Історія України

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 рр.)

«Пакт Ріббентропа-Молотова» – таємна угода між Німеччиною і СРСР, укладена 23 серпня 1929 р., про розподіл сфер впливу в Європі.

Угода була оформлена як таємний додаток (протокол) до Пакту про ненапад між СРСР та Німеччиною. До радянської сфери впливу входили Фінляндія, Естонія. Латвія, східна частина Польщі до річок Вісла і Сян, Бессарабія.

«Пакт» відкривав шлях Німеччині для нападу на Польщу і початку Другої світової війни (1 вересня 1939 р.). 17 вересня Радянський Союз теж здійснює агресію проти Польщі, Червона армія вступає на територію Західної України та Західної Білорусії. Зрештою ці території були включені до складу СРСР.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна у боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.). Західна Україна в 1921–1939 рр.

Після розпаду Австро-Угорщини 3 листопада 1918 р. на народному вічі в Чернівцях, скликаному Крайовим комітетом, якому австрійський намісник передав владу, було проголошено об’єднання Північної Буковини з Українською Державою, проголошеною у Львові (ЗУНР) і «прилучення австрійської частини українських земель до України». Проте Румунія, скориставшись відсутністю в українців значних військових сил, окупувала Північну Буковину і частину Східної Галичини (Покуття).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 рр.

Для виконання завдання слід пригадати визначення терміну «розстріляне відродження», яке дає ключ для вибору правильної відповіді.

 «Розстріляне відродження» – термін, яким позначають покоління українських митців, розквіт творчого таланту яких припадає на 1920–1930-ті роки, які були винищені сталінськими репресіями. Загалом було винищено близько 500 діячів.

Відповідь – В.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 рр.

Для визначення правильної відповіді слід пригадати, що попри заяви влади про бажання модернізувати сільське господарство, ключовою метою було встановлення державного контролю над сільгоспвиробництвом і використанням його ресурсів для здійснення індустріалізації. Колективізація, яка проводилися насильницькими методами, викликала спротив селянства. Щоб подолати його, влада влаштувала Голодомор для українського селянства. Тільки ціною великих жертв і розорення селянських господарств компартійному керівництву вдалося приборкати селянство, загнавши його в колгоспи і запровадивши паспортну систему.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 рр.)

Перелік пам’яток архітектури та образотворчого мистецтва, обов’язкових для розпізнавання абітурієнтами. Будівля Держпрому в Харкові. 1925–1928 рр.

На фото зображено будівлю Держпрому в Харкові.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 рр.)

Політика «коренізації» була започаткована рішенням ХІІ з’їзду РКП(б) у 1923 р. В УСРР вона відбувалася у формі «українізації».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна у боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.)

Наслідком таких дій гетьмана П. Скоропадського стало антиурядове повстання, очолюване Директорією.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна у боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.)

Вимогу «федерації» з Росією висунули представники держав Антанти. На це вказують такі маркери: «союзна місія», «союзники».

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні. Українська революція

На картосхемі зображено територію Української Народної Республіки (проголошена ІІІ Універсалом у листопаді 1917 р.) станом на 1917 р. На це вказує географічний об’єкт: місто Холм ще не передано до складу УНР, як це передбачено умовами Брестського миру (січень 1918 р.). До того ж у 1914–1916 рр. УНР не існувало.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австро-Угорської імперії у 1900–1914 рр.

Перепис населення в Австро-Угорщині 1910 р. свідчить, що селяни становили 75–85% населення в залежності від регіону. Західноукраїнські землі на початок ХХ ст. були найменш індустріалізованими землями Європи.

Відповідь – А.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в 1900–1914 рр.

Предмет ідентифікації в завданні – заходи влади Російської імперії початку ХХ ст..

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «Переселення за Урал», «1909 р.» «Довідкова книжка для ходаків і переселенців» – чітко вказують на заходи земельної реформи                 П. Столипіна, які реалізовувалися в 1906–1916 рр..

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ століття.

Назви воєводств, які мали увійти до складу Великого князівства Руського за умовами Гадяцьких пунктів (1658 р.), є:

3. Брацлавське

6. Київське

7. Чернігівське

Гадяцькі пункти (1658 р.) — договір, укладений гетьманом Іваном Виговським з Річчю Посполитою, який передбачав створення федерації трьох рівноправних частин (Польського королівства, Великого князівства Литовського та Великого князівства Руського).

Правильна відповідь – 3 6 7.

ТЕМА: Київська держава.

Про великого князя київського Святослава Ігоревича йдеться в уривках 1, 3, 6.

• 1. Завершення Балканських походів. Уривок описує мирні переговори після облоги Доростола, коли Святослав був змушений укласти мир з візантійським імператором Іоанном Цимісхієм.

• 3. Розгром Хозарського каганату. Це прямий опис однієї з найвизначніших перемог Святослава, яка призвела до знищення Хозарського каганату та взяття його столиці Ітіль і фортеці Біла Вежа (Саркел).

• 6. Похід на Візантію. Уривок описує плани Святослава перенести столицю з Києва до Переяславця на Дунаї та його військові походи проти Візантійської імперії, які завершилися отриманням данини.

Правильна відповідь – 1 3 6.

ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ століття.

• Б – Остаточна ліквідація гетьманства (1764 р.): Катерина II змусила Кирила Розумовського зректися булави, призначивши для управління Лівобережжям Другу Малоросійську колегію.

• В – Скасування козацького устрою на Слобожанщині (1765 р.): Наступного року після ліквідації гетьманства козацькі полки Слобожанщини були перетворені на регулярні гусарські полки, а саму територію — на Слобідсько-Українську губернію.

• Г – Остаточна ліквідація Запорозької Січі (1775 р.): Після завершення російсько-турецької війни царські війська під командуванням генерала Текелія оточили та зруйнували Нову (Підпільненську) Січ.

• А – Закріпачення селян Лівобережної та Слобідської України (1783 р.): Юридичне закріплення селян за місцем проживання, що остаточно завершило процес формування кріпосницької системи на цих землях.

Правильна відповідь – 1Б 2В 3Г 4А.

ТЕМА: Київська держава.

1-В - Створення пантеону язичницьких богів (980 р.) - Подія часів Володимира Великого, що передувала його хрещенню.

