Історія України

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності. Польсько-радянська війна на території України.

Українська СРР в умовах нової економічної політики. Неп в УСРР. Відбудова народного господарства.

Радянська модернізація України. Радянська модернізація в Україні.

Україна під час Другої світової війни. Включення Західної України, Бессарабії та Північної Буковини до складу УРСР.

Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді. Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

Предмет ідентифікації в завданні – події, зображені/відображені на плакатах.

Перший плакат відображає радянську пропагандистку версію агресії СРСР проти Польщі («Визвольний похід»). – вересень 1939 р. (Маркери: «зображення Червоної армії з озброєнням кінця 1930-х років», «Гасло: «Подати руку допомоги братському народу Західної України та Західної Білорусії – наш священний обов’язок!»).

Другий плакат пропагує переваги політики непу, запровадженої в 1921 р. (Маркери: Гасла: «Продовольчий податок. Віддай місту частину врожаю, рештою – розпоряджайся сам»).

Третій плакат пропагує мету радянської індустріалізації, вказує на її переваги. Плакат належить до першої половини 1930-х рр. (Маркери: «П’ятирічку за 4 роки», «Ми знаходимося напередодні перетворення із країни аграрної в країну індустріальну»)

Четвертий плакат закликає на війну проти Польщі 1920 р. (Маркери: «На Польський фронт», «РКП» тощо).

Відповідь – Г Б В А.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації. Виникнення руху «шістдесятників», дисидентського руху наприкінці 1950 – початку 1960-х рр.

Україна в період загострення кризи радянської системи. Опозиційний рух.

Створення Л. Лук’яненком Української робітничо-селянської спілки – 1959 р.

Початок випуску В. Чорноволом «самвидавського» журналу «Український вісник» – 1970 р.

Заснування М. Руденком Української громадської групи сприяння виконання Гельсінських угод – 1976 р.

Участь В. Стуса в акції протесту в кінотеатрі «Україна» проти масових арештів дисидентів – 1965 р.

Відповідь – А Г Б В.

ТЕМА: Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. Гетьманування І. Виговського. Ухвалення Гадяцьких пунктів. Гетьманування П. Дорошенка, І. Самойловича. Чигиринські походи турецько-татарського війська. Укладення найважливіших угод між іноземними державами, що стосувалися українських земель.

Хронологічна послідовность подій другої половини ХVІІІ ст.:

Б Чигиринські походи турецько-татарських військ – 1677–1678 рр.

В Ухвалення Гадяцького договору – 1658 р.

А Проголошення П. Дорошенка гетьманом усієї козацької України – 1668 р.

Г Укладення Бахчисарайського мирного договору між Московією та Османською імперією – 1681 р.

Відповідь – Б В А Г.

ТЕМА: Стародавня історія України. Кочовики за раннього залізного віку. Заснування античних міст-колоній у Північному Причорномор’ї та Криму. Велике розселення слов’ян.

Правильна послідовність історичних явищ:

Б. Велика грецька колонізація – VІІІ–VІ ст. до н. е. Процес заснування стародавніми греками міст-держав (полісів) на узбережжі Чорного моря (Північне Причорномор’я) та в Криму.

В. Розпад Великої Скіфії – ІV ст. до н. е. Занепад і знищення могутньої скіфської держави, яка панувала у степах Північного Причорномор’я протягом декількох століть.

Г. Велике переселення народів – ІV–VІ ст. Грандіозний за масштабами рух племен та народів Європи і Азії. 

А. Велике розселення слов’ян – V–VІІ ст.  Процес розселення слов’янських племен з їхньої прабатьківщини на величезні простори Східної, Центральної та Південної Європи.

Відповідь – Б В Г А.

ТЕМА: Післявоєнна відбудова і розвиток України в 1945 – початку 50-х років. Радянізація західних областей України.

Україна в умовах десталінізації. Зміни адміністративно-територіального устрою УРСР.

Україна в період загострення кризи радянської системи. Конституція УРСР 1978 р.

Розпад Радянського Союзу і відродження незалежності України. Перші альтеративні вибори до Верховної Ради.

До періоду повоєнної відбудови та розвитку (1946 – початок 1950-х рр.) відноситься «саморозпуск» Української греко-католицької церкви (УГКЦ), який відбувся в 1946 р.

З періодом політичної та економічної лібералізації суспільства (1953–1964 рр.) пов’язана подія входження Кримської області до складу УРСР, що відбулася в 1954 р.

Із загостренням кризи радянської системи (1965–1985 рр.) пов’язано прийняття останньої конституції УРСР в 1978 р.

З розпадом Радянського Союзу та відродженням незалежності України (1985–1991 рр.) пов’язано проведення альтернативних виборів до Верховної Ради УРСР у 1990 р.

Відповідь: 1–А, 2–В, 3–Г, 4–Д.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни. Установлення нацистського окупаційного режиму. Окупаційні зони, на які була розділена Україна.

На карті різними відтінками сірого, штрихуваннями та цифрами у відповідності з легендою карти позначені території окупаційних зон, які були утворені німецькими окупантами в 1941 р. на українських землях. Спираючись на назви міст, річок можна визначити, що під цифрою 1 позначено дистрикт «Галичина»; 2 – провінцію «Трансністрія» під управлінням румунської адміністрації; 3 – рейхскомісаріат «Україна»; 4 – військову адміністрацію німецького командування.

Відповідь: 1–Б, 2–Д, 3–А, 4–В.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності. Гетьманський переворот і утворення Української Держави. Утворення ЗУНР. Прихід до влади Директорії.

Розгром Добровольчої армії генерала А.Денікіна призвів до встановлення радянської влади на території України.

Проголошення Української Держави на чолі з гетьманом П. Скоропадським сприяло відновленню поміщицького землеволодіння.

