Історія України

ТЕМА: Західна Україна в 1921–1939 роках.

На картосхемі штрихуванням позначено територію Карпатської України, незалежність якої проголошено 15 березня 1939 року. На це вказують обриси меж держави, назви сусідніх держав (Польща, Румунія, Угорщина) і терени Чехо-Словаччини, розпад і ліквідація якої привели до утворення української держави.

У день проголошення незалежності Карпатської України обрано і її Президента – Августина Волошина, чиє фото потрібно за портретними рисами розпізнати поміж наведених.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роках.

Колгоспно-радгоспну систему насаджували в результаті реалізації політики суцільної колективізації 1929–1934 років. Одним із результатів цієї політики був Голодомор – геноцид українського народу.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).

В умові завдання наведено уривок з Ризького мирного договору між Польщею з одного боку й радянськими республіками (Росія, Україна, Білорусія) – з іншого. На це вказують такі маркери – фрагменти речень: «Обидві договірні сторони згідно з принципом самовизначення народів визнають незалежність України й Білорусії», «кордон між Росією, Білорусією й Україною з одного боку, і Польщею – з іншого, становить лінія: по річці Західна Двіна від кордону Росії з Латвією… далі вздовж річки Збруч до впадання її в річку Дністер».

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).

В умові завдання наведено уривок з Ризького мирного договору між Польщею з одного боку й радянськими республіками (Росія, Україна, Білорусія) – з іншого. На це вказують такі маркери – фрагменти речень: «Обидві договірні сторони згідно з принципом самовизначення народів визнають незалежність України й Білорусії», «кордон між Росією, Білорусією й Україною з одного боку, і Польщею – з іншого, становить лінія: по річці Західна Двіна від кордону Росії з Латвією… далі вздовж річки Збруч до впадання її в річку Дністер».

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).

В умові завдання наведено уривок з Ризького мирного договору між Польщею з одного боку й радянськими республіками (Росія, Україна, Білорусія) – з іншого. На це вказують такі маркери – фрагменти речень: «Обидві договірні сторони згідно з принципом самовизначення народів визнають незалежність України й Білорусії», «кордон між Росією, Білорусією й Україною з одного боку, і Польщею – з іншого, становить лінія: по річці Західна Двіна від кордону Росії з Латвією… далі вздовж річки Збруч до впадання її в річку Дністер».

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).

В умові завдання наведено уривок з Ризького мирного договору між Польщею з одного боку й радянськими республіками (Росія, Україна, Білорусія) – з іншого. На це вказують такі маркери – фрагменти речень: «Обидві договірні сторони згідно з принципом самовизначення народів визнають незалежність України й Білорусії», «кордон між Росією, Білорусією й Україною з одного боку, і Польщею – з іншого, становить лінія: по річці Західна Двіна від кордону Росії з Латвією… далі вздовж річки Збруч до впадання її в річку Дністер».

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна у боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).

Рейд військових з’єднань Армії УНР тилами радянських і білогвардійських військ у 1919–1920 рр. увійшов в історію під назвою Перший Зимовий похід, тому що його ключові події припали на зимові місяці. Керував походом Михайло Омелянович-Павленко.

Перший Зимовий похід забезпечив безперервність боротьби українського народу за державність часів Української революції 1917–1921 років. Рейд ворожими тилами був єдиною можливістю зберегти військо в умовах війни на кілька фронтів і коли органи влади й більша частина війська опинилися між білими та червоними російськими військами й польською армією.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українська революція.

Всеукраїнський національний конгрес відбувся у квітні 1917 р. в Києві.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні. Українська революція.

Легіон Українських січових стрільців у складі австро-угорської армії сформовано 1914 р. за ініціативою Головної української ради.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австро-Угорської імперії у 1900–1914 роках.

У варіантах відповіді А, В, Г сформульовано основні вимоги, висунуті українським рухом у цьому регіоні на початку ХХ століття. Однак реально вдалося домогтися лише впровадження 1907 р. загального виборчого права для чоловіків.

Політику «нової ери» реалізовували в 1890-ті роки, тож варіант відповіді Б не є правильним.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в 1900–1914 роках.

На картосхемі зображено територію в межах Російської імперії: дев’ять губерній із переважно українським населенням. Штрихуванням позначено територію трьох губерній (Київська, Подільська, Волинська) Київського генерал-губернаторства.

Варіант відповіді А неправильний, тому що греко-католицьку церкву ліквідовано царською владою на цих землях 1839 року.

Варіант відповіді Б є правильним. Саме 1911 р. на ці території поширено земську реформу, здійснювану в Російській імперії в 1860-ті роки. Таке тривале відтермінування реформи зумовлено побоюванням влади, що земські установи потраплять до рук польських землевласників, які становили більшість на цих теренах. Це могло б стати підґрунтям нового польського повстання.

Варіант відповіді В неправильний. На позначених на карті теренах на той час не було вугільних копалень. Головні підприємства синдикату «Продвугілля» були розташовані в східних українських губерніях.

Варіант відповіді Г також неправильний попри те, що на початку ХХ ст. відбувалася масова трудова еміграція українців. Але із цього регіону вектори еміграції були спрямовані в південні українські губернії, Сибір або Далекий Схід Російської імперії. Трудова еміграція українських селян у Північну Америку була характерна для українських земель у складі Австро-Угорщини.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ ст. Скасування козацького устрою на Слобожанщині. Заселення Південної України. Основні напрямки політики Російської імперії щодо України. Наслідки ліквідації Запорозької Січі та Гетьманщини.

Соціально-економічні зміни відбувалися на українських землях у складі Російської імперії в другій половині ХVІІІ ст.:

• 1 – Запровадження кріпацтва: У 1783 році указом Катерини II на Лівобережній та Слобідській Україні було юридично закріплено селян за місцем проживання, що фактично означало введення кріпацтва.

