Історія України

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Події Української революції можна умовно розділити на три етапи:

• Центральна Рада на чолі з Михайлом Грушевським;
• Українська Держава, очолювана гетьманом Павлом Скоропадським;
• Директорія УНР на чолі спочатку з Володимиром Винниченком , а згодом Симоном Петлюрою.

У завданні наведено фотопортрет Павла Скоропадського.

Гетьманський переворот – державний переворот у Києві в ніч з 29 на 30 квітня 1918 року, коли генерал Павло Скоропадський, проголошений того ж дня гетьманом, за сприяння німецьких військ захопив владу в Україні, усунувши Українську Центральну Раду.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

У поданому уривку документа зазначено: «землі Ярослава Осмомисла, князя Данила і Романа». За цими словами-маркерами можна визначити правильну відповідь.

Ярослав Осмомисл – Галицький князь. Данило та його батько Роман – Галицько-Волинські князі. Давньоруський Галич – столиця Галицького, потім – Галицько-Волинського князівства. Від міста Галич походить назва «Галичина». З другої половини XIII століття політичним і культурним центром краю стало місто Львів. Відповідно територія Галичини була окупована російською імперією в результаті Галицької битви.

Помилковим є варіант відповіді В, адже генерал Брусилов не зумів 1916 року захопити місто Львів.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії на початку ХХ ст. Особливості економічного розвитку Наддніпрянської України. Основні тенденції соціально-економічного розвитку українських земель у складі Російської імперії на початку ХХ ст.

На картосхемі зображено фрагмент території Російської імперії кінця ХІХ – початку ХХ ст. із заштрихованим регіоном, що охоплює міста Катеринослав, Маріуполь, Юзівка, Луганськ. Географічні назви вказують, що це регіон, який у Російській імперії спеціалізувався на видобуванні кам’яного вугілля та виплавці чорних металів.

Отже, у цьому регіоні найвищі темпи розвитку мали добувна та металургійна промисловість.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст.

Довге ХІХ ст. було періодом українського національного відродження як в Австро-Угорській, так і в Російській імперіях. Фундаментом цього відродження ставала мова. Російська влада, або ж окремі її представники, розуміли важливість і небезпеку розвитку мови. Мови, яка перетворює народ у націю.

Коли українці в Російській імперії спочатку займались вивченням народних звичаїв, збиранням фольклору, організацією етнографічних експедицій – влада цьому не перешкоджала. Однак, коли представники української інтелігенції розпочали формувати наукову площину на основі цих розвідок, влада відреагувала Валуєвським циркуляром. Згодом, розуміючи, що мовне питання є важливим збудником націоналізму, Олександр ІІ підписує і Емський указ, котрий повністю забороняв використання української мови в публічному просторі.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії в другій половині ХІХ ст. Основні течії суспільно-політичного руху: москвофіли та народовці.

Ключове в джерелі словосполучення-маркер – «відвернулися від… живої Русі… знайшли… мертву… Русь» – допомагає визначити, що в уривку джерела йдеться про москвофілів.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII – в першій
половині ХІХ ст.

Поема «Енеїда» написана Іваном Котляревським, започаткувала нову українську літературу. 

Образ Енея та його війська в оформленні Георгія Нарбута до «Енеїди» Івана Котляревського – це справжня вершина української книжкової графіки. Нарбут зміг перетворити античних героїв на автентичних українських козаків, зберігши при цьому дух поеми.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ ст. Українські землі в складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Одним з наслідків російсько-турецької війни 1768–1774 рр. було створення передумов для ліквідації Російською імперією Кримського ханства  та остаточної ліквідації Запорозької Січі.

Кючук-Кайнарджійський мирний договір (1774 р.): Це фінальний документ війни 1768–1774 рр. За ним Кримське ханство було проголошене «незалежним» від Османів. Це дозволило Росії вивести Крим із-під впливу Стамбула та ввести туди свої війська.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст.

Внутрішня боротьба козацької старшини за владу, розкол Гетьманщини, втручання в її внутрішні справи та військова агресія сусідніх держав були характерними для періоду Руїни.

«Руїна» – період в історії України, який розпочався після смерті Б. Хмельницького і характеризується боротьбою за владу між представниками козацької старшини, поділом Гетьманщини та втручанням у її внутрішні справи іноземних держав (Московії, Речі Посполитої, Османської імперії).

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст.

Перша переможна битва козацького війська в союзі з кримськими татарами в ході війни відбулася у квітні-травні 1648 року на Жовтих Водах.

На Жовтих Водах (травень 1648 р.): Перша велика битва. Козацько-татарське військо розгромило авангард польських військ. Ця перемога мала величезне психологічне значення і стала сигналом до масового повстання.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в другій половині XVI ст.

Заснування першої на українських землях слов'яно-греко-латинської школи (Острозької академії) пов'язане з іменем князя Костянтина-Василя Острозького.

Князь Костянтин-Василь Острозький (бл. 1526 – 1608) — це визначний український магнат, військовий, політичний та культурний діяч кінця XVI – початку XVII століття. Він був одним із найвпливовіших і найбагатших магнатів Речі Посполитої, некоронований король Русі і найбільший захисник православ'я в Україні.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в другій половині ХVІ століття.

У результаті Люблінської унії українські землі Подніпров’я, Волині та Східного Поділля переходили під владу – Польського королівства.

Люблінська унія 1569 року створила федеративну державу Річ Посполиту, об'єднавши Польське королівство та Велике князівство Литовське.

Ключовим моментом для українських земель була їхня інкорпорація (приєднання) зі складу Великого князівства Литовського до Польської Корони.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Післявоєнна відбудова і розвиток України в 1945 – початку 50-х років. «Саморозпуск» УГКЦ, «ждановщина», «космополітизм», «лисенківщина».

