Історія України

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 роки) і в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 роки).

Олександр Білаш, Платон Майборода є видатними представниками пісенної і хорової музики.

Наталя Ужвій, Ада Роговцева є видатними представницями театрального мистецтва.

Євгенія Мірошниченко, Анатолій Coлов’яненко досягли вершин в оперному співі.

Борис Олійник, Іван Драч – видатні українські поети.

Правильна відповідь: 1Д, 2Г, 3В, 4Б.

ТЕМИ: Українська революція. Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій 1918–1921 років і вміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Другий «зимовий» похід Армії УНР (жовтень – листопад 1921 року) став завершенням збройної боротьби за незалежність України.

Прихід до влади гетьмана Павла Скоропадського (29 квітня 1918 року) привів до відновлення права приватної власності, створення державного бюджету.

Брест-Литовський договір між УНР і державами Четверного союзу (січень (лютий) 1918 року) дав змогу Українській Центральній Раді за допомогою німецько-австрійських військ відновити свою владу й вигнати більшовиків із території України.

Розгром Червоною армією військ Петра Врангеля привело до припинення широкомасштабних бойових дій на території України.

Правильна відповідь: 1Д, 2Б, 3В, 4Г.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ століття і в 1900–1914 роках.

Уривок «Маніфесту…» імператора Олександра II (1861 р.) відповідає джерелу А. На це вказують словосполучення-маркери – «Ми, Олександр Другий…», «кріпосні люди отримають повні права вільних сільських обивателів».

Уривок Циркуляра міністра внутрішніх справ Петра Валуєва (1863 рік) відповідає джерелу В. На це вказує словосполучення-маркер – «Видання книг малоруською мовою як духовних, так і навчальних для першопочаткового читання народу, припинити».

Уривок Емського указу імператора Олександра II (1876 р.) відповідає джерелу Б. На це вказують словосполучення-маркери – «не допустити ввезення в межі імперії... будь-яких книг.., що видаються за кордоном малоросійською говіркою», «припинити видання газети “Киевский телеграф”».

Уривок «Маніфесту…» імператора Миколи II (1905 рік) відповідає джерелу Д. На це вказують словосполучення-маркери – «До обов’язків уряду Ми віднесли виконання непохитної нашої волі», «дарувати населенню непорушні основи громадянської свободи совісті, слова, зібрань і союзів».

Правильна відповідь: 1А, 2В, 3Б, 4Д.

ТЕМИ: Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині ХVІІ століття. Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті роки ХVІІ століття. Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ століття.

Правильна відповідність між діячами культури та фактами їхньої біографії:

1 – В Мелетій Смотрицький: Один із перших ректорів Київської братської школи. Автор «Граматики словенської» (яка була основним підручником протягом двох століть), а також полемічного твору «Тренос, або Плач східної церкви...».

2 – Б Феофан Прокопович: Ректор Києво-Могилянської академії, який згодом став віце-президентом Синоду (найвищого церковного органу Російської імперії). Він був ідеологом реформ Петра I та автором праць «Духовний регламент» і «Правда волі монаршої».

3 – Г Лазар Баранович: Був висвячений на єпископа Чернігівського і Новгород-Сіверського. Він заснував потужний культурний осередок і друкарню в Чернігові, був автором відомих збірок проповідей і трактатів «Нова міра старої віри» та «Меч духовний».

4 – Д Іван Щирський: Освіту здобув у Чернігівському колегіумі, де згодом і викладав. Він був видатним представником українського барокового мистецтва, автором ілюстрацій та гравюр до книг таких діячів, як Д. Туптало, С. Яворський, П. Орлик.

Правильна відповідь: 1 – В, 2 – Б, 3 – Г, 4 – Д.

ТЕМА: Київська держава.

1 Б. (Хрещення Володимира): Описується Хрещення князя Володимира Великого у Корсуні (Херсонесі) та подальше Хрещення Русі. Це відбулося у 988 році, що належить до X століття.

2 А. (Убивство Аскольда і Діра): Описується захоплення Олегом Києва та вбивство місцевих князів Аскольда і Діра. Це вважається початком Київської Русі і відбулося у 882 році, що належить до IX століття.

3 В. (Будівництво Золотих воріт): Описується масштабна розбудова Києва князем Ярославом Мудрим, зокрема зведення Золотих воріт та Софійського собору. Будівництво Золотих воріт розпочалося у 1037 році, що належить до XI століття.

4 Д. (Захоплення Києва Батиєм): Описується Монгольська навала та падіння Києва під ударами хана Батия. Це сталося 6 грудня 1240 року, що належить до XIII століття.

Правильна відповідь:1Б, 2А, 3В, 4Д.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності.

Наразі характерними ознаками розвитку багатопартійності в Україні є:

• географічна зорієнтованість партій;
• декларативний характер партійних програмних документів.

Загалом це є свідченням нерозвиненості партійних структур в Україні.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності.

Словосполучення-маркери у джерелі 1 – «В Україні кількість торговельних точок, що реалізовували спиртні напої, зменшилася вдвоє», «Понад мільйон осіб, винних у порушенні антиалкогольного законодавства, зазнали адміністративних стягнень», «У Закарпатті та в Криму знищили виноградники, зокрема унікальних сортів. Поширилося самогоноваріння» – чітко вказують на процеси другої половини 1980-х років, коли в СРСР було розгорнуто антиалкогольну кампанію. Тобто цей уривок джерела не відповідає умові завдання.

