Історія України

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі

На картосхемі зображено територію Київської держави за часів правління князя Святослава. На це вказують позначені походи князя проти Хазарського каганату та на Дунай. Штрихуванням позначені території слов'янських союзів племен (в’ятичів, тиверців, уличів), які увійшли до складу Русі. Додатково на Святослава вказує назва міста Переяславець на Дунаї, куди князь намагався перенести столицю своєї держави.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Стародавня історія України

Однією з особливостей розвитку грецьких міст-держав Північного Причорномор’я в VII–VI ст. до н. е.  була державно-політична незалежність колоній від метрополій.

Грецькі міста-колонії, що виникли в Північному Причорномор’ї, були засновані вихідцями з різних метрополій Греції. Проте, згодом вони ставали повністю самостійними державами (полісами), які мали власне управління, закони та військо. Підтримуючи паралельно торговельні та культурні зв'язки з метрополіями.

Метрополія — це місто-держава (поліс), яке заснувало колонії.

Поліс - це місто-держава в Давній Греції.

Відповідь – А.

ТЕМА: Стародавня історія України

В основу археологічної періодизації покладено матеріал, з якого виготовлялися знаряддя праці. Цей підхід дозволяє археологам поділити історію на послідовні епохи, такі як:

• Кам'яний вік (палеоліт, мезоліт, неоліт), коли основним матеріалом був камінь.

• Перехідний (енеоліт – мідно-кам`яний).

• Бронзовий вік, коли почали використовувати бронзу.

• Залізний вік, коли залізо стало домінуючим матеріалом для виготовлення знарядь та зброї.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна під час Другої світової та Великої Вітчизняної воєн (1939–1945 рр.). Основні результати та наслідки війни для України й українського народу.

Завдання передбачає перевірку знань основних наслідків Другої світової війни (1939–1945 рр.) для України. Серед запропонованих відповідей правильними є такі:

• об’єднання основного масиву українських етнічних земель у межах однієї держави;
• вихід республіки на міжнародну арену, вступ до ООН;
• чисельні людські втрати та матеріальні збитки народного господарства УРСР.

Відповідь: 3 5 6.

ТЕМА: Український державотворчий процес (1918–1920 рр.). Більшовицький режим в Україні. Внутрішня політика урядів УСРР. «Воєнний комунізм».

Завдання передбачає перевірку знань складових політики воєнного комунізму, яка здійснювалась більшовиками у 1919-1921 рр. на території України. Серед запропонованих варіантів відповідей правильними є:

• націоналізація підприємств великої промисловості, транспорту та банків;
• запровадження загальної трудової повинності;
• запровадження розкладки на продовольство та сільськогосподарську сировину (продрозверстки).

Відповідь: 1 3 5.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст. Ліквідація автономного устрою Гетьманщини. Діяльність Другої Малоросійської колегії.

Діяльність Другої Малоросійської колегії (1764–1786) під керівництвом Петра Рум’янцева була спрямована на остаточну інтеграцію Лівобережної України (Гетьманщини) до складу Російської імперії та уніфікацію її устрою.

2 – загальна ревізія населення, земельної власності, худоби, іншого майна. Йдеться про так звану «Генеральний опис Малоросії» (1765–1769). Це було масштабне статистичне дослідження, щоб точно знати ресурси краю та збільшити податкові надходження.

4 – запровадження намісництв, загальноросійських судових установ. Після ліквідації автономії у 1780-х роках територія була поділена на Київське, Чернігівське та Новгород-Сіверське намісництва, а місцеве право замінювалося загальноімперським.

7 – заміна натуральних повинностей грошовим податком. Рум’янцев реформував систему оподаткування, запровадивши поземельний збір, що виплачувався грошима, замість застарілих натуральних податків.

Відповідь: 2 4 7.

ТЕМА: Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав у другій половині XIV – першій половині XVI ст. Боротьба Польщі та Литви за Галицько-Волинську спадщину. Кревська унія. Політичне становище українських земель у складі Великого князівства Литовського та інших держав до і після Кревської унії.

Характерними рисами суспільно-політичного життя Великого князівства Литовського (ВКЛ) у XIV–XV ст. є такі:

✅ 2. здійснення судочинства на основі норм «Руської правди» (руського права).

✅ 3. поступова ліквідація удільних князівств.

✅ 5. укладення міждержавних уній.

Відповідь: 2 3 5.

ТЕМА: Українська революція. Проголошення Української Народної Республіки. Місце і роль Всеукраїнських з’їздів рад у Києві та Харкові.

Український державотворчий процес (1918–1920 рр.). Прийняття Конституції УНР. Акт злуки УНР та ЗУНР.

Проголошення УЦР Української Народної Республіки (листопад 1917 р.).

Проголошення радянської влади в Україні Всеукраїнським з’їздом рад у Харкові (грудень 1917 р.).

Затвердження УЦР Конституції УНР (квітень 1918 р.).

Проголошення Акту Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки (січень 1919 р.).

Відповідь: Б Г В А.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст. Реформи 60–70-х рр. ХІХ ст. і процеси модернізації в Україні. Особливості проведення реформ на українських землях.

Завдання спрямоване на перевірку вміння встановлювати хронологічну послідовність реформ 1860–1870-х рр. у Російській імперії. Реформи запроваджувалися таким чином:

Ліквідація кріпосної залежності селян (1861 р.).

Запровадження суду присяжних (1864 р.).

Упровадження міського самоврядування (1870 р.).

Упровадження загальної військової повинності (1874 р.).

Відповідь: Б В А Г.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Братський рух. Утворення греко-католицької церкви.

Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Вплив Берестейської унії на розвиток церковного життя в Україні. Петро Могила.

Українські землі в другій половині XVIII ст. Розвиток культури, науки, освіти. Собор Святого Юра у Львові.