Україна в умовах десталінізації. «Політична реабілітація», «відлига», «раднаргоспи», «шістдесятники».

Україна у період загострення кризи радянської системи. «Застій», «номенклатура», «дефіцит», «самвидав», «правозахисник».

Україна в умовах незалежності. «Приватизація», «тимчасово окупована територія», «антитерористична операція (АТО)».

Завдання спрямоване на перевірку знань, понять і вміння оперувати понятійним апаратом. Слід встановити відповідність між історичними періодами другої половини ХХ – початку ХХІ ст. та поняттями.

Періоду післявоєнної відбудови та розвитку (1945 – початок 1950-х рр.) відповідають поняття: «"саморозпуск" УГКЦ», «ждановщина», «космополітизм», «лисенківщина».

Періоду «Україна в умовах десталінізації» (1953–1954 рр.) відповідають поняття «відлига», «політична реабілітація», «раднаргоспи», «шістдесятники».

Періоду «Україна у період загострення кризи радянської системи» відповідають поняття «самвидав», «номенклатура», «дефіцит», «правозахисник».

Періоду «Україна в умовах незалежності (1991 – початок ХХІ ст.) відповідають поняття: «приватизація», «тимчасово окуповані території», «АТО», «європейська інтеграція».

Відповідь: 1–Г, 2–Д, 3–А, 4–В.

ТЕМИ: Україна в роки Другої світової війни. Україна в умовах десталінізації. Україна в період загострення кризи радянської системи. Відновлення незалежності України.

Початок діяльності Української робітничо-селянської спілки свідчило про зародження українського дисидентського руху.

Ухвалення програми Народного руху України за перебудову засвідчувало організаційне оформлення легальної опозиції комуністичному режиму в Україні.

Утворення Української головної визвольної ради стало підсумком організаційного оформлення українського визвольного руху в роки Другої світової війни.

Заснування Української Гельсінської групи засвідчувало зростання ролі правозахисної діяльності в українському дисидентському русі.

Правильна відповідь: 1–В, 2–Д, 3–А, 4–​Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Після Першої світової війни, згідно із системою міжнародних договорів, а також по закінченні воєнних дій українсько-польської війни українські землі опинились у складі нових та вже існуючих держав.

В умові завдання чітко зазначено рік (кінець 1937 року). Ця обставина мала б нагадати учасникам, що регіон Закарпаття, що входив до складу Чехословаччини, після Мюнхенської конференції та вимог союзника нацистської Німеччини – Угорщини, переходить до останньої. При чому Угорщина військовим шляхом завоювала новостворену державу – Карпатську Україну (1938 року). Отже, на кінець 1937 року Закарпаття належало Чехословаччині.

Східна Україна (Наддніпрянщина та Слобожанщина) була частиною Української РСР, Східна Галичина та Західна Волинь – Польщі, а Північна Буковина та Південна Бессарабія – Румунії.

Варіант: 1–Г, 2–А, 3–Д, 4–Б.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Активна участь зазначених персоналій в історичному житті України розпочинається з 1918 року. Саме цей рік відзначений знаковими подіями як у центральній Україні (гетьманський переворот, прихід до влади гетьмана П. Скоропадського), так і на Заході України. 

Саме цього року утворенню Західноукраїнської народної республіки (ЗУНР), передувало проведення Листопадового зриву у Львові, активним організатором якого був Д. Вітовський. Саме він – Наказний отаман української Національної ради, організатор формування української Галицької армії.

С. Петлюра, хоч і входив до Генерального Секретаріату Центральної Ради, активну роль як лідер українського руху почав відігравати після виїзду за кордон В. Винниченка. Очоливши Директорію УНР, С. Петлюра знайшов союзника в боротьбі з більшовиками в особі Польщі. Саме він підписує від УНР Варшавську угоду.

На протилежній стороні боротьби був Н. Махно, який у той час симпатизував більшовикам і неодноразово допомагав їм у реалізації їхніх планів, зокрема й у розгромі армії П. Врангеля. Така відданість згодом обернулася проти самого Н. Махна. Розгромивши білогвардійські війська Врангеля, махновці були знищені більшовиками.

 Відповідь: 1–Д, 2–Г, 3–В, 4–Б.

ТЕМА: Українська революція. Україна в Першій світовій війні

Українська Центральна Рада була утворена в 1917 р.

Легіон Українських січових стрільців було сформовано в 1914 р.

Брестський мирний договір між УНР і країнами Четвертного союзу було укладено в 1918 р.

Брусиловський прорив (вдалий наступ російської армії) відбувся у 1916 р.

Відповідь: 1–Г, 2–А, 3–Д, 4–В.

ТЕМА: Відновлення незалежності України.

У першому реченні уривка йдеться про державний переворот в СРСР, зокрема в Москві, де до влади прийшли представники силового блоку у вигляді ДКНС. У цьому вбачала смертельну небезпеку Верховна Рада УРСР. І саме це підштовхнуло її до проголошення Акта незалежності 24 серпня 1991 року.

З-посеред світлин треба знайти ту, що відповідає змісту історичних подій.

Варіант А – це світлина Революції гідності 2014 року (підказує нам це тризуб у центрі прапора Європейського Союзу).

Варіант Б – голодування українських студентів під час «революції на граніті» 1990 року.

Варіант Г – період президентства Леоніда Кучми, що також не відповідає змістові прочитаного нами уривка.

Відповідь – В.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу і відродження незалежності України. Виникнення Народного руху України за перебудову. Розгортання соціального та національного руху.

Акція «Українська хвиля» (1990 р.) присвячувалася черговій річниці Акту Злуки між УНР і ЗУНР, що був ухвалений 22 січня 1919 р.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в період кризи радянської системи.