Словосполучення-маркери у джерелі 2 – «у вітчизняному виробництві частка тіньового сектора фактично зрівнялась з часткою офіційною», «зростанням масштабів нелегального вивозу капіталу» – чітко вказують на процеси, характерні для соціально-економічного життя України в 1990-х роках. Тобто цей уривок джерела відповідає умові завдання.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу й відродження незалежності України (1985–1991 роки).

Словосполучення-маркери у джерелі «Гласність – наша сила!» чітко вказують на період «перебудови».

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу й відродження незалежності України (1985–1991 роки).

Перший секретар ЦК КПУ Володимир Щербицький офіційно підтримував реформаторський курс Михайла Горбачова впродовж 1985–1987 років, але фактично блокував реформаторські кроки союзного партійного керівництва, особливо заходи політики «гласності».

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 роки).

Одне із завдань утвореної 1976 року дисидентської організації Української Гельсінської групи – це ознайомлення української громадськості з Декларацією прав людини.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 роки).

Раднаргосп – рада народного господарства. Державний орган, який здійснював горизонтальне керування галузями господарства в межах економічних адміністративних районів СРСР. Створені 1957 року, ліквідовані 1965 року. Ідея раднаргоспів полягала в тому, щоби ліквідувати суперечність між галузевими й територіальними інтересами, запровадивши децентралізацію в системі управління. Раднаргоспи поліпшили керування економікою регіонів, але виявилися неспроможними в розв’язанні міжгалузевих проблем. Після їхньої ліквідації економіка повернулася до галузевого вертикального принципу керування, посилилося централізоване планування.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х років).

Словосполучення-маркери в джерелі 1 – «суттєве зниження плану закупівель зерна, підвищення у 1,5 – 2 рази цін на сільськогосподарську продукцію, збільшення капіталовкладень у сільське господарство» – чітко вказують на заходи другої половини 1950-х років. Тобто цей уривок джерела не відповідає умові завдання.

Словосполучення-маркери в джерелі 2 – «Темпи промислового розвитку Західної України були вищими, ніж на сході УРСР», «У роки четвертої п’ятирічки тут споруджено понад 2,5 тис. великих і середніх промислових підприємств» – чітко вказують на процес радянізації західних областей УРСР у другій половині 1940 – початок 1950-х років. Тож цей уривок джерела відповідає умові завдання.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Утворення наркомату закордонних справ УРСР (1944 рік), вступ республіки до Організації Об’єднаних Націй (1945 рік) – це факти, що свідчать про відновлення зовнішньополітичної діяльності України. Проте, будучи складником Радянського Союзу, вона не могла проводити самостійну зовнішню політику.

Здійснивши такий крок, сталінське керівництво мало далекосяжну стратегічну мету. По-перше, представити приєднання західних областей України як акт возз’єднання етнічних територій. По-друге, збільшити кількість своїх прихильників в ООН.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Упродовж 1944 року відбулися такі події:

• Корсунь-Шевченківська наступальна операція;
• депортація кримських татар до Середньої Азії;
• Львівсько-Сандомирська наступальна операція.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

У роки німецько-радянської війни українські вчені (Євген Патон та ін.) налагодили автоматичне електрозварювання корпусів танків, що дало змогу радянському танкобудування стрімко збільшити кількість виготовленої техніки й підвищити її якість.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Словосполучення-маркери у джерелі – «Командування Південно-Західного фронту вжило додаткових заходів для оборони Києва в умовах оточення», «Навколо міста було створено три лінії оборони» – чітко вказують на командувача Південно-Західним фронтом Максима Кирпоноса (червень – вересень 1941 року).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання заходів радянізації західноукраїнських земель у 1939–1941 роках після їхнього приєднання до УРСР / СРСР.

Радянізація – процес установлення радянської влади, насадження її в усіх сферах життя суспільства. Складники радянізації:

• формування радянських органів влади;
• націоналізація;
• аграрні перетворення;
• колективізація;
• «культурна революція»;
• обмеження впливу церкви;
• атеїстична пропаганда;
• репресії проти незгодних і потенційних супротивників;
• індустріалізація тощо.

Західноукраїнські землі пережили дві хвилі радянізації – 1939–1941, 1944 – початок 1950-х років.

Серед заходів радянізації, які були позитивно сприйняті українським населенням, можна виділити наступні:

• націоналізація закладів торгівлі і промислових підприємств, зумовленої тим, що переважна кількість цих закладів і підприємств не належала представникам, які асоціювали себе з українським народом;
• створення системи соціального забезпечення відкривало можливість позбутися злиднів, отримати медичне обслуговування тощо;
• ліквідація польського й румунського державних апаратів, які Українське населення сприймало їх як окупаційні, як апарат насилля.

Політичні репресії, колективізацію селянських господарств, заборону діяльності партій і громадських об’єднань населенням категорично не сприймало й чинило опір.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Словосполучення-маркери у джерелі – «Німецьке населення одностайно вітає рішення радянського уряду взяти під захист братнє радянському народові білоруське та українське населення Польщі, залишене напризволяще польським урядом» – чітко вказують на події початку Другої світової війни.

Наприкінці серпня 1939 року міністр закордонних справ Німеччини Йоахім фон Ріббентроп і народний комісар закордонних справ СРСР В’ячеслав Молотов підписали в Москві договір про ненапад і секретний протокол до нього, відомий під назвою «Пакт Молотова –Ріббентропа». У таємному протоколі Третій Рейх і СРСР поділили між собою сфери впливу в Центрально-Східній Європі. 1 вересня 1939 року німецькі війська розпочали напад на Польщу. У відповідь на агресію Німеччини 4 вересня 1939 року Великобританія і Франція оголосили їй війну. 17 вересня 1939 року відповідно до укладеного пакту з Німеччиною Радянський Союз розпочав вторгнення на територію Польщі зі сходу, зайнявши Західну Україну й Білорусь. Ці події стали початком Другої світової війни.

