Історія України

ТЕМА: Встановлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні. Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

1. XIV з'їзд ВКП(б) у грудні 1925 р. проголосив курс на індустріалізацію – систему заходів, спрямованих на пришвидшений розвиток важкої промисловості з метою технічного переоснащення економіки та зміцнення оборонного потенціалу держави (Г).
2. І з’їзд рад СРСР 30 грудня 1922 р. затвердив декларацію про утворення Союзу Радянських Соціалістичних Республік – формально федеративної (фактично унітарної) держави. УСРР стала однією із чотирьох республік-засновниць (Б).
3. Всеукраїнський православний церковний собор у жовтні 1921 р. в Києві проголосив створення  Української автокефальної православної церкви. Учасники Собору висвятили першого предстоятеля УАПЦ митрополита Василя – Василя Костянтиновича Липківського (А).
4. У газеті «Правда» 7 листопада 1929 р. було опубліковано статтю Сталіна «Рік великого перелому (До 12-ї річниці Жовтня)». Відповідно до її установок пленум ЦК ВКП(б) проголосив перехід до суцільної колективізації сільського господарства. Насильницьке об'єднання селянських господарств у колгоспи супроводжувалося масовим розкуркуленням, усуспільненням приватної власності селян і земельних ділянок (Д).

Правильна відповідь: 1 – Г, 2 – Б, 3 – А, 4 – Д.

ТЕМА: Українські землі у другій половині XVIII ст. Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.

1. За результатами російсько-турецької війни 1806–1812 рр. до Російської імперії відійшла Бессарабія – історико-географічний регіон між річками Дністер, Прут і гирлом Дунаю (Г).
2. За результатами російсько-турецької війни 1787–1791 рр. до Російської імперії відійшли землі між Південним Бугом і Дністром (Д).
3. За результатами російсько-турецької війни 1768–1774 рр. Росія отримала вихід до Чорного моря, землі між Дніпром і Південним Бугом (А). 
4. У Маніфесті 1783 р. імператриці Катерини II йшлося про ліквідацію Кримського ханства та його приєднання до Росії. Перед анексією територія Кримського ханства охоплювала Кримський півострів, частину Північного Причорномор’я і Приазов’я, Тамань і Кубань – землі на схід від Керченської протоки (Б).

Правильна відповідь: 1 – Г, 2 – Д, 3 – А, 4 – Б.

ТЕМА: Стародавня історія України.

1. Палеоліт – давній кам'яний вік, початок якого в Україні відносять до одного мільйона років тому. Це найдавніший період у житті людського суспільства, якому властиве використанням перших примітивних знарядь праці з дерева, каменю та кістки, пануванням мисливства та збиральництва (привласнювальне господарство). У палеоліті було сформовано основи суспільної організації людства, зародилися перші релігійні уявлення, виникло первісне мистецтво (В).
2. На період мезоліту – середнього кам’яного віку – припадає відчутна зміна клімату, що вплинуло на діяльність людини. Криза мисливства зумовила винайдення лука та стріл, використання мікролітів. Більшого значення набуло рибальство, під час якого люди використовували рибальський гачок, сітку, човен, пліт. У мезоліті було приручено першу тварину – собаку (А).
3. Неоліту – новому кам'яному віку – властиві: перехід від привласнювального господарства до відтворювального (землеробство, скотарство, ремесло), ведення осілого способу життя, прирученням більшості свійських тварин, опанування нових технік обробки каменю як-от шліфування, пиляння, свердління (Б).
4. Характерна риса бронзового віку – поширення виробів із бронзи – першого винайденого людиною штучного металевого матеріалу (сплаву міді та олова). Приручення коня в цей період кардинально вплинуло на господарство та військову справу (Г)

Правильна відповідь: 1 – В, 2 – А, 3 – Б, 4 – Г.

ТЕМА: Становлення України як незалежної держави. Творення нової України. Меджліс – представницький орган кримськотатарського народу – з 1991 до 2013 року очолював Мустафа Джемілєв, дисидент і політичний в’язень часів радянського режиму. Його називають «голосом кримських татар», оскільки саме Джемілєв в СРСР почав публічно говорити про утиски кримських татар: депортації, репресії та заборону повернення на батьківщину. Уже в незалежній Україні Джемілєв став народним депутатом, одержав найвищу державну нагороду – звання Героя України. Він став на принципову позицію невизнання окупації Криму Росією та активно просуває питання деокупації півострова на міжнародному рівні. Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Відновлення незалежності України.

Листівка «Випливаймо з імперського моря крові!» є потужним зразком українського політичного плаката часів відновлення незалежності України.

Вона була частиною агітаційної кампанії перед референдумом 1 грудня 1991 р. й закликала громадян проголосувати за підтвердження Акта проголошення незалежності України, ухваленого Верховною Радою 24 серпня 1991 р.

Гасло на листівці – це метафора звільнення від колоніального минулого України.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи.

Самвидав, як суспільно-культурне явище і форма спротиву, набув поширення в період кризи радянської системи.

Головним завданням самвидаву було оприлюднення об’єктивної інформації про явища та процеси в українському громадському, культурному й літературному житті, що приховувала або ж замовчувала радянська влада.

Перший український самвидавний журнал «Український вісник», головним редактором якого був В’ячеслав Чорновіл, зʼявився 1970 р. 

Журнал був основним способом інформування про порушення свободи слова, арешти та репресії проти українських політв’язнів. У ньому друкували художні тексти, публіцистику, наукові статті авторів, зокрема й тих, яких було заарештовано або ж репресовано за сфальшованими обвинуваченнями.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.

На фото зображено Йосипа Сліпого, митрополита Української греко-католицької церкви (УГКЦ).

Радянські спецслужби готували фіктивне «возз’єднання» УГКЦ із Російською православною церквою, тому непокірного ієрарха мали ізолювати.

Після арешту 1945 р. він майже два десятиліття провів у радянських таборах. Саме під час перебування Йосипа Сліпого на засланні зроблено другу світлину.

Лише 1963 р., завдяки клопотанню Папи Римського Іоанна XXIII та Президента США Джона Кеннеді, митрополита звільнили та вислали за межі СРСР.

Він прибув до Риму, де розпочав новий етап своєї діяльності як Глава Української греко-католицької церкви у вигнанні.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Сталінградська битва (листопад 1942 – лютий 1943 рр.) була переломним моментом у Другій світовій війні, оскільки після поразки в ній німецькі війська втратили стратегічну ініціативу. 

На картограмі перелом позначено буквою А.

Після цього розпочалося вигнання нацистів і їхніх союзників із території України. 

Першим звільненим населеним пунктом було село Півнівка на Луганщині (грудень 1942 р.). 

Битва на Курській дузі (літо 1943 р.) остаточно закріпила стратегічну ініціативу за СРСР, проваливши останню масштабну наступальну операцію Німеччини на сході. Після цієї перемоги розпочалося масове вигнання окупантів з українських земель.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Плакат «Палкий більшовицький привіт депутатам Народних Зборів Західної України!» є зразком радянської пропаганди після «золотого вересня» 1939 р., коли, відповідно до таємних домовленостей із Німеччиною, радянські війська перетнули східний кордон Польщі й окупували західноукраїнські землі.

Плакат було створено для ідеологічного супроводу скликання та роботи Народних Зборів Західної України, які мали легітимізувати радянську окупацію. Тому на виборах висували заздалегідь узгоджених кандидатів, лояльних до радянської влади.