• 3 – Поширення дворянського землеволодіння на землі Вольностей Війська Запорозького Низового: Після ліквідації Запорозької Січі у 1775 році її землі почали масово роздавати російським дворянам, іноземним колоністам та козацькій старшині під облаштування маєтків.

• 6 – Зрівняння в правах козацької старшини з російським дворянством: Це відбулося завдяки «Жалуваній грамоті дворянству» 1785 року. Українська еліта отримала привілеї російського дворянства в обмін на лояльність та відмову від автономістських ідей.

Відповідь: 1, 3, 6.

ТЕМА: Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.). Боротьба Польщі та Литви за Галицько-Волинську спадщину. Битва на р. Сині Води.

Наслідками перемоги литовсько-руських військ під проводом Ольгерда Гедиміновича над татарськими ордами на річці Сині Води (1362 р.) були:

• 2. Суттєве послаблення політичного впливу в Золотій Орді татарських орд, що кочували на захід від Дніпра

• 4. Значна частина українських земель увійшла до складу Великого князівства Литовського

• 5. Територіальні межі Золотої Орди було відсунуто в пониззя Дністра й Південного Бугу, а на Дніпрі - до порогів

Відповідь: 2, 4, 5.

ТЕМА: Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. Гетьманування І. Виговського, І. Брюховецького.

Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст.

Гетьманування І Мазепи, І. Скоропадського.

Послідовність перебування при владі гетьманів:

А. Іван Скоропадський гетьманував упродовж 1708–1722 рр.

Б. Гетьманство Івана Брюховецького тривало з 1663 по 1668 р.

В. Іван Мазепа володів гетьманською булавою впродовж 1687–1708 рр.

Г. Період правління Івана Виговського тривав з 1657 по 1659 рр.

Відповідь: Г Б В А.

ТЕМА: Стародавня історія України. Поява та розселення людей на території України. Поширення землеробства й скотарства на землях України. Кочовики за раннього залізного віку. Суспільне, господарське та духовне життя носіїв трипільської культури, скіфів. Виникнення та розквіт Київської Русі. Князювання Володимира Великого. Внутрішня та зовнішня політика Володимира Великого.

Археологічні пам'ятки в хронологічному порядку їх створення:

1-В. Наскельний розпис часів мезоліту. Використання лука і стріл, що зображене на малюнку, було одним з ключових винаходів мезоліту, який значно покращив ефективність полювання.

2-Б. Модель житла трипільських племен доби енеоліту. Їхні житла мали унікальну конструкцію: двоповерхові будинки з дерева, обмазані глиною, з характерними розписами. 

3-Г. Скіфська пектораль. Ця пам'ятка належить до епохи залізного віку. Скіфи — кочові племена, що панували в степах сучасної України у VII-III століттях до н. е. Пектораль — це нагрудна прикраса, що була символом високого статусу її власника. 

4-А. «Златник» Володимира Великого. Це наймолодша пам'ятка з перелічених, яка відноситься вже до Середньовіччя. Златник — перша золота монета, що карбувалася у Київській Русі за часів правління князя Володимира Великого (980–1015 рр.). 

Відповідь: В Б Г А.

ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст. Поява «Історії русів».

Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст.

Розвиток громадівського руху. Напрямки діяльності громадівців. М. Драгоманов.

Українські землі у складі Російської імперії на початку ХХ ст. Самостійницька і автономістська течії в національному русі. М. Міхновський.

«Історія русів» – одна з найвизначніших пам’яток української історії та суспільно-політичної думки другої половини ХVІІІ – початку ХІХ ст., у якій обстоювалася ідея самостійного державного розвитку України.

«Основа» – перший український суспільно-політичний і літературно-мистецький журнал, що видавався українською петербурзькою громадою в 1861–1862 рр.

«Громада» – український громадсько-політичний і науково-літературний збірник, що видавався в Женеві М. Драгомановим у період 1878–1879 рр. та в 1882 р.

«Самостійна Україна» – публіцистичний твір, написаний у 1900 р. М. Міхновським як програма Революційної української партії.

Відповідь: 1–В, 2–А, 3–Б, 4–Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст. П. Орлик. Ухвалення Конституції Пилипа Орлика.

Українські землі в другій половині ХVІІІ ст. Ліквідація автономного устрою Гетьманщини. Ліквідація Запорозької Січі. Закріпачення селян Лівобережної та Слобідської України.

1 – Б (1764 р.): Катерина II змусила Кирила Розумовського зректися булави, що означало остаточну ліквідацію гетьманства. Для управління землями була створена Друга Малоросійська колегія.

2 – В (1775 р.): Російські війська під командуванням генерала Текелія зруйнували Нову (Підпільненську) Січ. Це була остаточна ліквідація Запорозької Січі.

3 – А (1710 р.): Після поразки під Полтавою та смерті Івана Мазепи, у Бендерах було обрано гетьманом Пилипа Орлика та ухвалено «Пакти й Конституції прав і вольностей Війська Запорозького».

4 – Г (1783 р.): Царським указом Катерини II було юридично запроваджено закріпачення селян на Лівобережній та Слобідській Україні, заборонивши їм переходити від одного власника до іншого.

Відповідь: 1–Б, 2–В, 3–А, 4–Г.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Утворення Київської Русі. Внутрішньо- та зовнішньополітична діяльність князів: Олега, Ігоря, Святослава. Князювання Володимира Великого.

Установлюємо відповідність між подіями та іменами князів:

1-А. Цей уривок описує події 882 року, коли князь Олег хитрістю захопив Київ, убивши місцевих правителів Аскольда та Діра. Він проголосив Київ «матір'ю городам руським» і переніс туди столицю. 

2-Б. Цей епізод описує загибель князя Ігоря у 945 році. Він спробував вдруге зібрати данину з древлян, за що був ними страчений. Це стало причиною подальшої реформи збору податків, яку провела його дружина, княгиня Ольга.

