Історія України

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії на початку XX ст. Земельна реформа П. Столипіна та її вплив на Україну.

Завдання спрямоване на перевірку розуміння сутності Столипінської аграрної реформи та сформованості вміння групувати (класифікувати) історичну інформацію за вказаною ознакою.

Правильна відповідь випливає з логіки міркувань, аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді у форматі «так/ні».

Отже, в ході проведення Столипінської аграрної реформи вирішувалося завдання

розв’язати проблему аграрного перенаселення – так, оскільки в ході реалізації реформи уряд підтримував і заохочував селянський переселенських рух за Урал у віддалені малозаселені регіони імперії. З 1906 по 1913 р. і дев’яти українських губерній виїхало 1,2 млн селян (найбільше 1909 р. – 290 тис.), однак чверть згодом повернулася.

зміцнити традиційну селянську общину (громаду) – ні, оскільки відповідно до Указу від 1906 р. «Про доповнення деяких постанов діючих законів, які стосуються селянського землеволодіння і землекористування» й ухваленого на його підставі Державною Думою Закону від 1910 р. скасувалися обов’язкові форми земельної общини і кожному селянинові надавалося право вийти з неї й виділити свою землю у повну власність;

скасувати панщину та кріпосну залежність селян – ні, оскільки ліквідація кріпосного права регулювалася законодавчими актами від 19 лютого 1861 р., за якими селянам і дворовим людям надавалися права «вільних сільських обивателів, як особисті, так і майнові». Селяни-кріпаки переставали бути власністю поміщиків. Вони могли вільно торгувати, відкривати промислові та ремісничі підприємства, торговельні заклади, записуватися в цехи, купувати і збувати рухоме й нерухоме майно, без дозволу поміщиків одружуватися, віддавати дітей у навчальні заклади;

сприяти зростанню товарності сільського господарства – так, оскільки селянин отримав право вимагати виділення землі в одному масиві – «відрубі», до якого міг приєднати свою садибну землю і перенести сюди будівлі, утворюючи «хутір». При цьому селяни могли скористатися допомогою Селянського поземельного банку, який кредитував купівлю землі і допомагав створити хутірні та відрубні господарства;

подолати кризу сільськогосподарського перевиробництва – ні, оскільки економічна криза 1900–1903 рр. в Російській імперії на момент упровадження реформи вже була подолана;

ліквідувати церковне та монастирське землеволодіння – ні, оскільки остаточну секуляризацію в Росії провели більшовики. Відповідно до Декрету про землю (1917 р.) були конфісковані всі землі, які перебували у власності духовенства (близько 3 млн десятин);

зміцнити соціальну опору самодержавства на селі – так, оскільки Столипінська реформа була спрямована, перш за все, на допомогу заможному селянству, яке замість занепалого дворянства перетворювалося на нову соціальну опору режиму на селі.

Відповідь: 1, 4, 7.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Петро Конашевич-Сагайдачний.

Гетьман П. Конашевич-Сагайдачний уславився тим, що:

• сприяв відновленню вищої ієрархії православної церкви на українських землях. 
• очолював удалі морські походи козаків проти Османської імперії.
• знищив фортецю Кодак, збудовану поляками для контролю над Запорозькою Січчю.

Відповідь: 1, 2, 7.

ТЕМА: Стародавня історія України. Кочовики за раннього залізного віку. Заснування античних міст-колоній у Північному Причорномор’ї та Криму. Розселення скіфів.

Картосхема дає змогу

• 4. указати територію Боспорського царства – так, – оскільки на карті позначено Пантікапей, заштриховано території Керченського й Таманського півостровів, Східне Приазов’я, пониззя Кубані й дельта Дону;
• 5. окреслити територію Великої Скіфії – так, – оскільки на карті кольором виділено територію від верхів’їв Дністра на заході до пониззя Дону на сході, від Верхнього Подніпров’я на півночі до Кримських гір на сході. Ці межі загалом відповідають опису, здійсненому Геродотом;
• 6. указати напрямок походу перського царя Дарія I – так, – оскільки на карті позначено напрямок походу, який відповідає напрямку вторгнення армії перського царя Дарія І у Скіфію в 514 р. до н. е. (за іншими даними 513 pp. до н. е.) з метою її загарбання та включення її до складу Перської імперію;
• визначити торговельний шлях «із варяг у греки» – ні, – оскільки цей шлях пролягав від Балтійського моря Фінською затокою по р. Неві Ладозьким озером, далі р. Волховом, оз. Ільмень, р. Ловаттю, потім волоком човнами до Дніпра, р. Дніпро, потім Чорним морем уздовж західного берега до Царгорода. Жодного з цих елементів маршруту на карті не позначено.
• окреслити територію Антського царства – ні, оскільки ця держава займала територію між Дністром і Дніпром, на карті її кордони не нанесені;
• указати основний шлях грецької колонізації – ні, хоча на карті й позначено античні міста-держави Північного Причорномор’я та Криму (Тіра, Ольвія, Херсонес, Пантікапей), проте відсутнє зображення материкової й острівної Греції та напрямки переселення, яке йшло Чорним морем;
• визначити межі розселення племен трипільської культури – ні, – оскільки карта стосується хронологічно більш пізнього періоду – VI–V ст. до н. е., тоді як трипільська культура датується V–ІV тис. до н. е.;

Відповідь: 4, 5, 6.

ТЕМА: Післявоєнна відбудова і розвиток України в 1945 – початку 50-х років. Відбудова промисловості.

Україна в умовах десталінізації. Лібералізація суспільно-політичного життя УРСР в середині 1950–1960-х рр.; припинення масових репресій, реабілітація.

Україна в період загострення кризи радянської системи. Політико-ідеологічна криза радянського ладу в Україні (середина 1960 – початок 1980-х рр.).

Розпад Радянського Союзу і відродження незалежності України. Початок «перебудови».

 «Розвинений соціалізм» – поняття, пропагандистське кліше, офіційна назва, яка використовувалася для характеристики розвитку радянського суспільства середини 1970 – початку 1980-х рр. Уперше ввів в обіг «головний ідеолог» КПРС М. А. Суслов. Поняття виникло як потреба «позитивного пояснення» глибокої системної економічної, політичної та ідейної кризи Радянського Союзу, як спроба уникнення відкритого визнання історичної поразки радянської моделі «комунізму» та відмови від власних цілей, задекларованих у 1961 р. в Програмі КПРС – будівництво матеріально-технічної бази комунізму впродовж наступних 20 років.

«Політична реабілітація» – реабілітація жертв політичних репресій в СРСР та в УРСР, розпочалася після смерті Й. Сталіна. У період «хрущовської відлиги» насамперед було перевірено справи, сфабриковані у 1937–1938 рр., сотні тисяч несправедливо засуджених людей було реабілітовано. Процес реабілітації відбувався за ініціативи та під контролем КПРС та мав обмежений характер.

«Гласність» – політичний термін, що позначає політику максимальної відкритості в діяльності державних установ і свободу інформації. Основна складова політики перебудови, яку провадив М. Горбачов у другій половині 1980-х рр. в СРСР. Полягала в істотному ослабленні цензури та знятті існуючих у радянському суспільстві численних інформаційних бар’єрів. Уперше про гласність заговорили на XXVII з’їзді КПРС в 1986 р. Тоді основною її метою вбачалося звернення уваги людей на окремі «недоліки, слабкості та діри» існуючої господарської системи, з метою їх оперативного усунення. Однак незабаром гласність виходить за задані партією рамки й наприкінці 1980-х рр. утілюється в практично необмежену свободу слова.

«Відбудова» – поняття, що використовується для позначення періоду відновлення та розвитку народного господарства СРСР та УРСР після завершення Другої світової війни. Основне завдання повоєнної п'ятирічки було сформульовано Й. Сталіним у 1946 р. – відбудувати постраждалі райони країни, відновити довоєнний рівень промисловості та сільського господарства, а потім перевершити цей рівень у більш-менш значних розмірах.

Відповідь: 1 – Г; 2 – Б; 3 – А; 4 – В.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності. Польсько-радянська війна на території України.

Радянська модернізація України.

Україна під час Другої світової війни. Початок Великої Вітчизняної війни.

Україна в умовах десталінізації. Зміни в сільському господарстві.

Завдання передбачає опрацювання такого специфічного історичного джерела, як агітаційно-пропагандистський плакат. Перш за все, варто підкреслити, що агітаційний плакат за своєю природою є повідомленням. Але повідомленням, зробленим певною мовою, яка відрізняється від мови статті в газеті або мови роману чи повісті. Повідомленням зі своїм набором символів, навантажених певними смислами. Кожен плакат щось значить. Аби зрозуміти, що він значить, необхідно володіти мовою плаката. Але складність у тому, що, якщо навчання сприйняттю художньої мови – річ нормальна та необхідна, то відносно агітації зовсім навпаки. Її мову ніде не вивчають, вона є відомою, загальновживаною та інтуїтивно зрозумілою. Тому в агітації немає місця складним образам, які вимагають естетичного сприйняття, багатошарової інтерпретації. ЇЇ завдання – бути простою, зрозумілою, ефектною та ідеологічно впливати, переконувати свого адресата.

