрагмент сільського життя повоєнного періоду.

Картина, виконана в тогочасній пропагандистській манері, мала засвідчити успіхи колгоспного будівництва. Однак Яблонська зобразила не плакатних «ударниць» праці, а звичайних трудівниць, які щиро раділи багатому врожаю.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

На картосхемі відображено наслідки укладення 23 серпня 1939 р. пакту Молотова – Ріббентропа. Цей договір про ненапад між Німеччиною і Радянським Союзом став ключовим етапом у розвʼязанні Другої світової війни. Він дав змогу Гітлеру уникнути війни на два фронти, а Сталіну – розширити кордони СРСР.

На картосхему нанесено лінію розмежування сфер впливу у Східній Європі, про яку сторони домовилися в таємному додатку до угоди.

Стрілками позначено військові операції, які стали втіленням підписаних у Москві таємних домовленостей: Гітлер вже 1 вересня напав на Польщу, окупувавши її західну частину, а 17 вересня Сталін ввів війська зі сходу.

Сторони 28 вересня 1939 р. скріпили підписами «Договір про дружбу і кордон», який викреслив Польщу з карти Європи. За ним до СРСР відійшла більша частина Західної України, крім Холмщини, Підляшшя, Посяння і Лемківщини.

Унаслідок Бессарабсько-буковинського походу в червні 1940 р. червона армія окупувала Бессарабію і Північну Буковину, що виходило далеко за рамки пакту Молотова – Ріббентропа, за яким Берлін визнавав право СРСР лише на Бессарабію.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Українське національно-демократичне об'єднання (УНДО) – провідна західноукраїнська парламентська партія 1920–1930 рр., головною метою якої було здобуття незалежності правовим шляхом і побудова соборної демократичної України.

Голова УНДО Василь Мудрий 1935 р. проголосив політику нормалізації (врегулювання) польсько-українських відносин через порозуміння між проводом Українського національно-демократичного об'єднання і польським урядом. Ця політика не була успішною та не дала очікуваних позитивних результатів.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

В уривку схарактеризовано наслідки впровадження більшовиками заходів «воєнного комунізму».

Політика «воєнного комунізму» – «лобова атака на капіталізм» – уключала: націоналізацію всіх підприємств, мілітаризацію праці, загальну трудову повинність, централізацію управління, продрозкладку (фактичне вилучення врожаю в селян продзагонами), ліквідацію товарно-грошових відносин, «червоний терор».

Проведення економічної політики, котра повністю йшла в розріз з особливостями  економічного розвитку українського села, мало для Україні трагічні наслідки: скорочення посівних площ, руйнацію сільськогосподарського виробництва до якого додалася засуха і неврожай – все це призвело до голоду 1921–1923 рр.

Зважаючи на перспективу колапсу економіки і повномасштабної війни із селянством, лідер більшовиків В. Ленін 1921 р. відмовився від курсу на безпосереднє комуністичне будівництво й проголосив нову економічну політику (неп).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Творці та видавці Підпільної Пошти України приурочили пам’ятну марку річниці загибелі українських вояків – учасників Другого «Зимового походу» Армії УНР – біля села Базар.

Листопадовий рейд 1921 р. Південної (Бессарабської), Подільської і Волинської груп було організовано на окуповану більшовиками територію України, щоб підняти загальноукраїнське антибільшовицьке повстання.

Однак повстанським загонам не вдалося об’єднатися. У нерівному бою 17 листопада на Житомирщині понад 400 вояків Волинської групи загинули, 537 потрапили в полон. З них більшовики розстріляли та порубали шаблями під Базаром 361 людину.

Другий Зимовий похід став завершенням збройної боротьби за українську державність у роки Української революції 1917–1921 рр.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

У фрагменті Відозви Загальної української ради йдеться про наступальну операцію Південно-Західного фронту російської імператорської армії під командуванням генерала Олексія Брусилова проти австро-угорської і німецької армій у ході Першої світової війни.

Внаслідок Брусиловського прориву 1916 р. під контроль російського війська перейшли частина Волині, Галичини й Буковина.

У документі відображено занепокоєння членів ЗУР через нові переслідування з боку російської влади під час повторної окупації Галичини.

Десять місяців першої російської окупації (вересень 1914 – червень 1915 рр.), що була наслідком успішної для російської армії Галицької битви, принесли галичанам страшну руїну в усіх сферах життя: господарську розруху, руйнування, занепад торгівлі, промисловості, сільського господарства, украй важке становище населення. Російські окупаційні власті, борючись із «мазепинськими» настроями, депортували «неблагонадійних», закрили всі українські часописи, заборонили діяльність «Просвіти», Наукового товариства імені Шевченка, українських кооперативів, музичних товариств і театральних труп, замість українських навчальних закладів відкривали школи з російською мовою навчання. Окупаційна влада відправила у заслання ієрархів греко-католицької церкви на чолі з митрополитом Андреєм Шептицьким, а до Галичини було привезено священиків Російської церкви.

Друга окупація (червень 1916 – липень 1917 рр.) відрізнялася від першої більшою поміркованістю російської політики, що було наслідком виснаження імперії та загострення внутрішньої кризи. Та русифікаційні заходи, закриття українських шкіл і репресії проти греко-католицької церкви тривали.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Початок Української революції. Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності. Україна в роки Другої світової війни. Творення нової України.