Програмою зовнішнього незалежного оцінювання з історії України передбачено перевірку вміння учасників тестування візуально розпізнавати низку персоналій. Поміж них – Іван Миколайчук – яскравий представник українського поетичного кіно 1970-х років, кіноактор, кінорежисер, сценарист. Він зіграв головну роль (Іван Палійчук) у кінофільмі Сергія Параджанова «Тіні забутих предків», працював як самостійний режисер (кінокартина «Вавілон ХХ» й ін.).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна у період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.)

Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дозволяють отримати уявлення про думки та настрої людей у певний час. Карикатури коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Однак карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується зображення. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні позиції, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, почасти спираючись на певні стереотипи.

Отже, карикатура, відповідно до умови завдання, присвячена одному з негативних явищ радянської дійсності. В умовах тотального дефіциту робітники намагалися «винести» зі свого робочого місця дефіцитні товари для обміну на інші дефіцити, продажу тощо. На це вказують персонажі карикатури: охоронних підприємства і робітник, який, використовуючи хитрість, намагається винести з підприємства продукцію виробництва.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації.

Для правильного розв’язання завдання потрібно проаналізувати уривок зі спогадів дисидента Івана Світличного й дійти висновку, що саме викликало «багато ілюзій», «рожевий оптимізм» у суспільстві відразу після ХХ з’їзду КПРС, що відбувся 1956 року, і на якому розвінчано «культ особи» Йосипа Сталіна. Цей поштовх до лібералізації суспільного життя в СРСР дістав назву «відлиги». У варіанті відповіді А вжито словосполучення «нова спільнота – радянський народ», уведене в ужиток за часів кризи радянської системи, тобто в період «застою». Варіант відповіді В містить термін «гласність», що властивий періоду «перебудови» Михайла Горбачова. Гасло «Кадри вирішують усе!» характерне для сталінського тоталітарного суспільства.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.

Країни Європи, що постраждали в роки Другої світової війни, отримали економічну допомогу від США, так званий «план Маршалла».

Натомість СРСР та його сателіти відмовилися від такої допомоги. Це пояснювалося пріоритетністю у відбудовчому процесі. Пригадаймо, що для керівництва СРСР пріоритетом, починаючи з 1930-х років, і відповідно після війни, завжди була важка промисловість і воєнно-промисловий комплекс. Натомість життя громадян держави керівництвом СРСР ставилося на маргінес.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

У 1941 році на території УРСР розгорілися вирішальні бої німецько-радянської війни.

Саме відчайдушний опір частин Червоної армії на території України зірвав плани «блискавичної війни» Німеччини проти СРСР – «план Барбаросса».

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Західна Україна в 1921–1939 рр.

Ідентифікація дає змогу визначити, що на фото зображено Є. Коновальця, А. Мельника, С. Бандеру. Усі вони в різний час були головами проводу українських націоналістів.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роках.

«Розстріляне відродження» – термін, яким позначають знищення генерації літераторів і митців української культури 20–30-х років ХХ ст. в результаті сталінських репресій. Загалом було знищено близько 500 видатних діячів.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Розвиток України в 1929–1938 рр. Радянська модернізація в Україні. Сутність і наслідки політики форсованої індустріалізації та колективізації в Україні.

Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді.

Предмет ідентифікації в завданні – політика партійно-державного керівництва УСРР.

Зміст плакату чітко вказує на кампанію боротьби з куркульством, яка супроводжувала процес насильницької колективізації.

Відповідь – В.

ТЕМА: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

Правильне розв’язання завдання полягає у виборі характерних ознак культурного життя радянської України в 1921–1928 роках.

Боротьба з «космополітизмом» відбувалася після Другої світової війни. Більшовики ніколи не відмовлялися від атеїстичної пропаганди. Повернення в культурний простір імен репресованих українських літераторів відбулося за часів керування державою Микити Хрущова. Утворення творчих об’єднань «ВАПЛІТЕ», «Гарт», «Плуг» тощо відбулося у 1920-х роках.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.).

На картосхемі зображено територію УСРР на 1921 р. На це вказують обриси кордонів і назви сусідніх держав.

Стрілками на карті позначено Другий «зимовий похід» Повстанської армії УНР, який відбувався в жовтні-листопаді 1921 р. під керівництвом Ю. Тютюнника. Похід завершився поразкою з декількох причин: невдало було обрано час походу; завдяки діяльності радянських спецслужб задум походу був цілком відомим і радянська сторона готувала пастку. Лише завдяки збігу обставин вдалося уникнути повної катастрофи. Натомість поразка походу позначилася трагедією під Базаром, де в полон до Червоної Армії потрапило 359 українських бійців, які за відмову перейти на бік червоних були розстріляні біля м. Базар (позначено на картосхемі).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі. Українські землі в складі Польщі. Вплив міжнародної ситуації 1920–1930-х рр. на становище західноукраїнських земель.

Предмет ідентифікації в завданні – наслідки рішення Ради послів Антанти від 14 березня 1923 р.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «Іменем Національної Ради Східної Галичини як легального представництва українського населення Східної Галичини», «українське населення ніколи не погодиться з пануванням Польщі» – дозволяють визначити, що в спогадах Є. Петрушевича йдеться про його заяву на рішення Ради послів Антанти про передачу Східної Галичини під владу Польщі. Після цього рішення Ради послів втрачався сенс існування державних структур ЗУНР. Боротьба населення Східної Галичини за своє національне визволення переходило до нових форм.

Відповідь – В.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

1918 рік (як це зазначено в умові) розпочався підписанням урядом Центральної Ради Брест-Литовського договору з країнами Четверного Союзу. У домовленостях ішлося й про допомогу, яку наддадуть Центральні держави у вигнанні більшовиків з Києва. А також про зобов’язання уряду Центральної Ради надавати відповідну кількість продовольства до Центральних держав, зокрема Німеччини. Однак власне економічне питання і «підкосило» авторитет Центральної Ради.

Тепер перейдемо до варіантів відповідей.