Своєрідним алгоритмом аналізу агітаційно-пропагандистського плакату є відповіді на запитання:

• Що вимагається визначити (ідентифікувати) за плакатом (персонаж, епоха, явище, процес, подія, рік події, тощо)?
• Які персонажі, предмети, речі, зображені на плакаті, пов’язані з предметом ідентифікації та дозволять його впізнати?
• Чи є на плакаті якась текстова інформація, яка допомагає здійснити ідентифікацію?

Предмети ідентифікації в завданні – події різних епох радянської історії. Мета ідентифікації – установлення послідовності створення плакатів.

На першому плакаті під гаслом «Кожен удар молота – удар по ворогу!» зображено робітника з молотом біля ковадла, від якого відлітають іскри-кулі (снаряди) та вражають чорного карлика з шибеницею й закривавленою сокирою в руках. Свастика, характерні вуса та зачіска дозволяють одразу впізнати образ А. Гітлера. Отже, цей плакат створено в роки Великої Вітчизняної війни (1941–1945 рр.).

На другому плакаті під гаслом «Вперед! За індустріалізацію країни, за колективізацію села!» зображено групу з робітників і селян на фоні заводу та колгоспу. Отже, плакат створено в роки радянської (сталінської) модернізації країни (1929–1938 рр.)

На третьому плакаті зображено двох життєрадісних, усміхнених доярок-колгоспниць, які несуть бідон з молоком. На плакаті є напис – «Із виробництва м’яса, молока та масла на душу населення наздоженемо Америку!», – виголошення якого та практичне втілення повязують з іменем Першого секретаря ЦК КПРС М. Хрущова. Отже, плакат створено за часів «хрущовської відлиги» (1956–1964 рр.).

На четвертому плакаті зображено червоноармійця, який лупцює маленького карикатурного персонажа («Поспішай панові доброго прочухана дати!»). На плакаті є також напис-нагадування – «Барона також не забудь!!!». В узагальненому вигляді плакат указує на перебіг подій радянсько-польської війни (1920–1921 рр.) та подій розгрому Червоною армією білогвардійських військ барона П. Врангеля в Криму (1920 р.).

Відповідь: 1 – Г; 2 – Б; 3 – А; 4 – В.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст. Ліквідація автономного устрою Гетьманщини. Діяльність Другої Малоросійської колегії. Ліквідація Запорозької Січі. Скасування козацького устрою на Слобожанщині.

• В – Скасування полкового устрою на Слобідській Україні (1765 р.). Це була одна з перших масштабних реформ Катерини II, яка перетворила козацькі полки на регулярні гусарські, а територію — на Слобідсько-Українську губернію.

• Г – Утворення Другої Малоросійської колегії (1764 р.). Хоча указ про її створення з'явився у листопаді 1764 року (після відставки К. Розумовського), її активна діяльність щодо ліквідації автономії Гетьманщини розгорнулася паралельно і тривала до 1786 року. (У тестах цей захід зазвичай іде одразу після скасування гетьманства).

• Б – Остаточна ліквідація Запорозької Січі (1775 р.). Війська під командуванням генерала Текелі зруйнували Нову (Підпільненську) Січ, що поклало край існуванню козацького самоврядування на півдні.

• А – Закріпачення селян Лівобережної та Слобідської України (1783 р.). Указ Катерини II від 3 травня 1783 року юридично заборонив селянам переходити від одного власника до іншого, що стало фінальним акордом у соціальній уніфікації українських земель з імперськими стандартами.

Відповідь: 1 – Г; 2 – В; 3 – Б; 4 – А.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Правління Ярославичів. Монгольська навала на південно-західні землі Русі.

Послідовність подій, описаних в уривках з історичних джерел:

1-Г (1068 р.): Поразка Ярославичів на річці Альта від половців. Це перша велика зіткнення з половцями після смерті Ярослава Мудрого.

​2-В (1097 р.): Любецький з'їзд князів (за ініціативи Володимира Мономаха), скликаний для припинення міжусобиць. Відбувся після тривалого періоду боротьби з половцями та внутрішньої боротьби.

3-Б (1223 р.): Половці просять допомоги у руських князів перед спільною битвою проти монголів на річці Калка. Це був перший великий контакт руських князів з монголами.

4-А (1240 р.): Монгольська навала (війська Батия) на чолі з Данилом, взяття Києва та наступ на Галицько-Волинське князівство. Це найпізніша подія.

Відповідь: 1 – Г; 2 – В; 3 – Б; 4 – А.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації. Реформування управління економікою.

Україна в період загострення кризи радянської системи. Стан сільського господарства.

Розпад Радянського Союзу і відродження незалежності України. Початок «перебудови». Зміст та основні напрями політики «перебудови» Соціально-економічна ситуація в УРСР.

Україна в умовах незалежності. «Торговельні війни» з Росією.

Ключові в першому джерелі словосполучення-маркери – «частина підприємств місцевого значення перейшла у підпорядкування обласних рад депутатів», «місцеві органи влади одержали широкі права» – дозволяють стверджувати, що в уривку йдеться про заходи, здійснені в ході реорганізації управління господарством у період «відлиги».

Ключові в другому джерелі словосполучення-маркери – «економічне протистояння», «внесення митною службою Росії», «призвело до блокади поставок товарів з України до Росії» – дозволяють стверджувати, що  в уривку йдеться про перебіг подій так званих «торговельних війн» з Росією часів незалежності.

Ключові в третьому джерелі словосполучення-маркери – «винних у порушенні антиалкогольного законодавства», «у Закарпатті та в Криму знищили виноградники унікальних сортів» – дозволяють стверджувати, що в уривку наведено деякі з комплексу урядових заходів щодо зниження споживання алкоголю серед населення в період 1985–1987 рр., на самому початку епохи «перебудови».

Ключові в четвертому джерелі словосполучення-маркери – «Продовольча програма», «скоротити імпорт продовольства з капіталістичних країн» – дозволяють стверджувати, що уривок стосується державної програми, прийнятої в СРСР у 1982 р. на Пленумі ЦК КПРС для подолання товарного дефіциту в країні. Програма була розрахована на період 1982–1990 рр. та повинна була інтенсифікувати виробництво у сфері сільського господарства і поліпшити ситуацію з продовольчим постачанням в СРСР. Отже, цей уривок належить до періоду «застою».

Відповідь: 1–Б, 2–Д, 3–Г, 4–В.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики.

Українське національне відродження 20-х рр. М. Хвильовий (Фітільов), Л. Курбас, М. Бойчук, О. Довженко.

На першому фото зображено Миколу Хвильового – прозаїка, поета, публіциста, засновника літературних об’єднань «Гарт» (1923), «Урбіно» (1924), «ВАПЛІТЕ» (1926).

Друге фото належить Михайлові Бойчуку – митцю-монументалісту, графіку, фундатору новаторської художньої школи в українському мистецтві 1920-х рр.

На третьому фото – Олександр Довженко – письменник, фундатор національного кінематографа, автор кінофільмів «Звенигора», «Арсенал», «Земля».

На четвертому – Лесь Курбас – актор, режисер, новатор українського театру, керівник мистецького об’єднання «Березіль».

Відповідь: 1–Г, 2–Б, 3–А, 4–В.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Поширення на Україну російського та польського суспільних рухів. Розвиток національного руху. Програмні засади та діяльність Кирило-Мефодіївського братства

Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Діяльність «Руської трійці». Діяльність Головної руської ради (ГРР).

Правильна відповідність між організаціями та їхніми програмними цілями:

1 – Г (Кирило-Мефодіївське братство) Програма братства («Книга буття українського народу») передбачала скасування кріпацтва, повалення самодержавства та об'єднання всіх слов'янських народів у рівноправну демократичну федерацію з центром у Києві.

2 – В («Руська трійця») Головною метою гуртка М. Шашкевича було культурне відродження: довести, що мова галицьких селян є повноцінною літературною мовою, та підкреслити єдність українців по обидва боки кордону.

3 – Д (Головна руська рада) Як перша українська політична організація, ГРР під час «Весни народів» вимагала від австрійського уряду вільного розвитку української мови та адміністративного поділу Галичини на українську (східну) та польську (західну) частини.

4 – Б («Південне товариство» декабристів) Програма П. Пестеля («Руська правда») була радикальною: повалення монархії шляхом військового перевороту, встановлення унітарної республіки (без федералізму) та звільнення селян.

Відповідь: 1–Г, 2–В, 3–Д, 4–Б.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст. Зовнішньополітична діяльність уряду Б. Хмельницького.

Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. Ухвалення Гадяцьких пунктів. Поділ Гетьманщини. Чигиринські походи турецько-татарського війська.

1-А Чигиринські походи турецько-татарських військ.

Знелюднення частини Правобережної України, руйнація козацької столиці

2-В Укладення Андрусівського договору (1667 р.)

Поділ території Гетьманщини між Річчю Посполитою та Московським царством

3-Г Підписання Віленського перемир’я (1656 р.)

Пошук Б. Хмельницьким нових союзників у боротьбі з Річчю Посполитою

4-Б Ухвалення Гадяцьких пунктів (1658 р.)

Початок війни Московського царства проти Гетьманщини

Відповідь: 1–А, 2–В, 3–Г, 4–Б.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст. Зовнішньополітична діяльність уряду Б. Хмельницького.

1 Г. 60000 реєстрових козаків, царські грамоти на вольності.

Березневі статті (Угода з Московським царством). (1654 р.)

2 В. Козаки лише у Київському воєводстві, без Брацлавського та Чернігівського. 