Новий радянсько-німецький договір від 28 вересня 1939 року, підписаний у Москві, закріпив кордони між СРСР і Німеччиною вздовж річок Сян і Буг. На західних землях колишньої польської держави нацисти утворили Генерал-губернаторство, до складу якого увійшли українські Лемківщина, Посяння, Холмщина й Підляшшя. Більшовики окупували Галичину й Волинь. У 1940 році до СРСР було приєднано Бессарабію і Північну Буковину. Відбулася «радянізація» новоприєднаних територій, супроводжувана репресивними заходами.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Західна Україна в 1921–1939 роках.

«Осадництво» – це політика планомірного заселення українських земель військовими й цивільними колоністами, здійснювана урядом Польщі в 1920-х роках.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роках.

Із запропонованих ознак політиці тоталітарної держави відповідатимуть такі:

• масове знищення культових споруд (друга п’ятирічка 1933–1937 років була оголошена п’ятирічкою боротьби з релігією – «Безбожна п’ятирічка». У результаті було закрито 95 % церков, із тих, що діяли в 1920-ті роках. Частина храмів була зруйнована або їхні приміщення використовували не за призначенням;
• початок русифікації української школи (на початку 1930-х років почалося згортання українізації. Із лютого 1938 року в Україні розпочато поступову ліквідацію національних районів і сільрад. У квітні 1938 року вийшла постанова ЦК КП(б)У про переведення шкіл національних меншин на українську чи російську мови викладання. Навчання мовами національних меншин в «окремих національних школах» визнавали недоцільним і навіть шкідливим. Такі школи кваліфікували як «вогнища буржуазно-націоналістичного, антирадянського впливу на дітей». Головною загрозою для «соціалістичного ладу» було оголошено місцевий націоналізм, а не російський шовінізм, як раніше. Це стало сигналом до повсюдного наступу на українізацію. Апарат комісаріату освіти, головного провідника політики українізації, був повністю заміщений на обласному рівні й на 90 % – на районному. Звільнено з роботи 6лизько 4 000 українських учителів і 210 викладачів педагогічних інститутів. З 1938 року в українських школах стало обов’язковим вивчення російської мови. Українську абетку, граматику і словник було максимально наближено до російських. Зменшено кількість українських шкіл, скорочено наклади україномовної продукції, закрито українські театри тощо);
• утвердження жорсткого ідеологічного контролю за діяльністю творчих спілок (23 квітня 1932 року ЦК ВКП(б) видав постанову «Про перебудову літературно-художніх організацій». Постанова зобов’язувала художню інтелігенцію перебудувати творче життя на ідейних засадах марксизму-ленінізму, користуватись у творчості методом соціалістичного реалізму, черпати сюжети для творів у повсякденному житті, пропагувати пафос соціалістичного будівництва, трудові подвиги стахановців, провідну роль партії в суспільно-політичному житті. Усіх, хто не приймав правил гри, установленихі державною партією, позбавляли підтримки, зокрема й матеріальної, переслідували, зокрема органи державної безпеки. Було ліквідовано всі творчі спілки. На з’їзді письменників України в червні 1934 року було створено Спілку радянських письменників України. Серед понад 300 членів спілки були не лише професійні письменники і поети, а й аматори з робітників і селян, оскільки ще 1930 року профспілки оголосили всесоюзний призов робітників-ударників у літературу. Також було створено Спілку радянських художників України; Спілку радянських композиторів України тощо.

Далі потрібно встановити хронологічні рамки:

• проведення політики «українізації» формально з 1923 до 1938 року, проте фактично до початку 1930-х років;
• масове знищення культових споруд відбувалося у другій половині 1930-х років;
• початок русифікації української школи бере свій відлік з 1938 року;
• запровадження обов’язкової середньої освіти відбулося лише на початку 1970-х років;
• створення творчих літературно-мистецьких об’єднань й угрупувань – 1920-ті роки;
• утвердження жорсткого ідеологічного контролю за діяльністю творчих спілок – початок 1930-х років.

Тобто твердження, які відповідають умові завдання, позначені цифрами 2, 3, 6.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роках.

Словосполучення-маркери у джерелі – «Кампанія щодо виселення куркулів і їхніх родин проводиться передусім... з України — 30 000–35 000 родин; з Білорусії – 6000–7000 родин; з Середньоволзького краю — 8000–10 000 родин; з Уралу – 10 000–15 000 родин» – чітко вказують на те, що найбільше «куркулів» було виселено з Україні. Розкуркулення було складником процесу насильницької колективізації. Українське селянство чинило активний опір колективізації, що спонукало радянську владу до здійснення репресивних заходів.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роках.

Словосполучення-маркери у джерелі 1 – «У всіх колгоспах, які не виконали плану хлібозаготівель, в п’ятиденний строк вивезти всі без винятку наявні колгоспні фонди, у тому числі і насіннєвий, в рахунок виконання плану хлібозаготівель» – чітко вказують на злочинні заходи влади в період Голодомору 1932–1933 років. Тобто наведений уривок джерела відповідає умові завдання.

Словосполучення-маркери у джерелі 2 – «Завдання семирічки в галузі сільського господарства ми зможемо виконати за п’ять років...», «посіви кукурудзи повинні… рівнятися приблизно половині всієї площі зернових» – чітко вказують на період 1959–1965 років, коли уряд СРСР реалізовував семирічний план розвитку господарства. Тож наведений уривок джерела не відповідає умові завдання.