3-В. Ці слова належать князю Святославу. Він прагнув перенести столицю своєї держави на Балкани, щоб контролювати важливий торговий шлях. Цей уривок відображає його амбітні плани, які, однак, не були реалізовані.

4-Г. Тут ідеться про князя Володимира Великого. Він захопив візантійське місто Корсунь (Херсонес) і вимагав у візантійського імператора сестру Анну за дружину, погрожуючи походом на Константинополь. Умовою шлюбу було прийняття християнства, після чого він повернув Корсунь грекам. Ця подія передувала хрещенню Русі 988 року.

Відповідь: 1–А, 2–Б, 3–В, 4–Г.

ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ – початку ХХ ст. Піднесення української культури. Будинок Полтавського земства (нині Полтавський краєзнавчий музей). 1903–1908.

На фото зображено Будинок полтавського земства. На це вказують особливості архітектурного стилю – українського модерну.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії у другій половині ХІХ ст. Особливості соціально-економічного розвитку західноукраїнських земель у другій половині ХІХ ст. Трудова еміграція. Причини трудової еміграції українців.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «нужда галицька так надоїла нашим людям, що і в пекло не бояться йти», «втекти з рідного краю», «Бразилія», «утекти з неволі – це єдиний вихід» – допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про таке явище, як трудова еміграція, та її причини.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст. Розвиток громадівського руху. Діяльність «Південно-Західного відділу Російського географічного товариства».

Завдання спрямоване на перевірку знань про діяльність Південно-Західного відділення Російського географічного товариства.

Товариство було створено в Києві та діяло впродовж 1873–1876 рр. Воно дало змогу представникам громадівського руху легально займатися українознавчими дослідженнями.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст. Політика російського царизму щодо України. Валуєвський циркуляр.

У 1863 р. було видано так званий «Валуєвський циркуляр», яким запроваджувалися заборони на використання української мови в системі освіти.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст. Відкриття університетів.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «місто… де вперше засяяло й звідси розлилося по всій Давній Русі світло істинної [християнської] віри», «університет, названий… на честь великого просвітителя Русі» – допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про заснування в 1834 р. Київського університету Св. Володимира Великого.

Відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії у другій половині ХІХ ст. Діяльність Головної руської ради (ГРР).

Завдання спрямоване на перевірку знань подій загальноєвропейської революції 1848–1849 рр. на українських землях.

Однією з головних подій українського руху в роки революції стала діяльність Головної руської ради 1848–1851 рр., яка започаткувала видання першої української газети «Зорі Галицької», сприяла відкриттю кафедри української мови і літератури у Львівському університеті.

Відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Реформи Марії Терезії та Йосифа ІІ та українські землі.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «одійшли до Австрії», «правительство австрійське», «обмежити безмежну владу польських панів» – допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про українські землі Східної Галичини, що в 1772 р. за Першим поділом Речі Посполитої увійшли до складу Австрійської імперії.

Саме реформи Марії-Терезії та Йосипа ІІ в 1770–1780-х рр. призвели до «поліпшення долі кріпаків українських, обмежити безмежну владу польських панів над ними».

Відповідь – А. 

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Поширення на Україну російського та польського суспільних рухів. «Декабристи».

Рух декабристів був проявом загальноросійського опозиційного дворянського руху проти абсолютної, деспотичної влади царя. Один з провідних осередків руху розташовувався на українських землях.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ ст. Розвиток культури, науки, освіти. Покровська церква в Києві. 1766.

На фото зображено Покровську церкву, що розташована на Подолі в Києві.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ ст. Зміни в політичному становищі Правобережної України після поділів Речі Посполитої. Територіальні зміни, що відбулися на українських землях унаслідок поділів Речі Посполитої.

Поділи Речі Посполитої призвели до розподілу українських земель між Російською та Австрійською імперіями.

До складу Росії за Другим і Третім поділами увійшли українські землі Правобережжя, Волинь, Поділля.

Відповідно на цих землях були утворені Київська, Волинська та Подільська губернії.

Відповідь – Г. 

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст. «Правління Гетьманського уряду» Заснування Нової (Підпільненської) Січі.

Правильна відповідь – заснування Нової (Підпільненської) Січі.

Заснування Нової (Підпільненської) Січі (1734–1775) – це подія, що знаменувала повернення запорозьких козаків під владу Російської імперії та початок останнього періоду в історії козацького Запорожжя.

Відповідь – А. 

ТЕМА: Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. Руїна. Причини та наслідки Руїни.

Іноземний автор, характеризуючи Руїну, описав її наслідки.

• Ці вирази чітко вказують на руйнівний вплив військових дій та політичної кризи на економічний, демографічний і соціальний стан українських земель, особливо Правобережжя.

• Руїна призвела до занепаду міст і сіл, масового знелюднення території, що є прямим наслідком тривалої громадянської війни та зовнішньої агресії.

Історики зазвичай визначають Руїну як період, що тривав приблизно від смерті Богдана Хмельницького у 1657 році до обрання гетьманом Івана Мазепи у 1687 році.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. Гетьманування І. Виговського. Конотопська битва.

Конотопська битва відбулася в 1659 р.

Битва під Конотопом відбулася 28-29 червня (8-9 липня за новим стилем) 1659 року.

• Сторони: Українсько-татарські війська на чолі з гетьманом Іваном Виговським та кримським ханом Мехмедом IV Ґераєм проти московського війська під командуванням князя Олексія Трубецького.

• Блискуча перемога військ Гетьманщини та їхніх союзників, яка стала однією з найбільших поразок московських військ у XVII столітті.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст. Зовнішньополітична діяльність уряду Б. Хмельницького. Відносини Війська Запорозького з Московією. Умови українсько-російського договору 1654 р.

