Історія України

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 рр.)

Напевно, значна частина учасників вибрала варіант Г … і помилилась. Найчастіше учасники впродовж підготовки до тестування з історії України статус автономії пов’язують з Кримом (варіант Г) і забувають, що в 1924 р. на теренах Української СРР була створена Молдавська автономна соціалістична республіка.

Підказкою в цьому завданні є насамперед назва радянської республіки – Українська СРР, ця назва проіснувала з 1919 по 1937 р. Приєднання Криму відбувалося в 1954 р. коли назва республіки була – Українська Радянська Соціалістична республіка (УРСР).

Другою підказкою може бути те, що тестові завдання в зошиті розташовані хронологічно. Тобто НЕ можна перескочити від 1919 р. до 1954 р., адже тоді пропускаються події, скажімо, Другої світової війни. Зверніть увагу: завдання про події 1950-х років ідуть у зошиті з № 14.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918-1921 рр.)

В уривку містяться слова-маркери «польський наступ», «Галицька армія», «р. Збруч», «територія Великої України».

Упродовж воєнних дій 1919 року Українська Галицька армія була змушена залишити територію Східної Галичини і перейти Збруч на терени Української Народної Республіки.

Отаманом військ УНР у ці часи (1919–1921р.) був Симон Петлюра.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.)

В уривку містяться слова-маркери, що допомагають виконати завдання. У першому реченні такими словами будуть «польський наступ», «Галицька армія», «р. Збруч», «територія Великої України».

У часи Західноукраїнської Народної Республіки на її теренах була створена Українська Галицька армія (УГА), яка брала активну участь в українсько-польській війні 1918–1919 рр. 

Упродовж воєнних дій 1919 року УГА була змушена залишити територію Східної Галичини і перейти річку Збруч на терени Української Народної Республіки, на терени «Великої України».

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.)

В уривку містяться слова-маркери, що допомагають виконати завдання. У першому реченні такими словами будуть «польський наступ», «Галицька армія», «р. Збруч», «територія Великої України».

У часи Західноукраїнської Народної Республіки на її теренах була створена Українська Галицька армія (УГА), яка брала активну участь в українсько-польській війні 1918–1919 рр. Упродовж воєнних дій УГА була змушена залишити територію Східної Галичини й перейти річку Збруч на терени Української Народної Республіки, або як казали в Галичині, на терени «Великої України».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українська революція.

Власне, «самостійники» це, простіше кажучи, ті хто виступав за самостійність України.

Лідером самостійників у час Української революції був Микола Міхновський, який зі своїми однодумцями погоджувався на створення єдиного органу – Української Центральної Ради. Згода була продиктована тією обставиною, щоб не допустити розколу українського руху. Однак головною метою «самостійників», було проголошення своєї держави, а для майбутньої держави важливими є Збройні сили. Саме тому створюється український військовий клуб імені Павла Полуботка. Подальші події української революції, зокрема проголошення Українською Центральною радою ІІ Універсалу, де йшлося про компроміс із Тимчасовим урядом і відмову від автономії, спровокували виступ «самостійників» (інколи в історії говорять про виступ «полуботківців»).

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні.

По суті нас питають, які плани мала Російська імперія напередодні подій Першої світової війни.

Для Російської імперії надважливим було захоплення територій Східної Галичини, яку вважали «гніздом мазепинства». Адже саме зі Східної Галичини, особливо після Емського указу, на українські землі Російської імперії поширювалась українська книжка.

Саме до українців Східної Галичини приїжджали громадські діячі Наддніпрянщини і вели тут свою діяльність, за можливості поширюючи її на решту українських земель. Отже, саме тому початок воєнних дій російської армії був спрямований на Східну Галичину. У 1914 р. відбувається Галицька битва, після якої були окуповані Східна Галичина й Північна Буковина.

Відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австро-Угорської імперії в 1900–1914 рр.

Завдання містить уривок з польської газети, де йдеться про те, що жінки намагаються домогтися права голосу на рівні з чоловіками. Це власне і є словами-маркерами, котрі мали б підказати нам, на що варто звернути увагу. До того ж зазначено, що чоловіки таке право отримали.

Завдання також перевіряє знання дат. Зокрема, Програма зовнішнього незалежного оцінювання передбачає дату 1907 р. – запровадження в Австро-Угорській імперії загального виборчого права для чоловіків.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в 1900 – 1914 рр.

Наприкінці ХІХ ст. почалася світова економічна криза, що охопила українські землі в 1900–1903 рр. Як відомо, в умовах кризи, чи це початок ХХ ст. чи сьогодення, найважче виживати дрібним підприємствам. Саме тому світова криза супроводжується поглинанням слабших підприємств сильнішими, зменшенням дрібних фабрик та заводів. Це явище було характерним для всіх країн і одержало назву «концентрація виробництва». Саме в цей той час на українських землях формують такий вид монополій, як синдикати.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст. Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст. Українські землі в другій половині ХVІІІ ст.

Військово-дипломатичними методами намагалися протистояти ліквідації автономних прав Гетьманщини такі діячі:

• 1. Іван Мазепа: уклав військово-політичний союз зі шведським королем Карлом XII у 1708 році з метою визволення України з-під московської влади та збереження її автономного статусу.