27 жовтня 1939 р. Народні Збори одностайно ухвалили декларацію про встановлення радянської влади на Західній Україні та про возз'єднання з УРСР, що відкрило шлях до радянізації регіону – насильницького насадження норм економічного, суспільно-політичного та культурного життя Радянського Союзу.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Встановлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

Сприятливі умови для розвитку ринкових відносин в УСРР існували за часів реалізації заходів нової економічної політики (непу), яку більшовицький уряд проголосив 1921 р. внаслідок провалу політики воєнного комунізму.

Нова економічна політика передбачала використання механізмів ринкової економіки, зокрема:

• скасування заборон на приватне підприємництво;
• дозвіл на іноземні концесії;
• упровадження оренди, госпрозрахунку, кооперації;
• заміну продрозкладки продподатком тощо.

Ці заходи пожвавили господарське життя: швидко відновлювалася промисловість, сільське господарство, торгівля, товарно-грошові відносини. Легалізація приватнопідприємницької ініціативи сприяла становленню нової радянської буржуазії – непманів.

Неп згорнули 1928 р., замінивши її жорсткою централізованою плановою економікою, колективізацією та індустріалізацією.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

На фото бачимо уривок документа, де згадано адміністративний орган, а саме гетьманську комендатуру.

Наказ гетьманського коменданта стосувався порядку оформлення перепусток до будинку гетьмана Павла Скоропадського – очільника Української Держави (квітень – грудень 1918 р.).

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Культура України у другій половині XIX – на початку XX ст.

На фото зображено Соломію Крушельницьку – легенду оперної сцени, яка тріумфально гастролювала в різних куточках світу, але постійно наголошувала на своєму українському походженні.

Дебютувавши на варшавській сцені в опері «Аїда», Крушельницька стала примадонною Варшавського театру.

Після виступу оперної діви в оновленій версії «Мадам Батерфляй» твір здобув світове визнання, а її почали називати «найчарівнішою Чіо-Чіо-Сан».

Також Соломія блискуче виступала у вагнерівських операх – особливо публіка шаленіла від її Брунгільди з «Валькірії».

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Австро-Угорщини в 1900–1914 рр.

В Австро-Угорській імперії 1907 р. було проведено виборчу реформу, яка суттєво змінила правила виборів на західноукраїнських землях.

На зміну курійній системі, коли депутатів обирали в межах чотирьох курій або станів та за якої існував майновий ценз, було запроваджено загальне виборче право.

Насправді воно було відносно загальним, оскільки право голосу отримали лише чоловіки віком від 24 років, а право бути обраними – від 30 років. 

Однак ця реформа розширила політичні права значної кількості українців імперії Габсбургів.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині XIX ст.

Наведено витяг з Емського указу 1876 р. імператора Олександра II, одного із заходів імперської мовної політики заборон стосовно українців.

Указом, зокрема, було заборонено друкувати книжки українською мовою, улаштовувати концерти з українськими піснями чи театральними виставами, ввозити на територію Російської імперії книжки українською мовою без особливо дозволу.

Указ призвів до згортання діяльності громад – напівлегальних організацій національно свідомої української інтелігенції, закриття Південно-Західного відділу Російського географічного товариства й газети «Киевский телеграф», а також вислання за межі України деяких українських діячів.

Ці дії мали на меті ліквідацію будь-яких проявів національної ідентичності українців.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.

Уніфікація адміністративного устрою Російської імперії на початку XIX ст. передбачала повну ліквідацію залишків автономії українських земель Гетьманщини та Слобідської України та інтеграцію їх у загальноімперську систему.

Територію Лівобережжя та Слобожанщини, подібно до інших українських регіонів у складі імперії, було поділено на губернії (Чернігівську, Полтавську, Харківську), які утворювали Малоросійське генерал-губернаторство на чолі з російською адміністрацією.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст.

Автор гравюри-карикатури кінця ХVІІІ ст., сучасну копію якої наведено, іронізує над першим поділом Речі Посполитої 1772 р.

На ній зображено монархів Росії (Катерину II), Пруссії (Фрідріха II) та Австрії (Йосифа II), які в присутності безпорадного короля Станіслава Августа Понятовського ділять територію його держави.

Станіслав Понятовський змушений був відмовитися від претензій на окуповані території. Проте це не зупинило падіння Речі Посполитої: 1793 р. відбувся другий, а 1795 р. – третій поділи, унаслідок яких Річ Посполита припинила своє існування.

Через ці події Східна Галичина відійшла до Австрійської імперії (1772 р.), Росія приєднала Правобережну Україну (1793 р.) і Західну Волинь (1795 р.).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х рр. XVII ст.

Наведено фрагмент Корсунських статей 1669 р., у яких було визначено статус Війська Запорозького як держави під протекторатом Османської імперії.

Завдяки цій угоді Петро Дорошенко планував об'єднати українські землі й захистити їх від польської та московської агресії.

Цьому рішенню передувало Андрусівське перемирʼя 1667 р., умовами якого було закріплено поділ Гетьманщини по Дніпру між Московським царством і Річчю Посполитою.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в другій половині XVI ст.

Першою графічною ілюстрацією в українській друкованій книжці є гравюра «Євангеліст Лука» (варіант відповіді Б) з першої друкованої книги в Україні – «Апостола», виданої Іваном Федоровим (Федоровичем) у Львові 1574 року.

На інших зображеннях:

А гравюра Івана Мигури «Іван Мазепа серед своїх добрих справ» – 1706 р.

В мініатюра Пересопницького Євангелія – 1556–1561 рр.

Г портрет Петра Конашевича-Сагайдачного з книги «Вірші на жалісний погреб шляхетного рицаря Петра Конашевича-Сагайдачного» – 1622 р.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Королівство Руське (Галицько-Волинська держава). Монгольська навала.

Монету присвячено Королівству Руському – державі Данила Романовича (Галицького).

Прагнучи зміцнити зв’язки з європейськими монархами та сподіваючись на підтримку Папи Римського у створенні антимонгольської коаліції, князь Данило 1253 року прийняв королівську корону від папського легата.

Королівство Руське стало правонаступником державницьких традицій давньої Русі й було частиною політичної системи тогочасної Європи.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

На картосхемі грубою лінією позначено межі Русі-України (Київської держави) за часів князювання Олега (882–912 рр.).

Князь Олег (Віщий), бувши опікуном малолітнього Ігоря Рюриковича, 882 року вирушив із Новгорода в похід на Київ. Припускають, що його запросила туди місцева знать, невдоволена розпочатою князем Аскольдом християнізацією.

За «Повістю минулих літ» Олег підступно вбив Аскольда та Діра й став правити, об’єднавши східнослов’янські землі в єдину державу зі столицею в Києві.

Влада Києва поширилася не лише на полян, деревлян і сіверян, а й на ільменських (новгородських) словенів, кривичів, радимичів, білих хорватів, уличів, на неслов'янські племена чудь і мерю.

Раннє Київське князівство Аскольда охоплювало лише землі полян, древлян, дреговичів і південно-західних сіверян.

Князь Святослав значно розширив територію держави, приєднавши землі в'ятичів, уличів, тиверців. Вона охоплювала величезні території від Поволжя до Дунаю.

Володимир приєднав Червенську Русь (міста Перемишль, Червень, Белз, Волинь), завоював землі ятвягів на балтійському напрямку.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Стародавня історія України.

На фото зображено браслет із пластини бивня мамонта, знайдений на Мізинській стоянці – археологічній пам'ятці пізнього палеоліту поблизу однойменного села на Чернігівщині, на правому березі річки Десни (на картосхемі – 3).

Зовнішню поверхню браслета вкрито глибоким різьбленням із меандровим (безперервним геометричним візерунком) орнаментом, який, імовірно, мав не лише естетичну, а й сакральну функцію.