Союзницькі відносини, що склалися між Військом Запорозьким і Московським царством (Переяславська угода 1654 р.), відкривали перед гетьманом Б. Хмельницьким перспективу довести до переможного кінця війну проти Речі Посполитої.

Московське царство, що було історичним противником Речі Посполитої, розглядалося як ідеальна військова сила для продовження та завершення війни проти Польщі з метою остаточного визволення українських земель і забезпечення суверенітету Гетьманщини.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Зміни в соціальній структурі українського суспільства. «Реєстрове козацтво».

Затвердження в 70-х рр. XVI ст. урядом Речі Посполитої створення реєстрового війська стало політичним і правовим актом визнання козацтва новим соціальним станом.

• Реєстрове козацтво було створене польсько-литовським урядом (зокрема, польським королем Стефаном Баторієм у 1578 р.) і являло собою частину козаків, які були офіційно прийняті на державну службу та внесені до спеціального реєстру.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.). Розвиток культури та освіти. Становище суспільних станів, здобутки в галузі освіти та культури, архітектури. Вірменський собор у Львові. 1363.

Пам’ятка архітектури Львова, зображена на фото, пов’язана із життєдіяльністю міської громади вірмен.

На фотографії зображено Ансамбль Вірменського кафедрального собору Успіння Пресвятої Богородиці у Львові, а саме його внутрішні дворики (Південний та Східний, або Христофоровий), галереї та апсидна частина храму.

Цей комплекс є духовним і культурним центром львівської вірменської громади, яка була однією з найдавніших та найвпливовіших у середньовічному Львові.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.). Кревська унія.

Подія, наслідком якої став шлюб королеви Ядвіги та князя Ягайла, відбулася у 1385 р.

Уривок описує один із ключових наслідків укладення Кревської унії (Кревського акту) між Польським королівством та Великим князівством Литовським, яка була підписана 14 серпня 1385 року.

• Згідно з цією унією, литовський князь Ягайло зобов'язався охреститися сам, охрестити Литву за католицьким обрядом і одружитися з польською королевою Ядвігою.

• Цей шлюб поклав початок династичній унії двох держав, а Ягайло став польським королем під іменем Владислав II Ягелло.

Відповідь – А.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст. Розвиток культури та освіти Київської Русі та Галицько-Волинської держави. Здобутки в галузі писемності, освіти, літератури, архітектури та образотворчого мистецтва. Холмська ікона Богородиці (візантійська традиція). (11 ст.) Вишгородська ікона Богородиці (візантійська традиція). (1 пол. 12 ст.)

На фото зображено репродукції Вишгородської і Холмської ікон Богородиці. За стилем свого виконання вони є прикладом візантійської традиції іконописання.

Візантійська культура (культура Візантійської імперії, зі столицею в Константинополі) мала вирішальний вплив на формування мистецтва, архітектури та релігійного життя Київської Русі.

Відповідь – А.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Монгольська навала на південно-західні землі Русі. Князювання Данила Романовича. Внутрішня та зовнішня політика Данила Романовича.

Пріоритет у зовнішній політиці князя Данила Романовича Галицького в другій половині 1240-х - 1260-х рр. полягав у створенні коаліції європейських держав для боротьби із Золотою Ордою.

Створення міжнародної коаліції для боротьби з Ордою було стратегічною метою його зовнішньої політики цього періоду, хоча цей план і не був повністю реалізований через неготовність західноєвропейських правителів.

Відповідь – В.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Князювання Ярослава Мудрого. Внутрішньо- та зовнішньополітична діяльність князя Ярослава Мудрого.

Подія, описана в уривку, відбулася за правління князя - Ярослава Мудрого.

В уривку йдеться про поставлення Іларіона першим русином на митрополичу кафедру в Києві. 

Це відбулося у період правління Ярослава Мудрого (сина Володимира Великого), приблизно в 1051 році. Зазвичай митрополитів для Русі призначали у Візантії. Поставлення Іларіона, автора знаменитого «Слова про закон і благодать», стало важливим кроком у зміцненні автокефалії (самостійності) Руської церкви.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Розселення східнослов’янських племінних союзів.

Поляни, сіверяни, древляни – це назви союзів східних слов’ян. 

• Поляни: Мешкали в центральному регіоні — на середній течії Дніпра, навколо майбутньої столиці Київської Русі — Києва.

• Древляни: Жили на захід від полян, в лісових масивах Полісся.

• Сіверяни: Заселяли землі на схід від Дніпра, в басейнах річок Десна та Сейм. 

Ці племінні об'єднання були основою для формування держави Київська Русь.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Стародавня історія України. Поява та розселення людей на території України. Місця основних стоянок людей кам’яного віку на теренах сучасної України (Королеве, Кіїк-Коба, Кирилівка, Мізин).

Місце розташування Мізинської стоянки позначено на картосхемі цифрою 3. Мізинська палеолітична стоянка розташована на Сіверщині, поблизу села Мізин (верхів’я р. Десна). 

Мізинська стоянка — це одна з найвідоміших стоянок пізнього палеоліту (близько 20-18 тис. років тому). Вона розташована в Коропському районі Чернігівської області, на правому березі річки Десна.

Відповідь – В.

ТЕМА: Післявоєнна відбудова і розвиток України в 1945 – початку 50-х років. Радянізація західних областей України.

Завдання спрямоване на перевірку розуміння мети здійснення колективізації на території Західної України в другій половині 1940-х – 1950-х рр.

Серед запропонованих варіантів відповідей правильними є:

• уніфікація системи господарювання на всій території УРСР,
• злам приватновласницької психології місцевого населення,
• утвердження соціальної структури радянського суспільства.

Відповідь: 1, 2, 7.

ТЕМА: Радянська модернізація України. Суспільно-політичне, соціально-економічне, культурне та релігійне життя. Масові репресії. Ідеологізація суспільного життя, культ особи.