• 6. Пилип Орлик: автор першої української конституції 1710 року; перебуваючи в еміграції, десятиліттями вів активну дипломатичну роботу з європейськими монархами для створення антиросійської коаліції та відновлення незалежності України.

• 7. Кость Гордієнко: кошовий отаман Запорозької Січі, який, попри особисті незгоди з Мазепою, підтримав його виступ проти Петра I та приєднався до шведської коаліції заради захисту козацьких вольностей.

Відповідь: 1, 6, 7.

ТЕМА: Київська держава

Проаналізувавши надану картосхему, можна дійти висновку, що вона дозволяє:

1. Визначити межі Київської держави (Русі-України) в середині X ст. Жирною лінією показані кордони держави, які були сформовані до походів Святослава.

3. Визначити межі проживання кочовиків, які становили найбільшу загрозу для східних слов’ян у VIII–Х ст. На карті чітко позначено територію Хозарського каганату, який був головним суперником і загрозою для Русі.

5. Указати напрямки походів київських князів Олега та Ігоря. Стрілки, що ведуть до Константинополя та інших міст Причорномор'я, символізують походи Олега та Ігоря на Візантію.

Відповідь: 1, 3, 5.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст. Українські землі в другій половині ХVІІІ СТ.

Послідовність подій, описаних в уривках з історичних джерел:

• А – Створення Першої Малоросійської колегії (1722 р.): Текст згадує гетьмана Івана Скоропадського та запровадження колегії в Глухові для «управління малоросійським народом». Це відбулося за наказом Петра I.

• Б – Промова Івана Мазепи до козаків перед укладенням союзу зі Швецією (1708 р.): Гетьман закликає вважати шведів «приятелями та союзниками» заради звільнення від рабства.

• В – Створення Другої Малоросійської колегії (1764 р.): Уривок описує звільнення Кирила Розумовського та наказ Катерини II утворити нову колегію.

• Г – Ухвалення Конституції Пилипа Орлика (1710 р.): Йдеться про «право, яке має бути збережено» та роль генеральної старшини як «перших радників» при гетьмані.

Відповідь: БГАВ.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала

Пояснення:

В. Роман Мстиславич об'єднав Галицьке та Волинське князівства у 1199 році. Його правління було першим етапом історії об'єднаної держави.

А. Після періоду міжусобиць (1205–1238 рр.), його син Данило Галицький відновив і зміцнив єдність держави, ставши королем у 1253 році.

Б. Після сина Данила (Лев I) правив його онук Юрій I Львович, який прийняв титул короля Русі.

Г. Після короткого правління синів Юрія I, останнім правителем, який згадується в переліку, був Юрій II Болеслав (з польської династії П'ястів), який помер у 1340 році, що стало початком боротьби за спадщину Галицько-Волинської держави.

Відповідь: ВАБГ.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ СТ. Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Виданням часопису «Громада» (1878–1880, 1882 роки) за доручення Київської громади опікувався за кордоном Михайло Драгоманов.

Видавцем часопису «Основа» у 1861–1862 рр. займався Пантелеймон Куліш.

Автором «Кобзаря» є Тарас Шевченко, а «Енеїди» – Іван Котляревський.

Відповідь: 1–Б. 2–А, 3–В, 4–Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст.

• 1-В (Союз із Кримським ханством): Козацьке військо мало сильнішу піхоту, але слабшу кінноту. На початку війни (1648–1649 рр.) Хмельницький уклав союз із Кримським ханством, щоб використовувати татарську кінноту (переважно Тугай-бея) для ефективної боротьби з польською кавалерією.

• 2-А (Молдавські походи): Метою Молдавських походів (1650, 1652, 1653 рр.) було не завоювання, а примус господаря Молдови Василя Лупула до укладення династичного шлюбу між сином Хмельницького, Тимошем, та донькою господаря, Розандою. Це мало забезпечити Хмельницькому європейську легітимізацію та започаткувати власну князівську династію.

• 3-Б (Союз із Трансільванією та Швецією): Укладення Віленського перемир'я 1656 р. між Московією та Річчю Посполитою було сприйнято Хмельницьким як зрада. У відповідь він уклав Раднотський договір (грудень 1656 р.) зі Швецією та Трансільванією, що було прямим пошуком нових союзників для продовження антипольської боротьби.

• 4-Д (Зборівський договір): Зборівський договір 1649 р., укладений після перемоги під Зборовом, був першою спробою компромісу з польським королем, що забезпечив Гетьманщині автономію (у межах трьох воєводств) та офіційне визнання (легітимізацію).

Відповідь: 1–В, 2–А, 3–Б, 4–Д.

ТЕМА: Київська держава

1. Іскоростень (Г): Це столиця древлян, де у 945 році під час повторного збору данини був убитий київський князь Ігор Рюрикович.

2. Царгород (В): Княгиня Ольга здійснила подорож до столиці Візантії — Константинополя (Царгорода) близько 957 року, де прийняла християнство.

3. Любеч (Б): У цьому місті на Дніпрі у 1097 році відбувся знаменитий князівський з'їзд, який проголосив принцип "Кожен хай держить отчину свою".

4. Корсунь (А): Князь Володимир Великий захопив місто Корсунь (Херсонес) у Криму, після чого уклав угоду з Візантією і прийняв хрещення близько 988 року.

Відповідь: 1–Г, 2–В, 3–Б, 4–А.

ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.

У завданні наведені зображення двох картин: портрет Лесі Українки за авторством Івана Труша і портрет актриси Жанни Самарі французького художника П'єра-Огюста Ренуара. Поетеса Леся Українка визначається і за портретними рисами. Поєднує ці дві картини мистецька течія (напрям) – імпресіонізм.

Імпресіоністи у своїх творах намагаються відтворити шляхетні, витончені особисті враження та спостереження мінливих миттєвих відчуттів і переживань, природу, схопити мінливі ефекти світла. Основною метою та стильовим прийомом вважали зображення не самого предмету, а враження від нього.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії в другій половині ХІХ ст.

Завдання передбачає перевірку знань основних політичних течій українського руху в Галичині наприкінці ХІХ ст.

Радикальна течія ініціювала створення першої української політичної партії в 1890 р. – Русько-української радикальної партії.

Відповідь – В.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Закриття українських недільних шкіл в Російській імперії відбулося після видання Валуєвського циркуляру 1863 року

Відповідь – Б.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

На картосхемі штрихуванням позначено регіон, який у другій половині ХІХ ст. став паливно-металургійною базою Російської імперії. Осердя цього регіону отримало назву Донбас.

Стрімкий розвиток регіону пов'язаний зі значними іноземними інвестиціями (бельгійський, англійський, німецький, французький капітал).

Відповідь – А.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Як бачимо, штрихування на картосхемі позначає регіон, який у другій половині ХІХ ст. став паливно-металургійною базою Російської імперії. Осердя цього регіону отримало назву Донбас. тут розвивалися вуглевидобування й металургія.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

На картосхемі зображено терени українських земель у складі Російської імперії та Австро-Угорщини у другій половині ХІХ ст. На це вказує конфігурація кордонів і назви держав (Румунія, Австро-Угорщина).

Штрихуванням на картосхемі позначено регіон, який у другій половині ХІХ ст. став паливно-металургійною базою Російської імперії. Осердя цього регіону отримало назву Донбас.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання передбачає перевірку знань основних фактів біографії Маркіяна Шашкевича, який був натхненником, організатором і лідером «Руської трійці» (1833–1837 рр.).

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Правильна відповідь «Книга буття українського народу».

Ця цитата є програмним меседжем Кирило-Мефодіївського братства. Вона відображає основні ідеологічні засади товариства, які ми обговорювали раніше.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Правильна відповідь формування козацьких полків.

Цей крок був тактичним ходом російського самодержавства, щоб залучити на свій бік українське населення та використати його проти польських повстанців.

Під час польського Листопадового повстання (1830–1831) російський уряд боявся, що воно охопить Правобережну Україну. Щоб мати додаткову військову силу, генерал-губернатор Малоросії Микола Рєпнін отримав дозвіл сформувати 8 козацьких полків (по 1000 осіб у кожному) на Лівобережжі (Чернігівщина та Полтавщина).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ ст.

Йдеться про війну 1768–1774 рр., результатом якої став Кючук-Кайнарджійський мирний договір, що позбавив Кримське ханство протекторату Османської імперії та проголосив його «незалежним».

Саме ця «незалежність» стала перехідним етапом до його повної анексії Росією у 1783 році.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ ст.

Учасників народного-визвольного руху на Правобережній Україні у XVIII столітті називали гайдамаками.

Гайдамаки – це учасники самовільних збройних загонів на Правобережній Україні у XVIII столітті, які боролися проти польського панування, соціального гніту та засилля католицизму.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст.

Перша Малоросійська колегія розпочала свою діяльність за гетьмана І. Скоропадського.

Колегія розпочала свою діяльність у 1722 році за життя гетьмана Івана Скоропадського, а після його смерті фактично перебрала на себе управління краєм.

Перша Малоросійська колегія (1722–1727 рр.)  – це державний орган Російської імперії, створений Петром І для контролю за діяльністю гетьмана та поступової ліквідації автономії Гетьманщини.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Київська держава

На фото зображено Троїцький собор Троїцько-Іллінського монастиря в Чернігові.

Собор є одним із найвизначніших зразків архітектури українського (мазепинського) бароко кінця XVII століття.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст.

Союзником козаків у боротьбі проти Речі Посполитої впродовж 1648–1649 рр. було Кримське ханство.

На початку Національно-визвольної війни (1648–1649 рр.) гетьман Богдан Хмельницький уклав військово-політичний союз із Кримським ханством (Іслам-Гірей III).

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.)

Книга, згадана в уривку, була надрукована в місті Острозі.

• Князь Костянтин-Василь (Костянтин-Василь Острозький) був найвпливовішим українським магнатом кінця XVI ст. та відомим меценатом.

• У своєму «славному місті» – Острозі – він заснував Острозьку академію (перший вищий навчальний заклад у Східній Європі) та друкарню.

• Саме в Острозькій друкарні, яку очолював Іван Федорович (Федоров) після переїзду зі Львова, була надрукована згадана в уривку книга для навчання дітей – «Буквар» 1578 року (друге видання І. Федорова, перше було у Львові 1574 р.).

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.)

До укладення Люблінської унії з Польським королівством Велике князівство Литовське (ВКЛ) спонукали поразки у війні з Московським царством.