Також на картосхемі позначено розташування:

• найдавнішої на території України палеолітичної стоянки поблизу селища Королеве на Закарпатті (на картосхемі – 1);
• Кирилівської стоянки – археологічної памʼятки пізнього палеоліту, віднайденої на вул. Кирилівській у Києві (на картосхемі – 2);
• поховання в печері Киїк-Коба у східній частині Кримських гір, де було виявлено найдавніші рештки неандертальця  на території України (на картосхемі – 4).

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації. Україна в період загострення кризи радянської системи. Відновлення незалежності України.

В Левко Лук’яненко 1959 р. зініціював створення Української робітничо-селянської спілки (УРСС) – першої дисидентської організації ненасильницького спротиву, що ставила за мету вихід України зі складу СРСР.

А Левко Лук’яненко брав участь у створенні 1976 р. правозахисної організації – Української Громадської групи сприяння виконанню Гельсінських угод (УГГ), діяльність якої ґрунтувалася на положеннях Загальної декларації прав людини та на розділах Заключного акту Наради з безпеки і співробітництва в Європі щодо поваги до прав людини.

Б Левко Лук’яненко написав чернетку тексту Акта проголошення незалежності України, ухваленого Верховною Радою 24 серпня 1991 р.

Г Левко Лук'яненко брав участь як кандидат від Української республіканської партії (УРП) у перших виборах Президента України, які відбулися 1 грудня 1991 р.

Правильна відповідь: 1 – В, 2 – А, 3 – Б, 4 – Г.

ТЕМА: Початок Української революції. Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Г проголошення незалежності Української Народної Республіки (УНР) відбулося 22 січня 1918 р. Четвертим універсалом Центральної Ради

А Директорія УНР прийшла до влади внаслідок антигетьманського повстання в листопаді-грудні 1918 р. 

В укладення Варшавської угоди між УНР і Польщею, відомої як «пакт Пілсудського – Петлюри», відбулося у квітні 1920 р.

Б Другий Зимовий похід Армії УНР («Листопадовий Рейд») 1921 р. було організовано з метою підняти загальноукраїнське антибільшовицьке повстання

Правильна відповідь: 1 – Г, 2 – А, 3 – В, 4 – Б.

ТЕМА: Королівство Руське (Галицько-Волинська держава). Монгольська навала.

Б Цитата стосується подій 1238 р., коли Данило Галицький в битві під Дорогичином здобув перемогу над рицарями-хрестоносцями й повернув порубіжні землі Русі. Ця блискавична перемога зупинила експансію тевтонських лицарів на південно-західні руські землі та зміцнила позиції Галицько-Волинської держави.

А В уривку розповідається як Данило Галицький напередодні монгольської навали заволодів Києвом і поставив своїм тисяцьким Дмитра, який згодом очолив героїчну оборону міста 1240 р. від військ хана Батия.

В В уривку описано події 1245 р., коли князь Данило змушений був вирушити до Золотої Орди. Він визнав зверхність хана Батия, отримав ярлик на княжіння, що дало змогу зберегти владу, відвернути руйнівні походи та виграти час для укріплення держави.

Г В уривку йдеться про події 1253 р., коли Данило Романович, задля зміцнення зв'язків із європейськими правителями та сподіваючись на допомогу папи Римського в організації антимонгольської коаліції, прийняв корону від папського легата і став королем Русі.

Правильна відповідь: 1 – Б, 2 – А, 3 – В, 4 – Г.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи.

1. «Друга хвиля» масових арештів дисидентів повʼязана зі зміною політичного керівництва в УРСР 1972 року. Петра Шелеста було усунено з посади першого секретаря КПУ та призначено Володимира Щербицького, за якого репресії набули системного характеру. КДБ УРСР провів спецоперацію «Блок», спрямовану на нейтралізацію українських дисидентів, коли одночасно було заарештовано більшість відомих представників національно-демократичного руху (В. Стус, І. Світличний, Є. Сверстюк, І. Калинець, В. Чорновіл та інші), і розпочався так званий «генеральний погром» українського шістдесятництва (Б).
2. Ліквідація рад народного господарства (раднаргоспів), в рамках масштабної економічної реформи Косигіна 1965 року, означала відмову від територіального принципу управління промисловістю і будівництвом та повернення до галузевої системи (міністерств). Цей крок було спрямовано на відновлення вертикальної системи керування економікою (Г).
3. Стаття 6 ухваленої 1978 року Конституції УРСР проголошувала Комуністичну партію Радянського Союзу провідною та спрямовуючою силою радянського суспільства, що юридично закріплювало її монополію на владу, тобто однопартійну політичну систему (Д).
4. Після підписання СРСР Гельсінського Заключного акта Наради з питань безпеки та співробітництва в Європі 1975 р., правозахисники почали відкрито вимагати від влади дотримання міжнародних зобов'язань, апелювали до міжнародних норм, фіксуючи порушення прав людини в СРСР. Створена 1976 р. Українська громадська група сприяння виконанню Гельсінських угод (УГГ) ознаменувала організаційне оформлення дисидентського правозахисного руху (В).

Правильна відповідь: 1 – Б, 2 – Г, 3 – Д, 4 – В.

ТЕМА: Початок Української революції. Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності. Встановлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

1. Перший Всеукраїнський церковний собор 1921 р. проголосив автокефалію Української Православної Церкви. Майже одноголосно Василя Липківського було обрано митрополитом Київським і всієї України. Перехід Київської церкви під зверхність Московського патріархату 1686 р. було визнано неканонічним, а богослужіння мало вестися української мовою (Г).
2. Гетьман Павло Скоропадський 14 листопада 1918р. затвердив законопроєкт про заснування Української академії наук– критично важливої установи для розбудови Української держави та розвитку національної культури. Президентом УАН було обрано Володимира Вернадського, секретарем – Агатангела Кримського (В).
3. На Всеукраїнському національному конгресі, скликаному у квітні 1917 р., Головою Української Центральної Ради (УЦР) було обрано Михайла Грушевського. Конгрес визначив курс на національно-територіальну автономію України, а УЦР стала вищим представницьким органом українського народу (А).
4. Симон Петлюра, уклавши Варшавську угоду 1920 р., сподівався за допомогою союзників-поляків звільнити українські території від Червоної армії та відновити владу Української Народної Республіки. За умовами українсько-польського військово-політичного союзу Польща визнавала Українську Народну Республіку незалежною державою; Петлюра відмовлявся від Полісся, Західної Волині та Східної Галичини, а також Підляшшя, Холмщини та Берестя; українці та поляки домовилися спільно діяти проти більшовицької Росії (Б).

Правильна відповідь: 1 – Г, 2 – В, 3 – А, 4 – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст. Українські землі у складі Австро-Угорщини в другій половині XIX ст.