В Плакат на вшанування памʼяті героїв бою під Крутами, які 29 січня 1918 р., під час першої радянсько-української війни, стримали більшовицький наступ на Київ, що зробило можливим укладення Берестейського мирного договору й міжнародне визнання української незалежності.

Г Плакат присвячено річниці загибелі біля села Базар українських вояків – учасників Другого Зимового походу Армії УНР 1921 р., зорганізованого з метою підняття загальноукраїнського антибільшовицького повстання.

Б На плакаті зображено менору (семисвічник), яку встановлено в Бабиному Яру на вшанування памʼяті жертв Голокосту – євреїв, знищених німецькою окупаційною владою в Києві під час Другої світової війни.

А Плакат нагадує про злочин російських окупантів – Іловайську трагедію 2014 р., коли після масштабних боїв військовослужбовці сил АТО потрапили в оточення, а бойовики та російські військові обстріляли коридор, яким за домовленістю мали виходити українські бійці

Правильна відповідь: В, Г, Б, А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період. Україна в роки Другої світової війни.

В Плакат містить зображення крайового герба Карпатської України – щита, у лівому полі якого зображено ведмедя, а в правому – горизонтальні смуги (сині та золоті). Під час проголошення незалежності Карпатської України 15 березня 1939 року краєвий герб проголосили державним, додавши до нього ще Тризуб св. Володимира Великого.

Г Радянський плакат був складником пропагандистського міфу про «визвольний похід» червоної армії у вересні 1939 р. і частиною стратегії легітимізації в очах радянського суспільства вторгнення військ СРСР до Польщі.

Б Плакат відсилає до Акта відновлення Української Держави, який проголосили у Львові 30 червня 1941 року Українські Національні Збори з ініціативи Організації українських націоналістів під проводом Степана Бандери.

А Радянський плакат 1944 р. присвячено вигнанню нацистських окупантів з території України.

Правильна відповідь: В, Г, Б, А.

ТЕМА: Творення нової України.

Благодійні поштові марки присвячено Патрону – українському собаці-винюхувачу вибухівки, який здобув велику популярність на початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну 2022 р.

Цей джек-рассел-тер'єр є талісманом Державної служби України з надзвичайних ситуацій. Він єдиний у світі пес доброї волі дитячого фонду ООН ЮНІСЕФ, а ще – володар медалі «За віддану службу».

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи.

Співавтором сценарію фільму «Білий птах із чорною ознакою» був Іван Миколайчук (разом із Юрієм Іллєнком). Він виписав для себе роль одного з братів Дзвонарів – вояка УПА Ореста. Однак йому заборонили зніматися в цій ролі. Тому Ореста зіграв Богдан Ступка, а Миколайчук – іншого брата, Петра, який служив у червоній армії.

Непевна ідеологічна тематика – показано вояка УПА – українця, якй воює на боці свого народу – не завадила «Білому птаху…» отримати схвальні відгуки критиків, відзнаки на міжнародних кінофестивалях і стати взірцем українського поетичного кіно.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи.

Економічному розвитку УРСР на початку 1980-х рр. було властиве наростанням кризових явищ: зниження темпів зростання, деформованість структури економіки (пріоритетний розвиток важкої промисловості та військово-промислового комплексу внаслідок ігнорування виробництва товарів народного споживання), тотальний дефіцит споживчих товарів, низька ефективність сільського господарства й посилення підпорядкування союзному центру.

Десятки мільярдів нафтодоларів подовжили життя радянської економіки на певний час. Падіння ціни на нафту позбавило бюджет ключових доходів і стало однією з причин глибокої кризи радянської економічної системи вкупі з неефективним господарюванням, технічною відсталістю, командно-адміністративною системою управління.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

18 травня 1944 р. комуністична влада розпочала депортацію кримських татар із Кримського півострова.

Радянський режим звинуватив увесь кримськотатарський народ у зраді та співпраці з нацистами. Майже за три доби з Криму вивезли близько 200 тисяч людей. Заборона кримським татарам повертатися до Криму діяла аж до 1989 р.

Україна 2015 р. визнала депортацію кримських татар актом геноциду.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Марку створено на честь 140-річчя від дня народження авангардиста Казимира Малевича. «Супрематична композиція 1», зображення якої Укрпошта перенесла на марку, одне з двох полотен художника, що перебувають у власності держави Україна.

Автор «Чорного квадрата», однієї з найвідоміших картин XX століття, народився в Києві в родині, яка мала польське коріння.

Малевич є одним із засновників нових напрямів в абстрактному мистецтві – супрематизму, якому властиве використання геометричних форм і чистого кольору, і кубофутуризму, заснованому на переосмисленні ідей кубізму, футуризму, неопримітивізму.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Кость Левицький у книжці «Великий зрив» на підставі споминів і документів висвітлює процеси українського державотворення 1918 р. у Наддніпрянщині та Галичині, зокрема Листопадовий зрив (чин) у Львові – збройний виступ українців, результатом якого стало проголошення Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР). Кость Левицький очолив її уряд – Державний секретаріат.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Творення нової України.