Основною причиною, що змусила ВКЛ шукати тісного союзу з Польщею, було катастрофічне військове становище у війнах зі східним сусідом:

1. Московсько-литовські війни (кінець XV – перша половина XVI ст.): У низці війн ВКЛ втратило значні території на сході, зокрема Чернігово-Сіверщину.

2. Лівонська війна (1558–1583 рр.): Саме невдалий перебіг цієї війни проти Московського царства (за володіння Лівонією) став безпосереднім поштовхом. Московські війська завдали ВКЛ серйозних поразок, і Литва опинилася під загрозою повного розгрому та втрати незалежності.

Відповідь – В.

ТЕМА: Литовсько-Руська держава. Українські землі в складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.)

Більша частина українських земель увійшла до складу Великого князівства Литовського (ВКЛ) за правління великого князя Ольгерда.

Саме під час правління Ольгерда ВКЛ перетворилося на величезну державу, що охопила значну частину східнослов'янських земель.

• 1362 рік: Вирішальною подією стала битва на річці Сині Води (тепер річка Синюха), де об'єднані литовсько-руські війська на чолі з Ольгердом розгромили війська монголо-татарських ханів.

• Наслідки перемоги: Ця перемога дозволила ВКЛ остаточно встановити свою владу над ключовими територіями Південної Русі, включаючи:

  • Київщину.

  • Поділля.

  • Чернігово-Сіверщину.

Відповідь – В.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала

Утворення в 1199 р. Галицько-Волинської держави стало результатом міжусобної боротьби руських князів.

Утворення Галицько-Волинської держави у 1199 році відбулося завдяки енергійній та рішучій політиці волинського князя Романа Мстиславича, який, скориставшись загасанням династії у Галичі та постійною міжусобною боротьбою серед інших претендентів і боярської опозиції, зумів захопити галицький престол та об'єднати два князівства.

Відповідь – А.

ТЕМА: Київська держава

Уривок: «Заснована ж була ця божественна церква Богородична в літо 1073. У дні благовірного князя Святослава, сина Ярославового, який своїми руками став рів копати, почали будувати церкву цю…» стосується будівництва Успенського собору Києво-Печерської лаври.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Київська держава

Віче в Київській державі (Русі-Україні) – це загальні збори вільного населення міста, на яких вирішувалися найважливіші питання життя громади, держави.

Відповідь – В.

ТЕМА: Київська держава

Великий князь київський, який «поставив …русина Іларіона митрополитом Русі у Святій Софії, зібравши єпископів…», був Ярослав Мудрий.

Ця подія відбулася у 1051 році і мала велике політичне та церковне значення. Ярослав Мудрий (князював 1019–1054 рр.) самостійно, без згоди Константинопольського патріарха, призначив першого митрополита Київського руського (не грецького) походження — Іларіона.

Митрополит Іларіон є відомим автором одного з найвидатніших творів давньоруської літератури — «Слова про Закон і Благодать».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Стародавня історія України

На картосхемі штрихуванням позначено територіальні межі Боспорського царства.

Це була антична держава, яка виникла в Північному Причорномор'ї на берегах Керченської протоки (в давнину близько 480 року до н. е. Штрихування на карті охоплює східну частину Криму (Керченський півострів) та Таманський півострів, а також прилеглі території, що були основним ядром царства.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х рр.)

Серед запропонованих варіантів відповіді причинами голоду були: державна політика хлібозаготівель; повоєнна розруха; посуха, що вразила територію республіки. Відтак до голоду призвели як об’єктивні причини (природний катаклізм і руйнація сільського господарства в роки війни), так і суб’єктивні – вилучення державою з колгоспів України надмірну кількість продовольчих ресурсів, заборона залишати вражені голодом райони.

Відповідь: 1, 3, 4.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австро-Угорської імперії у 1900–1914 рр.

Завдання передбачає перевірку знань, про українські землі, які на початку ХХ ст. перебували під владою Австро-Угорщини.

У зазначений період під владою двоєдиної монархії перебували Закарпаття, Буковина і Східна Галичина. В імперії вони не становили єдиної адміністративної одиниці, а були складовими окремих адміністративно-територіальних одиниць: Угорське королівство, Коронний край Буковина, Королівство Галіції та Лодомерії.

Відповідь: 1, 4, 7.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу і відродження незалежності України (1985–1991 рр.). Україна в умовах незалежності.

Фото А. Ключові в джерелі маркери – напис на будівлі «Чорнобильська АЕС ім. В. І. Леніна» та респіратори, одягнені на військовослужбовцях, дозиметр для визначення радіаційного забруднення – вказують на події 1986 р., пов’язані з ліквідацією аварії на Чорнобильській АЕС.

Фото Б. Ключовий у джерелі маркер – напис на транспаранті «Україна без Кучми» – вказує на акцію протесту 2001 р.

Фото В. Ключовий у джерелі маркер – напис «Голодую проти уряду» на тлі молодих людей, що протестують на площі під «пильним оком» міліції – вказує на події «Революції на граніті» (жовтень 1990 р.).

Фото Г. Ключовий у джерелі маркер – зображення великої скупченості людей з українською та європейською символікою – вказує на події, що отримали назву Євромайдан і стали складовою «Революції Гідності» (2013–2014 рр.).

Відповідь: АВБГ.

ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1929 рр.).  Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 рр.

