Історія України

ТЕМА: Стародавня історія України.

Кіммерійські племена здійснювали грабіжницькі набіги.

Кіммерійці були кочовими племенами, які мешкали на території Північного Причорномор'я у IX–VII ст. до н.е. Вони вели військові дії, що часто супроводжувались грабіжницькими набігами на сусідні народи та держави.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.

Завдання скеровано на перевірку знання подій, які повязані з ліквідацією Української греко-католицької церкви (УГКЦ) і вміння визначати мету, переслідувану компартійною владою під час здійснення цих акцій.

УГКЦ було ліквідовано з метою:

• позбутися впливу Ватикану на населення Західної України;
• підірвати духовну опóру руху спротиву процесам радянізації;
• привласнити матеріальні цінності УГКЦ.

Правильна відповідь: 2, 3, 5.

ТЕМА: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

У завданні зазначено хронологічні рамки: 1921–1928 роки.

Серед запропоноаних варіантів відповіді правильними є:

• дозвіл на використання найманої робочої сили;
• розвиток мережі сільськогосподарських кооперативів і споживчих товариств;
• звільнення від сплати податків господарств незаможних селян.

Правильна відповідь: 1, 3, 5.

ТЕМА: Становлення України як незалежної держави.

Обрання першого Президента України – 1991 рік.

Проведення перших альтернативних виборів до Верховної Ради УРСР – 1990 рік.

Ухвалення Конституції України – 1996 рік.

Утвердження державної символіки України – 1992 рік.

Правильна відповідь: БАГВ.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

А зображення памятника Богдану Хмельницькому, радянські прапори й літаки, напис «Визволена Київщина» указують на події листопада – грудня 1943 року.

Б образи радянського солдата й шахтаря на тлі териконів і переможних частин радянської армії, написи «Донбас звільнено! Шахтарю! Відроди богатирську міць Донбасу!» указують на літо 1943 року.

В радянський солдат на тлі мапи УРСР і переможних радянських танків, напис «Україна вільна!» указують на подію жовтня 1944 року.

Г постаті селянина і селянки з дитиною, які представляють населення Західної України й Західної Білорусії, бійця Червоної армії на тлі інших бійців, танків і літаків, написи «Подати руку допомоги братським народом Західної України і Західної Білорусії – нас священний обов’язок!» указують на події вересня 1939 р.

Правильна відповідь: ГБАВ.

ТЕМИ: Україна в роки Другої світової війни. Україна в умовах десталінізації. Україна в період загострення кризи радянської системи. Відновлення незалежності України.

Початок діяльності Української робітничо-селянської спілки свідчило про зародження українського дисидентського руху.

Офіційна реєстрація Української республіканської партії засвідчувала формування багатопартійності в Україні.

Утворення Української головної визвольної ради стало підсумком організаційного оформлення українського визвольного руху в роки Другої світової війни.

Заснування Української Гельсінської групи засвідчувало зростання ролі правозахисної діяльності в українському дисидентському русі.

Правильна відповідь: 1В, 2Д, 3А, 4Б.

ТЕМИ: Україна в роки Другої світової війни. Україна в перші повоєнні роки. Україна в умовах десталінізації.

1942 р. – створення Української повстанської армії (УПА)

1945 р. – уключення Закарпатської України до складу УРСР

1951 р. – завершення встановлення західного кордону УРСР

1954 р. – входження Криму до складу УРСР

Правильна відповідь: 1В, 2Д, 3А, 4Б.

Теми: Початок Української революції. Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності. Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

Василь Липківський причетний до проголошення Української автокефальної православної церкви.

Павло Скоропадський сприяв заснуванню Української академії наук.

Михайло Грушевський ініціював скликання Українського національного конгресу (з’їзду).

Симон Петлюра уклав серію Варшавських угод з Юзефом Пілсудським.

Правильна відповідь: 1Г, 2В, 3А, 4Б.

ТЕМА: Творення нової України.

Маркерами, що вказують на правильну відповідь, є зображення напівзруйнованої башти керувння польотами Донецького аеропорту, напис «242 дні незалежності, героїзму, відданості», який відображає час оборони Донецького аеропорту українськими воїнами від російських найманців.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Творення нової України.

Після запеклих боїв у Луганській і Донецькій областях навесні – улітку 5 вересня 2014 року було підписано Мінський протокол, який містив 12 пунктів. Серед заходів було передбачено забезпечити:

• негайне двостороннє припинення застосування зброї;
• моніторинг і верифікування з боку ОБСЄ режиму незастосування зброї;
• постійний моніторинг на російсько-українському державному кордоні й верифікування з боку ОБСЄ зі створенням зони безпеки у прикордонних районах України й Російської Федерації.

Проте бойові дії не припинилися. Тому 11–12 лютого 2015 року лідерами Німеччини, Франції, України й Росії у форматі «нормандської четвірки» на саміті в Мінську підписали документ – «Комплекс заходів щодо виконання Мінського протоколу». Його 13 пунктів передбачають покрокове припинення збройного конфлікту й повернення окремих районів Донецької та Луганської областей під контроль України. Комплекс заходів щодо виконання Мінських угод мав на меті ефективний моніторинг і верифікування режиму припинення вогню і відведення важкого озброєння з боку ОБСЄ.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Становлення України як незалежної держави.

Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дають змогу дістати уявлення про думки й настрої людей у певні часи. Карикатури коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Однак слід пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні погляди, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, нерідко спираючись на певні стереотипи. Тому слід особливу увагу звертати на правила інтерпретування й аналізування карикатури.

У загальному вигляді інтерпретування й аналізування передбачають відповіді на такі запитання:

• Які персонажі, предмети, речі, зображено на карикатурі?
• Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображено на карикатурі?
• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подано на карикатурі?
• Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
• Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
• Чи спотворено реальні історичні події карикатурою?