Після Утворення Західноукраїнської Народної Республіки її уряд запровадив державну монополію на продаж хліба, цукру, спирту, заборону на вивіз нафти.

Утворена Директорія очолила антигетьманське повстання, яке призвело до повалення режиму гетьмана П.Скоропадського і встановлення влади Директорії УНР.

Відповідь: 1–В, 2–Д, 3–Г, 4–А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Розвиток національного руху.

Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст. Розвиток громадівського руху.

Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії у другій половині ХІХ ст. Політизація національного руху й утворення перших політичних партій.

Завдання передбачає знання характеристик різних течій українського національного руху в ХІХ ст., як на західноукраїнських землях, так і в Наддніпрянщині.

Москвофіли – суспільна течія, що склалася в середині ХІХ ст. в Галичині, Буковині та Закарпатті, виступали за національно-культурну, а згодом і державну єдність із російським народом.

Радикали – суспільна течія, що виникла в 1870-ті рр. в Галичині, прагнули надати українському рухові політичного характеру та першими поставили перед собою завдання боротьби за незалежність України.

Хлопомани – суспільна течія, що виникла в 1830-ті рр., на Правобережній Україні, основу якої становила молодь зі спольщених українських або польських шляхетських родів, яка, усвідомивши свою відповідальність перед народом, свідомо зближувалася з ним.

Народовці – суспільна течія, що виникла в 1860-ті рр. в Галичині, спрямували свою діяльність на підвищення культурно-освітнього рівня національної свідомості українців.

Відповідь: 1–В, 2–А, 3–Г, 4–Б.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст. Розвиток культури та освіти. Ф. Прокопович.

Українські землі в другій половині XVIII ст. Розвиток культури, науки, освіти. М. Березовський, І. Григорович-Барський.

• 1 – В: Феофан Прокопович. Видатний учений, ректор Києво-Могилянської академії, який згодом став головним ідеологом церковних та державних реформ Петра І. Він є автором драми «Володимир».

• 2 – Г: Іван Григорович-Барський. Найвидатніший представник українського бароко в архітектурі. Його авторству належать церква Миколи Набережного, Покровська церква в Києві та знаменитий фонтан «Самсон» (частина тогочасного київського водогону).

• 3 – А: Максим Березовський. Геніальний композитор і співак. Він здобув європейське визнання, ставши членом Болонської філармонічної академії. Його опера «Демофонт» була поставлена в Італії.

• 4 – Б: Йоган-Георг Пінзель. Таємничий і надзвичайно талановитий скульптор, представник пізнього бароко та рококо. Його найвідоміші роботи прикрашають фасад собору Святого Юра у Львові (зокрема статуя Юрія Змієборця).

Відповідь: 1–В, 2–Г, 3–А, 4–Б.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Внутрішньо- та зовнішньополітична діяльність князів/княгині: Олега, Ігоря, Ольги, Святослава. Князювання Володимира Великого та Ярослава Мудрого. Запровадження християнства як державної релігії.

Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Монгольська навала на південно-західні землі Русі.

1-Б. «Охрестився ж він у церкві Святої Софії... у городі Корсуні. По хрещенні ж привів Володимир цесарицю на обручення. Коли ж охрестили його... передали йому віру християнську...» - Х ст. (Хрещення Володимира Великого відбулося у 988 році).

2-А. «Аскольд же і Дір прийшли. І вискочили всі інші вої з човнів, і мовив Олег Аскольдові й Дірові: «Ви оба не є князі, ні роду княжого. А я єсмь роду княжого». - І тут винесли Ігоря. «А се - син Рюриків»...» - ІХ ст. (Захоплення Києва Олегом, вбивство Аскольда і Діра, згідно з «Повістю минулих літ», відбулося у 882 році).

3-В. «І заложив князь город - великий Київ, а в города сього ворота є Золоті... Спорудив [церкву] Благовіщення. Після цього він звів монастир святого Георгія Побідоносця...» - ХІ ст. (Зведення Золотих воріт, Софійського собору та інших споруд у Києві пов'язане з правлінням Ярослава Мудрого, яке припадає на ХІ ст. (1019-1054 рр.)).

4-Д. «І взяли татари місто Київ, місяця грудня в 6 день: а Дмитра воєводу привели пораненого до Батия, і не велів Батий убивати його ради його мужності...» - ХІІІ ст. (Взяття Києва військами хана Батия відбулося у 1240 році).

Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–В, 4–Д.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності. Грошова реформа.

Перехід економіки на ринкові рейки, прорахунки в проведені реформ спричинили гіперінфляцію 1993–1994 рр. і стрімке погіршення становища більшої частини населення. У цих умовах купоно-карбованці, які не були повноцінною національною грошовою одиницею, остаточно втратили довіру населення і перестали виконувати значну частку функцій грошей, зокрема накопичення. Після стабілізації фінансового становища переважно за рахунок зовнішнього кредитування було прийнято рішення про запровадження національної грошової одиниці – гривні (вересень 1996 р.).

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності. Дострокові вибори до Верховної Ради та вибори Президента України.

Правильна відповідь випливає зі знання результатів виборів, які відбулися 1994 р. (зазначено на листівці). На цих виборах перемогу здобув Л. Кучма, який став другим Президентом України.

Відповідь – В.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу і відродження незалежності України. Формування багатопартійності, виникнення Народного руху України за перебудову, перші альтернативні вибори до Верховної Ради.

У Верховній Раді УРСР/України, що була обрана вперше за альтернативною системою виборів, потрапила значна частина депутатів, які не поділяли радянські і комуністичні погляди.