Джерело А. Ключові в джерелі словосполучення-маркери, які передають слова Й. Сталіна «Я готовий вислухати будь-які заяви, окрім тих, що стосуються голоду на селі та прохання допомогти», «Голодують нероби й ледарі, які мають по 30–40 трудоднів на рік» вказують на Голодомор в Україні 1932–1933 років.

Джерело Б. Ключове в джерелі словосполучення-маркер «Шахтинська справа» вказують на показовий судовий процес, що відбувався 1928 року.

Джерело В. Ключові в джерелі словосполучення-маркери «Допомогу отримають 8 % голодуючих», «реалізувати план організації харчування за рахунок закордонних комісій допомоги» вказують на події масового голоду 1921–1923 рр.

Джерело Г. Ключове в джерелі словосполучення-маркер «ліквідації так званої “Української автокефальної православної церкви”», вказує на 1930 р.

Відповідь: ВБГА.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності.

Обрання України членом Ради Європи (РЄ) відбулося в 1995 р.

Вступ України до Світової організації торгівлі (СОТ) відбувся в 2008 р.

Запровадження національної грошової одиниці – гривні відбулося в 1996 р.

Підписання Україною Угоди про асоціацію з Європейським Союзом (ЄС) відбулося в 2014 р.

Відповідь: 1–А, 2–Г, 3–Б, 4–Д.

ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1929 рр.).

Для характеристики діяльності Миколи Хвильового доцільно використати терміни «літературна дискусія», «ВАПЛІТЕ».

Микола Хвильовий (Фітільов) активно виступав за українізацію в 1920-х роках. Під час літературної дискусії 1925-1928 рр., яку він і розпочав, висунув гасло «Геть від Москви!», вважаючи, що для творення власної культури Україна має відмовитися від копіювання російської культури, від «московського шаблону». Письменник убачав у відверненні від Москви і рецепт збереження української ідентичності. Хвильовий також дав інший рецепт: «Дайош Європу!». Він вважав, що лише в культурному діалозі з Європою, без, за його висловом, «російського диригента» українці зможуть витворити власну самобутню культуру європейського рівня. Микола Хвильовий був одним з засновником ВАПЛІТЕ у 1925 р., очолював це об’єднання. У 1927 р. вийшов з ВАПЛІТЕ разом з Яловим і Досвітнім, щоб урятувати спілку.

Для характеристики діяльності Василя Липківського доцільно використати поняття «церковний собор», «Українська автокефальна православна церква». Саме Василь Липківський 1921 року став першим митрополитом Української автокефальної православної церкви (УАПЦ).

Для характеристики діяльності Леся Курбаса доречними будуть такі поняття і терміни: «модерний театр», «мистецьке об’єднання "Березіль"». Лесь Курбас – видатний український режисер-реформатор, актор, теоретик театру, драматург, публіцист, перекладач. По-перше, Курбас європеїзував український театр, що доти був виключно національно-етнографічним, побутовим. Саме завдяки йому наше сценічне мистецтво почало ставати істинно естетичним, відкрило для себе коло героїв, тем, прийомів, до того часу просто недоступних («Молодий театр» 1917–1919 рр.). По-друге, Курбас створив експериментальний театр українського модернізму, вивівши його на лінію передових мистецьких шукань Заходу (діяльність «Березоля» 1922–1926 рр.). Митець пробував синтезувати національні традиції українського театру з найновішими формами європейського («Березіль» у 1927–1933 рр.).

Для характеристики діяльності Олександра Шумського можна використати поняття «українізація», «наркомат освіти УСРР». О.Шумський був одним з лідерів націонал-комуністичного руху в Україні. Підтримав більшовицьку владу владу в Україні. Займав важливі партійні і державні посади. 29 вересня 1924 р. ухвала Політбюро ЦК КП(б)У рекомендувала О. Шумського на посаду народного комісара освіти УСРР. Цю державну посаду він обійматиме до лютого 1927 р. Саме завдяки наполегливій праці О. Шумського в Україні відбудеться розвиток процесів українізації (коренізації), проте особисто для нього це буде мати трагічні наслідки: несправедливе звинувачення у націонал-ухильництві (шумскізм), політичні гоніння, десятирічне ув’язнення і передчасну насильницьку смерть у вересні 1946 р.

Відповідь: 1–Г, 2–Б, 3–А, 4–В.

ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1929 рр.). Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 рр.

Проведення в Києві Всеукраїнського з’їзду хліборобів забезпечило прихід до влади гетьмана П. Скоропадського.

Для реалізації декларованого в оприлюдненому Українською Центральною Радою І Універсалу було створено Генеральний секретаріат.

Збройна боротьба за владу в Києві між загонами більшовиків, прихильників Тимчасового уряду Росії та Української Центральної Ради в листопаді 1917 р. призвело до ухвалення ІІІ Універсалу, у якому проголошено створення Української Народної Республіки.

Ультиматум Раднаркому РСФРР Українській Центральній Раді передував збройній агресії радянської Росії проти УНР.

Відповідь: 1–В, 2–Б, 3–Д, 4–А.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності.

Фото відображають події «Помаранчевої революції» (2004 р.).

«Помаранчева революція» стала реакцією на численні фальсифікації, що вплинули на результат виборів Президента України в листопаді – грудні 2004 року.

Отже, приводом до подій, які отримали назву «Помаранчева революція», стали масові фальсифікації на користь кандидата від влади – Віктора Януковича.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності.