Білоцерківський договір (Обмеження після поразки під Берестечком). (1651 р.)

3 Д. Союз із королем Швеції та князем Трансільванії проти Польщі.

Раднотський договір (Міжнародний договір про поділ Речі Посполитої). (1656 р.)

4 Б. Київське, Брацлавське та Чернігівське воєводства – козацька територія; Чигирин при булаві.

Зборівський договір (Перше офіційне визнання автономії). (1649 р.)

Відповідь: 1–Г, 2–В, 3–Д, 4–Б.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у IX–XIV ст. Розвиток суспільно-політичного та господарського життя Київської Русі. Становище представників різних соціальних станів.

1-Г. Ізгої — особи, які втратили зв'язок зі своєю соціальною групою (громадою) і з різних причин (наприклад, через розорення, викуп на волю або смерть батька-священика) втратили свій соціальний статус. Вони були відносно вільною, але безправною верствою, часто переходили на службу до князів.

2-А. Бояри — представники правлячого стану, великі землевласники, які формували старшу дружину князя та обіймали найвищі посади в управлінні державою.

3-Б. Смерди — особисто вільні селяни-общинники, які володіли власним господарством і землею, але несли повинності на користь князя (держави). Вони становили основну масу населення.

4-Г. Закупи — тимчасово залежні селяни, які через бідність або лихо брали позику (купу) в землевласника і мусили її відпрацьовувати (закуповуватися). Після повернення боргу вони відновлювали свою свободу.

Відповідь: 1–Г, 2–А, 3–Б, 4–В.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності. Угода про асоціацію з Європейським Союзом (ЄС).

Одним із можливих шляхів пошуку правильної відповіді в завданні є шлях установлення послідовності зазначених подій у проміжку часу від 1991 р. до 2014 р., спираючись на знання основних етапів долучення України до європейських і світових інституцій.

Найбільш активно українська дипломатія діяла в цьому напрямку в першій половині 1990-х рр. Прагнення України до євроатлантичної та європейської інтеграції наочно проявилося в 1994 р., коли вона стала першою країною Співдружності Незалежних Держав, яка приєдналась до програми «Партнерство заради миру», і 1995 р., коли Комітет міністрів РЄ одностайно ухвалив резолюцію про запрошення України стати 37-м членом організації і приєднатися до її Статуту, а Верховна Рада України прийняла Закон України про приєднання до Статуту Ради Європи. Наступним важливим дипломатичним проривом, але в економічній царині, стало приєднання України до Світової організації торгівлі. У 2008 р. Україна стала 152-м офіційним членом організації, ратифікувавши Протокол про вступ до СОТ. Угода про асоціацію України з ЄС – угода, зміст якої розроблено конкретно для України і яка мала замінити угоду про партнерство та співробітництво та відкрити Україні шлях до політичної асоціації та економічної інтеграції. Підписання Угоди про асоціацію між Європейським Союзом і Україною планувалося в 2013 р на 3-му саміті ЄС «Східне партнерство» у Вільнюсі, але не відбулося. Політичну частину угоди було підписано 21 березня 2014 р., економічну частину — 27 червня 2014 р.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності. Соціально-економічне життя.

Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дозволяють отримати уявлення про думки та настрої людей у певний час. Карикатури коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Однак слід пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні позиції, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, нерідко спираючись на певні стереотипи. Тому слід особливу увагу звертати на правила інтерпретації та аналізу карикатури.

Загалом інтерпретація й аналіз передбачають відповіді на такі запитання:

• Які персонажі, предмети, речі, зображено на карикатурі?
• Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображає карикатура?
• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подає карикатура?
• Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
• Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
• Чи спотворені реальні історичні події карикатурою?

Відповідно до умови завдання, карикатура присвячена розвитку підприємництва в незалежній Україні. До речі, про це й свідчить напис «бізнес» на підставці для колеса. У колесі карикатурист зобразив спітнілого чоловіка, який важко, з шумом дихає внаслідок бігу. У такий спосіб карикатурист візуалізує загальновідомий вислів-фразеологізм «крутитися як білка в колесі», акцентуючи увагу глядача на його негативному значенні – людина щось робить, працює, але анітрохи не просувається вперед у своїй діяльності. Для підсилення саме такого сприйняття глядачем «роботи» бізнесмена карикатурист зобразив основу колеса у вигляді друкарського символу (§), який вживається для позначення параграфа в документах та зазвичай асоціюється з бюрократією. Таким художнім прийомом автор додає асоціації негативного забарвлення, підкреслюючи неефективність роботи установ, паперову тяганину, безвідповідальність чиновників, зосереджених на формальних правилах, застарілих нормах, що перешкоджають продуктивному вирішенню нагальних справ.

Таким чином, здійснений опис-аналіз поданої карикатури дає підстави стверджувати, що правильним варіантом відповіді в завданні є варіант «значні бюрократичні обмеження організації та ведення бізнесу».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу і відродження незалежності України. Акт проголошення незалежності України.

Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді.

Варіант відповіді "усунення В. Щербицького від влади в УРСР" є неправильним, оскільки на момент заколоту В. Щербицький не обіймав жодної партійної або державної посади в республіці. Ще в 1989 р. пленум ЦК КПУ звільнив його з поста першого секретаря Компартії України у зв’язку з похилим віком.

Варіант відповіді "негайний вихід КПУ зі складу КПРС" також є неправильним. Партійні функціонери КПУ повністю підтримали путчистів. Масові видання «Радянська Україна», «Робітнича газета», «Сільські вісті», «Правда Украины» три дні друкували матеріали ГКЧП в повному обсязі. Не було жодним словом сказано про неконституційність ГКЧП, навпаки – йшлося про наведення дисципліни, посилення охорони режимних об’єктів, посилення контролю за діяльністю ЗМІ та використанням копіювальної техніки (чого якраз і вимагав ГКЧП). Коментарі та інтерв’ю мали лояльно-пафосний характер: «Країна живе надією і тривогами».

Інший варіант відповіді – "підписання УРСР нового союзного договору" – також слід відкинути як неправильний. Після провалу путчу ГКЧП М. Горбачов намагався владнати внутрішньополітичну ситуацію шляхом підписання нового договору з союзними республіками. Проте представники УРСР відмовилися підписувати союзний договір. Держава мала на це підстави, оскільки 24 серпня 1991 р. Верховна Рада УРСР ухвалила Акт проголошення незалежності України: «Виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла була над Україною в зв’язку з державним переворотом у СРСР…», який давав можливість надалі вирішувати свою політику самостійно.

Таким чином, правильний варіант відповіді в завданні – проголошення незалежності України.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна у період загострення кризи радянської системи. Культура і духовне життя. С. Параджанов.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Увідповіднюємо отриману інформацію з кожним запропонованим варіантом відповіді. Отже, на фото зображено чоловіка доволі характерної зовнішності з правильними рисами обличчя – високе відкрите чоло, чорні густі брови, широко розставлені, темні очі з трохи приспущеними куточками, густа коротка борода з сивиною. Отримана інформація дозволяє встановити, що на фото зображено С. Параджанова – кінорежисера, автора фільмів «Тіні забутих предків», «Колір гранату».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи. Стан промисловості та сільського господарства.

У завданні йдеться про період 1970-х – початку 1980-х рр. в історії УСРР. Слід визначити одну з особливостей  економічного розвитку, притаманних саме цьому періоду історії республіки.

Зазначені в умові завдання роки дають підстави стверджувати, що йдеться про період так званого «застою» – ретроспективна назва одного з останніх періодів існування радянської економічної та політичної системи, коли в суспільстві складалися передумови глибокої системної кризи, які врешті призвели до краху радянської економіки та політичного розпаду СРСР. Економічним змістом періоду застою було поступове просування до колапсу, починаючи з 1970-х рр. можливості екстенсивного розвитку вичерпалися. Так, якщо у 8-й п’ятирічці (1965–1970 рр.) національний дохід щороку зростав у середньому на 7,5%, то в дев’ятій (1971–1975 рр.) – вже на 5,8%, а в десятій (1976–1980 рр.) – лише на 3,8%. Крім того, в умовах світової науково-технічної революції відставання СРСР ставало дедалі безнадійнішим. Радянська економічна модель не сприяла інтенсифікації виробництва та впровадженню досягнень науково-технічної революції через свою надмірну мілітаризацію, централізацію й командно-адміністративну жорсткість.

Таким чином, правильний варіант відповіді в завданні – прогресуючий занепад у рамках загальносоюзної економіки.

Відповідь – А.

ТЕМА: Післявоєнна відбудова і розвиток України в 1945 – початку 50-х років. Адміністративно-територіальні зміни.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції поставленого до неї запитання.