• Б – Заснування Львівського православного братства (1586 р.). Братство отримало право ставропігії (автономії), що стало потужним поштовхом для захисту православ'я.

• Г – Утворення греко-католицької церкви (1596 р.). Це відбулося на церковному соборі в Бересті (Берестейська унія), що об'єднало частину православної церкви з католицькою.

• В – Реформування православної церкви Петром Могилою (1630-ті — 1640-ві рр.). Митрополит Петро Могила провів глибоку реформу освіти, літургії та дисципліни, зокрема заснував Києво-Могилянську колегію у 1632 році.

• А – Спорудження собору Святого Юра у Львові (1744—1762 рр.). Це шедевр архітектури пізнього бароко (рококо), зведений за проектом Бернарда Меретина.

Відповідь: Б Г В А.

ТЕМА: Україна в умовах політичної та економічної лібералізації суспільства (1953–1964 рр.). Виникнення руху «шістдесятників», дисидентського руху наприкінці 1950 – початку 1960-х рр. B. Симоненко.

Україна в період загострення кризи радянської системи. Опозиційний рух. М. Руденко, В. Стус, В. Чорновіл.

В. Симоненко був автором збірок «Лебеді материнства», «Земне тяжіння», «самвидавської» сатири «Некролог кукурудзяному качанові», «Злодій», «Суд».

М. Руденко був автором поезії «Всесвіт у тобі», «Оновлення», один із засновників і керівників Української Гельсінської групи.

В. Стус був автором збірок «Круговерть», «Зимові дерева», «Веселий цвинтар», член Української Гельсінської групи.

В. Чорновіл – автор «самвидавської» збірки «Лихо з розуму», журналу «Український вісник», член Української Гельсінської групи.

Відповідь: 1–Д, 2–Г, 3–В, 4–Б.

ТЕМА: Українська революція. Універсали УЦР, Генеральний секретаріат.

Український державотворчий процес (1918–1920 рр.). Гетьманський переворот і утворення Української Держави. Утворення ЗУНР. «Українська Галицька армія». «Чортківська офензива». Прихід до влади Директорії. Більшовицький режим в Україні. «Воєнний комунізм».

Для характеристики Української Народної Республіки доцільно використовувати такі поняттяж, як «Універсал», «Генеральний Секретаріат», «Директорія».

Для висвітлення періоду існування Української Держави гетьмана П. Скоропадського доцільно використати поняття і терміни «Всеукраїнський хліборобський конгрес», «гетьманський переворот», «Українська академія наук».

Оповідаючи про Західноукраїнську Народну Республіку, слід використовувати поняття і терміни «Українська Національна Рада», «Українська галицька армія», «Чортківська офензива».

При висвітленні періоду Української Соціалістичної Радянської Республіки слід застосовувати поняття і терміни: «воєнний комунізм», «націоналізація промисловості», «Ризький мир».

Відповідь: 1–В, 2–Д, 3–Б, 4–А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Перебіг національно-визвольного руху в Галичині під час революції 1848–1849 рр. в Австрійській імперії.

Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст. Політика російського царизму щодо України.

Українські землі у складі Російської імперії на початку ХХ ст. Події революції 1905–1907 рр. в Україні. Діяльність українських парламентських громад в І та ІІ Державних Думах.

Видання Валуєвського циркуляру (1863 р.) призвело до закриття недільних шкіл, розпуску та припинення діяльності українських громад.

Революція 1848–1849 рр. створила умови, за яких українці отримали перший досвід парламентської діяльності.

Видання Емського указу (1876 р.) призвело до закриття Південно-Західного відділення Російського географічного товариства, через яке відбувалася легалізація діяльності київської громади.

Революція 1905–1907 рр. сприяла появі масових українськомовних періодичних видань у Наддніпрянській Україні (газети «Хлібороб», «Рада», журнал «Україна» тощо).

Відповідь: 1–Д, 2–А, 3–Б, 4–В.

ТЕМА: Початок Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст.

Національно-визвольна війна українського народу. Наслідки та значення найважливіших битв Національно-визвольної війни.

1. Г. 1648 р. Початок Національно-визвольної війни та битва під Жовтими Водами. 

Згадка про «Жовті Води» і спільні дії «козаків, з’єднавшись разом із татарами». Це перша велика перемога Хмельницького над польськими військами в травні 1648 року.

2. А. 1649 р. Укладення Зборівського мирного договору (серпень 1649 р.).

Згадка про «40-тисячний реєстр Війська Запорозького». Саме Зборівський договір встановив цю чисельність козацького реєстру.

3. Б. 1651 р. Укладення Білоцерківського мирного договору (вересень 1651 р.).

Обмеження території Гетьманщини «тільки в маєтках, що містяться у воєводстві Київському». Ця умова була нав'язана козакам після поразки в Берестецькій битві 1651 року, значно зменшуючи автономію порівняно зі Зборівським миром.

4. В. 1654 р. Проведення Переяславської ради та присяга московському цареві (січень 1654 р.).

Згадка, що «Хмельницький присягнув московському цареві у Переяславі», а деякі полки «відмовилися присягати». Це відображає основну подію 1654 року — військово-політичний союз з Московією.

Відповідь: 1–Г, 2–А, 3–Б, 4–В.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Князювання Володимира Великого та Ярослава Мудрого.

Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Правління Ярославичів. Князювання Володимира Мономаха. Князювання Данила Романовича.

1-В. Створення «Ізборника» – одного з перших енциклопедичних збірників Київської Русі – пов’язана з іменем князя Святослава Ярославича.

2-А. Відкриття першої школи для дітей знаті відбулося за наказом князя Володимира Великого.

3-Б. Заснування першої бібліотеки при Софійському соборі в Києві пов’язано з князем Ярославом Мудрим.

4-Д. Укладення Галицько-Волинського літопису відбулося за часів правління Данила Романовича Галицького.

Відповідь: 1–В, 2–А, 3–Б, 4–Д.