Наведені фото відображають події «Помаранчевої революції» (2004 р.), на це вказують написи «Так!» на прапорах мітингувальників, що було символікою кандидата на посаду Президента України Віктора Ющенка. На другій фотографії зображено Віктора Ющенка та його команду. 

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності.

Першочерговим завданням є визначення, яку інформацію несе візуальне джерело. Наведені фото відображають події «Помаранчевої революції» (2004 р.), на це вказують написи «Так!» на прапорах мітингувальників, що було символікою кандидата на посаду Президента України Віктора Ющенка. На другій фотографії зображено Віктора Ющенка та його команду. 

Відповідь – Б.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу і відродження незалежності України (1985–1991 рр.)

Предмет ідентифікації в завданні – подія, пов’язана з розпадом СРСР.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери: «Кравчук привіз нам з Біловезької Пущі… відпускну грамоту від Росії», «відмінив... усе, що колись прив’язувало Україну до Росії» – указують на події грудня 1991 р., коли у Біловезькій Пущі відбулася зустріч очільників України (Леоніда Кравчука), Білорусі (Cтаніслава Шушкевича) і Росії (Бориса Єльцина), де вони поклали край існуванню СРСР і підписали угоду про створення Співдружності Незалежних Держав (СНД).

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна у період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.)

За ключовими словами визначаємо, що в умові завдання йдеться про композитора, поета й вокаліста Володимира Івасюка.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна у період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.)

Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дозволяють отримати уявлення про думки та настрої людей у певний час. Карикатури коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Однак карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується зображення. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні позиції, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, почасти спираючись на певні стереотипи.

Отже, карикатура, відповідно до умови завдання, присвячена одному з негативних явищ радянської дійсності. В умовах тотального дефіциту робітники намагалися «винести» зі свого робочого місця дефіцитні товари для обміну на інші дефіцити, продажу тощо. На це вказують персонажі карикатури: охоронних підприємства і робітник, який, використовуючи хитрість, намагається винести з підприємства продукцію виробництва.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 рр.)

Дисидентський рух, який застосовував мирні засоби боротьби, зародився в період «хрущовської відлиги» – у час, коли відбулася деяка лібералізація радянської моделі розвитку.

Перші дисидентські організації постали в другій половині 1950-х рр. Однією з перших була Українська робітничо-селянська спілка (1958–1961 рр.). Дисидентський рух хоч і не був багаточисельним, але відіграв вагому роль у розвалі СРСР.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 рр.)

Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про передачу Кримської області зі складу РРФСР до складу УРСР» призвів до зміни адміністративно-територіального устрою УРСР. Так, у складі УРСР була створена нова Кримська область, а також збільшилася територія республіки.

Відповідь – Б.

Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х рр.)

Ключові в джерелі словосполучення-маркери: «один з керівників уніатської Церкви на Західній Україні», «він має ненависть до радянської влади» – указують на діяльність митрополита УГКЦ Йосипа (Йосифа) Сліпого, який був заарештований радянськими каральними органами й перебував у засланні до початку 1960-х рр.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 рр.)

Ключові в джерелі словосполучення-маркери: «Те, що дехто намагається зобразити як російську славу, було, насамперед, українською війною», «Жодна європейська країна не постраждала більше» – указують на трагічні наслідки Другої світової війни для України. Саме вони стали офіційною підставою для участі представників УРСР у створенні ООН.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 рр.)

Широкомасштабне вигнання нацистських окупантів з України розпочалося після перемоги радянських військ у Курській битві. На осінь 1943 р. радянські війська вийшли на широкому фронті до Дніпра, звільнивши Лівобережну Україну і Донбас. У результаті кровопролитної «битви за Дніпро» (24 серпня – 23 грудня 1943 р.) вдалося подолати опір нацистів на Східному валі (нацистська оборона вздовж правого берега Дніпра) і розпочати визволення Правобережної і Південної України.

Відповідь – А.

ТЕМА: Західна Україна в 1921–1939 рр.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери: «22 жовтня, – день виборів до Українських Народних Зборів», «візьмемо участь у виборах депутатів», «львівські газети» – указують на події 1939 р., коли керівництво СРСР намагалось легітимізувати встановлення радянської влади на території Західної України і включення регіону до складу УРСР та, відповідно, СРСР .

Відповідь – Б.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 рр.

Ключовими в джерелі (виступ Йосипа Сталіна) словосполучення-маркери: «Ми мали кризу заготівлі, яку вже ліквідовано», «Криза заготівлі стала першим серйозним виступом капіталістичних елементів села проти радянської влади», – указують на кризу хлібозаготівлі 1928–1929 рр., яка стала приводом для згортання політики непу.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр).

Масова націоналізація підприємств була характерна для радянської влади в Україні в період 1919–1920 рр., коли більшовики здійснювали політику «воєнного комунізму».

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр).

Ключові в джерелі словосполучення-маркери: «Німці вважали моє становище поганим і запропонували мені полетіти на аероплані до Одеси (де ще зберігалася моя влада)», «шляхи всі були відрізані», «Я відхилив цю пропозицію, бо вважав, що повинен досидіти до кінця отут, де уряд і військо», – указують на гетьмана П. Скоропадського, влада якого спиралася на німецьку підтримку і цілком від неї залежала.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українська революція.