У лютому 2014 року розпочалася збройна агресія Росії проти України. Російська Федерація, порушуючи норми та принципи міжнародного права, двосторонні і багатосторонні угоди, анексувала Автономну Республіку Крим, окупувала окремі райони Донецької та Луганської областей.

З початком агресії небайдужі українці – волонтери – активно долучилися до допомоги армії. Везли усе, чого потребував фронт – від шкарпеток до тепловізорів. Саме волонтерська підтримка дала змогу армії твердо стати на ноги й боротися з ворогом.

Українське суспільство продемонструвало, що патріотизм є наріжним каменем у фундаменті держави, а національно-патріотичного виховання має бути пріоритетним напрямом державної політики.

Правильна відповідь: 2, 5, 6.

ТЕМА: Встановлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

2. Наприкінці 1924 року, після ухвалення постанови ВУЦВК 12 жовтня, у складі УСРР було створено Автономну Молдавську Соціалістичну Радянську Республіку (АМСРР). До її складу ввійшли частини трьох округ тодішніх українських губерній: частина Балтської округи Одеської губернії, частина Одеської округи Одеської губернії, частина Тульчинської округи Подільської губернії. Це були райони на лівому березі Дністра, тобто територія сучасного Придністров’я та прилеглі українські землі. У такий спосіб більшовицьке керівництво намагалося радикалізувати прорадянські настрої в окупованій Румунією Бессарабії, а за наявності сприятливих умов – приєднати її. Згодом, 1940 року, після того, як СРСР забрав у Румунії Північну Буковину і Бессарабію, ця автономія не в повному складі відійшла до Молдавської РСР.

3. 1923 року Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет і Рада народних комісарів Української Соціалістичної Радянської Республіки (УСРР) ухвалили декрет «Про заходи рівноправності мов і про допомогу розвиткові української мови». То був один з етапів політики коренізації, яка в радянській Україні набула форми українізації.

Радянська коренізація була насамперед засобом утвердження радянської влади.

6. Небачена посуха 1921 року й викачування продовольства в період запровадження продрозкладки виснажили запаси українців і призвели до катастрофічного становища на селі, особливо на півдні України.

Голод 1921–1923 років був чи не єдиним, який більшовики не заперечували, хоча його масштаби всіляко приховували від міжнародної спільноти, розповідаючи лише про продовольчі труднощі.

Міжнародна допомога, зокрема від Американської Адміністрації Допомоги (АRА), стабілізувала ситуацію, хоча в Україні її надходження було зорганізовано лише навесні 1922 р.

Правильна відповідь: 2, 3, 6.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки. Україна в умовах десталінізації. Відновлення незалежності України. Становлення України як незалежної держави.

В Радянська карикатура присвячена політичній кампанії перших повоєнних років – «лисенківщині», яку супроводжувало цькуванням генетиків.

Наукові підходи, що суперечили марксистсько-ленінській ідеології, визнавали антинауковими. Ініціатор кампанії Трохим Лисенко відкидав так званий менделізм-морганізм: Грегор Мендель відкрив закони спадковості, Томас Морган одержав Нобелівську премію за відкриття, пов'язані з роллю хромосом у спадковості. Лисенко ж стверджував, що можна змінювати властивості рослин вирощуванням у специфічних умовах, і це відповідало грандіозним планам соціалістичного перетворення природи. «Лисенківщина» завдала значної шкоди радянській біології на роки вперед.

Г На карикатурі, створеної за часів відлиги висміяно нерозуміння окремими керівниками необхідності впровадження в сівозміну кукурудзи, яку вирішив зробити основною сільськогосподарською культурою Микита Хрущов.

А На карикатурі закцентовано проблему реалізації політики перебудови Михайла Горбачова, коли, виголошуючи перебудовні гасла, на ділі консервативні сили чинили опір реальним змінам.

Б На карикатурі відображено проблеми корупції в системі органів державної влади сучасної України.

Правильна відповідь: В, Г, А, Б.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки. Україна в умовах десталінізації. Україна в період загострення кризи радянської системи. Відновлення незалежності України.

1 – В: ключовим елементом періоду політичної та економічної лібералізації суспільства (1953–1964 рр.), відомого під метафоричною назвою відлига, стала десталінізація – розвінчання культу особи Сталіна й ліквідація наслідків його режиму. Процес десталінізації символічно розпочали на XX з'їзді КПРС 1956 року. Його супроводжували: ліквідація ГУТАБу, масова амністія, реабілітація частини політично засуджених; демонтування пам'ятників Сталіну, перейменовування вулиць, заводів і всього, що тільки мало ім'я колишнього вождя; пом'якшення і часткове скасуванням репресивних законів.

2 – Б: повоєнну відбудову (1946 – початок 1950-х рр.) в УРСР супроводжували потужні ідеологічні кампанії морально-політичного тиску на суспільство, зокрема боротьба проти низьковклінності перед Заходом, а згодом – і проти космополітизму.

В поле зору партійних ідеологів потрапили літературні й театральні критики переважно єврейської національності, від яких також вимагали зізнання про зв’язки з українськими буржуазними націоналістами.