2-Б - Початок будівництва Десятинної церкви (989 р.) - Подія часів Володимира Великого, перша кам'яна церква Київської Русі, збудована після хрещення.

3-А - Завершення будівництва Софійського собору (1037 р.) - Подія часів Ярослава Мудрого, найвідоміша архітектурна споруда його правління.

4-Г - Призначення Іларіона митрополитом Київським (1051 р.) - Подія часів Ярослава Мудрого, обрання русича митрополитом без згоди Константинополя, що підкреслювало самостійність руської церкви.

Правильна відповідь – 1В 2Б 3А 4Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у ХІХ столітті.

Маркіян Шашкевич – натхненник й ідейний лідер «Руської трійці».

Іван Могильницький – організатор освітнього Товариства галицьких греко-католицьких священиків, що діяло в Перемишлі.

Юліан Бачинський – один із лідерів радикального руху в Галичині, автор брошури «Ukraina Irredenta», у якій уперше сформульовано мету боротьби – створення незалежної держави.

Михайло Грушевський – автор фундаментальної десятитомної праці з історії України.

Правильні відповіді – 1А 2В 3Б 4Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ століття.

• 1 - Г (1654 р.): Уривок описує події, що відбулися після Переяславської ради 1654 р., коли Київ офіційно перейшов під владу московського царя, що викликало обурення серед частини козацтва.

• 2 - Д (1657 р.): Це опис спільного військового походу козаків (під проводом Ждановича) та трансільванського князя Ракоці на Річ Посполиту, який відбувся на початку 1657 року і був останнім великим зовнішньополітичним кроком Б. Хмельницького (помер у серпні 1657 р.).

• 3 - Б (1649 р.): Уривок чітко вказує на події Збаразько-Зборівської кампанії 1649 р., яка завершилася укладенням Зборівського мирного договору. Облога Збаража і наступна битва під Зборовом відбулися в серпні 1649 р.

• 4 - А (1648 р.): В уривку йдеться про битву під Корсунем (травень 1648 р.), яка відбулася невдовзі після першої перемоги під Жовтими Водами. У цій битві було розгромлено основні сили коронного війська, а обидва польські гетьмани Потоцький і Калиновський потрапили в полон до татар. Це подія 1648 року — початку Національно-визвольної війни.

Правильна відповідь – 1Г 2Д 3Б 4А.

ТЕМА: Стародавня історія України.

Правильні відповідності між досягненнями та періодами стародавньої історії України:

1 - Г. Відокремлення скотарства від землеробства — енеоліт. Енеоліт, або мідно-кам'яний вік, характеризувався значним розвитком землеробства, що призвело до можливості відокремлення скотарських племен, які могли пересуватися в пошуках нових пасовищ.

2 - А. Поява мистецтва та релігійних уявлень — палеоліт. Саме в період палеоліту з'являються перші зразки печерного живопису, скульптури, а також формуються перші релігійні вірування, пов'язані з полюванням та культом предків.

3 - В. Перехід до відтворюючих форм господарювання — неоліт). Цей період ознаменувався переходом (неолітична революція) від привласнювального господарства (збиральництво, полювання) до відтворювального — землеробства та скотарства. 

4 - Б. Опанування мікролітичної техніки обробки каменю — мезоліт. У мезоліті після завершення льодовикового періоду, люди почали створювати мікроліти — мініатюрні кам'яні інструменти, які використовували для виготовлення складніших знарядь (наприклад, наконечників для стріл та гарпунів, що складалися з багатьох дрібних елементів).

Правильна відповідь – 1Г 2А 3В 4Б.

ТЕМА: Культура України у другій половини ХІХ – на початку ХХ ст.

Предмет ідентифікування в завданні – університет, у якому наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. діяло кілька українознавчих кафедр.

Маркери – «Запекла боротьба за українську мову не мала успіху», «Проте був університет, у якому дозволили мати кілька – за змістом і мовою – українських кафедр» – чітко вказують на Львівський університет, у якому в результаті джентльменської угоди «Нової ери» між лідерами українського й польського рухів 1894 р. відкрито кафедру всесвітньої історії з окремим оглядом історії Східної Європи. Це була окрема кафедра, де вивчали історію України, але не акцентували це в назві. За рекомендацією Володимира Антоновича на посаду ординарного професора кафедри був призначено Михайла Грушевського. На цій посаді Грушевський пропрацював до 1914 року. Також із 1849 р. на філософському відділі існувала кафедра руської (української) словесності. У 1862 й 1872 рр. виникли кафедри з українською мовою викладання на богословському й правничому факультетах.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії у другій половині ХІХ століття.

Із діяльністю Івана Франка й Михайла Павлика пов’язаний процес створення першої української політичної партії. У 1890 р. ними засновано Русько-українську радикальну партію.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна у другій половині ХІХ століття.

Маркери – «міністр внутрішніх справ визнав за необхідне», «видання книг малоросійською мовою як духовного змісту, так і навчальних, і взагалі призначених для початкового читання народу, припинити» – чітко вказують на Валуєвський циркуляр 1863 р., підготовлений і виданий Петром Валуєвим, що був міністром внутрішніх справ Російської імперії в 1861–1868 роках.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ століття.

У завданні вжито термін «тимчасовозобов’язані». Ним позначали категорію колишніх поміщицьких селян, у результаті реформи звільнених від кріпацтва, але після підписання уставних грамот не переведених на викуп. Із часу укладення викупної угоди селяни втрачали статус тимчасовозобов’язаних і переходили до розряду так званих селян-власників. Тимчасовозобов’язані виконували на користь поміщика повинності, які не відрізнялися від повинностей кріпосних селян (виконували панщину або сплачували оброк тощо). Для них обмежено лише підводну повинність і скасовано натуральні побори.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ століття.

Предмет ідентифікування в завданні – портрет видатного математика першої половини ХІХ ст. Михайла Остроградського, зображений на поштовій марці.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Маркери – «Розвивати нашу національність у всіх напрямах: досконаленням нашої мови, упровадженням її у школах вищих і нижчих, видаванням часописів.., поширенням добрих та корисних книжок українською мовою та прагненням завести нашу мову в усіх публічних установах...», «Будемо берегти наші конституційні права», «шукати способів покращення… життя конституційним шляхом» – чітко вказують на відозву Головної руської ради. До того ж лише ця організація могла легально звернутися з відозвою до українства під час революції 1848–1849 рр., коли було завойовано конституційні права.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ столітті.