ТЕМА: Стародавня історія України. Поява та розселення людей на території України. Місця основних стоянок людей кам’яного віку на теренах сучасної України (Королеве, Кіїк-Коба, Кирилівка, Мізин).

На карті зображені місця палеолітичних пам’яток на території України.

Кирилівка на карті позначена літерою «Б» (Ця палеолітична стоянка розташована в межах сучасного міста Києва).

Киїк-Коба на карті позначена літерою «Д» (Ця палеолітична стоянка розташована в горах Криму).

Королеве на карті позначена літерою «А» (Ця найдавніша палеолітична стоянка розташована на території Закарпаття на березі р. Тиса).

Мізин на карті позначена літерою «В» (Ця палеолітична стоянка розташована у Чернігівській області).

Відповідь: 1–Б, 2–Д, 3–А, 4–В.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу та відродження незалежності України. Акт проголошення незалежності України.

24 серпня 1991 р. Верховна Рада УРСР ухвалила Акт проголошення незалежності України.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу та відродження незалежності України. Чорнобильська катастрофа.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «Чорнобиль», «показушні» весілля, фальшиві гулянки, весілля», «У дні всенародної жалоби було влаштовано першотравневу демонстрацію на Хрещатику», «трагізм ситуації» – допомагають визначити, що дії партійно-державної верхівки продиктовані прагненням приховати факт вибуху ядерного реактора та реальні масштаби й наслідки техногенної катастрофи.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.) Опозиційний рух. Основні вимоги та напрями опозиційного руху 1960–1970-х рр. Причини активізації опозиційного руху.

У цьому випадку йдеться про характерні риси дисидентського руху в Україні, який мав мирний, ненасильницький характер.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в умовах політичної та економічної лібералізації суспільства (1953–1964 рр.). Зміни в промисловості. О. Антонов.

У цьому випадку йдеться про О. К. Антонова, який був видатним авіаконструктором. Під керівництвом Антонова розроблено транспортні літаки сімейства «Ан», які літають на всіх континентах світу. Деякі з них залишаються не перевершеними і нині.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в умовах політичної та економічної лібералізації суспільства (1953–1964 рр.). Зміни в сільському господарстві. Наслідки економічних реформ для українського суспільства.

Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дозволяють отримати уявлення про думки й настрої людей у певний час. Карикатури коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Однак варто пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні позиції, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, нерідко спираючись на певні стереотипи. Тому слід особливу увагу звертати на правила інтерпретації та аналізу карикатури. У загальному вигляді інтерпретація та аналіз передбачають відповіді на такі запитання:

• Які персонажі, предмети, речі, зображено на карикатурі?
• Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображає карикатура?
• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подає карикатура?
• Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
• Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
• Чи спотворені реальні історичні події карикатурою?

Отже, карикатура, відповідно до умови завдання, присвячена проблемі впровадження однієї з хрущовських надпрограм – поширення посівів кукурудзи. На це вказує як зображення цієї зернової культури і ті переваги, які вона може давати – зростання продуктивності тваринництва, так і написи. Відповідно, карикатура висміює нерозуміння окремими керівниками необхідності впровадження в сівообіг кукурудзи.

Відповідь – А.

ТЕМА: Післявоєнна відбудова та розвиток України в 1945 – початку 1950-х рр. Хід операції «Вісла». Причини та наслідки проведення операції «Вісла».

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «швидкими темпами переселити українців і змішані сім`ї на повернуті території (насамперед у Північну Пруссію)» – допомагають визначити, що документ відображає операцію «Вісла», яку здійснювала влада Польської Народної Республіки в 1947 р. щодо українського населення Холмщини, Підляшшя, Лемківщини, Посяння тощо.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна під час Другої світової та Великої Вітчизняної воєн (1939–1945 рр.). Перемога у Великій Вітчизняній війні. День Перемоги.

9 травня 1945 р. відзначається як перемога народів СРСР у Великій Вітчизняній війні. На теперішній час 8–9 травня відзначаються як дні пам’яті і примирення та завершення Другої світової війни в Європі.

У 2015 р. у відповідному указі Президента України П. Порошенка зазначається: «…з метою гідного вшанування подвигу Українського народу, його визначного внеску у перемогу Антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні, висловлення поваги усім борцям проти нацизму, увічнення пам’яті про загиблих воїнів, жертв війни, воєнних злочинів, депортацій та злочинів проти людяності, скоєних у роки війни, посилення турботи про ветеранів війни, учасників українського визвольного руху цього періоду, жертв нацистських переслідувань, утвердження спадкоємності традицій воїнів — переможців нацизму та нинішніх захисників Вітчизни, консолідації суспільства навколо ідеї захисту України…установити в Україні День пам'яті та примирення, який відзначати щороку 8 травня…».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна під час Другої світової та Великої Вітчизняної воєн (1939–1945 рр.). Депортація кримських татар та інших народів Криму.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати причинно-наслідкові зв’язки. У цьому випадку йдеться про наслідки депортації кримських татар. Депортація корінного народу призвела до кардинальних змін національного складу регіону.

 Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна під час Другої світової та Великої Вітчизняної воєн (1939–1945 рр.). Розгортання радянського партизанського руху. С. Ковпак.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «один з організаторів партизанського руху в Україні», «командир Путивльського партизанського загону, згодом з’єднання… Сумської області», «рейди з Брянських лісів на Правобережну і Західну Україну» – допомагають визначити, що в характеристиці йдеться про С. Ковпака.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі (1921–1939 рр.). Українські землі у складі Чехо-Словаччини. Політика урядів Чехо-Словаччини в українських землях. Проголошення незалежності Карпатської України.

Незалежність Карпатської України була проголошена 15 березня 1939 р.

Відповідь – А.

ТЕМА: Розвиток України в 1929–1938 рр. Радянська модернізація в Україні. Сутність і наслідки політики колективізації в Україні.

