Історія України

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 роки).

Маркери в джерелі 1 (цілина; Сотні тисяч механізаторів і фахівців, мобілізованих у сільському господарстві багатьох регіонів, приїхали на цілину й організували радгоспи; ...Українські механізатори організували 54 цілинних радгоспи) чітко вказують на період масового освоєння цілинних земель, що розпочався 1954 року.

Маркери в джерелі 2 (Збирання кукурудзи важко піддавалося механізації й тому постійно доводилося мобілізовувати з міст сотні тисяч осіб; Строки навчання у вузах пересувалися, а обсяг навчального матеріалу скорочувався, тому студенти тепер мали ще один «кукурудзяний» семестр) –  чітко вказують на «кукурудзяну» надпрограму, яку започаткував 1957 р. генеральний секретар ЦК КПРС Микита Хрущов.

Тобто відображені в уривках з історичних джерел окремі аспекти життя українського суспільства відповідають періоду десталінізації (1953–1964 роки).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – початок 1950-х років).

Твердження про надання переваги розвитку галузям промисловості групи «Б» не відповідає дійсності, бо пріоритетними були галузі промисловості груп «А» (важка промисловість та енергетика).

Твердження щодо високої врожайності зернових культур за останні двадцять років не відповідає дійсності, бо війна спричинила занепад сільського господарства, країні довелося пережити черговий голод 1946–1947 років.

Твердження щодо відбудови народного господарства на основі чіткого виконання п’ятирічного плану відповідає дійсності, бо відбудову здійснювали за чітким планом Четвертої п’ятирічки (1946–1950 роки).

Твердження про отримання фінансової допомоги за «планом Маршалла» не відповідає дійсності, бо 1947 р. СРСР відмовився від отримання допомоги й примусив до цього своїх союзників.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х років).

На картосхемі зображено західні регіони України. Цифрою 1 позначено Закарпаття, яке ввійшло до складу УРСР 1945 р., 2 – Східну Галичину і Волинь, що ввійшли до складу УРСР 1939 р.; 3 – Північну Буковину та Хотинщину, що ввійшли до складу УРСР 1940 р.; 4 – Південну Бессарабію, яка ввійшла до складу УРСР 1940 року.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій 1943 року на українських землях під час Другої світової війни.

Потрібно визначити наведені в завданні дати подій і виокремити правильні:

• остаточна окупація території України військами Німеччини та її союзників відбулася 22 липня 1942 року (не відповідає умові завдання);
• здійснення радянськими військами Кримської наступальної операції в травні 1944 р. (не відповідає умові завдання);
• визволення Києва 6 листопада 1943 р. (відповідає умові завдання);
• створення Українського штабу партизанського руху в травні 1942 р. (не відповідає умові завдання);
• битва за Дніпро у вересні – листопаді 1943 р. (відповідає умові завдання);
• публікація 1943 р. кіноповісті Олександра Довженка «Україна в огні» (відповідає умові завдання).

Зверніть увагу! На тепер термін «Велика вітчизняна війна» не використовують щодо подій німецько-радянської війни1941–1945 рр., яка була складником Другої світової війни.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Рух Опору – організовані зусилля частини населення країни, спрямовані на опір окупаційній владі нацистів, на підрив громадського порядку та стабільності, зумовлені дуже рішучими діями (досягнення успіху за допомогою найрадикальніших методів).

Усі течії Руху Опору в Україні (радянський і націоналістичний) у роки Другої світової війни прагнули вигнання нацистських окупантів із території України.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: 26. Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Маркери в джерелі (При підписанні договору між Німеччиною та Союзом Радянських Соціалістичних Республік…; уповноважені обох сторін обговорили у суворо конфіденційному порядку питання про розмежування сфер обопільних інтересів у Центрально-Східній Європі) чітко вказують на укладення між СРСР і Німеччиною Пакту про ненапад і таємного протоколу до нього (Пакту Молотова – Ріббентропа) 23 серпня 1939 року.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роки.

Завдання скеровано на перевірку знання заходів, що характерні для політики польського уряду щодо українських земель у 1927–1937 роках.

У цей період у Польщі панував установлений у результаті державного перевороту 1926 р. режим «санації» Юзефа Пілсудського.

Характерними для цього періоду були такі заходи:

• пошук порозуміння з українством через створення двомовних шкіл на Волині;
• призначення українців на високі державні посади;
• запровадження політики «пацифікації» (1930 р.);
• створення табору для політв’язнів у Березі-Картузькій (1937 р.) із метою приборкання українського руху.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929-1939 роки.

Суспільне життя України 1930-х рр. можна схарактеризувати за допомогою термінів і понять «соціалістичний реалізм», «Великий терор», «стаханівський рух».

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роки.

Маркери в джерелі (Ударним темпом повним ходом п’ятирічку за чотири роки; Усі сили на пришвидшення темпів завершення п'ятирічки) чітко вказують на прагнення влади переконати суспільство в необхідності мобілізувати робітників на трудові рекорди та подвиги під час реалізації п’ятирічних планів для здійснення індустріалізації.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1929 роки).

ВАПЛІТЕ (Вільна академія пролетарської літератури) – це об’єднання письменників і літераторів України в 1920-ті роки.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1929 роки).

Маркери в джерелі (…Вимоги про “негайну дерусифікацію пролетаріату” в Україні, його думка про те, що “від російської літератури, від її стилю українська поезія повинна тікати якнайшвидше”, його заява про те, що “ідеї пролетаріату нам відомі і без московського мистецтва”… звучать тепер… більш ніж дивно) чітко вказують на Миколу Хвильового.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1929 роки).

Маркери в джерелі (Розмови про переваги російської культури і висування положення про неминучість перемоги більш високої російської культури над культурами більш відсталих народів — українського, азербайджанського та ін. – є не що інше, як спроба закріпити панування великоросійської національності, Рішуче борючись проти пережитків російського шовінізму, партія мусить водночас боротися і проти українського шовінізму) чітко вказують на курс на «коренізацію».

«Кореніза́ція» – політика залучення представників корінного населення радянських республік й автономій до місцевого керівництва та надання офіційного (а інколи й панівного) статусу їхнім національним мовам для утвердження радянської влади та створення для неї національного підґрунтя. Започаткована рішенням XII з’їзду РКП(б) у квітні 1923 р. і формально здійснювана до 1938 р., фактично – до початку 1930-х років.

В УСРР «коренізацію» проводили у формі українізації. Вона сприяла збільшенню представництва українців в органах влади, культури, освіти, державних установ; розширенню сфери застосування української мови в суспільстві; пробудженню інтересу до української культури.

Головними провідниками цієї політики в УСРР були Олександр Шумський і Микола Скрипник. Самогубство останнього вважають завершенням реалізації політики українізації. Більшість національних кадрів і митців, які проявили себе в 1920-ті роки, були репресовані сталінським режимом.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1929 роки).