Карикатуру присвячено корупції в системі органів державної влади. Художник намагався обіграти символічне зображення трьох мудрих мавп (одна з них прикриває рот, друга – очі, а третя – вуха), яких вирізблено в буддиському храмі Тошуга в Японії. Мавпи символізують давню мудрість: «Не дивіться на зло, не чуйте зла, не кажіть зла».

На карикатурі мавп замінено на зображення чиновників, очі, вуха й рот яких закриті грішми. У такий спосіб карикатурист намагався показати, що хабарами (вияв корупції) можна «вирішити питання» із державними чиновниками.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Відновлення незалежності України.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «Ми, студенти київських вишів, які зібралися до наметового містечка на підтримку голодуючих студентів..», «вимог голодуючих…:
1. Відставка Голови Ради Міністрів В. Масола.
2. Націоналізація майна КПРС та ВЛКСМ на території України.
3. Прийняття рішення про службу юнаків у війську тільки в межах України» – чітко вказують на події жовтня 1990 року, які було названо «революцією на граніті».

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи

У середині 1960-х – на початку 1980-х років УРСР завершувала перехід до обов’язкової загальної середньої освіти. У Конституції СРСР це було закріплено 1977, а в УРСР –1978 року.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи.

За портретними рисами на фото можна впізнати В’ячеслава Чорновола (А), Петра Григоренка (Б), Івана Дзюбу (В), Левка Лукяненка (Г).

Серед зображених постатей дисидентського руху членом Московської Гельсінської групи, неформальним лідером руху кримських татар за повернення на історичну батьківщину був генерал Петро Григоренко. За цю правозахисну діяльність його було позбавлено радянського громадянства під час поїздки до США на лікування.

Правильна відповідь – Б.

На картосхемі зображено територіальні зміни УРСР у 1939–1954 роках.

Цифрою 1 позначено територію Закарпаття, яке 1945 року за умовами договору із Чехословаччиною увійшло до складу УРСР.

Цифрою 2 позначено територію західних областей України, які 1939 року ввійшли до складу УРСР у результаті агресії СРСР проти Польщі.

Цифрою 3 позначено територію Чернівецької та Ізмаїльської областей, які було утворено в складі республіки після приєднання до СРСР території Північної Буковини й Бессарабії 1940 року.

Цифрою 4 позначено територію Кримської області, яку було передано до складу УРСР 1954 року.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.

Завдання скеровано на перевірку знання подій внутрішньополітичного життя Української РСР наприкінці 1940-х – на початку 1950-х років.

У цей період радянське керівництво в рамках політики «ждановщини» здійснювало ідеологічний наступ на суспільство, створювало образ ворога. Із цією метою було розгорнуто антисемітську кампанію боротьби з «безрідним космополітизмом».

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.

Завдання скеровано на перевірку знання змісту процесу колективізації сільського господарства в 1940–1950-ті роки.

У цей період колективізація охопила Західну Україну, тому що цей регіон увійшов до складу УРСР у 1939–1945 роках. У решті регіонів колективізацію було проведено в 1920–1930-ті роки.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Ключові у джерелі словосполучення-маркери – «Українці Закарпаття!», «Цей рік… в історію закарпатської землі як ще одна чорна дата», «рік приніс тільки зміну окупантів – ... прийшли московсько-більшовицькі пригноблювачі, які своєю окупаційною практикою залишили далеко позаду своїх попередників», «Захопленням Закарпаття Червона Москва завершила, в основному, насильницьке об’єднання всіх українських земель» – чітко вказують на те, що у зверненні проводу ОУН ідеться про події 1944 року, коли радянські війська здійснюючи Карпато-Ужгородську операцію вступили на територію Закарпаття, що перебувало під угорською окупацією з березня 1939 року.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Ключові у джерелі словосполучення-маркери – «Українці Закарпаття!», «Цей рік… в історію закарпатської землі як ще одна чорна дата», «рік приніс тільки зміну окупантів – ... прийшли московсько-більшовицькі пригноблювачі, які своєю окупаційною практикою залишили далеко позаду своїх попередників», «Захопленням Закарпаття Червона Москва завершила, в основному, насильницьке об’єднання всіх українських земель» – чітко вказують на те, що у зверненні проводу ОУН ідеться про події 1944 року, коли радянські війська здійснюючи Карпато-Ужгородську операцію вступили на територію Закарпаття, що перебувало під угорською окупацією з березня 1939 року.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Ключові у джерелі словосполучення-маркери – «Українці Закарпаття!», «Цей рік… в історію закарпатської землі як ще одна чорна дата», «рік приніс тільки зміну окупантів – ... прийшли московсько-більшовицькі пригноблювачі, які своєю окупаційною практикою залишили далеко позаду своїх попередників», «Захопленням Закарпаття Червона Москва завершила, в основному, насильницьке об’єднання всіх українських земель» – чітко вказують на те, що у зверненні проводу ОУН ідеться про події 1944 року, коли радянські війська здійснюючи Карпато-Ужгородську операцію вступили на територію Закарпаття, що перебувало під угорською окупацією з березня 1939 року.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

У 1920–1930-ті роки на українських землях у складі Польші діяли як легальні, так і нелегальні українські політичні партії. Серед запропонованих варіантів відповіді дві партії діяли нелегально – це ОУН і КПЗУ. Відповідно, вони не могли мати свого представництва в польському сеймі. Серед зазначених легальних партій найбільшою було Українське національно-демократичне об’єднання, що постало в 1925 року.

Від 1928 року УНДО брало участь у виборах до польського парламенту і здобуло 26 мандатів до сейму (на 40 усіх мандатів українців) і девять з одинадцяти до сенату; 1930 року в умовах пацифікації (тоді польська влада заарештувала 19 послів з УНДО, обраних 1928) – 17 (на 30), 1935 і 1938 – 23; воно створило в обох законодавчих палатах свої клуби й мало представників у президії Сейму й Сенату.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Завдання скеровано на перевірку знання змісту розвитку науки в Україні в 1930-ті роки.