Більшість опозиційних владі депутатів згуртували в парламентську фракцію Народна Рада. На противагу їй комуністична більшість провладних депутатів сформували «Групу 239». Проте вона не виявилась монолітною і більшість її членів підтримала Акт проголошення незалежності України 24 серпня 1991 р.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи. Політико-ідеологічна криза радянського ладу в Україні (середина 1960-х – початок 1980-х рр.). Культура і духовне життя.

Правильна відповідь випливає з аналізу зображеного. П’ятикутна зірка з портретом В. Леніна, напис-гасло «Завжди готовий!», «ВЛКСМ» свідчить, що це відзнаки дитячих і молодіжних комуністичних організацій «жовтенят», «піонерів», «комсомольців». Обов’язкове носіння цих значків і участь у цих політичних дитячих організаціях свідчили про ідеологізацію суспільного життя.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації. Зміни в промисловості та сільському господарстві, соціальній сфері. Реформування управління економікою.

Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дозволяють отримати уявлення про думки та настрої людей у певний час. Карикатури коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Однак слід пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні позиції, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, нерідко спираючись на певні стереотипи. Тому слід особливу увагу звертати на правила інтерпретації та аналізу карикатури. Заналом інтерпретація та аналіз передбачають відповіді на такі запитання:

• Які персонажі, предмети, речі, зображено на карикатурі?
• Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображає карикатура?
• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подає карикатура?
• Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
• Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
• Чи спотворені реальні історичні події карикатурою?

Отже, карикатура, відповідно до умови завдання, присвячена проблемам управління народного господарства у 1950-х рр. і наголошує на шляху їх розв'язання – створення раднаргоспів (1957 р.). Наступний логічний крок: зіставлення подій з періодом. Раднаргоспи були впроваджені у період «відлиги»

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації. Виникнення руху «шістдесятників», дисидентського руху наприкінці 1950 – початку 1960-х рр.

Так, у період політичної та економічної лібералізації суспільства (1953-1964 рр.) відбувалося зародження дисидентського руху. Це пояснюється тим, що, усунувши найбільш одіозні прояви сталінського режиму, не було усунуто радянську систему, яка створювала умови для появи сталінізму. Послаблення каральних заходів створило ілюзію можливості вільного висловлювання невдоволення радянською владою і породило появу «незгодних».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Післявоєнна відбудова та розвиток України в 1945 – початку 50-х років. Розгортання ідеологічних кампаній.

Завдання передбачає знання змісту евфемізму «безрідний космополіт», що використовувався в СРСР (УРСР) у повоєнні роки.

Цей евфемізм був породжений ідеологічним наступу на суспільство – «ждановщиною». Ідеологічною основою «ждановщини» був російський шовінізм та антисемітизм.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни. Розгортання радянського партизанського руху. Визволення України.

Рух Опору був спричинений жорсткою окупаційною політикою Німеччини та її союзників.

Особливістю руху Опору було те, що він мав декілька течій. Одна з них радянська. Вона зародилася з перших днів радянсько-німецької війни, але в силу різних причин спочатку була малочисельною і серйозно не впливала на перебіг бойових дій. Лише після перелому у війні вона почала набирати силу і розмах. Пік чисельності і діяльності радянських партизан в Україні припадає на 1943 р., коли розгорнулось визволення території республіки. Однією з форм боротьби стали рейди в районі, де підтримка радянської влади була мінімальною. Тому головним завданням рейдів, окрім воєнних цілей, були: репрезентація радянської влади, нейтралізація впливу на території Правобережної і Західної України впливу ОУН, УПА, які представляли націоналістичну течію руху Опору.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни. Включення Західної України, Бессарабії та Північної Буковини до складу УРСР.

Після укладення пакту Ріббентропа–Молотова 23 серпня 1939 р. між Німеччиною і СРСР, який поділяв Європу на сфери впливу, обидві сторони стали «впорядковувати» свої надбання. 1 вересня 1939 р. Німеччина напала на Польщу, 17 вересня 1939 р. – те саме зробив СРСР, прикриваючись гаслом захисту «єдинокровних братів» українців і білорусів. Два союзники знищили і поділили між собою суверенну державу і розпалили Другу світову війну. У липні 1940 р. СРСР пред’явив ультиматум Румунії, щоб та віддала Північну Буковину і Бессарабію. 2 серпня Північна і Південна Бессарабія і Північна Буковина були включені до складу УРСР, утворивши Чернівецьку й Ізмаїльську області.

Відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі. Українські землі в складі Польщі, Румунії, Чехословаччини.

Завдання передбачає знання політики названих держав щодо українства у 1920–1930-ті рр.

Найбільш лояльною щодо українства у міжвоєнний період була політика Чехословаччини. Саме у Празі діяв Український вільний університет і Українська аграрна академія.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Радянська модернізація України. Радянська модернізація в Україні. Суспільно-політичне, соціально-економічне, культурне та релігійне життя. Причини та наслідки Голодомору 1932–1933 рр.

В уривку джерела описані дії влади – «радянська влада до того часу «заготовляла» наш хліб… аж доки ми не залишилися без фунта хліба», які чітко вказують на передумову Голодомору.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Радянська модернізація України. Радянська модернізація в Україні. Суспільно-політичне, соціально-економічне, культурне та релігійне життя.

Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді. Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у джерела виділяємо ключові слова-маркери, словосполучення, що дозволять впізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – історичний період (п’ятирічка).

Зміст плакату чітко вказує на антицерковну кампанію, що розгорнулась у роки ІІ п’ятирічки, яка була оголошення «п’ятирічкою боротьби з релігією».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики. Політика «коренізації» в УСРР (українізація).

Ключові в джерелі словосполучення-маркери –– «повна рівноправність української та російської мов», «усунення перешкод… розвитку української культури», «обов’язкове вивчення української мови» –– допомагають визначити, що в уривку йдеться про українізацію, яка була формою політики коренізації.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики. Неп в УСРР. Відбудова народного господарства.