Однією з причин упровадження 1921 р. в Україні НЕПу як нової моделі господарювання було невдоволення селянства продрозкладкою, що виливалося в збройні виступи проти влади. Розмах повстанського руху був настільки широким, що влада більшовиків опинилася під загрозою повалення. За наполяганням Володимира Леніна партія більшовиків була змушена тимчасово відступити від свого курсу на побудову комуністичного суспільства.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМИ: Українська революція. Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).

Маркери в джерелі (Допомагаючи українському урядові в його боротьбі з насильниками та грабіжниками, ці війська [що вступили на територію України] не мають ніяких ворожих нам намірів, оскільки Німеччина та Австро-Угорщина також мають велику потребу, щоб на Україні настав добрий лад і спокійна праця трудящого люду) чітко вказують на події 1918 р. та реалізацію умов Брестського (Берестейського) договору між УНР та державами Четвертного союзу.

Німеччина й Австро-Угорщина надавали військову допомогу УНР та прагнули забезпечити продовольчими й сировинними ресурсами власні виснажені Першою світовою війною економіки.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українська революція.

Завдання скеровано на перевірку знання політики більшовиків в Україні наприкінці 1917 – у лютому 1918 років.

Радянізація – це система заходів зі встановлення радянської влади, побудови соціалістичного суспільства за економічною та політичною моделлю СРСР у західноукраїнських землях. Складники першої радянізації України (січень – березень (квітень) 1918 року) наведено в таблиці:

Відповідно із запропонованих варіантів відповіді правильними є такі:

• ліквідація приватної власності;
• введення на підприємствах відрядної оплати;
• створення сільськогосподарських комун.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українська революція.

Маркери у джерелі 1 (Після довгих… сумнівів Генеральний Секретаріат прийшов до тієї думки, щоб крайова влада стала фактичною, під нею повинна бути міцна підвалина, і такою підвалиною може бути тільки проголошення Української Народної Республіки) чітко вказують на події листопада 1917 року.

Маркери у джерелі 2 (Ми відчули, що нам, українській демократії, у спину хтось ніж готує… більшовики концентрують своє військо для розбиття УНР. …На ультиматум я дивлюсь як на потоптання наших прав) чітко вказують на події грудня 1917 року.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні.

Легіон Українських січових стрільців – це військова частина, створена за ініціативи Головної української ради у складі австрійської армії, що діяла проти російської армії в 1914–1918 роках.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в 1900–1914 роках.

Газета «Хлібороб» – перша українськомовна газета на Наддніпрянській Україні, яку видавали в місті Лубни (теперішній райцентр на Полтавщині) у листопаді – грудні 1905 року. Газету видавали коштом української громади. Її наклад становив п’ять тисяч примірників. Редактором видання був Микола Шемет, також редагування здійснював Володимир Шемет. Загалом вийшло друком п’ять номерів газети. Поштовхом до появи видання стало підписання Миколою II «Маніфесту…» від 17 жовтня 1905 р., у якому було задекларовано основні демократичні права в умовах революції.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ століття.

Маркери в джерелах 1, 2, 3 (єднають нас з усім російським світом, немає ніякого окремого українського народу, є єдина й неподільна російська народність від Карпат і до Камчатки, і є єдина російська мова, якщо нам судилося потонути, то краще зробити це в російському морі) чітко вказують на суспільно-політичну течію москвофілів.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання основних етапів розвитку український національно-визвольного руху в Наддніпрянській Україні.

Український національно-визвольний рух у Наддніпрянській Україні 1860–1880-х рр. перебував на культурницькому етапі свого розвитку, відповідно він був спрямований на організацію видавничої справи, відкриття недільних шкіл, бібліотек. Проте заборони Валуєвського циркуляру та Емського указу робили неможливим реалізацію навіть цих мінімальних вимог для розвитку української нації.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття.

Під час подій революції 1848–1849 рр. в Австрійській імперії Головна руська рада, що намагалася репрезентувати інтереси українського народу, домагалася поділу Галичини на дві частини: східну – українську й західну – польську.

Саме Головна руська рада (ГРР), створена у травні 1848 року у Львові, була першою організацією, яка офіційно висунула вимогу поділу Галичини за етнічним принципом.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ століття.

Володимир Антонович був організатором і головою Київської громади, головним редактором Тимчасової комісії з розгляду давніх актів (1864–1880 рр.), професором Київського університету (з 1878 року).

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ століття.

Маркери в джерелі (Місцем його заснування… місто.., де вперше засяяло й звідси розлилося по всій Давній Русі світло істинної [християнської] віри. Заснований університет, названий… на честь великого просвітителя Русі) чітко вказують на Київський університет, який носив у ті часи ім’я Святого Володимира та був заснований 1834 року.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття.

У зазначений період у Наддніпрянській Україні панували кріпосницькі відносини, які негативно впливали на розвиток сільського господарства.

Серед запропонованих варіантів відповіді ознаки кризи в сільському господарстві наведено в таких твердженнях:

1. Низька товарність господарства;

2. Посилення кріпосницького гніту;

4. Зростання кількості безземельних селян.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ століття.

Історик мав на увазі – «рух опришків».

Рух опришків охоплював Галичину, Буковину та Закарпаття (землі під владою Речі Посполитої, а згодом Австрійської імперії). Опришки так само боролися проти соціального гніту (панів, орендарів) і національного визиску, діючи партизанськими методами в гірських районах Карпат.

Найвідомішим лідером опришків, чия діяльність припадає на XVIII століття (паралельно з розквітом гайдамацтва), був Олекса Довбуш.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ століття.

Російсько-турецька війна, під час якої основні події розгорталися в Криму, зокрема оборона Севастополя російськими військами від військ Англії, Франції, П’ємонту та Туреччини, відбувалася в 1853–1856 роках. Ця війна, названа Кримською, завершилася поразкою Російської імперії.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ століття.

Унаслідок Першого поділу Речі Посполитої 1772 року до володінь Австрійської монархії приєднано Східну Галичину.

Перший поділ Речі Посполитої відбувся у 1772 році. За його умовами Австрійська монархія Габсбургів отримала землі, які згодом були об'єднані в адміністративну одиницю під назвою «Королівство Галичини та Лодомерії» з центром у Львові.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ століття.

Цей документ був укладений 5 квітня 1710 року в місті Бендери після смерті Івана Мазепи, коли Пилипа Орлика було обрано гетьманом у вигнанні.

Наведений уривок є частиною документа, відомого як «Пакти і Конституції прав і вольностей Війська Запорозького», автором якого є Пилип Орлик. 