Ці роки – це час утвердження тоталітарного режиму в УРСР. Відповідно, відбувалося встановлення партійно-ідеологічного контролю за науковою діяльністю, щоби наукові дослідження базувалися на марксистсько-ленінській методології та ідеології.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Ключові у джерелі словосполучення-маркери – «Щоб подолати куркульський опір хлібозаготівлям, установити занесення на “чорну дошку” колгоспів, що злісно саботують здачу (продаж) хліба за державним планом… Провести перевірку складу колгоспів та очищення від контрреволюційних елементів – організаторів зриву хлібозаготівель» – чітко вказують на розгортання Голодомору (1932–1933 роки), який був геноцидом українського народу.

Уривок містить добірку радянських висловів й евфемізмів (пом’якшувальні або маскувальні слова й вислови, використовувані замість слів, які сприймають як небажані, неприйнятні, вульгарні тощо): хлібозаготівля, занесення на “чорну дошку”, колгосп, контрреволюційний елемент тощо.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

На фото зображено будівлю Держпрому в Харкові (1925–1929 роки). Архітектори Сергій Серафімов, Марк Фельгер, Самуїл Кравець.

З-поміж поданих варіантів відповіді (мистецько-архітектурні стилі) лише конструктивізм відповідає зазначеним хронологічним рамкам. Бароко – ХVІ–ХVІІІ ст., класицизм – ХVІІІ – початок ХІХ ст., модерн – кінець ХІХ – початок – ХХ ст.

Також будівля має основні ознаки конструктивізму, якому властиві строгість, геометризм, лаконічність і монолітність форм.

Додатковою підказкою є зображення на фото тогочасного автомобіля.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

На картосхемі зображено територію УСРР у 1920-ті роки. Штрихуванням позначені території, які в різні часи перебували у складі УСРР й УРСР або мали автономний статус.

Цифрою 1 позначено територію Автономної Молдавської СРР у складі УСРР / УРСР, яка проіснувала від 1924 до 1940 року.

Цифрою 2 позначено територію, яку було передано до складу УСРР 1925 року.

Цифрою 3 позначено територію, яку було вилучено зі складу УСРР і приєднано до РСФРР 1925 року.

Цифрою 4 позначено територію, яку в 1920–1950-ті роки займала Кримська АСРР у складі РСФРР. У 1954 році цю територію було передано до складу УРСР як її Кримську область.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «необхідність підняття загального повстання в Україні», «польовий повстанський штаб приступив до підготовчих заходів щодо його організації», «пустити два відділи: південний – на Поділля, північний – на Волинь», «у Першій повстанській групі під керуванням командира І групи генерал-хорунжого Гулого» – чітко вказують на Другий зимовий похід Армії УНР (жовтень – листопад 1921 року).

Метою походу було піднятття антибільшовицького збройного повстання на Правобережній Україні, створення бази для визволення від більшовицької окупації.

Сили українських повстанців були згруповані у три групи. Волинська група – головні сили (майже 800 бійців під командуванням генерала Юрія Тютюнника). Бессарабська група (300 бійців під командуванням генерала Андрія Гулого-Гуленка). Подільська група (400 бійців під командуванням полковника Михайла Палія, згодом – полковника Сергія Чорного).

Радянська сторона була добре поінформована про похід і прагнула заманити повстанців якомога далі від польського й румунського кордонів, оточити і знищити. Повстанці, які стали успішно просуватися вглиб України, усвідомили небезпеку. До того ж стало зрозуміло, що більшовики на осінь 1921 року вже розгромили більшість повстанських осередків на Правобережжі, і рейд втратив сенс.

Більшість повстанців змогли уникнути оточення і відступили на територію Польщі й Румунії. Проте частина Волинської групи була оточена й потрапила в полон. Після рішучої відмови перейти на службу до окупаційної Червоної армії 359 бійців Української Повстанської Армії 21 листопада 1921 року було розстріляно під містечком Базар (Житомирщина).

Другий Зимовий похід частин Армії УНР став останньою героїчною спробою українських національно-державних сил відкритим військовим шляхом здобути незалежність України в ході боротьби за державність 1918–1921 років.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

За портретними рисами на фото можна впізнати Костя Левицького – співзасновника Української національно-демократичної партії, голову Державного секретаріату Західноукраїнської Народної Республіки.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Початок Української революції.

Ключові зображення, словосполучення-маркери в джерелі – прапор, військові в одностроях російської армії часів Першої світової війни, бойовий прапор, Перший український імені Богдана Хмельницького козацький полк, 1917 – чітко вказують на процес українізації частин російської армії.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

Маркери в джерелі – «Відозва Загальної української ради», «завзялася російська імперія загарбати українські землі Австро-Угорщини», «Уже другий раз у часи цієї війни насувається на українські землі Австро-Угорщини російський наступ», «Другий раз українське населення Галичини, Буковини й північно-східної Угорщини попадає в огонь національного й релігійного переслідування з боку Росії» – чітко вказують на 1916 рік, коли російська армія здійснила «Брусиловський прорив» і знов окупувала частину Східної Галичини, Північної Буковини.

Цією відозвою ЗУР, яку утворено1915 року, засвідчувала свою лояльність до влади Австро-Угорщини і своє негативне ставлення до російської окупації.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

Маркери в джерелі – «Відозва Загальної української ради», «завзялася російська імперія загарбати українські землі Австро-Угорщини», «Уже другий раз у часи цієї війни насувається на українські землі Австро-Угорщини російський наступ», «Другий раз українське населення Галичини, Буковини й північно-східної Угорщини попадає в огонь національного й релігійного переслідування з боку Росії» – чітко вказують на 1916 рік, коли російська армія здійснила «Брусиловський прорив» і знов окупувала частину Східної Галичини, Північної Буковини.