Варіант А відпадає, позаяк Українська Центральна Рада перебувала в стані війни з більшовицькою Росією.

Варіант Б (проголошення ЗУНР і початок польсько-української війни), стосується подій Заходу України.

Варіант В так само не є коректним, бо Директорія УНР утворюється в листопаді 1918 р., зокрема для боротьби з гетьманатом.

Як бачимо, якщо нас запитують про передумову, залишається лише одна правильна відповідь.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні

Формування в роки Першої світової війни легіону Українських січових стрільців у складі австрійської армії засвідчило лояльність українців Галичини до австро-угорської монархії.

Відповідь – А.

ТЕМИ: Україна в умовах десталінізації. Україна в період загострення кризи радянської системи.

Картина Тетяни Яблонської «Хліб» показує реалістичне життя колгоспів часів радянської влади.

Картина «Гороховий звір» Марії Приймаченко заворожує своєю безпосередністю не лише шанувальників мистецтва.

Поет Василь Симоненко – знакова постать серед «шістдесятників».

Українське поетичне кіно – мистецька течія, що виникла в радянському кіно в середині 1960-х з виходом «Тіней забутих предків» Сергія Параджанова з Іваном Миколайчуком у головній ролі.

Правильна відповідь: 1 – В, 2 – А, 3 – Г, 4 – Д.

ТЕМИ: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні. Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні. Західноукраїнські землі у міжвоєнний період. Україна в роки Другої світової війни.

Кожен період історії України має лише йому притаманні поняття і терміни. Наприклад:

• установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні (1921–1928 рр. – «нова економічна політика», «коренізація», «індустріалізація»;
• утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні (1929–1938 рр.) – «п’ятирічка», «розкуркулення», «розстріляне відродження;
• західноукраїнські землі в міжвоєнний період (1921–1938 рр.) – «осадництво», «пацифікація», «інтегральний націоналізм»;
• Україна в роки Другої світової війни (1939–1945 рр.) – «новий порядок», «план “Ост”», «Голокост».

Відповідь: 1 – Д, 2 – В, 3 – А, 4 – Г.

ТЕМА: Україна на початку ХХ століття.

«Листопадовий зрив» у Львові – українське повстання, організоване в ніч із 31 жовтня на 1 листопада 1918 року Українською Національною Радою силами Українських січових стрільців у Королівстві Галичини і Володимирії, коронній землі Австро-Угорської імперії з метою встановлення влади Української Держави (названої згодом «Західноукраїнська Народна Республіка») на землях, на які вона претендувала.

Державний переворот, здійснений організацією Українська народна громада 29 квітня 1918 року, привів до влади генерала Павла Скоропадського, якого того ж дня було оголошено гетьманом із диктаторськими повноваженнями.

Другий «Зимовий похід» – військова операція Армії УНР проти РСФРР у жовтні – листопаді 1921 року.

Бій під Крутами відбувся 29 січня 1918 року біля залізничної станції Крути (між Бахмачем і Ніжином).

Акт Злуки або Велика Злука – урочисте оголошення 22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві універсалу про об’єднання УНР і ЗУНР у соборну Україну.

Відповідь: 1 – Г, 2 – Б, 3 – Д, 4 – В.

ТЕМА: Початок Української революції.

Проаналізувавши умову завдання, можна дійти висновку, що у варіанті відповіді Д йдеться про утворення Української Центральної Ради. Ця подія передувала виданню документів, тож не задовольняє умову завдання.

У Першому Універсалі проголошено автономію, що викликало невдоволення Тимчасового уряду.

У Другому Універсалі відкладено питання автономії до скликання Установчих зборів, практично Центральна Рада відмовилася від автономії. Цей крок спровокував виступ Другого українського полку імені Івана Полуботка.

У Третьому Універсалі було проголошено утворення української Народної Республіки.

Оприлюднення Четвертого Універсалу й Брест-Литовського договору відбулися 1918 року.

Відповідь: 1 – Б, 2 – А, 3 – Г, 4 – В .

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

Політичні сили, що зазначені в лівій колонці умови завдання, умовно представляють дві ворогуючі держави, що брали участь у Першій світовій війні. На теренах Австро-Угорщини у Львові на початку війни було створено дві організації. Перша – Головна українська рада, члени якої, підтримуючи Австро-Угорщину, сподівалися на отримання автономії Східної Галичини. Члени другої організації – представники Наддніпрянщини, які у Львові створили Союз визволення України. Вони також підтримували Австро-Угорщину, однак заявляли про самостійність українських земель.

Натомість у Російській імперії політичні сили українців були толерантнішими. Симон Петлюра, на той час редактор часопису «Українське життя», підкреслював, що слід виконати свій громадянський обов’язок перед державою, у якій живеш. Майбутній голова Директорії УНР розумів необхідність заявити про позицію українців, убезпечивши їх від можливих репресій з боку влади. Натомість Товариство українських поступовців, створене в Росії ще 1908 року як позапартійна структура, ставилося до війни як до чужої для українців справи, наголошуючи, що в ній українці воюють один проти одного.

Визначивши політичні сили Російської імперії та Австро-Угорської держави, можна визначити відповідні уривки документів. Слова-маркери в уривках допоможуть це зробити: «державна самостійність України» у варіанті Б, перше речення уривку у варіанті А; «обов’язок громадян Росії» у варіанті В; «цю війну ми визнаємо чужою…українському народу» у варіанті Г.

Відповідь: 1 – Б, 2 – А, 3 – Г, 4 – В.

ТЕМА: Творення нової України.

В умові завдання є візуальне джерело – плакат. На його передньому плані – молодий чоловік у касці з тризубцем, він тримає щит, на якому написано «Борітеся». Саме захисна каска та щит були символами Революції Гідності. На задньому плані зображено чоловіка у військовому однострої січового стрільця.