Лук’ян Кобилиця (1812–1851 рр.) – керівник селянського руху на Буковині у 40-х рр. ХІХ ст., громадсько-політичний діяч. У 1843–1844 рр. очолював виступ селян 16 буковинських сіл проти дідичів.

Під час революції 1848–1849 рр. в Австрії селяни Буковини обрали його депутатом парламенту. Неписьменний Л. Кобилиця підтримував у парламенті лівих депутатів, які вимагали скасування кріпацтва й передавання землі селянам без викупу, виступав за надання Буковині автономії та приєднання її до Галичини.

Після розпуску парламенту повернувся на Буковину й у листопаді 1848 р. розпочав селянське повстання, що тривало до літа 1849 року. У квітні 1850 р. його заарештовано. Помер у в’язниці.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття.

Поширення чумацького промислу, його розквіт припадає на першу половину ХІХ ст., хоча він і зародився в ХV столітті. На початку XIX ст. чумацтво з торговельного перетворюється на торговельно-візницький промисел, унаслідок чого чумацьке візництво стає основним засобом перевезення вантажів в Україні й важливим чинником розвитку внутрішньої та зовнішньої торгівлі, сільського господарства й промисловості.

Це була одна з найпоширеніших форм позаземлеробських занять українців. Чумаки не лише перевозили товари, а й ставали першими українськими підприємцями, накопичуючи капітал для майбутньої промисловості.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття.

«Енеїду» Івана Котляревського, що вперше побачила світ 1798 р., уважають першим твором нової української літератури. Саме вона заклала підвалини красного письменства розмовною українською мовою – тією, якою спілкувалися і яку розуміли абсолютна більшість мешканців України.

Уже в першій половині XIX ст. естафету Котляревського підхопили Григорій Квітка-Основ’яненко, Петро Гулак-Артемовський, Євген Гребінка, Левко Боровиковський, Амвросій Метлинський, Михайло Петренко й особливо Тарас Шевченко, формуючи українську літературну мову на народній основі. Окрім того «Енеїда» героїзувала козацькі часи історії України.

«Кобзар» Тараса Шевченка побачив світ уперше 1840 р. й відразу набув популярності. «Кобзар» гарантував вічність українському народові, його мові, культурі. Він належить до найволелюбніших книг усіх часів, наскрізь просякнутий прагненням волі, передчуттям її неминучості.

«Історію Русів» анонімного автора ще до її виходу друком 1846 р. поширювали в списках у колах української, і не лише, інтелігенції з початку 20-х рр. XIX століття. Вона справила великий влив на появу симпатій до українства в середовищі прогресивних російських мислителів.

Від початку публічної появи «Історію Русів» розглядали як історичний документ, написаний за аналогією з козацькими літописами. Однак із середини XIX ст. «Історію Русів» почали розглядати як політичний памфлет. Саме в такому статусі вона відіграла значну роль в історії політичної думки України й посіла в ній почесне місце як твір, що не лише висловив у концентрованій формі політичні погляди попередньої доби й сучасників автора, а й значною мірою вплинув на обґрунтування державницько-самостійницьких прагнень українців.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ століття.

На фото зображено сучасний вигляд палацу Кирила Розумовського в Батурині, що був зведений в 1799–1803 рр.

Палац Кирила Розумовського в Батурині — це видатна пам'ятка архітектури класицизму, яка була символом спроби відродження гетьманської столиці та української державності у XVIII столітті.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІ – у першій половині ХVІІІ століття.

Уривок з історичного джерела описує формування населення Слобідської України (Слобожанщини).

Слобідська Україна (Слобожанщина) — це історико-географічний регіон, який сформувався в XVII столітті на землях, що лежали на південно-західному прикордонні Московського царства (сучасні території Харківської, Сумської, частини Луганської та Донецької областей України, а також частини Бєлгородської, Курської, Воронезької областей Росії).

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ століття. 

Обидві ікони створено в стилі бароко. На це вказує як композиція, так і елементи декору ікон.

Бароко – це панівний мистецький стиль в Україні XVII–XVIII століть, який набув унікальних національних рис і став відомим як українське (козацьке) бароко.

На фото зображено ікони кінця ХVІІ – початку ХVІІІ століття:

• «Архангел Михаїл» з іконостасу церкви Різдва Христового в м. Жовква, автор – Іван Руткович;
• «Вознесіння Христове» з іконостасу церкви Воздвиження Чесного Хреста монастиря Скит Манявський, автор – Йов Кондзелевич, 1698–1705 роки.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ століття.

Наслідком Віленського перемир’я 1656 р., укладеного між Московським царством і Річчю Посполитою, було ускладнення українсько-московських відносин, створення воєнно-політичного союзу Гетьманщини, Трансільванії та Швеції проти Речі Посполитої

Московське царство фактично пішло на змову з Річчю Посполитою, припинивши спільну боротьбу і обговорюючи можливість обрання московського царя Олексія Михайловича на польський престол. Це було сприйнято Хмельницьким як зрада інтересів Гетьманщини.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ століття.

 В уривку з історичного джерела описано Берестецьку битву.

Описаний в уривку епізод — це події, що відбулися під час Берестецької битви (червень–липень 1651 р.) — найбільшої за кількістю учасників битви Національно-визвольної війни.

 Козаки під командуванням Івана Богуна (згаданого як наказний гетьман) героїчно тримали оборону. Щоб вирватися з ворожого оточення, вони вирішили звести мости (греблі) через болотисту річку Пляшівку і вивести залишки війська з табору.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половині ХVІІ століття).

На репродукції картини зображено Петра Могилу, з яким повязано об’єднання Лаврської школи та Київської братської школи в колегію (Києво-Могилянський колегіум) у 1632 році.

 У 1632 році Петро Могила ініціював об’єднання своєї Лаврської школи з Київською братською школою, створивши потужний освітній заклад — Києво-Могилянський колегіум (з 1701 р. — академія).

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського й інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ століття).