Кампанія призвела до негативних наслідків: поглиблення ізоляції від надбань західної культури, розпалювання антисемітських настроїв і формування образу внутрішнього ворога, посилення русифікації тощо.

3 – Д: у період розпаду Радянського Союзу й відродження незалежності України (1985–1991 рр.) центральний майдан радянського Києва мав назву площа Жовтневої революції. Саме на ній розпочалася перша українська революція новітнього часу – Революція на граніті жовтня 1990 року. Мало хто підозрював, що то буде остання осінь СРСР.

Організований студентами протест-голодування супроводжувала низка вимог: дострокове припинення повноваження Верховної Ради УРСР і призначення нових виборів на багатопартійній основі; відставка голови уряду Віталія Масола; ухвалення закону про націоналізацію майна партії та  комсомолу; недопущення підписання нового Союзного договору; забезпечення українським юнакам проходження служби на території республіки.

Верховна Рада ухвалила рішення частково задовольнити вимоги студентів.

4 – Г: у період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.) розчарування громадян СРСР у можливості досягнути комунізму стало проявом ідеологічної кризи. Офіційна пропаганда, щоб пояснити невідповідність реалій комуністичним обіцянкам, вигадала термін розвинений соціалізм як перехідний етап між соціалізмом і комунізмом. 1978 року цю концепцію було закріплено у новій Конституції УРСР, яка відома як Конституція розвиненого соціалізму.

Правильна відповідь: 1 – В, 2 – Б, 3 – Д, 4 – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

1 – Б: Євген Коновалець – борець за незалежність України, ініціатор створення Галицько-Буковинського куреня січових стрільців – однієї з найбоєздатніших частин Армії УНР, лідер Української військової організації (УВО), перший голова Проводу Організації Українських Націоналістів (ОУН).

2 – Г: Дмитро Донцов – ідеолог українського інтегрального націоналізму, філософ, публіцист і громадський діяч, що ідейно сформував і загартував  покоління національно свідомої української молоді, яка боролася зі зброєю в руках.

3 – Д: Василь Мудрий – голова Українського національно-демократичного об'єднання (УНДО) – найвпливовішої західноукраїнської парламентської партії, віцемаршалок сейму Польщі, головний редактор газети «Діло». Протягом 1921–1925 років був співзасновником і секретарем Львівського таємного українського університету, студенти й викладачі якого несли українську освітню ідею попри постійні заборони й переслідування з боку польської влади.

4 – А: Августин Волошин – політичний, культурний, освітній, релігійний діяч, Президент Карпатської України, державну незалежність якої було проголошено 15 березня 1939 року.

Правильна відповідь: 1 – Б, 2 – Г, 3 – Д, 4 – А.

ТЕМА: Творення нової України.

Автор карикатури візуалізує два вектори української геополітики часів президентства В. Януковича та прогнозує перспективи для України, повʼязані з ними.

Тривалий час міжнародна політика України проходила під знаком утвердження євроінтеграційного курсу. Водночас важливими геополітичним вектором залишалися відносини з Росією.

Однак негативна реакція Москви на підготовку до підписання Україною Угоди про асоціацію з Європейським Союзом призвела спочатку до різкого гальмування євроінтеграційних процесів в Україні, а потім і до повного розвороту в бік Росії та дистанціювання від них. Москва добивалася приєднання України до Митного союзу – форми торгівельно-економічної інтеграції країн Євразійського економічного союзу.

Відмова Януковича підписати Угоду про асоціацію з Євросоюзом на саміті «Східного партнерства» у Вільнюсі спричинила мирні протести в Києві й регіонах, які було розпочато 21 листопада 2013 року. Євроінтеграційні гасла дали акції назву Євромайдан.

Після силового розгону 30 листопада Євромайдан став рушієм кардинальних змін у країні, запустив процес повного оновлення державної системи й отримав назву Революція Гідності.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Відновлення незалежності України.

Автором Акта проголошення незалежності України був Левко Лук'яненко – дисидент, співзасновник Української Гельсінської групи, лідер Української республіканської партії, народний депутат Верховної Ради.

Після спроби державного заколоту в Москві в серпні 1991 року він був серед тих, хто вимагав негайного проголошення незалежності України. Поки тривали дебати у Верховній Раді, Лук’яненко на аркуші шкільного зошита написав чернетковий проєкт документа, що стосувався незалежності України. Позачергова сесія Верховної Ради УРСР 24 серпня 1991 року ухвалила Акт проголошення незалежності України.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи.

Проголошення керівництвом СРСР курсу на «зближення та злиття націй у "нову історичну спільноту – радянський народ"...» було спрямовано на формування єдиної «радянської нації».

Інтернаціоналізація мала замінити національну ідентичність через культурну асиміляцію, русифікацію s нівелювання національних відмінностей.

Російську мову позиціювали як мову міжнаціонального спілкування. В освіті її зробили привілейованою, закріпивши це постановами ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР «Про подальше вдосконалення вивчення і викладання російської мови в союзних республіках» і «Про подальші заходи щодо вивчення російської мови в загальноосвітніх школах та інших навчальних закладах союзних республік».