1. Зважаючи на настрої селян під час «Весни народів», низки європейських революцій 1848–1849 рр., уряд монархії Габсбургів змушений був остаточно ліквідувати панщину в Австрійській імперії: у Галичині – у квітні 1848 р., на Буковині – у серпні 1848 р., на Закарпатті – 1853 р. Селяни отримали особисту свободу та право власності на землю за викуп (Г).
2. Проголошення 1890 р. в стінах Галицького крайового сейму «нової ери» – спроби українсько-польського порозуміння за участі австрійського уряду та українських громадських діячів Наддніпрянщини – стало наслідком низки процесів, зокрема загострення відносин між Австро-Угорщиною та Російською імперією. За умов потенційного конфлікту з Росією, відсутність чи хоча б ослаблення українсько-польського протистояння в Галичині було цілковито в інтересах монархії Габсбургів (В).
3. Під владою монархії Габсбургів на кінець XVIII ст. опинилася значна частина західноукраїнських земель: Галичина 1772 р. відійшла внаслідок першого поділу Речі Посполитої, Буковина – 1774 р., Закарпаття ще раніше належало Угорщині. Австрійська монархія усвідомлювала потребу змін в адміністративному, соціально-економічному становищі новоприєднаних територій. Реформами Марії Терезії та Йосифа II в дусі «освіченого абсолютизму» було модернізовано край: ліквідовано особисту залежність селян, обмежено панщину, зрівняно в правах греко-католицьку церкву з римо-католицькою і впроваджено початкову освіту рідною мовою. Ці заходи послабили польський вплив, покращили становище селян і греко-католицького духовенства, сприяли національному пробудженню українців (Д).

4. У 30-х – 40-х рр. XIX ст. відбулося піднесення українського національного руху в Галичині. Його центром став Львів, де діяло громадсько-культурне об’єднання «Руська трійця», одним із найвагоміших здобутків якого стало видання 1837 р. першого українського фольклорно-літературного альманаху «Русалка Дністровая». Звеличення визвольної боротьби, поетизація народних героїв, романтизація подвигів козацтва, ствердження етнічної і духовної спільності галичан з усім українським народом – усе це сприяло пробудженню соціальної і національної свідомості підавстрійських українців і спричинило цензурну заборону видання. Основну частину накладу конфіскували, альманах внесли до списку забороненої літератури, упорядників піддали політичному переслідуванню, що негативно позначилося на їхньому житті (А).

Правильна відповідь: 1 – Г, 2 – В, 3 – Д, 4 – А.

ТЕМА: Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XIV – першій половині XVI ст. Кримське ханство.

1. Шляхта – панівний привілейований суспільний стан у Королівстві Польському, Великому князівстві Литовському, а згодом – Речі Посполитій, наділений широкими політичними, майновими правами та свободами. Шляхту було звільнено від більшості податків. Представники шляхти засідали в сеймі, на якому визначали основні вектори державної політики, обирали того, хто правитиме, і мали засоби впливу на монарха (Б).
2. Козацтво – соціальний феномен, що поєднав в собі риси військового стану, вільної громади та державотвірної сили. Головним військово-політичним центром козацтва була Запорозька Січ, яку зазвичай поділяли на 38 куренів – військово-адміністративних одиниць. Курінь був як окремим загоном із кількох сотень козаків, так і великою житловою будівлею (В).
3. Магдебурзьке право – форма міського самоврядування в Європі, яке поширилося на деякі українські міста із середини XIV ст. і звільняло їх від влади феодалів. Самоврядування здійснював спеціальний орган влади – магістрат. Економічну діяльність, майнові права, суспільно-політичне життя та судочинство в містах, наділених магдебурзьким правом, регулювала власна система правових норм (Д).
4. Цех – міська корпорація (об'єднання) ремісників одного або споріднених фахів, створена для захисту їхніх інтересів, регулювання виробництва, контролювання якості товарів. Повноправними членами цеху були лише майстри, які мали власні майстерні, інструменти та учнів. Плата за членство була обов’язковим вступним внеском для підмайстрів, які прагнули стати майстрами. Окрім грошової суми, претенденти мали підтвердити свою майстерність (А).

Правильна відповідь: 1 – Б, 2 – В, 3 – Д, 4 – А.

ТЕМА: Становлення України як незалежної держави.

Прийняття Акта проголошення незалежності України 24 серпня 1991 р. та оприлюднення результатів референдуму 1 грудня 1991 р., на якому громадяни підтримали проголошення незалежності,.стали правовим фундаментом для широкого міжнародного визнання суверенітету нашої держави.

Вже 2 рудня 1991 р. незалежність України першими визнали Польща та Канада, що запустило хвилю дипломатичного визнання в усьому світі. Україна утвердилася як повноправний суб’єкт міжнародного права.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Становлення України як незалежної держави.

Карикатура висвітлює складну економічну ситуацію в Україні на початку 90-х років XX ст.

Автор зобразив покупців перед порожніми полицями в крамниці. Відсутність товарів символізує товарний дефіцит, який виник через розрив економічних зв’язків після розпаду СРСР і неспроможність  пострадянської економічної системи забезпечити потреби населення.

На прилавках крамниці немає жодного товару, оскільки населення скуповувало усе, щоб врятувати свої заощадження під час гіперінфляції (знецінення грошей). На початку 90-х років XX ст. ціни в Україні зростали катастрофічними темпами, що супроводжувалося критичним зниженням рівня життя населення.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи.

У фільмі «Білий плах з чорною ознакою» одну з головних ролей зіграв Іван Миколайчук. Він був також співавтором сценарію стрічки разом із Юрієм Іллєнком.

Спочатку Миколайчук виписав для себе роль одного з братів Дзвонарів – вояка УПА Ореста. Однак йому заборонили зніматися в цій ролі. Тож Ореста зіграв Богдан Ступка, а Миколайчук – іншого брата, червоноармійця Петра.

Через непевну ідеологічну тематику – показано вояка УПА з конкретним національним посиланням: він воює на боці свого народу – радянська цензура в Україні довгий час обмежувала показ фільму.

 «Білий птах…» отримав схвальні відгуки міжнародних критиків, відзнаки на міжнародних кінофестивалях і став зразком українського поетичного кіно.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.

Цей опис стосується Йосипа Сліпого, який очолював Українську Греко-Католицьку Церкву в часи радянської окупації.

Наведені тези відображають радянські пропагандистські наративи, спрямовані на дискредитацію уніатської церкви, яку звинувачували в націоналізмі, поширенні антирадянських настроїв та обстоюванні української окремішності.

Митрополита 1945 р. заарештували радянські спецслужби. Він майже 20 років провів у радянських таборах. Лише 1963 р., завдяки клопотанню Папи Римського Іоана XXIII та Президента США Джона Кеннеді, Йосипа Сліпого звільнили та вислали за межі СРСР. Він оселився у Ватикані, де його визнали главою УГКЦ.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Монету присвячено Битві за Дніпро – наступальним операціям Червоної армії серпня – грудня 1943 р. з метою звільнення Донбасу, Лівобережної України та виходу на Правобережну Україну.

На реверсі монети розміщено стилізовану динамічну композицію із зображенням форсування Дніпра, унаслідок чого радянські війська 6 листопада 1943 р. звільнили від нацистів столицю України – місто Київ.

Стратегічно Битва за Дніпро забезпечила звільнення Правобережжя та створила умови для подальшого наступу. Її масштабність зумовила величезну кількість жертв серед військовослужбовців з обох боків і мирного населення.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

В уривку описано події 15 березня 1939 р., коли Сойм Карпатської України оголосив про державну незалежність. Цей акт відбувся на тлі прориву кордону угорськими військами.

Вже після офіційного проголошення незалежності рішенням уряду президент Августин Волошин надіслав у Берлін ноту з проханням про протекторат. Однак офіційний Берлін мовчав, оскільки долю краю вже було вирішено: нацистська Німеччина підтримала зазіхання угорців на Карпатську Україну.

18 березня 1939 р. Карпатська Україна припинила організований військовий спротив й була окупована.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Частиною колажу є фото діяча, яке вказує на те, що в матеріалах Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України йдеться про Нестора Махна – ідейного анархіста, ватажка селянського повстанського руху в 1918–1921 рр., командувача Революційної повстанської армії України.