Запровадження непу в 1921 р. почалося із заміни продрозверстки продподатком (на 1921 р. був у два рази меншим, ніж продрозкладка), який фактично дозволяв селянам здійснювати продаж сільгосппродукції після сплати державі продовольчого податку.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності. Прихід до влади Директорії.

Завдання передбачає знання перебігу подій повалення влади гетьмана П. Скоропадського і приходу до влади Директорії.

Директорія – орган, створений для керівництва антигетьманського повстання, що розпочалося 14 листопада 1918 р. За місяць загони Директорії вступили до Києва, а гетьман зрікається влади і тікає до Німеччини. Щоб узаконити зміну влади і легітимізувати себе, Директорія скликає Трудовий конгрес, який по суті мав виконати роль Установчих зборів. Обраний за доволі суперечливим виборчим законом, Трудовий конгрес працював 23–28 січня 1919 р. і ухвалив низку важливих рішень, серед яких передачу влади Директорії УНР.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності. Брестський мир між УНР та державами Четверного союзу, Військова конвенція УНР з Німеччиною та Австро-Угорщиною.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери –– «Українська держава визнана», «Центральні держави», «мир… справедливо і корисно розв’язував питання про територіальні межі» –– допомагають визначити, що в уривку йдеться про мирний договір, укладений УНР з країнами Четвертного союзу (Німеччиною, Австро-Угорщиною, Болгарією та Османською імперією), які ще називали «центральними державами», у Брест-Литовську 9 лютого 1918 р.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українська революція. Еволюція поглядів політичних сил України щодо самовизначення українців (Універсали Центральної Ради).

Завдання передбачає знання змісту І Універсалу УЦР та його наслідків.

І Універсал було ухвалено УЦР 10 червня, а Генеральний Секретаріат був створений 28 червня 1917 р.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні. Перебіг воєнних дій на території України.

Вказана у завданні подія відбулась у 1914 р. у результаті успішного наступу російських військ, який отримав назву Галицька битва.

Відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі на початку ХХ ст. Радикалізація українського політичного руху. І. Боберський.

На фото зображено І. Боберського, голову старшини (ради) гімнастичного товариства «Сокіл-Батько».

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії на початку ХХ ст. Земельна реформа П. Столипіна та її вплив на Україну.

Ключовими в джерелі, що містить статистичні матеріали, є словосполучення-маркери «з общини вийшли», «1916 р.», «Південна Україна», «Правобережна Україна». Вони допомагають визначити, що в уривку йдеться про столипінські реформи. Саме ці реформи передбачали руйнування селянської общини. Найбільш успішно цей процес відбувався на Правобережній Україні.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії на початку ХХ ст. Створення політичних партій Наддніпрянщини.

Завдання спрямоване на перевірку знання перебігу подій, пов’язаних із політизацією українського національного руху в Наддніпрянській Україні.

У 1900 р. утворилася перша українська політична партія на теренах Російської імперії – Революційна українська партія.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст. Політика російського царизму щодо України. Валуєвський циркуляр.

Предмет ідентифікації в завданні – антиукраїнський документ царської влади.

У даному випадку мова йде про Емський указ царя Олександра ІІ 1876 р., у якому, крім чергових заборон на українську мову, ішлося про вислання М. Драгоманова і П. Чубинського з України.

Відповідь – В.

ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст. Відкриття університетів.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «місто…, де вперше засяяло і розлилося по всій Давній Русі світло істинної [християнської] віри», «університет… названий на честь великого просвітителя Русі» – допомагають визначити, що в уривку йдеться про Київ, де у 1834 р. було відкрито університет названий на честь князя Володимира, який хрестив Русь.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Повстання під проводом У. Кармалюка.

Повстанський рух проти соціального і національного гноблення під проводом Кармалюка, який тривав у 1813–1835 рр., охоплював територію Поділля.

Устим Кармалюк (1787–1835) був ватажком селянського руху, який тривав понад 20 років (1813–1835 рр.). Його постать стала легендарною, а сам він отримав прізвисько «український Робін Гуд».

Відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Реформи Марії Терезії та Йосифа ІІ і українські землі.

Правильною відповіддю є обмеження селянських повинностей.

Реформи Марії-Терезії та Йосипа II (1770–1780-ті рр.) були втіленням політики «освіченого абсолютизму». Їхньою метою було зміцнити державу, зробивши селянина платоспроможним платником податків, що вимагало обмеження свавілля поміщиків.

Йосип II у 1782 році надав селянам особисту свободу. Вони отримали право одружуватися без дозволу пана, переїжджати та віддавати дітей на навчання.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст. Розвиток культури, науки, освіти. Г. Сковорода.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери –– «останній представник поезії українського бароко», «став предтечею нової української літератури», «просякнувши її ідеями гуманізму та Просвітництва» – допомагають визначити, що в уривку йдеться про Г. Сковороду – українського просвітителя-гуманіста, філософа, поета, педагога. Освіту здобув у Києво-Могилянській академії. Переслідуваний світськими та духовними властями, з 1770-х років і до своєї смерті в 1794 р. вів життя мандрівного філософа. Його творча діяльність припадає на період завершення епохи бароко в українській культурі.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Промисловий переворот і зародження ринкової економіки.

Перша половина XIX століття (а саме 30–40-ві роки) стала часом зародження фабрично-заводського виробництва на українських землях.

Промисловий переворот: Перехід від мануфактури (ручної праці) до фабрики (машинного виробництва). Першою галуззю, де це відбулося, була цукрова промисловість (перший цукровий завод із паровими двигунами з'явився у 1824 р. у Трощинці, а пізніше – відомі заводи Симиренків та Яхненків).

Відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Включення західноукраїнських земель до складу Австрійської імперії, адміністративно-територіальний поділ західноукраїнських земель.

Правильною відповіддю є поділу Речі Посполитої.

У 1772 році відбувся Перший поділ Речі Посполитої між Пруссією, Росією та Австрією. Саме за цією угодою землі Руського, Белзького та частини Волинського і Подільського воєводств (які ми сьогодні називаємо Східною Галичиною) відійшли до складу Австрійської монархії Габсбургів.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половини ХVІІІ ст. Гетьманування Д. Апостола. Обмеження автономії Гетьманщини. «Правління Гетьманського уряду» 1734 р.

Після смерті гетьмана Д. Апостола влада в Гетьманщині перейшла до Правління гетьманського уряду.

Після смерті гетьмана Данила Апостола в 1734 році російська імператриця Анна Іоанівна заборонила обрання нового гетьмана. Замість цього для управління Лівобережною Україною було створено спеціальний орган – Правління гетьманського уряду.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. Гетьманування І. Самойловича.

Слова гетьмана Івана Самойловича (гетьманував у 1672–1687 рр.) були безпосередньою реакцією на укладення «Вічного миру» між Московським царством та Річчю Посполитою у 1686 році.

Поділ України: «Вічний мир» остаточно юридично закріпив насильницький поділ України по Дніпру, підтвердивши умови Андрусівського перемир'я (1667 р.):

• Московському царству відійшла Лівобережна Україна та Київ (за грошову компенсацію).

• Річ Посполита отримала Правобережну Україну (крім Києва).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст. Місця основних подій війни.

Картосхема охоплює перший, найбільш успішний етап Національно-визвольної війни (1648–1649): від початку війни до Зборівського договору

1. Початок війни: Зображено місце першої перемоги — Жовті Води (травень 1648).

2. Основні битви 1648 р.: Показано Корсунь (травень 1648) та Пилявці (вересень 1648).

3. Похід на захід: Відображено просування війська до Львова та облогу Замостя (осінь 1648).

4. Урочистий вступ: Показано вступ Б. Хмельницького до Києва (грудень 1648).

5. Фінал першого етапу: Зображено Зборівську битву та місце укладення угоди (Зборів, серпень 1649).

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Козацькі повстання 1620-х – 1630-х рр.

Повстання 1637 року, про яке йдеться в уривку, очолив Павло Павлюк (Бут).

• Повстання 1637 року (Кумейківське повстання) очолив гетьман нереєстрового козацтва Павло Бут (Павлюк).

• Ключова битва відбулася під Кумейками (поблизу Канева) у грудні 1637 року.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Розвиток культури й освіти. Меджибізький замок.

На фото зображено Меджибізький замок.

Оборонно-фортифікаційну споруду, що виділяється високими стінами з підпорами і масивною восьмикутною триповерховою баштою з конрофорсами. 

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.). Виникнення українського козацтва.

Цитований уривок відображає соціально-економічні причини виникнення українського козацтва.

Уривок «Пани користуються необмеженою владою не тільки над їхнім [селян] майном, але також над їхнім життям...» описує:

1. Надмірний соціальний гніт: Необмежена влада панів над життям і майном селян.

2. Посилення феодальної експлуатації: Це є прямим наслідком закріпачення селян і поширення панщини на українських землях у складі Речі Посполитої (Польщі).

Відповідь – А.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст. Розвиток культури та освіти Київської Русі та Галицько-Волинської держави. Вишгородська ікона Богородиці (візантійська традиція).

На фото зображено Вишгородську ікону Богородиці, якає однією з найдавніших і найважливіших святинь Київської Русі. Належить до візантійського мистецтва.

Ікону, ймовірно, було створено візантійським майстром у Константинополі у XII столітті. Вона була подарована київському князю Мстиславу Великому (або Юрію Долгорукому) і близько 1131 року розміщена у Вишгороді.

Ікона - це сакральне (священне) зображення в християнстві, особливо поширене у православній та греко-католицькій традиціях.

Відповідь – В.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст. Розвиток суспільно-політичного та господарського життя Київської Русі та Галицько-Волинської держави.

Князі, бояри та інші представники панівної верхівки в Київській Русі могли передавати в спадок, продавати, дарувати, обмінювати у власність - вотчину.

Вотчина (від слова «отчина» — батьківська власність) — це родове спадкове земельне володіння, яке формувалося в Київській Русі з XI століття. Вона належала на праві приватної власності і могла передаватися в спадок, продаватися, даруватися або обмінюватися. Власниками вотчин були князі, бояри та інші представники феодальної верхівки.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Об’єднання Галицького та Волинського князівств. Роман Мстиславович.

На картосхемі позначено Галицько-Волинську державу та князівства, залежні від неї, за правління Романа Мстиславовича.

Роман Мстиславович (об'єднав Галичину і Волинь у 1199 р.) помер у 1205 р. Після його смерті настала довга епоха міжусобиць, яка тривала до 1238 р.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст. Розвиток суспільно-політичного та господарського життя Київської Русі та Галицько-Волинської держави.

Наведені норми є цитатами з «Руської правди» — найвидатнішої правової пам'ятки Київської Русі.

«Руська правда» — це звід давньоруського права, який регулював відносини в суспільстві, встановлював покарання за злочини та визначав майнові права.

Відповідь – А.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Князювання Володимира Великого. Запровадження християнства як державної релігії.

 Християнство запроваджено як державну релігію Київської Русі в 988 р.