Так само у сфері культури та мистецтва російська до середини 80-х планомірно витісняла українську мову.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки. Україна в умовах десталінізації. Україна в період загострення кризи радянської системи.

Тетяна Яблонська, Катерина Білокур, Марія Примаченко – видатні українські художниці.

Катерина Білокур і Марія Примаченко – яскраві представниці жанру наївного мистецтва. Катерина Білокур найбільше малювала квіти («Хата в Богданівці»).

Марія Примаченко відома своїми картинами з чудернацькими, фантастичними  тваринами («Гороховий звір»).

Тетяна Яблонська стала символом українського соцреалістичного живопису. Її найвідоміша картина «Хліб» стала одним із найтитулованіших творів у Радянському Союзі.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Початок Української революції. Встановлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні. Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні. Україна в роки Другої світової війни.

А  Пропагандистський плакат часів політики воєнного комунізму, заходом якої було впровадження загальної трудової повинності для всього працездатного населення.

Б  На плакаті відображено різні аспекти індустріалізації і колективізації часів сталінської модернізації.

В  Плакат, створений у роки Другої світової війни, мотивував населення самовіддано трудитися задля перемоги.

Г  Кольорову листівку-плакат створено наприкінці 1917 року після проголошення Третім універсалом Української Народної Республіки (УНР).

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Зміст гасла на транспаранті відповідає терміну соборність – об’єднання в одне державне ціле всіх земель, заселених певною нацією на суцільній території; духовна консолідація,  згуртованість народу; територіальна цілісність держави.

Ідея соборності була базовою національною цінністю творців Карпатської України зі столицею в місті Хуст, незалежність якої було проголошено 15 березня 1939 року.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Культурне життя в радянській Україні 1930-х років було повністю зумовлено тоталітарним політичним режимом. Воно мало суперечливий характер: поряд із наростанням політичного терору проти культури і її творців певний час зберігалася інерція позитивних процесів, започаткованих у попередньому десятилітті. Зокрема культурний поступ було позначено реальними здобутками в ліквідації неписьменності (лікнепі).

Лікнеп – система заходів в СРСР й УСРР для навчання грамоти всього неписьменного населення, яку було започатковано постановою уряду УСРР «Про боротьбу з неписьменністю» від 21 травня 1921 р. Це була не лише освітня, а й ідеологічна кампанія.

Навчали грамоти в державних школах лікнепу, пунктах лікнепу різних громадських організацій і товариств, зокрема через мережу товариства «Геть неписьменність», гуртках, у яких письменні навчали неписьменних.

Згідно з даними всесоюзного перепису населення 1937 р., в УРСР 85,6 % мешканців вважалися грамотними (1926 р. таких було 52,6 %).

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

В уривку окреслено розбіжності в позиціях членів Директорії щодо реакції на дії більшовицького Тимчасового робітничо-селянського уряду України, війська якого ще в грудні 1918 року розпочали наступ на Україну.

Уряд Директорії не зумів зорганізувати оборону країни й обмежився численними нотами протесту в бік Росії. Лише 16 січня 1919 року, через тиждень після отримання відповіді від наркома (міністра) закордонних справ Росії Георгія Чичеріна, що військ РСФРР на території України нема, а війну проти УНР веде цілком незалежний український радянський уряд, Директорія Української Народної Республіки оголосила війну більшовицькій Росії.

Після відставки Винниченка з посади голови Директорії,  зміни урядів, Директорія УНР припинила існування як колективний орган. Головному отаману Армії УНР Симону Петлюрі попри допомогу Польщі не вдалось врятувати УНР від поразки у війні.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

У карикатурі часів Першої світової війни автор гротескно змальовує проблемну ситуацію для військ Четверного союзу: безпорадний вояка, як у пастці, застряв руками у Вердені, а ногами – на Східному фронті, отримуючи дошкульних ударів багнетами.

Очевидно, що карикатура візуалізує успіхи на фронті російської армії під час Брусиловського прориву 1916 року, унаслідок якого під контроль російського війська перейшли частина Волині, Галичини й Буковина.

Інші пропоновані варіанти не відповідають змісту карикатури.

На Східному фронті 1915 року австро-угорська й німецька армії відкинули російську армію на схід під час Горлицького прориву.

Червневий наступ російського війська 1917 року завершився провалом.

Для 1918 року характерна відсутність бойових дій на Східному фронті через укладення в Брест-Литовську державами Четверного союзу договорів з УНР і Радянською Росією.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи.

Дисидентський рух в Україні – це опозиційний рух із кінця 50-х – до середини 80-х рр. XX ст., учасники якого виступали за демократизацію суспільства, дотримання прав і свобод людини, за національні права, власну державність.

Складником дисидентського руху в УРСР був правозахисний рух, зосереджений передусім на захисті прав і свобод громадян, гарантованих Конституціями СРСР та УРСР.

В умовах тоталітаризму його представники не мали змоги донести до широкого загалу свої позиції, що спонукало їх до несанкціонованого поширення власних наукових праць, публіцистики, літературних творів тощо. Так сформувалося явище самвидаву. Яскраві зразки самвидаву – це памфлет Євгена Сверстюка й Івана Світличного «З приводу процесу над Погружальським», «Інтернаціоналізм чи русифікація?» Івана Дзюби, «Лихо з розуму» В’ячеслава Чорновола, часопис «Український вісник» та ін.

