Історія України

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Повстання під проводом У. Кармалюка.

Повстання під проводом Устима Кармалюка в першій половині ХІХ ст. було проявом поширення в Наддніпрянщині антикріпосницького руху.

Діяльність Кармалюка була спрямована проти кріпосного права та поміщицького свавілля. Це був стихійний соціальний протест, що тривав понад 20 років (1813–1835).

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ ст. Територіально-адміністративний устрій Нової (Підпільненської) Січі. «Паланка».

Паланка – це адміністративно-територіальна, військова та судова одиниця Вольностей Війська Запорозького Низового. Найбільш чітко ця система сформувалася в період існування Нової (Підпільненської) Січі (1734–1775 рр.).

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст. Гетьманування І. Мазепи. Перебіг подій національно-визвольної акції гетьмана І. Мазепи.

На поданій карті зображено територію України на початку XVIII століття, а позначені на ній події характеризують діяльність гетьмана Івана Мазепи

На карті зображені Лівобережна Гетьманщина, район національно-визвольного повстання на Правобережжі під керівництвом С. Палія та хід бойових дій на українських землях під час Північної війни (1700–1721 рр.).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. XVII ст. Чигиринські походи турецько-татарського війська.

Уривок описує оборону Чигирина під час так званих Чигиринських походів турецько-татарських військ у 1677 та 1678 роках.

Чигирин був столицею Гетьманщини за часів Богдана Хмельницького і зберігав це символічне значення навіть після його смерті, будучи ключовим стратегічним центром на Правобережжі.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. XVII ст. Гетьманування І. Виговського. Ухвалення Гадяцьких пунктів. Московсько-українська війна.

Внутрішня та зовнішня політика гетьмана І. Виговського сприяла розгортанню боротьби козацької старшини за гетьманську булаву.

Період гетьманування Івана Виговського (1657–1659 рр.) став початком етапу, відомого як Руїна, і був позначений гострою внутрішньою боротьбою.

1. Виговський, будучи представником старшинської еліти, прагнув відновити та зміцнити її права, обмежені за Богдана Хмельницького.

2. Він зіткнувся із сильною опозицією з боку частини реєстрового та низового козацтва і запорожців (на чолі з Я. Барабашем і М. Пушкарем), які виступали проти посилення старшинського табору та зближення з Річчю Посполитою. Це призвело до громадянської війни 1658 року.

Відповідь – В.

ТЕМА: Початок Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. Національно-визвольна війна українського народу. Б. Хмельницький. Іллінська церква в Суботові.

На зображеному малюнку Тараса Шевченка відтворено образ Іллінської церкви в селі Суботів, яка була родовою церквою-усипальницею гетьмана Богдана Хмельницького.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Зміни в соціально-економічному житті. «Панщина».

У цьому уривку йдеться про панщину.

Панщина — це примусова й безоплатна праця залежних селян на землі феодала (пана, шляхтича) за допомогою власного інвентарю.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Виникнення Запорізької Січі. Дмитро Вишневецький.

Діяч, якому історики приписують роль «степового короля» та надання перших організаційних форм козаччині, є Дмитро Вишневецький.

Дмитро Вишневецький (Байда) був одним із перших відомих козацьких ватажків і князів. На початку 1550-х років він збудував на острові Мала Хортиця укріплення (замок-фортецю), яке вважається прототипом Запорозької Січі.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Берестейська церковна унія. Утворення греко-католицької церкви.

Берестейську церковну унію укладено в 1596 р.

Берестейська церковна унія 1596 року — це акт об'єднання частини православної Київської митрополії, яка перебувала на території Речі Посполитої, з Римо-католицькою церквою.

Головний зміст унії полягав у створенні нової церковної структури — Уніатської Церкви (згодом названої Українською Греко-Католицькою Церквою, УГКЦ), яка зберігала східний (візантійський) обряд, але визнавала верховенство Папи Римського та основні догмати католицизму.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.). Боротьба Польщі та Литви за Галицько-Волинську спадщину.

Етапи історичного розвитку, викладені літописцем, стосуються литовців.

Уривок "...а з часом всю руську землю перейняв у татар у своє володіння і став володіти її широкими просторами..." – Характеризує процес територіальної експансії Великого князівства Литовського у XIV столітті (за князів Гедиміна, Ольгерда, Вітовта).

Відповідь – В.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст. Розвиток культури та освіти Київської Русі. Здобутки в галузі архітектури та образотворчого мистецтва. Мозаїки Богоматері Оранти та Христа Вседержителя із Софійського собору в Києві.

Давньоруські мозаїки, фрагменти яких зображено на фото, є елементом оздоблення Софійського собору в Києві.

Найвідоміші мозаїчні образи собору — це Богоматір Оранта (Нерушима Стіна) у центральній апсиді та Христос-Вседержитель (Пантократор) у центральному куполі.

Мозаїка — це вид монументального живопису, що створюється шляхом набирання зображення з окремих, щільно припасованих один до одного кольорових шматочків твердих матеріалів (найчастіше смальти).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Князювання Данила Романовича. Внутрішня та зовнішня політика Данила Романовича.

Обидва вислови приписуються князю Данилу Галицькому.