Словосполучення-маркери у джерелі 3 – «Продукція соціалістичної індустрії України зросла більш як удвоє», «Почали діяти нові величезні підприємства (Запорізький комбінат, Новокраматорський машинобудівний завод, Криворізький металургійний завод)» – чітко вказують на підсумки форсованої індустріалізації кінця 1920-х – 1930-х років. Тобто наведений уривок джерела відповідає умові завдання.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роках.

Словосполучення-маркери у джерелі «Чом же ти ще й досі не колгоспі?» й образи (щасливі селяни-колгоспники й нещасний селянин-одноосібник) указують, що влада намагалася спонукати одноосібників добровільно вступати в колгоспи. Але плакатні образи не відповідали реаліям життя. Селяни відмовлялися вступати у колгоспи. Зрештою більшовицька влада розгорнула насильницьку колективізацію.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роках.

Політичний процес у СРСР, що започаткував широкомасштабні репресії в країні наприкінці 1920 – на початку 1930-х років, увійшов в історію під назвою

«Шахтинська справа» (1928 рік) – сфабрикований судовий процес над 53 особами – переважно старими спеціалістами й техніками вугільної промисловості Донбасу, яких звинуватили у «шкідництві».

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 роки).

Вільна академія пролетарської літератури (ВАПЛІТЕ) заснована Миколою Хвильовим.

ВАПЛІТЕ – літературне об’єднання. Виникло в Харкові, існувало від 1925 до 1928 року. Організація стояла на засадах творення нової української літератури через засвоєння найкращих здобутків західноєвропейської культури.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМИ: Україна у боротьбі за збереження державної незалежності в 1918–1921 роках. Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання культурної політики урядів державних утворень, що існували на території України в 1917–1920-ті роки.

Організація лікнепу (1923–1936 роки), ліквідація університетів (1920–1930 роки), проведення «українізації» (1923–1938 рр.) були складниками політики Української Соціалістичної Радянської Республіки (1919–1937 роки).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українська революція.

Словосполучення-маркери у джерелі – «Строго таємно. З огляду на сучасний брак харчових продуктів... мир з Україною мусить бути підписаний якнайскоріше...», «На випадок, якби Україна попросила військової допомоги проти російських максималістів, то таке прохання можливо задовольнити», «За це Україна зобов’язується до якнайскорішої поставки хліба» – чітко вказують на положення, які було втілено в Брест-Литовському договорі між УНР, Німеччиною та її союзниками.

Правильна відповідь – В.

Тема: Українська революція.

«Народний секретаріат» – це перший робітничо-селянський уряд радянської України, створений у грудні 1917 року постановою Центрального Виконавчого Комітету Рад України.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українська революція.

Словосполучення-маркери у джерелі 1 – «Хай буде Україна вільною», «вони вибрали з-поміж себе нас, Українську Центральну Раду, і наказали нам... творити новий лад вільної автономної України» – чітко вказують на початок Української революції (березень 1917 року).

Словосполучення-маркери у джерелі 2 – «На час до вирішення справи про місцеве врядування Установчими Зборами по справах місцевого врядування Україною вищим органом Тимчасового уряду є Генеральний Секретаріат, котрого призначає Тимчасовий уряд» – чітко вказують на положення Тимчасової інструкції Тимчасового уряду Росії УЦР (серпень 1917 р.).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні.

Словосполучення-маркери у джерелі – «приєднати західні землі та належною поступовістю викорінити тут мазепинський дух», «заволодіти протоками, які мають для нас виключне стратегічне значення для виходу нашого флоту з Чорного моря до Середземного» – чітко вказують на зовнішньополітичний курс Російської імперії.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в 1900–1914 роках.

Завдання скеровано на перевірку знання змісту земельної реформи Петра Столипіна.

Придушивши революцію 1905–1907 років, царський уряд розумів, що одними репресіями зняти соціальну напругу в суспільстві неможливо. Однією з головних причин революції було аграрне питання, вирішити яке запропонував голова ради міністрів і міністр внутрішніх справ Петро Столипін. У листопаді 1906 року він видав указ, який був затверджений царем і став законом 14 червня 1910 року. В указі містились основні положення реформи.

Під час розроблення реформи Петро Столипін виходив із положення, що ліквідація поміщицького землеволодіння призведе до втрат виробників товарного хліба, а згодом знову постане проблема малоземельності. Він пропонував реформувати селянське господарство через руйнування селянської общини й перерозподілення земель на користь заможних селян (куркулів). Куркулі повинні були стати опорою царського режиму і водночас виробниками додаткового товарного хліба.

Одержуючи надільну землю у власність, селянин мав змогу об’єднати свої ділянки в один так званий «відруб» і залишатися на старому помешканні або виселитися на хутір, побудований на власній землі.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в 1900–1914 роках.

Словосполучення-маркери у джерелі – «Від заворушень, що виникли, може з’явитися загроза цілісності та єдності держави загальноросійської..», «До обов’язків уряду Ми віднесли виконання непохитної нашої волі: 1) дарувати населенню непорушні основи громадянської свободи совісті, слова, зібрань і союзів» – чітко вказують на імператорський указ Миколи ІІ від 17 жовтня 1905 року. Прагнучи збити революційну хвилю, влада пішла на поступки, якими негайно скористалася українська громадськість для формування інфраструктури національного життя. З 1905 року в Наддніпрянщині було розгорнуто мережу осередків товариства «Просвіта».