Військовий легіон січових стрільців було сформовано 1914 року.

Революція Гідності відбулася 2014 року – 100 років потому.

Саме про такий проміжок часу йдеться у варіанті відповіді В. Також у коментарі було зазначено, що плакат є частиною проєкту «Відважні: наші герої», що відтворював образи різних поколінь українців.

Відповідь: В.

ТЕМА: Становлення України як незалежної держави.

16 липня 1990 року – ухвалення Верховною Радою УРСР Декларації про державний суверенітет;

24 серпня 1991 року – ухвалення Верховною Радою УРСР Акта проголошення незалежності України;

19 липня 1994 року – обрання Леоніда Кучми президентом України.

28 червня 1996 року – ухвалення Конституції України.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Відновлення незалежності України.

«Перебудова» – політичний курс за часів керівництва Михайла Горбачова. Напочатку «перебудова» стосувалася лише економічної складової, але згодом поширилася на суспільні процеси в країні. Саме в цей період виникло поняття «гласність», відбулися вибори до Верховної Ради СРСР на альтернативній основі, відкрито для широкого загалу імена діячів, репресованих владою в попередні роки. Ці процеси привели зрештою до знищення тоталітарної країни СРСР.

Близьким є уривок з документа у варіанті В. Однак у ньому йдеться про курс, що «не зачіпав основ політичного устрою СРСР», а це означає, що варіант В стосується періоду «відлиги».

Відповідь: Б.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи.

В умові завдання вказано часовий проміжок (1970-ті – 1980-ті), тобто йдеться про період «застою», кризу радянської системи, зокрема в економіці. Карикатура – зумисне пародійне, сатиричне чи гумористичне зображення (переважно графічне) події або людини. На поданій у завданні карикатурі зображено чоловіків, які малюють гладких угодованих поросят, хоча насправді охлялі тварини ледь тримаються на ногах. Ці чоловіки не художники, а чиновники (чолов’яга праворуч – у картузі, із портфелем під пахвою – записує масу тварини). Маса поросяти, зазначена на малюнку, дуже відмінна від справжньої. Тобто посадові особи зумисно спотворюють (підробляють) звітні дані.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації.

«Шістдесятники» – назва покоління української еліти з яскраво вираженою громадянською позицією, що увійшло в культуру в період тимчасового послаблення комуністичного режиму. Ідеться про часи «відлиги» після смерті Йосипа Сталіна та розвінчання його культу. Синонімом слова «послаблення» є слово «лібералізація» (лібералізація суспільно-політичного та духовного життя).

Відповідь: А.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.

Каральна акція уряду СРСР проти Української повстанської ариії (УПА), примусова наймасовіша депортація населення Західної України («операція “Захід”») відбулася 1947 року. Того самого року польський уряд із дозволу уряду СРСР здійснив «операцію “Вісла”» з депортації українців з південно-східних регіонів Польщі (Лемківщина, Холмщина, Надсяння і Підляшшя) у західні та північні її райони.

Відповідь: В.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

В умові завдання йдеться про нотатку зі щоденника німецького письменника, драматурга й есеїста Генріха Манна. Проаналізувавши її, можна дійти висновку, що йдеться про Адольфа Гітлера, німецького диктатора, який будував свою кар’єру на антибільшовизмі й раптово став прихильником більшовизму. Він 1939 року уклав договір з іншим диктатором – Йосипом Сталіним. Тобто йдеться про так званий пакт «Молотова – Ріббентропа» договір між Німеччиною та Радянським Союзом про ненапад.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Заголовок «Українська Держава – лад, сила і слава!» газетної публікації наводить на думку щодо регіону українських земель, у якому було проголошено Українську державу. На поданій у публікації картосхемі позначено (див. легенду) регіон, у якому проживають українці, словаки, мадяри, поляки. Також на картосхемі позначено міста Львів і Станіслав (Польща); територію Буковини (Румунія). Волині на картосхемі немає. Залишається регіон масового проживання українців – Закарпаття. Тобто йдеться про Карпатську Україну – державу, проголошену 1939 року.

Відповідь: А.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

В умові завдання наведено світлину будівлі, у якій дотепер відбуваються засідання Верховної Ради України. Верховна Рада – законодавчий орган влади, що приймає Закони держави. Зазвичай уся вертикаль влади (законодавча, виконавча й судова) зосереджена в столиці країни. До 1934 року столицею радянської України був Харків, а після цього року й до нашого часу столицею є місто Київ.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Варіант відповіді А – неправильний, адже кількість великих промислових підприємств зросла з 0,6 до 8,6 %; кількість зайнятих робітників зменшилася з 56,8 %17,0 %.

Варіант відповіді Б – неправильний, адже кількість підприємств великої промисловості (8,6 %) була меншою за кількість підприємств дрібної промисловості (91,4 %), хоча обсяг виробленої підприємствами великої промисловості продукції (92,5 %) домінував над валовою продукцією дрібних підприємств (7,5 %).

Варіант відповіді В – неправильний, адже, попри значну питому вагу (91,4 %) підприємств дрібної промисловості, обсяг виробленою нею промислової продукції (7,5 %) менший  порівняно з обсягом продукції великих підприємств.

Правильною відповіддю є варіант Г – кількість робітників у великій промисловості (83,0 %) значно перевищує кількість робітників дрібних промислових підприємств (17,0 %); також обсяг валової продукції великої промисловості (92,5 %) домінує над обсягом валової продукції дрібної промисловості (7,5 %).

Відповідь: Г.