Другий. Установлюємо відповідність отриманої інформації з карти з кожним запропонованим варіантом відповіді. Оскільки на карті нанесено міста Ужгород і Мукачеве, то це дозволяє стверджувати, що заштрихована територія – Закарпаття. Після розпаду Австро-Угорської імперії за Сен-Жерменським (1919 р.) і Тріанонським (1920 р.) договорами Закарпаття було включено до складу Чехословаччини. У 1939 р. територія Закарпаття була окупована Угорщиною. У листопаді 1944 р. в Мукачеві відбувся І З`їзд народних комітетів Закарпатської України, який одностайно ухвалив Маніфест про возз’єднання Закарпатської України з УРСР і вихід зі складу Чехословаччини. У червні 1945 р. до Москви прибула чехословацька урядова делегація для переговорів з радянським урядом щодо подальшої долі Закарпатської України. 29 червня було укладено договір, за яким Закарпатська Україна «возз’єднується в згоді з бажанням, виявленим населенням Закарпатської України,.. зі своєю споконвічною батьківщиною – Україною і включається до складу Української Радянської Соціалістичної Республіки». Кордон між Словаччиною та Закарпаттям від 29 вересня 1938 р. (тобто до Мюнхенської конференції) оголошувався кордонами між СРСР та ЧСР.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни. Депортація кримських татар та інших народів Криму.

Джерелом у завданні є діаграма, на якій відображено (у %) національний склад Криму в 1939 та 1959 р. Вимагається визначити причину відображених змін.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на діаграмі, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, 1939 р. переважну більшість населення Криму становили росіяни, кримські татари, українці, євреї, німці, греки, болгари та вірмени. У 1959 р. на півострові мешкали лише росіяни, українці та євреї. Зникнення одних народів (кримських татар, німців, греків, болгар, вірмен) і зростання питомої ваги інших (росіяни, українці) можна пояснити лише певними міграційними процесами.

Увідповіднення отриманої інформації з кожним варіантом відповіді на основі розуміння сутності запропонованих понять дає змогу визначити, що десталінізація та розкуркулення є неправильними варіантами відповіді, оскільки вони не стосуються міграційних процесів. Десталінізація – процес часткової трансформації державно-політичної системи СРСР, який супроводжувався подоланням культу особи Й. Сталіна, ліквідацією наслідків його репресивної політики та частковим відновленням законності й правопорядку. Розкуркулення – репресивні заходи, які в адміністративному порядку масово застосовувалися в 1930-х рр. місцевими органами виконавчої влади за політичними, класовими, соціальними та майновими ознаками проти селянства в районах суцільної колективізації.

Трудова еміграція – пересування особи з метою тимчасового працевлаштування, що супроводжується перетинанням державного кордону – також не може бути правильною відповіддю в завданні, оскільки є соціально-економічним явищем, пов’язаним із обмеженими можливостями знайти гідну, високооплачувану роботу на батьківщині.

Лише варіант "депортація" – примусове переселення, вигнання чи висилка з постійного місця проживання окремих осіб чи народів – відповідає змісту діаграми. Дійсно, 11 травня 1944 р. Державний комітет оборони (ДКО) СРСР прийняв постанову № 5859 про виселення кримських татар із Криму до Узбекистану та сусідніх з ним районів Казахстану й Таджикистану. Основна фаза насильного переселення тривала впродовж 18–20 травня 1944 р. Офіційною причиною насильницького переселення стало звинувачення всього кримськотатарського народу в державній зраді, «масовому винищенні радянських людей» і колабораціонізмі – співпраці з нацистськими окупантами. Відповідно до постанови ДКО СРСР від 2 червня 1944 р. одночасно з кримськими татарами з Криму виселяли «німецьких посібників з числа греків, вірмен і болгар». Вірменам і болгарам інкримінувалося активне співробітництво з окупантами, грекам – заняття дрібною промисловістю та торгівлею з німцями. Операція з виселення тривала впродовж 27–28 червня 1944 р. Загалом у травні–червні 1944 р. з Криму було виселено 225 тис. осіб.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни. Установлення нацистського окупаційного режиму.

По-перше, ключові в джерелі словосполучення-маркери – «встановили свою владу до річки Буг», «від Дністра до Бугу» – дозволяють стверджувати, що в уривку йдеться не тільки про Бессарабію, а й Одеську, південні райони Вінницької та західні – Миколаївської областей. Таким чином, запропонований у завданні варіант – Бессарабія – є неправильною відповіддю, оскільки в уривку йдеться про географічно значно ширший регіон.

По-друге, ключові в джерелі словосполучення-маркер – «німецько-румунські загарбники», «запанувала румунська нагайка» – дозволяють стверджувати, що в уривку йдеться про землі, які перебували під контролем Румунії. Румунія, будучи союзницею Німеччини та беручи безпосередню участь у війні проти СРСР, претендувала на свою частину «окупаційного пирога». Формально такі претензії було оформлено румунсько-німецьким договором, підписаним 30 серпня 1941 р. в Бендерах. На підставі договору на землях «від Дністра до Бугу» було запроваджено тимчасову румунську цивільну управу та створено окрему адміністративно-політичну одиницю – Трансністрію. Саме ця румунська географічна дефініція й маркує регіон між течіями річок Дністер і Південний Буг, який раніше входив до складу Османської імперії. Правильність міркувань підтверджуються й тим, що ані Північна Буковина, ані Марморощина географічно не належать до межиріччя Дністра й Південного Бугу. Північна Буковина охоплює Буковинське Прикарпаття та Хотинську височину між середньою течією Дністра та витоками Сучави у долинах верхньої течії Прута та Серету. Марморощина – історична область у Карпатах у долині Тиси.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни. Діяльність ОУН. Утворення УПА.

На передньому плані зображено вояка, який, стоячи на прапорі із зображенням серпа та молота, однією рукою тримає зброю, іншою – прапор із зображенням тризуба та написом «Воля народам – воля людині!». На другому плані плаката зображено багатоповерхову цегляну будівлю із заґратованими вікнами, на якій написано «СССР – тюрма народів». Крім того, зображено людину із сокирою, яка трощить двері будівлі. Таким чином, зображення поваленого прапору з емблемою Радянського Союзу дозволяє виключити як можливі правильні відповіді варіанти, у яких ідеться як про розгортання радянського партизанського руху, так і про радянізацію західних областей України. Запропонований варіант щодо установлення незалежності Карпатської України не відповідає загальні тематиці плаката.

Єдиним можливим правильним варіантом відповіді в завданні є варіант Б. Плакат пропагував мету боротьби Української повстанської армії.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі. Українські землі в складі Польщі. Економіка українських земель.

Ключові в джерелі слова-маркери – «“осадження” колоністів на Східних кресах» – дозволяють стверджувати, що в уривку йдеться про заходи, здійснювані урядом Польщі в міжвоєнний період. Саме в цій країні з метою інкорпорації новоприєднаних територій Західної України та Західної Білорусі влада заохочувала переселення на ці землі офіцерів, солдатів у відставці, членів їх сімей, а також цивільних добровольців з числа етнічних поляків. Осадники з числа військових мали можливість безкоштовно отримати до 45 га землі, а переселенці-добровольці – придбати землю за пільговою ціною в кредит на 30 років зі звільненням від оплати у перших 5 років володіння.

Відповідь – А.

ТЕМА: Радянська модернізація України. Суспільно-політичне життя. Масові репресії.

Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді. Варіантами відповіді є такі події:

• справа «Спілки визволення України» – показовий процес, сфабрикований органами держбезпеки УРСР наприкінці 1920-х рр., на якому викривалася вигадана антирадянська організація серед української наукової, творчої та церковної інтелігенції;
• «Шахтинська справа» – перший політичний процес в СРСР над «шкідниками», під час якого в 1928 р. засуджено велику групу керівників вугільної промисловості Донбасу;
• Голодомор – акт геноциду українського народу, здійснений партійно-радянським керівництвом СРСР та УСРР у 1932–1933 рр. шляхом організації штучного масового голоду, що призвів до багатомільйонних людських втрат у сільській місцевості на території УСРР та Кубані, переважну більшість населення якої становили українці;
• «Закон про п’ять колосків» – народна назва репресивного закону – Постанови ЦВК і РНК СРСР «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперації та зміцнення суспільної (соціалістичної) власності» від 7 серпня 1932 р., – який передбачав як захід судової репресії за розкрадання майна розстріл із конфіскацією або позбавлення волі від 10 років.

Аналіз запропонованих варіантів відповіді та зіставлення їх із загальновідомими фактами біографії Сергія Єфремова – літературний критик, історик літератури, академік Української Академії Наук (з 1919 р.), віце-президент ВУАН (з 1922 р.) – дає можливість визначити правильну відповідь

Відповідь – Г.

ТЕМА: Радянська модернізація України. Радянська модернізація в Україні. Сутність політики форсованої індустріалізації в Україні.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «експропріація непродуктивних класів», «зосередження доходів в руках держави», «дають можливість нагромадження в країні» – дозволяють стверджувати, що в уривку йдеться про джерела індустріалізації.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики. Політика «коренізації» в УСРР (українізація).

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати причиново-наслідкові зв’язки на основі розуміння сутності змін, зазначених у його умові. Крім того, в умові вказані хронологічні рамки цих змін: з 1925 р. по 1930 р.

Зростання кількості шкіл з українською мовою викладання саме в зазначений період дозволяє стверджувати, що ці зміни стали результатом здійснення в республіці політики «українізації» – запровадження української мови в школі, пресі, закладах культури й установах партійно-державного апарату. Українізація була складовою більш масштабної політики – «коренізації» – «вкорінення» радянської влади на «окраїнах» шляхом залучення представників титульного населення республік і автономій до місцевого керівництва.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики. Неп в УСРР. Неп та її складові, процес стабілізації економічного і соціального життя в Україні.

В завданні йдеться про період нової економічної політики в історії УСРР. Необхідно визначити одну з характерних рис соціально-економічного життя, притаманних саме цьому періоду розвитку країни.