«Не личить держати нашу батьківщину крижевникам (хрестоносцям)». Цей вислів «Галицько-Волинський літопис» приписує Данилу Галицькому після того, як його війська у 1238 році розгромили Добжинський орден (хрестоносців, або «крижевників») і відвоювали місто Дорогичин.

«Не дам півотчини своєї, але поїду до Батия сам». Ця фраза також належить Данилу Галицькому і відображає його рішення поїхати до столиці Золотої Орди (до хана Батия) у 1245–1246 роках. Цей вчинок був вимушеним дипломатичним кроком, який дозволив зберегти Галицько-Волинське князівство від прямого монгольського знищення, хоча й ціною визнання васальної залежності.

Відповідь – В.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Причини та сутність політичної роздробленості Київської Русі.

Виникнення самостійних політичних центрів на Русі в XII — на початку XIII ст. було наслідком процесу політичної роздробленості.

Політична роздробленість Київської Русі - це період розпаду держави на окремі удільні князівства. Цей процес тривав з XII до початку XIII століття. Причинами роздробленості були міжусобні війни, розвиток вотчинного землеволодіння та відсутність чіткої системи престолонаслідування.

Ключовою подією вважається смерть Мстислава Великого в 1132 році. Після чого давньоруська держава остаточно розпадається на окремі частини. Наслідком роздробленості Русі стало формування окремих (удільних) князівств, що ставали новими економічними та політичними центрами. 

Відповідь – Б.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Князювання Ярослава Мудрого. Значення та наслідки внутрішньополітичної діяльності князів доби.

Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Правління Ярославичів.

Метою Ярослава Мудрого, було убезпечити державу від князівських міжусобиць та зберегти єдність Київської Русі.

Заповіт, відомий як «Ряд Ярославів», мав на меті встановити чіткий порядок успадкування влади. Ярослав усвідомлював, що боротьба за київський престол між його синами може розвалити державу, тому він віддав головний престол у Києві старшому сину Ізяславу, а менші уділи — іншим синам, відповідно до їхнього віку.

Після смерті Ярослава владу фактично розділили три його старші сини — Ізяслав, Святослав і Всеволод. Цей союз проіснував досить довго, забезпечуючи стабільність та спільне управління державою.

Відповідь – А.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Князювання Володимира Великого. Запровадження християнства як державної релігії.

На мініатюрі, відображено подію, пов'язану з діяльністю великого київського князя Володимира Святославича.

Мініатюра, зображує хрещення князя Володимира або, в ширшому сенсі, Хрещення Русі .

Відповідь – Б.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Зовнішньополітична діяльність князя Святослава. Значення та наслідки зовнішньополітичної діяльності князів доби.

У цьому випадку йдеться про наслідки військових походів великого князя Святослава Ігоревича, що правив у 964–972 рр.

Завдяки походам на Волгу (проти Хозарського каганату), на Дунай (проти Болгарського царства) йому вдалося розширити кордони держави за рахунок приєднання до Русі земель племен в’ятичів, уличів і тиверців.

Відповідь – В.

ТЕМА: Стародавня історія України. Поширення землеробства й скотарства на землях України. Господарське життя носіїв трипільської культури.

Зазначена характерна риса – освоєння міді для виготовлення знарядь праці та утвердження відтворюючих форм господарювання – притаманні періоду енеоліту.

Це легко визначити завдяки двом головним ознакам цього періоду:

1. Освоєння нового матеріалу — міді. Це був перший метал, який почали використовувати для виготовлення знарядь.

2. Утвердження відтворювальних форм господарювання (землеробства та скотарства).

Сама назва «енеоліт» (мідно-кам’яний вік) вказує на поєднання використання каменю та міді, що є характерною рисою епохи.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в умовах політичної та економічної лібералізації суспільства (1953–1964 рр.). Лібералізація суспільно-політичного життя УРСР в середині 1950–1960-х рр.: припинення масових репресій, реабілітація. Виникнення руху «шістдесятників», дисидентського руху наприкінці 1950 – початку 1960-х рр. «Лібералізація», «Політична реабілітація», «відлига», «раднаргоспи», «Шістдесятники», «Дисидентство».

Ключові в джерелі словосполучення-маркери допомагають визначити, що:

• першому поняттю «лібералізація» відповідає джерело зі словами-маркерами: «по-більшовицькому засудити і викорінити… культ особистості»;
• другому поняттю «дисидентство» відповідає джерело зі словами-маркерами: «завдання полягає в підготовці народу до нового масового руху за національну свободу», «для такої праці потрібні… натхненне слово з вірою у перемогу»;
• третьому поняттю «шістдесятники» відповідає джерело зі словами-маркерами: «поетів тоді називали формалістами за шукання своєї індивідуальності», за шукання істини…, за опір, протистояння офіційній літературі та всьому апарату будівничих казарм»;
• четвертому поняттю «реабілітація» відповідає джерело зі словами-маркерами: «зняти з обліку спец поселення і звільнити… виселених з Криму в 1944 р.».

Відповідь: 1–Д, 2–Г, 3–В, 4–А.

ТЕМА: Повоєнна відбудова та розвиток України в 1945 – початку 1950-х рр. Відбудова промисловості.

ТЕМА: Україна в умовах політичної та економічної лібералізації суспільства (1953–1964 рр.). Зміни в промисловості та сільському господарстві.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.). Політико-ідеологічна криза радянського ладу в Україні (середина 1960 – початок 1980-х рр.).