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Культура України в другій половини ХІХ – на початку ХХ століття.

Микола Лисенко – це видатний український композитор, етнограф, учасник громадівського руху, автор опер «Тарас Бульба», «Різдвяна ніч», «Утоплена», «Енеїда».

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ століття.

Предмет ідентифікування в завданні – Емський указ.

Словосполучення-маркери у джерелі – «ми вимушені були співати у концертах народні пісні на французькій мові...», «Тим [розпорядженням] українська мова була цілком заборонена», « той [документ] не давав мені видавати і моєї драми «Не судилось»» – чітко вказують на прояви дії Емського указу імператора Олександра ІІ, що був виданий 1876 р.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання наслідків поразки Російської імперії в Кримській війні.

Серед зазначених у варіантах відповіді територій Російська імперія втратила Південну Бессарабію.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття.

Форми протесту селян Наддніпрянської України проти соціального гноблення були характерними для першої половини XIX ст.:

• 3. Підпали поміщицьких маєтків: Це була форма відкритої помсти. Селяни спалювали комори з урожаєм, панські будинки та документи на землю, щоб знищити докази своїх боргів і залежності.

• 5. Відмова відбувати панщину: Наймасовіша форма пасивного протесту. Селяни або не виходили на роботу, або працювали «через силу», підриваючи прибутки поміщика.

• 6. Втечі з маєтків: Селяни масово тікали на вільні землі Півдня чи за Дунай (в Османську імперію), сподіваючись стати вільними поселенцями.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття.

Програмні вимоги Південного товариства декабристів – це установлення республіканської форми правління, скасування кріпацтва, надання селянам громадянських і політичних прав.

Декабристи – це перші російські дворяни-революціонери, які в грудні 1825 року підняли збройне повстання проти самодержавства та кріпосництва.

Для України цей рух має особливе значення, оскільки саме на наших теренах діяло найрадикальніше Південне товариство.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ століття.

Оприлюднення цього документа спричинила Коліївщина.

Коліївщина (1768) — це найвищий етап гайдамацького руху, потужне національно-визвольне та антикріпосницьке повстання на Правобережній Україні проти польського гніту.

Це маніфест Катерини II, виданий у 1768 році, коли повстання гайдамаків під проводом Максима Залізняка та Івана Ґонти досягло свого піку.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ століття.

Цитований документ датується 1764 роком.

• Кирило Розумовський був останнім гетьманом Війська Запорозького. Катерина II змусила його зректися булави саме у 1764 році, що поклало край існуванню інституту гетьманства.

• Після ліквідації гетьманства для управління лівобережними українськими землями було впроваджено колегіальну форму правління.

• Друга Малоросійська колегія (1764–1786) — це державна установа Російської імперії, створена для управління Лівобережною Україною після остаточної ліквідації інституту гетьманства.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ століття.

Правильна відповідь – (1, 2).

На карті цифрами позначено такі регіони:

• 1 – Правобережна Україна.

• 2 – Лівобережна Україна (Гетьманщина).

Період 1704–1708 рр. – це час максимального піднесення влади Івана Мазепи.

Територія Правобережжя перебувала під правлінням гетьмана, який скористався повстанням полковника Семена Палія проти Речі Посполитої. Там було розміщено гетьманські козацькі полки, які наче мали допомагати польському королю в боротьбі проти Швеції.

Територією Лівобережжя Іван Мазепа керував як гетьман.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті роки ХVІІ століття.

Виокремлення з козацького середовища козацької старшини в панівний привілейований стан  відбулося в суспільному житті Лівобережної Гетьманщини в другій половині XVII ст.

Старшина активно використовувала своє службове становище для накопичення маєтностей (земель, сіл, млинів) та закріплення привілеїв, включаючи звільнення від податків і повинностей, що робило їх фактично панівним (шляхетським) станом. Цей процес посилився у другій половині XVII ст. і остаточно оформився у XVIII ст.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Богдана Хмельницького середини ХVІІ століття.

Правильна відповідь: Зборівська, Берестецька.

Це дві ключові битви Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького, які мали абсолютно протилежні результати та призвели до значних змін у зовнішньополітичному та внутрішньому становищі Гетьманщини.

Правильна відповідь – Г.

Тема: Українські землі у складі Речі Посполитої у другій половині ХVІ століття.

В уривку з історичного джерела йдеться про заснування Острозької слов'яно-греко-латинської академії (школи), яка була заснована князем Василем-Костянтином Острозьким близько 1576 року.

Острозька академія (повна назва — Острозька слов’яно-греко-латинська академія) — це найстаріший вищий навчальний заклад східнослов’янських народів, заснований на українських землях у XVI столітті.

Правильна відповідь – Б.

Тема: Українські землі у складі Речі Посполитої у другій половині ХVІ століття.

Автором цитованого історичного джерела є  Іван Федоров.

Іван Федоров (Федорович) був першодрукарем у Москві, а після переслідувань переїхав до Великого князівства Литовського, де заснував друкарні у Заблудові та Львові.

"Апостол", надрукований у Львові 1573–1574 рр., є першою точно датованою друкованою книгою в Україні.

Правильна відповідь – А.

Тема: Українські землі у складі Речі Посполитої у другій половині ХVІ століття.

 Йдеться про соціально-економічний процес закріпачення в Литовському статуті 1588 р.

Статут 1588 року загалом значно посилив владу феодалів над селянами. Він заборонив вільний перехід селян від одного феодала до іншого 

Закріпачення — це соціально-економічний процес, який полягав у законодавчому оформленні кріпосної залежності, тобто прикріплення селян до землі і до особи феодала, обмеженні їхньої особистої свободи та громадянських прав. 

