ІСТОРІЯ УКРАЇНИ ВІД НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО КІНЦЯ ХІХ ст. – Кінець XVIIІ ст. – XIX ст.

ТЕМА: Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст. Українські землі у складі Австро-Угорщини в другій половині XIX ст. Українські землі у складі Російської імперії в другій половині XIX ст. Українські землі у складі Російської імперії в 1900–1914 рр.

1 – Д Під час «Весни народів» (революційні події 1848–1849 рр.) в Австрійській імперії українці Галичини й Буковини набули першого досвіду парламентської діяльності. У Відні імператор був змушений оголосити вибори до загальноімперського конституційного парламенту. Зі 100 місць, призначених для Галичини, русини (українці) здобули 39, а з восьми місць для Буковини – п'ять. Поміж депутатів було багато селян. Українські посли (Л. Кобилиця та ін.) активно обстоювали скасування панщини без відшкодування поміщикам та вимагали поділу Галичини на польську та українську частини.

2 – А Пожвавлення діяльності української інтелігенції (громадівців), які займалися культурно-освітньою роботою, російська влада розцінювала як «українофільську пропаганду» та загрозу цілісності імперії. Валуєвський циркуляр (1863 р.) та Емський указ (1876 р.) стали інструментами колоніальної політики Російської імперії, поширюючи заборони на українське письменство, науку, ввезення книг із-за кордону, театральні вистави тощо.

3 – В Перетворення Літературного товариства імені Т. Шевченка на Наукове товариство імені Шевченка (НТШ) 1892 р. відбулося в контексті компромісної політики «нової ери» (1890–1894 рр.). Угода забезпечила товариству державні дотації. НТШ стало головним осередком української науки.

4 – Г Політизація українського національного руху наприкінці XIX – на початку XX ст. ознаменувала перехід від культурницького етапу до активної боротьби за державні інтереси через створення політичних партій: 1890 р. Русько-української радикальної партії (РУРП) і 1900 р. Революційної української партії (РУП).

Правильна відповідь: 1 – Д, 2 – А, 3 – В, 4 – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Австро-Угорщини в другій половині XIX ст.

На фото зображено Михайла Грушевського, видатного історика України, політичного та державного діяча, голову Української Центральної Ради, організатора української науки.

За рекомендацією Володимира Антоновича 1894 р. Грушевського призначили на посаду професора першої кафедри української історії («Всесвітньої історії з окремим оглядом історії Східної Європи») Львівського університету.

Тут, у Львові, Грушевський розпочав активну діяльність у Науковому товаристві імені Шевченка, а 1897 р. очолив його. На цій посаді він домігся затвердження нового статуту організації, у якому йшлося про її переведення на суто наукову платформу.

Науковець очолював Історично-філософську секцію, Археографічну комісію товариства, редагував «Записки НТШ», налагодив випуски «Етнографічного збірника», «Історичної бібліотеки», «Жерел до історії України-Руси» та інших наукових серій.

Під його орудою Товариство розвивалося як академічна установа на взірець західноєвропейських.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині XIX ст. Українські землі у складі Австро-Угорщини в другій половині XIX ст. Українські землі у складі Російської імперії в 1900–1914 рр. Українські землі у складі Австро-Угорщини в 1900–1914 рр.

Основною рисою економічного життя в українських землях наприкінці ХІХ – на початку XX ст. став активний розвиток ринкового господарства. Зростання товарного виробництва сприяло формуванню спеціалізації регіонів.

1. 1. У районі Борислава та Дрогобича зосереджено нафтові поклади. Від видобутку в Галичині нафти ручним способом згодом перейшли до буріння свердловин за допомогою парових машин, що сприяло зростанню нафтовидобувної промисловості в регіоні.
2. 2. Правобережжя було регіоном вирощування цукрового буряка й переважання цукрово-бурякового виробництва. У пореформений період розміри посівів цукрових буряків зросли більше ніж уп'ятеро, а цукрові заводи виробляли понад 80 % цукру від загальноросійського обсягу.
3. 3. Розвинутими промисловими районами стали Донецький кам’яновугільний, Криворізький залізорудний і Нікопольський марганцевий басейни. Завдяки іноземним інвестиціям регіон перетворився на найбільший вугільно-металургійний район Російської імперії.
4. Південна Україна була регіоном поширення торгівельного зернового господарства – звідси постачали хліб до центральних губерній Російської імперії та забезпечували 90 % експорту зерна.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Австро-Угорщини в другій половині XIX ст. 

Галичина 1861 р. отримала автономію з власним сеймом у складі Австрійської імперії. Хоча Західна Галичина була польською за національним складом, а Східну Галичину населяли переважно українці, Відень фактично віддав крайову владу в руки місцевої польської шляхти й погодився не втручатися в політику поляків у краю.

Усі публічні установи – адміністрація, самоврядування, суд – контролювали поляки. Вони розглядали Галичину як польський П’ємонт, з якого почнеться відродження Польської держави. Можливості національного розвитку українців максимально обмежили.

Тож однією з основних вимог українських депутатів в австрійському парламенті у другій половині ХІХ ст. був поділ Галичини на Західну (польську) та Східну (українську) з метою створення окремої автономної адміністративної одиниці для українців.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.

Масонство – всесвітній релігійно-етичний рух у формі закритої організації (ордену, ложі), спрямований на моральне самовдосконалення та філософський пошук істини.

Після Французької революції масонські ідеї стали досить популярними серед української еліти, невдоволеної кризою феодально-кріпосницької системи й самодержавними порядками.

Масонські ложі на українських землях наприкінці XVIII – на початку XIX ст. були інтелектуальними та елітарними центрами, що поширювали ідеї Просвітництва, як-от свобода, рівність, братерство, і прагнули об’єднання всіх народів світу в розумне суспільство.

Найактивніше діяли масони у 1810–1820-х рр. у Києві (ложа «З’єднаних слов’ян»), Одесі («Понт Евксинський», «Три царства природи»), Полтаві («Любов до істини»), Харкові («Відродження»), об'єднуючи дворянство та інтелігенцію, налаштовану опозиційно до самодержавства.

Однак національні риси в українському масонському русі не стали визначальними.

Царський уряд, відчуваючи з боку масонів потенційну загрозу, 1822 р. видав указ про заборону всіх таємних організацій і гуртків, насамперед масонських лож.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Культура України б другій половині XIX – на початку XX ст. Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності. Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Представниками українського художнього мистецтва першої третини XX ст. були Георгій Нарбут, Василь Кричевський, Михайло Бойчук.

Георгій Нарбут – видатний український художник-графік, який створив унікальний візуальний стиль Української революції 1917–1921 рр., що базувався на народних мотивах, стародруках, козацькій геральдиці, традиціях українського бароко. Він розробив ескізи грошових знаків, поштові марки, проєкти державних печатки й герба.

Його ілюстрація до «Енеїди» Івана Котляревського «Еней та його військо» – шедевр українського графічного мистецтва.

Василь Кричевський – художник, архітектор, автор ескізу державного герба Української Народної Республіки. Його ім’я вперше прославилося завдяки реалізації проєкту будинку Полтавського губернського земства. Зведення саме цієї будівлі вважають точкою відліку українського модерну в архітектурі.

Михайло Бойчук – основоположник українського монументального мистецтва, який заснував унікальний художній напрям – бойчукізм, що поєднав традиції візантійського живопису, іконопису та українського народного мистецтва з європейськими модерними течіями. Під час Великого терору 1937 р. художника разом з учнями заарештували за звинуваченням у «націонал-фашизмі» та розстріляли.

Правильна відповідь: 2, 3, 6.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст. Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.