Розпад Радянського Союзу та відродження незалежності України. Початок «перебудови».

Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді. Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у джерела виділяємо ключові слова-маркери, словосполучення, що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – події, зображені/відображені на плакатах.

Перший плакат пропагує рішення ХХVІ з’їзду КПРС, що відбувся у 1981 р. Додатковою підказкою є зображення генерального секретаря Л. Брежнєва, що вказує на період «застою».

Другий плакат є пропагандою однієї з надпрограм, яка була ініційована М. Хрущовим.

Третій плакат створений у роки перебудови (1985–1991 рр.), коли радянське керівництво на чолі з М. Горбачовим стало проводити політику гласності.

Четвертий плакат закликає до відбудови зруйнованого в роки Другої світової війни.

Відповідь: 1–Г, 2–В, 3–Д, 4–Б.

ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 рр.). Неп в УСРР. Відбудова народного господарства. Неп та її складові, процес стабілізації економічного і соціального життя в Україні. «Індустріалізація».

Розвиток України в 1929–1938 рр. Радянська модернізація в Україні. Сутність і наслідки політики колективізації в Україні. «Колективізація».

Завдання передбачає перевірку сформованості понятійного апарату для характеристики соціально-економічного життя УСРР в 1920–1930-ті рр.

Об’єднання селянських господарств у великі підприємства шляхом примусового усуспільнення землі, реманенту та худоби – це колективізація.

Створення великого машинного виробництва в усіх галузях господарства, насамперед у промисловості – це індустріалізація.

Тверда норма обсягів натурального відрахування державі частки продукції, виробленої селянськими господарствами – це продподаток.

Форма господарювання в державних підприємствах на основі фінансової самостійності в умовах збереження централізованого керівництва – госпрозрахунок.

Відповідь: 1–Д, 2–Б, 3–Г, 4–А.

ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст. Основні явища і процеси розвитку культури цього періоду, творчі здобутки видатних вітчизняних науковців і митців. М. Костомаров, М. Максимович, М. Остроградський, В. Каразін.

В. Каразін набув слави винахідника, агронома і метеоролога. Але найбільшої слави він зажив, ставши ініціатором відкриття Харківського університету.

М. Остроградський уславився як математик. Був членом Петербурзької, Паризької, Римської та Туринської академії наук.

М. Максимович зажив слави етнографа, укладача збірок українських народних пісень. Став першим ректором Київського університету.

М. Костомаров був визначним істориком, автором праць з історії козацтва. Крім того, від був одним з активних членів Кирило-Мефодіївського братства.

Відповідь: 1–Б, 2–В, 3–А, 4–Д.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст. Місце Гетьманщини в міжнародних відносинах тогочасної Європи. Віленське російсько-польське перемир’я.

Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. Гетьманування І. Виговського. Ухвалення Гадяцьких пунктів. Гетьманування Ю. Хмельницького. Андрусівський договір. Поділ Гетьманщини. Чигиринські походи турецько-татарського війська.

1-Б. Ухвалення Гадяцьких пунктів (1658 р.)

Початок війни Московського царства проти Гетьманщини

2-А. Чигиринські походи турецько-татарських військ (1677, 1678 рр.)

Знелюднення частини Правобережної України, руйнація козацької столиці

3-В. Укладення Андрусівського договору (1667 р.)

Поділ території Гетьманщини між Річчю Посполитою та Московським царством

4-Г. Підписання Віленського перемир’я (1656 р.)

Пошук Б. Хмельницьким нових союзників у боротьбі з Річчю Посполитою

Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–В, 4–Г.

ТЕМА: Стародавня історія України. Поява та розселення людей на території України. Заснування античних міст-колоній у Північному Причорномор’ї та Криму. Місце розташування античних міст-колоній Північного Причорномор’я та Криму (Тіра, Ольвія, Пантікапей, Херсонес).

Літера В вказує на місце розташування Ольвії — найважливішої грецької колонії в Нижньому Побужжі, у дельті річок Гіпаніс (Південний Буг) та Борисфен (Дніпро). заснована вихідцями з Мілету.

Літера Б вказує на місце розташування Тіри — міста, що знаходилося на правому березі Дністровського лиману, на території сучасного Білгорода-Дністровського. Це також північне узбережжя Чорного моря.

Літера Г вказує на місце розташування Херсонеса — стародавнього міста-держави, що знаходилося в південно-західній частині Кримського півострова, на території сучасного Севастополя.

Літера Д вказує на місце розташування Пантікапея — давньогрецького поліса, столиці Боспорського царства, який існував на місці сучасної Керчі. Він розташований на Керченському півострові.

Зайвий варіант. Літера А вказує на місце розташування Ніконія — давньогрецького поселення, яке розташовувалося на березі Дністровського лиману, неподалік від Тіри. Це також північне узбережжя Чорного моря.

Відповідь: 1–В, 2–Д, 3–Г, 4–Б.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності. Заснування Збройних Сил.

6 грудня 1991 р. – це дата заснування Збройних Сил України.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу та відродження незалежності України. Проведення референдуму та виборів Президента України.