Нова економічна політика (неп) – економічна політика більшовиків, що прийшла на зміну політиці «воєнного комунізму» та базувалася на впровадженні елементів ринкової економіки. Стрижнем політики «воєнного комунізму» було забезпечення в умовах війни Червоної гвардії та Червоної армії продовольством та іншими необхідними ресурсами. Механізмом її реалізації стала так звана «продрозкладка» – система примусової заготівлі сільськогосподарських продуктів, яка зобов’язувала селян здавати державі за твердими цінами надлишки (понад встановлені норми на особисті і господарські потреби) хліба та інших продуктів. Проводилася органами Наркомпроду, продзагонами, за участі частин Червоної армії, спільно з комбідами та місцевими Радами. Спочатку продрозкладка поширювалася лише на хліб і фуражне зерно, згодом нею було охоплено картоплю та м’ясо, а до кінця 1920 р. – всі сільськогосподарські продукти та всі види сировини тваринного й рослинного походження. Продрозкладка паралізувала розвиток сільського господарства, скоротивши виробництво зерна (на 40%). Катастрофічне становище в економіці призвело до різкого зростання невдоволення більшовиками, що вилилося у військові заколоти, великі робітничі страйки та селянські повстання, які у 1921 р. охопили майже всю територію України. Хоча влада й нещадно придушувала ці повстання, більшовики, заради збереження влади, змушені були визнати провал політики «воєнного комунізму» й піти на поступки, особливо селянам. Декретом ВЦВК від 23 березня 1921 р., ухваленим на підставі вирішень X з’їзду РКП(б), продрозкладку була скасовано та замінено продподатком, який був удвічі нижчим. Настільки значне послаблення дало стимул до розвитку сільськогосподарського виробництва втомленому від війни селянству.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності. Гетьманський переворот і утворення Української Держави.

Ключове в джерелі словосполучення-маркер («Українська Держава»), зображення державних символів (тризуба та козака з мушкетом) дозволяють стверджувати, що печатку використовували для скріплення документів у період існування Української Держави гетьмана П. Скоропадського, що заступила Українську Народну Республіку внаслідок державного перевороту. Існувала від 29 квітня до  14 грудня 1918 р.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українська революція. Політика Української Центральної Ради в умовах загострення конфлікту з Тимчасовим урядом.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати причиново-наслідкові зв’язки на основі знання перебігу подій, пов’язаних зі збройним виступом самостійників у Києві в липні 1917 р.

Перш за все, завдання вимагає розуміння сутності поняття «самостійники». Отже, самостійники – узагальнювальна назва членів і прихильників Українського військового клубу імені гетьмана Полуботка, створеного М. Міхновським під час Української революції, що мав на меті українізацію військових частин, дислокованих на території України, і розбудову українських збройних сил. Варто підкреслити, що проблема створення національного війська з самого початку стала своєрідним вододілом серед українських політичних сил. У підходах до його створення склалися дві абсолютно протилежні концепції. Товариство полуботківців на чолі з М. Міхновським вважало, що військовий рух необхідно використати для створення сильної національної армії, яка зможе стати головною запорукою самостійності України. Соціалістична більшість Української Центральної Ради українську державність зводила лише до автономії України в складі федеративної Росії й тому заперечувала необхідність творення національної армії, обстоюючи ідею заміни постійного війська народною міліцією.

У червні 1917 р. силами клубу імені Полуботка сформовано Другий український козачий полк імені гетьмана Павла Полуботка. 3 липня 1917 р. Рада ухвалила Другий Універсал, що став явним кроком назад у порівнянні з Першим Універсалом, і відображав компроміс між Центральною Радою та Тимчасовим урядом щодо майбутньої автономії України. У відповідь на такий крок полуботківці вдалися до спроби військового заколоту, намагаючись змусити Центральну Раду негайно проголосити незалежність України. Вийшовши з казарм, полк здобув арсенал і частину центру Києва. Проте до такого рішучого кроку в питанні державотворення Центральна Рада не була готова, сподіваючись досягти політичним шляхом хоча б автономії для України, і виступ самостійників не підтримала. Володимир Винниченко віддав наказ роззброїти повстанців. 6 липня повстанці склали зброю, а полк згодом відправили на Румунський фронт.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українська революція. Революційні події в Україні у 1917 – на початку 1918 р. М. Грушевський.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «приїзд професора М. Грушевського», «ужиті заходи зі звільнення Шептицького», «відновлюється товариство “Просвіта”» – свідчать, що в повідомленні йдеться про події, які відбулися на початку Української революції.

На початку березня 1917 р. члени Тимчасового комітету Державної думи Російської імперії прийняли від Миколи ІІ акт про зречення та сформували Тимчасовий уряд. Упродовж наступних днів на території України практично були ліквідовані органи царської адміністрації, виконавча влада перейшла до призначених Тимчасовим урядом губернських і повітових комісарів. Як і в Росії, в Україні почали формуватися Ради об’єднаних організацій, а також Ради робітничих і солдатських депутатів. 4 березня 1917 р. в Києві засновують Українську Центральну Раду, яка заочно обрала М. Грушевського головою. Викликаний телеграмою, 13 березня він повертається з Москви до Києва.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні. Позиція українських політичних сил західноукраїнських земель щодо війни.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «перемога Австро-Угорської монархії буде нашою перемогою», «на руїнах царської імперії зійде сонце вільної України» – дозволяють стверджувати, що цитована відозва належить Головній українській раді. Саме ця організація з початком Першої світової війни зайняла відверто проавстрійську позицію та вбачала у виборені державної самостійності України основну мету своєї діяльності.

Революційна українська партія – перша політична партія Наддніпрянської України, заснована в 1900 р. в Харкові діячами студентських громад – ще до початку війни еволюціонувала в Українську соціал-демократичну робітничу партію.

Товариство українських поступовців – позапартійна політична й громадська організація – зайняло нейтральну позицію щодо війни та воюючих сторін і виступало «за демократичну автономію України, гарантовану також федерацією рівноправних народів».

Карпато-руський визвольний комітет, створений у Києві галицькими діячами москвофільського напряму, закликав своїх земляків урочисто зустріти російську армію.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі на початку ХХ ст. Становище промисловості та сільського господарства. Розвиток кооперативного руху.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «товариство взаємного кредиту “Дністер” у Львові», «ціллю товариства є надання кредиту своїм членам» – дозволяють стверджувати, що йдеться про кооперацію – форму організації економічної діяльності людей і організацій для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних або соціальних потреб. Таким чином, рекламне оголошення свідчить про розгортання на західноукраїнських землях кооперативного руху.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ – початку ХХ ст. Піднесення української культури. Розвиток образотворчого мистецтва. С. Васильківський. Картина «Козаки в степу»

На репродукції картини зображено двох вершників, які, зупинивши коней, вслухаються в тишу безлюдного, випаленого сонцем степу. У міцних постатях – упевненість і гідність. Зображені зі спини, у легкому повороті вліво; попереду, на видноколі, блищить смуга Дніпра, праворуч – курган; над ними високе небо з хмарами. Невід’ємні від пейзажу, вони підсилюють його значущість. Вершники на сторожі. Їх статичність тимчасова й у будь-який момент може змінитися на рух. Це викликає певні асоціації, пов’язані з уявленням про неспокій, напруженість козацького життя. Спрямований вглиб, до горизонту, рух хмар, плавні, спокійні ритми просторових планів передають безмежність середовища, епічність пейзажу. Цим художник майстерно досягає внутрішнього заглиблення в простий сюжетний мотив (козаки на сторожі рідного краю), сутністю якого є ідея патріотизму.

Образ захисника рідного краю – озброєного козака-вершника в степу або групи козаків на сторожі, у кінному поході чи на відпочинку – є найхарактернішим для сюжетів картин С. Васильківського.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії на початку XX ст. Події революції 1905–1907 рр. в Україні.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «за рік після його оприлюднення діяло 15 українських видавництв», «поява газети “Хлібороб” у Лубнах», «поява української газети “Громадська думка” у Києві» – дозволяють припустити, що йдеться про документ, який уможливлювало появу друкованих засобів масової інформації, тобто стосувався свободи слова – права людини вільно висловлювати свої думки та погляди як в усній, так і в письмовій формі. Серед запропонованих варіантів відповідей таким документом є Маніфест від 17 жовтня 1905 р., який проголошував і надавав політичні права і свободи, як-от: свобода совісті, свобода слова, свобода зібрань, свобода спілок і недоторканність особи.

Маніфест від 19 лютого 1861 р. – узагальнювальний документ про скасування кріпосного права.

Циркуляр міністра внутрішніх справ П. Валуєва від 18 липня 1863 р. – таємне розпорядження до цензурних комітетів, у якому наказувалося призупинити видання значної частини книг, написаних «малоросійською», тобто українською мовою. Згідно з указом заборонялась публікація релігійних, навчальних і освітніх книг, однак дозволялась публікація художньої літератури.

Емський указ імператора Олександра ІІ від 18 травня 1876 р. – розпорядження, яким заборонялося ввозити з-за кордону та друкувати будь-які книги, написані українською мовою.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст. Діяльність «Південно-Західного відділу Російського географічного товариства».

Завдання спрямоване на перевірку розуміння сутності громадівського руху та знання напрямів діяльності Південно-Західного відділу Російського географічного товариства.