1. Українські землі Східної Галичини після Першого поділу Речі Посполитої 1772 р. увійшли до Королівства Галіції та Лодомерії – коронного краю у володіннях Габсбургів (Австрійської імперії). (А) 
2. На Правобережній Україні в складі Російської імперії було створено Київську, Подільську й Волинською губернії. Ці землі було приєднано після Другого (1793 р.) й Третього (1795 р.) поділів Речі Посполитої.(Г)
3. На Лівобережній Україні та Слобожанщині в складі Російської імперії було створено Харківську, Полтавську, Чернігівську губернії.(В) 
4. У Південній Україні в складі Російської імперії було створено Катеринославську, Херсонську, Таврійську губернії.(Д)

Правильна відповідь: 1 – А, 2 – Г, 3 – В, 4 – Д.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині XIX ст.

Активний розвиток сільського господарства в Наддніпрянській Україні в 70–90-х рр. XIX ст. був зумовлений скасуванням кріпосного права 1861 р. та поширенням капіталістичних відносин.

Однак, розвиток аграрного сектора гальмували залишки кріпосництва, зокрема, збереження селянської общини.

Община була інструментом контролю над селянами: вона несла колективну відповідальність за сплату викупних платежів і податків, що привʼязувало селян до села.

Згідно з реформою селяни отримували землю не в особисту власність, а в користування від общини, що часто обмежувало їхню господарську ініціативу.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Австро-Угорщини в другій половині XIX ст.

Проголошення 1890 р. в стінах Галицького крайового сейму «нової ери» – спроби українсько-польського порозуміння за участі австрійського уряду та українських громадських діячів Наддніпрянщини – стало наслідком низки процесів, зокрема, загострення відносин між Австро-Угорщиною та Російською імперією.

Це порозуміння полягало в культурно-освітніх і господарських поступках австрійських і польських владних кіл в обмін на лояльне ставлення українців до імперії Габсбургів.

Серед здобутків «нової ери» відкриття 1894 р. кафедри української історії («друга кафедра всесвітньої історії з особливою увагою до історії Східної Європи») на чолі з Михайлом Грушевським; перетворення Літературного товариства імені Шевченка в Наукове з наданням щорічної грошової допомоги з державного бюджету, створення першого українського страхового товариства «Дністер», заснування української гімназії в Коломиї тощо.

Угоду розкритикували галицькі радикали через надмірні, на їхню думку, поступки полякам. Польська сторона також не була готова до повного рівноправ’я, що призвело до розриву домовленостей 1894 р.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.

Поштову марку присвячено Пантелеймону Кулішу, письменнику, етнографу, мовознавцю, члену Кирило-Мефодіївського товариства.

Куліш був автором першого українського історичного роману «Чорна рада», створив першу фонетичну абетку для української мови, яку називають «кулішівкою».

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.

На картосхемі штрихуванням позначено територію Правобережної України, де 1839 р. було фактично ліквідовано (заборонено) греко-католицьку церкву.

Греко-католицька церква зазнала справжніх випробувань після трьох поділів Речі Посполитої кінця XVIII ст. Тоді її віряни опинилися в підданстві двох імперій  – Російської та Австрійської. І якщо у володіннях Габсбургів уніати не зазнавали утисків, то Російська імперія використала різноманітні засоби, аби цю церкву знищити.

Відкриту розправу над греко-католицькою церквою було розпочато після невдалого польського повстання 1830–1831 рр. Оскільки головним напрямом російської релігійної політики було «оправославлення» Правобережної України як умова повної інкорпорації регіону до імперії, Полоцький церковний собор прийняв акт про «возз'єднання» уніатів із православною церквою під тиском царської влади.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ століття.

Програмою зовнішнього незалежного оцінювання з історії України передбачено перевірку вміння учасників тестування візуально розпізнавати низку персоналій, зокрема й ті, чиї зображення наведено в завданні:

• А – Маркіян Шашкевич, письменник, поет, духовний просвітитель, натхненник національного пробудження Галичини;
• Б – Агатангел Кримський, український історик, письменник і перекладач, один з організаторів Академії наук України;
• В – Володимир Антонович, історик, археолог, археограф, етнограф, нумізмат і громадсько-політичний діяч, член-кореспондент Петербурзької АН, фундатор київської школи істориків;
• Г – Михайло Вербицький, священик, композитор, автор мелодії національного гімну, хоровий диригент.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у другій половині XVIII ст. Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII – в першій половині XIX ст. Українські землі у складі Російської імперії в другій половині XIX ст. Українські землі у складі Російської імперії в 1900–1914 рр.

1. Скориставшись хитким становищем Речі Посполитої, 1772 р. Росія, Австрія і Пруссія здійснили її Перший поділ, унаслідок якого Галичину було приєднано до володінь австрійських Габсбургів. (А)

2. Емський указ імператора Олександра II 1876 р., був інструментом для нищення українського культурного та наукового життя. Його наслідком стало закриття Південно-Західного відділу Російського географічного товариства, який влада вважала осередком «українофільства» та сприймала як загрозу для цілісності імперії через українськознавчі дослідження його членів. (Д)

3. Під час «Весни народів», низки європейських революцій 1848–1849 рр., уряд монархії Габсбургів, враховуючи настрої селян, змушений був остаточно ліквідувати панщину в Австрійській імперії: в Галичині – у квітні 1848 р., на Буковині – у серпні 1848 р., на Закарпатті – 1853 р. Селяни отримали особисту свободу та право власності на землю за викуп. (Б) 

4. Революція 1905–1907 рр. у Російській імперії стала першим масштабним досвідом легальної політичної боротьби для українців Наддніпрянщини. Маніфест 17 жовтня 1905 р., підписаний Миколою II під тиском загального страйку, змусив самодержавство піти на демократичні поступки, що дозволило вперше видавати українську пресу (газети «Хлібороб», «Рада»), легалізувати партії та мати парламентське представництво в Державній Думі. (Г)

Правильна відповідь: 1 – А, 2 – Д, 3 – Б, 4 – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в 1900–1914 рр.

У Києві 1913 р. перед судом постав єврей М. Бейліс, звинувачений у ритуальному вбивстві дванадцятирічного Андрія Ющинського.

Та в ході судового процесу, попри тиск із боку найвищих владних кіл Петербургу та місцевих чорносотенців, Бейліса було виправдано через брак доказів.

Справа викликала великий громадський резонанс.

Фабрикація «справи Бейліса» давала змогу владі, яка підтримала ініціативу монархістів-антисемітів, переконати суспільство в необхідності й надалі залишати євреїв обмеженими у правах і перешкодити скасуванню межі єврейської осілості.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині XIX ст.

Основними причинами аграрного перенаселення в Наддніпрянській Україні наприкінці XIX ст. були: високий рівень природного приросту населення («демографічний вибух») та збереження великого поміщицького землеволодіння за малоземелля селян.

Селянські наділи після реформи 1861 р. зазвичай були невеликими й не відзначалися високою родючістю. Також землю наділяли не у власність, а в користування, селяни за неї сплачували викуп.

Через традицію ділити землю між синами, селянські наділи з кожним поколінням зменшувалися.

Низький рівень агрокультури не сприяв високій врожайності на малих ділянках.

Промисловість не потребувала такої кількості надлишкової робочої сили із села. 

Ці чинники призвели до масової бідності та вимушеної трудової міграції українців, найчастіше на Далекий Схід і до Сибіру.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині XIX ст.

Про колоніальний статус українських земель у складі Російської імперії у ХІХ ст. свідчить відсутність політичного та економічного суверенітету. Ці землі було повністю інтегровано в політичну та економічну систему Росії, і вони втратили будь-які ознаки самостійності.

Управління тут здійснювали за загальноімперськими зразками, було зуніфіковано адміністративно-територіальний поділ українських земель (генерал-губернаторства, губернії).

Наддніпрянщина стала аграрно-сировинною базою імперії: основна частина сільськогосподарської продукції та сировини вивозили, а промислові товари завозили з Росії.

Україна слугувала транзитним коридором, не отримуючи прибутків від зовнішньої торгівлі.

