Історія України

Правильною відповіддю є – І. Котляревський.

Іван Петрович Котляревський – не лише видатний письменник, автор «Енеїди» та «Наталки Полтавки», а й активний громадський і військовий діяч свого часу.

 У 1818 році він став одним із директорів Полтавського вільного театру. Саме для цього театру він написав свої знамениті п'єси, що поклали край пануванню чужоземного репертуару на українській сцені.

Відповідь – Г.

Кирило Розумовський був останнім гетьманом Війська Запорозького, і його правління стало періодом короткого відродження автономії Гетьманщини 1750-1764 рр.

Кирило Розумовський (1728–1803) — це постать, яка уособлює «золоту осінь» української автономії. Він був останнім гетьманом Лівобережної України перед остаточним поглинанням цих земель Російською імперією.

Відповідь – В.

Паланка – це назва військово-адміністративної одиниці Нової Січі.

У період Нової (Підпільненської) Січі (1734–1775) територія Вольностей Війська Запорозького низового поділялася на 8 паланок. Це була величезна територія, що охоплювала значні частини сучасних південних та центральних областей України.

Відповідь – Б.

На карті заштрихована територія Гетьманщини відповідно до умов Зборівського мирного договору 1649 р.

Зборівський мирний договір (1649 р.)

• За умовами цього договору, укладеного між Гетьманом Богданом Хмельницьким та польським королем Яном II Казимиром, Гетьманщина вперше була визнана як автономне утворення в межах Речі Посполитої.

• Територія: Влада гетьмана поширювалася на землі Київського, Брацлавського і Чернігівського воєводств.

Відповідь - А.

Пересопницьке Євангеліє й Острозька Біблія є пам’ятками української культури - XVI ст.

• Пересопницьке Євангеліє – рукописний, перекладний на українську літературну мову XVI ст. (роки створення: 1556–1561). Це видатна пам'ятка, на якій президенти України складають присягу.

Відповідь – В.

Правильним є твердження "Запорожці на чолі з П. Сагайдачним у 1616 р. здобули Кафу, а в 1621 р. взяли участь у Хотинській війні на боці Речі Посполитої проти Османської імперії".

• 1616 р. — морський похід козаків на чолі з Петром Конашевичем-Сагайдачним та захоплення Кафи (Феодосії), найбільшого невільницького ринку в Криму.

• 1621 р. — участь козаків під проводом Сагайдачного у Хотинській війні на боці Речі Посполитої проти армії турецького султана Османа II.

Відповідь – Б.

У складі Великого князівства Литовського до середини XVI ст. перебували Волинь, Підляшшя, Київщина та Східне Поділля.

Після розгрому монголо-татар у битві на Синіх Водах у 1362 р. більшість українських земель, включно з Волинню, Київщиною та Поділлям, увійшли до складу Великого князівства Литовського (ВКЛ).

Відповідь – А.

Великі та успішні походи, організовані Володимиром Мономахом спільно з іншими руськими князями у 1103, 1111 та 1116 роках, були спрямовані проти половців.

Половці були головною загрозою для південних кордонів Русі в другій половині XI – на початку XII століття. Ці походи значно послабили половецьку загрозу на деякий час.

Відповідь – В.

Зображена на карті територія Київської Русі відповідає періоду правління князя Ігора.

За правління Ігоря територія Русі залишалася приблизно такою ж, як і за його попередника Олега. Основні кордони держави були вже сформовані, включаючи землі таких племен, як поляни, древляни, сіверяни та радимичі. Діяльність Ігоря була зосереджена не на значному територіальному розширенні, а на зміцненні влади над вже підкореними племенами.

Відповідь – Б.

 Хронологічна послідовність подій, які відображено в цитованих документах:

1 Г. Князь Дмитро Вишневецький (Байда) збудував на острові Мала Хортиця замок, який вважається прототипом Запорозької Січі. Це середина XVI ст.