Правильна відповідь – В.

Тема: Українські землі у складі Речі Посполитої у другій половині ХVІ століття.

Зображення під буквою Г ілюструє Люблінську унію 1569 року та створення Речі Посполитої — федеративної держави, що об'єднала Королівство Польське та Велике князівство Литовське.

Схема показує, як саме відбулося об'єднання, виділяючи спільні та окремі сфери управління.

Люблінська унія – угода про об’єднання Польського королівства й Великого князівства Литовського в єдину державу – Річ Посполиту; підписана 28 червня 1569 року на спільному засіданні депутатів польського й литовського сеймів.

Правильна відповідь – Г.

Тема: Українські землі у складі Речі Посполитої у другій половині ХVІ – першій половині ХVІІ століття.

Для характеристики економічного розвитку українських земель у середині XVI – першій половині XVII ст. потрібно використовувати поняття: «панщина», «кріпацтво», «фільварок».

• Фільварок. Це велике багатогалузеве панське господарство, засноване на праці залежних селян, орієнтоване на виробництво товарної продукції (переважно зерна) для продажу. Фільварок був основою економіки магнатів і шляхти.

• Панщина. Примусова та безоплатна праця залежних селян зі своїм інвентарем на землі феодала. Зростання панщини до 5–6 днів на тиждень було головним засобом експлуатації для забезпечення роботи фільварків.

• Кріпацтво. Система правової залежності селянина від землевласника, що передбачала прикріплення до землі, заборону самовільного переходу та значне обмеження особистих і майнових прав. Процес закріпачення був юридично оформлений Литовськими статутами.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського й інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.)

На українських землях, включених до складу Литовської держави за князя Ольгерда (1345–1377 рр.), було збережено існуючі системи управління та судочинства.

Входження українських земель до складу Великого князівства Литовського (ВКЛ) у XIV ст. мало переважно ненасильницький, "м'який" характер (особливо порівняно з тогочасним монгольським пануванням). Це виражалося у політиці збереження місцевих традицій:

1. Збереження управління: На приєднаних землях зберігалася місцева адміністрація, а на чолі більшості удільних князівств, як правило, сідали представники династії Гедиміновичів (родичі Ольгерда). Вони часто діяли як місцеві руські князі.

2. Збереження права: Продовжували діяти норми руського права (на основі "Руської Правди") та місцеві звичаї.

3. Мова: Руська мова (староукраїнська) набула статусу державної мови у ВКЛ.

4. Релігія: Панівним віросповіданням залишалося православ'я.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Київська держава.

Дохристиянську давньоруську пам’ятку культури зображено на фото Б.

На фото зображено Збруцький ідол (Світовид) — унікальна дохристиянська (язичницька) пам'ятка слов'янської культури, яка датується IX-X століттями.  Є одним із найважливіших і найповніших джерел для вивчення релігійних вірувань давніх слов'ян до прийняття християнства.

На інших фото зображено книжкову мініатюру з «Остромирова Євангелія» (А), П’ятницьку церкву в м. Чернігові (В), мозаїку із Софійського Собору – Оранту (Г).

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Київська держава.

Причини роздробленості Київської Русі включають великі простори держави, етнічну неоднорідність її населення та зміцнення вотчинної форми феодального землеволодіння.

• Великі простори держави та етнічна неоднорідність. Управляти величезною територією було складно через відсутність швидких засобів комунікації та розгалуженої адміністративної системи.

• Зміцнення вотчинного землеволодіння. З часом вотчини (спадкові земельні володіння) стали основою економічної могутності місцевих князів і бояр. Це дозволило їм бути менш залежними від Києва, що посилювало їхні прагнення до самостійності.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності

Серед запропонованих варіантів відповідей правильні відповіді є такими:

- визначено державні кордони, регламентовано режим і порядок їх охорони;

- створено власні Збройні сили, організовано органи безпеки та правопорядку;

- сформовано інститут громадянства, національну символіку визнано державною.

Правильна відповідь: 2 4 6.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики

Наслідками впровадження в Україні нової економічної політики (1921–1928 рр.) були:

- зростання безробіття;

- періодичні хлібозаготівельні кризи;

- розширення мережі селянських збутових, споживчих кооперативів і кредитних товариств.

Правильна відповідь: 1 3 6.

ТЕМА: Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ - у першій половині ХІХ ст.

Для характеристики становища західноукраїнських земель (Галичини, Буковини та Закарпаття) у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст. підходять наступні твердження:

1. Посилення впливу німецької мови та культури. (Австрійський уряд проводив політику германізації, запроваджуючи німецьку мову в освіту та державне діловодство).

4. Домінування поляків і німців в органах влади. (У Галичині ключові адміністративні посади та місцеве самоврядування контролювали поляки, а вища адміністрація складалася переважно з австрійських чиновників).

5. Зміцнення статусу та авторитету греко-католицької церкви. (Завдяки реформам Марії-Терезії та Йосипа II греко-католицька церква отримала рівні права з католицькою, а священники стали фактично єдиною інтелектуальною елітою українців, що підвищило їхній авторитет).

Правильна відповідь: 1 4 5.

ТЕМА: Київська держава.