Поява та використання на українських землях у повсякденному житті слів «магістрат», «дума», «лава» пов’язано з утвердженням магдебурзького права.

• Магдебурзьке право — це правова система, за якою міста звільнялися від управління та суду місцевих феодалів і отримували право на самоврядування.

• Магістрат — це орган міського самоврядування в містах, які користувалися магдебурзьким правом. Він відав адміністративними, судовими, господарськими та фінансовими справами. У деяких регіонах (зокрема, на Лівобережжі) ним називали об'єднання Ради і Лави.

• Лава — це судовий орган, складова частина магістрату. Вона розглядала переважно кримінальні справи і складалася з війта (голови) та лавників.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського й інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ століття).

На фото зображено башти Острозького замку, зокрема, Кругла (Нова) вежа (кінець XVI століття).

Острозький замок – це визначна пам'ятка архітектури національного значення, розташована у місті Острог Рівненської області.

Протягом XIV–XVII століть був родинним гніздом і резиденцією найвпливовішого та найбагатшого роду князів Острозьких.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського й інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ століття).

Литовська князівська династія (Гедиміновичі) утвердилася у Волинському князівстві в XІV ст.

• 1340 рік: Після смерті останнього галицько-волинського князя з династії Романовичів, Болеслава-Юрія II, спадкоємцем Волині (а саме Луцького князівства) став литовський князь Любарт Гедимінович (син Гедиміна), одружений із донькою Волинського князя.

• XІV століття: Ця подія поклала початок війні за Галицько-Волинську спадщину між Польщею (король Казимир III) та Великим князівством Литовським (династія Гедиміновичів). Хоча боротьба тривала десятиліттями, Волинь (її більша частина, включаючи Луцьк) залишилася під владою Гедиміновичів.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала.

Перемога війська Данила Галицького над об'єднаними силами його супротивників (бояр, угорців та поляків) у битві під Ярославом (1245 р.) мала наслідком зміцнення влади князя Галицько-Волинської держави.

Битва під Ярославом 1245 року стала вирішальною у боротьбі Данила Романовича за відновлення та зміцнення своєї влади у Галичі та на всіх землях Галицько-Волинського князівства.

Ця перемога поклала край тривалій і виснажливій боярській опозиції, яка постійно прагнула обмежити князівську владу або взагалі усунути його від правління.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Київська держава.

Земельну власність, яку можна було передавати в спадок, продавати, дарувати або обмінювати, називали вотчиною.

Вотчина – форма земельної власності за часів Київської держави (Русі-України). Власник вотчини мав право передати її у спадщину, продати, обміняти, поділити тощо. 

Це була основна форма феодального землеволодіння в Київській Русі.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Київська держава.

Основою зовнішньополітичних зв'язків Ярослава Мудрого з європейськими державами були міждинастичні шлюби.

Ярослав Мудрий увійшов в історію як "тесть Європи" через розгалужену систему династичних шлюбів, яку він уклав для своїх дітей. Ця політика мала на меті зміцнити міжнародний авторитет Київської Русі, встановити мирні відносини із сусідніми державами та уникнути конфліктів.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Київська держава.

Візантійські посли передали ці слова князю Володимиру Великому.

Цей уривок описує події, що передували хрещенню Русі в 988 році. Князь Володимир, прагнучи отримати в дружини візантійську принцесу Анну, сестру імператорів Василія II і Костянтина VIII, висунув ультиматум: або йому віддадуть сестру, або він піде війною на Візантію. У відповідь візантійці поставили умову — Володимир має прийняти християнство. Він погодився, і ця подія стала вирішальною для хрещення Київської Русі.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Стародавня історія України.

На картосхемі відображено Велике розселення слов’ян на території Центрально-Східної Європи. Цей процес відбувався в V–VII століттях. Ця експансія призвела до формування трьох великих груп слов'ян: західних, південних і східних.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

1 «Похідні групи» – організовані групи націоналістичного активу й відомих діячів української політичної еміграції, які ОУН влітку – восени 1941 р. спрямувала в центральні, східні й південні райони України з метою створення українських органів влади, органів місцевого самоврядування й організації національного громадсько-культурного життя на територіях, окупованих нацистською Німеччиною під час німецько-радянської війни 1941–1945 років. Похідні групи сформовано як ОУН під проводом Андрія Мельника, так і ОУН (революційною) під керівництвом Степана Бандери. Похідні групи відіграли провідну роль у проголошенні Акта відновлення української держави (30 червня 1941 р.), створенні мережі націоналістичного підпілля.

2 З ініціативи ОУН 30 червня 1941 р. у Львові проголошено Акт відновлення української державності. Ця чергова спроба українців заявити про власну державність відбувалася за вкрай несприятливих обставин і навряд чи могла бути успішною. Утім, вона вкотре засвідчила їхнє прагнення до власної незалежності.

3 «Рейкова війна» – операція радянських партизанів у період з 3 серпня до середини вересня 1943 р. в тилу німецьких військ на території РРФСР, Білорусі й частини України (Український штаб партизанського руху її не проводив) із метою одночасного масового зруйнування залізничного полотна й станційних споруд, що мало значно ускладнити перегрупування військ противника в період вирішального моменту битви на Курській дузі. Операція мала часткові обмежені результати.

4 Унаслідок неканонічного собору у Львові в березні 1946 (тобто після Другої світової війни) Українську Греко-Католицьку Церкву (УГКЦ) ліквідовано на території СРСР.

5 Українська повстанська армія (УПА) – це військово-політичне формування, що діяло в Україні протягом 1942–1950-х років. Вело боротьбу за відновлення Української держави проти нацистських і радянських загарбників на українських етнічних територіях. Ініціатором створення була Організація українських націоналістів (ОУН).

6 «Карпатський рейд» – 100-денний (з 12 червня до 21 жовтня 1943 р.) рейд радянських партизан (Сумське партизанське з’єднання під керівництвом Сидора Ковпака). Дві тисячі партизан пройшли дві тисячі кілометрів запіллям ворога, завдавши йому відчутних утрат.

7 Український штаб партизанського руху – орган керівництва радянськими партизанськими формуваннями, що діяли на території України в роки Другої світової війни. Створений 30 травня 1942 року. Очільник – Тимофій Строкач. Штаб діяв до травня 1945 року.