Селянство Півдня України повірило в його здатність розв’язати нарешті аграрну проблему справедливо, бо Махно рішуче обстоював право селян вільно господарювати на своїй землі.

У різні часи Нестор Махно воював проти австро-німецьких окупантів, військ гетьмана Скоропадського, армії Денікіна та Врангеля, більшовиків (хоча кілька разів укладав із ними тимчасові союзи).

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

На картосхемі суцільною жирною лінією позначено територію Української Держави гетьмана Павла Скоропадського (квітень – грудень 1918 р.), яка охоплювала більшість етнічних українських земель у кордонах, визначених Берестейським договором: дев'ять губерній (Київська, Подільська, Волинська, Чернігівська, Полтавська, Харківська, Катеринославська, Херсонська, Таврійська) та частину сусідніх суміжних земель, зокрема Холмщину та Підляшшя.

Також на картосхемі відображено умови премілітарного (попереднього) мирного договору між Українською Державою та більшовицькою РСФРС: лінію розмежування військ (демаркаційну лінію) і нейтральну зону, де було заборонено перебувати будь-яким військам.

Гетьманат Павла Скоропадського було встановлено за прямої підтримки окупаційних військ держав Четверного союзу, які контролювали територію УНР після Берестейського миру.

Залежність від німецької влади зробила Скоропадського заручником  поразки Центральних держав у Першій світовій війні та призвела до падіння його режиму.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

Перша російська окупація (вересень 1914 – червень 1915 р.) була наслідком успішної для російської армії Галицької битви.

Задля швидкого включення регіону до складу Росії було створено тимчасову окупаційну адміністрацію – Галицько-Буковинське генерал-губернаторство на чолі з Г. Бобринським.

Російська окупаційна влада намагалася викорінити «мазепинські» настрої серед місцевого населення: депортувала «неблагонадійних»; закрила всі українські часописи; заборонила діяльність «Просвіти», Наукового товариства імені Шевченка, українських кооперативів, музичних товариств і театральних труп; проводила жорстку русифікацію і репресії проти греко-католицької церкви.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині XIX ст.

На фото зображено Володимирський собор (м. Київ). 

Зведення храму приурочили до дев’ятисотої річниці хрещення Русі. 

У день святого рівноапостольного князя Володимира 15 (27) липня 1862 р., у присутності великої кількості духовенства і вірян, митрополит Київський і Галицький Арсеній заклав перший камінь майбутнього храму, який було побудовано в неовізантійському стилі. 

Урочисто освятили храм 1896 р.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII – в першій половині XIX ст.

Після підступного руйнування Запорозької Січі російськими військами у 1775 р. частина козаків перейшла на землі під владою турецького султана. У гирлі Дунаю вони заснували Задунайську Січ.

Задунайці були зобов’язані нести прикордонну службу та брати участь у військових кампаніях Османської імперії, зокрема у війнах проти Російської імперії та в каральних походах проти народів, що виборювали незалежність.

Під час російсько-турецької війни 1828–1829 рр. частина козаків на чолі з кошовим отаманом Йосипом Гладким, забравши військову канцелярію та скарбницю, перейшла на бік російської армії. У відповідь турецький уряд жорстоко розправився з тими, хто залишився, а Задунайську Січ було остаточно зруйновано.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст.

На портреті зображено Григорія Сковороду – українського просвітителя-гуманіста, філософа, поета та педагога, який більшу частину життя провів у мандрах.

Світогляд Сковороди сформувався в тогочасній європейській традиції вільного вибору особистості. Його філософія ґрунтувалася на визнанні важливості внутрішнього світу людини, а не її місці в суспільстві. Він міркував і писав про пізнання, життя в гармонії, суспільно корисну працю.

Найвідоміша поетична збірка Григорія Сковороди – «Сад божественних пісень».

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.

Наприкінці XVIII – на початку ХІХ ст. українські селяни брали активну участь у колонізації Півдня України.

Це був процес активного заселення та господарського освоєння земель, які перейшли під контроль Російської імперії після ліквідації Запорозької Січі 1775 р. і Кримського ханства 1783 р. та низки російсько-турецьких війн.

В освоєнні Півдня інтереси українського суспільства збіглися з інтересами російського імперського експансіонізму. Запровадження податкових і соціальних пільг, наявність вільних земель спонукали українських селян до участі в колонізації регіону.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х рр. XVII ст.

Після того як Петро Дорошенко зрікся булави, турки знайшли йому заміну – Юрія Хмельницького. Використовуючи його, вони намагалися встановити контроль над Правобережною Україною і захопити Чигирин.

Юрій спільно з кримськими татарами та османськими підрозділами взяв участь у Чигиринських походах 1677 й 1678 рр. проти Московського царства та козацьких військ Лівобережної Гетьманщини.

Лівобережний гетьман Іван Самойлович 1678 р., щоб ускладнити забезпечення військ противника матеріальними та людськими ресурсами, розпочав акцію, відому як Великий згін – масштабне насильницьке переселення мешканців Правобережної України на Лівобережжя, що призвело до глибокої демографічної та економічної кризи в спустошеному війною регіоні.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині XVII ст.

На реверсі монети зображено памʼятку фортифікаційного мистецтва – Хотинську фортецю.

Саме під Хотином 1621 р. відбулася битва, яка стала тріумфом козацької звитяги. Тоді під керівництвом Петра Конашевича-Сагайдачного козаки протистояли натиску турецької армії, значно більшої за чисельністю. Про це йдеться в уривку із джерела, позначеного буквою А.

Сагайдачний використав тактику раптовості, нічного бою й контрнаступу, випробувану в багатьох успішних морських походах.

Унаслідок отриманого під Хотином поранення гетьман незабаром помер.

Перемога під Хотином врятувала Річ Посполиту та інші держави Європи від турецького завоювання, розвіяла міф про непереможність османської армії та прославила українське козацтво.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в другій половині XVI ст.

«Тренос, тобто Плач єдиної святої соборної апостольської Церкви…» – найвідоміший антикатолицький і антиунійний трактат Мелетія Смотрицького, у якому висвітлено наслідки Берестейської церковної унії 1596 р.

Приєднання православної церкви України та Білорусі до церкви католицької стало провідною проблемою українського суспільно-релігійного життя кінця XVI – першої половини XVII ст. Навколо укладення унії точилися гострі дискусії (полеміка) і з боку православних, і з боку католиків, що було відображено в полемічній літературі, найвидатнішим представником якої був Мелетій Смотрицький.

Автор «Треносу» в оригінальній формі народних голосінь намагався висвітлити складні суспільно-релігійні й теологічні питання. Зокрема Смотрицький устами згорьованої Матері-Церкви перелічує її втрати – впливові знатні руські роди, представники яких зреклися православ’я.

Автор прагне  звернути увагу влади на нехтування правами православної церкви, викликати співчуття до неї, довести недоцільність і шкідливість Берестейської унії.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XIV – першій половині XVI ст. Кримське ханство.

Князь Костянтин Іванович Острозький – видатний державний і військовий діяч Великого князівства Литовського першої половини XVI ст.

Сучасники порівнювали його зі стратегами Античності, адже він провів понад тридцять успішних битв проти татар і московитів. Князь здобув загальноєвропейську славу після блискучої перемоги під Оршею 1514 р.

У цій битві зійшлися московське військо та об’єднані сили Великого князівства Литовського і Королівства Польського під проводом великого гетьмана литовського Костянтина Острозького. Полководець виявив непересічну розсудливість: він використав суперечності в московському таборі на свою користь і, попри чисельну перевагу ворога, здобув рішучу перемогу.