Конституція Пилипа Орлика (повна назва – «Пакти і Конституції прав і вольностей Війська Запорозького») була ухвалена 5 квітня 1710 року в м. Бендери. Цей документ вважається першою українською конституцією та однією з найперших у Європі, що проголошували ідею обмеження влади монарха (гетьмана) законом.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ століття.

Наведений уривок містить ключові положення, які були юридично оформлені в Андрусівському перемир'ї, укладеному між Московським царством та Річчю Посполитою у січні 1667 року.

Саме ці умови — поділ по Дніпру, спільний протекторат над Запорожжям та тимчасове утримання Києва Москвою — є характерними ознаками Андрусівського перемир'я 1667 р.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Богдана Хмельницького середини ХVІІ століття.

Особливість перебігу національно-визвольної боротьби українського народу впродовж червня 1652 р. — серпня 1657 р. полягала в погіршення становища новоутвореної Української козацької держави та активні пошуки її урядом союзників для розгрому Речі Посполитої і возз’єднання в межах єдиної держави усіх українських земель.

Після перемоги під Батогом і Молдавського походу (1652 р.), війна з Річчю Посполитою відновилася з новою силою. Жванецька кампанія (1653 р.) знову продемонструвала ненадійність кримського хана, який змусив Хмельницького укласти невигідний мир. Це довело неможливість самостійної перемоги і змусило Гетьмана шукати нового, надійнішого союзника.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половина ХVІІ століття).

В уривку джерела наведено факти біографії митрополита Петра Могили.

Уривок описує ключові досягнення Петра Могили (1596–1647), які припадають саме на 1620-1630-ті роки:

• «З 1627 р. — архімандрит Києво-Печерського монастиря»

• «Заснував Лаврську школу»

• «У 1632 р. домігся від королівської влади визнання вищої православної церковної ієрархії»: 

• «Політичний, церковний, освітній діяч»

Правильна відповідь – А.

ТЕМИ: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ століття). Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половина ХVІІ століття).

Серед запропонованих варіантів відповіді правильними є такі напрями діяльності братств:

• обмеження впливу церковних ієрархів;
• розбудовування храмів;
• заснування друкарень і шкіл;
• організація взаємодопомоги, шпиталів.

Бра́тства – національно-релігійні громадські організації руських (українських і білоруських) православних міщан у XVI–XVIII ст. Виникли на базі традиційних церковних братств при парафіяльних храмах для захисту православної церкви, подолання кризи в Православній церкві та взаємної допомоги вірян.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ століття).

Фільварок – це багатогалузеве господарство на основі праці кріпосних селян, зорієнтоване на виробництво сільськогосподарської продукції, передовсім збіжжя, на продаж.

Основні його ознаки:

• Базувався на праці кріпосних селян, які відробляли панщину (примусову працю в маєтку феодала) замість сплати натуральної чи грошової ренти.

• Орієнтувався на виробництво сільськогосподарської продукції, перш за все збіжжя (зерна), на продаж (ринкові відносини). Це була відповідь шляхти на зростаючий попит на хліб у Західній Європі.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині ХІV– першій половині ХVІ століття).

Поширення Магдебурзького права в XIV–XVII ст. на українських землях сприяло захисту населення міст від сваволі королівських намісників і великих землевласників.

Магдебурзьке право – норми права, за якими міста звільняли від керування і суду великих землевласників (приватні міста) або підпорядкування центральній адміністрації (державні міста) і створювали органи місцевого самоврядування. Виникло в ХІІІ ст. в німецькому місті Магдебурзі. На українських землях існувало з ХІV–ХІХ ст.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ століття).

Затвердження у 70-х рр. XVI ст. урядом Речі Посполитої реєстрового війська стало політичним і правовим визнанням козацтва як нового соціального стану.

Вперше уряд офіційно визнав козацтво (хоча й лише його частину) окремою соціальною групою з особливими правами та обов'язками. Це дало поштовх до формування козацтва як стану (соціального стану).

Реєстрові козаки отримували військові, судові та адміністративні привілеї (звільнення від податків і панщини, право на самоуправління, окремий суд, платня за службу, власні клейноди). Ці привілеї були подібні до шляхетських, але стосувалися лише тих, хто був внесений до реєстру.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ століття).

Одне з рішень Люблінського сейму 1569 р. – запровадження єдиного сейму та єдиної грошової одиниці в межах нової держави – Речі Посполитої.

Люблінський сейм уклав Люблінську унію (1569 р.), яка об'єднала Королівство Польське та Велике князівство Литовське (ВКЛ) в єдину державу – Річ Посполиту (Республіку, Спільну Справу).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського й інших держав (у другій половині ХІV– першій половині ХVІ століття).

Про Юрія Дрогобича йдеться в уривку «...Український філософ, астроном, астролог, викладав у Болонському університеті. У 1481—1482 рр. — ректор цього навчального закладу. Перший відомий нам український автор друкованої книги «Прогностична оцінка поточного 1483 року».

Юрій Дрогобич (справжнє ім'я Юрій Котермак, близько 1450–1494) — визначна постать української культури епохи Відродження. 

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала.

Галицьку православну митрополію було створено за ініціативи князя Юрія І Львовича.

• Юрій І Львович (онук Данила Галицького) правив Галицько-Волинським князівством на початку XIV століття (1301–1308/1315 рр.).

• У 1303 році він добився від Константинопольського патріарха створення окремої митрополії в Галичі.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМИ: Стародавня історія України. Київська держава. Перелік пам’яток архітектури й образотворчого мистецтва, обов’язкових для розпізнавання абітурієнтами.

Пам’ятку, створену за часів Русі-Україні, зображено на фото Г.

Ця монета карбувалася за часів правління князя Володимира Великого (Володимир Святославич).

Карбування власних монет було важливим кроком для утвердження державного суверенітету та зміцнення міжнародного авторитету Київської Русі після прийняття християнства (988 р.).

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Київська держава.

Норми права Київської Русі відображено в уривках:

1. «Якщо уб’ють огнищанина, то з убивці стягується 80 гривень. За князівського старосту — 12 гривень, а за князівського рядовича — 5 гривень».

2. «Якщо смерд умре без дітей, то спадщина його передається князю. А якщо боярин чи з боярської дружини, то князю спадщина не йде».

Ці уривки є прикладами норм, що містилися у "Руській правді" — основному збірнику законів Київської Русі. Вони відображають ключові аспекти правової та соціальної системи того часу.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Київська держава.

Смердами у Київській Русі називали вільних селян, які мали земельні наділи, вели своє господарство та виконували повинності на користь феодала (найчастіше князя).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Київська держава.

На картосхемі суцільною жирною лінією позначені межі Русі-України на початок правління князя Святослава.

Картосхема показує Русь-Україну за часів князя Святослава.