ТЕМА: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

Микола Хвильовий (справжнє ім’я Фітільов Микола Григорович) – активний учасник організації Вільної академії пролетарської літератури (ВАПЛТЕ), літератор, автор чудових памфлетів. В одному з них («Московські задрипанки») Хвильовий наголосив, що українська література повинна орієнтуватися у своєму розвитку на європейську, світову. У деяких підручниках саме йому приписують гасло «Геть від Москви! Дайош Європу!», хоча насправді Хвильовий такого гасла не проголошував. Пригадавши суть літературної дискусії 20-х років і позицію в ній Хвильового, можна визначити правильну відповідь – Б.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Події Української революції можна умовно розділити на три етапи:

• Центральна Рада на чолі з Михайлом Грушевським;
• Українська Держава, очолювана гетьманом Павлом Скоропадським;
• Директорія УНР на чолі спочатку з Володимиром Винниченком , а згодом Симоном Петлюрою.

У завданні наведено фотопортрет Павла Скоропадського. Гетьманський переворот – державний переворот у Києві в ніч з 29 на 30 квітня 1918 року, коли генерал Павло Скоропадський, проголошений того ж дня гетьманом, за сприяння німецьких військ захопив владу в Україні, усунувши Українську Центральну Раду.

Відповідь: В.

ТЕМА: Початок Української революції.

На картосхемі окреслено кордони України, зазначено сусідні країни – Російську соціалістичну федеративну радянську республіку, Білоруську народну республіку, Молдавську народну республіку й Австро-Угорщину (проіснувала до кінця 1918 року).

Напрямки військових дій позначено стрілками, які витлумачено в легенді мапи. Стрілки беруть початок як із території України, так і з території РСФРР та Білорусі, накреслено лінію фронту Першої світової війни. Це означає, що світова війна ще триває. У варіантах відповіді В та Г зазначено місяць і рік, тому правильну відповідь слід шукати серед варіантів А та Б. У варіанті відповіді Б йдеться про наступ німецьких й австро-угорських військ. Однак на картосхемі немає стрілок, напрямлених із території Австро-Угорщини. Тобто правильним є варіант відповіді А.

Відповідь: А.

ТЕМА: Початок Української революції.

Дати, обов’язкові для запам’ятовування, зазначено в програмі зовнішнього незалежного оцінювання з історії України. Потрібно взяти до уваги, що запитання стосується проголошення незалежності Української Народної Республіки (УНР). Тобто йдеться про Четвертий універсал Центральної Ради, проголошений у січні 1918 року.

Відповідь: В.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

У поданому уривку документа зазначено: «землі Ярослава Осмомисла, князя Данила і Романа». За цими словами-маркерами можна визначити правильну відповідь. Ярослав Осмомисл – Галицький князь. Данило та його батько Роман – Галицько-Волинські князі. Давньоруський Галич – столиця Галицького, потім – Галицько-Волинського князівства. Від міста Галич походить назва «Галичина». З другої половини XIII століття політичним і культурним центром краю стало місто Львів. Відповідно територія Галичини була окупована російською імперією в результаті Галицької битви.

Помилковим є варіант відповіді В, адже генерал Брусилов не зумів 1916 року захопити місто Львів.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х років ХVІІ століття.

Руїна – період в історії України другої половини XVII ст., для якого характерна боротьба за владу між представниками козацької старшини, зовнішня агресія сусідніх держав. 

• 1. Іван Брюховецький: Перший гетьман Лівобережжя (1663–1668), обраний на Чорній раді. 

• 2. Юрій Хмельницький: Син Богдана Хмельницького. Його правління (з перервами у 1659–1663 та пізніше як «князя Сарматії») припало на самий розпал Руїни. 

• 3. Дем’ян Многогрішний: Гетьман Лівобережної України (1668–1672). Підписав Глухівські статті, намагався захистити залишки автономії та створив полк «компанійців» (особисту гвардію).

Правильна відповідь: 1, 2, 3.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

За заповітом великого князя київського Ярослава Мудрого (1054 р.) були реалізовані такі положення:

• 1. Визначено стольні міста для княжіння. Ярослав Мудрий розподілив головні міста (уділи) між своїми синами, визначивши, де кожен з них має княжити: Київ — Ізяславу, Чернігів — Святославу, Переяслав — Всеволоду тощо.

• 3. Передано владу над Києвом старшому сину Ізяславу. Заповіт чітко призначав Київ, головний стіл, старшому сину — Ізяславу, що відповідало його статусу як найстаршого у роді (сеньйора).

• 5. Встановлено принцип сеньорату в престолонаслідуванні. Ярослав запровадив так званий «сеньорат» (або «родовий», «драбинний» принцип), за яким право на київський престол мав не прямий спадкоємець (син), а найстарший у роді (старший брат чи наступний за віком родич), який пересувався по «драбині» княжих столів.

Правильна відповідь: 1, 3, 5.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в другій половині ХVІ століття.

• Г. Створення Пересопницького Євангелія (1556–1561 рр.). Це видатна рукописна пам'ятка староукраїнської літературної мови, створена на Волині.

• В. Видання І. Федоровичем «Апостола» й «Букваря» (1574 р.). Це перші друковані книги в Україні, видані у Львові.

• А. Утворення у Львові першої братської школи (бл. 1585–1586 рр.). Школа була заснована при Львівському Успенському братстві і започаткувала систему братської освіти.

• Б. Укладення Берестейської церковної унії (1596 р.). Це акт об'єднання частини православної церкви з католицькою під зверхністю Папи Римського.

Правильна відповідь: 1 Г, 2 В, 3 А, 4 Б.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

1-В – «була велика битва, і переміг Святослав, і побігли греки, і пішов Святослав до Царграда, воюючи і розорюючи міста» – чітко вказують на події другого Балканського походу Святослава – 969–971 роки.

2-Б – «сталася жорстока січа, і ледве переміг Ярослав під вечір. Розбіглися печеніги» – чітко вказують на битву 1036 року.

3-А – «Прийшли половці перший раз на Руську землю воювати» – чітко вказують на середину ХІ століття (1055 рік).