Завдання передбачає перевірку знань рис тоталітарного режиму, що встановився на території УСРР (УРСР) у 1930-ті рр.

Тоталітаризм – система політичного панування, за якої державна влада, зосереджена в руках вузького кола осіб, ліквідовує конституційні гарантії прав і свобод особи шляхом насильства, поліцейських методів впливу на населення, духовного поневолення, остаточно поглинає всі форми та сфери життєдіяльності людини. Тоталітаризм – це своєрідний спосіб організації суспільства, який характеризується всебічним і всеохоплюючим контролем влади, загальнообов’язковою ідеологією. Виходячи з такого розуміння тоталітарного режиму правильними відповідями є такі:

• усеохоплюючий політико-ідеологічний контроль держави над усіма сферами життя суспільства,
• одержавлення економіки, її мілітаризація та бюрократизація, використання примусової праці,
• панування однопартійної системи, зрощування партійного та державного апаратів, культ вождя.

Відповідь: 2, 4, 7.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності. Заснування Збройних сил України. Ухвалення Конституції 1996 р. та змін до неї. Інтегрування України в європейське та світове співтовариство. Антитерористична операція.

Ключові слова-маркери дозволяють виділити такі події:

• вступ України до Ради Європи, який відбувся в 1995 р.,
• ухвалення Верховною Радою України Закону про створення Збройних Сил України (6 грудня 1991 р.),
• створення військово-цивільних адміністрацій у зоні проведення АТО (2015 р.),
• ухвалення Конституції України (28 червня 1996 р.).

Відповідь: В А Г Б.

ТЕМА: Українська революція. Революційні події в Україні у 1917 – на початку 1918 р. «Генеральний секретаріат».

Україна в боротьбі за збереження державної незалежності. Гетьманський переворот і утворення Української Держави. Утворення ЗУНР. Більшовицький режим в Україні. Прийняття Конституції УСРР 1919 р.

Завдання спрямоване на перевірку знань подій Української революції і періоду боротьби за державність України (1918–1921 рр.).

Генеральний секретаріат Української Центральної Ради було створено в червні 1917 р.

Рада Міністрів Української Держави – у квітні 1918 р.

Державний Секретаріат ЗУНР – у листопаді 1918 р.

Рада народних комісарів УСРР – у січні 1919 р.

Відповідь: Г А Б В.

ТЕМА: Післявоєнна відбудова і розвиток України в 1945 – початку 50-х років. «Саморозпуск» УГКЦ, «ждановщина», «космополітизм», «лисенківщина».

Україна в умовах десталінізації. «Політична реабілітація», «відлига», «раднаргоспи», «шістдесятники».

Україна у період загострення кризи радянської системи. «Застій», «номенклатура», «дефіцит», «самвидав», «правозахисник».

Україна в умовах незалежності. «Приватизація», «тимчасово окупована територія», «антитерористична операція (АТО)».

Слід встановити відповідність між історичними періодами другої половини ХХ – початку ХХІ ст. та поняттями.

Періоду післявоєнної відбудови та розвитку (1945 – початок 1950-х рр.) відповідають поняття: «"саморозпуск" УГКЦ», «ждановщина», «космополітизм», «лисенківщина».

Періоду «Україна в умовах десталінізації» (1953–1954 рр.) відповідають поняття «відлига», «політична реабілітація», «раднаргоспи», «шістдесятники».

Періоду «Україна в умовах незалежності (1991 – початок ХХІ ст.) відповідають поняття: «приватизація», «тимчасово окуповані території», «АТО», «європейська інтеграція».

Відповідь: 1–Г, 2–Д, 3–А, 4–В.

ТЕМА: Радянська модернізація України. Суспільно-політичне життя. Справа СВУ.

Західноукраїнські землі. Українські землі у складі Польщі, Румунії, Чехословаччини. Різні течії в суспільно-політичному русі, радикалізація політичного життя в 1930-х роках. Політика урядів Польщі, Румунії, Чехословаччини в українських землях, різні течії національного руху, діяльність політичних партій у 1930-х роках.

Відповідно, на українських землях в складі Польської Республіки мали місце події, пов’язані з судовим процес над членами ОУН у справі вбивства міністра внутрішніх справ Б. Перацького (Варшавський і Львівський судові процеси).

На українських землях у складі Королівства Румунія була створена В. Залозецьким Українська національна партія (УНП).

Перетворення Чехословаччини на федеративну державу призвело до проголошення автономії Підкарпатської Русі.

На території УСРР в 1930 р. відбувся судовий процес над представниками української інтелігенції в справі «Спілки визволення України».

Відповідь: 1–Д, 2–Б, 3–Г, 4–В.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності. Гетьманський переворот і утворення Української Держави. Утворення ЗУНР. Прихід до влади Директорії. Денікінський режим в Україні.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості знань про основні події періоду боротьби за збереження державної незалежності України (1918–1921 рр.) та сформованості навичок Установлення причиново-наслідкових зв’язків.

Розгром Добровольчої армії генерала А. Денікіна восени 1919 р. призвів до відновлення радянської вади на території України.

Проголошення Української Держави гетьмана П. Скоропадського призвело до відновлення поміщицького землеволодіння. Гетьман скасував закони про націоналізацію землі, які видала УЦР, і проголосив відновлення приватної власності на землю.

Утворення Західноукраїнської Народної Республіки призвело до запровадження державної монополії на продаж хліба, цукру, спирту. Ці заходи були здійснені з метою концентрації ресурсів в умовах війни з Польщею.

Утворення Директорії УНР призвело до повалення режиму гетьмана П. Скоропадського.

Відповідь: 1–Д, 2–Г, 3–А, 4–В.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності. Анексія Криму.

Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дозволяють отримати уявлення про думки та настрої людей у певний час. Карикатури коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Однак слід пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні точки зору, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, нерідко спираючись на певні стереотипи. Тому слід особливу увагу звертати на правила інтерпретації й аналізу карикатури. Загалом інтерпретація та аналіз передбачають відповіді на такі запитання:

• Які персонажі, предмети, речі, зображено на карикатурі?
• Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображає карикатура?
• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подає карикатура?
• Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
• Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
• Чи спотворені реальні історичні події карикатурою?

Отже, карикатура, відповідно до умови завдання, присвячена подіям збройної агресії Росії проти України, що розпочалася 20 лютого 2014 р. та незаконної анексії Криму (офіційно проголошена 18 березня 2014 р.).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності. «Революція Гідності».

Гаслами «Помаранчевої революції» були: «За чесні вибори!», «Бандитам тюрми!», «Ющенко – наш Президент!», «Ющенко. Так!». Відповідно, ці гасла не закликали до зміни системи, «…і найголовніше – пошук інструментарію для зміни цієї системи».

Іншими були гасла «Революції гідності». Протестуючі вимагали ліквідацію злочинного режиму, корупції та олігархії, продовження євроінтеграції тощо. Реалізація цих гасел є зміна системи відповідними інструментами. «Революція гідності» призвела до втілення процесу декомунізації, який гальмувався двадцять попередніх років, почата реальна децентралізація системи влади, розпочаті реформи МВС, Збройних Сил та інших силових структур, розпочата боротьба з корупцією тощо.

«Революцією згори» зазвичай позначають реформи, здійснювані владою, для запобігання соціального вибуху, революції.

«Культурна революція» – цей термін використовується для позначення кардинальних змін, які здійснили більшовики у 1920–1930-х роках з ідеологізації всіх сторін життя суспільства, Установлення контролю на культурою, насадження єдиного творчого методу – «соціалістичного реалізму».

Відповідь – А.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу і відродження незалежності України. Акт проголошення незалежності України. Проведення референдуму та виборів Президента України.

Завдання спрямоване на перевірку знань подій становлення незалежної України. Під час Всеукраїнського референдуму 1 грудня 1991 р. питання було сформульовано так: «Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?».

Відповідь – А.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу і відродження незалежності України. Загострення соціально-економічної кризи. Причини і наслідки поглиблення економічної кризи.

Предмет ідентифікації в завданні – товарний талон 1990 р.

На це вказують написи «Запрошення. Придбання мила туалетного і господарського». Це джерело є яскравою ілюстрацією провалу політики «перебудови».

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи. Опозиційний рух. Основні вимоги та напрями опозиційного руху 1960–1970-х рр. Причини активізації опозиційного руху. «Дисидентство». В. Чорновіл, В. Стус.

Ідентифікація постатей дає змогу визначити, що на фото зображені Василь Стус, В’ячеслав Чорновіл, Іван Дзюба. Саме ці дисиденти провели в 1965 р. на прем’єрі фільму «Тіні забутих предків» у кінотеатрі «Україна» акцію протесту проти арештів дисидентів.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації. Кадрові зміни в політичному керівництві УРСР. П. Шелест.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «Кожний, хто живе на Радянській Україні, любіть її», «моя Україна», «наша Україна» – допомагають визначити уривок з книги П. Шелеста «Україно наша Радянська!».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації. Зміни в сільському господарстві.

Завдання спрямоване на перевірку розуміння напрямів внутрішньої політики М. Хрущова.

Однією зі складових внутрішньої політики була реалізація низки надпрограм у сільському господарстві, які були покликані стрімко збільшити виробництво сільгосппродукції (освоєння цілинних і перелогових земель, «наздогнати та перегнати Америку» у виробництві м’яса і молока, кукурудзяна кампанія, меліорація, хімізація тощо).

Відповідь – А.

ТЕМА: Післявоєнна відбудова і розвиток України в 1945 – початку 50-х років. Відбудова промисловості. Політика влади щодо економічного життя населення.

Завдання спрямоване на перевірку розуміння процесів відбудови в Україні після Другої світової війни. Як і в 1930-ті роки, влада використала трудовий ентузіазм робітників, які бажали якнайшвидше подолати негативні наслідки війни.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Післявоєнна відбудова і розвиток України в 1945 – початку 50-х років. Хід операції «Вісла». Наслідки проведення операції «Вісла».

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «швидкими темпами переселити українців», «не створюючи компактні групи» – чітко вказують на заходи операції «Вісла» по депортації українського населення з Лемківщини, Посяння, Холмщини у західні і північні райони Польщі. Одним із наслідків цих заходів була часткова асиміляція українців у польському середовищі.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни. Установлення нацистського окупаційного режиму. Окупаційні зони, на які була розділена Україна.

На картосхемі зображено територію України з позначеним її розчленуванням під час нацистської окупації. Межі рейхскомісаріату «України» позначені на картосхемі цифрою «3». На це вказують географічні об’єкти. Адміністративним центром рейхскомісаріату було місто Рівне.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни. Перебіг найважливіших військових подій 1941–1945 рр. Визволення України.

Завдання стосується воєнних подій на території України в серпні–грудні 1943 р.

У зазначений період відбулася ціла низка наступальних операцій, у результаті яких відбулося вигнання німецьких військ з Лівобережної України та Донбасу, форсування Дніпра і перенесення бойових дій на Правобережну Україну.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни. Радянсько-німецький пакт про ненапад (пакт Молотова–Ріббентропа).

Укладення Договору про ненапад між СРСР і Німеччиною та таємного протоколу до нього («пакт Ріббентропа-Молотова») відбулося 23 серпня 1939 р. в Москві.

Договір, крім всього іншого, вирішував подальшу долю Західної України. Вона потрапляла в радянську зону впливу.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі. Українські землі у складі Чехословаччини. Політика уряду Чехословаччини в українських землях. Стан економіки, життя населення, освіти та культури, різні течії національного руху, діяльність політичних партій у 1930-х роках.