Цією відозвою ЗУР, яку утворено1915 року, засвідчувала свою лояльність до влади Австро-Угорщини і своє негативне ставлення до російської окупації.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

Маркери в джерелі – «Відозва Загальної української ради», «завзялася російська імперія загарбати українські землі Австро-Угорщини», «Уже другий раз у часи цієї війни насувається на українські землі Австро-Угорщини російський наступ», «Другий раз українське населення Галичини, Буковини й північно-східної Угорщини попадає в огонь національного й релігійного переслідування з боку Росії» – чітко вказують на 1916 рік, коли російська армія здійснила «Брусиловський прорив» і знов окупувала частину Східної Галичини, Північної Буковини.

Цією відозвою ЗУР, яку утворено1915 року, засвідчувала свою лояльність до влади Австро-Угорщини і своє негативне ставлення до російської окупації.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Становлення України як незалежної держави.

Серед запропонованих варіантів правильні відповіді такі:

• різке соціальне розшарування в суспільстві (різке зубожіння населення, поява заможного прошарку суспільства);
• стрімке зростання тіньової економіки (становила понад 50 %);
• лібералізація цін (упроваджена 1992 року).

Правильна відповідь: 3, 5, 7.

ТЕМА: Початок Української революції.

Аналіз картосхеми дає змогу визначити обриси території УНР кінця 1917 – початку 1918 років. Заштрихована територія була приєднана до УНР за умовами Берестейського (Брестського) миру (січень 1918 р.). Позначена лінія фронту була зафіксована перемир’ям у грудні 1917 року. Тобто картосхема дає змогу визначити правильні відповіді:

• показати лінію просування німецьких й австро-угорських військ на Східному фронті на кінець 1917 року;
• визначити кордони Української Народної Республіки згідно з Третім Універсалом Української Центральної Ради;
• указати територію, що увійшла до складу Української Народної Республіки за умовою Брестського мирного договору.

Правильна відповідь: 2, 6, 7.

ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ століття.

У другій половині XVIII ст. на Лівобережній і Слобідській Україні відбувалися соціально-економічні зміни:

2. Запровадження кріпацтва: Процес поступового обмеження свободи селян завершився указом Катерини II від 3 травня 1783 року, який юридично закріпив кріпосне право на Лівобережжі та Слобожанщині.

4. Роздавання російському дворянству земель Війська Запорозького: Після ліквідації Нової Січі у 1775 році запорозькі землі («Вольності Війська Запорозького») почали активно роздавати російським вельможам, генералам та іноземним колоністам.

7. Зрівняння в правах козацької старшини з російським дворянством: У 1785 році було видано «Жалувану грамоту дворянству», згідно з якою українська шляхта та козацька старшина отримували права і привілеї російського дворянства, що забезпечило їхню лояльність імперії.

Правильна відповідь: 2, 4, 7.

ТЕМА: Київська держава.

Рисами, притаманними розвитку Київського князівства в другій половині ХІІ – на початку ХІІІ ст., були:

2. Політична нестабільність. За сто (приблизно) років змінилося 47 князів;

3. Центр релігійного життя Русі. У Києві розташовано найбільші релігійні святині – собори, церкви, монастирі;

4. Один із найрозвиненіших і густонаселених регіонів Русі. Окрім Києва, у якому проживало близько 50 тис. чоловік (на той час одне з трьох найбільших міст Європи), у князівстві нараховували близько 70 міст і містечок із населенням 1–4 тис. осіб).

Правильна відповідь: 2, 3, 4.

ТЕМИ: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні. Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні. Україна в роки Другої світової війни. Україна в перші повоєнні роки.

Словосполучення-маркери й образи у джерелі А – «Сто тисяч червоноармійців – на фронт соціалістичної перебудови села!», п’ять сюжетів, які показують переваги колективної праці, колгоспного будівництва – указують на період кінця 1920 – початку 1930-х років, коли здійснювали суцільну колективізацію.

Словосполучення-маркери та образи у джерелі Б – «Продовольчий податок – це махове колесо державного механізму», «продподаток», візуальні образи спрямування доходів з податків – указують на час реалізації нової економічної політики 1921–1929 років.

Словосполучення-маркери у джерелі В – «На трактор дівчини сідають сміло, дають бійцям упевнений наказ: «Фашистів бийте хоробро й уміло, а ми попрацюємо за вас!» – указують на часи німецько-радянської війни (1941–1945 роки).

Словосполучення-маркери й образи у джерелі Г – «Цілину піднімемо!» – указують на заклик, який з’явився в СРСР 1954 року.

Правильна відповідь: БАВГ.

ТЕМИ: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття. Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття. Українські землі у складі Російської імперії у другій половині ХІХ століття.

Кирило-Мефодіївське братство – 1846–1847 роки.

«Руська трійця» – 1833–1837 роки.

Братство тарасівців – 1892 рік.

Стара Київська громада – 1860–1870-ті роки.

Правильна відповідь: БАГВ.

ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ століття.

Правильна послідовність подій першої половини XVIII ст.:

1 – Г (Полтавська битва). 1709 рік Вирішальна битва Північної війни, у якій війська Петра I перемогли шведську армію Карла XII та козацькі полки Івана Мазепи.

2 – В (ухвалення Конституції П. Орлика). 1710 рік Документ «Пакти й Конституції прав і вольностей Війська Запорозького» був ухвалений у Бендерах після смерті Івана Мазепи під час обрання Пилипа Орлика гетьманом в еміграції.

3 – Б (утворення Першої Малоросійської колегії). 1722 рік Орган російської імперської влади, створений Петром I для контролю за діяльністю гетьмана (Івана Скоропадського) та управління українськими землями, що стало початком серйозного обмеження автономії.