Ключові моменти:

• Жирна лінія — межі держави до його правління.

• Заштриховані території — землі, приєднані в результаті походів:

  • На сході — землі племені в'ятичів, завойовані під час розгрому Хозарського каганату.

  • На південному заході — території уличів та тиверців після Першого Балканського походу.

• Тмутараканське князівство — свідчить про розширення впливу Русі на Азовське та Чорне моря.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Київська держава.

Соціально-економічні зміни, що сприяли утворенню Давньоруської держави, включають підвищення продуктивності праці в землеробстві, удосконалення ремісничого виробництва та розклад родово-общинного ладу, що призвів до класової диференціації.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Стародавня історія України.

Велике розселення слов'ян — це історичний процес, що відбувався в V–VII століттях н. е., під час якого слов'янські племена розселилися з їхньої прабатьківщини в Центральній і Східній Європі на значні території. 

Саме в цей період слов'яни заселили значну частину території сучасної України, Балканського півострова та Центральної Європи, що стало початком формування слов'янських держав.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – початок 1950-х років).

Відбудова – період в історії УРСР й СРСР від вигнання із захоплених територій німецьких окупантів і їхніх союзників у роки Другої світової війни до початку 1950-х років. Процес відновлення зруйнованого війною промислового потенціалу, соціально-культурної сфери, повернення до мирного життя.

Із запропонованих варіантів відповіді можна визначити такі особливості цього процесу в Україні:

• першочергова відбудова важкої промисловості й енергетики – прагнення якомога швидше відновити й наростити воєнно-промисловий комплекс в умовах насування «холодної війни»;
• опора лише на власні сили й ресурси Радянського Союзу й на репарації з Німеччини і її союзників;
• нестача достатньої кількості кваліфікованої робочої сили, частково компенсована залученням німецьких військовополонених.

Правильна відповідь – 1, 4, 5.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 роки).

Нова економічна політика (неп) – економічний курс більшовиків у 1921–1929 роках, ухвалений на Х з’їзді партії. Він передбачав забезпечення виходу з економічної і політичної кризи через повернення до ринкових механізмів регулювання економічних процесів і часткове відновлення приватної власності за збереження монополії комуністів на владу.

Фактично неп став тимчасовим відступом більшовиків від генеральної лінії партії на побудову комунізму. Під контролем держави залишалися «командні висоти» в економіці (провідні галузі промисловості й монополія на зовнішню торгівлю).

Головним заходом непу була заміна на селі продрозкладки продподатком. Неп сприяв швидкому відновленню сільського господарства і промисловості після тривалого періоду бойових дій і стабілізації влади більшовиків.

Реалізацію політики супроводжували неодноразові кризи хлібозаготівлі (1925–1926, 1927–1928 роки), виникнення безробіття і зростання соціальної нерівності, поява «нової буржуазії» (непманів) – приватних підприємців.

У 1929 році Йосип Сталін, який фактично встановив свою одноосібну владу, остаточно відкинув політику непу.

Відповідно, із наведених варіантів відповіді правильними є:

• запровадження єдиного продовольчого податку;
• розвиток на добровільних засадах мережі сільськогосподарських кооперативів і споживчих товариств;
• звільнення від сплати податків господарств незаможних селян і поступове збільшення податків на заможних селян.

Правильна відповідь – 1, 3, 5.

ТЕМИ: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.). Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половині ХVІІ ст.)

Особливостями розвитку української культури другої половини XVI — першої половини XVII ст. були:

• 3. Поява та поширення книгодрукування. Початок друкарської справи (Іван Федоров у Львові, 1574 р.; Острозька друкарня, 1578 р.; друкарня Києво-Печерської лаври, 1616 р.) був визначальним для поширення освіти та релігійної літератури.

• 4. Поява полемічної літератури. Це прямий наслідок Берестейської церковної унії 1596 р., що спричинило гостру літературну боротьбу між православними (наприклад, Іван Вишенський, Мелетій Смотрицький) та уніатами, які обґрунтовували або засуджували унію.

• 6. Поява монументальної скульптури та портретного живопису. Під впливом Ренесансу та Бароко з'являються пишні надгробні пам'ятники (монументальна скульптура) та світський портретний живопис (зокрема, портрети магнатів і козацької старшини).

Правильна відповідь – 3, 4, 6.

ТЕМА: Київська держава.

Особливості розвитку Київської Русі кінця Х — середини ХІ ст. (період князювання Володимира Великого та Ярослава Мудрого) характеризуються такими рисами:

3. Перенесення уваги влади із проблеми завоювання земель на їх освоєння та утримання. Після значного розширення територій у попередні періоди, князі зосередилися на внутрішньому розвитку, зміцненні кордонів та освоєнні приєднаних земель.

5. Запровадження та поширення державної консолідуючої релігії. Хрещення Русі Володимиром у 988 році стало ключовою подією, що об'єднала різноплемінне населення та зміцнила центральну князівську владу. Християнство стало ідеологічною основою держави.

6. Поява писаного кодифікованого права. За князювання Ярослава Мудрого було укладено перший збірник законів — «Правду Ярослава», що є частиною «Руської правди». Це свідчило про високий рівень розвитку держави та її правової системи.

Правильна відповідь – 3, 5, 6.

ТЕМИ: Українська революція. Україна у боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки). Західна Україна в 1921–1939 роках. Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Підписання Московського договору між СРСР і Німеччиною про ненапад (Пакт «Молотова – Ріббентропа») – 23 серпня 1939 року.

Підписання РСФРР й УСРР Ризького мирного договору з Польською Республікою – березень 1921 року.

Підписання Брест-Литовського договору між УНР, Німеччиною і її союзниками – січень (лютий) 1918 року.

Укладення Мюнхенської угоди між Німеччиною і Великою Британією, Францією, Італією – 1938 рік.

Правильна відповідь – В Б Г А.

ТЕМИ: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Утворення Кирило-Мефодіївського братства – 1845 рік.

Започаткування руху «хлопоманів» – кінець 1850-х років.

Відкриття університету Св. Володимира в Києві – 1834 рік.

Видання в Петербурзі першого українського журналу «Основа» – 1861 рік.

Правильна відповідь – В А Б Г.

ТЕМИ: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст. Українські землі у другій половині ХVІІІ ст.

• Г – Знищення Батурина військами Меншикова (1708 р.). Це відбулося під час Північної війни після того, як Іван Мазепа перейшов на бік Карла XII.

• Б – Діяльність П. Рум’янцева та «Генеральний опис Малоросії» (1765–1769 рр.). Рум'янцев очолив Другу Малоросійську колегію після ліквідації гетьманства (1764) і розпочав масштабну ревізію.