На картосхемах зображена територія української держави у різні періоди. Серед них слід обрати ту, яка відображає межі УНР відповідно до ІІІ Універсалу. Цим вимогам відповідає картосхема А. УНР охоплювала терени дев’яти губерній (без Криму). На цей час теренами України проходив фронт Першої світової війни (перемир’я було укладено в грудні 1917 р.).

Відповідь – А.

ТЕМА: Українська революція.

Словосполучення «Міцну підвалину», «аби крайова влада стала справжньою фактичною владою» вказують на Українську Народну Республіку, яка була проголошена ІІІ Універсалом УЦР.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українська революція.

Першочерговим завданням є визначення, що це за джерело і які основні положення викладені в ньому. У цьому випадку подано уривок звернення Генерального Секретаріату до УЦР, у якому йдеться про необхідність проголошення Української Народної Республіки. На це є пряма вказівка у джерелі: «Високі збори!», «Генеральний Секретаріат», «проголошення Української Народної Республіки».

Визначення документа дає змогу виконати завдання.

«Момент кривавої боротьби в Росії» – це більшовицький переворот, який став поштовхом для розгортання збройної боротьби у Києві між силами поваленого тимчасового уряду Росії, збройних загонів більшовиків (Червона гвардія) і прихильниками УЦР у листопаді 1917 р.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні.

У цьому випадку йдеться про наслідки Першої світової війни для соціально-економічного розвитку українських земель. Війна справила негативний вплив на соціально-економічний розвиток України. Одним з таких негативних проявів була інфляція, яку стимулювали непомірні фінансові видатки на армію.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в 1900–1914 рр.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери: «вони лестять народним забобонам, роздмухують марновірство й наполегливо кличуть до насильства над іноплемінними співвітчизниками», « розслідуваного вбивства в Києві хлопчика Ющинського», «в народ знову кинута брехлива казка про вживання євреями християнської крові», – указують на справу Бейліса 1911–1913 років. За підозрою в ритуальному вбивстві було заарештовано Менахема Менделя Бейліса. Проте демократична громадськість висловила свій протест проти таких антисемітських дій влади. Зрештою за два роки М. М. Бейліс був виправданий.

Відповідь – В.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в 1900–1914 рр.

Провідні українські підприємці Терещенки, Ханенки, Симиренки та ін. посідали провідне місце в харчовій промисловості. Вугільна і металургійна промисловість були під контролем іноземного капіталу, хімічна – була нерозвиненою.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половина ХVІІ ст.)

Аналіз картосхеми вказує, що вона ілюструє морські походи українських козаків на турецькі володіння (Османську імперію) у Чорному морі і дозволяє:

1. Визначати місцезнаходження важливих турецьких опорних пунктів в акваторії Чорного моря. (Показано цілі походів: Стамбул, Синоп, Трабзон, Кафа, Кілібурун, Очаків).

3. Визначати місця важливих битв польських і козацьких військ з турецьким військом.     (Напрями походів, місця битв – Цецора 1620 р., Хотин 1621 р.)

6. Указати напрямки походів запорозьких козаків часів «героїчної доби» на турецькі володіння. (Показано численні стрілки, що ведуть від Базавлуцької Січі та узбережжя на Чорне море до великих турецьких міст).

Відповідь: 1, 3, 6.

ТЕМА: Київська Держава

На фото зображено Софійський собор у м.Київ.

За літописом «Повість минулих літ», перший камінь у фундамент собору було закладено за правління Ярослава Мудрого на честь перемоги над печенігами.

Тепер є підстави вважати, що проєкт розпочато ще за часів Володимира Великого, а Ярослав Мудрий завершив спорудження храму.

За переказами, Ярослав заснував при Софійському соборі бібліотеку, яка стала центром перекладу та переписування книг (скрипторій). Місцезнаходження оригінальної давньоруської бібліотеки досі залишається загадкою для дослідників.

Таким чином, для характеристики Софійського собору в Києві можна використати такі твердження:

✅ 2. Спорудження храму було завершено за князювання Ярослава Мудрого. (Будівництво розпочато в 1011 або 1017 році, завершено приблизно в 1037 році.)

✅ 4. Згідно з «Повістю минулих літ» храм було зведено на честь перемоги над печенігами. (Літопис пов'язує завершення будівництва з перемогою Ярослава Мудрого над печенігами 1036 року.)

✅ 5. При храмі було створено першу відому бібліотеку на Русі. (Ярославу Мудрому приписується заснування першої державної бібліотеки при Софійському соборі.)

Відповідь: 2, 4, 5.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ ст.

Ліквідація особистої залежності селян в Австрійській імперії відбулася в 1780–1782 рр.

Третій поділ Речі Посполитої відбувся у 1795 р.

Утворення Другої Малоросійської колегії – 1764 р.

Заснування Задунайської Січі – 1776 р.

Відповідно, правильна відповідь – ВГАБ.

ТЕМА: Київська Держава

В «Полюддя» (ІХ-Х ст.): Це система збирання данини з підвладного населення Київської Русі. Термін з'явився найраніше, оскільки практика полюддя була основною формою фінансового забезпечення князя ще за часів Олега та Ігоря (кінець IX – середина Х ст.).