Правильна відповідь – 1 2 5.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 років).

У завданні потрібно визначити складники нової економічної політики, здійснюваної в Українській СРР у 1921–1928 роках.

Нова економічна політика (неп) – економічний курс більшовиків у 1921–1929 рр., ухвалений на Х з’їзді РКП(б). Передбачав забезпечення виходу з економічної і політичної кризи через повернення до ринкових механізмів регулювання економічних процесів і часткового відновлення приватної власності.

Це був тимчасовий відступ більшовиків від генеральної лінії партії на побудову комунізму. Під контролем держави залишалися «командні висоти» (провідні галузі промисловості й зовнішня торгівля).

Головним заходом непу була заміна на селі продрозкладки продподатком. Неп сприяв швидкому відновленню сільського господарства й промисловості після тривалого періоду бойових дій і стабілізації влади більшовиків.

Реалізацію політики супроводжували неодноразові кризи хлібозаготівлі (1925–1926, 1927–1928 рр.), поява безробіття і зростанням соціальної нерівності.

У 1929 р. Йосип Сталін, який фактично встановив свою одноосібну владу, відкинув політику непу.

Правильна відповідь – 2 3 4.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 рр.) і в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 роки).

А Створення Левком Лук’яненком Української робітничо-селянської спілки відбулося у 1958 році.

Б Початок випуску В’ячеславом Чорноволом «самвидавського» журналу «Український вісник» припало на 1970 рік.

В Заснування Миколою Руденком Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінських угод відбулося 1976 року.

Г Акція протесту в кінотеатрі «Україна» за участі Василя Стуса проти масових арештів дисидентів відбулася 1965 року.

Завдання також можна розв’язати, з’ясувавши логіку подій.

А Створення Левком Лук’яненком Української робітничо-селянської спілки – це початок дисидентського руху.

Г Акція протесту в кінотеатрі «Україна» – протест проти першої хвилі арештів дисидентів.

Б Випуск В’ячеславом Чорноволом «самвидавського» журналу «Український вісник» – спроба висвітлити діяльність дисидентів, репресії проти них влади.

В Заснування Миколою Руденком Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – набуття дисидентським рухом напівлегального існування, в умовах коли керівництво СРСР взяло на себе зобов’язання дотримуватися прав людини.

Правильна відповідь – 1А 2Г 3Б 4В.

Тема: Україна в 1920–1940-х роках.

Предмет ідентифікування в завданні – зміст агітаційно-пропагандистських плакатів, на яких відображено події 1920–1940-х рр. на українських землях.

За словосполученнями-маркерами й образами (персонажами) можна визначити дату відображених на плакаті подій.

Плакат А. Основні маркери – зображення радянського солдата з радянським прапором, напис «Здрастуй, рідний Київ!» указують на 1943 р., коли з міста вигнано німецьких загарбників.

Плакат Б. Основні маркери – зображення червоноармійця в характерному однострої з прапором, на якому написано УСРР, указує на 1920-ті рр., коли використовували цей однострій, а назва радянської України мала таку абревіатуру (від 1919 до 1937 року).

Плакат В. Основні маркери – зображенням бійця в однострої Карпатської Січі й напис «Ставайте в ряди Карпатської Січі!» – указують на події жовтня 1938 – березня 1939 рр. у Закарпатті. На цих теренах здійснено спробу створити українську державу – Карпатську Україну, збройні сили якої названо «Карпатською Січчю».

Плакат Г. Основні маркери – постаті селянина (представника населення Західної України) та бійця Червоної армії, які спільно нищать польський пограничний стовп, написи «Обранці трудового народу! Голосуйте за входження Західної України до складу Радянської України, за єдину, вільну і квітучу Українську Радянську Соціалістичну Республіку!», «Назавжди знищимо кордон між Західною і Радянською Україною! Хай живе Українська Радянська Соціалістична Республіка!» указують на події осені 1939 р., коли в результаті агресії Німеччини й СРСР проти Польщі стало можливим приєднання західних областей України до УРСР.

Правильна відповідь – 1Б 2В 3Г 4А.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х), в умовах десталінізації (1953–1964), у період загострення кризи радянської системи (1965–1985). Розпад Радянського Союзу й відродження незалежності України (1985–1991 роки).

У завданні наведено чотири історичні джерела, які потрібно віднести до певного хронологічного періоду.

У джерелі 1 маркерами є словосполучення «Перший секретар ЦК КПУ М. Підгорний докоряв», «Драч, Дзюба, Вінграновський», «українські буржуазні націоналісти за кордоном», що однозначно вказують на період десталінізації, коли влада ще закликами, без жорстких обмежень чи репресій намагалась утримати митців від виявів опозиційності.

У джерелі 2 маркери такі: «Головною метою діяльності Рух визначає», «Рух діє в межах Конституції УРСР». Вони чітко вказують на період розпаду Радянського Союзу й відродження незалежності України, коли стала можливою діяльність неформальних організацій і, зрештою, багатопартійність.

У джерелі 3 маркерами є словосполучення «журнал «Вітчизна»», «національна обмеженість», «автори змальовують український народ ізольовано, у відриві від… великого російського народу», що однозначно вказують на період післявоєнної відбудови й розвиток України, коли українська культура була під тиском ідеологічної політики «ждановщини».

У джерелі 4 маркери такі: «Протягом останніх кількох років у СРСР проводяться політичні репресії над молодими людьми із середовища творчої та наукової інтелігенції», «В Україні… симптоми сталінізму». Вони чітко вказують на період загострення кризи радянської системи, коли влада розгорнула жорстку боротьбу проти дисидентів.

Правильна відповідь – 1Б 2Г 3А 4В.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).

З наведених варіантів відповідей можна утворити такі логічні пари:

• проведення в Києві Всеукраїнського хліборобського конгресу ознаменувало прихід до влади гетьмана Павла Скоропадського, якого саме на конгресі 29 квітня 1918 р. проголошено гетьманом;
• оприлюднення Українською Центральною Радою Першого Універсалу створило умови для створення Генерального секретаріату – першого українського уряду, який мав забезпечити виконання положень цього документа;
• збройна боротьба за владу в Києві між більшовиками, прихильниками Тимчасового уряду Росії, й Української Центральної Ради пришвидшила проголошення ІІІ Універсалом УЦР Української Народної Республіки;
• ультиматум Ради народних комісарів РСФРР Українській Центральній Раді став інструментом збройної агресії радянської Росії проти України.