4 – А (заснування Нової (Підпільненської) Січі). 1734 рік Остання Запорозька Січ, заснована козаками з дозволу російського уряду на річці Підпільній після їхнього повернення з-під протекторату Кримського ханства.

Правильна відповідь: ГВБА.

ТЕМА: Київська держава.

Правильна послідовність подій:

Б. Утвердження в Києві князівської династії Рюриковичів (882 рік): Князь Олег захопив Київ, убив Аскольда і Діра та оголосив Київ столицею, об'єднавши північні та південні землі східних слов'ян. 

Г. Запровадження християнства як державної релігії (988 рік): Князь Володимир Великий здійснив релігійну реформу, що мала вирішальне значення для інтеграції Русі у європейську цивілізацію та зміцнення князівської влади.

В. Створення першого писаного збірника норм руського права (Початок ХІ ст., бл. 1016 р.): Ярослав Мудрий уклав першу частину кодексу "Руська Правда" ("Правда Ярослава"), що стало основою для формування єдиної правової системи держави.

А. Ухвалення принципу престолонаслідування: «кожен хай держить отчину свою» (1097 рік): Рішення, ухвалене на Любецькому з'їзді князів, яке формально закріпило принцип феодальної роздробленості й переходу до вотчинного володіння землями.

Правильна відповідь: БГВА.

Тема: Україна в умовах десталінізації та в період загострення кризи радянської системи.

Автор збірок «Лебеді материнства», «Земне тяжіння», «самвидавської» сатири «Некролог кукурудзяному качанові», «Злодій», «Суд» – Василь Симоненко.

Автор збірки «Лихо з розуму», журналу «Український вісник»; член Української самвидавської Гельсінської групи – В’ячеслав Чорновіл.

Автор збірок «Круговерть», «Зимові дерева», «Веселий цвинтар»; член Української Гельсінської групи – Василь Стус.

Автор поезій «Всесвіт у тобі», «Оновлення»; один із засновників і керівник Української Гельсінської групи – Микола Руденко.

Правильна відповідь: 1-Д, 2-Г, 3-В, 4-Б.

ТЕМА: Українська революція.

Словосполучення-маркери у джерелі А – «Однині Україна стає Українською Народною Республікою. Не відділяючись від республіки Російської,.. ми твердо станемо на нашій землі» – чітко вказують на основне положення Третього Універсалу.

Словосполучення-маркери у джерелі Б – «не розриваючи з державою Російською, хай народ український на своїй землі має право сам порядкувати своїм життям», «Хай порядок і лад на Вкраїні дають вибрані… Всенародні Українські 3бори (Сойм)» – чітко вказують на основні положення Першого Універсалу.

Словосполучення-маркери у джерелі В – «ми рішуче ставимось проти замірів самовільного здійснення автономії України до Всеросійського Учредительного Зібрання» – чітко вказують на положення Другого Універсалу.

Словосполучення-маркери в джерелі Г – «Неможливо одночасно визнавати право на самовизначення й водночас робити грубий замах на це право… як це робить Рада Народних Комісарів щодо Народної Української Республіки» – чітко вказують на відповідь УЦР на ультиматум Раднаркому радянської Росії. Цей дистрактор не відповідає умові завдання.

Словосполучення-маркери у джерелі Д – «Однині Українська Народна Республіка стає самостійною… суверенною державою українського народу» – чітко вказують на положення Четвертого Універсалу.

Правильна відповідь: 1-Б, 2-В, 3-А, 4-Д.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні.

Завдання скеровано на перевірку знання дат подій часів Першої світової війни.

Утворення Української Центральної Ради – 1917 р.

Узяття Львова російськими військами – 1914 р.

Підписання Брестського миру – 1918 р.

Брусиловський прорив – 1916 р.

Правильна відповідь: 1-Г, 2-А, 3-Д, 4-В.

ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ століття та в другій половині ХІХ – на початку ХХ століття.

Домінувальний стиль в європейському мистецтві кінця XVI – середини XVIII ст., для якого характерні пишність і динаміка форм, грандіозність і патетична піднесеність, метафоричність і барвистість оздоблення – це бароко.

Ідейний і художній рух у культурі кінця XVIII – першої половини ХІХ ст., в основі якого духовне життя людини, воля творчої особистості, інтерес до національної культури й фольклору, ідеалізація минулого – це романтизм.

Художній напрям (творчий метод) у літературі й мистецтві ХІХ ст., для якого було характерне послідовне дотримання принципу найбповнішого, життєво правдивого відображення світу – це реалізм.

Сукупність мистецьких явищ, сформованих на початку ХХ ст., яким притаманна нова, суб’єктивно-ідеалістична концепція людини й пов’язане з нею заперечення класичних форм мистецтва ХІХ ст. – це модернізм.

Правильна відповідь: 1-Д, 2-В, 3-А, 4-Б.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Богдана Хмельницького середини ХVІІ століття.

Відповідність між чисельністю козацького реєстру та назвою договору, що його визначав:

• 1 — Д: Куруківська угода (1625 р.). Була підписана після козацького повстання Марка Жмайла. Реєстр встановлювався на рівні 6 тисяч осіб. Також було створено шість територіальних полків.

• 2 — Г: Білоцерківський договір (1651 р.). Укладений після важкої поразки під Берестечком. Умови Хмельниччини були значно обмежені: реєстр скоротили з 40 до 20 тисяч, а влада гетьмана поширювалася лише на Київське воєводство.

• 3 — А: Зборівський договір (1649 р.). Укладений після перемоги під Зборовом. Це був перший офіційний документ, що визнавав автономію козацької держави (Гетьманщини). Реєстр становив 40 тисяч, а під управління козаків переходили три воєводства (Київське, Чернігівське, Брацлавське).