Ключові в джерелі «В» словосполучення-маркери – «відібрати в куркулів усі засоби виробництва», «розкуркулення» – допомагають визначити правильну відповідь.

Відповідь – В.

ТЕМА: Розвиток України в 1929–1938 рр. Радянська модернізація в Україні. Сутність і наслідки політики форсованої індустріалізації в Україні.

У цьому випадку слід визначити наслідки політики форсованої індустріалізації в Україні наприкінці 1920-х – у 1930-і рр.

Форсована індустріалізація – прискорений процес створення крупного машинного виробництва в усіх галузях господарства, особливо в промисловості. Індустріалізація забезпечує переважання в економіці країни виробництва промислової продукції, перетворення аграрної або аграрно-індустріальної країни на індустріально-аграрну або індустріальну.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 рр.). Неп в УСРР. Неп та її складові в Україні.

Джерелом є агітаційно-пропагандистський плакат.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на плакаті, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді.

Предмет ідентифікації в завданні – період історії, у який створено плакат.

Ключовим у джерелі є гасло плакату, слова-маркери – «Продовольчий податок. Віддай місту частину врожаю, рештою розпоряджайся сам» а також малюнок – дозволяють стверджувати, що в уривку йдеться про запровадження непу.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 рр.). Політика «коренізації» в УСРР (українізація). Причини та наслідки «українізації».

Зростання кількості шкіл з українською мовою навчання в другій половині 1920-х рр. було зумовлено здійсненням політики «коренізації», яка в Україні проводилась у формі «українізації».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Український державотворчий процес (1918–1920 рр.). Брестський мир між УНР та державами Четверного союзу, Військова конвенція УНР з Німеччиною та Австро-Угорщиною.

Разом з підписанням українською делегацією мирного договору було укладено і військову конвенцію, за якою Німеччина й Австро-Угорщина надавали допомогу у вигнанні з території УНР військ радянської Росії. У результаті наступу німецьких військ до Києва повернулась УЦР.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українська революція. Війна радянської Росії з УНР. Перебіг першої війни УНР з Радянською Росією.

Картосхема дає змогу визначити

• кордони Української Народної Республіки. На це вказують обриси кордонів, землі, які входять до складу держави. Назви сусідніх державних утворень.
• лінію фронту часів Першої світової війни.
• напрямки наступу більшовицьких військ в Україні у грудні 1917 – лютому 1918 рр.

Зазначена інформація дає змогу встановити правильну відповідь: на картосхемі зображена Перша війна радянської Росії проти УНР.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українська революція. Революційні події в Україні в 1917 – на початку 1918 р. Еволюція поглядів політичних сил України в питанні самовизначення українців.

Завдання передбачає перевірку знань основних положень І Універсалу УЦР, який був ухвалений 10 червня 1917 р.

В Універсалі наголошувалось, що Центральна Рада буде «творити новий лад вільної автономної України». Це відповідає гаслу: «Автономію Україні!».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні. Діяльність австрійської та російської адміністрації в Галичині. «Галицько-Буковинське генерал-губернаторство».

Завдання передбачає перевірку знань основних подій Першої світової війни на українських землях.

«Галицько-Буковинське генерал-губернаторство» було створено на захопленій в Австро-Угорщини російськими військами в 1914 р. частині територій Галичини і Буковини.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ – початку ХХ ст. Розвиток музичного мистецтва. М. Лисенко.

За портретними рисами вгадується видатний композитор і музикант М. Лисенко.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «значення його мистецтва для української музики таке саме, як…», «…крім "Запорожця за Дунаєм", справді мистецької музики до нього не було…» – допомагають визначити правильну відповідь.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі на початку ХХ ст. Боротьба політичних партій Західної України за реформу виборчої системи.

У цьому випадку треба визначити наслідки боротьби за реформування виборчої системи Австро-Угорщини.

У 1907 р. було запроваджено загальне виборче право для чоловіків.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії на початку ХХ ст. Утворення монополістичних об’єднань в Україні. Особливості економічного розвитку Наддніпрянської України.

Завдання передбачає перевірку сформованості знань про економічний розвиток Наддніпрянської України на початку ХХ ст.

Незважаючи на економічну кризу 1900–1903 рр., на територію України приходилося 25 % іноземних інвестицій у Російську імперію. Більшість інвестицій (англійських, бельгійських, французьких, німецьких) спрямовувалися в галузі добувної і важкої промисловості. Так, у вугільній промисловості 63 % основного капіталу перебувало у володінні іноземних компаній, а в металургії – 90 %, така ж ситуація була і в машинобудуванні.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст. Реформи 60–70-х рр. ХІХ ст. і процеси модернізації в Україні. Особливості проведення реформ на українських землях.

У цьому випадку слід визначити причини аграрного перенаселення Наддніпрянської України наприкінці ХІХ ст.

Аграрне перенаселення – це відсутність можливості для значної частини сільського населення через малоземелля або безземелля забезпечити необхідний прожитковий мінімум достатку для себе і своєї родини.

Малоземельні і безземельні селяни складали 80 % сільського населення. Це було зумовлено тим, що після реформи 1861 р. відбулося дроблення невеликих селянських наділів через демографічний вибух і перебування більшості земель сільськогосподарського призначення в руках великих землевласників (поміщиків, власників цукрових заводів тощо). До того ж існуючі промислові підприємства не могли поглинути зростаючу кількість вільної некваліфікованої робочої сили.

Відповідь – А.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст. Політика російського царизму щодо України. Валуєвський циркуляр.

Наведений уривок джерела є оцінкою розпорядження російської влади.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «відняти в 24 мільйонів українців їхню мову», «заборонити друкувати українські газети, виголошувати промови на ювілеях українських поетів», «найдурніший документ… у сфері духовного життя», – допомагають визначити, що оцінка дається Емському указу імператора Олександра ІІ від 18 травня 1876 р.