Тріумф під Оршею на тривалий час зупинив експансію Великого князівства Московського на захід.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

За наведеною картосхемою можна схарактеризувати зовнішньополітичну діяльність київських князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого.

Спільною рисою правління батька й сина було те, що вони розширювали кордони Русі. На картосхемі штрихуванням позначено території, які ввійшли до Київської держави за часів їхнього правління.

Червенську Русь із містами Перемишлем, Червенем, Белзом і Волинню приєднав Володимир Великий 981 р., відвоювавши її в поляків; згодом Ярослав Мудрий повернув ці тимчасово втрачені землі під владу київського князя.

Володимир Великий підкорив землі ятвягів на балтійському напрямку; згодом Ярослав Мудрий здійснив успішні походи проти ятвягів, литовців, балтійсько-фінських племен (ями, чуді) та заснував місто Юр’їв над Чудським озером.

Також на картосхемі стрілками  позначено напрямки походів князів: Володимира  – на Корсунь 988 р., Ярослава – на Візантію 1043 р.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

Виявом залежності східнослов’янських племен від київських князів у період становлення Русі-України було збирання з підлеглого населення данини у формі натурального оброку (хутро, мед, зерно тощо).

Збирання данини князем із дружиною (військом) називали полюддям (ходінням по людях).

Спроба повторного стягнення данини київським князем Ігорем 945 року стала свідченням відсутності в Київській державі впорядкованої податкової системи. Такі дії князя викликали невдоволення деревлян і призвели до його загибелі.

Після деревлянського повстання княгиня Ольга регламентувала обсяг данини (уроки) і визначила пункти для її збирання (погости), відмовившись від полюддя.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Стародавня історія України.

Пам'ятну монету присвячено місту-державі Тіра, яке заснували вихідці з давньогрецького Мілета в VI ст. до н. е. 

Тіру було побудовано на правому березі Дністровського лиману (на картосхемі позначено цифрою 2), на місці сучасного Білгорода-Дністровського.

Місто було важливим центром торгівлі у Північному Причорномор’ї на перетині шляхів між світом кочівників та еллінським світом. Економіка полісу (міста-держави) базувалася на експорті зерна, вина, риби та рабів.

На руїнах Тіри в XIV ст. для зміцнення кордонів Молдавського князівства було зведено Аккерманську фортецю, зображену на реверсі ювілейної монети.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

В уривках зі «Щоденника» Євгена Чикаленка описано події Української революції 1917–1921 рр.

1. В уривку описано події початку лютого 1919 р., коли під час другої радянсько-української війни війська Директорії УНР під натиском більшовицьких сил були змушені залишити Київ. Вінниця стала тимчасовою столицею УНР (тут працювали уряд та міністерства), а у Фастові Симон Петлюра, як Головний Отаман, розгорнув свій штаб для керування обороною та подальшим відступом. (А) 
2. В уривку змальовано критичну ситуацію для білогвардійських військ Денікіна під Києвом під час наступу Червоної армії та українських повстанських загонів у листопаді 1919 р. (В)
3. В уривку йдеться про укладення Варшавської угоди у квітні 1920 р., згідно з якою Симон Петлюра, в обмін на визнання незалежності УНР і військову допомогу в боротьбі з більшовиками, погодився віддати полякам Галичину і Західну Волинь. (Б)
4. В уривку розповідається про розгром армії Врангеля обʼєднаними силами Революційно-повстанської армії України Нестора Махна та Червоної армії. (Г)

Восени 1920 р. залишки білогвардійських військ евакуювалися морем із Криму до Туреччини та Болгарії.

Правильна відповідь: 1 – А, 2 – В, 3 – Б, 4 – Г.

ТЕМА: Культура України в другій половині XIX – на початку XX ст. Встановлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

1. Картина Івана Труша «Портрет Лесі Українки» – 1900 р. Твір, виконаний у характерній імпресіоністичній манері, вважають одним із найкращих прижиттєвих зображень поетеси. (Б)
2. Картина Олександра Мурашка «Дівчина в червоному капелюсі» – 1902–1903 рр. У цьому полотні художник майстерно поєднує елементи імпресіонізму з реалістичним підходом до портретного живопису. (В)
3. Естамп (літографія) Василя Касіяна «Карпатська мати» – 1923 р. Графіка із зображенням гуцульської жінки в традиційному середовищі вирізняється експресивним стилем і глибоким психологізмом. (А)
4. Одна з найвідоміших робіт Василія Тропініна − «Дівчина з Поділля». Чистоту й святковість образу на картині підтримує відтворений з особливою любов’ю національний стрій дівчини. (Д)

Правильна відповідь: 1 – Б, 2 – В, 3 – А, 4 – Д.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Одним із головних джерел валютних надходжень для індустріалізації в радянській Україні був експорт зерна, отриманого через примусову колективізацію та «ножиці цін» – штучне завищення цін на промислові товари та заниження на сільськогосподарські.

Агітаційний плакат «Ударний збір – більшовицькому врожаю» був ідеологічним складником сталінської політики суцільної колективізації та хлібозаготівельних кампаній початку 1930-х років в СРСР. Заклик до «ударних» темпів збору врожаю  фактично означав повне вилучення зерна у селян для потреб держави та експорту. Подібні заклики супроводжували репресіями, розкуркуленням і вивезенням продовольства, що стало причиною штучного голоду 1932–1933 рр. – Голодомору.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст. Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст. Українські землі у складі Російської імперії в другій половині XIX ст. Українські землі у складі Австро-Угорщини в другій половині XIX ст.

На портретах зображено:

А Михайла Драгоманова, історика, фольклориста, публіциста, громадського діяча. За «політичну неблагонадійність» його звільнили з посади викладача Київського університету. Після звільнення він виїхав до Женеви, де заснував першу вільну українську друкарню та видавав журнал «Громада»

Б Володимира Антоновича, історика, археолога, етнографа, лідера Київської громади

В Миколу Лисенка, композитора, хорового диригента, педагога, збирача пісенного фольклору, громадського діяча

Г Миколу Костомарова, засновника Кирило-Мефодіївського братства, автора його програмного документа «Книга буття українського народу»

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Культура України кінця XVIII – першої половини XIX ст.

Автором цитованого листа є Тарас Шевченко. Подорожуючи Україною, він зробив багато замальовок, ескізів, етюдів, начерків та малюнків, що навело його на думку створити періодичне видання під назвою «Живописна Україна». Розпочавши роботу над виданням, Шевченко звертається листовно до різних осіб з проханням допомогти йому.

У кінці 1844 року в Петербурзі вийшов єдиний випуск видання «Живописна Україна» із шістьма офортами (гравюрами) Шевченка: «Дари в Чигирині 1649 року», «Судня рада», «Старости», «Видубицький монастир», «Казка» та «У Києві».

Репродукцію офорта «Дари в Чигирині 1649 року» («Дари Богданові й українському народові») позначено буквою А.

Темою гравюри був фатальний для України вибір, унаслідок якого вона згодом потрапила в залежність від Московії.

На передньому плані зображено послів: турецького, польського і російського, що чекають на прийом у Хмельницького з подарунками для гетьмана й козацького війська. Три фігури послів є своєрідними метафорами трьох варіантів вибору для України.

На другому плані малюнка зображено козацьку раду, гетьмана, а поряд – Богуна з розведеними руками, бо саме він був проти єднання із царем московським.

До офорта є підпис: «Одначе рада (оприче славного лицаря Богуна) присудила єднать Царя Московського».

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Королівство Руське (Галицько-Волинська держава). Монгольська навала.

А Спасо-Преображенський собор (м. Чернігів) – 1036 р.