Попри індустріалізацію окремих районів, де переважала видобувна й металургійна промисловість, загалом українські землі залишалися аграрно відсталими регіонами, де українці становили меншість у містах.

Заборона використання української мови (Валуєвський циркуляр, Емський указ), відсутність українських шкіл, українськомовних кафедр в університетах – ці заходи було спрямовано на нищення національної ідентичності українців.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ – на початку ХХ століття.

Олександр Мурашко є автором картини «Дівчина в червоному капелюсі», зображеної на фото Б.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Культура України кінця XVIII століття – першої половини ХІХ століття.

У завданні наведено зображення таких картин: А – «Дівчина з Поділля» Василя Тропініна, Б – «Карпатська мати» Василя Касіяна, Г – «Святочне Ворожіння» Миколи Пимоненка. В – «Катерина» Тараса Шевченка. Картину написано на тему його однойменної поетичної поеми влітку 1842 року в Санкт-Петербурзі.

Правильна відповідь – В.

Отже, на фото зображено автопортрети Тараса Шевченка в різні роки його життя. Саме портрет під літерою Г був створений митцем відразу після викупу його з кріпацтва. Інші портрети були створені у більш зрілому віці: за часів перебування у Петербурзі і в засланні. До того ж знання портретного зображення під літерою Г передбачено Програмою ЗНО.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в 1900–1914 рр.

Ідентифікація дає змогу визначити, що на фото зображено П. Чубинського, В. Антоновича, В. Винниченка, М. Міхновського.

Серед запропонованих постатей автором брошури «Самостійна Україна» був М. Міхновський.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.

В уривку історичного документа відображено програмові засади Кирило-Мефодіївського братства – першої української таємної політичної організації, заснованої наприкінці 1845 – на початку 1846 року у Києві Василем Білозерським, Миколою Гулаком, Миколою Костомаровим, Пантелеймоном Кулішем та ін.

Погляди братчиків викладено у «Книзі буття українського народу», «Статуті Слов’янського братства св. Кирила і Мефодія», «Записці».

У наведеному фрагменті визначено мету діяльності товариства – досягнення незалежності України як рівноправного члена демократичної федерації слов'янських народів.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст. Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст. Українські землі у складі Російської імперії у другій половині XIX ст.

1. 1833–1837рр. – у Львові  діяло громадсько-культурне об’єднання «Руська трійця», одним із найвагоміших здобутків якого стало видання першого українського фольклорно-літературного альманаху «Русалка Дністровая». Звеличення визвольної боротьби, поетизація народних героїв, романтизація подвигів козацтва, ствердження етнічної і духовної спільності галичан з усім українським народом – усе це сприяло пробудженню соціальної і національної свідомості підавстрійських українців. (А)
2. 1846–1847рр. – у Києві діяла українська таємна політична організація Кирило-Мефодіївське братство. Братчики прагнули відродження України як незалежної республіки у федеративній спілці слов’янських народів; сформулювали ідею месіанства України; пропагували знищення самодержавства, скасування кріпосного права й суспільних станів й утвердження демократичних прав і свобод. (Б)
3. 1848–1851 рр. – у Львові діяла перша легальна політична організація українців  Головна руська рада (ГРР). Її члени вимагали від центрального уряду поділу Галичини за етнічним принципом на Східну (українську) і Західну (польську), об’єднання Східної Галичини, Буковини й Закарпаття в одну автономну одиницю, викладання у школах українською мовою. Найбільших успіхів ГРР досягла у культурно-просвітницькій сфері. (В)
4. 1873–1876рр. – у Києві діяв Південно-Західний відділ Російського географічного товариства, заснований діячами Київської громади для вивчення історії, етнографії, географії, економіки Правобережної України. Відділ став центром українського наукового та культурного життя Наддніпрянщини. (Г)

Правильна відповідь: 1 – А, 2 – Б, 3 – В, 4 – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Австро-Угорщини у другій половині XIX ст.

На фото зображено Івана Франка, поета, письменника, філософа, політика й громадського діяча, співзасновника першої української політичної партії – Русько-української радикальної партії (1890 р.).

У програмі партії було закріплено необхідність економічних змін на основі «наукового соціалізму», здобуття демократичних прав і свобод, визначено шлях парламентської боротьби.

Уперше в українському русі члени партії висунули й аргументували ідею єдності українських земель і політичної самостійності України.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії у другій половині XIX ст.

Цей уривок є положенням Паризького мирного договору 1856 р., який завершив Кримську війну (1853–1856 рр.).

Цю війну розв’язала Росія, утілюючи план розширення свого впливу на південь.

Супроти неї виступила коаліція держав: Османська імперія, Франція, Велика Британія і Сардинія.

Росія програла війну через системну відсталість імперії: технологічну, логістичну, економічну.

Паризький мир позбавив Росію права мати  на Чорному морі військовий флот, а також фортеці й прибережні арсенали. Також Російська імперія повернула Османській анексовані під час війни території й відмовилася від будь-яких претензій на Молдовське князівство, Валахію та південну Бессарабію.

Договір зафіксував поразку російського царату, підірвав його престиж на міжнародній арені та зупинив російську експансію на Балканах на кілька десятиліть.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Австро-Угорщини у другій половині XIX ст.

Ця фраза – частина кантати, якою у Самборі зустрічали імператора Франца Йосифа I під час його візиту до Галичини 1880 р. 

У кантаті описано індустріальний бум у регіоні.

Завдяки галицьким родовищам нафти в районі Борислава та Дрогобича Австро-Угорщина посідала третє місце у світовому нафтовидобутку після США та Російської імперії. Недаремно регіон здобув славу «Галицької Каліфорнії».

Однак промисловий розвиток був однобоким і стосувався переважно галузей із видобутку та первинного перероблення сировини: озокериту, солі й деревини.

Галичину часто називали «внутрішньою колонією» Габсбургів через нерівномірний розподіл капіталу та ресурсів.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.

Ілюстративне поле марки містить номінал і рік її випуску, написи Енеїда, 1769–1838, а також стилізоване зображення героїв твору – козаків у човні.

Автор поеми «Енеїда» – Іван Котляревський.

Саме в «Енеїді» І. Котляревського критики вбачають паралель між мандрами Вергілієвого героя після падіння Трої та поневіряннями запорожців після ліквідації Січі Катериною II. Хоча античні сюжети лише епізодично перегукуються з козацькою історією, у творі надзвичайно колоритно та з гумором змальовано щоденне життя й побут тогочасного суспільства.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії в другій половині XIX ст.

Київська громада (Стара громада) – це організація української інтелігенції другої половини ХІХ ст., члени якої здійснювали культурно-просвітницьку діяльність і стали провідниками національного відродження.

До її складу входило загалом приблизно 200 осіб, з-поміж яких були: історик, археолог, етнограф Володимир Антонович; історик, фольклорист, публіцист, громадський діяч Михайло Драгоманов; науковець-етнограф, поет і журналіст, юрист Павло Чубинський.

Діячі, причетні до Громади, видавали книги українською мовою, організовували народні школи, здійснювали наукові дослідження, які доводили українську окремішність.

Правильна відповідь: 2, 4, 6.

ТЕМА: Українські землі у другій половині XVIII ст. Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.

1. За результатами російсько-турецької війни 1806–1812 рр. до Російської імперії відійшла Бессарабія – історико-географічний регіон між річками Дністер, Прут і гирлом Дунаю (Г).
2. За результатами російсько-турецької війни 1787–1791 рр. до Російської імперії відійшли землі між Південним Бугом і Дністром (Д).
3. За результатами російсько-турецької війни 1768–1774 рр. Росія отримала вихід до Чорного моря, землі між Дніпром і Південним Бугом (А). 
4. У Маніфесті 1783 р. імператриці Катерини II йшлося про ліквідацію Кримського ханства та його приєднання до Росії. Перед анексією територія Кримського ханства охоплювала Кримський півострів, частину Північного Причорномор’я і Приазов’я, Тамань і Кубань – землі на схід від Керченської протоки (Б).