4-Г – «Татари пішли проти Русі», «обложили Київ… і після довгої облоги взяли його й убили жителів цього міста» – чітко вказують на монгольську навалу на Русь-Україну й захоплення ними 1240 року Києва.

Правильна відповідь: 1 В, 2 Б, 3 А, 4 Г.

ТЕМИ: Українські землі у складі Російської імперії в 1900–1914 роках. Україна в роки Першої світової війни. Початок Української революції.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій історії України початку ХХ століття і вміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Економічна криза 1900–1903 років призвела до посилення концентрації виробництва, зростання питомої ваги українських земель в економіці Російської імперії.

Революція 1905–1907 років сприяла втраті чинності Емського указу, легалізації діяльності українських політичних партій, створенню українських думських громад.

Столипінська реформа 1906–1911 років сприяла руйнуванню селянської общини, перетворенню Наддніпрянської України на одного з основних експортерів хліба в Європу.

Перша світова війна дала поштовх до повалення самодержавства, розпаду Російської імперії, Української революції.

Правильна відповідь: 1 В, 2 Г, 3 Б, 4 Д.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ століття.

Правильна відповідність між іменами історичних постатей та їхніми посадами:

1 – А Петро Дорошенко в 1665–1676 роках був гетьманом Війська Запорозького.

2 – Б Семен Палій був полковником Фастівського полку й керівником антипольського повстання на Правобережжі в 1702–1704 роках.

3 – Д Кость Гордієнко на початку ХVІІІ століття був кошовим отаманом Війська Запорозького Низового, підтримав антимосковський виступ гетьмана Івана Мазепи.

4 – Г Феофан Прокопович – церковний діяч, науковець, філософ, у 1711–1716 роках був ректором Києво-Могилянської академії.

Правильна відповідь: 1 А, 2 Б, 3 Д, 4 Г.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

1. Б: За літописною оповіддю, княгиня Ольга 946 р. послала в деревлянську землю військо. Цьому передувало вбивство деревлянами під час полюддя її чоловіка – князя Ігоря.  Деревляни замкнулися в добре укріпленому місті Іскоростені. Тоді Ольга вдалася до хитрощів: вона пообіцяла відступити, узявши данину голубами від кожного дому. Хитромудра княгиня наказала прикріпити до лапок голубів скіпки, що тліли, і відпустити птахів. Вони полетіли назад - і місто запалало. Опір древлян було зламано.

2. Д: Зʼїзд руських князів у Любечі було скликано 1097 р., щоб припинити ворожнечу й міжусобні війни і обʼєднатися в боротьбі проти половців.

3. В: За літописом «Повість минулих літ», перший камінь у фундамент собору  Святої Софії у Києві було закладено за правління Ярослава Володимировича (Мудрого). Тепер є підстави вважати, що проєкт започаткував Володимир Святославович (Великий). У «Слові про закон і благодать» Іларіон пише, що Ярослав завершив справу Володимира, як Соломон закінчив будівництво єрусалимського Храму після свого батька Давида.

4. А: Князь Володимир Святославович (Великий) вимагав від візантійського імператора царівну Анну собі за дружину. Отримавши відмову, Володимир захопив візантійський Корсунь і погрожував нападом на Константинополь.

Жест був переконливим. Володимир отримав своє: прийняв хрещення і тут же, в Корсуні, одружився з Анною.

Правильна відповідь: 1 – Б, 2 – Д, 3 – В, 4 – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Австро-Угорщини в 1900–1914 рр.

У 1907 році на західноукраїнських землях, що перебували у складі Австро-Угорщини, було впроваджено загальне виборче право для чоловіків.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в 1900–1914 роках.

Маркери в джерелі – «Самостійна, суверенна Україна, соборна, ціла й нероздільна, від Сяну й Кубані, від Карпат по Кавказ» – чітко вказують на гасло, сформульоване Миколою Міхновським у брошурі «Самостійна Україна».

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ – на початку ХХ століття.

Микола Лисенко – композитор і громадський діяч, основоположник української класичної музики. Тож на марці у відповідному полі треба розмістити пам’ятний текст «Основоположник української класичної музики».

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Австро-Угорщини в другій половині ХІХ ст.

Наукове Товариство імені Шевченка (НТШ) було утворено 1892 року після реорганізації Літературного товариства ім. Т. Шевченка, що діяло з 1873 року. НТШ відігравало роль своєрідної академії наук України. Особливого розквіту досягло в період головування Михайла Грушевського (1897–1916 роки). Саме в цей час вийшла друком найбільша кількість томів «Записок Наукового Товариства імені Шевченка».

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ століття.

Протягом 1873–1876 років працював «Південно-Західний відділ Російського географічного товариства», який був легальним прикриттям для діяльності громадівського руху в Україні. Проте ця діяльність була викрита поліцією і відділ за царським розпорядженням (Емський указ) закрито.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття.

Предмет ідентифікації в завданні – етап українського національного відродження.

Маркери в джерелі – «Перша українська промова в семінарії… стала доброю спонукою до ширших позасемінарських виступів рідною мовою, до нових національних маніфестацій» – чітко вказують на перехід від академічного до культурницького етапу національного відродження.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання фактів біографії історичних постатей і вміння їх розпізнавати за портретними рисами.

На фото зображені Тарас Шевченко (А), Володимир Антонович (Б), Маркіян Шашкевич (В), Пантелеймон Куліш (Г).

«Першу українську промову в семінарії» виголосив Маркіян Шашкевич, лідер «Руської трійці».

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття.

Предмет ідентифікації в завданні – українська організація.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «Перша українська промова в семінарії», «Голосом галичан», «спонукою до… нових національних маніфестацій» – чітко вказують на діяльність «Руської трійці» (Маркіяна Шашкевича, Якова Головацького, Івана Вагилевича).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття.