• В – Остаточне руйнування Запорозької (Нової) Січі (1775 р.). Війська генерала Текелі виконали наказ Катерини II про ліквідацію козацької автономії.

• А – Анексія Кримського ханства Російською імперією (1783 р.). Видання Маніфесту про приєднання Криму, Тамані та Кубані.

Правильна відповідь – Г Б В А.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала.

Послідовність подій давньоруської історії XII—XIV ст.

• Г. Утворення Галицько-Волинського князівства (1199 р. — XII ст.) Князь Роман Мстиславович Волинський об'єднав Волинське та Галицьке князівства в єдину державу.

• А. Захоплення Києва монголами (1240 р. — XIII ст.) Війська хана Батия взяли і зруйнували Київ, що стало початком монгольського панування на руських землях.

• В. Коронація Данила Романовича (1253 р. — XIII ст.) Князь Данило Галицький прийняв королівський титул від Папи Римського Інокентія IV у Дорогичині.

• Б. Створення Галицької митрополії (1303 р. — XIV ст.) Син Данила Галицького, князь Юрій І Львович, добився від Константинопольського патріарха заснування окремої православної митрополії у Галичі, щоб протистояти впливу Москви та Золотої Орди.

Правильна відповідь – Г А В Б.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 роки).

Микола Руденко – письменник, один із засновників Української Гельсінської групи.

Валентин Мороз – історик, публіцист, автор есе «Репортаж із заповідника ім. Берії», «Хроніка опору».

Василь Стус – поет, літературний критик, автор поезії «На колимськім морозі калина».

Вячеслав Чорновіл – журналіст, літературний критик, автор збірки «Лихо з розуму».

Правильна відповідь – 1 Г 2 А 3 Б 4 В.

ТЕМИ: Наддніпрянська Україна у другій половині ХІХ ст. Наддніпрянська Україна в 1900–1914 роках.

«Маніфест…» імператора Олександра II від 19 лютого 1861 року передбачав скасування особистої залежності селян від поміщика, надання селянам громадянських прав.

Циркуляр міністра внутрішніх справ Петра Валуєва 1863 року призвів до припинення друку українською мовою шкільних і релігійних видань, закриття недільних шкіл.

Емський указ імператора Олександра II 1876 року передбачав закриття Південно-Західного відділу Російського географічного товариства, газети «Київський телеграф».

«Маніфест…» імператора Миколи II від 17 жовтня 1905 року проголошував дарування демократичних прав і скликання Державної Думи. Відповідно «Маніфест…» сприяв здобуттю українцями досвіду парламентської діяльності, розгортанню мережі товариств «Просвіта».

Правильна відповідь – 1 Г 2 Б 3 Д 4 А.

ТЕМИ: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст. Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті роки ХVІІ ст.

Правильна відповідність між історичними поняттями та їхніми визначеннями:

1 – Г «Займанщина» – елемент звичаєвого права, який дозволяв козакам, селянам чи міщанам на підставі першості (хто перший «зайняв») володіти вільними землями, обробляти їх і ставати їхніми власниками.

2 – А «Паланка» – військова, адміністративно-територіальна та господарська одиниця Запорозької (Нової) Січі. Усього на землях Вольностей Війська Запорозького було 8 паланок.

3 – Д «Зимівник» – тип козацького поселення, хутір, у якому запорозькі козаки (переважно одружені або ті, що тимчасово не брали участі в походах) займалися скотарством, бджільництвом і землеробством.

4 – Б «Панщина» – форма визиску селянства, що полягала в примусовому виконанні певного обсягу робіт (відробіткова рента) на користь землевласника зі своїм інвентарем.

Правильна відповідь – 1 Г 2 А 3 Д 4 Б.

ТЕМА: Київська держава.

Відповідність між подіями давньоруської історії та роками

• 1 → 988 р. (Б): Хрещення Русі князем Володимиром Великим.

• 2 → 1113 р. (В): Уважається датою завершення ченцем Києво-Печерського монастиря Нестором першої (авторської) редакції «Повісті минулих літ».

• 3 → 1199 р. (Д): Князь Роман Мстиславович об'єднав Волинське та Галицьке князівства.

• 4 → 1187 р. (Г): Назва «Україна» вперше згадується в Київському літописі у зв'язку зі смертю переяславського князя Володимира Глібовича.

Правильна відповідь – 1 Б 2 В 3 Д 4 Г.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності.

Завдання скеровано на перевірку знання основних положень Конституції України. Наведена цитата є першою статтею цього документа.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу й відродження незалежності України (1985–1991 роки).

За результатами аналізування наведених варіантів відповіді можна дійти висновків:

• варіант відповіді А не задовольняє умову завдання, бо спроба ліквідації галузевої системи керування народним господарством була здійснена в СРСР у 1957–1965 роках створенням системи раднаргоспів.
• освоєння цілинних земель Казахстану, Сибіру, Північного Кавказу відбувалося в другій половині 1950-х на початку 1960-х років. Тому варіант відповіді Б не задовольняє умову завдання;
• обмеження господарської самостійності промислових підприємств завжди існувало в радянській економіці. Усі підприємства були державної чи кооперативної власності й підпорядковані директивному плануванню. Спроби розширити господарську самостійність підприємств були здійснені в період «Косигінських реформ» (1965–1970 роки) і в період «перебудови» (1985–1991 роки). Тож варіант відповіді В не задовольняє умову завдання;
• стрімке погіршення економічних показників розвитку економіки й недієвість командно-адміністративних методів змусили радянське керівництво в роки «перебудови» покластися у стимулюванні економічного розвитку на приватну ініціативу: запровадження орендних і кооперативних форм господарювання. Варіант відповіді Г задовольняє умову завдання.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 роки).

1970–1980-ті роки характеризують як період «застою» – усеохопної кризи радянського ладу, що поширилася на всі сфери життя – політику, економіку, соціальні відносини, ідеологію, культуру. Характерною ознакою цих часів було заперечення будь-яких спроб оновлення суспільства. Тодішню соціально-економічну сферу охопив тотальний дефіцит.

За результатами аналізування наведених варіантів відповіді можна дійти висновків:

• варіант відповіді А не задовольняє умову завдання, бо для радянської економіки ніколи не був пріоритетним розвитком підприємств легкої і харчової промисловості (групи Б), пріоритетними були галузі важкої промисловості й енергетики (група А);
• варіант відповіді Б не задовольняє умову завдання, бо твердження щодо стрімкого зростанням обсягів сільськогосподарського виробництва не відповідає дійсності. Криза в сільському господарстві спонукала керівництво країни до розробки «Продовольчої програми» (1982 рік), однак створення агропромислових комплексів (АПК) так і не розв’язало проблеми колгоспно-радгоспної системи.
• варіант відповіді В не задовольняє умову завдання, бо твердження про перехід до інтенсивних методів господарювання неправдиве. Радянська економіка розвивалася екстенсивними методами, навіть подолати «застій» у 1980-ті роки мали подвоєнням економічного потенціалу.
• варіант відповіді Г, у якому йдеться про падінням темпів промислового виробництва, задовольняє умову завдання. Адже від 1970 року економіка пішла на спад. До 1985 року темпи зростання навіть за офіційними даними промислового виробництва знизилися від 8,4  до 3,5 %; у сільському господарстві, що ніколи не працювало успішно, вони впали з 3,2 до 0,5 %.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМИ: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 роки). Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 роки). Розпад Радянського Союзу й відродження незалежності України (1985–1991 роки). Україна в умовах незалежності.