Правильна відповідь: 1 – Г, 2 – Д, 3 – А, 4 – Б.

ТЕМА: Культура України у другій половині XIX – на початку XX ст.

На фото зображено Соломію Крушельницьку – легенду оперної сцени, яка тріумфально гастролювала в різних куточках світу, але постійно наголошувала на своєму українському походженні.

Дебютувавши на варшавській сцені в опері «Аїда», Крушельницька стала примадонною Варшавського театру.

Після виступу оперної діви в оновленій версії «Мадам Батерфляй» твір здобув світове визнання, а її почали називати «найчарівнішою Чіо-Чіо-Сан».

Також Соломія блискуче виступала у вагнерівських операх – особливо публіка шаленіла від її Брунгільди з «Валькірії».

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Австро-Угорщини в 1900–1914 рр.

В Австро-Угорській імперії 1907 р. було проведено виборчу реформу, яка суттєво змінила правила виборів на західноукраїнських землях.

На зміну курійній системі, коли депутатів обирали в межах чотирьох курій або станів та за якої існував майновий ценз, було запроваджено загальне виборче право.

Насправді воно було відносно загальним, оскільки право голосу отримали лише чоловіки віком від 24 років, а право бути обраними – від 30 років. 

Однак ця реформа розширила політичні права значної кількості українців імперії Габсбургів.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині XIX ст.

Наведено витяг з Емського указу 1876 р. імператора Олександра II, одного із заходів імперської мовної політики заборон стосовно українців.

Указом, зокрема, було заборонено друкувати книжки українською мовою, улаштовувати концерти з українськими піснями чи театральними виставами, ввозити на територію Російської імперії книжки українською мовою без особливо дозволу.

Указ призвів до згортання діяльності громад – напівлегальних організацій національно свідомої української інтелігенції, закриття Південно-Західного відділу Російського географічного товариства й газети «Киевский телеграф», а також вислання за межі України деяких українських діячів.

Ці дії мали на меті ліквідацію будь-яких проявів національної ідентичності українців.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.

Уніфікація адміністративного устрою Російської імперії на початку XIX ст. передбачала повну ліквідацію залишків автономії українських земель Гетьманщини та Слобідської України та інтеграцію їх у загальноімперську систему.

Територію Лівобережжя та Слобожанщини, подібно до інших українських регіонів у складі імперії, було поділено на губернії (Чернігівську, Полтавську, Харківську), які утворювали Малоросійське генерал-губернаторство на чолі з російською адміністрацією.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст. Українські землі у складі Австро-Угорщини в другій половині XIX ст.

1. Зважаючи на настрої селян під час «Весни народів», низки європейських революцій 1848–1849 рр., уряд монархії Габсбургів змушений був остаточно ліквідувати панщину в Австрійській імперії: у Галичині – у квітні 1848 р., на Буковині – у серпні 1848 р., на Закарпатті – 1853 р. Селяни отримали особисту свободу та право власності на землю за викуп (Г).
2. Проголошення 1890 р. в стінах Галицького крайового сейму «нової ери» – спроби українсько-польського порозуміння за участі австрійського уряду та українських громадських діячів Наддніпрянщини – стало наслідком низки процесів, зокрема загострення відносин між Австро-Угорщиною та Російською імперією. За умов потенційного конфлікту з Росією, відсутність чи хоча б ослаблення українсько-польського протистояння в Галичині було цілковито в інтересах монархії Габсбургів (В).
3. Під владою монархії Габсбургів на кінець XVIII ст. опинилася значна частина західноукраїнських земель: Галичина 1772 р. відійшла внаслідок першого поділу Речі Посполитої, Буковина – 1774 р., Закарпаття ще раніше належало Угорщині. Австрійська монархія усвідомлювала потребу змін в адміністративному, соціально-економічному становищі новоприєднаних територій. Реформами Марії Терезії та Йосифа II в дусі «освіченого абсолютизму» було модернізовано край: ліквідовано особисту залежність селян, обмежено панщину, зрівняно в правах греко-католицьку церкву з римо-католицькою і впроваджено початкову освіту рідною мовою. Ці заходи послабили польський вплив, покращили становище селян і греко-католицького духовенства, сприяли національному пробудженню українців (Д).

4. У 30-х – 40-х рр. XIX ст. відбулося піднесення українського національного руху в Галичині. Його центром став Львів, де діяло громадсько-культурне об’єднання «Руська трійця», одним із найвагоміших здобутків якого стало видання 1837 р. першого українського фольклорно-літературного альманаху «Русалка Дністровая». Звеличення визвольної боротьби, поетизація народних героїв, романтизація подвигів козацтва, ствердження етнічної і духовної спільності галичан з усім українським народом – усе це сприяло пробудженню соціальної і національної свідомості підавстрійських українців і спричинило цензурну заборону видання. Основну частину накладу конфіскували, альманах внесли до списку забороненої літератури, упорядників піддали політичному переслідуванню, що негативно позначилося на їхньому житті (А).

Правильна відповідь: 1 – Г, 2 – В, 3 – Д, 4 – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині XIX ст.

На фото зображено Володимирський собор (м. Київ). 

Зведення храму приурочили до дев’ятисотої річниці хрещення Русі. 

У день святого рівноапостольного князя Володимира 15 (27) липня 1862 р., у присутності великої кількості духовенства і вірян, митрополит Київський і Галицький Арсеній заклав перший камінь майбутнього храму, який було побудовано в неовізантійському стилі. 

Урочисто освятили храм 1896 р.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII – в першій половині XIX ст.

Після підступного руйнування Запорозької Січі російськими військами у 1775 р. частина козаків перейшла на землі під владою турецького султана. У гирлі Дунаю вони заснували Задунайську Січ.

Задунайці були зобов’язані нести прикордонну службу та брати участь у військових кампаніях Османської імперії, зокрема у війнах проти Російської імперії та в каральних походах проти народів, що виборювали незалежність.

Під час російсько-турецької війни 1828–1829 рр. частина козаків на чолі з кошовим отаманом Йосипом Гладким, забравши військову канцелярію та скарбницю, перейшла на бік російської армії. У відповідь турецький уряд жорстоко розправився з тими, хто залишився, а Задунайську Січ було остаточно зруйновано.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.

Наприкінці XVIII – на початку ХІХ ст. українські селяни брали активну участь у колонізації Півдня України.

Це був процес активного заселення та господарського освоєння земель, які перейшли під контроль Російської імперії після ліквідації Запорозької Січі 1775 р. і Кримського ханства 1783 р. та низки російсько-турецьких війн.

В освоєнні Півдня інтереси українського суспільства збіглися з інтересами російського імперського експансіонізму. Запровадження податкових і соціальних пільг, наявність вільних земель спонукали українських селян до участі в колонізації регіону.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Культура України в другій половині XIX – на початку XX ст. Встановлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

1. Картина Івана Труша «Портрет Лесі Українки» – 1900 р. Твір, виконаний у характерній імпресіоністичній манері, вважають одним із найкращих прижиттєвих зображень поетеси. (Б)
2. Картина Олександра Мурашка «Дівчина в червоному капелюсі» – 1902–1903 рр. У цьому полотні художник майстерно поєднує елементи імпресіонізму з реалістичним підходом до портретного живопису. (В)
3. Естамп (літографія) Василя Касіяна «Карпатська мати» – 1923 р. Графіка із зображенням гуцульської жінки в традиційному середовищі вирізняється експресивним стилем і глибоким психологізмом. (А)
4. Одна з найвідоміших робіт Василія Тропініна − «Дівчина з Поділля». Чистоту й святковість образу на картині підтримує відтворений з особливою любов’ю національний стрій дівчини. (Д)

Правильна відповідь: 1 – Б, 2 – В, 3 – А, 4 – Д.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст. Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст. Українські землі у складі Російської імперії в другій половині XIX ст. Українські землі у складі Австро-Угорщини в другій половині XIX ст.