Б Софійський собор (м. Київ) – перша половина XI ст.

В Князя Романа Мстиславовича було поховано, за однією з версій, в Успенському соборі (м. Володимир) на Волині – усипальниці галицько-волинських князів, яку 1160 р. побудував його батько Мстислав.

Г Михайлівський Золотоверхий собор Михайлівського монастиря (м. Київ) – 1108–1113 рр.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки. Україна в умовах десталінізації. Україна в період загострення кризи радянської системи. Відновлення незалежності України.

Терміни відображають ключові етапи радянської історії України.

А Відбудова – процес відновлення країни після Другої світової війни (1945–1953 рр.).

Г Реабілітація – заходи з виправдання та відновлення прав жертв сталінських репресій у період десталінізації (1953–1964 рр.).

В Розвинений соціалізм – ідеологічна концепція періоду загострення кризи радянської системи (1964–1985 рр.).

Б Гласність – основний компонент політики перебудови (1985–1991 рр.).

Правильна відповідь: 1 – А, 2 – Г, 3 – В, 4 – Б.

ТЕМА: Встановлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні. Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні. Україна в роки Другої світової війни. Україна в перші повоєнні роки.

В Агітаційний плакат «Жінки йдіть у ради, комнезами, кооперацію!» був частиною кампанії із залучення жінок до громадсько-політичного життя в період нової економічної політики (1921–1928 рр.). На плакаті є напис кооперація (форма добровільного об'єднання дрібних виробників і споживачів), що була одним із ключових елементів непу.

Г Плакат «Делегатко, робітнице, ударнице, у боях за переможне завершення... будь у перших лавах!» змальовує образ ідеальної радянської жінки 30-х років XX ст., яка перевиконує пʼятирічний план або встановлює виробничий рекорд.

Пропаганда активно формувала культ жінки-трудівниці, адже з початком індустріалізації держава потребувала масової робочої сили.

Б Плакат «Більше хліба для фронту та тилу! Зібрати врожай повністю!» – приклад наочної агітації, спрямованої на максимальну мобілізацію зусиль, переважно жінок, у зборі врожаю, щоб забезпечити продовольством армію та тил під час німецько-радянської війни (1941–1945 рр.).

А Плакат «Відбудуймо на славу!» – це зразок радянської агітаційної графіки періоду повоєнної відбудови (1945–1953 рр.).

Правильна відповідь: 1 – В, 2 – Г, 3 – Б, 4 – А.

ТЕМА: Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XIV – першій половині XVI ст. Кримське ханство.

Б Галицькі змовники-бояри 1340 року отруїли останнього галицько-волинського князя Юрія II Болеслава, тож на запрошення місцевих бояр волинським князем став Любарт – син Великого князя Литовського, утвердивши тим самим литовську династію Гедиміновичів у Волинському князівстві.

А На річці Сині Води 1362 року відбулась битва між литовсько-руським військом Великого князя Литовського Ольгерда та військом монголів, перемога у якій дала змогу остаточно приєднати Київщину, Поділля, Чернігово-Сіверщину до Литовської держави.

Г Київське князівство було ліквідовано 1471 року після смерті князя Семена Олельковича й перетворено на воєводство на чолі з намісником, який перебував у підпорядкуванні Великого князя Литовського.

В Союзне військо Великого князівства Литовського і Королівства Польського, очолюване князем Костянтином Острозьким, 1514 року під Оршею розбило армію Московського князівства.

Правильна відповідь: 1 – Б, 2 – А, 3 – Г, 4 – В.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації.

1. У період відлиги радянське керівництво здійснило спробу лібералізації суспільно-політичного життя, складниками якої були розвінчання культу особи Сталіна й десталінізація – поступова відмова від крайніх проявів сталінського тоталітарного режиму. У доповіді М. Хрущова на XX зʼїзді КПРС 1956 року прозвучала критика Сталіна та його найближчого оточення, а не системних злочинів комуністичного режиму (Д).
2. Частина української інтелігенції, не згодна з офіційною ідеологією і порядками, заклала основи дисидентського руху, учасники якого виступали за дотримання свободи совісті, слова й пересування, демократизацію, правову державу, громадянське суспільство, право націй на самовизначення тощо. Українське дисидентство мало виражене національно-визвольне забарвлення й використовувало ненасильницькі методи боротьби: поширення «самвидаву», відкриті листи-протести, створення правозахисних груп як-от Українська Гельсінська група (Г).
3. У період відлиги під впливом лібералізації суспільного життя виділилася плеяда творчої молоді – шістдесятники, які прагнули вийти за межі соціалістичного реалізму і своєю творчістю сприяли піднесенню національної свідомості, відродженню української мови, культури тощо (В).
4. Після смерті Й. Сталіна було запущено процес реабілітації, який передбачав заходи з виправдання та відновлення прав жертв сталінських репресій, зокрема, народів, виселених із Криму 1944 року (А).

Правильна відповідь: 1 – Д, 2 – Г, 3 – В, 4 – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Австро-Угорщини в 1900–1914 рр. Україна в роки Першої світової війни. Початок Української революції.

1. Кирило Трильовський – громадсько-політичний діяч Галичини, засновник патріотичної руханково-пожежної організації «Січ», члени якої займалися не лише спортивно-оздоровчою діяльністю, але й просвітництвом у середовищі галицької молоді (Д).
2. Кость Левицький – співзасновник Української національно-демократичної партії, очільник Головної української ради, голова Державного секретаріату (уряду) ЗУНР (А).
3. Дмитро Донцов – лідер Союзу визволення України, ідеолог українського інтегрального націоналізму, філософ, публіцист і громадський діяч, що ідейно сформував і загартував  покоління національно свідомої української молоді, яка боролася зі зброєю в руках (В).
4. Євген Коновалець – учасник боїв за гору Маківка, ініціатор створення Галицько-Буковинського куреня січових стрільців – однієї з найбоєздатніших частин Армії УНР, лідер Української військової організації (УВО), перший голова Проводу Організації українських націоналістів (ОУН) (Б).

Правильна відповідь: 1 – Д, 2 – А, 3 – В, 4 – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст. Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.

1. Після придушення польського (Листопадового) повстання 1830–1831 рр. царський уряд ухвалив рішення розформувати Кременецький єзуїтський колегіум і на його базі створити Імператорський університет у Києві. Урочисто відкритий у день рівноапостольного князя Володимира заклад мав сприяти імперській політиці русифікації населення Правобережжя. Однак Київський університет став провідним осередком науки та громадсько-політичної думки в Україні. Адже його викладачі та студенти часто були активними учасниками нелегальних груп й організацій, що суперечило колонізаторській політиці царизму (В).
2. Зважаючи на настрої селян під час «Весни народів», низку європейських революцій 1848–1849 рр., уряд монархії Габсбургів змушений був остаточно ліквідувати панщину в Австрійській імперії: у Галичині – у квітні 1848 р., на Буковині – у серпні 1848 р., на Закарпатті – 1853 р. Селяни отримали особисту свободу та право власності на землю за викуп (Д).
3. Криза феодально-кріпосницької системи, поширення західноєвропейських ідей Просвітництва, відсутність громадянських свобод – це чинники, які активізували опозиційні рухи у Російській імперії на початку ХІХ ст. Під впливом французько-російської війни 1812 року та закордонних походів російської армії в середовищі військовиків виникли таємні революційні організації, серед яких – Південне товариство. Його члени під гаслами ліквідації самодержавства, скасування кріпацтва, встановлення республіканського ладу підняли повстання Чернігівського полку, яке тривало з 29 грудня 1825 р. до 3 січня 1826 р. (Г).
4. Одним із найвагоміших здобутків громадсько-культурного об’єднання «Руська трійця» стало видання 1837 року першого українського фольклорно-літературного альманаху «Русалка Дністровая». Звеличення визвольної боротьби, поетизація народних героїв, романтизація подвигів козацтва, ствердження етнічної та духовної спільності галичан з усім українським народом – усе це сприяло пробудженню соціальної та національної свідомості підавстрійських українців і спричинило цензурну заборону видання (А).