2 А. Оскільки після Берестейської унії 1596 р. православна церква залишилася без вищого духовенства, патріарх Феофан таємно висвятив Йова Борецького на митрополита. Це відбулося під захистом козаків Петра Сагайдачного на початку XVII ст.

3 В. Битва під Берестечком була у 1651 році, отже, подія відбувається в 1652 році. Після перемоги під Батогом Богдан Хмельницький змусив молдавського господаря Василя Лупула видати доньку за свого сина Тимоша для зміцнення міжнародного союзу. Це середина XVII ст.

4 Б. Під час Коломацького походу було скинуто Івана Самойловича. За сприяння фаворита царівни Софії, князя Голіцина, на річці Коломак гетьманом було обрано Івана Мазепу та підписано «Коломацькі статті». Це кінець XVII ст.

Правильна відповідь: Г А В Б.

Відповідність між подіями та роками:

1-Д. Видання Ш. Фіолем у Кракові кирилицею «Часослова», «Октоїха».

1491 р.

2-В. Створення Пересопницького Євангелія.

1556–1561 рр.

3-А. Видання І. Федоровим у Львові «Апостола» та «Букваря».

1574 р.

4-Б. Перше видання друкарнею Києво-Печерської лаври «Синопсису».

1674 р.

Відповідь: 1–Д, 2–В, 3–А, 4–Б.

1-В. Створення «погостів»: Княгиня Ольга після повстання деревлян (945 р.), під час якого було вбито її чоловіка Ігоря, провела податкову реформу. Вона встановила «погости» — місця збору данини та осередки князівської влади, а також визначила «уроки» (розмір данини) та «становища» (місця зупинок князя).

2-Д. Запровадження християнства: Князь Володимир Великий (988 р.) запровадив християнство як державну релігію Київської Русі.

3-Г. Укладення першої писаної збірки законів: За часів Ярослава Мудрого було укладено перший відомий збірник норм давньоруського права — «Правда Ярослава» (найдавніша частина «Руської Правди»).

4-Б. Організація з’їзду князів у Любечі: Володимир Мономах був головним ініціатором та організатором Любецького з'їзду князів у 1097 р., де було проголошено принцип "кожен хай держить отчину свою" з метою припинення міжусобиць.

Відповідь: 1–В, 2–Д, 3–Г, 4–Б.

До подій, що відбулися впродовж першої половини XIX ст. (1801–1850 рр.), належать:

• 1) Заснування Кирило-Мефодіївського братства (1845–1847 рр.): Перша українська таємна політична організація в Києві.

• 3) Видання альманаху «Русалка Дністровая» (1837 р.): Головна праця «Руської трійці», що започаткувала нову українську літературу в Галичині.

• 5) Утворення «Товариства об’єднаних слов’ян» (1823 р.): Таємна організація у Новограді-Волинському, яка згодом злилася з Південним товариством декабристів.

• 6) Скасування панщини на західноукраїнських землях (1848 р.): Відбулося під час «Весни народів» (спочатку в Галичині, потім на Буковині та Закарпатті).

Відповідь – В.

У 1768 р. Коліївщиною були охоплені райони Правобережної України.

Коліївщина (1768 р.) — це найвищий етап гайдамацького руху, потужне національно-визвольне та антифеодальне повстання на Правобережній Україні проти польського панування.

Відповідь – А.

«Хроніка з літописців стародавніх» Ф. Софоновича не належить до козацьких літописів.

До так званих «великих» козацьких літописів традиційно відносять три фундаментальні праці, написані наприкінці XVII  – на початку XVIII століття:

1. «Літопис Самовидця» (авторство приписують Роману Ракушці-Романовському).

2. Літопис Григорія Граб’янки.

3. Літопис Самійла Величка (наймонументальніша праця).

Ці твори об'єднує те, що вони були написані в козацькому середовищі, прославляли козацький стан та описували події Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького та подальшої історії Гетьманщини.