У завданні наведено факти біографії Левка Лук’яненка.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 роки).

Десталінізація – процес ліквідації найодіозніших проявів сталінського режиму, складник хрущовської «відлиги». Десталінізація передбачала:

• реабілітацію незаконно репресованих, ліквідацію системи репресивних органів (позасудових органів, ГУЛАГу;
• припинення політичних процесів і масових репресій;
• розвінчання культу особи Йосипа Сталіна (ХХ з’їзд КПРС);
• приведення діяльності правоохоронних органів у відповідність із принципами законності;
• прийняття нових карного, адміністративного, цивільного кодексів;
• розширення прав союзних республік;
• перебудову державного апарату, зменшення адміністративно-управлінського апарату, розширення прав органів місцевого самоврядування тощо.

Десталінізацію проводили непослідовно й обмежено:

• реабілітація охоплювала не всі незаконно засуджені категорії;
• послаблення ідеологічного тиску супроводжували тяжкі рецидиви;
• демократизацію саботував адміністративний апарат;
• розвінчання культу особи Сталіна було супроводжуване приховування значної частини його злочинів тощо.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 роки).

Серед економічних реформ Микити Хрущова найвідомішою і найсуперечливішою була радикальна децентралізація керування промисловістю. Ідея раднаргоспів полягала в тому, щоби ліквідувати суперечність між галузевими й територіальними інтересами. У лютому 1957 року було ліквідовано 10 загальносоюзних і 15 союзно-республіканських міністерств, а замість них створено 103 територіальні ради народного господарства (раднаргоспи), серед них 11 – в Україні, потім збільшено до 14, а згодом зменшено до 7. Раднаргоспи об’єднували 2,8 тис. підприємств України, що виробляли переважну більшість промислової продукції республіки.

Раднаргоспи поліпшили керування економікою регіонів, але виявилися неспроможними розв’язати міжгалузеві проблеми. У 1965 році систему раднаргоспів було ліквідовано, відновлено галузеву вертикальну систему керування.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х років).

Після Другої світової війни в СРСР й УРСР розгорнуто кампанії боротьби проти «космополітизму» і «низькопоклонства перед Заходом», вони були складниками політики «ждановщини». Ідеться про ідеологічну кампанія в СРСР (друга половина 1940-х років), метою якої було встановлення повного ідеологічного контролю над суспільством, створення образу ворога в умовах початку «холодної війни». Дістала назву від прізвища секретаря ЦК ВКП(б) Андрія Жданова. Під час кампанії були піддані нищівній критиці, репресіям наукові інститути, творчі спілки, редакції газет і журналів, видатні діячі культури. За короткий строк (1946–1951) було прийнято 12 партійних постанов з ідеологічних питань.

У 1947 році гаслами кампанії стала боротьба проти «низькопоклонства» перед Заходом, а згодом – і проти «безрідного космополітизму» (січень 1948 року). Відіграючи роль ідеологічного забезпечення консервації сталінського режиму, кампанія проти «низькопоклонства» і «космополітизму» мала на меті посилити культурно-ідеологічну ізоляцію країни; не лише розколоти інтелігенцію, а певною мірою протиставити її іншим соціальним групам суспільства; розпалити шовіністичні й антисемітські настрої, посилити процес русифікації; відновити важливий чинник функціонування тоталітарного режиму – образ внутрішнього ворога, що в роки війни дещо відійшов у тінь.

Кампанія боротьби з космополітизмом призвела до негативних наслідків: у літературі й театрі, по суті, зникло поняття мистецької школи; поглибилася ізоляція від надбань західної культури; остаточно зникла атмосфера творчої змагальності; театральна й літературна критика перетворилася із засобу стимулювання творчого розвитку на засіб утримання митців у рамках офіційного «соціального замовлення»; катастрофічно для мистецтва була обмежена свобода творчості. І хоча в більшості випадків об’єктом нападок була та чи та частина інтелігенції, справжньою мішенню для тоталітарного режиму було все суспільство. 

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х років).

Маркер «Засідання рекомендує, щоб Українська Радянська Соціалістична Республіка і Білоруська Радянська Соціалістична Республіка були запрошені стати членами-засновниками пропонованої Міжнародної Організації» указує на Організацію Об’єднаних Націй.

У серпні 1944 року на конференції в Думбартон-Оксі (США) під час обговорення проєкту майбутньої Організації Об’єднаних Націй радянський представник Андрій Громико вніс пропозицію вважати 15 радянських республік членами-засновницями організації. Хоча пропозицію було відхилено, сталінське керівництво не полишало цієї ідеї. На Кримській конференції в лютому 1945 року США й Велика Британія зобов’язалися підтримати пропозицію радянського уряду щодо прийняття УРСР і БРСР у члени ООН. Саме ці республіки найбільш постраждали від війни і внесли вагомий внесок у перемогу над нацизмом.

6 травня 1945 року українська делегація прибула до Сан-Франциско на установчу конференцію ООН й активно долучилася до роботи.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Картографічні об’єкти (річка Дніпро, міста Черкаси, Кіровоград, Біла Церква, Умань тощо), конфігурація лінії фронту, напрямки дії військ указують на проведення радянською армією Корсунь-Шевченківської операції, яку згодом характеризували як «Другий Сталінград», «Сталінград на Дніпрі».

У результаті проведення операції було оточено і знищено значне угруповання німецьких військ. Німецькі війська було остаточно відкинуто від Дніпра. Почалося стрімке вигнання ворога з Правобережної України.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Події Другої світової війни, які виокремлюють як німецько-радянську війну (за часів СРСР їх визначали як Велику Вітчизняну війну), охоплювали період 1941–1945 років.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Західна Україна в 1921–1939 роки.

Президентом Карпатської України 15 березня 1939 року було обрано Августина Волошина.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роки.

Зрощення керівної партії з державним апаратом, установлення жорсткого контролю за суспільно-політичним життям й економічною сферою в Україні в 1920–1930-х роках свідчило про зміцнення тоталітарного ладу.