У 988 році князь Володимир Великий охрестив Київську Русь. Ця подія вважається офіційним запровадженням християнства як державної релігії. Спочатку Володимир охрестився сам, а потім наказав усьому населенню Києва пройти обряд хрещення у річці Почайна, що є притокою Дніпра.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Внутрішньо- та зовнішньополітична діяльність князів/княгині: Олега, Ігоря, Ольги, Святослава.

Велика княгиня київська Ольга звернулася з такими словами до древлян.

Ключові  слова –– «вже не хочу мститися», «невелику данину», «Дайте мені від кожного двору по три голуби і по три горобці…» – допомагають визначити літописну легенду про помсту княгині Ольги древлянам, які вбили її чоловіка Ігоря. 

Цей епізод описано в "Повісті минулих літ". Він стався після того, як древляни вбили чоловіка Ольги, князя Ігоря, під час збору данини. Ольга вирішила помститися за смерть чоловіка. 

Відповідь – Б.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст. Розвиток культури та освіти Київської Русі та Галицько-Волинської держави.

Пам'ятки, зображені на фото, є типовими ювелірними виробами, характерними для доби Київської Русі (X – XIII ст.). Це різноманітні колти (порожнисті скроневі підвіски) та скроневі кільця, виконані в техніках скані (філіграні), зерні та перегородчастої емалі (видно на двох правих прикрасах).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Стародавня історія України. Поява та розселення людей на території України.

Залюднення (поява перших людей) на території України розпочалося в добу палеоліту (давнього кам'яного віку), приблизно 1 мільйон років тому. Найдавніша стоянка первісних людей на території України знайдена біля с. Королеве на Закарпатті.

Перші люди жили невеликими групами, займалися збиральництвом і полюванням, використовуючи найпростіші знаряддя.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.). Опозиційний рух. В. Чорновіл.

За портретними рисами можна визначити, що на фото зображено дисидента, політика В. Чорновола.

Із зазначених біографічних фактів з діяльністю Чорновола пов’язані такі:

• він обіймав посаду голови Народного Руху України.
• один з засновників Української Гельсінської спілки.
• засновник «самвидавського» часопису «Український вісник».

Відповідь: 1 2 4.

ТЕМА: Український державотворчий процес (1918–1920 рр.). Гетьманський переворот й утворення Української Держави. Територія Української Держави П. Скоропадського. Зовнішня політика урядів гетьмана П. Скоропадського.

Картосхема дає змогу

• визначити кордони Української Держави гетьмана П. Скоропадського. На це вказують обриси кордонів, землі, які входять до складу держави.
• окреслити район формування українських радянських повстанських дивізій. На це вказує «демаркаційна лінія» і «нейтральна зона», зазначені на карті.
• визначити один із підсумків переговорів українсько-німецької та радянської делегацій у травні 1918 р. На це вказує «демаркаційна лінія» і «нейтральна зона», зазначені на карті, які були зазначені у прелімінарному договорі.

Відповідь: 2 4 6.

ТЕМА: Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.). Боротьба Польщі та Литви за Галицько-Волинську спадщину. Політичне становище українських земель у складі Великого князівства Литовського до і після Кревської унії. Особливості суспільно-політичного життя українських земель у складі Великого князівства Литовського

Характерними рисами суспільно-політичного життя Великого князівства Литовського (ВКЛ) у XIV–XV ст. є:

✅ 1. Збереження судочинства на основі норм "Руської правди"

✅ 2. Поступова ліквідація удільного устрою земель

✅ 4. Укладення уній з Польським королівством

Відповідь: 1 2 4.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Князювання Володимира Мономаха. Внутрішня та зовнішня політика Володимира Мономаха.

Діяльність князя Володимира Мономаха пов'язана з такими подіями:

4. Скликання князівських з'їздів (снемів): Володимир Мономах був ініціатором та активним учасником князівських з'їздів, зокрема Любецького (1097) та Витичівського (1100). Їхньою метою було припинення міжусобних війн та об'єднання зусиль князів для боротьби з половцями.

7. Об'єднання руських князів для боротьби проти половецької загрози: Це одна з найважливіших сфер діяльності Мономаха. Він організував та очолив успішні спільні походи руських князів проти половців, що на деякий час припинило їхні набіги на руські землі.

2. Ініціювання нової системи престолонаслідування: На Любецькому з'їзді 1097 року, ініційованому Мономахом, було закріплено принцип вотчинного (спадкового) володіння землями. Це означало, що кожен князь повинен був успадковувати землю свого батька, що мало на меті зменшити міжусобиці.

Відповідь: 2 4 7.

ТЕМА: Український державотворчий процес (1918–1920 рр.). Більшовицький режим в Україні. «Воєнний комунізм». Внутрішня політика урядів УСРР.

Розвиток України в 1929–1938 рр. Радянська модернізація в Україні. Сутність колективізації в Україні.

Україна під час Другої світової та Великої Вітчизняної воєн (1939–1945 рр.). Внесок українського народу в перемогу над Німеччиною та її союзниками.

Україна в умовах політичної та економічної лібералізації суспільства (1953–1964 рр.). Зміни в сільському господарстві.

Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді.

Предмет ідентифікації в завданні – події, зображені/відображені на плакатах.

Перший плакат належить до періоду Другої світової війни (1939–1945 рр.). На це вказує сам малюнок (ешелон з бойовою технікою) і гасло плакату: «Трактор у полі – що танк в бою!».

Другий плакат створений у період завершального періоду громадянської війни (1918–1920 рр.). На це, з одного боку, вказує манера, стиль, в якому створений плакат. З іншого боку, гасло: «Селянин, якщо ти не хочеш годувати поміщика, – нагодуй фронт, що захищає твою землю, твою свободу», яке вказує на політику «воєнного комунізму».

Третій плакат присвячений «кукурудзяній кампанії» кінця 1950-х – початку 1960-х рр. На це теж вказує малюнок плакату і слоган плакату: «Кукурудзи щедрий урожай – багатства непочатий край!».