Отже, громади – національно-культурні осередки української інтелігенції, які малі на меті сприяти розвитку народної освіти, свободі літературного слова, поширенню національної ідеї, формуванню національної свідомості. Перша громада виникла в Санкт-Петербурзі. ЇЇ створили члени Кирило-Мефодіївського товариства, які наприкінці 1850-х рр. повернулися із заслання. Підтримуючи національне відродження, активно починає діяти інтелігенція. Виникають громади в Харкові, Полтаві, Чернігові, Одесі. Осередком національно-культурної роботи в 1870–1890-х рр. стала Київська – так звана «Стара Громада».

У лютому 1873 р. в Києві створено Південно-Західний відділ Російського географічного товариства, ідеологом і координатором якого виступав П. Чубинський. Членами-засновниками відділу стали громадівці, відомі вчені: історики В. Антонович, М. Драгоманов, етнограф П. Чубинський, етнолог Ф. Вовк, економіст М. Зібер, статистик О. Русов, літературознавці П. Житецький, К. Михайличук, правник О. Кістяківський. Відкриття відділу дозволяло не лише легалізувати більшу частину роботи, яку проводили громадівці, але й збільшити видавничі можливості, залучити до наукових досліджень широке коло науковців і аматорів в центрі та на місцях, а також заручитися підтримкою офіційних адміністративних установ. Основними формами роботи Відділу була організація етнографічно-статистичних експедицій, обробка матеріалів, зібраних в експедиціях, проведення засідань товариства, де обговорювалися питання з історії, етнографії, мови, права, географії краю. Про діяльність відділу Ф. Вовк писав, що «ми одержали лише те, на що за здоровим глуздом мали повне право: збиратись і відкрито займатись науковою діяльністю про Україну і для України».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст. Реформи 60–70-х рр. ХІХ ст. і процеси модернізації в Україні.

Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дозволяють отримати уявлення про думки та настрої людей у певний час. Карикатури коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Однак варто пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні позиції, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, нерідко спираючись на певні стереотипи. Тому варто звертати особливу увагу на правила інтерпретації й аналізу карикатури.

Загалом  інтерпретація й аналіз передбачають відповіді на такі запитання:

• Які персонажі, предмети, речі, зображено на карикатурі?
• Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображає карикатура?
• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подає карикатура?
• Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
• Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
• Чи спотворені реальні історичні події карикатурою?

Отже, карикатура, відповідно до умови завдання, присвячена Селянській реформі 1861 р. Бачимо селянина з плугом у загорожі. На стовпах огорожі карикатурист розмістив вказівники, які нібито зазначають напрямки руху селянина й символізують, що перед ним «усі дороги відкриті». Проте рушити з місця він не може, оскільки заважає колючий дріт загорожі. Це викликає подив у селянина (чухає потилицю). Поруч із загорожею карикатурист зобразив поміщика в образі огрядного чоловіка, який у правій руці за спиною тримає торбинку, найпевніше, із грішми. Вказівний палець лівої руки поміщика погрозливо-застережливо піднятий вгору.

Спираючись на знання основного змісту та перебігу Селянської реформи 1861 р., можна встановити, що карикатурист художніми засобами закцентував увагу на її результаті. Селянин, здобувши ряд особистих і майнових прав (вказівники на стовпах, що перед ним «усі дороги відкриті»), до укладання викупної угоди з поміщиком вважався «тимчасовозобов’язаним» і за користування наділом змушений був виконувати на користь поміщика старі повинності (загорожа з колючим дротом). Перехід з «тимчасовозобов’язаних» у «викупні» не давав селянинові права покинути свою ділянку (тобто обіцяної свободи), але значно збільшував тягар платежів. Викуп землі для переважної більшості селян розтягнувся на 45 років і був для них справжньою кабалою, оскільки вони не були в змозі виплачувати такі суми.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Л. Кобилиця. Форми соціального протесту населення.

Правильною відповіддю є підбурював селян до повстання.

Лук’ян Кобилиця був унікальною постаттю в історії українського руху. Його доля тісно пов'язана з революційними подіями 1848 року:

Він закликав селян не визнавати владу поміщиків, обирати власних старост і самовільно користуватися угіддями. Саме за цю «антидержавну» діяльність та організацію повстання його позбавили депутатського мандата, а пізніше заарештували.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. Покровський собор у Харкові. 1689.

На фото зображений Покровський собор у Харкові, який є найстарішою будівлею міста, що збереглася до наших днів.

• Це унікальний зразок українського (козацького) бароко кінця XVII століття.

• Собор є тризубним (трибанним), що є характерним для традиційного українського дерев'яного зодчества, але втіленим у камені.

• Зведений у 1689 році козаками Харківського полку на території Харківської фортеці. Він поєднує в собі риси народної архітектури та витонченість барокового декору.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Адміністративно-територіальний поділ українських земель.

Основною одиницею адміністративно-територіального поділу українських земель у складі Російської імперії на початку XIX ст. була губернія.

Наприкінці XVIII ст. (1796–1797 рр.) у Російській імперії було проведено адміністративну реформу, яка остаточно закріпила поділ на губернії, що залишався чинним протягом усього XIX століття.

Українські землі були поділені на 3 генерал-губернаторства, кожне з яких включало 3 губернії:

1. Київське (Південно-Західний край): Київська, Волинська, Подільська.

2. Малоросійське: Чернігівська, Полтавська (згодом додано Харківську).

3. Новоросійсько-Бессарабське: Катеринославська, Херсонська, Таврійська.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст. Закріпачення селян Лівобережної та Слобідської України.

Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст. Реформи 60–70-х рр. ХІХ ст. і процеси модернізації в Україні.

Панування кріпосницьких відносин в Наддніпрянській Україні припадає на період 1783-1861 рр.

Цей період охоплює час від офіційного запровадження кріпацтва на Лівобережній та Слобідській Україні до його повного скасування в Російській імперії.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половині ХVІІІ ст. Обмеження автономії Гетьманщини.

Правильна відповідь – утворення Першої Малоросійської колегії.

Колегія перебрала на себе адміністративне та фінансове управління Лівобережжям, розглядала судові апеляції та фактично дублювала владу гетьмана, поступово витісняючи його з управління державою.

Ця подія стала одним із найважливіших етапів наступу російського царизму на автономні права Гетьманщини в першій половині XVIII ст.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половині ХVІІІ ст. Гетьманування І. Мазепи.

З такою промовою І. Мазепа звернувся до своїх прихильників, пояснюючи причини укладення військового союзу зі Швецією.

Цей уривок є частиною знаменитої промови Івана Мазепи, яку наводить автор «Історії Русів». Гетьман виголосив її перед своїми сподвижниками у 1708 році, обґрунтовуючи рішення перейти на бік шведського короля Карла XII під час Північної війни.

У жовтні 1708 року Іван Мазепа підписав угоду з Карлом XII. Згідно з пізнішими домовленостями, Україна мала стати незалежною державою, а шведський король зобов'язувався захищати її від зазіхань Московії. Проте після поразки союзного війська під Полтавою (1709 р.) ці плани не були реалізовані.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. Гетьманування І. Самойловича.

Наведені слова, які докоряють гетьману за втрату Чигирина та Правобережної України на користь Османської імперії, а також заслання Петра Дорошенка, належать кошовому отаману Івану Сірку і адресовані гетьману Лівобережної України Івану Самойловичу.

Петро Дорошенко був гетьманом Правобережної України і наприкінці своєї кар'єри (у 1676 році) здав булаву Івану Самойловичу та присягнув на вірність московському царю. Самойлович, однак, не надав йому очікуваної підтримки, і Дорошенко був висланий до Москви у "вічну неволю".

Відповідь – Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст. Зовнішньополітична діяльність уряду Б. Хмельницького. Відносини Війська Запорозького з Молдовою.

Укладення династичного союзу між Військом Запорозьким і Молдавським князівством стало можливим завдяки перемозі козацького війська в Батозькій битві. (червень 1652 р.)

У червні 1652 року козацьке військо під проводом Богдана Хмельницького здобуло блискучу перемогу над армією Речі Посполитої під Батогом. Ця перемога не лише ліквідувала наслідки трагічного Білоцерківського договору (1651 р.), але й різко підняла міжнародний престиж Гетьманщини.

Після цієї демонстрації сили Василь Лупул погодився на шлюб, і династичний союз був укладений. У серпні 1652 року відбулося весілля.

Відповідь – В.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст. Зовнішньополітична діяльність уряду Б. Хмельницького. Відносини Війська Запорозького з Кримським ханством.

На початку Національно-визвольної війни українського народу (1648 рік) союзницею козацького війська була держава Кримське ханство.

На початку 1648 року Хмельницький уклав військово-політичний союз із Кримським ханом Іслямом III Ґераєм (так званий Бахчисарайський договір). Кримські татари на чолі з Тугай-беєм надали козакам необхідну кінноту.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Зміни в соціальній структурі українського суспільства.

В уривку з історичного джерела йдеться про реєстрове козацтво.

Уривок описує основні привілеї, які надавалися козакам, прийнятим на державну військову службу Речі Посполитої (реєстр) у другій половині XVI ст.

Реєстрове козацтво — це частина українського козацтва, яка перебувала на державній військовій службі уряду Речі Посполитої і була внесена до спеціальних списків (реєстрів).