Відповідь – Б.

Правильна відповідь – обидва варіанти не правильні.

Ці твердження містять фактичні помилки, які часто зустрічаються в тестах з історії України.

• Помилка: Петро І у 1722 році справді створив Малоросійську колегію, а не "Малоросійський приказ" (прикази існували в Москві раніше).

• Помилка: Малоросійська колегія була створена не для нагляду за виборами, а навпаки – як орган, що мав перебрати на себе владу замість гетьмана.

Відповідь – Г.

В уривку йдеться про Батуринську трагедію (різанину в Батурині), яка сталася під час Північної війни перша половина XVIII ст.

• Дата події: листопад 1708 року.

• Контекст: Гетьман Іван Мазепа уклав союз зі шведським королем Карлом XII проти московського царя Петра I. У відповідь московські війська під командуванням Олександра Меншикова захопили та вщент зруйнували гетьманську столицю – місто Батурин.

Відповідь – В.

Варіант В – це правильний варіант заповнення пропусків.

Правильне твердження має такий вигляд:

«У жовтні 1656 р. переговори завершилися підписанням Віленського перемир’я між Річчю Посполитою та Московською державою. Це викликало обурення гетьмана Б. Хмельницького. І він вступає у воєнний союз з Трансільванією та Швецією».

• Віленського перемир’я: У жовтні 1656 року в м. Вільно (Вільнюс) між Річчю Посполитою і Московською державою було укладено перемир'я, яке призупинило Московсько-польську війну 1654–1667 рр.

Відповідь - В.

«Ординацією Війська Запорозького реєстрового, що перебуває на службі Речі Посполитої» 1638 р., виданою після поразки козацьких повстань, було передбачено зменшення козацького реєстру до 6 тис. осіб, ліквідацію виборності козацької старшини, скасування козацького судочинства.

«Ординація» 1638 року була спробою польської влади юридично ліквідувати автономні права та військово-політичну силу українського козацтва після придушення повстань Павлюка, Острянина та Гуні. 

Відповідь – Г.

Козацько-селянське повстання під проводом Северина Наливайка тривало у період 1594–1596 рр.

Повстання Наливайка (1594–1596 рр.) стало найбільшим козацько-селянським повстанням XVI століття. Воно охопило значні території: Брацлавщину, Київщину, Волинь та навіть Білорусь. Повстання закінчилося поразкою козаків під Солоницею (1596 р.), а сам Наливайко був схоплений і страчений у Варшаві.

Відповідь – Б.

Українськими книжками, надрукованими в другій половині XVI — першій половині XVII ст., є:

2 «Граматика словенська» Л. Зизанія 1596 р. Підручник церковнослов'янської мови, надрукований у Вільні, важливий для розвитку освіти.

3 Острозька Біблія1581 р. Перше повне видання Біблії церковнослов'янською мовою, надруковане Іваном Федоровим на Волині.

6 «Ключ царства небесного» Г. Смотрицького1587 р. Перша друкована праця української полемічної літератури з критикою католицизму, видана в Острозі.

7 «Лексикон славенороський» П. Беринди1627 р. Перший український друкований словник, виданий у друкарні Києво-Печерської лаври.

Відповідь – Г.

Діячем, який причетний до відновлення вищої православної ієрархії  в Речі Посполитій, був Йов Борецький.

У 1620 році єрусалимський патріарх Теофан, завдяки козакам та особисто гетьману Петру Сагайдачному, висвятив на митрополита Йова Борецького, тим самим відновивши у Києві православну ієрархію.

Відповідь – В.

Правильна відповідь: Б (тільки 1-й варіант правильний).

Заштрихована територія відповідає переважній більшості українських земель, що увійшли до складу Корони Польської після Люблінської унії 1569 р.

Люблінська унія 1569 р.:

• Внаслідок укладення Люблінської унії між Польським королівством та Великим князівством Литовським, до складу Польської Корони перейшли українські землі, які раніше належали Литві: Підляшшя, Волинь, Київщина та Брацлавщина (Східне Поділля).