Четвертий плакат відображає один з аспектів процесу колективізації початку 1930-х рр. На це вказують слогани плакату: «Іди в колгосп!», «З усім реманентом у колгосп вступай! Не ріж своєї худоби! Не продавай!».

Відповідь: Б Г А В.

ТЕМА: Українська революція. Революційні події в Україні в 1917 – на початку 1918 р. Місце і роль Всеукраїнських з’їздів рад у Києві та Харкові, Ультиматуму Раднаркому в політиці більшовиків щодо усунення УЦР. Війна радянської Росії з УНР.

Український державотворчий процес (1918–1920 рр.). Внутрішня політика уряду гетьмана П. Скоропадського. Причини падіння режиму гетьмана П. Скоропадського.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери допомагають визначити, що в уривках ідеться про такі події:

Джерело «А» – селянське повстання літа 1918 р.

Джерело «Б» – проголошення радянської влади в Україні в грудні 1917 р.

Джерело «В» – утворення Генерального секретаріату в червні 1917 р.

Джерело «Г» – початок українізації частин Російської армії.

Відповідь: Г В Б А.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Виникнення Запорозької Січі.

Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст. Запорозька Січ у складі Гетьманщини.

Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст. Гетьманування Д. Апостола.

Українські землі в другій половині ХVІІІ ст. Ліквідація Запорозької Січі.

• Б – Хортицька Січ (середина 1550-х рр.). Вважається першою відомою Січчю, збудованою князем Дмитром Вишневецьким (Байдою) на острові Мала Хортиця.

• Г – Чортомлицька Січ (1652–1709 рр.). Заснована в часи Гетьманщини. Вона була зруйнована російськими військами за наказом Петра I після того, як козаки підтримали Івана Мазепу.

• В – Нова (Підпільненська) Січ (1734–1775 рр.). Остання Січ на території України (в межах володінь Російської імперії). Створена після повернення козаків з-під турецького протекторату.

• А – Задунайська Січ (1775–1828 рр.). Виникла вже після остаточного руйнування Нової Січі військами Катерини II, коли частина козаків переправилася на територію Османської імперії в гирло Дунаю.

Відповідь: Б Г В А.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний і культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави в IX–XIV ст. Розвиток культури й освіти Київської Русі та Галицько-Волинської держави. Здобутки в галузі писемності та літератури.

В «Остромирове Євангеліє» (1056–1057 рр.) – найдавніша точно датована рукописна книга Київської Русі.

А «Ізборник Святослава» (1073 р.) – друга за часом створення пам'ятка давньоруського книжкового мистецтва енциклопедичного змісту, укладена для чернігівського князя Святослава Ярославича.

Г «Повість минулих літ» (перша редакція ченця Нестора, приблизно 1113 р.) – найдавніший літописний звід, що дійшов до нас. Хоча Нестор працював раніше, остаточну редакцію цього твору датують початком XII століття.

Б Слово о полку Ігоревім» (1187 р.) – видатна пам'ятка давньої літератури, присвячена невдалому походу 1185 р. новгород-сіверського князя Ігоря Святославича проти половців.

Відповідь: В А Г Б.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.). Культура і духовне життя. Здобутки та особливості розвитку культури. Б. Патон, О. Антонов, В. Глушков, М. Амосов.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери допомагають визначити яке висловлювання (джерело) відповідає зазначеним історичним постатям.

На вислови видатних постатей України: вченого Б. Патона вказує маркер «нова технологія високочастотного зварювання», конструктора літаків О. Антонова – «красивий літак добре літає», вченого В. Глушкова – «суперЕОМ», хірурга, вченого М. Амосова – «хірургія» .

Відповідь: 1–Д, 2–Г, 3–В, 4–А.

ТЕМА: Розвиток України в 1929–1938 рр. Радянська модернізація в Україні. Суспільно-політичне, соціально-економічне, культурне та релігійне життя. Масові репресії. Ідеологізація суспільного життя.

Після встановлення радянської влади на більшій частині України розгорнувся процес її радянізації. Найбільш прискореними темпами цей процес просувався у 30-ті рр., коли він призвів до змін у всіх сферах життя суспільства. Основною його метою проголошувалося перетворення (модернізацію) країни рад з аграрно-індустріальної в індустріально-аграрну. Основними складовими цього процесу стали індустріалізація, колективізація, культурна революція, а також масові репресії проти тих, хто не бажав або опирався процесам модернізації.

Таким чином, культурна революція нав’язувала суспільству комуністичну ідеологію.

Індустріалізація передбачала досягнути перевищення промислового виробництва над сільськогосподарським.

Колективізація через ліквідацію індивідуального селянського господарства мала забезпечити ресурсами індустріалізацію і встановлення жорсткого контролю над селянством з боку держави.

Масові репресії насаджували в суспільстві атмосферу страху і «знищення «ворогів народу». Така модернізація коштувала українському народу дуже дорого – мільйони загиблих громадян і скалічених доль.

Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–Д, 4–В.

ТЕМА: Український державотворчий процес (1918 – 1920 рр.). Гетьманський переворот й утворення Української Держави. Утворення ЗУНР. Прихід до влади Директорії. Більшовицький режим в Україні. Ухвалення конституції УСРР 1919 р.

Завдання передбачає знання основних подій Української революції і державотворчого процесу (1917–1920 рр.).

На Всеукраїнському хліборобському конгресі (квітень 1918 р.) відбулося обрання П.Скоропадського гетьманом України.

Скликання Трудового конгресу (січень 1919 р.) забезпечило передачу всієї повноти влади Директорії УНР після антигетьманського перевороту.

Українська Національна Рада в листопаді 1918 р. проголосила Західноукраїнську Народну Республіку.