На портретах зображено:

А Михайла Драгоманова, історика, фольклориста, публіциста, громадського діяча. За «політичну неблагонадійність» його звільнили з посади викладача Київського університету. Після звільнення він виїхав до Женеви, де заснував першу вільну українську друкарню та видавав журнал «Громада»

Б Володимира Антоновича, історика, археолога, етнографа, лідера Київської громади

В Миколу Лисенка, композитора, хорового диригента, педагога, збирача пісенного фольклору, громадського діяча

Г Миколу Костомарова, засновника Кирило-Мефодіївського братства, автора його програмного документа «Книга буття українського народу»

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Культура України кінця XVIII – першої половини XIX ст.

Автором цитованого листа є Тарас Шевченко. Подорожуючи Україною, він зробив багато замальовок, ескізів, етюдів, начерків та малюнків, що навело його на думку створити періодичне видання під назвою «Живописна Україна». Розпочавши роботу над виданням, Шевченко звертається листовно до різних осіб з проханням допомогти йому.

У кінці 1844 року в Петербурзі вийшов єдиний випуск видання «Живописна Україна» із шістьма офортами (гравюрами) Шевченка: «Дари в Чигирині 1649 року», «Судня рада», «Старости», «Видубицький монастир», «Казка» та «У Києві».

Репродукцію офорта «Дари в Чигирині 1649 року» («Дари Богданові й українському народові») позначено буквою А.

Темою гравюри був фатальний для України вибір, унаслідок якого вона згодом потрапила в залежність від Московії.

На передньому плані зображено послів: турецького, польського і російського, що чекають на прийом у Хмельницького з подарунками для гетьмана й козацького війська. Три фігури послів є своєрідними метафорами трьох варіантів вибору для України.

На другому плані малюнка зображено козацьку раду, гетьмана, а поряд – Богуна з розведеними руками, бо саме він був проти єднання із царем московським.

До офорта є підпис: «Одначе рада (оприче славного лицаря Богуна) присудила єднать Царя Московського».

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Австро-Угорщини в 1900–1914 рр. Україна в роки Першої світової війни. Початок Української революції.

1. Кирило Трильовський – громадсько-політичний діяч Галичини, засновник патріотичної руханково-пожежної організації «Січ», члени якої займалися не лише спортивно-оздоровчою діяльністю, але й просвітництвом у середовищі галицької молоді (Д).
2. Кость Левицький – співзасновник Української національно-демократичної партії, очільник Головної української ради, голова Державного секретаріату (уряду) ЗУНР (А).
3. Дмитро Донцов – лідер Союзу визволення України, ідеолог українського інтегрального націоналізму, філософ, публіцист і громадський діяч, що ідейно сформував і загартував  покоління національно свідомої української молоді, яка боролася зі зброєю в руках (В).
4. Євген Коновалець – учасник боїв за гору Маківка, ініціатор створення Галицько-Буковинського куреня січових стрільців – однієї з найбоєздатніших частин Армії УНР, лідер Української військової організації (УВО), перший голова Проводу Організації українських націоналістів (ОУН) (Б).

Правильна відповідь: 1 – Д, 2 – А, 3 – В, 4 – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст. Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.

1. Після придушення польського (Листопадового) повстання 1830–1831 рр. царський уряд ухвалив рішення розформувати Кременецький єзуїтський колегіум і на його базі створити Імператорський університет у Києві. Урочисто відкритий у день рівноапостольного князя Володимира заклад мав сприяти імперській політиці русифікації населення Правобережжя. Однак Київський університет став провідним осередком науки та громадсько-політичної думки в Україні. Адже його викладачі та студенти часто були активними учасниками нелегальних груп й організацій, що суперечило колонізаторській політиці царизму (В).
2. Зважаючи на настрої селян під час «Весни народів», низку європейських революцій 1848–1849 рр., уряд монархії Габсбургів змушений був остаточно ліквідувати панщину в Австрійській імперії: у Галичині – у квітні 1848 р., на Буковині – у серпні 1848 р., на Закарпатті – 1853 р. Селяни отримали особисту свободу та право власності на землю за викуп (Д).
3. Криза феодально-кріпосницької системи, поширення західноєвропейських ідей Просвітництва, відсутність громадянських свобод – це чинники, які активізували опозиційні рухи у Російській імперії на початку ХІХ ст. Під впливом французько-російської війни 1812 року та закордонних походів російської армії в середовищі військовиків виникли таємні революційні організації, серед яких – Південне товариство. Його члени під гаслами ліквідації самодержавства, скасування кріпацтва, встановлення республіканського ладу підняли повстання Чернігівського полку, яке тривало з 29 грудня 1825 р. до 3 січня 1826 р. (Г).
4. Одним із найвагоміших здобутків громадсько-культурного об’єднання «Руська трійця» стало видання 1837 року першого українського фольклорно-літературного альманаху «Русалка Дністровая». Звеличення визвольної боротьби, поетизація народних героїв, романтизація подвигів козацтва, ствердження етнічної та духовної спільності галичан з усім українським народом – усе це сприяло пробудженню соціальної та національної свідомості підавстрійських українців і спричинило цензурну заборону видання (А).

Правильна відповідь: 1 – В, 2 – Д, 3 – Г, 4 – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині XIX ст.

Дані діаграми свідчать про різке скорочення кількості видань українською мовою з 1863 р. Саме тоді міністр внутрішніх справ Російської імперії Петро Валуєв у таємному розпорядженні (циркулярі) до цензурних комітетів наказав припинити друк освітньої, духовної та наукової літератури українською мовою.

Причиною появи Валуєвського циркуляра вважають антиросійське Січневе повстання 1863 р., під час якого на Правобережжі поляки поширювали прокламації із закликом до українського народу підтримати відновлення триєдиної Речі Посполитої. Владу також непокоїло зростання українофільських настроїв поміж інтелігенції та активізація громадівського руху.

Хоча Валуєвський циркуляр не був юридичним актом, його неухильно застосовували на практиці. Тому протягом наступних семи років вийшло друком лише 23 книжки українською.

Дію Валуєвського циркуляра було розширено 1876 р. так званим Емським указом імператора Олександра II, який практично повністю забороняв видання та ввезення на територію імперії книжок українською мовою.

Імператор Микола II «Маніфестом…» від 17 жовтня 1905 р. фактично скасував Емський указ.

«Маніфест про скасування кріпосного права» 1861 року не вплинув на зміни кількості українськомовних видань.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.

Під час революційних подій 1848–1849 рр., відомих під назвою «Весна народів», західноукраїнська інтелігенція та уніатське духовенство створили у Львові першу політичну організацію – Головну руську раду (ГРР), яка марно домагалася від центрального уряду відокремлення Східної Галичини (української) від Західної (польської) і перетворення її на автономний край.

Головні здобутки ГРР – вихід галицьких українців на політичну арену та офіційне утвердження їхньої самобутності, адже ГРР досягла успіхів саме в національній культурно-просвітницькій сфері. 

Було започатковано видання першої української газети «Зоря Галицька»; розпочато будівництво Народного дому у Львові; відкрито кафедру української мови та літератури у Львівському університеті; засновано Галицько-руську матицю, яка видавала популярні книжки для народу; скликано Собор руських учених – перший з’їзд діячів української культури, науки та освіти.

Після поразки революції та повернення до абсолютизму в Австрійській імперії ГРР було розпущено 1851 року.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII – в першій половині XIX ст.

Наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст. у Наддніпрянщині розгорталися масові селянські повстання, спричинені посиленням кріпосного гніту, збільшенням панщини, запровадженням нових повинностей, зростанням натурального і грошового податків тощо.

Найбільших масштабів селянський рух набув на Поділлі під проводом Устима Кармалюка (1813–1835 рр.).