Поштовхом до міжнародного визнання України як незалежної держави стало проведення Всеукраїнського референдуму 1 грудня 1991 р. на підтвердження Акта проголошення незалежності України. Проголошення незалежності не завжди означає автоматичне визнання нової держави світовим співтовариством. Наприклад, Придністров’я, Абхазія, Південна Осетія, проголосивши в різний час свою незалежність, не стали повноправними суб’єктами міжнародних відносин, під якими розуміють сукупність економічних, політичних, культурних, міждержавних стосунків як на дво- і багатосторонній основі, так і в межах світових і регіональних організацій, на підґрунті яких складається система міжнародного порядку. Характер участі суверенної країни в міжнародних відносинах залежить від зовнішньої політики, яку проводить держава. При цьому, проведення самостійної зовнішньої політики можливо лише за умов визнання світом незалежності держави.

Нагадаємо, що, згідно з чинним на той час законодавством, питання про реалізацію права народу України на самовизначення виходило за межі компетенції Верховної Ради УРСР і мало вирішуватися виключно всеукраїнським референдумом. Тому того ж дня (24 серпня 1991 р.), крім Акта проголошення незалежності України, Верховна Рада УРСР ухвалила постанову «Про проголошення незалежності України», якою, зокрема, передбачалося проведення 1 грудня 1991 р. всеукраїнського референдуму на підтвердження Акта проголошення незалежності України. Саме проведення референдуму та його результати (90,32  % виборців підтримали ідею незалежності України) надавали рішенню Верховної Ради УРСР про проголошення незалежності України легітимності (законності) як в очах українського суспільства, так і в очах світового співтовариства. Реакція останнього не забарилася: протягом грудня незалежну Україну визнало 68 держав світу, у тому числі й Росія та США. У 1992 р. Україну визнало ще 64 держави. На середину 1990-х рр. незалежність нашої держави визнали понад 130 країн світу, а 106 країн налагодили з Україною дипломатичні відносини. Нині Україну як суверенну державу визнали 174 країни світу і 171 встановила з нею дипломатичні відносини.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.). Спроби економічних реформ у другій половині 1960-х рр.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «реформа… в плані розширення самостійності підприємств і товарно-грошових відносин між ними», «позитивний вплив на розвиток економіки у восьмій п’ятирічці» – допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про реформи, запроваджені Головою уряду СРСР О. Косигіним у 1965–1970 рр.

 Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.). Стан промисловості та сільського господарства. Тенденції розвитку соціальної сфери.

Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дозволяють отримати уявлення про думки та настрої людей у певний час. Карикатури коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Однак слід пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні позиції, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, почасти спираючись на певні стереотипи. Тому слід особливу увагу звертати на правила інтерпретації й аналізу карикатури. У загальному вигляді інтерпретація та аналіз передбачають відповіді на такі запитання:

• Які персонажі, предмети, речі, зображено на карикатурі?
• Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображає карикатура?
• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подає карикатура?
• Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
• Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
• Чи спотворені реальні історичні події карикатурою?

Отже, карикатура, відповідно до умови завдання, присвячена одному з негативних явищ радянської дійсності. Карикатура містить достатньо інформації, аби обрати правильний варіант відповіді. Хвалькувато-веселе обличчя одного з персонажів, ланцюжок сосисок, що тягнеться від прохідної комбінату та підпис карикатури у вигляді прямої мови: «А я тут неподалік працюю, на м’ясокомбінаті» – це художні засоби, за допомогою яких карикатурист акцентував увагу глядача на явищі розкрадання державного майна, так званого «несунства». Найхарактернішою рисою «застою», без сумніву, був розквіт подвійної моралі: офіційної, публічної, й іншої – для себе, що виправдовувала аморальні незаконні способи задоволення потреб. Нечуваного розмаху набули крадіжки на підприємствах. Майже кожен пересічний громадянин епохи «застою» був «несуном». Виносили все: від болтів, гайок, інструментів, устаткування до продуктів харчування та побутових товарів. Керівництво підприємств намагалося запобігти «несунам» через створення пропускних пунктів, міжвідомчої охорони тощо. Проте це не давало бажаних результатів, а фраза «я це принесу з роботи» вважалася цілком нормальною, природною й не викликала осудження оточення, рідних і близьких.

Жодним чином ця карикатура не є історичним джерелом, що відображає інші явища радянської дійсності: низьку якість обслуговування в торгівельних закладах, технологічну відсталість харчової промисловості або пияцтво на робочому місці.

Таким чином, аналіз карикатури внеможливлює інші правильні варіанти відповіді, окрім варіанта – «розкрадання державного майна на робочих місцях».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.). Стан промисловості та сільського господарства.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «ліквідувати Українську Раду народного господарства», «ліквідувати Українську Раду народного господарства економічних районів УРСР» – допомагають визначити, що вказане в джерелі рішення є складовою політики згортання хрущовських реформ. Це рішення було ухвалене у 1965 р. і передбачало ліквідацію горизонтальної системи управління народним господарством і відновлення вертикальної.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в умовах політичної та економічної лібералізації суспільства (1953–1964 рр.). Лібералізація суспільно-політичного життя УРСР в середині 1950–1960-х рр.: припинення масових репресій, реабілітація. «Політична реабілітація».

Масова політична реабілітація розпочалася після засудження культу особи Сталіна на ХХ з’їзді КПРС у 1956 р. Ініціатором засудження став М. Хрущов, а період перебування його при владі отримав назву «відлига», основним змістом якої став процес десталінізації.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Повоєнна відбудова та розвиток України в 1945 – початку 1950-х рр. Відбудова промисловості.