Відповідь – В.

ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст. Розвиток мистецтва. Т. Шевченко. «Катерина».

Завдання передбачає визначення картини художника Т. Шевченка «Катерина», яка є ілюстрацією до його однойменного поетичного твору. На картині зображена вагітна молода жінка, яку покидає солдат-москаль.

Відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Перебіг національно-визвольного руху в Галичині під час революції 1848–1849 рр. в Австрійській імперії. Наслідки та значення подій 1848–1849 рр.

Правильною відповіддю є 1848 р.

Скасування панщини (кріпосного права) на західноукраїнських землях стало прямим наслідком революційних подій «Весни народів».

• Галичина: Панщина була скасована указом цісаря Фердинанда I від 17 квітня 1848 року (набрав чинності 15 травня). Це сталося раніше, ніж у решті провінцій Австрійської імперії, щоб запобігти союзу українських селян із польським революційним рухом.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Російсько-французька війна. І. Котляревський.

У наведеному уривку відображено позицію Івана Котляревського.

Ця цитата безпосередньо стосується подій 1812 року, коли під час навали Наполеона на Російську імперію Іван Котляревський отримав доручення від генерал-губернатора Лобанова-Ростовського сформувати 5-й Полтавський кінний козацький полк.

Незважаючи на те, що Котляревський є батьком нової української літератури, на той час він (як і багато представників тогочасної еліти) виявляв лояльність до імперії, сподіваючись, що за участь у війні козацький стан та привілеї України будуть відновлені.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ ст. Розгортання гайдамацького та опришківського рухів. «Коліївщина».

У 1768 р. Коліївщиною були охоплені райони Правобережної України.

Коліївщина була спрямована проти польського панування, а в XVIII столітті саме Правобережна Україна (Київське, Брацлавське, Подільське та Волинське воєводства) перебувала у складі Речі Посполитої.

Коліївщина – це найвищий етап гайдамацького руху, потужне національно-визвольне повстання на Правобережній Україні у 1768 році. Воно було спрямоване проти польського гніту, релігійних утисків та соціальної несправедливості.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст. Розвиток культури. Троїцький собор Троїцько-Іллінського монастиря в Чернігові.

Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст. Розвиток культури та освіти. «Козацьке бароко». Георгіївська церква Видубицького монастиря в Києві.

За стильовими ознаками зображені пам'ятки архітектури є прикладами бароко.

На фото зображені Троїцький собор Троїцько-Іллінського монастиря в Чернігові та Георгіївська церква Видубицького монастиря в Києві.

Стиль бароко, представлений на ваших фото, став золотим віком української культури XVII–XVIII століть. В Україні він набув унікальних рис і отримав назву козацьке (або мазепинське) бароко.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст. «Руїна». Причини та наслідки Руїни.

Період Руїни (кінець 1650-х – середина 1680-х рр.) характеризувався внутрішньою боротьбою козацької старшини за владу, розколом Гетьманщини, втручанням в її внутрішні справи сусідніх держав.

Руїна (1657–1687 рр.) — це період глибокої кризи Української козацької держави, який настав після смерті Богдана Хмельницького.

Внаслідок внутрішніх конфліктів та зовнішнього втручання відбувся поділ території по Дніпру на Правобережну і Лівобережну Гетьманщину. Цей поділ був закріплений Андрусівським перемир'ям (1667 р.) та «Вічним миром» (1686 р.).

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст. Гетьманування І. Виговського. Ухвалення Гадяцьких пунктів.

Московське царство таємно підтримувало полтавського полковника М. Пушкаря та кошового отамана Я. Барабаша в їхньому повстанні проти гетьмана І. Виговського

Повстання полтавського полковника Мартина Пушкаря та кошового отамана Якова Барабаша проти гетьмана Івана Виговського (1657–1658 рр.) було першим великим внутрішнім конфліктом, що розпочав період Руїни.

Московське царство таємно (а згодом і явно) підтримувало опозицію Виговському.

Відповідь – А.

ТЕМА: Початок Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. Національно-визвольна війна українського народу. Зміни в суспільно-політичному житті.

Ліквідація магнатського землеволодіння, панщини, масове покозачення селянства та формування нової еліти суспільства на основі козацької старшини відбулися в результаті національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст.

Саме Національно-визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького мала революційний вплив на соціальну структуру українського суспільства:

• Скасування кріпацтва та панщини: У ході війни селяни масово знищували шляхетські маєтки та документи на право володіння. Це призвело до фактичної ліквідації панщини та магнатського землеволодіння на території, контрольованій Гетьманщиною.

• Масове покозачення: Селянство, що брало участь у війні, вступало до козацьких полків і отримувало козацькі права та свободи, перетворюючись на вільний стан.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Участь українського козацтва в Хотинській війні.

Прочитаний уривок, де згадується турецький султан Осман та його паніка після вторгнення запорожців у табір, йдеться про подію Хотинської війни.

Хотинська війна (1621 р.) — це військовий конфлікт між Річчю Посполитою (до складу якої входило і українське козацтво на чолі з Петром Конашевичем-Сагайдачним) та Османською імперією.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Морські походи козаків. Петро Конашевич-Сагайдачний.

Портрет під літерою «В» зображує гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного.

• Він відомий тим, що разом з усім Військом Запорозьким вступив до Київського братства, чим забезпечив підтримку від козацтва для його освітньої та релігійної діяльності.

• У 1620 році він домігся відновлення вищої православної ієрархії в Речі Посполитій, ліквідованої після Берестейської унії 1596 року.

• Сагайдачний відіграв ключову роль у Хотинській війні 1621 року, де козацьке військо допомогло Речі Посполитій розгромити турецьку армію.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Люблінська унія та її вплив на українські землі.

Цитата Михайла Грушевського стосується Люблінського сейму 1569 року, на якому була укладена Люблінська унія, що призвела до утворення Речі Посполитої — федеративної держави Польського королівства і Великого князівства Литовського.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.). Соціально-економічне життя. «Панщина».