Правильна відповідь – 1В 2Б 3Д 4А.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в 1900–1914 роках. Україна в Першій світовій війні.

Георгій Бобринський був Галицько-Буковинським генерал-губернатором у 1914–1915 рр., відзначився жорсткою антиукраїнською політикою на окупованих російськими військами територіях.

Євген Чикаленко – громадсько-політичний діяч, меценат, видавець засновник масових українськомовних київських газет «Громадська думка» і «Рада».

Микола Міхновський – громадсько-політичний діяч, один із фундаторів Української народної партії (УНП), що була першою українською націоналістичною партією.

Кость Левицький – громадсько-політичний діяч, голова заснованої 1914 р. Головної української ради.

Правильна відповідь – 1Г 2В 3Б 4Д.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності.

За маркерами «протест», «Угода про асоціацію з ЄС» можна визначити, що в документі йдеться про оцінку подій Революції гідності.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності.

Предмет ідентифікування в завданні – державний цінний документ – «Приватизаційний майновий сертифікат». Назва документу вказує на мету його випуску (емісії) – приватизація частки державного майна. Тож документ випущено з метою пришвидшити роздержавлення економіки.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу й відродження незалежності України (1985–1991 роки).

Загальноукраїнський страйк як форму боротьби в роки перебудови першими використали шахтарі, які виявилися найвразливішою категорією населення перед соціально-економічною кризою, якої зазнав СРСР.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу й відродження незалежності України (1985–1991 роки).

Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дають змогу дістати уявлення про думки й настрої людей у певний час. Карикатури коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Однак потрібно пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні погляди, бо висловлює лише свій або замовника. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, нерідко спираючись на певні стереотипи. Тому особливу увагу потрібно звертати на правила інтерпретації та аналізу карикатури. У загальному вигляді інтерпретація й аналіз передбачають відповіді на такі запитання:

• які персонажі, предмети, речі тощо зображено на карикатурі?
• Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображено карикатурою?
• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подано засобом карикатури?
• Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
• Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
• Чи спотворено реальні історичні події карикатурою?

На карикатурі, наведеній у завданні, відображено прагнення влади приборкати рух за перебудову, започаткований нею, але над яким вона втратила контроль.

На це вказує головний персонаж карикатури: суфлер, який намагається змінити, заперечити суть вимог населення, гасел політики (Гласність!). Про це свідчать його жести й транспарант зі словом «Ні!».

«Гласність» була складником політики «перебудови», започаткованої компартійно-радянським керівництвом у квітні 1985 року.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 роки).

У завданні наведено уривок інтерв’ю представника влади, який здійснював репресії проти інакодумців в УРСР, у якому він указує на один з інструментів для здійснення переслідувань. Інакодумців в УРСР / СРСР називали дисидентами.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 роки).

Потрібно, узявши до уваги зазначені в завданні хронологічні рамки, визначити один із заходів здійснюваних за часів десталінізації, партійно-радянським керівництвом.

Серед наведених варіантів відповіді хронологічно відповідають умові завдання лише заходи з ведення широкомасштабного індустріального житлового будівництва. Зведення «хрущовок» стало вагомим чинником підвищення життєвого рівня значної частини населення УРСР.

У роки десталінізації за рішенням вересневого 1953 р. пленуму ЦК КПРС збільшено й присадибні господарства колгоспників. Але цей захід не відповідає хронологічним рамкам завдання, до того ж незабаром його нівельовано іншими заходами влади, які призвели до суттєвого зменшення присадибних ділянок.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 роки).

Шістдесятники – назва покоління національно свідомих діячів української культури й інших народів СРСР, сформованого в умовах лібералізації радянського режиму у другій половині 1950-х – у першій половині 1960-х років. Своєю творчістю і життєвою позицією вони створили внутрішню моральну опозицію радянському тоталітарному режиму. Частина шістдесятників стала дисидентами.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х).

За портретними рисами на фото можна впізнати митрополитів Української греко-католицької церкви Йосипа Сліпого й Андрея Шептицького.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х).

У завданні наведено уривок офіційного звернення влади Польщі щодо населення територій, охоплених проведенням урядової переселенської акції. З тексту очевидним є негативне ставлення польської влади до дій Української повстанської армії (УПА), членів якої названо «бандитами». Акцію польської влади проти мирного українського населення, яке підтримувало дії УПА, проведено 1947 р. й названо операцією «Вісла».

Унаслідок етнічної чистки з території Підляшшя, Холмщини, Посяння, Лемківщини депортовано все українське населення в західні й північні райони Польщі. Зрештою, після зникнення українського населення із цих регіонів, зник і сенс боротьби УПА на цих теренах.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х).

Для відновлення жорсткого контролю над суспільством після Другої світової війни сталінське керівництво здійснило заходи (ідеологічна кампанія), які дістали узагальнювальну назву «ждановщина», за прізвищем тодішнього секретаря ЦК ВКП(б) з ідеології Андрія Жданова. Одним зі складників кампанії була боротьба з «безрідними космополітами».

Кампанія передбачала цькування в пресі й позасудові переслідування. Такий евфемізм компартійно-радянська «пропагандистська машина» застосовувала щодо діячів науки й культури, які за національністю були євреями. Їм закидали непатріотичне ставлення до радянської батьківщини і зрадництво на користь ворогів. Тобто в завуальованій формі компартійно-радянське керівництво СРСР / УРСР почало використовувати антисемітизм як складник офіційної ідеології.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

У січні – лютому 1944 р. відбувся розгром Корсунь-Шевченківського угрупування ворога – «Другий Сталінград». Це створило сприятливі умови для наступу радянських військ на Правобережній Україні протягом 1944 року.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Попри те, що українці були розколоті за політичними вподобаннями на прихильників радянської влади й незалежної України, вони здійснили вагомий внесок у збройну боротьбу проти окупантів. Таку боротьбу вели структури Організації українських націоналістів (ОУН) й Української повстанської армії (УПА), а також підпільні радянські організації та партизанські загони, з’єднання.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Західна Україна в 1921–1939 роках.