Ключове словосполучення-маркер у джерелі – «в процесі відбудови було повернення до довоєнної моделі розвитку» – допомагає визначити правильну відповідь: розвиток базових галузей промисловості за рахунок ресурсів сільського господарства. Так наприкінці 1920-х – у 1930-ті рр., коли відбувалася форсована індустріалізація, вона супроводжувалась насильницькою колективізацією, яка забезпечувала ресурсами розвиток промисловості.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна під час Другої світової та Великої Вітчизняної воєн (1939–1945 рр.). Визволення України.

Знання цієї події передбачено програмою ЗНО. Визволення всієї території України (у межах сучасних кордонів) від німецьких окупантів та їхніх союзників відбулося 28 жовтня 1944 р.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна під час Другої світової та Великої Вітчизняної воєн (1939–1945 рр.). Перебіг найважливіших військових подій 1941–1945 рр. (Корсунь-Шевченківська наступальна операція).

Карикатура, відповідно до умови завдання, присвячена подіям Другої світової війни на українських землях.

Що із зображеного на карикатурі дозволяє правильно виконати завдання? По-перше, елементи схематизованої карти (ріка Дніпро, міста Канів, Біла Церква, Богуслав, Звенигородка, Шпола) дають можливість чіткої локалізації місця подій. Це – Правобережна Україна. По-друге, на карикатурі зображено А. Гітлера в стані переживання за своє життя, якому загрожує зашморг, що затягується навколо скупчення нацистських свастик. Зображена петля символізує оточення, «котел», у якому опинилися війська нацистської Німеччини (до речі, не в перший і не в останній раз) завдяки наступальним діям військ Червоної армії. По-третє, підпис на карикатурі – «безумовне позначення» – означає, що оточені гітлерівські дивізії будуть остаточно розгромлені. Цим карикатурист намагався передати трагізм ситуації для німецьких військ, яка склалася в результаті проведення радянськими військами наступальної операції. По-четверте, позначення на карикатурі лінії фронту внеможливлює інші правильні відповіді, окрім варіанта – «Корсунь-Шевченківська операція».

Відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі (1921–1939 рр.). Українські землі у складі Польщі. Політика урядів Польщі в українських землях. «Осадництво».

Завдання передбачає перевірки сформованості понятійного апарату для розкриття теми «Західноукраїнські землі у 1920–1930-ті рр.».

Осадництво – це політика планомірного заселення українських земель військовими та цивільними колоністами, здійснювана урядом Польщі в 1920-х рр.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Розвиток України в 1929–1938 рр. Масові репресії. Справа СВУ. С. Єфремов.

Видатний український учений, політичний діяч С. Єфремов був репресований за сфабрикованою справою «Спілки визволення України».

Відповідь – А.

ТЕМА: Розвиток України в 1929–1938 рр. Радянська модернізація в Україні. Сутність і наслідки політики форсованої індустріалізації в Україні.

Нагадаємо, що з початком першої п’ятирічки радянське керівництво шукало шляхи інтенсифікації виробництва. На листопадовому пленумі ЦК ВКП(б) 1929 р. було ухвалено рішення «будь-якою ціною прискорити розвиток машинобудування та інших галузей важкої промисловості». Саме 1929 рік мав стати, за словами Й. Сталіна, «роком великого перелому на усіх фронтах соціалістичного будівництва». Упродовж виконання плану п’ятирічки вирішено розпочати масове соціалістичне змагання трудових колективів за виробничі показники й прискорити процес індустріалізації за рахунок максимального напруження сил. Партійні органи розгорнули активну пропагандистську роботу, мобілізуючи робітників на трудові рекорди. Першочерговим гаслом такої роботи стало гасло: «Даєш п’ятирічку в чотири роки!». У 1933 р. було оголошено про дострокове виконання першої п’ятирічки – за 4 роки і 3 місяці, – а цей рік стали вважати першим роком другої п’ятирічки (1933–1937 рр.). Зображений агітаційний плакат є графічною візуалізацією згаданого гасла у вигляді математичної дії додавання: 2+2=5, де цифри «2» символізують роки першої п’ятирічки (1929–1930; 1931–1932), цифра «5» – п’ятирічний план, виконання якого й мало бути досягнуто завдяки трудовому героїзму радянських людей, який на плакаті позначено символом «+» і підписом «плюс ентузіазм робітників».

Таким чином, аналіз складових частин плакату внеможливлює інші правильні варіанти відповіді, окрім варіанта – «джерел індустріалізації».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 рр.). Політика «коренізації» в УСРР (українізація). Причини та наслідки «українізації».

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «нинішньої політики більшовиків я вбачаю чергову їхню поступку стихійні силі українського національного руху», «послідовний і політичний захід з метою оволодіння силою цього руху», «зміцнення своїх позицій в Україні» – допомагають визначити, що йдеться про  політику коренізації, яка здійснювалася в Україні у вигляді українізації.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 рр.). Входження УСРР до складу СРСР.

У цьому випадку завдання передбачає знання 1922 р., коли УСРР увійшла до складу СРСР.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Український державотворчий процес (1918–1920 рр.). Більшовицький режим в Україні. Внутрішня політика урядів УСРР. «Воєнний комунізм».