Форма земельної відробіткової ренти, що передбачала обов’язкову працю залежного селянина власним реманентом у господарстві землевласника, називається панщина.

Панщина — це відробіткова рента, обов'язкова й безоплатна праця залежних селян (тяглих) на землі феодала власним інвентарем. Це саме та форма ренти, про яку йдеться в питанні.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Князювання Данила Романовича. Монгольська навала на південно-західні землі Русі.

Папа Римський Інокентій IV обіцяв князеві Данилу Галицькому військову допомогу для організації хрестового походу проти Золотої Орди (монголів).

Ця обіцянка була дана як частина угоди, за якою Данило Романович погодився прийняти королівський титул (коронація відбулася у 1253 році). Метою Папи було створення військового союзу християнських держав Східної Європи проти монголів і розширення впливу католицької церкви. Однак, обіцяна допомога так і не надійшла, і Данило змушений був самостійно протистояти Орді.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Князювання Володимира Мономаха та його сина Мстислава в Києві.

Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави. у ІХ–ХІV ст. Розвиток культури та освіти. Здобутки в галузі писемності, літератури.

Пам'ятка давньоруської літератури, що містить ці настанови, — це «Повчання дітям» Володимира Мономаха.

Цей твір є дидактичним (повчальним) і містить морально-етичні та політичні настанови князя Володимира Мономаха своїм синам і всім нащадкам, закликаючи до милосердя, працьовитості, християнської доброчесності та справедливого управління.

Відповідь – В.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Князювання Ярослава Мудрого. Територіальні межі Київської Русі за Ярослава Мудрого.

На карті жирною лінією позначено кордони Київської Русі за часів князювання Ярослава Мудрого.

Ярослав Мудрий значно розширив межі Київської Русі. На карті видно, що територія держави простягається від Балтійського моря (де засновано місто Юр'їв, або Дерпт) до Чорного моря та Тмутаракані на Кавказі, а на заході включає Червенські міста (Белз, Перемишль, Берестя), які він відвоював у Польщі. Це був період найбільшої територіальної могутності Київської Русі, що відповідає зображеним на карті кордонам.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Князювання Володимира Великого. Запровадження християнства як державної релігії..

Початок карбування перших давньоруських монет (золотників і срібників) за часів князя Володимира Великого (зображений на монетах) був безпосередньо пов'язаний із запровадженням християнства як державної релігії Київської Русі у 988 р.

Відповідь – А.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Внутрішньо- та зовнішньополітична діяльність князів/княгині: Олега, Ігоря, Ольги.

Із діяльністю давньоруської правительки Ольги пов'язано встановлення норм данини («устави», «уроки») та створення осередків князівської влади на місцях («погости», «становища»).

Після вбивства її чоловіка, князя Ігоря, древлянами через надмірні збори данини, княгиня Ольга провела низку реформ. Її метою було запобігти подібним конфліктам у майбутньому та зміцнити централізовану владу в державі. 

• «Уроки» — фіксовані розміри данини для кожного племені.

• «Погости» — місця збору данини та осередки князівської адміністрації.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Стародавня історія України. Кочовики за раннього залізного віку. Територія розселення скіфів.

На карті заштриховано територіальні межі Великої Скіфії в період її розквіту. Велика Скіфія — це сучасна назва могутнього політичного об'єднання скіфів, яке існувало в Північному Причорномор'ї у VI-IV століттях до нашої ери. 

Територія Великої Скіфії охоплює значну частину степової та лісостепової зони сучасної України. На карті також позначені грецькі міста-поліси Північного Причорномор'я (Ольвія, Тіра, Херсонес, Пантікапей), з якими скіфи активно торгували, та кургани (Солоха,Товста Могила ), що є свідченням їхнього панування в регіоні.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Стародавня історія України. Поява та розселення людей на території України.

Одним із наслідків винайдення первісною людиною лука та стріли було суттєве зростання продуктивності праці мисливців. У звязку з кліматичними змінами в мезоліті зникли більшість великих тварин (мамонтів). На зміну їм прийшли швидші й менші тварини — олені, лосі, косулі. Полювати на них за допомогою простих списів та дротиків було складніше.

Винахід лука та стріл в мезоліті дозволив первісним мисливцям полювати з безпечної відстані, збільшив точність і ефективність полювання, що призвело до значного зростання кількості здобичі та, як наслідок, до підвищення продуктивності праці.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ століття, другій половині ХVІІІ століття.

• 1709 – Битва, що змінила хід української історії та обмежила автономію.

• 1722 – Початок прямого імперського управління через колегію.

• 1734 – Відновлення Січі після її руйнування у 1709 році.

• 1764 – Остаточне політичне скасування посади гетьмана.

Правильна відповідь: ВГБА.

ТЕМИ: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роки. Україна в перші повоєнні роки (1945-й – на початку 1950-х років), в умовах десталінізації (1953–1964 роки). Розпад Радянського Союзу й відродження незалежності України (1985–1991 роки).

Плюралізм – можливість соціальних груп висловлювати різні позиції, погляди через своїх представників у політичних і громадських організаціях.

Радянізація – насильницьке насаджування на певній території норм економічного, суспільно-політичного, культурного життя, утверджених в СРСР.

Волюнтаризм – практика, згідно з якою головним чинником досягнення мети є суб’єктивні бажання і довільні рішення осіб.

Космополітизм – теорія і практика, в основу яких покладено тезу про пріоритетність загальнолюдських цінностей над цінностями окремої нації.

Правильна відповідь: 1А, 2Д, 3Б, 4Г.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 роки) і в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 роки).

Олександр Білаш, Платон Майборода є видатними представниками пісенної і хорової музики.

Наталя Ужвій, Ада Роговцева є видатними представницями театрального мистецтва.