Потужними були повстання військових поселенців у Чугуєві (1819 р.) і Шебелинці (1829 р.). Сподіваючись зменшити витрати на утримання армії та водночас збільшивши її чисельність, влада частину державних селян зробила військовими поселенцями. Селяни ставали фактично довічними солдатами, які поєднували регулярну військову службу із сільськогосподарською працею.

Повстання мали стихійний, локальний характер і були жорстоко придушені урядовими військами.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII – в першій половині XIX ст.

В уривку йдеться про поширення й розвиток торгівельно-візницького чумацького промислу, який досяг найбільших масштабів наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.

Тоді чумацтво побутувало майже на всій території сучасної України. На сході його межі проходили річкою Оскіл до впадіння її в річку Сіверський Донець і далі по ньому; на півночі – річкою Сейм до впадіння її в річку Десну і далі Десною до впадіння її в річку Дніпро, а від Києва – на Радомишль, Житомир, Острог; на заході – до передгір'їв Карпат і до річки Дністер; на півдні – аж до узбережжя Азовського і Чорного морів.

Промисел полягав у доправленні вантажів (солі, риби, збіжжя тощо) для продажу на великі відстані з використанням возів, запряжених волами.

Чумацтво відігравало важливу роль у розвитку економічних зв’язків між українськими землями до появи залізниць і парового судноплавства.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Культура України в другій половині XIX – на початку XX ст. Українські землі в складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст.

У варіанті відповіді 1 зображено Михайла Драгоманова. Він обстоював ідеї федералізму, автономії України та демократичних свобод. Через свої опозиційні погляди до самодержавства був засланий за кордон, де проживав у Женеві.

У варіанті відповіді зображено Миколу Лисенка, основоположника української класичної музики та засновника національної композиторської школи. Він автор відомих опер, зокрема «Тарас Бульба», «Наталка Полтавка» та «Енеїда».

У варіанті відповіді 3 зображено Павла Чубинського, автора слів українського національного гімну «Ще не вмерла України...». За свою проукраїнську діяльність Чубинського заслала російська влада.

У варіанті відповіді 4 зображено Михайла Вербицького, композитора та греко-католицького священника. Він автор музики державного гімну України «Ще не вмерла України...». Вербицького вважають одним із засновників української професійної музики в Галичині.

Правильна відповідь: 1 – В, 2 – А, 3 – Б, 4 – Д.

ТЕМА: Українські землі в Російській імперії кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.

Правильна відповідність між організаціями та цитатами з їхніх програмних документів:

• 1 – Г (Південне товариство декабристів) У цитаті викладено основні тези «Руської правди» Павла Пестеля: Росія як «єдина та неподільна» держава (заперечення автономії України) та скасування кріпацтва.

• 2 – В (Братство тарасівців) Це уривок із «Credo молодих українців» (1893 р.). Текст відображає перехід від культурництва («так званого українофільського руху») до політичної боротьби за повне національне визволення.

• 3 – Б (Стара Київська громада) Цитата передає дух хлопоманства та культурницької праці 1860-х років. Члени Громад вважали народ джерелом сили й зосереджувалися на просвіті та етнографії, вірячи у «велику працю на українській ниві».

• 4 – А (Кирило-Мефодіївське братство) Це класичне формулювання ідей із «Книги буття українського народу» та Статуту братства: християнська мораль, слов'янська федерація (конфедерація) та ліквідація станів.

Правильна відповідь: 1 – Г, 2 – В, 3 – Б, 4 – А.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії в 1900-1914 рр.

Українську народну партію заснував 1902 року Микола Міхновський.

Вона першою відкрито проголосила ідею повної незалежності України.

У програмному документі «Самостійна Україна» Микола Міхновськийобґрунтовував необхідність створення незалежної української держави.

Інші партії виступали за автономію України у складі федеративної Росії.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської та Австро-Угорської імперій у другій половині ХІХ ст.

Варіант відповіді Б не підходить, оскільки промисловий переворот у Російській імперії розпочався в 30-40 рр. ХІХ ст.

Особисту залежність селян в Австрійській імперії було скасовано 1780–1782 рр. реформою Йосифа II. У Російській імперії кріпацтво було скасоване 1861 р. реформою Олександра II. Варіант В не підходить.

Загальне виборче право в Австрійській імперії було запроваджено 1907 р. Варіант відповіді Г не підходить.

Українські землі приваблювали іноземних інвесторів у другій половині ХІХ ст. На західноукраїнських землях були нафта й ліс, Наддніпрянщина розвивала кам’яновугільну промисловість і металургію, це була вигідна інвестиція, тому на українські землі в другій половині ХІХ ст. почав надходити іноземний капітал.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині XIX ст. Українські землі у складі Австро-Угорщини в другій половині XIX ст.

Ювілейну монету присвячено 200-річчю від дня народження Михайла Вербицького – українського композитора, громадського діяча, хорового диригента, священника Української греко-католицької церкви, автора музики Державного Гімну України.

Ілюстрацією до тексту на цьому слайді презентації  також була монета із зображенням Павла Чубинського – етнографа, фольклориста, поета, громадського й культурного діяча, автора тексту Гімну України «Ще не вмерла України...».

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині XIX ст.

Валуєвський циркуляр та Емський указ були в Російській імперії заходами мовної політики щодо українців. Оскільки мова була основним елементом формування і збереження української ідентичності, влада заборонами намагалася приборкати цей процес.

Циркуляр 1863 р. міністра внутрішніх справ П. Валуєва про заборону друкування українською мовою наукових, навчальних і релігійних книжок було спрямовано на приборкання українського руху, представників якого звинувачували в поширенні серед українців «сепаратистських задумів». Упровадження циркуляра супроводжувалося закриттям недільних шкіл.

Емський указ 1876 р. імператора Олександра ІІ забороняв друкувати книги українською мовою, улаштовувати концерти з українськими піснями чи театральними виставами, ввозити без особливо дозволу на територію Російської імперії книжки українською мовою.

Указ призвів до згортання діяльності громад – напівлегальних організацій національно свідомої української інтелігенції, закриття Південно-Західного відділу Російського географічного товариства й газети «Киевский телеграф», вислання окремих українських діячів.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.

Передумовою описаних змін в українському суспільному та громадському житті були революційні події 1848–1849 рр. у Європі, відомі як «весна народів».

Революція активізувала національно-визвольні рухи підкорених народів імперієї Габсбургів, зокрема українців.

Західноукраїнська інтелігенція та уніатське духовенство створили у Львові Головну руську раду (ГРР) – політичну організацію, яка безуспішно домагалася від центрального уряду відокремлення Східної Галичини від Західної (польської) і перетворення її на окремий автономний край.

Український національно-визвольний рух досяг успіхів саме в культурно-просвітницькій сфері. Було започатковано видання першої української газети «Зоря Галицька», розпочато будівництво Народного дому у Львові, відкрито кафедру української мови та літератури при Львівському університеті, засновано Галицько-руську матицю, яка видавала популярні книжки для народу, скликано Собор руських учених – перший з’їзд діячів української культури, науки та освіти.

Попри поразку революція сприяла зростанню національної свідомості й формуванню української нації.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в 1900–1914 рр.

В уривку йдеться про наслідки впровадження «Маніфесту…» імператора Миколи II від 17 жовтня 1905 р., яким він дарував громадянські права підданим імперії, що сприяло короткочасному розквіту українського національного життя.

Насамперед ці позитивні зміни були пов’язані зі скасуванням Емського указу 1876 р.

У Наддніпрянщині було розгорнуто мережу товариств «Просвіта», з’явилися українські періодичні видання, серед яких – перша українськомовна газета «Хлібороб», щоденна газета «Громадська думка» («Рада»), кафедри українознавства тощо.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст. Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII – в першій половині XIX ст. Українські землі у складі Російської імперії в другій половині XIX ст. Українські землі у складі Австро-Угорщини в другій половині XIX ст.