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.). Здобутки архітектури. Верхній замок у Луцьку.

На фото зображено Верхній замок у Луцьку (Замок Любарта).

Зображена на фотографії фортифікаційна споруда з характерною домінуючою масивною в'їзною вежею (Стирова вежа) та високими мурами, що оточують внутрішній двір, є Луцьким замком. Це єдиний замок серед запропонованих варіантів, який має таку виразну в'їзну вежу у своїй композиції.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.). Соціально-економічне життя.

В уривку йдеться про зміст магдебурзького права.

Описані функції (запобігання сваркам у місті, захист сиріт і вдів, піклування про добробут громади, розсуджування спорів, пильнування обману в мірах і вагах) є прямими повноваженнями міської ради (магістрату), яка діяла на основі магдебурзького права.

• Магдебурзьке право надавало містам право на самоврядування, незалежне від феодалів. Його ключовим елементом був власний суд і адміністрація (Рада), які регулювали економічне життя (міри і ваги) та правопорядок у межах громади.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.). Входження українських земель до складу інших держав.

Подія, описана в уривку, стала наслідком Битви на Синіх Водах, яка відбулася у 1362 р.

1362 р. У цьому році відбулася Битва на Синіх Водах (на притоці Південного Бугу). У ній військо Великого князя Литовського Ольгерда розгромило трьох татарських князів (намісників Золотої Орди). Ця перемога призвела до звільнення від татарського панування Київщини та Поділля і їхнього приєднання до Великого князівства Литовського, що повністю відповідає змісту наведеного джерела.

Відповідь – А.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у IX–XIV ст. Розвиток культури Київської Русі.

У «Слові о полку Ігоревім» ідеться про один із походів руських князів на половців.

«Слово о полку Ігоревім» — це визначна пам'ятка давньоруської літератури, яка описує невдалий похід новгород-сіверського князя Ігоря Святославича проти половців у 1185 році. Основна ідея твору — заклик до руських князів припинити міжусобиці та об'єднатися для спільної боротьби проти кочової загрози (половців).

Відповідь – А.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Об’єднання Галицького та Волинського князівств.

Утворення князем Романом Мстиславовичем Галицько-Волинської держави відбулося наприкінці ХІІ ст.

Князь Роман Мстиславович об'єднав Галицьке та Волинське князівства в єдину державу у 1199 році. Оскільки 1199 рік належить до періоду з 1101 по 1200 рік, ця подія відбулася наприкінці XII століття.

Відповідь – В.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Князювання Ярослава Мудрого.

Безпосереднім наслідком битви, описаної в уривку з історичного джерела стало здобуття Ярославом великокняжого столу.

Уривок описує битву на річці Альті, яка відбулася у 1019 році. У цій битві князь Ярослав розбив війська свого брата Святополка Окаянного, який після смерті їхнього батька Володимира Великого захопив київський престол.

Ця перемога дозволила Ярославу зайняти Київ і утвердитися на великокняжому столі, поклавши кінець тривалій боротьбі за владу після смерті Володимира.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Зовнішньополітична діяльність Олега, Ігоря.

На картосхемі відображено походи київських князів Олега та Ігоря.

Стрілки на карті показують військові походи Олега та Ігора на Константинополь (Царгород), столицю Візантійської імперії, а також на міста Причорномор'я.

На початку свого існування Київська Русь об'єднала східнослов'янські племена, з центром у місті Київ, яке було осередком племені полян.

Князі Олег та Ігор заклали фундамент держави, розширивши її територію та уклавши вигідні торговельні договори з Візантією. Їхні походи на Константинополь були спрямовані на встановлення політичного та економічного впливу.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у IX–XIV ст. Розвиток господарського життя Київської Русі.

В уривку йдеться про торговельні операції часів Київської Русі.

У тексті згадуються типові експортні товари Київської Русі: пшениця, хутра, мед, віск.

Уривок також перераховує різні види грошових одиниць: гривна й куни — це давньоруські грошові одиниці, що використовувалися для внутрішніх розрахунків. 

Поєднання цих елементів (руських товарів і грошових одиниць з іноземними) чітко вказує на торгівельні операції Давньоруської держави.

Відповідь – В.

ТЕМА: Стародавня історія України. Поширення землеробства й скотарства на землях України.

Реконструкція, зображена на рисунку, відображає життя та побут трипільців. На рисунку зображено характерні елементи трипільської культури (ІV–III тис. до н. е.), яка існувала на території України, Молдови та Румунії. Це підтверджується такими деталями:

• Житло: Багатоповерхові будинки, зведені з дерева та обмазані глиною, є типовими для трипільських поселень. Часто вони були розташовані по колу.

• Гончарство: На передньому плані видно керамічний посуд зі складним спіральним орнаментом. Трипільська кераміка відома своєю вишуканістю та розписом.

• Господарство: Зображені поля з пшеницею та сільськогосподарські знаряддя вказують на землеробський спосіб життя, що був основою економіки трипільців.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Люблінська унія та її вплив на українські землі. Територіальні зміни, що відбулися внаслідок Люблінської унії, польські воєводства на українських землях та їхні центри.

Відповідність між пронумерованими на карті воєводствами Речі Посполитої та їхніми назвами

1-В. Руське воєводство: Охоплювало Галичину, з центром у Львові та містами Галич, Белз, Перемишль.

2-А. Волинське воєводство: Розташовувалося на Волині, з центром у Луцьку та містами Острог, Володимир.

3-Б. Київське воєводство: Найбільше за площею, охоплювало Наддніпрянщину. Центр — Київ (хоча фактично після козацьких повстань адміністративний центр часто переносили).

4-Г. Брацлавське воєводство: Розташовувалося на Східному Поділлі та Брацлавщині, з центрами у Брацлаві та Вінниці.

Відповідь: 1–В, 2–А, 3–Б, 4–Г.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни. Визволення України. Депортація кримських татар та інших народів Криму.

У даному випадку слід визначити події 1944 р., коли відбувалося завершення вигнання німецьких окупантів з України.

Відповідно правильні відповіді: Корсунь-Шевченківська наступальна операція радянської армії (січень–лютий 1944 р.); проведення депортації кримських татар (травень 1944 р.); визволення всієї території України від окупантів (жовтень 1944 р.).

Відповідь – 1 2 6.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності. Більшовицький режим в Україні.

Політика «воєнного комунізму» передбачала націоналізацію промисловості, запровадження загальної трудової повинності та продрозкладки (продрозверстки), заборону приватної торгівлі та згортання товарно-грошового обігу.

Відповідь – 2 5 6.

ТЕМА: Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.). Боротьба Польщі та Литви за Галицько-Волинську спадщину. Входження українських земель до складу інших держав.

Головними суперниками в боротьбі за галицько-волинську спадщину після смерті Юрія II Болеслава у 1340 р. були:

✅ 1. Велике князівство Литовське

✅ 2. Королівство Польща

✅ 6. Королівство Угорщина

Відповідь – 1 2 6.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Внутрішньо- та зовнішньополітична діяльність князя Святослава.

Про князя Святослава Ігоревича йдеться в уривках: 1, 3, 6.

• Уривок 1: «...на другий день посилає до імператора просити миру за такою умовою: [русичі] повинні віддати [візантійцям] Доростол...». Цей епізод описує завершення Балканських походів Святослава та його війну з Візантійською імперією. Святослав, після тривалої облоги в фортеці Доростол, змушений був укласти мирний договір із візантійським імператором.

• Уривок 3: «...одолів він хозар, і город їхній столицю Ітіль, і город Білу Вежу взяв...». Цей уривок описує розгром Хозарського каганату Святославом у 964–966 рр. 

• Уривок 6: «Прийшов [князь] у Переяславець. І послав до греків послів, говорячи: «Хочу йти на вас»...». Цей уривок свідчить про початок військової кампанії Святослава на Балканах. Його амбіції перенести столицю з Києва до Переяславця на Дунаї (одна з цитат літопису: "не любо мені сидіти в Києві, хочу жити в Переяславці на Дунаї...") стали причиною конфлікту з Візантією.

Відповідь – 1 3 6.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності. Польсько-радянська війна на території України.

Українська СРР в умовах нової економічної політики. Неп в УСРР. Відбудова народного господарства.

Радянська модернізація України. Радянська модернізація в Україні.

Україна під час Другої світової війни. Включення Західної України, Бессарабії та Північної Буковини до складу УРСР.

Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді. Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

Предмет ідентифікації в завданні – події, зображені/відображені на плакатах.

Перший плакат відображає радянську пропагандистку версію агресії СРСР проти Польщі («Визвольний похід»). – вересень 1939 р. (Маркери: «зображення Червоної армії з озброєнням кінця 1930-х років», «Гасло: «Подати руку допомоги братському народу Західної України та Західної Білорусії – наш священний обов’язок!»).

Другий плакат пропагує переваги політики непу, запровадженої в 1921 р. (Маркери: Гасла: «Продовольчий податок. Віддай місту частину врожаю, рештою – розпоряджайся сам»).

Третій плакат пропагує мету радянської індустріалізації, вказує на її переваги. Плакат належить до першої половини 1930-х рр. (Маркери: «П’ятирічку за 4 роки», «Ми знаходимося напередодні перетворення із країни аграрної в країну індустріальну»)

Четвертий плакат закликає на війну проти Польщі 1920 р. (Маркери: «На Польський фронт», «РКП» тощо).