• 4 — В: «Березневі статті» (1654 р.). Договір з Московським царством, що визначав умови протекторату після Переяславської ради. Козацький реєстр мав становити 60 тисяч — це був найбільший реєстр за всю історію.

Правильна відповідь: 1-Д, 2-Г, 3-А, 4-В.

ТЕМА: Стародавня історія України.

Відповідність між періодом стародавньої історії України та досягненням первісної людини на території України

1-А. В палеоліті були виготовлені перші знаряддя праці.

2-Б. В мезоліті було винайдено рибальство.

3-Г. В неоліті відбулося винайденням кераміки.

4-В. В енеоліті розпочалася обробка міді.

Правильна відповідь: 1-А, 2-Б, 3-Г, 4-В.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності.

Повноправним суб’єктом міжнародних відносин Україна стала, здобувши визнання державами світу незалежності країни. Після проведення референдуму 1 грудня 1991 р. розпочалася хвиля визнання незалежності України. Першими незалежність України визнали Польща й Канада.

Станом на 27 січня 1992 р. Україну визнала 91 держава, із 27 було встановлено дипломатичні відносини, до 5 травня 1992 р. 118 держав заявили про визнання України, із них 72 встановили з Україною дипломатичні відносини. Станом на 1993 р. Україну як незалежну державу визнали 132 держави світу, із них 106 встановили з Україною дипломатичні відносини, а на 1994 р. їх налічували 149, зокрема зі 132 країнами було встановлено дипломатичні відносини. Так само активно держави відкривали дипломатичні представництва в Україні.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності.

Словосполучення-маркери в джерелі – «Бурхливими були часи …знову шукали винних у важкому економічному стані», «Студенти на граніті вимагали реальної незалежності і реформ», «страйкуючі шахтарі – проведення референдуму про довіру Президенту й парламенту», «щоб вгамувати пристрасті, було ухвалено рішення про дострокове припинення повноважень парламенту та Президента України і проведення дострокових виборів» – чітко вказують на період президенства Леоніда Кравчука (1991–1994 роки).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу й відродження незалежності України (1985–1991 роки).

Словосполучення-маркери й образи у візуальному джерелі – пам’ятник ліквідаторам аварії на 4-му енергоблоці ЧАЕС і вид на саркофаг над зруйнованим реактора – указують на правильну відповідь. Чорнобильська катастрофа сталася 26 квітня 1986 року.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 роки).

«Номенклатура» – це загальна назва посадовців різних рівнів, що є ланками командно-адміністративної системи.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 роки).

Одним із проявів політико-ідеологічної кризи радянської моделі розвитку України в 1970-х – на початку 1980-х рр. є поява концепції «розвиненого соціалізму» внаслідок усвідомлення нереальності побудови комунізму. Період 1970-х – початку 1980-х рр. визначають як «застій».

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 роки).

Шістдесятники – назва покоління національно свідомих діячів української культури та інших народів СРСР, сформована в умовах лібералізації радянського режиму у другій половині 1950-х – першій половині 1960-х років. Своєю творчістю і життєвою позицією сформували внутрішню моральну опозицію радянському тоталітарному режиму. Частина шістдесятників стала дисидентами.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – початок 1950-х років).

Характерним для процесу післявоєнної відбудови господарства УРСР (1945 – початок 1950-х рр.) було першочергове відновлення роботи важкої промисловості й енергетики, зумовлене намаганням відновити потенціал для продовження здійснення експансії (створення соціалістичного табору, підтримка комуністичного руху) у світі та протистоянням із США («холодна війна»).

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дають змогу здобути уявлення про думки й настрої людей у певний час. Засобами карикатури коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Однак карикатурист передбачає повну поінформованість глядача про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями.

Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні точки зору, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, нерідко спираючися на певні стереотипи. Тому потрібно особливу увагу звертати на правила інтерпретування та аналізування карикатури. У загальному вигляді вони передбачають відповіді на такі запитання:

• які персонажі, предмети, речі, зображено на карикатурі?
• Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображає карикатура?
• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подає карикатура?
• Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
• Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
• Чи спотворені реальні історичні події карикатурою?

Аналізована карикатура відображає суть нацистського окупаційного режиму в Україні в роки Другої світової війни. Художники-карикатуристи під псевдонімом Кукринікси намагалися показати, як над українським селом встановлюють контроль з допомогою нацистських посіпак (фігури з ногайками). Метою таких дій було використання окупаційною адміністрацією природних ресурсів України.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Поразки Червоної армії влітку – восени 1941 р. на території України спричинили

евакуацію людей і матеріальних цінностей із республіки у східні райони СРСР.

У процесі евакуації пріоритетними були матеріальні цінності, а не люди. Через швидкий наступ німецьких військ евакуацію в західних областях було зірвано.

За неповними даними вглиб СРСР було переміщено 550 індустріальних об'єктів і 8,5–9,5 млн осіб. Значну частину матеріальних цінностей було знищено.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Словосполучення-маркери у джерелі й візуальний ряд – агітаційний автомобіль, прикрашений прапорами та плакатами з написом «Голосуй за УНО. 12 лютого» та символікою ОУН, – указують на події, які мали місце в Карпатській Україні.

УНО – це Українське національне об’єднання. Програмові вимоги УНО збігалися з програмовими вимогами ОУН. 12 лютого 1939 р. відбулися вибори до Сойму Карпатської України. Бійці, які стоять у кузові вантажівки, убрані в однострої Карпатської Січі.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роках.

Словосполучення-маркери у джерелі А – «Почалась робота з ліквідації неписьменності», «більшовицька партія формує свідомість радянської людини» – чітко вказують на особливості суспільно-політичного життя початку 1920-х років. Ця цитата не відповідає умові завдання.