На портретах зображено:

1 – засновника Кирило-Мефодіївського братства, автора його програмного документа «Книга буття українського народу» Миколу Костомарова (Г)

2 – Павла Чубинського, за безпосередньої участі якого було засновано Південно-Західний відділ Російського географічного товариства – впливову наукову установу, що стала центром українофільського руху Наддніпрянщини (В)

3 – лідера товариства «Руська трійця» Маркіяна Шашкевича, який уперше виголосив промову українською мовою, що ознаменувало перехід до культурницького етапу національного відродження на західноукраїнських землях (Д)

4 – Івана Франка – засновника й ідеолога Русько-української радикальної партії, яка була першою українською політичною партією (Б)

Правильна відповідь: 1 – Г, 2 – В, 3 – Д, 4 – Б.

ТЕМА: Українські землі в складі Австрійської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст. Українські землі в складі Австро-Угорщини в другій половині XIX ст.

1. З огляду на настрої селян під час «Весни народів», низку європейських революцій 1848–1849 рр., уряд монархії Габсбургів змушений був остаточно ліквідувати панщину в Австрійській імперії: у Галичині – у квітні 1848 р., на Буковині – у серпні 1848 р., на Закарпатті – 1853 р. Селяни отримали особисту свободу та право власності на землю за викуп (варіант відповіді Г).

2. Проголошення 1890 р. в стінах Галицького крайового сейму «нової ери» – спроби українсько-польського порозуміння за участі австрійського уряду й українських громадських діячів Наддніпрянщини – стало наслідком низки процесів, зокрема, загострення відносин між Австро-Угорщиною і Російською імперією. За умов потенційного конфлікту з Росією, відсутність чи хоча б ослаблення українсько-польського протистояння в Галичині було цілковито в інтересах монархії Габсбургів (варіант відповіді В).

3. Під владою монархії Габсбургів на кінець XVIII ст. опинилася значна частина західноукраїнських земель: Галичина 1772 р. відійшла внаслідок першого поділу Речі Посполитої, Буковина – 1774 р., Закарпаття ще раніше належало Угорщині  (варіант відповіді Д).

Австрійська  монархія усвідомлювала потребу змін в адміністративному, соціально-економічному становищі новоприєднаних територій. Реформами Марії Терезії та Йосифа II в дусі «освіченого абсолютизму» модернізовано край: ліквідовано особисту залежність селян, обмежено панщину, зрівняно в правах греко-католицьку церкву з римо-католицькою і впроваджено початкову освіту рідною мовою. Ці заходи послабили польський вплив, покращили становище селян і греко-католицького духовенства, сприяли національному пробудженню українців.

4. У 30-х – 40-х рр. XIX ст. відбулося піднесення українського національного руху в Галичині. Його центром став Львів, де діяло громадсько-культурне об’єднання «Руська трійця», одним із найвагоміших здобутків якого стало видання 1837 р. першого українського фольклорно-літературного альманаху «Русалка Дністровая». Звеличення визвольної боротьби, поетизація народних героїв, романтизація подвигів козацтва, ствердження етнічної і духовної спільності галичан з усім українським народом – усе це сприяло пробудженню соціальної і національної свідомості підавстрійських українців  й спричинило цензурну заборону видання. Основну частину накладу конфіскували, альманах внесли до списку забороненої літератури, упорядників піддали політичному переслідуванню, що негативно позначилось на їхніх життях (варіант відповіді А).

Правильна відповідь: 1 – Г, 2 – В, 3 – Д, 4 – А.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.

На поштовій марці стилістично зображений сюжет твору «Енеїда».

Саме в «Енеїді» вбачають аналогію між мандрами Вергілієвого Енея після зруйнування греками Трої та поневіряннями запорожців після знищення Запорозької Січі Катериною II.

Хоча античні події та герої лише епізодично нагадують окремі події та діячів із козацької історії, проте у творі яскраво, колоритно, з гумором змальовано життя і побут українського козацтва.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії в другій половині XIX ст.

Марко Кропивницький в Єлисаветграді 1882 року збирає трупу під назвою «Товариство акторів» – із цього моменту розпочався розквіт професійного театру в Україні. До складу «театру корифеїв» входили брати Тобілевичі (псевдоніми: Іван Карпенко-Карий, Миколи Садовський, Панас Саксаганський), Михайло Старицький, Марія Заньковецька та інші.

Українським митцям у важких умовах XIX століття в Російській імперії вдалося обстояти власний голос, власну мову й посісти окреме місце в розмаїтті світового театру, збагативши  його національною автентикою.

Правильна відповідь: 1, 3, 5.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст. Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст. Українські землі в складі Російської імперії в другій половині XIX ст.

Б 1798 р. – видання в Петербурзі перших трьох частин «Енеїди» Івана Котляревського

А 1837 р. – видання в Будапешті альманаху «Русалка Дністровая»

Г 1840 р. – перше видання в Петербурзі «Кобзаря» Тараса Шевченка

В 1861 р. – видання в Петербурзі першого українського журналу «Основа»

Правильна відповідь: Б, А, Г, В.

ТЕМА: Українські землі в складі Австрійської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст. Українські землі в складі Російської імперії в другій половині XIX ст.

1 – Б: «весна народів» – революційний рух 1848-1849 рр., який охопив більшість країн Європи. В його основі було закладено ідеї ліберальних конституційних реформ, ліквідації старих феодальних порядків і побудови національних держав.

2 – Г: громадівський рух – національно-культурний рух в Наддніпрянській Україні наприкінці 1850–1890-х рр., спрямований на відродження української освіти, науки, культури та формування національної свідомості українців в умовах імперського панування.

3 – А: Братство тарасівців – перша українська політична організація, члени якої 1892 року здійснили подорож до Канева й на могилі Тараса Шевченка поклялися поширювати серед українського народу самостійницькі ідеї і боротися за незалежність України. Братство тарасівців було перехідною сходинкою від громадівського руху до організації національних українських партій.

4 – В: Київська козаччина – масовий селянський рух 1855 року під час Кримської війни, поштовхом до якого стало оприлюднення маніфестів царського уряду  про створення державного ополчення, у разі вступу до якого селяни сподівалися на звільнення від кріпацтва. Рух охопив частину повітів Київської губернії. Селяни повсюдно відмовлялися виконувати панщину й вимагали записати їх у козаки. Виступ було жорстоко придушено.

Правильна відповідь: 1 – Б, 2 – Г, 3 – А, 4 – В.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії в 1900–1914 рр.

Євген Чикаленко – унікальна постать українського національного руху. Успішний агроном і землевласник, він спрямовував величезні власні кошти на фінансування українських культурних проєктів, чи не найважливішим із яких була перша щоденна газета Наддніпрянської України «Громадська думка»  (згодом «Рада»). «Рада» стала голосом українського руху й готувала українську інтелігенцію до боротьби за національне визволення.

На початку 1917 року Чикаленко став одним з ініціаторів створення Української Центральної Ради.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в складі Австро-Угорщини в другій половині XIX ст.

В українських регіонах Австро-Угорщини – Галичині, Закарпатті, Буковині – у другій половині XIX ст. виник великий надлишок робочої сили.

Малоземелля, економічна залежність від великих землевласників і лихварів призводили до того, що збіднілі селяни були вимушені продавати свої наділи.

Розвиток залізничного транспорту забезпечив приплив дешевих і якісних товарів західної промисловості до українських земель. Більшість місцевих виробників, не витримавши жорсткої конкуренції, закрили свої виробництва. Безробіття та зубожіння стали масовим явищем.

Уряди США, Канади, Бразилії, Аргентини й інших країн із величезними сільськогосподарськими ресурсами й браком робочої сили заохочували масовий приплив працездатних людей. Сотні тисяч українців стали емігрантами.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Культура України кінця XVIII – першої половини XIX ст.

Автором цитованого листа є Тарас Шевченко. Подорожуючи Україною, він зробив багато зарисовок, ескізів, етюдів, начерків,  малюнків, що навело його на думку створити періодичне видання під назвою «Живописна Україна».