Тоталітарний режим – режим, за якого держава (зрощення керівної партії з державним апаратом) установлює повний контроль над суспільством і приватним життям громадян, порушуються основні права людини, здійснюються масові репресії проти незгодних або з метою залякування, усуваються легальні можливості для вільного виявлення і врахування інтересів усіх груп населення, державна влада зосереджується в руках керівної верхівки або однієї особи. Формується культ особи вождя. Відбувається мілітаризація суспільства і створення образу ворога (справжнього або міфічного). Тоталітарні режими існували в СРСР, нацистській Німеччині, фашистській Італії й інших державах. Тепер існує в КНДР.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роках.

Маркери в джерелі А – «Наша промисловість зростає нечуваними кроками», «Ми збудували Краматорський машинобудівний, Харківський тракторний заводи», «боротьба за соціалізм захоплює мільйони ентузіастів» – указують на досягнення промисловості України за роки перших п’ятирічок. Це джерело відповідає умові завдання.

Маркери в джерелі Б  – «Темпи промислового розвитку Західної України були вищими, ніж на сході УРСР», «Тут споруджено понад 2,5 тис. великих і середніх промислових підприємств» – указують на події повоєнного розвитку західних областей УРСР. Це джерело не відповідає умові завдання.

Маркери в джерелі В – «Реконструйовано легку та харчову промисловості, ліквідовано їх відставання від чорної металургії за рівнем капіталовкладень», «Ці галузі увійшли в ряд передових галузей соціалістичного господарства» – указують на економічні процеси в УРСР у 1960–1970-ті роки. Це джерело не відповідає умові завдання.

Маркер у джерелі Г – «ліквідувати ради народного господарства і повністю підпорядкувати підприємства загальносоюзним і республіканським міністерствам за галузевим принципом» – указує на 1965 рік, коли було ліквідовано раднаргоспи й відновлено галузеві міністерства. Це джерело не відповідає умові завдання.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 роки).

Створення літературно-художніх об’єднань, розширення мережі робітфаків, становлення Української автокефальної православної церкви – це складники культурного й духовного життя українського народу під час нової економічної політики (1921–1928 років).

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 роки).

Нова економічна політика (неп) – економічний курс більшовиків у 1921–1929 роках, ухвалений на Х з’їзді партії. Передбачав забезпечення виходу з економічної і політичної кризи внаслідок повернення до ринкових механізмів регулювання економічних процесів і часткового відновлення приватної власності за збереження монополії комуністів на владу.

Фактично неп став тимчасовим відступом більшовиків від генеральної лінії партії на побудову комунізму. Під контролем держави залишалися «командні висоти» в економіці (провідні галузі промисловості й монополія на зовнішню торгівлю). Головним заходом непу була заміна на селі продрозкладки продподатком. Неп сприяв швидкому відновленню сільського господарства і промисловості після тривалого періоду бойових дій і стабілізації влади більшовиків.

Реалізацію політики супроводжували неодноразові кризи хлібозаготівлі (1925–1926, 1927–1928 роки), виникнення безробіття і зростання соціальної нерівності, поява «нової буржуазії» (непманів) – приватних підприємців. У 1929 році Йосип Сталін, який фактично встановив свою одноосібну владу, остаточно відкинув політику непу.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).

Маркери – «Для звуження впливу старої професури та викладачів було реорганізовано управління вищою школою», «До факультетських рад включалися представники студентства, кількість яких у радах дорівнювала кількості викладачів», «Від автономії вузів нічого не залишилося», «Університети взагалі були ліквідовані, а на їхній основі утворювалися галузеві навчальні заклади, зокрема інститути народної освіти» – указують на політику Ради Народних Комісарів Української СРР. Університети на території УСРР було ліквідовано 1919 року, а відновлено 1933 року.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).

На фото зображена банкнота номіналом 1 000 карбованців, емітовану урядом гетьмана Павла Скоропадського в Українській Державі 1918 року. На це вказують такі елементи купюри: напис Українська держава, гербова печатка Української держави гетьмана П. Скоропадського (ближче до середини).

Серед усіх паперових грошей періоду Української Революції 1917–1921 років цю банкноту вважають однією з найкрасивіших, ескізи виконав відомий художник Григорій Золотов (1882–1960), викладач типографської школи Василя Кульженка. Художник не залишив ініціалів на банкноті, тому автором банкноти 1 000 карбованців міністр фінансів УНР – Борис Мартос – у своїх опублікованих спогадах указав Івана Івановича Мозалевського. Дизайн банкноти виконано у стилі українського бароко.

Банкнота має всі необхідні ознаки платіжного засобу й державних грошей – емітент, номінал, серія випуску – окрім року емісії. Банкнота на високому рівні захищена від підробок – захисна сітка, конгрев (рельєфна суха печатка), водяні знаки. Мабуть, тому нині дослідникам невідомі зразки тогочасних підробок цих банкнот.

Перший випуск 1 000 карбованців було здійснено за ініціативи гетьмана Павла Скоропадського в Києві 13 листопада 1918 року, після чого за влади Директорії емісію було продовжено в Кам’янці-Подільському. Після втрати територій українською владою на чолі із Симоном Петлюрою продовжено емісію банкноти 1 000 карбованців у Варшаві.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українська революція.

Наприкінці червня 1917 року до Києва прибула делегація міністрів Тимчасового уряду, яка прагнула зупинити процес суверенізації України після проголошення І Універсалу Української Центральної Ради. Під час переговорів із представниками УЦР сторони дійшли компромісу. Цей компроміс було оформлено у вигляді ІІ Універсалу.

Маркери у джерелі А – «Влада на території Української республіки віднині належить виключно радам робітничих, солдатських і селянських депутатів» – указують на рішення Всеукраїнський з’їзду робітничих і солдатських за участю селянських депутатів у Харкові (грудень 1917 року). Джерело не відповідає умові завдання.

Маркер у джерелі Б – «на землі Республіки Української має бути забезпечено всі свободи, здобуті всеросійською революцією» – указує на положення ІІІ Універсалу УЦР. Джерело не відповідає умові завдання.

Маркери у джерелі В – «визнаючи, що доля всіх народів Росії міцно зв’язана», «ми рішуче ставимось проти замірів самовільного здійснення автономії України до Всеросійського Учредительного Зібрання» – указують на положення ІІ Універсалу УЦР. Джерело відповідає умові завдання.

Маркер у джерелі Г – «Однині Україна стає Українською Народною Республікою», «Не відділяючись від Російської Республіки, ми твердо станемо на нашій землі, щоб помогти, аби уся Російська Республіка стала федерацією вільних народів» – указує на положення ІІІ Універсалу УЦР. Джерело не відповідає умові завдання.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні.