Словосполучення-маркери у джерелі Б – «На 28 вересня на Україні є ще 13764 заарештованих по куркульській операції, справи яких не розглянуті трійками; в обласних трійках НКВС УРСР є матеріали, на основі яких можна репресувати понад 15 тис. осіб» – чітко вказують на процес розкуркулення. Ідеться про політичну репресію, яку застосовували в адміністративному порядку місцеві органи виконавчої влади за політичними та соціальними ознаками на підставі постанови Політбюро ЦК ВКП(б) від 30 січня 1930 року «Про заходи щодо ліквідації куркульських господарств у районах суцільної колективізації» Ця цитата відповідає умові завдання.

Словосполучення-маркери у джерелі В – «У період революційного оновлення радянського суспільства, коли розпочато процес демократизації, очищення всіх сторін нашого життя від викривлень загальнолюдських принципів гуманізму, у країні посилюється прагнення знати всю правду про минуле» – чітко вказують на особливості суспільно-політичного життя на період перебудови в СРСР (друга половина 1980-х років). Ця цитата не відповідає умові завдання.

Словосполучення-маркери у джерелі Г – «У роботі деяких радянських істориків були допущені серйозні помилки космополітичного характеру. …купка безрідних космополітів намагалася вести свою шкідливу роботу, поширюючи антипатріотичні погляди при висвітленні питань історії нашої Батьківщини» – чітко вказують на особливості суспільно-політичного життя другої половини 1940-х років. Ця цитата не відповідає умові завдання.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роках.

Словосполучення-маркер «Із Росії непівської буде Росія соціалістична (Ленін)» і зображення будівництва дамби Дніпрогеса чітко вказують на заклик до реалізації планів першої п’ятирічки (1927/1928–1932 роки).

Політику непу здійснювали до 1929 року.

Дніпрогес було запущено 1932 року.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 роки).

На діаграмі подано відомості щодо національного складу КП(б)У в 1922–1933 роках. Ці дані свідчать про зростання питомої ваги українців у КП(б)У з 22 % до майже 60 %.

Така зміна пов’язана з реалізацією політики «коренізації», яка передбачала «вкорінення» радянської влади в національних республіках.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 роки).

Підтримка радянською владою Української автокефальної православної церкви (УАПЦ) у 1920-ті рр. зумовлена намаганням послабити й розколоти Російську православну церкву, яка протистояла більшовицькому режиму.

Проте національний характер утвореної УАПЦ спонукав владу до боротьби з нею. З 1925 р. почато репресії проти її провідників. Попри переслідування в АПЦ 1926 р. було 32 єпископи, близько 3000 священиків і майже 6 млн вірян. У 1930 р. церкву зліквідовано.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна у боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).

Стаття 1 Угоди містила заяву польської сторони про визнання права України на незалежне державне існування в межах, визначених договорами з її сусідами на півночі, сході й півдні. Польща визнавала Директорію УНР на чолі із Симоном Петлюрою за верховну владу УНР.

Статтею 2 було окреслено кордон між Польщею та УНР: від Дністра на півночі, уздовж Збруча (притока Дністра), далі – колишнім державним кордоном між Австро-Угорщиною і Росією до с. Вишгородок (нині село Лановецького району Тернопільської обл.), звідти на північ через Кременецькі гори, потім на схід від м. Здолбунів і далі – східним адміністративним кордоном Рівненського повіту. Північна ділянка кордону проходила вздовж адміністративної межі колишньої Мінської губернії до р. Прип’ять, далі цією річкою до р. Дніпро.

Таке розмежування передавало Польщі Східну Галичину – територію, що 22 січня 1919 року ввійшла до складу УНР як Західна область Української Народної Республіки (ЗО УНР). Окремий запис про «точніше порозуміння» щодо Рівненського, Дубнівського й частини Кременецького повітів означав перехід до Польщі Західної Волині – частини безпосередньої території УНР.

Тобто наслідком підписання Варшавської угоди (квітень 1920 р.) була втрата УНР західноукраїнських земель.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).

На фото зображено Євгена Петрушевича, президента Західноукраїнської Народної Республіки.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українська революція.

Завдання скеровано на перевірку знання обставин проголошення І Універсалу Українською Центральною Радою (УЦР).

Проголошення Першого Універсалу було спричинене відмовою Тимчасового уряду визнати право України на автономію.

Універсал було проголошено на ІІ Всеукраїнському військовому з’їзді Володимиром Винниченком після повернення з Петербургу, з невдалих перемовин із Тимчасовим урядом Росії.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні.

Словосполучення-маркери у джерелі – «Не бути більше підневільної Русі! Надбання Володимира Святого, земля Ярослава Осмомисла, князів Данила та Романа, скинувши ярмо» (у документі йде мова про Східну Галичину), «підніме знамено єдиної, великої, неподільної Росії. Звільнені руські брати!..» (ідеться про головну мету Росії у війні), «Не вбачаючи свого щастя в утиску іноземців, як це робили [австрійці]» – чітко вказують на звернення російської влади до населення західноукраїнських земель під час першої окупації російськими військами Галичини 1914 року під час Першої світової війни.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в 1900–1914 роках.

Наприкінці XIX – на початку XX ст. родини підприємців Симиренків, Терещенків, Ханенків, які заробили свої статки на виробництві цукру, уславилися меценатською діяльністю.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Культура України у другій половині ХІХ – на початку ХХ століття.

На фото зображено Будинок із химерами в Києві архітектора Павла Городецького (1902–1903 роки).

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна у другій половині ХІХ століття.

Національний гімн «Ще не вмерла України ні слава, ні воля. / Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля...» створили Павло Чубинський і Михайло Вербицький.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії у другій половині ХІХ століття.