Якщо самвидав виготовляли й поширювали в межах СРСР, то тамвидав – за кордоном. Поширення «антирадянської літератури» прирівнювали до тяжкого злочину, за який було передбачено суворе покарання, включно з тюремними термінами, засланнями й іншими формами репресій.

Правильна відповідь: 2, 4, 6.

ТЕМА: Початок Української революції.

Українська Центральна Рада не визнала більшовицький переворот, унаслідок якого більшовики повалили Тимчасовий уряд.

Захопивши владу в Петрограді, Ленін і його соратники розпочали боротьбу за контроль над Україною. У Києві наприкінці жовтня – початку листопада 1917 року відбулися збройні сутички між штабом Київського військового округу, що підтримував Тимчасовий уряд, більшовицькими військовими частинами, що спиралися на ради робітничих і солдатських депутатів, й українськими частинами, сформованими з делегатів третього Всеукраїнського військового зʼїзду, які підтримували Українську Центральну Раду.

Боротьба закінчилася поразкою штабу й придушенням більшовицького повстання.

Правильна відповідь: 1, 2, 5.

ТЕМА: Початок Української революції. Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні. Західноукраїнські землі в міжвоєнний період. Україна в роки Другої світової війни.

Послідовність подій, зафіксованих на фото:

Б На фото зафіксовано солдатів Волинського полку – активних учасників революційних подій у Петрограді 1917 року (Лютнева революція), унаслідок яких було повалено монархію. 2 (15) березня 1917 року імператор Микола II зрікся престолу. Ця подія стала відправною точкою розгортання Української революції та становлення України – спочатку як автономії, а потім як незалежної держави.

Г Фото є пропагандистським складником політики суцільної колективізації та розкуркулення. Гасло суцільної колективізації проголосив листопадовий 1929 року пленум ЦК ВКП(б). За пропозицією Й. Сталіна 1930 року було визначено стратегічне завдання ліквідувати куркульство як клас. Під розкуркулювання попадали не тільки заможні селяни, що використовували найману працю (куркулі), але й ті, хто не погоджувався йти в колгосп.

В На фото зафіксовано фрагмент історії Карпатської України. У жовтні 1938 року було проголошено її автономію в складі Чехо-Словаччини, а 15 березня 1939 року Сойм Карпатської України оголосив про державну незалежність.

А На фото радянські солдати готуються до форсування Дніпра. Битва за Київ була одним із ключових епізодів Битви за Дніпро, яка тривала з кінця літа до кінця грудня 1943 року. Радянські війська, форсуючи Дніпро, зазнали колосальних утрат, але здолали ворожий опір.

Правильна відповідь: Б, Г, В, А.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни. Україна в умовах десталінізації.

1 – В Представниця народного декоративного живопису Катерина Білокур найбільше малювала квіти. Її квіти реальні й водночас казкові. Три картини Білокур – «Цар-Колос», «Берізка», «Колгоспне поле» – були частиною експозиції радянського мистецтва на Міжнародній виставці в Парижі 1954 року.

2 – Б Художниця Алла Горська – представниця руху шістдесятників, одна з організаторок Клубу творчої молоді «Сучасник», правозахисниця і дисидентка. Разом з Опанасом Заливахою, Людмилою Семикіною, Галиною Севрук і Галиною Зубченко створила 1964 року в Червоному корпусі Київського університету вітраж «Шевченко. Мати», який напередодні відкриття за вказівкою партійного керівництва знищила адміністрація університету. Скликана після цього комісія кваліфікувала його як «ідейно ворожий, глибоко чужий принципам соціалістичного реалізму».

3 – Г Ліна Костенко – поетка, публіцистка, представниця руху шістдесятників. Відкрито  виступала на захист українських дисидентів, чим викликала табу на видання своїх творів. Після її відкритого листа на захист Чорновола в газету «Літературна Україна» ім’я Ліни Василівни не згадували й у пресі. Шістнадцять років поетка працюватиме «в стіл», проявляючи твердість і безкомпромісність. До широкого читацького кола поезія Костенко змогла повернутися лише 1977 року збіркою віршів «Над берегами вічної ріки». А 1979-го було опубліковано надзвичайної художньої сили історико-філософський соціально-психологічний роман у віршах «Маруся Чурай».

4 – А Поетка, член ОУН Олена Теліга після початку німецько-радянської війни, у жовтні 1941 року прибула в окупований Київ. Теліга очолила Спілку українських письменників, редагувала щотижневий літературно-мистецький додаток до газети «Українське слово» – «Літаври». З початком масових арештів серед українських націоналістів відмовилася виконати наказ Проводу українських націоналістів про виїзд із Києва. 9 лютого 1942 року була заарештована гестапо. Страчена й похована в Бабиному Яру.

За радянських часів імʼя Олени Теліги замовчували в Україні. Тільки з настанням незалежності його повернули нам.