Укладення найдавнішої частини давньоруського права, відомої як «Правда Ярослава» (складова «Руської Правди»), призвело до заборони звичаю кровної помсти та його заміни системою грошових штрафів (вир). Це був важливий крок до цивілізованого врегулювання конфліктів у суспільстві.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава

Політичну роздробленість Київської Русі спричинили

• 2. Відсутність чіткого механізму спадкоємності велико-князівської влади. Після смерті Ярослава Мудрого був запроваджений принцип "сеньйорату" (переходу влади до старшого в роді), що постійно призводило до міжусобних війн між князями.

• 4. Зміцнення вотчинного землеволодіння. Князі, бояри та інші великі землевласники, зосереджуючи в своїх руках все більше землі та ресурсів, ставали економічно незалежними від Києва. Це дозволяло їм створювати власні центри впливу та прагнути до повної незалежності.

• 5. Етнічна неоднорідність населення держави. Населення Київської Русі було різнорідним, це було основною причиною її розпаду. 

Правильна відповідь: 2 4 5.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації. Україна в період загострення кризи радянської системи. Розпад Радянського Союзу та відродження незалежності України

Завдання спрямоване на перевірку знань основних подій 1950-х – 1980-х років.

Заснування Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінських угод відбулося в 1976 р.

Засудження культу особи Й. Сталіна на XX з’їзді КПРС відбулося в 1956 р.

Проведення Установчого з’їзду Народного руху України за перебудову – 1989 р.

Створення Л. Лук’яненком Української робітничо-селянської спілки мало місце в 1959 р.

Правильна відповідь: Б Г А В.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Українські землі в першій половині ХVІІ ст.

Послідовність подій суспільно-культурного життя другої половини XVI — першої половини XVII ст. є такою:

• В. Створення Пересопницького Євангелія (1556–1561 рр.). Це одна з найвизначніших рукописних пам'яток староукраїнської літературної мови та мистецтва, переклад Євангелія на розмовну мову того часу.

• Б. Заснування в Острозі слов’яно-греко-латинської школи (1576 р.). Заснована князем Василем-Костянтином Острозьким, стала першим вищим навчальним закладом східнослов'янських народів.

• Г. Відновлення вищої православної ієрархії в Речі Посполитій (1620 р.). Здійснене єрусалимським патріархом Феофаном III за підтримки українського козацтва на чолі з гетьманом Петром Конашевичем-Сагайдачним після Берестейської унії 1596 р.

• А. Утворення Києво-Могилянського колегіуму (1632 р.). Створений шляхом об'єднання Київської братської школи та Лаврської школи Петром Могилою, митрополитом Київським. Згодом отримав статус академії (1701 р.).

Правильна відповідь: В Б Г А.

ТЕМА: Київська держава.

Описана в уривку подія з історичного джерела відбулася в XI ст.

Слова в джерелі – «І спорудив він церкву святої Софії в Києві», «І прикрасив її іконами многоцінними, і золотом, і сріблом, і начинням церковним» – чітко вказують на зведення Софійського собору за часів правління князя Ярослава Мудрого. Софійській собор згідно літописній розповіді було зведено 1037 року, тобто в ХІ столітті.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Київська держава.

«Рядовичами» в Київській Русі називали селян, які потрапили в залежність від феодала, уклавши з ним договір (ряд) найму, працювали в його господарстві.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст. Українські землі у складі Російської імперії на початку ХХ ст.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери допомагають визначити, що подані такі уривки документів: Валуєвський циркуляр 1863 р. (маркер: «видання книг малоросійською мовою… припинити»), Маніфест 19 лютого 1861 р. (маркер: «кріпосні люди отримають повні права вільних сільських обивателів»); Маніфест 17 жовтня 1905 р. (маркери: «За рік після його оприлюднення... виходило майже 20 українських періодичних видань.», «поява газети “Хлібороб”… щоденної української газети “Громадська думка”»); Емський указ 1876 р. (маркери: «не допустити ввезення… будь-яких книг і брошур, що видаються за кордоном малоросійською говіркою», «припинити видання газети “Киевский телеграф”...»)

Правильна відповідь: Б А Г В.

ТЕМА: Київська держава.

У результаті своєї адміністративної реформи, великий київський князь Володимир Святославич ліквідував владу місцевих племінних князів, які часто були джерелом сепаратизму та прагнули до автономії від Києва.

Замість них він посадив на місця своїх синів. Це дало змогу зміцнити центральну владу і перетворити Русь на єдину державу, а не на конгломерат племінних князівств.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Стародавня історія України.

Найдавніший, за писемними джерелами, народ Північного Причорномор’я — це кіммерійці ІХ – VІІ ст. до н. е. Кіммерійці згадуються в давньогрецьких джерелах, зокрема у працях Гомера та Геродота, як найдавніший відомий народ Північного Причорномор’я. Кіммерійці першими також навчилися виплавляти залізо на території України.

Згодом на зміну кіммерійцям прийшли скіфи VІІ – ІІІ ст. до н. е., далі сармати ІІІ ст. до н. е. – ІІІ ст. та гунни ІV – V ст. н.е.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.). Політико-ідеологічна криза радянського ладу в Україні (середина 1960 – початок       1980-х рр.). Конституція УРСР 1978 р. Ключові положення Конституції УРСР 1978 р.

Завдання передбачає перевірку сформованості знань політико-ідеологічних основ радянської влади, які відображені в основних положеннях Конституції УРСР 1978 р.

Правильна відповідь випливає з логіки міркувань, аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді у форматі «так/ні».

• Уся влада в УРСР належить народові, який здійснює державну владу через Ради народних депутатів, що становлять політичну основу УРСР.
• Керівною і спрямовуючою силою радянського суспільства, ядром його політичної системи є Комуністична партія Радянського Союзу.
• Основу економічної системи УРСР становить соціалістична власність на засоби виробництва у формі державної та колгоспно-кооперативної власності.