Правильна відповідь: 1 – В, 2 – Д, 3 – Г, 4 – А.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст.

1. Гайдамака – народний повстанець на Правобережній Україні у складі Речі Посполитої, учасник визвольного руху XVIII ст. проти польсько-шляхетського гніту (В). 
2. Зимівник – хутірське господарство запорозьких козаків за межами Січі у XVI–XVIII ст., де вони займалися скотарством, землеробством, бджільництвом та іншими промислами (А).
3. Коліївщина – наймасштабніше національно-визвольне повстання гайдамаків 1768 року на Правобережній Україні проти гноблення українського населення польською шляхтою та євреями-орендарями (Г).
4. Паланка – адміністративно-територіальна одиниця Вольностей Війська Запорозького низового за часів Нової Січі (Б).

Правильна відповідь: 1 – В, 2 – А, 3 – Г, 4 – Б.

ТЕМА: Творення нової України.

У сюжеті військової драми Тимура Ященка «Черкаси» відтворено історію останнього українського морського тральника під час анексії Криму Російською Федерацією 2014 року.

Екіпаж корабля під командуванням капітана 2-го рангу Юрія Федаша три тижні мужньо боронив своє судно, заблоковане окупантами в кримській бухті Донузлав. Щоб захопити тральник, російські спецпризначенці під час штурму застосували геліокоптери та швидкісні катери.

«Черкаси» був останнім із дев’яти кораблів Військово-Морських Сил України, який не спустив державного прапора. Тепер його називають символом спротиву російській окупації Криму.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації.

Ліна Костенко і Василь Симоненко – представники культурного феномену шістдесятництва. Під час відлиги рух шістдесятників об’єднував молоду українську інтелігенцію, яка своєю творчістю сприяла піднесенню національної свідомості, підтримувала українську мову, відроджувала культуру тощо. Вони сповідували нові, відмінні від офіційної комуністичної ідеології погляди, а їхня творчість стала культурним протестом проти російсько-радянського імперіалізму.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Монету присвячено одному із чільних провідників українського визвольного руху, генерал-хорунжому й Головнокомандувачу Української повстанської армії з 1943 до 1950 року Романові Шухевичу (Тарасові Чупринці).

Шухевич загинув у Білогорщі на Львівщині 5 березня 1950 року в бою із загоном радянських спецслужб.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Передумовою вступу Червоної армії на територію Західної України історики вважають укладення 23 серпня 1939 р. «пакту Молотова – Ріббентропа».

Цей договір про ненапад між Німеччиною і Радянським Союзом став ключовим етапом у розвʼязанні Другої світової війни. Він дав змогу Гітлеру уникнути війни на два фронти, а Сталіну – розширити кордони СРСР.

У таємному додатку до угоди сторони домовилися про лінію розмежування сфер впливу в Східній Європі.

Втілюючи підписані в Москві домовленості, Гітлер уже 1 вересня напав на Польщу й окупував її західну частину, а 17 вересня Сталін ввів війська зі сходу.

Намагаючись виправдати агресію, радянська пропаганда послуговувалася міфом про «визвольний похід» Червоної армії та «золотий вересень» 1939 року.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

У Роттердамі 23 травня 1938 р. радянський агент Павло Судоплатов убив лідера Організації українських націоналістів (ОУН) Євгена Коновальця.

Це поглибило суперечності в середовищі націоналістів і зрештою призвело до розколу організації на дві розсварені фракції, відомі за іменами своїх провідників – Андрія Мельника та Степана Бандери.

Радикальне (революційне) молодіжне крило ОУН (б) було зорієнтоване на безкомпромісну боротьбу, ОУН (м) сповідувала поміркованіший націоналізм.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Більшовицький уряд унаслідок провалу політики воєнного комунізму проголосив 1921 року нову економічну політику (неп).

Нова економічна політика передбачала використання механізмів ринкової економіки, зокрема скасування заборон на приватне підприємництво, упровадження оренди, економічних методів господарювання тощо.

Легалізація приватної підприємницької ініціативи суттєво пришвидшила процес становлення нової радянської або непманської буржуазії, представники якої здебільшого не були носіями підприємницьких традицій та етичних норм.

В умовах невизначеності, усвідомлюючи тимчасовість непу, під жорстким економічним та адміністративним тиском держави, непмани часто були марнотратними, використовували прибутки на задоволення власних потреб, задля швидкого заробітку обходили закон.

Стиль життя непманів контрастував із масовим безробіттям і злиднями в містах, де особливо помітною була соціальна диференціація.

Нову економічну політику згорнули 1928 року, замінивши її жорсткою централізованою плановою економікою, колективізацією та індустріалізацією.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Всеукраїнський хліборобський конгрес у Києві 29 квітня 1918 р. проголосив Павла Скоропадського гетьманом усієї України. Відразу було оприлюднено «Грамоту до всього українського народу» та Закон «Про тимчасовий державний устрій України», у яких гетьман оголосив Центральну Раду розпущеною, сповістив про перехід влади до своїх рук і проголосив створення Української Держави.

Попри те, що Павло Скоропадський зупинив управлінський хаос, почав відновлювати українську армію та державні інституції, стабілізував економіку, його режим упав уже в грудні 1918 р. Це було зумовлено втратою зовнішньої підтримки після поразки Німеччини в Першій світовій війні, масовими повстаннями селян проти відновлення поміщицького землеволодіння, соціальною напругою, конфліктом з українськими демократичними силами та проголошенням федерації з небільшовицькою Росією, що відвернуло від нього прихильників незалежності.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

Соціально-економічному розвитку українських земель у роки Першої світової війни (1914–1918 рр.) були властиві глибока криза, мілітаризація промисловості, руйнація сільського господарства та зниження рівня життя населення. Економіку було підпорядковано потребам фронту, наслідком чого стала інфляція – стрімке знецінення грошей, дефіцит товарів і зростання цін.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині XIX ст.

Дані діаграми свідчать про різке скорочення кількості видань українською мовою з 1863 р. Саме тоді міністр внутрішніх справ Російської імперії Петро Валуєв у таємному розпорядженні (циркулярі) до цензурних комітетів наказав припинити друк освітньої, духовної та наукової літератури українською мовою.

Причиною появи Валуєвського циркуляра вважають антиросійське Січневе повстання 1863 р., під час якого на Правобережжі поляки поширювали прокламації із закликом до українського народу підтримати відновлення триєдиної Речі Посполитої. Владу також непокоїло зростання українофільських настроїв поміж інтелігенції та активізація громадівського руху.

Хоча Валуєвський циркуляр не був юридичним актом, його неухильно застосовували на практиці. Тому протягом наступних семи років вийшло друком лише 23 книжки українською.

Дію Валуєвського циркуляра було розширено 1876 р. так званим Емським указом імператора Олександра II, який практично повністю забороняв видання та ввезення на територію імперії книжок українською мовою.

Імператор Микола II «Маніфестом…» від 17 жовтня 1905 р. фактично скасував Емський указ.

«Маніфест про скасування кріпосного права» 1861 року не вплинув на зміни кількості українськомовних видань.

Правильна відповідь – А.