ІІІ Всеукраїнський з’їзд рад (березень 1919 р.) ухвалив першу конституцію УСРР.

Відповідь: 1–Д, 2–В, 3–А, 4–Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Початок національного відродження. Діяльність «Руської трійці». М. Шашкевич, І. Могильницький.

Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії в другій половині ХІХ ст.

Політизація національного руху й утворення перших політичних партій: Русько-української радикальної партії (РУРП). І. Франко.

Культура України в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. Розвиток науки. М. Грушевський.

Зазначені факти дають змогу визначити такі правильні відповіді:

М. Шашкевич був натхненником та ідейним лідером «Руської трійці».

І. Могильницький був організатором освітнього товариства галицьких греко-католицьких священників.

І. Франко, поряд з тим, що він був видатним поетом, письменником, вченим, став з засновником першої української партії – Русько-української радикальної партії (РУРП).

М. Грушевський став автором фундаментальної десятитомної праці з історії України «Історія України-Руси».

Відповідь: 1–А, 2–В, 3–Б, 4–Г.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Козацькі повстання 1620–1630-х рр.

Початок Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. Національно-визвольна війна українського народу.

Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст. Гетьманування І. Виговського. Ухвалення Гадяцьких пунктів.

1-Б. Куруківська угода між реєстровим козацтвом і поляками – 1625 р.

2-В. Зборівський договір між козацтвом і королем Речі Посполитої – 1649 р.

3-Д. Білоцерківський договір між козацтвом і королем Речі Посполитої – 1951 р.

4-Г. Гадяцькі пункти між козацтвом і королем Речі Посполитої – 1658 р.

Відповідь: 1–Б, 2–В, 3–Д, 4–Г.

ТЕМА: Стародавня історія України. Поява та розселення людей на території України. Поширення землеробства та скотарства на землях України. Риси неолітичної революції. «Палеоліт», «мезоліт», «неоліт», «бронзовий вік».

Відповідність між періодами стародавньої історії України та змінами, що в них відбулися:

1- В. У період палеоліту почалося використання перших знарядь праці, зароджується мистецтво та релігійні уявлення.

2 - А. У період мезоліту винайдено водний транспорт (плоти, човни) та приручено перших тварин (собаку).

3 - Б. У період неоліту відбувся перехід до осілого способу життя, приручається більшість свійських тварин.

4 - Г. У бронзовому віці відбувається витіснення каменю штучним матеріалом (бронзою) у виробництві знарядь праці, винайдено колесо, приручено коня.

Відповідь: 1–В, 2–А, 3–Б, 4–Г.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності. Інтегрування України в європейське та світове співтовариство.

У цьому випадку йдеться про відносини з воєнно-політичним блоком НАТО. У 1996 р. Україна приєдналася до програми НАТО «Партнерство заради муру», яка була запропонована для країн, які не входили до блоку, але прагнули спільно підтримувати систему безпеки.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності. Державотворчі процеси, риси політичного життя. Л. Кучма.

Правильна відповідь випливає зі знання результатів виборів, на яких перемогу здобув Л. Кучма.

Л. Кучма двічі брав участь у президентських виборах – у 1994 й 1999 рр. Діаграма вказує на головного суперника – П. Симоненка. Саме ця інформація вказує на вибори 1999 р. На цих виборах перемогу здобув Л. Кучма, який став удруге Президентом України.

Відповідь – В.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу та відродження незалежності України. Початок «перебудови». Зміст та основні напрями політики «перебудови». Зростання соціальної та національної активності українського суспільства.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «Рада Міністрів УРСР зобов’язала виконкоми місцевих Рад… Кримської області вжити… заходів для… надання… кримським татарам, які повертаються, земельних ділянок…» – допомагають визначити, що в уривку йдеться про повернення кримських татар на історичну батьківщину, яке розпочалося в роки Перебудови.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.). Тенденції розвитку соціальної сфери. Здобутки та проблеми розвитку соціальної сфери.

Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дозволяють отримати уявлення про думки та настрої людей у певний час. Карикатури коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Однак слід пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні позиції, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, нерідко спираючись на певні стереотипи. Тому слід особливу увагу звертати на правила інтерпретації та аналізу карикатури.

У загальному вигляді інтерпретація та аналіз передбачають відповіді на такі запитання:

• Які персонажі, предмети, речі, зображено на карикатурі?
• Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображає карикатура?
• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подає карикатура?
• Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
• Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
• Чи спотворені реальні історичні події карикатурою?

Отже карикатура, відповідно до умови завдання, присвячена проблемі бюрократизму державного управлінського апарату. На це вказує те, що жінка літнього віку звертається до спортсменів з марафонського бігу, щоб вони допомогли їй вирішити питання, яке потребує тривалого обходу кабінетів чиновників. Але вони відмовляються, вказуючи, що більше ніж 50 км не бігають.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.). Опозиційний рух. В. Стус.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «поет не тільки непересічний, а рідкісний своїм талантом і культурою», «політв’язень» – допомагають визначити, що в уривку йдеться про В. Стуса, активного діяча дисидентського руху, який загинув в ув’язненні.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в умовах політичної та економічної лібералізації суспільства (1953–1964 рр.). Реформування управління економікою. Наслідки економічних реформ для українського суспільства.

Раднаргоспи – ради народного господарства, державні органи територіального управління й планування промисловістю УРСР і СРСР, що існували в 1957–1965 роках. Раднаргоспи запроваджували децентралізовану систему управління, яка помітно поліпшила керування економікою регіонів, але призвела до розриву зв’язків між окремими галузями.

Таким чином, запровадження системи раднаргоспів послаблювало союзну номенклатуру та посилювало роль місцевих керівників.

Відповідь – А.