Завдання передбачає перевірку сформованості знань складових політики, яку проводили різні уряди на українських землях у 1918–1920 рр.

Зазначені складові чітко вказують на заходи Ради Народних Комісарів УСРР.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Український державотворчий процес (1918–1920 рр.). Утворення ЗУНР. Прихід до влади Директорії. Акт злуки УНР та ЗУНР.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «віднині зливаються в одне… Галичина, Буковина, Закарпаття і Придніпровська Україна – в одну Велику Україну», «Віднині Український народ… має змогу об’єднати всі зусилля своїх синів для створення нероздільної незалежної Української Держави» – допомагають визначити, що уривок є частиною Акта Злуки УНР і ЗУНР. Відповідно, Ф. Швець виголосив промову з приводу підписання Акта Злуки.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українська революція. Революційні події в Україні в 1917 – на початку 1918 р. Еволюція поглядів політичних сил України в питанні самовизначення українців. Політика Української Центральної Ради в умовах загострення конфлікту з Тимчасовим урядом.

Одним з провідних напрямів діяльності Української Центральної Ради були відносини з Тимчасовим урядом Росії. Виступаючи за автономію України в складі демократичної федеративної Росії, Українська Центральна Рада намагалася знайти компроміс щодо термінів реалізації національних прав українського народу. Про це свідчать переговори Української Центральної Ради з Тимчасовим урядом Росії та положення ІІ Універсалу Української Центральної Ради.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні. Перебіг воєнних дій на території України.

Отже, на карті зображені події Першої світової війни на українських землях 1916 р. На це вказують напрями дій військ і лінії фронтів. Зокрема, на схемі відображено успішний наступ російського Південно-Західного фронту, що отримав назву Брусиловський прорив, коли російські війська повернули собі частину території, яку втратили в 1915 р.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі на початку ХХ ст. Становище промисловості та сільського господарства.

На початку ХХ ст. на Галичину припадало 5 % світового видобутку нафти. Нафтовидобуток випереджав інші галузі промисловості краю. У нафтопромислах було зайнято понад 6 тис. працівників. Ця галузь була привабливою для іноземних інвестицій, що надавало їй додаткові стимули розвитку.

Відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії в другій половині ХІХ ст. Політизація національного руху й утворення перших політичних партій: Русько-українська радикальна партія (РУРП). І. Франко.

На фото зображені М. Костомаров, І. Франко, Б. Грінченко та В. Антонович. Із зазначених осіб І. Франко був одним із засновників першої української політичної партії – Русько-української радикальної партії (РУРП).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Наслідки та значення подій 1848–1849 рр.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії на початку ХХ ст. Події революції 1905–1907 рр. в Україні. Діяльність українських парламентських громад у І та ІІ Державних Думах.

У цьому випадку завдання передбачає перевірити, коли вперше українці стали депутатами представницьких органів.

Уперше це відбулося під час революції 1848-1849 рр. в Австрійській імперії, коли було ухвалено конституцію і проведено вибори до віденського парламенту. Під час виборів у червні 1848 р. до парламенту було обрано 39 депутатів від Галичини і 5 від Буковини.

Представницький орган у Російській імперії – Державна дума – постала під час революції 1905–1907 рр. Перші вибори відбулися у 1906 р. Від українських губерній було обрано 102 депутата, 45 з яких утворили Українську парламентську громаду.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ – початку ХХ ст. Піднесення української культури. Розвиток архітектури. Володимирський собор у Києві.

На фото зображено Володимирський собор у Києві, визначну пам’ятку архітектури та монументального будівництва XIX ст. Зведений у псевдовізантійському стилі за проектом О. Беретті. Собор увінчано сімома золотими куполами. Храм має приосадкувату форму, куполи розташовані на широких низьких барабанах-апсидах, оперезаних віконною аркадою, центральний купол більший за всі інші. Художнє оформлення, зокрема настінні розписи, якими славиться собор, виконано під керівництвом А. Прахова відомими художниками В. Васнєцовим, М. Нестеровим, М. Пимоненком, С. Костенком, О. Курінним, С. Яремичем, В. Замирайлом, В. Котарбінським, П. Свєдомським, М. Врубелем.

Відповідь – А.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст. Політика російського царизму щодо України. Емський указ.

Ключове в джерелі словосполучення-маркер – «негайно вислати з краю Драгоманова і Чубинського» – вказує на Емський указ царя Олександра ІІ. Крім того, указ забороняв: ввозити на територію Російської імперії з-за кордону книги, написані українською мовою без спеціального дозволу; видавати українською оригінальні твори і робити переклади з іноземних мов, тексти для нот; друкувати будь-які книги українською мовою; ставити українські театральні вистави (заборону знято у 1881р.); влаштовувати концерти з українськими піснями; викладати українською мовою в початкових школах. Дозволялося видавати українською історичні літературні пам’ятки та художні твори, але лише за умови їх написання згідно з загальноросійською орфографією та отримання попереднього дозволу на публікацію від Головного управління у справах друку. Місцевій адміністрації наказувалося посилити нагляд, щоб у початкових школах не велося викладання українською мовою та щоб з бібліотек були вилучені книги українською мовою, що не відповідають зазначеним вимогам. На підставі Емського указу було закрито Південно-Західне відділення російського географічного товариства в Києві, припинено видання «Кіевского телеграфа», заборонено діяльність Громади, звільнено ряд професорів-українців з Київського університету (М. Драгоманова, Ф. Вовка, С. Подолинського, М. Зібера та ін.).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст. Реформи 60–70-х рр. ХІХ ст. і процеси модернізації в Україні. Особливості проведення реформ на українських землях.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати причинно-наслідкові зв’язки. У цьому випадку – визначати наслідки проведення реформ 1860–1870-х рр. у Російській імперії.