Відповідь – Б.

Усі зазначені умови були вказані в Кревській унії 1385 р.

Уривок містить два ключові пункти, що були основою Кревської унії (1385 р.) між Великим князівством Литовським і Королівством Польським:

1. Прийняття католицької віри: Литовський князь Ягайло та його піддані обіцяли прийняти католицизм.

2. Інкорпорація земель: Ягайло зобов'язався «свої литовські й руські землі навік приєднати до королівства Польського» (принцип інкорпорації).

Саме ця угода передбачала особисту унію Ягайла (через шлюб із польською королевою Ядвігою та прийняття титулу короля Польщі) та поступове об'єднання двох держав, розпочавши процес полонізації та окатоличення литовської еліти.

Відповідь – А.

Сходження князя Володимира Всеволодовича Мономаха на київський стіл відбулося за запрошенням міського віча під час повстання киян 1113 року.

Після смерті київського князя Святополка Ізяславича в 1113 році в Києві спалахнуло повстання, спрямоване проти зловживань адміністрації та лихварів. Учасники повстання, побоюючись подальших безпорядків, звернулися до Володимира Мономаха, який княжив у Переяславі, з проханням зайняти київський престол.

Саме запрошення київського віча (народних зборів) стало вирішальним фактором, що дозволив йому зійти на престол. Ця подія підкреслює зростаючу роль міських громад у політичному житті Київської Русі. 

Відповідь – В.

Пам'яткою, створеною раніше за інші в цьому списку, є «Слово про закон і благодать» митрополита Іларіона.

«Слово про закон і благодать» — це видатна пам'ятка давньоруської літератури та богословсько-публіцистичної думки, написана між 1037 і 1050 роками митрополитом Київським Іларіоном.

Відповідь – А.

Тільки 1-ша подія, описана літописцем стосується  діяльності князя Святослава Ігоревича.

"Одолів він хозар і город їхній столицю Ітіль, і город Білу Вежу взяв..." Цей уривок безпосередньо описує один із найважливіших походів князя Святослава Ігоревича. У 965 році він розгромив Хозарський каганат, знищивши його столицю Ітіль та ключові фортеці, такі як Саркел (Біла Вежа).

Відповідь – Б.

Візантійські та готські історики згадували такі племінні об'єднання давніх слов'ян: 2) венеди, 4) анти, 5) склавини.

Тривалий час історики використовували терміни «венеди», «анти» та «склавини» для класифікації давніх слов’янських племен. Ці назви згадувалися в працях римських, готських та візантійських авторів I–VI століть і відображали різні етапи слов’янської історії.

Анти були одним із ключових східнослов’янських племінних об’єднань, які населяли територію сучасної України у VI–VII століттях. Анти займали значні території в лісостеповій зоні України — від річки Дністер до Сіверського Дінця. Це робить їх прямими предками українського народу.

Відповідь Г: 2, 4, 5

Мисливство, збиральництво, рибальство були основою ведення привласнюючого господарства. Використання терміна «привласнююче господарство» означає, що люди не виробляли ресурси, а привласнювали те, що вже існувало в навколишній природі. 

Привласнююче господарство — це форма господарювання, за якої люди існують за рахунок того, що беруть у природи готові продукти. Ця форма була характерною для епохи палеоліту та мезоліту (кам'яний вік).

• Мисливство: Полювання на диких тварин для здобуття м'яса, хутра та кісток.

• Збиральництво: Збір диких плодів, ягід, їстівних коренів, грибів.

• Рибальство: Вилов риби з річок, озер та морів.

Відповідь – Б.

Послідовність явищ, притаманних історичному розвиткові України:

• Г – виникнення ремесла: Найдавніша форма виробництва, де майстер виготовляв виріб вручну від початку до кінця, зазвичай на замовлення. Це панувало в часи Русі та Середньовіччя.