На картосхемі штрихуванням позначено територію Карпатської України, незалежність якої проголошено 15 березня 1939 року. На це вказують обриси меж держави, назви сусідніх держав (Польща, Румунія, Угорщина) і терени Чехо-Словаччини, розпад і ліквідація якої привели до утворення української держави.

У день проголошення незалежності Карпатської України обрано і її Президента – Августина Волошина, чиє фото потрібно за портретними рисами розпізнати поміж наведених.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роках.

Колгоспно-радгоспну систему насаджували в результаті реалізації політики суцільної колективізації 1929–1934 років. Одним із результатів цієї політики був Голодомор – геноцид українського народу.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).

В умові завдання наведено уривок з Ризького мирного договору між Польщею з одного боку й радянськими республіками (Росія, Україна, Білорусія) – з іншого. На це вказують такі маркери – фрагменти речень: «Обидві договірні сторони згідно з принципом самовизначення народів визнають незалежність України й Білорусії», «кордон між Росією, Білорусією й Україною з одного боку, і Польщею – з іншого, становить лінія: по річці Західна Двіна від кордону Росії з Латвією… далі вздовж річки Збруч до впадання її в річку Дністер».

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).

В умові завдання наведено уривок з Ризького мирного договору між Польщею з одного боку й радянськими республіками (Росія, Україна, Білорусія) – з іншого. На це вказують такі маркери – фрагменти речень: «Обидві договірні сторони згідно з принципом самовизначення народів визнають незалежність України й Білорусії», «кордон між Росією, Білорусією й Україною з одного боку, і Польщею – з іншого, становить лінія: по річці Західна Двіна від кордону Росії з Латвією… далі вздовж річки Збруч до впадання її в річку Дністер».

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).

В умові завдання наведено уривок з Ризького мирного договору між Польщею з одного боку й радянськими республіками (Росія, Україна, Білорусія) – з іншого. На це вказують такі маркери – фрагменти речень: «Обидві договірні сторони згідно з принципом самовизначення народів визнають незалежність України й Білорусії», «кордон між Росією, Білорусією й Україною з одного боку, і Польщею – з іншого, становить лінія: по річці Західна Двіна від кордону Росії з Латвією… далі вздовж річки Збруч до впадання її в річку Дністер».

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).

В умові завдання наведено уривок з Ризького мирного договору між Польщею з одного боку й радянськими республіками (Росія, Україна, Білорусія) – з іншого. На це вказують такі маркери – фрагменти речень: «Обидві договірні сторони згідно з принципом самовизначення народів визнають незалежність України й Білорусії», «кордон між Росією, Білорусією й Україною з одного боку, і Польщею – з іншого, становить лінія: по річці Західна Двіна від кордону Росії з Латвією… далі вздовж річки Збруч до впадання її в річку Дністер».

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна у боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).

Рейд військових з’єднань Армії УНР тилами радянських і білогвардійських військ у 1919–1920 рр. увійшов в історію під назвою Перший Зимовий похід, тому що його ключові події припали на зимові місяці. Керував походом Михайло Омелянович-Павленко.

Перший Зимовий похід забезпечив безперервність боротьби українського народу за державність часів Української революції 1917–1921 років. Рейд ворожими тилами був єдиною можливістю зберегти військо в умовах війни на кілька фронтів і коли органи влади й більша частина війська опинилися між білими та червоними російськими військами й польською армією.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українська революція.

Всеукраїнський національний конгрес відбувся у квітні 1917 р. в Києві.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні. Українська революція.

Легіон Українських січових стрільців у складі австро-угорської армії сформовано 1914 р. за ініціативою Головної української ради.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австро-Угорської імперії у 1900–1914 роках.

У варіантах відповіді А, В, Г сформульовано основні вимоги, висунуті українським рухом у цьому регіоні на початку ХХ століття. Однак реально вдалося домогтися лише впровадження 1907 р. загального виборчого права для чоловіків.

Політику «нової ери» реалізовували в 1890-ті роки, тож варіант відповіді Б не є правильним.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в 1900–1914 роках.

На картосхемі зображено територію в межах Російської імперії: дев’ять губерній із переважно українським населенням. Штрихуванням позначено територію трьох губерній (Київська, Подільська, Волинська) Київського генерал-губернаторства.

Варіант відповіді А неправильний, тому що греко-католицьку церкву ліквідовано царською владою на цих землях 1839 року.

Варіант відповіді Б є правильним. Саме 1911 р. на ці території поширено земську реформу, здійснювану в Російській імперії в 1860-ті роки. Таке тривале відтермінування реформи зумовлено побоюванням влади, що земські установи потраплять до рук польських землевласників, які становили більшість на цих теренах. Це могло б стати підґрунтям нового польського повстання.

Варіант відповіді В неправильний. На позначених на карті теренах на той час не було вугільних копалень. Головні підприємства синдикату «Продвугілля» були розташовані в східних українських губерніях.

Варіант відповіді Г також неправильний попри те, що на початку ХХ ст. відбувалася масова трудова еміграція українців. Але із цього регіону вектори еміграції були спрямовані в південні українські губернії, Сибір або Далекий Схід Російської імперії. Трудова еміграція українських селян у Північну Америку була характерна для українських земель у складі Австро-Угорщини.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ ст. Скасування козацького устрою на Слобожанщині. Заселення Південної України. Основні напрямки політики Російської імперії щодо України. Наслідки ліквідації Запорозької Січі та Гетьманщини.

Соціально-економічні зміни відбувалися на українських землях у складі Російської імперії в другій половині ХVІІІ ст.:

• 1 – Запровадження кріпацтва: У 1783 році указом Катерини II на Лівобережній та Слобідській Україні було юридично закріплено селян за місцем проживання, що фактично означало введення кріпацтва.

• 3 – Поширення дворянського землеволодіння на землі Вольностей Війська Запорозького Низового: Після ліквідації Запорозької Січі у 1775 році її землі почали масово роздавати російським дворянам, іноземним колоністам та козацькій старшині під облаштування маєтків.