Маркери – «Наші праві націоналісти в особі графа Бобринського, посівши адміністративні посади в «П’ємонті українства», почали переслідувати український національний рух і силоміць навертати уніатів до православ’я», «арешт митрополита А. Шептицького», «Все сприяло наростанню ворожості місцевого населення до переможців», – указують на події 1914–1915 років. Граф Бобринський посів посаду генерал-губернатора окупованих у 1914 році російськими військами Галичини й Буковини.

«П’ємонтом українства» називали на той час Галичину. Уніатська церква тоді теж була поширена в Галичині. Навернення уніатів до православ’я і арешт митрополита Андрея Шептицького були складниками репресивної окупаційної російської політики в 1914–1915 роках, метою якої було знищення осередку українського національного руху.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австро-Угорської імперії у 1900–1914 роках.

Напередодні Першої світової війни Австро-Угорщина претендувала на володіння Волинню і Поділлям, що на той час перебували під владою Російської імперії, аргументуючи це тим, що ці землі колись входили до складу Речі Посполитої, короною якої володів австрійський імператор.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Культура України у другій половини ХІХ – на початку ХХ ст.

Михайло Коцюбинський був членом Братства тарасівців, головою товариства «Просвіта» у Чернігові, автором творів «Fata morgana», «Тіні забутих предків».

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в 1900–1914 роках.

Завдання скеровано на перевірку знання змісту земельної реформи Петра Столипіна.

Придушивши революцію 1905–1907 років, царський уряд розумів, що лише репресіями зняти соціальну напругу в суспільстві неможливо. Однією з головних причин революції було аграрне питання, розв’язати яке запропонував голова ради міністрів і міністр внутрішніх справ П. Столипін. У листопаді 1906 року ним було видано затверджений царем указ, що став законом 14 червня 1910 року. В указі містились основні положення реформи.

Під час розроблення реформи П. Столипін виходив із положення, що ліквідація поміщицького землеволодіння призведе до втрат виробників товарного хліба, а згодом знову постане проблема малоземельності. Він пропонував реформувати селянське господарство руйнуванням селянської общини й перерозподіленням земель на користь заможних селян (куркулів). Куркулі мали б стати опорою царського режиму й водночас виробниками додаткового товарного хліба.

Одержавши надільну землю у власність, селянин мав можливість об’єднати свої ділянки в один так званий «відруб» й чи залишатися на старому помешканні, чи виселитися на хутір, побудований на власній землі.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в 1900–1914 роках.

Створення Союзу визволення України (СВУ) відбулося 1914 року.

Убивство російського прем’єр-міністра Петра Столипіна – це подія 1911 року.

Заснування першої на Наддніпрянській Україні «Просвіти» відбулося 1906 року.

Урочисте святкування сторіччя від дня народження Тараса Шевченка – це подія 1913 року.

Під час Першої російської революції 1905–1907 років за прикладом Галичини було організовано освітні товариства під назвою «Просвіта» і в Наддніпрянщині: спочатку – в Одесі (1906), згодом – у Катеринославі, Житомирі, Кам’янці-Подільському, Києві, Чернігові, Миколаєві.

На Дону було створено новочеркаську «Просвіту». Власні читальні «Просвіти» мали переселенці навіть на далекосхідному Зеленому Клині й в Америці, зокрема, в Аргентині.

На Лівобережній Україні єдиним товариством «Просвіта», яке мало дозвіл губернатора на заснування, була чернігівська «Просвіта», заснована 1906 року за участю Михайла Коцюбинського (був обраний головою).

Через заборону царської адміністрації не вдалося відкрити «Просвіти» у Полтаві й Харкові. Проте в Харкові функції «Просвіти» фактично виконувало Українське літературно-етнографічне товариство імені Квітки-Основ’яненка.

До важливих здобутків «Просвіти» належить відзначення ювілейних річниць – 50-річчя від дня смерті Тараса Шевченка, 100-річчя від дня народження Маркіяна Шашкевича, 40-річчя письменницької діяльності Івана Франка. На початку ХХ ст. з діяльністю «Просвіти» була пов’язана творчість Миколи Лисенка, Бориса Грінченка, Лесі Українки, Степана Смаль-Стоцького тощо.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна у другій половині ХІХ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання економічних процесів у Наддніпрянській Україні в 60–90-х роках ХІХ ст.

Індустріалізація – це історичний процес техніко-економічного переходу від аграрного до промислових способів суспільного виробництва, який проходить через машинну стадію виробництва товарів і послуг.

Поняття індустріалізації використовують для позначення завершення історичної епохи європейської промислової революції, яка почалася у другій половині ХVІІІ ст. у Великій Британії. Пізніше вона поступово поширилася на інші країни Європи.

Українські землі процес промислового перевороту (революції) охопив у 30-40-і роки ХІХ ст., а індустріалізація розгорнулася в 1860-ті роки. Проте розтягнулася вона з перервами аж до середини ХХ ст., коли було здійснено форсовану сталінську індустріалізацію. Поштовхом до індустріалізації стали реформи 1860–1870-х років.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна у другій половині ХІХ ст.

«Емський указ», виданий 1876 року, – це таємне розпорядження російського імператора Олександра II про заборону друкування і завезення з-за кордону книг українською мовою.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Цей уривок чітко відображає концепцію панславізму (об'єднання слов'ян) на демократичних та федеративних засадах, що було серцем ідеології кирило-мефодіївців.

Програма братства («Книга буття українського народу» та «Статут») базувалася на трьох стовпах:

1. Християнство: віра в рівність усіх людей перед Богом.

2. Демократія: скасування кріпацтва та станів.

3. Федералізм: створення союзу рівноправних слов'янських республік, де Україна посідала б гідне місце (як «камінь, відкинутий будівничими, що став наріжним»).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ ст.

Унаслідок освітніх реформ Марії-Терезії та Йосифа ІІ (1770—1780-ті рр.) в Австрійській імперії запроваджено систему початкових шкіл із рідною мовою навчання.

Реформи Марії-Терезії та Йосипа II у 1770–1780-х роках були спрямовані на модернізацію імперії та підготовку освічених підданих.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

У цій доповідній записці йдеться про Василя Капніста.

Капніст прибув до прусського міністра Герцберга (який і склав цю записку для короля Фрідріха-Вільгельма II). Він прагнув з’ясувати, чи допоможе Пруссія українцям у разі їхнього повстання проти Російської імперії.

Ця подія увійшла в історію як Місія Василя Капніста до Берліна у 1791 році. Вона є одним із найяскравіших прикладів спроб української козацької старшини знайти зовнішню підтримку для відновлення автономії України.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ ст.

Територія Кримського ханства увійшла до складу Російської імперії у 1783 році.

Російські війська загарбали півострів, а останній хан Шагін-Гірей зрікся престолу.