Розпочавши роботу над виданням, Шевченко звертається листовно до різних осіб із проханням про допомогу.

Наприкінці 1844 року в Петербурзі вийшов перший і останній випуск видання «Живописна Україна» з такими шістьма офортами (гравюрами) Шевченка: «Дари в Чигирині 1649 року», «Судня рада», «Старости», «Видубицький монастир», «Казка» та «У Києві».

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.

У цитованому документі відображено засади діяльності Кирило-Мефодіївського братства (1846–1847 рр.) – української таємної політичної організації, заснованої в Києві Василем Білозерським, Миколою Гулаком, Миколою Костомаровим, Пантелеймоном  Кулішем тощо.

Основне завдання братства полягало в побудові майбутнього суспільства на засадах християнської моралі через здійснення реформ. Братчики прагнули створення демократичної федерації суверенних слов'янських республік на чолі з Україною. Вони виступали за знищення царизму, скасування кріпосного права та станів, забезпечення рівноправності всіх слов'янських мов, розвиток культури й освіти.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в кінці XVII – першій половині XVIII ст.

На реверсі монети в центрі зображено портрет Кирила Розумовського – останнього гетьмана Війська Запорозького.

Розумовський прагнув зберегти традиційний козацький устрій Гетьманщини й докладав зусиль до розбудови її автономії: провів адміністративну, судову, військову реформи, запровадив Генеральне зібрання козацької старшини для обговорення важливих справ і проєктів державних реформ тощо.

Його прагнення призначати полковників на власний розсуд і підтримувати дипломатичні відносини із сусідніми державами викликали занепокоєння в Петербурзі. Після приходу до влади Катерини II гетьманство було ліквідовано 1764 року.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.

На землях колишньої Лівобережної Гетьманщини та Слобожанщини на початку ХІХ століття (у 1802 році) було остаточно сформовано три основні губернії.

1 – Чернігівська губернія: охоплювала північну частину Лівобережжя.

5 – Полтавська губернія: охоплювала південну частину Лівобережжя.

3 – Харківська губернія: (тривалий час мала назву Слобідсько-Українська, з 1835 року — Харківська).

Правильна відповідь: 1, 3, 5

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава). Руські удільні князівства в складі іноземних держав у другій половині XIV – першій половині XVI ст. Українські землі в складі Речі Посполитої в другій половині XVI ст. Українські землі в складі Російської імперії в 1900–1914 рр.

Послідовність понять відповідно до перебігу соціально-економічних процесів:

В Полюддя – процес збирання князем із дружиною данини у формі натурального оброку з підлеглого населення в Русі (Київській державі). Після древлянського повстання в Х ст. княгиня Ольга регламентувала обсяг данини й визначила пункти для її збирання, відмовившись від полюддя.

Б Вотчина – спадкова земельна власність князів, бояр та інших членів панівної верхівки в Русі-Україні (Київській державі) й середньовічній Україні. Власник вотчини мав право передати її в спадок, продати, обміняти, поділити тощо. Перші вотчини виникають з другої половини XI ст. До того земля перебувала в колективній власності панівної верстви.

Г Фільварок – форма господарювання, багатогалузеве господарство, зорієнтоване на виробництво сільськогосподарської продукції для продажу. У фільварках використовували працю кріпаків, а пізніше – найману працю. У XV ст. фільварки вперше зʼявилися на українських землях, які перебували в складі Королівства Польського. Тут сільське господарство поступово переорієнтовували на потреби європейського ринку. На українських землях, які були в складі Великого князівства Литовського, фільваркова система господарювання набула поширення із середини XVI ст.

А Відруб – земельний наділ, який мав право отримати селянин у приватну власність за умовами аграрної реформи, розпочатої 1906 року Петром Столипіним.

Правильна відповідь: В, Б, Г, А.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст. Українські землі в складі Російської імперії в другій половині XIX ст.

Основною рисою економічного життя ХІХ ст. в українських землях став активний розвиток ринкового господарства. Зростання товарного виробництва сприяло формуванню спеціалізації регіонів.

2. Правобережжя було регіоном вирощування цукрового буряку й переважання цукробурякового виробництва. У пореформений період розміри посівів цукрового буряку зросли більш ніж уп'ятеро, а цукрові заводи  виробляли понад 80 % цукру від загальноросійського обсягу.

4. Південна Україна була регіоном поширення торгівельного зернового господарства – звідси постачали хліб до центральних губерній Російської імперії та забезпечували 90 % експорту зерна. Для покращення вивезення зерна та інших сільськогосподарських продуктів до чорноморських портів збудували 1865 року першу залізницю від Одеси до Балти.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в складі Австро-Угорщини в другій половині XIX ст.

Народовці, на противагу москвофілам, обстоювали ідею етнокультурної та національної єдності українців у Російській та Австро-Угорській імперіях, виступали за розвиток єдиної української мови на основі народної говірки. Їхня діяльність була спрямована на пробудження національної свідомості української молоді, піднесення освітнього рівня народу.

Москвофіли шукали захисту від полонізації в національно-політичній орієнтації на Російську імперію. Вони не визнавали існування українського народу та його мови. Використовували для письма «язичіє» – штучну мову, в основі якої була старослов’янська мова з домішками елементів російської та староукраїнської мов, українізмів і полонізмів. Москвофіли вважали, що для простолюдина достатньо лише трьох книг – молитовника, псалтиря, катехизису.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII- в першій половині XIX ст.

Програмні положення товариства викладено в «Книзі буття українського народу», автором якої був професор Київського університету Микола Костомаров.

У цьому творі автор описує бачення українською інтелігенцією перебігу національної історії та стверджує віру у відродження України як незалежної республіки у федеративній спілці слов’янських народів. Братчики сформулювали ідею месіанства України й української нації. Вони передбачили знищення самодержавства, скасування кріпосного права й суспільних станів, утвердження демократичних прав і свобод.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.

Політика Росії, спрямована на поступове витіснення корінного населення, спричинила кілька хвиль еміграції кримських татар. Найбільших утисків вони зазнавали під час російсько-турецьких воєн: влада побоювалася, що кримські татари підтримають османські війська. Кримці сповна відчули тягар війни й упереджене, нерівноправне ставлення до себе.

Період 1783–1883 рр. історики назвали «чорним століттям»: зруйнована державність; примусові відселення з прибережних регіонів, зокрема й за межі Криму; демографічні втрати; занепад культури; релігійні утиски.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в складі Австро-Угорщини в 1900–1914 рр.

В умові тестового завдання зазначено «початок XX ст.». Прочитавши варіанти відповідей, можна зробити висновок, що йдеться про період, коли західноукраїнські землі перебували в складі Австро-Угорської імперії.

Національне відродження в цьому регіоні розпочалося ще в 1830-х роках із діяльності «Руської трійці» – представників «покоління будителів». Починаючи з 1848 року, з утворенням Головної руської ради, українці боролися за поділ Галичини на Східну (українську) та Західну (польську), проте австрійська влада відмовлялася виконати цю вимогу.

Певне порозуміння з поляками було започатковане 1890 року через політику «нової ери», однак вона виявилася нетривалою. Вже на початку XX ст. українські студенти висунули вимогу створення окремого українського університету у Львові, але австрійська влада не погодилася на це. У 1901–1902 роках відбулася так звана «сецесія» – українські студенти бойкотували навчання у Львівському університеті й вирішили продовжувати освіту в університетах Відня, Праги, Кракова.

Попри перешкоди, активність українців у цей період сприяла розвитку «Просвіти», розширенню мережі кооперативних організацій, заснуванню спортивно-пожежних товариств і скаутського товариства «Пласт». Важливим здобутком стало й те, що австро-угорський парламент погодився на впровадження загального виборчого права для чоловіків, які досягли 24 років.

Правильна відповідь: 2, 3, 5.