• 6 – Зрівняння в правах козацької старшини з російським дворянством: Це відбулося завдяки «Жалуваній грамоті дворянству» 1785 року. Українська еліта отримала привілеї російського дворянства в обмін на лояльність та відмову від автономістських ідей.

Відповідь: 1, 3, 6.

ТЕМА: Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.). Боротьба Польщі та Литви за Галицько-Волинську спадщину. Битва на р. Сині Води.

Наслідками перемоги литовсько-руських військ під проводом Ольгерда Гедиміновича над татарськими ордами на річці Сині Води (1362 р.) були:

• 2. Суттєве послаблення політичного впливу в Золотій Орді татарських орд, що кочували на захід від Дніпра

• 4. Значна частина українських земель увійшла до складу Великого князівства Литовського

• 5. Територіальні межі Золотої Орди було відсунуто в пониззя Дністра й Південного Бугу, а на Дніпрі - до порогів

Відповідь: 2, 4, 5.

ТЕМА: Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. Гетьманування І. Виговського, І. Брюховецького.

Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст.

Гетьманування І Мазепи, І. Скоропадського.

Послідовність перебування при владі гетьманів:

А. Іван Скоропадський гетьманував упродовж 1708–1722 рр.

Б. Гетьманство Івана Брюховецького тривало з 1663 по 1668 р.

В. Іван Мазепа володів гетьманською булавою впродовж 1687–1708 рр.

Г. Період правління Івана Виговського тривав з 1657 по 1659 рр.

Відповідь: Г Б В А.

ТЕМА: Стародавня історія України. Поява та розселення людей на території України. Поширення землеробства й скотарства на землях України. Кочовики за раннього залізного віку. Суспільне, господарське та духовне життя носіїв трипільської культури, скіфів. Виникнення та розквіт Київської Русі. Князювання Володимира Великого. Внутрішня та зовнішня політика Володимира Великого.

Археологічні пам'ятки в хронологічному порядку їх створення:

1-В. Наскельний розпис часів мезоліту. Використання лука і стріл, що зображене на малюнку, було одним з ключових винаходів мезоліту, який значно покращив ефективність полювання.

2-Б. Модель житла трипільських племен доби енеоліту. Їхні житла мали унікальну конструкцію: двоповерхові будинки з дерева, обмазані глиною, з характерними розписами. 

3-Г. Скіфська пектораль. Ця пам'ятка належить до епохи залізного віку. Скіфи — кочові племена, що панували в степах сучасної України у VII-III століттях до н. е. Пектораль — це нагрудна прикраса, що була символом високого статусу її власника. 

4-А. «Златник» Володимира Великого. Це наймолодша пам'ятка з перелічених, яка відноситься вже до Середньовіччя. Златник — перша золота монета, що карбувалася у Київській Русі за часів правління князя Володимира Великого (980–1015 рр.). 

Відповідь: В Б Г А.

ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст. Поява «Історії русів».

Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст.

Розвиток громадівського руху. Напрямки діяльності громадівців. М. Драгоманов.

Українські землі у складі Російської імперії на початку ХХ ст. Самостійницька і автономістська течії в національному русі. М. Міхновський.

«Історія русів» – одна з найвизначніших пам’яток української історії та суспільно-політичної думки другої половини ХVІІІ – початку ХІХ ст., у якій обстоювалася ідея самостійного державного розвитку України.

«Основа» – перший український суспільно-політичний і літературно-мистецький журнал, що видавався українською петербурзькою громадою в 1861–1862 рр.

«Громада» – український громадсько-політичний і науково-літературний збірник, що видавався в Женеві М. Драгомановим у період 1878–1879 рр. та в 1882 р.

«Самостійна Україна» – публіцистичний твір, написаний у 1900 р. М. Міхновським як програма Революційної української партії.

Відповідь: 1–В, 2–А, 3–Б, 4–Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст. П. Орлик. Ухвалення Конституції Пилипа Орлика.

Українські землі в другій половині ХVІІІ ст. Ліквідація автономного устрою Гетьманщини. Ліквідація Запорозької Січі. Закріпачення селян Лівобережної та Слобідської України.

1 – Б (1764 р.): Катерина II змусила Кирила Розумовського зректися булави, що означало остаточну ліквідацію гетьманства. Для управління землями була створена Друга Малоросійська колегія.

2 – В (1775 р.): Російські війська під командуванням генерала Текелія зруйнували Нову (Підпільненську) Січ. Це була остаточна ліквідація Запорозької Січі.

3 – А (1710 р.): Після поразки під Полтавою та смерті Івана Мазепи, у Бендерах було обрано гетьманом Пилипа Орлика та ухвалено «Пакти й Конституції прав і вольностей Війська Запорозького».

4 – Г (1783 р.): Царським указом Катерини II було юридично запроваджено закріпачення селян на Лівобережній та Слобідській Україні, заборонивши їм переходити від одного власника до іншого.

Відповідь: 1–Б, 2–В, 3–А, 4–Г.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Утворення Київської Русі. Внутрішньо- та зовнішньополітична діяльність князів: Олега, Ігоря, Святослава. Князювання Володимира Великого.

Установлюємо відповідність між подіями та іменами князів:

1-А. Цей уривок описує події 882 року, коли князь Олег хитрістю захопив Київ, убивши місцевих правителів Аскольда та Діра. Він проголосив Київ «матір'ю городам руським» і переніс туди столицю. 

2-Б. Цей епізод описує загибель князя Ігоря у 945 році. Він спробував вдруге зібрати данину з древлян, за що був ними страчений. Це стало причиною подальшої реформи збору податків, яку провела його дружина, княгиня Ольга.

3-В. Ці слова належать князю Святославу. Він прагнув перенести столицю своєї держави на Балкани, щоб контролювати важливий торговий шлях. Цей уривок відображає його амбітні плани, які, однак, не були реалізовані.

4-Г. Тут ідеться про князя Володимира Великого. Він захопив візантійське місто Корсунь (Херсонес) і вимагав у візантійського імператора сестру Анну за дружину, погрожуючи походом на Константинополь. Умовою шлюбу було прийняття християнства, після чого він повернув Корсунь грекам. Ця подія передувала хрещенню Русі 988 року.

Відповідь: 1–А, 2–Б, 3–В, 4–Г.