Правильна відповідь: 1 – В, 2 – Б, 3 – Г, 4 – А.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

1 – Г Депортація – примусове, насильницьке переселення людей за межі місць їхнього постійного проживання.

2 – Б Мобілізація – призов військовозобов'язаних на службу в армію у зв'язку із запровадженням воєнного стану.

3 – А Евакуація – вивезення населення, особливо фахівців, а також матеріальних цінностей із місцевостей, що перебувають під загрозою стихійного лиха, нападу або загарбання ворогом.

4 – В («еміграція»): вимушене або добровільне переселення частини населення з батьківщини до іншої країни на певний час або на постійне мешкання.

Правильна відповідь: 1 – Г, 2 – Б, 3 – А, 4 – В.

ТЕМА: Встановлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні. Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні

1 – Г XIV з'їзд ВКП(б) в грудні 1925 року проголосив курс на індустріалізацію – систему заходів, спрямованих на прискорений розвиток важкої промисловості з метою технічного переоснащення економіки й зміцнення оборонного потенціалу держави.

2 – Б І з’їзд рад СРСР 30 грудня 1922 року затвердив декларацію про утворення Союзу Радянських Соціалістичних республік. Засновницями СРСР були Російська СФРР, Білоруська СРР, Українська Соціалістична Радянська Республіка (УСРР), Закавказька СФРР у складі Азербайджану, Вірменії, Грузії.

3 – А Всеукраїнський православний церковний собор у жовтні 1921 року в Києві проголосив створення  Української автокефальної православної церкви. Учасники Собору висвятили першого предстоятеля УАПЦ митрополита Василя (Липківського).

4 – Д 7 листопада 1929 року газета «Правда» опублікувала статтю Сталіна «Рік великого перелому (До 12-ої річниці Жовтня)». Відповідно до її установок пленум ЦК ВКП(б) визнав недостатніми темпи усуспільнення селянських господарств і проголосив перехід до суцільної колективізації сільського господарства.

Правильна відповідь: 1 – Г, 2 – Б, 3 – А, 4 – Д.

ТЕМА: Творення нової України.

Плакат присвячено подіям Революції Гідності.

Відмова тодішнього президента Віктора Януковича підписати Угоду про асоціацію з Євросоюзом на саміті «Східного партнерства» у Вільнюсі спричинила в Києві та регіонах мирні протести, які розпочалися 21 листопада 2013 року. Євроінтеграційні гасла дали акції назву Євромайдан.

Після силового розгону 30 листопада Євромайдан став рушієм кардинальних змін у країні, запустив процес повного оновлення державної системи й отримав назву «Революція Гідності».

Майдан радикалізувався: зʼявилися барикади, полетіли коктейлі Молотова, запалали шини. Під час протистояння із силовиками загинуло 107 учасників й учасниць акції протесту – Героїв України, названих Небесною Сотнею.

Революція Гідності сприяла подальшому формуванню громадянського суспільства. З Майдану навесні 2014 року добровольці вирушили на український Схід, щоб захистити його від російської агресії. З лютого 2022 року після широкомасштабного вторгнення багато учасників й учасниць Революції Гідності стали на захист України від ворожої навали.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Відновлення незалежності України

Політичні сили, які прагнули зупинити демократичні перетворення й зберегти СРСР у старому форматі, 19 серпня 1991 року здійснили спробу державного заколоту. Самопроголошений «Державний комітет із надзвичайного стану» (російською – ГКЧП) намагався усунути від влади Президента СРСР Михайла Горбачова. Від тодішнього голови українського парламенту Леоніда Кравчука путчисти вимагали підтримати їх й оголосити в Україні надзвичайний стан.

Масові акції громадянської непокори, мітинги та страйки, відмова підкорятися указам ДКНС зупинили путч. Україна використала свій шанс: скликана надзвичайна сесія Верховної Ради України 24 серпня 1991 року ухвалила Акт проголошення незалежності України.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи.

Карикатура візуалізує хронічний дефіцит – економічне і соціальне явище, притаманне радянській плановій економіці, особливо в період загострення кризи радянської системи.

В СРСР існувала диспропорція між пропозицією товарів для населення і грошовими доходами громадян. Нестача якісних товарів і послуг, відсутність широкого вибору породжувала на них підвищений попит. Ближче до 1980-х у повсякдення входять такі поняття як дефіцит і черга.

Причини дефіциту в період застою були комплексними: мілітаризація економіки, недорозвиненість легкої та харчової промисловості, відставання в розробленні нових технологій тощо.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

А Дмитро Клячківський був організатором і першим командиром УПА.

Б Степан Бандера був головою Проводу ОУН (революційної).

В Роман Шухевич – головнокомандувач УПА у 1943-1950 рр.

Г Коли 1950 року загинув Роман Шухевич, Василь Кук прийняв командування Українською повстанською армією, яка продовжувала чинити спротив радянському режиму.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни

«Новий порядок», запроваджений нацистами в Україні, не міг не викликати в місцевого населення опору, який набув насамперед форм підпільної та партизанської боротьби.

Особливістю руху Опору на українських землях була наявність трьох течій: радянської, націоналістичної, польської, кожна з яких мала власні мету і завдання.