Ключовою реформою стало скасування кріпацтва, яке усунуло основну перепону в розвитку капіталістичних відносин. Було дано імпульс промисловому розвитку. Завдяки реформам у Російській імперії було завершено промисловий переворот, який розпочався у 1830–1840 рр.

Відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Реформи Марії Терезії та Йосифа ІІ та українські землі.

Правильна відповідь – реформи Марії-Терезії та Йосифа II 1770–1780-х рр..

У наведеному уривку Михайло Грушевський описує політику освіченого абсолютизму, яку проводив австрійський уряд наприкінці XVIII століття.

Реформи Марії-Терезії та її сина Йосифа II (1770–1780-ті роки) стали періодом «освіченого абсолютизму» в Австрійській імперії. Для українських земель (Галичини, Буковини та Закарпаття) ці перетворення мали фундаментальне значення, оскільки модернізували застарілий феодальний лад.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Поширення на Україну російського та польського суспільних рухів. «Декабристи».

Повстання Чернігівського полку наприкінці 1825 – на початку 1826 рр. було підготовлено Південним товариством декабристів.

Декабристи – це представники російського дворянства (переважно офіцери російської армії), які прагнули здійснити державний переворот для усунення самодержавства та проведення ліберальних перетворень у Росії.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ ст. Ліквідація автономного устрою Гетьманщини. Діяльність Другої Малоросійської колегії.

Діяльність Другої Малоросійської колегії було спрямовано на ліквідацію решток автономного устрою Гетьманщини.

Діяльність Другої Малоросійської колегії (1764–1786) під керівництвом Петра Румянцева була головним інструментом Катерини II для остаточного знищення української державності.

• Колегія була створена одразу після примусової відставки останнього гетьмана Кирила Розумовського.

• Її завданням було перетворити Україну на звичайну провінцію Російської імперії, де діють ті самі закони, податки та адміністративний поділ, що й у Росії.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст. Гетьманування І. Мазепи. Розвиток культури та освіти. І. Мигура. Гравюра «І. Мазепа серед своїх добрих справ».

На цій гравюрі уславлено діяльність гетьмана Івана Мазепи.

На малюнку зображено репродукцію гравюри «Іван Мазепа серед своїх добрих справ», яка була створена І. Мигурою у 1706 р.

Допомагає ідентифікувати гравюру те, що на ній зображено гетьмана І. Мазепу та його герб, а також зображені церкви, зведені його коштом.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. «Руїна». Причини та наслідки Руїни.

Нова хвиля переселенців із Правобережної та Лівобережної України пов’язана зі складними суспільно-політичними обставинами доби Руїни була характерною рисою процесу колонізації Слобідської України в другій половині XVII ст.

Друга половина XVII століття (приблизно 1660-ті – 1680-ті роки) в історії України відома як період Руїни – час гострої громадянської війни, постійних зовнішніх інтервенцій (Московія, Річ Посполита, Османська імперія, Кримське ханство) та боротьби за владу.

Причина: Нестабільність, руйнація господарства та постійна загроза життю на Правобережній і, меншою мірою, на Лівобережній Україні змушували тисячі селян, міщан і козаків шукати більш безпечні землі.

Напрямок: Цим безпечним місцем стала Слобідська Україна (Слобожанщина), яка на той час була менш заселеною і перебувала під протекторатом Московського царства, що забезпечувало відносний спокій від нападів Речі Посполитої та кримських татар (завдяки системі оборонних ліній).

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. Гетьманування І. Виговського. Ухвалення Гадяцьких пунктів.

Правильна відповідь: І. Виговського

На карті зображені межі «Князівства Руського», яке утворювалося згідно з Гадяцьким договором 1658 р. Крім того, на карті позначено перебіг основних подій українсько-московської війни 1658–1659 рр., приводом до якої стало укладення Гадяцького договору.

Конотопська битва 1659 року є ключовою подією доби гетьманування Івана Виговського (1657–1659), коли він, спираючись на Гадяцький договір (1658) з Річчю Посполитою та заручившись підтримкою Кримського ханства, вів війну проти Московського царства.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Початок Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. Національно-визвольна війна українського народу. Причини та наслідки Національно-визвольної війни.

Правильна відповідь — Г. Уривок прямо вказує на особистий конфлікт Богдана Хмельницького з підстаростою Даніелем Чаплинським, який, діючи безкарно, захопив його маєток (хутір Суботів) і погрожував його життю та сім'ї. Спроби Хмельницького домогтися справедливості у польських судах і в короля виявилися марними.

Ця подія, хоч і була особистим приводом для Хмельницького, стала безпосереднім поштовхом до повстання, яке переросло у Національно-визвольну війну (1648–1657 рр.),

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Зміни в соціально-економічному житті.

Фільварок — це форма господарювання шляхти.