• Б – виникнення мануфактури: З’являється в Україні у XVIII ст. Це підприємство, де все ще використовується ручна праця, але вже існує поділ праці між робітниками (кожен виконує свою операцію).

• А – виникнення фабрики: Поява перших фабрик (наприклад, цукрових заводів у 1820-х роках) означала перехід до використання машин та механічних двигунів.

• В – промисловий переворот: Це масштабний історичний процес, що розпочався у 30–40-х роках XIX ст. Він охоплює не лише появу окремих фабрик, а й повну заміну ручної праці машинною в основних галузях, формування нових класів (буржуазії та пролетаріату) і завершується в Україні у 70–80-х роках XIX ст.

Відповідь – Г Б А В.

Виходячи з дат, послідовність подій є такою:

1. Б (1648 р., травень) — Корсунська битва.

2. Г (1648 р., грудень) — Урочистий вступ до Києва.

3. А (1652 р.) — Батозька битва та династичний союз.

4. В (1654 р.) — Перехід під протекторат московського царя.

Відповідь – Б, Г, А, В.

Послідовність панування кочовиків на території сучасної України

1. В. Кіммерійці (IX–VII ст. до н. е.): Перший відомий кочовий народ, що панував у степах Північного Причорномор'я. Згадуються в давньогрецьких джерелах, зокрема в поемах Гомера.

2. А. Скіфи (VII–III ст. до н. е.): Витіснили кіммерійців і встановили своє панування. Створили потужне Скіфське царство, що залишило багату археологічну спадщину.

3. Г. Сармати (III ст. до н. е. – IV ст. н. е.): Прийшли на зміну скіфам, поступово витіснивши їх з їхніх земель. Їхня культура та спосіб життя були схожими на скіфські.

4. Б. Гуни (IV–V ст. н. е.): З'явилися в Європі під час Великого переселення народів, знищили Сарматське царство і створили на короткий час величезну імперію на чолі з Аттілою. Їхнє вторгнення ознаменувало кінець античної доби в історії регіону.

Відповідь – В, А, Г, Б.

Відповідність між назвами вищих державно-політичних інституцій Гетьманщини середини XVII–XVIII ст. та їхньою компетенцією:

1-Г. Генеральна військова канцелярія.

Військово-адміністративна установа, за посередництва якої гетьман здійснював управління державою, вирішувала всі поточні справи внутрішнього та міжнародного характеру.

2-А. Генеральна військова рада.

Представницький інститут, який розглядав загальні державні справи, зокрема: затвердження міждержавних договорів, складання «статей» при обранні гетьмана.

3-Д. Генеральний військовий суд. Орган, що розглядав справи осіб, які належали до генеральної старшини, а також справи про державні злочини, здійснював нагляд за виконанням універсалів гетьмана та указів царя.

4-Б. Генеральна скарбова канцелярія. Орган, що відав справами збору натуральних і грошових податків з населення, прибутками та видатками держави, військовими та ранговими маєтностями.

Відповідь – 1–Г, 2–А, 3–Д, 4–Б.

1-Б. Хрещення Володимира («...охрестили Володимира...»): Хрещення князя Володимира Великого і Київської Русі відбулося у 988 році, що відноситься до X століття.

2-В. Будівництво Золотих воріт і Софії Київської («Заложив він... ворота Золоті, ...також церкву святої Софії...»): Ці споруди були закладені князем Ярославом Мудрим близько 1037 року, що відноситься до XI століття.

3-А. Похід Аскольда і Діра на Візантію («Рушив Аскольд і Дір на Греків...»): У літописах цей похід датується 860 роком, що відноситься до IX століття.

4-Д. Взяття Києва Батиєм («Прийшов Батий до Києва...»): Облога та взяття Києва військами Батия відбулося у 1240 році, що відноситься до XIII століття.

Відповідь: 1–Б, 2–В, 3–А, 4–Д.