Представники радянської течії підтримували радянську владу та прагнули її відновити. Партизани й підпільники вдавалися до диверсій, нападів на ворожі штаби, підриву комунікацій і ліній зв'язку, доріг і мостів. Під керівництвом Українського штабу партизанського руху партизанські зʼєднання здійснювали рейди в тили ворога. До українських самостійників радянські партизани ставилися вороже, й це було взаємно.

Українська націоналістична течія була представлена обома фракціями Організації українських націоналістів – ОУН (б) та ОУН (м). Ці сили розгорнули боротьбу, спрямовану на створення незалежної Української Держави.

Німецька окупаційна влада поставила вимогу відкликати проголошений у Львові 30 червня 1941 року Акт відновлення Української Держави, арештувала провідних членів ОУН (б), розпочала масові репресії проти членів похідних груп і ОУН (б), і ОУН (м). Після цього обидві ОУН пішли в підпілля й перейшли до протистояння з нацистами. Створена восени 1942 року Українська повстанська армія боролася з нацистами, польськими та радянськими партизанами.

Польський рух Опору був представлений Армією Крайовою, що вела боротьбу з гітлерівцями, зокрема й на українських теренах. Її завдання полягало в тому, щоб взяти під свій контроль західноукраїнські землі, втрачені Польщею 1939 року. Реалізовуючи ці задуми, АК супроводжувала їх терористичними акціями проти мирного українського населення. У відповідь УПА розпочала відкриту боротьбу проти поляків.

Отже, єдиною спільною метою боротьби для всіх течій руху Опору в Україні було вигнання окупантів.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

В уривку джерела йдеться про згортання радянською владою політики коренізації, яка передбачала, зокрема, функціонування в районах компактного проживання національних меншин шкіл із німецькою, болгарською, єврейською, польською та іншими мовами навчання.

Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет та Рада народних комісарів Української Соціалістичної Радянської Республіки (УСРР) 1923 року ухвалили декрет «Про заходи рівноправності мов і про допомогу розвиткові української мови». То був один з етапів політики коренізації, яка в радянській Україні набула форми українізації.

Радянська коренізація була насамперед засобом утвердження радянської влади. Однак, коли стало очевидним те, що на місцях ця політика стимулювала зростання національної самосвідомості, влада поступово почала згортати її й карати причетних до її поступу.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Варшавська угода відома також як «пакт Пілсудського – Петлюри».

З українського боку це була спроба домогтися незалежності: спираючись на союзників-поляків, звільнити українські території від Червоної армії та відновити владу Української Народної Республіки.

За польською концепцією Пілсудського Україна мала стати однією з держав, які б відмежовували Польщу від радянської Росії.

У підсумку, за умовами українсько-польського військово-політичного союзу, Польща визнавала Українську Народну Республіку незалежною державою, а Директорію на чолі із Симоном Петлюрою – єдино законною владою в Україні. Петлюра відмовлявся від Полісся, Західної Волині та Східної Галичини, а також Підляшшя, Холмщини і Берестя. Українці й поляки домовилися спільно діяти проти більшовицької Росії.

Уже наступного дня після укладення угоди розпочався польсько-український наступ на Київ, який через два тижні був звільнений від більшовиків. Та ні втримати його, ні закріпитися на Лівобережжі союзникам не вдалося

А Симон Петлюра, голова Директорії, Головний Отаман військ і флоту УНР

Б Михайло Грушевський, голова Української Центральної Ради

В  Павло Скоропадський, гетьман Української Держави

Г Володимир Винниченко, голова Генерального секретаріату, перший голова Директорії УНР

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

На початку Першої світової війни у Львові українці-емігранти, вихідці з Наддніпрянської України, утворили політичну організацію Союз визволення України. Очолив СВУ Дмитро Донцов.

У «Віснику Союзу визволення України» було оприлюднено програмовий документ «Наша платформа», у якому головною метою діяльності визначено проголошення соборної та самостійної України.

Учасники СВУ називали себе репрезентантами інтересів усіх українців, які вимушено перебували під російським гнітом. Члени СВУ опікувалася долею військовополонених українців – вояків російської армії, проводили серед них національно-просвітницьку роботу. У таборах, де перебувала значна кількість українців, було відкрито читальні, школи, діяли хори, кооперативні й господарські курси. Серед полонених розповсюджували українські газети, часописи, книги тощо.

За активної участі СВУ 1918 року сформовано з українських полонених дивізії – Сірожупанну й Синьожупанну, які брали участь у боротьбі за незалежність Української держави.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

1914 року у Львові було створено легіон Українських січових стрільців.

З початком Першої світової  війни на заклик Головної Української Ради долучитись до окремого українського формування в складі австрійської армії відгукнулося 28 000 добровольців. Здебільшого це були члени довоєнного січового, сокольського й пластового рухів.

Хоча австрійська влада обмежила чисельність легіону лише 2,5 тисячами осіб, УСС стали символом відродження українського збройного чину.

Окрім присяги цісареві, усуси (скорочена назва Українських січових стрільців) складали обітницю Україні, у тексті якої відображено неперервність української військової традиції та окреслено мотивацію Легіону – відновлення національно-визвольних змагань.

Правильна відповідь – А.