Колонізація Півдня України в другій половині XVIII – на початку ХІХ ст. – це процес активного заселення та господарського освоєння степових земель після російсько-турецької війни 1768–1774 рр., ліквідації Запорозької Січі 1775 р. і Кримського ханства 1783 р., російсько-турецької війни 1787–1791 рр. та російсько-турецької війни 1806–1812 рр.

До переселення і колонізації українськими селянами цих земель їх спонукали, окрім родючості чорноземів, податкові й соціальні пільги (до 25 років), установлювані владою і великими землевласниками, а також сама наявність вільних земель.

Південь України (Степова Україна) у цей період був специфічним регіоном, який імперський уряд намагався якнайшвидше заселити та освоїти.

На освоєних землях Правобережної і Лівобережної України було значне аграрне перенаселення. А землі Півдня України були малонаселеними.

Отже, існування податкових і соціальних пільг, вільних земель спонукало українських селян у другій половині XVIII – на початку ХІХ ст. до участі в колонізації земель Півдня України.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання історико-культурних пам’яток ХVІ – другої половини ХVІІІ століття і вміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

За архітектурними особливостями можна впізнати на фото:

А будинок Корнякта у Львові (ХVІ століття)

Б – замок у Підгірцях (ХVІІ століття)

В – палац Кирила Розумовського в Батурині.

Г – міська ратуша в Бучачі (ХVІІІ століття).

Ратуша є свідченням міського самоврядування.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМИ: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ століття. Українські землі наприкінці ХVІІ – в першій половині ХVІІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання фактів біографії історичних діячів і сформованості вмінь розпізнавати їх за портретними рисами.

На картині й гравюрі можна впізнати гетьманів Богдана Хмельницького й Івана Мазепу. Обидва гетьмани для продовження боротьби за незалежність Козацької держави укладали союзницькі відносини зі Шведським королівством: Богдан Хмельницький 1656 року, Іван Мазепа – 1708 року.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х років ХVІІ століття.

Наслідком Чигиринських походів турецько-татарської армії було здійснення гетьманом І. Самойловичем «Великого згону».

«Великий згін» (1678–1679 рр.). Щоб не залишити ворогу (туркам та їхньому ставленику Юрію Хмельницькому) людських і матеріальних ресурсів, Самойлович наказав силоміць переселити мешканців Правобережжя на Лівобережну Україну та Слобожанщину.

Чигиринські походи турецько-татарської армії відбувалися 1677 й 1678 року. Після першої поразки 1677 року турецько-татарські війська в 1678 році оволоділи столицею Козацької держави – Чигирином.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ століття.

Гарнізон московських військ на чолі з воєводою був уперше розміщений у Києві у 1654 р.

Розміщення московських військ стало прямим наслідком укладення Березневих статей (Переяславського договору) у 1654 році між Гетьманщиною та Московським царством.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині ХVІІ століття.

На картосхемі зображено похід українських козаків на чолі з гетьманом Петром Конашевичем-Сагайдачним у складі польсько-литовського війська на Москву у 1618 році.

Успішний похід Сагайдачного став вирішальним чинником, який змусив Московське царство підписати Деулінське перемир'я 1618 року. За цим перемир'ям Річ Посполита отримала Смоленщину та Чернігівщину (в тому числі Чернігів і Новгород-Сіверський), а Сагайдачний отримав значні виплати та поширення реєстру.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в другій половині ХVІ століття.

Приводом до козацького повстання 1591 року під проводом Кріштофа Косинського став земельний (майновий) конфлікт із родиною магнатів Острозьких.

У грудні 1591 року Косинський зібрав козацький загін і напав на Білу Церкву, резиденцію Острозьких на Київщині, що й стало початком першого великого козацького повстання в Речі Посполитій.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XІV – першій половині XVІ століття. Кримське ханство.

Завдання скеровано на перевірку знання історико-культурних пам’яток і вміння візуально розпізнавати їх.

На фото зображено фортецю Судак, яка була колонією і фортифікаційною спорудою Генуезької республіки в Криму в ХІV–ХV столітті.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XІV – першій половині XVІ століття. Кримське ханство.

Уривок описує події, що відбулися після смерті великого князя литовського Вітовта. А саме про початок громадянської війни у Великому князівстві Литовському.

Ці події (1432–1440 рр.) відомі як Громадянська війна у Великому князівстві Литовському. Це був конфлікт між двома угрупованнями: "руською" (православною) партією на чолі зі Свидригайлом, яка прагнула незалежності ВКЛ від Польщі та рівноправності, і "литовсько-польською" (католицькою) партією на чолі з Сигізмундом Кейстутовичем.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XІV – першій половині XVІ століття. Кримське ханство.

Престол Кримського уділу Золотої Орди займав і, скориставшись її розпадом, проголосив незалежність Хаджі І Ґірей (Ґерай).

У 1449 році він проголосив незалежність від Золотої Орди, ставши засновником незалежного Кримського ханства.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Королівство Руське (Галицько-Волинська держава). Монгольська навала.

Данило Романович здійснював правління Галицько-Волинською державою протягом 1238–1264 років.

• 1238 рік: Данило Романович остаточно відновив єдність Галицько-Волинської держави, розгромивши в битві під Дорогочином німецьких рицарів і утвердивши свою владу в Галичі. Цей рік вважається початком його одноосібного та стабільного правління об'єднаною державою.

• 1264 рік: Рік смерті Данила Романовича.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

Пам’ятка давньоруської книжності – один із перших християнських енциклопедичних збірників Русі-України (Київської держави) – це «Ізборник Святослава» (1073 рік).

Ізборник 1073 року є християнським енциклопедичним збірником, що містить витяги з творів візантійських богословів та Отців Церкви, настанови з філософії, астрономії, граматики, логіки, а також поради щодо моралі та християнського життя. Він справді мав енциклопедичний характер для свого часу.

Правильна відповідь – Г.