Предмет ідентифікації в завданні – країна, уряд якої проводив щодо української меншості лояльну політику.

Такою країною в міжвоєнний період була Чехословаччина.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Радянська модернізація України. Радянська модернізація в Україні. Сутність і наслідки політики форсованої індустріалізації.

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у джерелі виділяємо ключові слова-маркери, словосполучення, що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – політика партійно-радянського керівництва УСРР, СРСР.

Цитований уривок джерела чітко вказує на кампанію партійно-радянського керівництва із забезпечення новобудов перших п’ятирічок кваліфікованими кадрами. Відповідно до цього уривку добираємо плакат із потрібним змістом. Таким плакатом є – «Дамо мільйони кваліфікованих робітничих кадрів для нових 518 фабрик і заводів!»

Інші запропоновані плакати присвячені індустріалізації, але не стосуються кадрової політики.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики. Голод у південних губерніях УСРР.

На картосхемі зображено територію УСРР, південно-східні райони якої заштриховані. Штрихування позначає регіон, який у 1921–1923 рр. був уражений масовим голодом.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності. «Чортківська офензива».

Завдання спрямоване на перевірку знань подій історії Західноукраїнської Народної Республіки, зокрема, про успішну наступальну операцію УГА на завершальному етапі українсько-польської війни 1918–1919 рр.

Із зазначених у відповідях відомих операцій лише Чортківська офензива пов’язана з бойовим шляхом УГА періоду війни з Польщею. Ця операція відбувалася в червні 1919 р. 25-тисяна УГА примусила відступати майже 100-тисячну польську армію.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українська революція. Революційні події в Україні у 1917 – на початку 1918 р. Процес утворення та еволюції Української Центральної Ради. Еволюція поглядів політичних сил України щодо самовизначення українців (Універсали Центральної Ради). Причини прийняття Універсалів УЦР. В. Винниченко.

Делегація домагалася визнання автономних прав України. Проте візит був безуспішним. Тимчасовий уряд Росії відмовив. У відповідь УЦР на ІІ військовому з’їзді оприлюднила І Універсал, який засвідчив прагнення українців самостійно творити власну державу.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українська революція. Революційні події в Україні у 1917 – на початку 1918 р. Процес утворення та еволюції Української Центральної Ради. Еволюція поглядів політичних сил України щодо самовизначення українців (Універсали Центральної Ради). Причини прийняття Універсалів УЦР. В. Винниченко.

Делегація домагалася визнання автономних прав України. 

Відповідь – А.

ТЕМА: Українська революція. Революційні події в Україні у 1917 – на початку 1918 р. Процес утворення та еволюції Української Центральної Ради. Еволюція поглядів політичних сил України щодо самовизначення українців (Універсали Центральної Ради). Причини прийняття Універсалів УЦР. В. Винниченко.

У даному випадку подано уривок спогадів учасника українсько-російських переговорів 1917 р.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні. «Союз визволення України». Позиції українських політичних сил Наддніпрянської України та західноукраїнських земель щодо війни.

Завдання спрямоване на перевірку знань про розвиток національного руху в роки Першої світової війни. Зокрема, про діяльність Союзу визволення України, який був створений у Львові емігрантами з Наддніпрянщини.

Союз підтримав Німеччину й Австро-Угорщину в боротьбі проти Росії, сподіваючись за їх допомогою відірвати Україну від Росії. Важливим напрямом роботи Союзу, поряд з широкою інформаційно-пропагандистською роботою, була допомога військовополоненим українцям, що опинились у таборах для військовополонених в Австро-Угорщині та Німеччині. Згодом з цих вояків були сформовані Синьожупанна і Сірожупанна дивізії, що взяли участь у вигнанні більшовиків з України в 1918 р.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі на початку ХХ ст. Діяльність національних і спортивно-фізкультурних організацій «Сокіл», «Січ», «Пласт».

Завдання спрямоване на перевірку знань про розвиток національного і спортивно-фізкультурного руху в регіонах України.

Зазначені в завданні організації «Сокіл» (створений в 1898 р.), «Січ» (1900 р.), «Пласт» (1911 р.) на початку ХХ ст. активно діяли в Галичині.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії на початку ХХ ст. Особливості економічного розвитку Наддніпрянської України. Основні тенденції соціально-економічного розвитку українських земель у складі Російської імперії на початку ХХ ст.

На картосхемі зображено фрагмент території Російської імперії кінця ХІХ – початку ХХ ст. із заштрихованим регіоном, що охоплює міста Катеринослав, Маріуполь, Юзівка, Луганськ. Географічні назви вказують, що це регіон, який у Російській імперії спеціалізувався на видобуванні кам’яного вугілля та виплавці чорних металів.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст. Реформи 60–70-х рр. ХІХ ст. і процеси модернізації в Україні.

Завдання передбачає перевірку сформованості знань про характерні риси економічного розвитку Наддніпрянської України в другій половині ХІХ ст.

Серед запропонованих варіантів відповідей характерними рисами були такі:

• завершення промислового перевороту, початок монополізації.
• бурхливий розвиток вугледобувної, гірничорудної та металургійної галузей.
• будівництво розгалуженої системи залізниць.

Відповідь: 3 5 6.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Князювання Володимира Великого. Запровадження християнства як державної релігії.

Згідно з літописною легендою («Повість минулих літ»), великий князь київський Володимир Великий обирав між трьома основними монотеїстичними релігіями, а також слов'янським язичництвом, яке він відкинув:

1. християнства (з Візантії та від німецьких посланців — католиків);

2. іудаїзму (від хозар);

3. ісламу (від волзьких булгар).

Відповідь: 1 2 3.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст. Зовнішньо-політична діяльність уряду Б. Хмельницького. Умови українсько-російського договору 1654 р.

Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. Поділ Гетьманщини. Зміст політичних угод того часу, що стосувалися українських земель. Причини та наслідки укладення найважливіших угод між іноземними державами, що стосувалися українських земель.

Правильна хронологічна послідовність укладення міжнародних угод XVII ст.:

1. Г – «Березневі статті» між Військом Запорозьким і Московським царством (1654 р.)

2. Б – Андрусівський договір між Річчю Посполитою та Московським царством (1667 р.)

3. А – Бахчисарайський договір між Московським царством та Османською імперією й Кримським ханством (1681 р.)

4. В – «Вічний мир» між Московським царством та Річчю Посполитою (1686 р.)

Відповідь: Г Б А В.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Князювання Володимира Великого та Ярослава Мудрого.

Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Правління Ярославичів. Боротьба за київський стіл між Ярославичами. Значення та наслідки Любецького з’їзду князів. Князювання Данила Романовича.

Послідовність подій, описаних в уривках з історичних джерел:

Б (1051 р.): Поставлення Іларіона першим русином-митрополитом. Це відбулося до смерті Ярослава Мудрого (1054 р.) і до появи половців як головної загрози.

В (1068 р.): Поразка Ярославичів (Ізяслава, Святослава, Всеволода) на річці Альта від половців. Це перша велика поразка від половців, що сталася невдовзі після смерті Ярослава.

А (1097 р.): Любецький з'їзд князів, на якому було проголошено принцип "кожен хай держить отчину свою" з метою припинення міжусобиць.

Г (1253 р.): Коронація Данила Галицького королівським вінцем у Дорогичині. Це найпізніша подія, що належить до періоду боротьби Галицько-Волинської держави із Золотою Ордою.

Відповідь: Б В А Г.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст. Реформи 60–70-х рр. ХІХ ст. і процеси модернізації в Україні. Політика російського царизму щодо України.

Українські землі в складі Російської імперії на початку ХХ ст. Події революції 1905–1907 рр. в Україні.

Основні положення «Маніфеста…» імператора Олександра ІІ (19 лютого 1861 р.) містяться в уривку джерела Б. Ключове в джерелі словосполучення-маркер – «кріпосні люди отримають повні права вільних сільських обивателей».

Положення циркуляру міністра внутрішніх справ П. Валуєва (1863 р.) відображені в уривку джерела В. Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «видання книг малоросійською мовою… припинити».

Положення Емського указу імператора Олександра ІІ (1876 р.) містяться в уривку джерела А. Ключові словосполучення-маркери – «не допустити ввезення в межі імперії… будь-яких книг, брошур… малоросійською говіркою», «припинити видання газети «Киевский телеграф».

Основні положення «Маніфеста…» імператора Олександра ІІ (17 жовтня 1905 р.) містяться в уривку джерела Д. Ключове в джерелі словосполучення-маркер – «дарувати населенню непорушні основні… свободи».

Відповідь: 1–Б, 2–В, 3–А, 4–Д.

ТЕМА: Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. Гетьманування І. Виговського, І. Брюховецького, Д. Многогрішного, І. Самойловича.

Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст. Гетьманування І. Мазепи.

Правильна відповідність між історичними подіями та гетьманами:

1 – В (Іван Брюховецький) Саме під час гетьманування Брюховецького (у 1663–1664 рр.) польський король Ян II Казимир здійснив свій останній масштабний похід на Лівобережжя, намагаючись відновити владу Речі Посполитої. Похід завершився поразкою поляків.

2 – А (Іван Виговський) Конотопська битва (1659 р.) – це найвідоміша перемога Івана Виговського, де козацьке військо разом із кримськими татарами вщент розгромило московську армію під командуванням Трубецького.

3 – Б (Іван Самойлович) Чигиринські походи (1677 та 1678 рр.) відбулися в період правління Самойловича. Величезне османське військо намагалося захопити колишню столицю Богдана Хмельницького. Зрештою, місто було зруйноване, а Самойлович був змушений вивести війська за Дніпро.

4 – Г (Іван Мазепа) Саме Іван Мазепа за наказом російського царя у 1704 році придушив повстання Семена Палія на Правобережжі. Мазепа скористався цим, щоб фактично об'єднати Правобережну і Лівобережну Україну під своєю булавою на кілька років.

Відповідь: 1–В, 2–А, 3–Б, 4–Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.). Боротьба Польщі та Литви за Галицько-Волинську спадщину. Входження українських земель до складу інших держав.

Київщина, Східне Поділля (4-Г): Ці великі території увійшли до складу Великого князівства Литовського після перемоги на Синіх Водах (1362 р.) і залишалися під його контролем до Люблінської унії (1569 р.).

Галичина, Західне Поділля (3-Д): Ці землі були остаточно приєднані до Польського королівства ще в 1387 році, ставши, зокрема, Руським та Подільським воєводствами.

Буковина (1-Б): Наприкінці XV ст. перебувала у складі Молдавського князівства, яке згодом стало васалом Османської імперії.

Східне Закарпаття (2-В): З XI ст. Закарпаття перебувало у складі Угорського королівства.

Відповідь: 1–Б, 2–В, 3–Д, 4–Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії в другій половині ХІХ ст. Основні течії суспільно-політичного руху: москвофіли та народовці.

Ключове в джерелі словосполучення-маркер – «відвернулися від… живої Русі… знайшли… мертву… Русь» – допомагає визначити, що в уривку джерела йдеться про москвофілів.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ – початку ХХ ст. Розвиток театрального мистецтва. І. Карпенко-Карий.

Ключове в джерелі словосполучення-маркер – «був одним з батьків новочасного українського театру, артист…, драматург…» – допомагає визначити, що в уривку джерела йдеться про І. Карпенка-Карого.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст. Розвиток громадівського руху.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «людям треба насамперед завчасно вивчити побут, моральні підвалини, умови життя народного» – допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про засади діяльності Київської громади.

Відповідь – А.