Г «Погости» (Х ст.): Це місця (центри) збору данини, запроваджені княгинею Ольгою після повстання древлян у 945 р. (впорядкування системи данини після ліквідації полюддя як рухомого збору). 

А «Вотчина» (ХІ – ХІІ ст.): Це спадкове земельне володіння (від слова "отчина" — батьківська власність). Як юридичний термін, що позначає спадкове феодальне володіння, "вотчина" активно входить в ужиток та закріплюється у період політичної роздробленості (після Любецького з'їзду 1097 р.), коли князівства стають спадковими.

Б «Ярлик» (ХІІІ ст.): Це письмовий дозвіл (грамота) від ординського хана на право княжіння на певній території Русі. Цей термін пов'язаний виключно з періодом золотоординського панування, яке розпочалося після монгольської навали в середині ХІІІ ст. (з 1240-х років).

Відповідь: ВГАБ.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Західноукраїнські землі в складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ СТ.

Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст. Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії в другій половині ХІХ ст.

Тарас Шевченко – «Кобзар».

Маркіян Шашкевич – «Русалка Дністровая».

Микола Міхновський – «Самостійна Україна»

Юліан Бачинський – «Україна Irredenta»

Відповідь: 1–Б, 2–В, 3–Г, 4–А.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст.

• 1 — В: Андрусівське перемир’я (1667 р.). Ключові маркери: поділ земель між Річчю Посполитою та Московським царством («залишаються у володінні... його царської величності») та встановлення спільного контролю над Запорожжям («під високою рукою обох Великих государів»).

• 2 — А: Гадяцький договір (1658 р.). Ключовий маркер: згадка про «Велике князівство Руське» як третю рівноправну частину Речі Посполитої поряд із Польщею та Литвою.

• 3 — Д: Бахчисарайський договір (1681 р.). Ключові маркери: визнання кордону по Дніпру між Москвою та Османською імперією, право татар на кочування та підтвердження приналежності Києва московському царю.

• 4 — Г: Корсунська угода (1669 р.). Ключовий маркер: умови прийняття турецького протекторату Петром Дорошенком. Султан і хан зобов’язувалися не укладати мир із Польщею чи Москвою без згоди гетьмана.

Відповідь: 1–В, 2–А, 3–Д, 4–Г.

ТЕМА: Галицько-Волинська Держава. Монгольська навала

1-Д. Данило Романович (Галицький): Найвідоміший його військовий успіх, що стосується західних ворогів, – перемога над Добжинським орденом хрестоносців під Дорогочином у 1238 році.

2-А. Лев Данилович: Значно розширив територію держави. Історичні джерела вказують на приєднання ним Люблінської землі (1292 р.) та тимчасовий контроль над Закарпаттям (Мукачівське князівство).

3-Г. Юрій I Львович: Для збереження самостійності держави і послаблення впливу Москви домігся від Константинополя заснування окремої Галицької митрополії у 1303 році.

4-Б. Юрій II Болеслав: Був католиком (за походженням мазовецький князь) і намагався проводити реформи за західним зразком, надаючи при цьому великі права католицькому духовенству й іноземним купцям, що сприяло посиленню католицтва.

Відповідь: 1–Д, 2–А, 3–Г, 4–Б.

ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.

Завдяки словам маркерам – «Його праця – подвиг», «рятував людство від епідемій чуми, холери, дифтерії, висипного тифу» – можна визначити, що у джерелі йдеться про Данила Заболотного. Додатковою підказкою є те, що це висловлювання належить лікарю вченому І. Мечнікову.

Відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії в другій половині ХІХ ст.

Враховуючи складне соціально-економічне становище українських селян регіону (бідність і малоземелля), кооперативний рух був покликаний покращити його. Саме завдяки кооперативному руху вдалося вирвати селянство з лихварської залежності, покращити агрокультуру і добробут селян.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст. Список персоналій для візуального розпізнавання

На фото зображені Павло Чубинський і Михайло Драгоманов, які згідно з Емським указом імператора Олександра ІІ від 18 травня 1876 р. були «негайно вислані з краю…, як невиправні і небезпечні в краї агітаторів». Крім того, цар дописав ще заборону для в’їзду в українські губернії та столиці і наказав установити над ними «секретне спостереження».

Відповідь – В.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку знань про вплив польського повстання 1863–1864 рр. на Україну.

Царська влада Росії, щоб зберегти лояльність українського селянства Правобережної України, де більшість поміщиків були поляки, скасувала тимчасовозобов’язувальний стан, який передбачався згідно з селянською реформою 1861 р.

Відповідь – А.

ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку ключових подій культурного життя українських земель у складі Російської імперії.

Перший університет було засновано у 1805 р. в Харкові.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Головна руська рада, яка виникла під час «весни народів» (загальноєвропейської революції 1848–1849 рр.), діяла впродовж 1848–1851 рр.

Відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Представників українського національного відродження на Закарпатті першої половини ХІХ ст. називали «будителями».

«Будителі» – узагальнювальна назва активістів національного відродження слов’янських народів кінця ХVІІІ – ХІХ ст. Представники національної інтелігенції, що зароджувалася. У своїй діяльності виявляли глибокий інтерес до історії і народної мови. Щодо діячів українського національного відродження, то термін «будителі» застосовують стосовно діячів українського руху на Закарпатті та Галичині.

Відповідь – Б.