Відповідь – Г Б В А.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації. Виникнення руху «шістдесятників», дисидентського руху наприкінці 1950 – початку 1960-х рр.

Україна в період загострення кризи радянської системи. Опозиційний рух.

Створення Л. Лук’яненком Української робітничо-селянської спілки – 1959 р.

Початок випуску В. Чорноволом «самвидавського» журналу «Український вісник» – 1970 р.

Заснування М. Руденком Української громадської групи сприяння виконання Гельсінських угод – 1976 р.

Участь В. Стуса в акції протесту в кінотеатрі «Україна» проти масових арештів дисидентів – 1965 р.

Відповідь – А Г Б В.

ТЕМА: Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. Гетьманування І. Виговського. Ухвалення Гадяцьких пунктів. Гетьманування П. Дорошенка, І. Самойловича. Чигиринські походи турецько-татарського війська. Укладення найважливіших угод між іноземними державами, що стосувалися українських земель.

Хронологічна послідовность подій другої половини ХVІІІ ст.:

Б Чигиринські походи турецько-татарських військ – 1677–1678 рр.

В Ухвалення Гадяцького договору – 1658 р.

А Проголошення П. Дорошенка гетьманом усієї козацької України – 1668 р.

Г Укладення Бахчисарайського мирного договору між Московією та Османською імперією – 1681 р.

Відповідь – Б В А Г.

ТЕМА: Стародавня історія України. Кочовики за раннього залізного віку. Заснування античних міст-колоній у Північному Причорномор’ї та Криму. Велике розселення слов’ян.

Правильна послідовність історичних явищ:

Б. Велика грецька колонізація – VІІІ–VІ ст. до н. е. Процес заснування стародавніми греками міст-держав (полісів) на узбережжі Чорного моря (Північне Причорномор’я) та в Криму.

В. Розпад Великої Скіфії – ІV ст. до н. е. Занепад і знищення могутньої скіфської держави, яка панувала у степах Північного Причорномор’я протягом декількох століть.

Г. Велике переселення народів – ІV–VІ ст. Грандіозний за масштабами рух племен та народів Європи і Азії. 

А. Велике розселення слов’ян – V–VІІ ст.  Процес розселення слов’янських племен з їхньої прабатьківщини на величезні простори Східної, Центральної та Південної Європи.

Відповідь – Б В Г А.

ТЕМА: Післявоєнна відбудова і розвиток України в 1945 – початку 50-х років. Радянізація західних областей України.

Україна в умовах десталінізації. Зміни адміністративно-територіального устрою УРСР.

Україна в період загострення кризи радянської системи. Конституція УРСР 1978 р.

Розпад Радянського Союзу і відродження незалежності України. Перші альтеративні вибори до Верховної Ради.

До періоду повоєнної відбудови та розвитку (1946 – початок 1950-х рр.) відноситься «саморозпуск» Української греко-католицької церкви (УГКЦ), який відбувся в 1946 р.

З періодом політичної та економічної лібералізації суспільства (1953–1964 рр.) пов’язана подія входження Кримської області до складу УРСР, що відбулася в 1954 р.

Із загостренням кризи радянської системи (1965–1985 рр.) пов’язано прийняття останньої конституції УРСР в 1978 р.

З розпадом Радянського Союзу та відродженням незалежності України (1985–1991 рр.) пов’язано проведення альтернативних виборів до Верховної Ради УРСР у 1990 р.

Відповідь: 1–А, 2–В, 3–Г, 4–Д.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни. Установлення нацистського окупаційного режиму. Окупаційні зони, на які була розділена Україна.

На карті різними відтінками сірого, штрихуваннями та цифрами у відповідності з легендою карти позначені території окупаційних зон, які були утворені німецькими окупантами в 1941 р. на українських землях. Спираючись на назви міст, річок можна визначити, що під цифрою 1 позначено дистрикт «Галичина»; 2 – провінцію «Трансністрія» під управлінням румунської адміністрації; 3 – рейхскомісаріат «Україна»; 4 – військову адміністрацію німецького командування.

Відповідь: 1–Б, 2–Д, 3–А, 4–В.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності. Гетьманський переворот і утворення Української Держави. Утворення ЗУНР. Прихід до влади Директорії.

Розгром Добровольчої армії генерала А.Денікіна призвів до встановлення радянської влади на території України.

Проголошення Української Держави на чолі з гетьманом П. Скоропадським сприяло відновленню поміщицького землеволодіння.

Після Утворення Західноукраїнської Народної Республіки її уряд запровадив державну монополію на продаж хліба, цукру, спирту, заборону на вивіз нафти.

Утворена Директорія очолила антигетьманське повстання, яке призвело до повалення режиму гетьмана П.Скоропадського і встановлення влади Директорії УНР.

Відповідь: 1–В, 2–Д, 3–Г, 4–А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Розвиток національного руху.

Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст. Розвиток громадівського руху.

Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії у другій половині ХІХ ст. Політизація національного руху й утворення перших політичних партій.

Завдання передбачає знання характеристик різних течій українського національного руху в ХІХ ст., як на західноукраїнських землях, так і в Наддніпрянщині.

Москвофіли – суспільна течія, що склалася в середині ХІХ ст. в Галичині, Буковині та Закарпатті, виступали за національно-культурну, а згодом і державну єдність із російським народом.

Радикали – суспільна течія, що виникла в 1870-ті рр. в Галичині, прагнули надати українському рухові політичного характеру та першими поставили перед собою завдання боротьби за незалежність України.

Хлопомани – суспільна течія, що виникла в 1830-ті рр., на Правобережній Україні, основу якої становила молодь зі спольщених українських або польських шляхетських родів, яка, усвідомивши свою відповідальність перед народом, свідомо зближувалася з ним.

Народовці – суспільна течія, що виникла в 1860-ті рр. в Галичині, спрямували свою діяльність на підвищення культурно-освітнього рівня національної свідомості українців.

Відповідь: 1–В, 2–А, 3–Г, 4–Б.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст. Розвиток культури та освіти. Ф. Прокопович.

Українські землі в другій половині XVIII ст. Розвиток культури, науки, освіти. М. Березовський, І. Григорович-Барський.

• 1 – В: Феофан Прокопович. Видатний учений, ректор Києво-Могилянської академії, який згодом став головним ідеологом церковних та державних реформ Петра І. Він є автором драми «Володимир».

• 2 – Г: Іван Григорович-Барський. Найвидатніший представник українського бароко в архітектурі. Його авторству належать церква Миколи Набережного, Покровська церква в Києві та знаменитий фонтан «Самсон» (частина тогочасного київського водогону).

• 3 – А: Максим Березовський. Геніальний композитор і співак. Він здобув європейське визнання, ставши членом Болонської філармонічної академії. Його опера «Демофонт» була поставлена в Італії.

• 4 – Б: Йоган-Георг Пінзель. Таємничий і надзвичайно талановитий скульптор, представник пізнього бароко та рококо. Його найвідоміші роботи прикрашають фасад собору Святого Юра у Львові (зокрема статуя Юрія Змієборця).

Відповідь: 1–В, 2–Г, 3–А, 4–Б.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Внутрішньо- та зовнішньополітична діяльність князів/княгині: Олега, Ігоря, Ольги, Святослава. Князювання Володимира Великого та Ярослава Мудрого. Запровадження християнства як державної релігії.

Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Монгольська навала на південно-західні землі Русі.

1-Б. «Охрестився ж він у церкві Святої Софії... у городі Корсуні. По хрещенні ж привів Володимир цесарицю на обручення. Коли ж охрестили його... передали йому віру християнську...» - Х ст. (Хрещення Володимира Великого відбулося у 988 році).

2-А. «Аскольд же і Дір прийшли. І вискочили всі інші вої з човнів, і мовив Олег Аскольдові й Дірові: «Ви оба не є князі, ні роду княжого. А я єсмь роду княжого». - І тут винесли Ігоря. «А се - син Рюриків»...» - ІХ ст. (Захоплення Києва Олегом, вбивство Аскольда і Діра, згідно з «Повістю минулих літ», відбулося у 882 році).

3-В. «І заложив князь город - великий Київ, а в города сього ворота є Золоті... Спорудив [церкву] Благовіщення. Після цього він звів монастир святого Георгія Побідоносця...» - ХІ ст. (Зведення Золотих воріт, Софійського собору та інших споруд у Києві пов'язане з правлінням Ярослава Мудрого, яке припадає на ХІ ст. (1019-1054 рр.)).

4-Д. «І взяли татари місто Київ, місяця грудня в 6 день: а Дмитра воєводу привели пораненого до Батия, і не велів Батий убивати його ради його мужності...» - ХІІІ ст. (Взяття Києва військами хана Батия відбулося у 1240 році).

Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–В, 4–Д.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності. Грошова реформа.

Перехід економіки на ринкові рейки, прорахунки в проведені реформ спричинили гіперінфляцію 1993–1994 рр. і стрімке погіршення становища більшої частини населення. У цих умовах купоно-карбованці, які не були повноцінною національною грошовою одиницею, остаточно втратили довіру населення і перестали виконувати значну частку функцій грошей, зокрема накопичення. Після стабілізації фінансового становища переважно за рахунок зовнішнього кредитування було прийнято рішення про запровадження національної грошової одиниці – гривні (вересень 1996 р.).

Відповідь – В.