Євгенія Мірошниченко, Анатолій Coлов’яненко досягли вершин в оперному співі.

Борис Олійник, Іван Драч – видатні українські поети.

Правильна відповідь: 1Д, 2Г, 3В, 4Б.

ТЕМИ: Українська революція. Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій 1918–1921 років і вміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Другий «зимовий» похід Армії УНР (жовтень – листопад 1921 року) став завершенням збройної боротьби за незалежність України.

Прихід до влади гетьмана Павла Скоропадського (29 квітня 1918 року) привів до відновлення права приватної власності, створення державного бюджету.

Брест-Литовський договір між УНР і державами Четверного союзу (січень (лютий) 1918 року) дав змогу Українській Центральній Раді за допомогою німецько-австрійських військ відновити свою владу й вигнати більшовиків із території України.

Розгром Червоною армією військ Петра Врангеля привело до припинення широкомасштабних бойових дій на території України.

Правильна відповідь: 1Д, 2Б, 3В, 4Г.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ століття і в 1900–1914 роках.

Уривок «Маніфесту…» імператора Олександра II (1861 р.) відповідає джерелу А. На це вказують словосполучення-маркери – «Ми, Олександр Другий…», «кріпосні люди отримають повні права вільних сільських обивателів».

Уривок Циркуляра міністра внутрішніх справ Петра Валуєва (1863 рік) відповідає джерелу В. На це вказує словосполучення-маркер – «Видання книг малоруською мовою як духовних, так і навчальних для першопочаткового читання народу, припинити».

Уривок Емського указу імператора Олександра II (1876 р.) відповідає джерелу Б. На це вказують словосполучення-маркери – «не допустити ввезення в межі імперії... будь-яких книг.., що видаються за кордоном малоросійською говіркою», «припинити видання газети “Киевский телеграф”».

Уривок «Маніфесту…» імператора Миколи II (1905 рік) відповідає джерелу Д. На це вказують словосполучення-маркери – «До обов’язків уряду Ми віднесли виконання непохитної нашої волі», «дарувати населенню непорушні основи громадянської свободи совісті, слова, зібрань і союзів».

Правильна відповідь: 1А, 2В, 3Б, 4Д.

ТЕМИ: Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині ХVІІ століття. Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті роки ХVІІ століття. Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ століття.

Правильна відповідність між діячами культури та фактами їхньої біографії:

1 – В Мелетій Смотрицький: Один із перших ректорів Київської братської школи. Автор «Граматики словенської» (яка була основним підручником протягом двох століть), а також полемічного твору «Тренос, або Плач східної церкви...».

2 – Б Феофан Прокопович: Ректор Києво-Могилянської академії, який згодом став віце-президентом Синоду (найвищого церковного органу Російської імперії). Він був ідеологом реформ Петра I та автором праць «Духовний регламент» і «Правда волі монаршої».

3 – Г Лазар Баранович: Був висвячений на єпископа Чернігівського і Новгород-Сіверського. Він заснував потужний культурний осередок і друкарню в Чернігові, був автором відомих збірок проповідей і трактатів «Нова міра старої віри» та «Меч духовний».

4 – Д Іван Щирський: Освіту здобув у Чернігівському колегіумі, де згодом і викладав. Він був видатним представником українського барокового мистецтва, автором ілюстрацій та гравюр до книг таких діячів, як Д. Туптало, С. Яворський, П. Орлик.

Правильна відповідь: 1 – В, 2 – Б, 3 – Г, 4 – Д.

ТЕМА: Київська держава.

1 Б. (Хрещення Володимира): Описується Хрещення князя Володимира Великого у Корсуні (Херсонесі) та подальше Хрещення Русі. Це відбулося у 988 році, що належить до X століття.

2 А. (Убивство Аскольда і Діра): Описується захоплення Олегом Києва та вбивство місцевих князів Аскольда і Діра. Це вважається початком Київської Русі і відбулося у 882 році, що належить до IX століття.

3 В. (Будівництво Золотих воріт): Описується масштабна розбудова Києва князем Ярославом Мудрим, зокрема зведення Золотих воріт та Софійського собору. Будівництво Золотих воріт розпочалося у 1037 році, що належить до XI століття.

4 Д. (Захоплення Києва Батиєм): Описується Монгольська навала та падіння Києва під ударами хана Батия. Це сталося 6 грудня 1240 року, що належить до XIII століття.

Правильна відповідь:1Б, 2А, 3В, 4Д.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності.

Наразі характерними ознаками розвитку багатопартійності в Україні є:

• географічна зорієнтованість партій;
• декларативний характер партійних програмних документів.

Загалом це є свідченням нерозвиненості партійних структур в Україні.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності.

Словосполучення-маркери у джерелі 1 – «В Україні кількість торговельних точок, що реалізовували спиртні напої, зменшилася вдвоє», «Понад мільйон осіб, винних у порушенні антиалкогольного законодавства, зазнали адміністративних стягнень», «У Закарпатті та в Криму знищили виноградники, зокрема унікальних сортів. Поширилося самогоноваріння» – чітко вказують на процеси другої половини 1980-х років, коли в СРСР було розгорнуто антиалкогольну кампанію. Тобто цей уривок джерела не відповідає умові завдання.

Словосполучення-маркери у джерелі 2 – «у вітчизняному виробництві частка тіньового сектора фактично зрівнялась з часткою офіційною», «зростанням масштабів нелегального вивозу капіталу» – чітко вказують на процеси, характерні для соціально-економічного життя України в 1990-х роках. Тобто цей уривок джерела відповідає умові завдання.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу й відродження незалежності України (1985–1991 роки).

Словосполучення-маркери у джерелі «Гласність – наша сила!» чітко вказують на період «перебудови».

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу й відродження незалежності України (1985–1991 роки).