Фільварок – у Польщі, Литві, Україні та Білорусії в XIV–XIX ст. багатогалузеве поміщицьке господарство, яке засновувалося на примусовій праці кріпосних селян.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Виникнення Запорізької Січі. Дмитро Вишневецький. Заснування князем Д. Вишневецьким на о. Мала Хортиця першої Січі.

Подія, яка пов’язана із зображеним на ілюстрації діячем, – це зведення на о. Мала Хортиця першої відомої Січі-фортеці.

На ілюстрації зображений князь Дмитро Вишневецький (Байда).

Дмитро Вишневецький (близько 1516 – 1563) вважається засновником першої відомої козацької фортеці (замку) на острові Мала Хортиця (1556 рік). Це укріплення стало прототипом Запорозької Січі та першою постійною базою козацтва за Дніпровими порогами для боротьби проти Османської імперії та Кримського ханства.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.). Боротьба Польщі та Литви за Галицько-Волинську спадщину. Кревська унія. Політичне становище українських земель у складі Великого князівства Литовського та інших держав до і після Кревської унії.

В уривку йдеться про Галичину.

Після укладення  Кревської унії 1385 р. та зміцнення Польського королівства, польські війська під керівництвом королеви Ядвіги відвоювали Галичину у 1387 році, остаточно включивши її до складу Польщі.

В Галичина 1370–1387 рр. перебувала під владою Угорщини, а з 1387 по 1772 рр. перебувала під владою Польщі.

Відповідь – А.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст. Розвиток суспільно-політичного та господарського життя Київської Русі. Політичний і соціальний устрій Київської Русі та Галицько-Волинської держави, становище представників різних соціальних станів. «Смерди».

Переважну більшість населення Київської Русі IX–XII ст. становили смерди.

Смерди — це основна, кількісно домінуюча категорія сільського населення Давньої Русі, яка займалася землеробством.

Відповідь – В.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст. Розвиток культури та освіти. «Билини».

Твори давньоруського героїчного епосу, що прославляють здебільшого подвиги народних героїв-богатирів і своїм сюжетом пов’язані з Києвом та князем Володимиром Святославичем, – це билини.

Відповідь – А.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Князювання Данила Романовича. Внутрішня та зовнішня політика Данила Романовича.

У 1238 р. під Дорогичином військо князя Данила Галицького завдало поразки хрестоносцям.

Данило вибив хрестоносців з міста, промовивши відому фразу: «Не личить держати нашу батьківщину крижевникам (хрестоносцям)». Ця перемога не лише повернула важливе місто, а й стала його першою значною зовнішньополітичною перемогою після повернення на Волинь, зміцнивши його позиції в боротьбі за Галичину.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Боротьба за київський стіл між Ярославичами. Значення та наслідки Любецького з’їзду.

Таке рішення було ухвалено в 1097 році на з’їзді руських князів.

Цей уривок — це рішення Любецького з'їзду князів, який відбувся у 1097 році. На з'їзді князі ухвалили принцип: «Кожен хай держить отчину свою» («кожен хай володіє своєю вотчиною»).

Це рішення мало на меті припинити міжусобиці та закріпити спадкове право володіння окремими князівствами за певними родами, що фактично започаткувало період феодальної роздробленості Київської Русі.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Внутрішньо- та зовнішньополітична діяльність князя Святослава.

Уривок описує князя з військовим типом правління, кочовим способом життя та постійними походами — усе це характерно для Святослава. Його варязьке виховання дружинниками скандинавського походження та кочовий стиль життя свідчать про поєднання європейських і азійських впливів у його політиці. Святослав постійно воював: громив ворогів, знищив Хазарський каганат, боровся з в’ятичами та Волзькою Булгарією. Саме тому історик називає його правління апогеєм героїчної доби Київської Русі.

Підказки-маркери:
– «слов’янське ім’я»,
– «варязьке виховання»,
– «кочовий спосіб життя»,
– «поєднання європейського та азіатського начал».

Відповідь – В.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Зовнішньополітична діяльність княгині Ольги.

Одним із результатів посольства великої київської княгині Ольги до Константинополя, про яке повідомляє літописець стало прийняття княгинею християнства.

У 946 р. (за іншими даними – 957 р.) році княгиня Ольга вирушила з дипломатичною місією до Константинополя, щоб укласти союз між Руссю та Візантією. Під час візиту вона прийняла християнство, ставши другим християнським володарем Русі після князя Аскольда. Хрещення Ольги мало велике значення для подальшого поширення християнства на Русі, хоча її син Святослав та більшість населення Русі залишалися язичниками. 

Остаточно християнство утвердилося на Русі лише після релігійної реформи князя Володимира Великого в 988 р.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Стародавня історія України. Поширення землеробства й скотарства на землях України. «Неоліт». Риси неолітичної революції..

Поява першого керамічного посуду є однією з ключових рис епохи неоліту. Цей період, відомий як «неолітична революція», характеризується переходом людства від привласнювального (полювання, збиральництво) до відтворювального господарства (землеробство і скотарство). Винайдення кераміки стало логічним наслідком цих змін. Кераміка — це перший штучний матеріал, винайдений людиною. 

Зразком високого керамічного мистецтва є енеолітична Трипільська культура (IV-ІІІ тис. до н. е.), вироби якої вражають своєю майстерністю та різноманітними орнаментами.

Відповідь – Г.