«Нова ера» – це україно-австро-польське порозуміння кінця ХІХ ст. в Галичині, яке полягало в культурно-освітніх і господарських поступках правлячих кіл в обмін на лояльне ставлення українців до імперії Габсбургів.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ століття.

Громадівський рух – організаційна форма українського національного руху 1860–1890-х рр. у Наддніпрянській Україні.

Попри урядові заборони (Валуєвський циркуляр 1863 р., Емський указ 1876 р.) громадівці займалися культурно-освітньою, науковою діяльністю, пробуджуючи національну свідомість українства.

Також вони намагалися сформувати українську національну ідею. На кінець ХІХ ст. рух набрав політичних ознак. Провідними його діячами були Володимир Антонович, Павло Чубинський, Михайло Драгоманов тощо.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна у другій половині ХІХ століття.

Перші залізниці в Наддніпрянській Україні з’єднували чорноморські порти з основними районами виробництва товарного хліба.

У 1865 році було завершено будівництво першої залізниці Одеса – Балта. Тобто економічний чинник на початковому етапі був визначальним у будівництві мережі залізниць у Наддніпрянській Україні.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ століття.

Університет Святого Володимира в Києві було відкрито 1834 року.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ столітті.

Одним із результатів Другого поділу Речі Посполитої (1793 р.) було включення Київщини, Східної Волині, Поділля до складу Російської імперії.

У 1793 році Росія та Пруссія здійснили другий етап ліквідації польської державності.

• Територіальні здобутки Росії: До складу імперії відійшли великі масиви українських земель: Київщина, Східна Волинь, Поділля та Брацлавщина.

• Наслідки: На цих землях було запроваджено російський адміністративний устрій (губернії) та згодом юридично закріплено кріпосне право.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст.

Правильною відповіддю є кожен полк окремо і в різний час отримував царську жалувану грамоту, де визначалися його права та привілеї.

Особливість Слобожанщини полягала в тому, що вона не мала єдиної централізованої влади (гетьмана), як Гетьманщина, і кожен із п’яти полків підпорядковувався безпосередньо московській адміністрації.

Тут було сформовано п’ять козацьких полків: Острогозький, Сумський, Охтирський, Харківський (у 1650-ті рр.) та Ізюмський (у 1685 р.). На чолі полку був виборний полковник. Кожен полк окремо і в різний час отримував царську жалувану грамоту, де визначалися його права та привілеї

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст.

Ухвалення «Пактів і Конституції прав і вольностей Війська Запорозького» пов’язано з обранням Пилипа Орлика на посаду гетьмана.

Цей документ, який ми сьогодні називаємо Конституцією Пилипа Орлика, був ухвалений 5 квітня 1710 року в місті Бендери.

Після поразки у Полтавській битві та смерті Івана Мазепи, козацька старшина, що перебувала в еміграції, обрала своїм новим гетьманом Пилипа Орлика.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті роки ХVІІ століття.

Правильна відповідь — П. Тетері та І. Брюховецького.

Ця картосхема ілюструє початковий етап офіційного розколу Гетьманщини на два береги (період 1663–1665 рр.).

1. Розподіл територій: На карті чітко виділено дві зони — територію, підвладну правобережному гетьману (вертикальна штриховка), та лівобережному гетьману (горизонтальна штриховка). Саме Павло Тетеря та Іван Брюховецький були першими гетьманами, які правили одночасно на різних берегах Дніпра після зречення Юрія Хмельницького.

2. Місце обрання гетьмана: Позначено міста, де відбулися доленосні ради 1663 року. Ніжин: Місце проведення славнозвісної «Чорної ради», де гетьманом Лівобережжя було обрано Івана Брюховецького.

3. Військові походи: Стрілки на карті показують масштабний похід польських військ короля Яна II Казимира спільно з козаками П. Тетері на Лівобережжя у 1663–1664 рр. 

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Богдана Хмельницького середини ХVІІ ст.

Битва Національно-визвольної війни, що відбулася в 1652 р., це Батозька.

Ця битва стала блискучою перемогою козацько-татарського війська над польським військом Речі Посполитої. Перемога дозволила гетьману Богдану Хмельницькому анулювати невигідні умови Білоцерківського договору (1651 р.) та зміцнити позиції Гетьманщини.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половина ХVІІ ст.).

У народній пісні згадується захоплення міста Варна — відомої османської фортеці на узбережжі Чорного моря. Ця подія уславила часи морських походів козаків на початку XVIІ ст.

Запорізькі козаки на своїх човнах "чайках" активно здійснювали морські рейди на турецькі володіння в Криму та на узбережжі Османської імперії.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половині ХVІІ ст.).

Одним із головних результатів церковної реформи митрополита Петра Могили було подолання занепаду православної церкви на українських землях.

Петро Могила, митрополит Київський, Галицький і всієї Русі (1633–1647 рр.), очолив масштабну реформу, яка мала на меті відродити та зміцнити Православну Церкву в Речі Посполитій після Берестейської унії 1596 р. та пов'язаного з цим занепаду.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.).

В уривку йдеться про Люблінську унію 1569 року.

Головною причиною, що змусила Велике князівство Литовське (ВКЛ) погодитися на тісніший союз із Польщею, були катастрофічні поразки у Лівонській війні з Московським царством (1558–1583 рр.) та реальна загроза втрати незалежності. Унія з Польщею розглядалася як єдиний порятунок від московської експансії.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині ХІV– першій половині ХVІ ст.).

Остаточна ліквідація Київського удільного князівства у складі Великого князівства Литовського відбулася в 1471 р.

Після смерті останнього удільного князя Семена Олельковича, Київське удільне князівство було остаточно ліквідоване великим князем литовським Казимиром Ягеллончиком. На його місці було створено Київське воєводство, на чолі якого поставили воєводу Мартина Гаштольда. Цей крок був частиною політики централізації ВКЛ.

Правильна відповідь – Г.