Перший секретар ЦК КПУ Володимир Щербицький офіційно підтримував реформаторський курс Михайла Горбачова впродовж 1985–1987 років, але фактично блокував реформаторські кроки союзного партійного керівництва, особливо заходи політики «гласності».

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 роки).

Одне із завдань утвореної 1976 року дисидентської організації Української Гельсінської групи – це ознайомлення української громадськості з Декларацією прав людини.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 роки).

Раднаргосп – рада народного господарства. Державний орган, який здійснював горизонтальне керування галузями господарства в межах економічних адміністративних районів СРСР. Створені 1957 року, ліквідовані 1965 року. Ідея раднаргоспів полягала в тому, щоби ліквідувати суперечність між галузевими й територіальними інтересами, запровадивши децентралізацію в системі управління. Раднаргоспи поліпшили керування економікою регіонів, але виявилися неспроможними в розв’язанні міжгалузевих проблем. Після їхньої ліквідації економіка повернулася до галузевого вертикального принципу керування, посилилося централізоване планування.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х років).

Словосполучення-маркери в джерелі 1 – «суттєве зниження плану закупівель зерна, підвищення у 1,5 – 2 рази цін на сільськогосподарську продукцію, збільшення капіталовкладень у сільське господарство» – чітко вказують на заходи другої половини 1950-х років. Тобто цей уривок джерела не відповідає умові завдання.

Словосполучення-маркери в джерелі 2 – «Темпи промислового розвитку Західної України були вищими, ніж на сході УРСР», «У роки четвертої п’ятирічки тут споруджено понад 2,5 тис. великих і середніх промислових підприємств» – чітко вказують на процес радянізації західних областей УРСР у другій половині 1940 – початок 1950-х років. Тож цей уривок джерела відповідає умові завдання.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Утворення наркомату закордонних справ УРСР (1944 рік), вступ республіки до Організації Об’єднаних Націй (1945 рік) – це факти, що свідчать про відновлення зовнішньополітичної діяльності України. Проте, будучи складником Радянського Союзу, вона не могла проводити самостійну зовнішню політику.

Здійснивши такий крок, сталінське керівництво мало далекосяжну стратегічну мету. По-перше, представити приєднання західних областей України як акт возз’єднання етнічних територій. По-друге, збільшити кількість своїх прихильників в ООН.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Упродовж 1944 року відбулися такі події:

• Корсунь-Шевченківська наступальна операція;
• депортація кримських татар до Середньої Азії;
• Львівсько-Сандомирська наступальна операція.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

У роки німецько-радянської війни українські вчені (Євген Патон та ін.) налагодили автоматичне електрозварювання корпусів танків, що дало змогу радянському танкобудування стрімко збільшити кількість виготовленої техніки й підвищити її якість.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Словосполучення-маркери у джерелі – «Командування Південно-Західного фронту вжило додаткових заходів для оборони Києва в умовах оточення», «Навколо міста було створено три лінії оборони» – чітко вказують на командувача Південно-Західним фронтом Максима Кирпоноса (червень – вересень 1941 року).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання заходів радянізації західноукраїнських земель у 1939–1941 роках після їхнього приєднання до УРСР / СРСР.

Радянізація – процес установлення радянської влади, насадження її в усіх сферах життя суспільства. Складники радянізації:

• формування радянських органів влади;
• націоналізація;
• аграрні перетворення;
• колективізація;
• «культурна революція»;
• обмеження впливу церкви;
• атеїстична пропаганда;
• репресії проти незгодних і потенційних супротивників;
• індустріалізація тощо.

Західноукраїнські землі пережили дві хвилі радянізації – 1939–1941, 1944 – початок 1950-х років.

Серед заходів радянізації, які були позитивно сприйняті українським населенням, можна виділити наступні:

• націоналізація закладів торгівлі і промислових підприємств, зумовленої тим, що переважна кількість цих закладів і підприємств не належала представникам, які асоціювали себе з українським народом;
• створення системи соціального забезпечення відкривало можливість позбутися злиднів, отримати медичне обслуговування тощо;
• ліквідація польського й румунського державних апаратів, які Українське населення сприймало їх як окупаційні, як апарат насилля.

Політичні репресії, колективізацію селянських господарств, заборону діяльності партій і громадських об’єднань населенням категорично не сприймало й чинило опір.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Словосполучення-маркери у джерелі – «Німецьке населення одностайно вітає рішення радянського уряду взяти під захист братнє радянському народові білоруське та українське населення Польщі, залишене напризволяще польським урядом» – чітко вказують на події початку Другої світової війни.

Наприкінці серпня 1939 року міністр закордонних справ Німеччини Йоахім фон Ріббентроп і народний комісар закордонних справ СРСР В’ячеслав Молотов підписали в Москві договір про ненапад і секретний протокол до нього, відомий під назвою «Пакт Молотова –Ріббентропа». У таємному протоколі Третій Рейх і СРСР поділили між собою сфери впливу в Центрально-Східній Європі. 1 вересня 1939 року німецькі війська розпочали напад на Польщу. У відповідь на агресію Німеччини 4 вересня 1939 року Великобританія і Франція оголосили їй війну. 17 вересня 1939 року відповідно до укладеного пакту з Німеччиною Радянський Союз розпочав вторгнення на територію Польщі зі сходу, зайнявши Західну Україну й Білорусь. Ці події стали початком Другої світової війни.

Новий радянсько-німецький договір від 28 вересня 1939 року, підписаний у Москві, закріпив кордони між СРСР і Німеччиною вздовж річок Сян і Буг. На західних землях колишньої польської держави нацисти утворили Генерал-губернаторство, до складу якого увійшли українські Лемківщина, Посяння, Холмщина й Підляшшя. Більшовики окупували Галичину й Волинь. У 1940 році до СРСР було приєднано Бессарабію і Північну Буковину. Відбулася «радянізація» новоприєднаних територій, супроводжувана репресивними заходами.

Правильна відповідь – Б.