Відповідь: 3 5 7.

ТЕМА: Українська революція. Перебіг та результати боротьби за владу в Києві в жовтні–листопаді 1917 р.

Завдання передбачає перевірку знань подій Української революції.

Правильна відповідь випливає з логіки міркувань, аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді у форматі «так/ні».

Боротьбу за владу в Києві в листопаді 1917 р. вели збройні загони: Української Центральної Ради, більшовиків, прихильників Тимчасового уряду Росії.

Відповідь: 1 2 5.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Козацькі повстання 1620-х – 1630-х рр. Повстання під проводом Павла Павлюка, Якова Острянина, Дмитра Гуні.

Провідниками козацько-селянського повстання 1637–1638 рр. були:

• 2. Яків Острянин (Остряниця)

• 3. Павло Павлюк (Бут)

• 6. Дмитро Гуня

Козацько-селянське повстання 1637–1638 рр. — це найбільший і найжорстокіше придушений антипольський виступ на українських землях у період, що передував Хмельниччині. Воно відоме як Повстання Павлюка, Острянина та Гуні.

Відповідь: 2 3 6.

ТЕМА: Стародавня історія України. Кочовики за раннього залізного віку.

Сармати були кочовим іраномовним народом, який з'явився у причорноморських степах у III столітті до н. е. і поступово витіснив скіфів, ставши домінуючою силою в регіоні. Їх панування тривало приблизно до IV століття н. е., коли вони були розгромлені гунами та готами. Для сарматів були характерними:

1. Грабіжницькі напади на придунайські провінції Римської імперії. Сармати, постійно здійснювали напади на римські прикордонні території, що призводило до численних конфліктів.

4. Формування загонів важкоозброєної кінноти. Сарматська кіннота, відома як катафрактарії, була однією з найгрізніших у стародавньому світі. Її воїни, одягнені в броню, були озброєні довгими списами.

7. Збереження пережитків матріархату. У сарматському суспільстві жінки відігравали значну роль, вони часто брали участь у військових походах, а жриці мали великий вплив.

Відповідь: 1 4 7.

ТЕМА: Український державотворчий процес (1918–1920 рр.). Денікінський режим в Україні. Більшовицький режим в Україні.

Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 рр.). Неп в УСРР. Неп та її складові.

Розвиток України в 1929–1938 рр. Радянська модернізація в Україні. Сутність та наслідки політики форсованої індустріалізації.

Україна під час Другої світової та Великої Вітчизняної воєн (1939–1945 рр.). Включення Західної України, Бессарабії та Північної Буковини до складу УРСР.

Плакат «А» – форсовану індустріалізацію (початок 1930-х рр.). Маркери: гасло і зображення новобудов.

Плакат «Б» – боротьбу Червоної армії з військами генерала П. Врангеля (1920 р.). Маркер: «відрубаємо контрреволюції останню голову – Врангеля».

Плакат «В» – запровадження непу (1921 р.). Маркери : «продподаток», «Податок переможе голод!»

Плакат «Г» – агресію СРСР проти Польщі і приєднання Західної України до УРСР (1939 р.). Маркери: гасло і зображення ламання кордону.

Відповідь: Б В А Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії на початку ХХ ст. Утворення РУП, першої політичної партії Наддніпрянської України. Події революції 1905–1907 рр. в Україні. Діяльність українських парламентських громад в І та ІІ Державних Думах.

Створення української парламентської громади в І Державній Думі – 1906 р.

Повстання матросів на панцернику «Князь Потьомкін-Таврійський» – червень 1905 р.

Видання Маніфесту царя Миколи ІІ про «дарування» населенню громадянських прав і свобод – жовтень 1905 р.

Створення Революційної української партії (РУП) – 1900 р.

Відповідь: Г Б В А.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст. П. Орлик. Зміст Конституції Пилипа Орлика. Заснування Нової (Підпільненської) Січі.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст. Розгортання гайдамацького та опришківського рухів. Коліївщина. Царський указ про закріпачення селян Лівобережної та Слобідської України.

1 – В (1710 р.) – Ухвалення Конституції Пилипа Орлика. Вона була створена після поразки Івана Мазепи під Полтавою, коли козацька еміграція обрала Орлика гетьманом у Бендерах.

2 – А (1734 р.) – Заснування Нової (Підпільненської) Січі. Козаки отримали дозвіл від російського уряду повернутися з володінь кримського хана (Олешківська Січ) на рідні землі.

3 – Г (1768 р.) – Початок Коліївщини. Як ми згадували раніше, це було найпотужніше повстання гайдамаків на Правобережжі під проводом Максима Залізняка та Івана Ґонти.

4 – Б (1783 р.) – Закріпачення селян Лівобережної та Слобідської України. Катерина II видала указ, який юридично заборонив селянам переходити від одного власника до іншого, що фактично означало запровадження кріпосного права.

Відповідь: В А Г Б.

В 1648 Битва під Жовтими Водами — перша переможна битва Національно-визвольної війни.

А 1651 Битва під Берестечком — найбільша поразка козацького війська, що призвела до Білоцерківського миру.

Б 1654 Згадка про присягу московському цареві в Києві — наслідок Переяславської ради (1654 р.). 

Г 1657 Згадка про союз із трансільванським князем Ракоцієм та спільний похід під проводом Антіна Ждановича — остання зовнішньополітична акція Б. Хмельницького.

Правильна відповідь – В, А, Б, Г.