ТЕМА: Морфологія.

Завдання перевіряє вміння відмінювати чоловічі прізвища та правильно утворювати ступені порівняння прикметників, розрізняючи нормативні та ненормативні форми. 

Чоловічі прізвища на приголосний, -ко, -енко, -о відмінюємо як іменники II відміни відповідної групи: Франка.

Згадаймо, як утворюються ступені порівняння прикметників.

Вищий ступінь

Проста форма: додавання суфіксів -ш- або -іш- до основи: старіший.

Складена форма: додавання слова більш або менш до початкової форми прикметника: більш / менш старий.

Найвищий ступінь 

Проста форма: додавання префікса най- до вищого ступеня: найстаріший.

Складена форма: додавання слова найбільш або найменш до початкової форми прикметника: найбільш / найменш старий.

Для творення найвищого ступеня порівняння прикметників займенник самий не вживаємо. 

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Морфологія.

Завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми слів від помилкових.

У складних порядкових числівниках відмінюємо лише останнє слово: тисяча дев’ятсот двадцятого року.

У числівниках п’ятдесят – вісімдесят відмінюємо лише другу частину: п’ятдесяти; правильні форми числівників два, дев’ятнадцять у родовому відмінку – двох, дев’ятнадцяти / дев’ятнадцятьох відповідно.

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Морфологія.

Завдання перевіряє вміння правильно визначати закінчення іменників у родовому відмінку однини та множини залежно від їхнього роду, відміни, значення й формальних ознак.

Іменники чоловічого роду II відміни, які в називному відмінку мають нульове закінчення, у формі родового відмінка можуть мати закінчення -а, -я або -у, -ю залежно від лексичного значення та деяких формальних особливостей.

Закінчення -у (-ю ) мають іменники чоловічого роду на приголосний, коли вони означають назви:

• річок (Дунаю);
• процесів, станів, властивостей, ознак, формацій, явищ суспільного життя, загальних і абстрактних понять (проєкту).

Більшість іменників І відміни жіночого роду в родовому відмінку множини мають нульове закінчення (водойм).

Правильна відповідь: Д.

ТЕМА: Лексикологія. Синоніми.

Завдання перевіряє вміння добирати синоніми.

Синоніми – це слова, що належать до однієї частини мови, звучать і пишуться по-різному, але мають дуже близьке або тотожне лексичне значення.

З’ясуймо значення слів.

Потенціал – сукупність можливостей, ресурсів або здібностей, які можна використати для досягнення мети чи виконання справи.

Можливість – наявність умов або внутрішніх сил, що дають змогу чомусь статися чи здійснитися.

Резерв – ще не використані можливості або засоби.

Запас – певна кількість продуктів чи матеріалів, підготовлених наперед на випадок потреби.

Умова – домовленість, вимога або обставина, від якої залежить інша дія чи подія.

Здібність – індивідуальні особливості людини, що впливають на успішність навчальної, творчої чи професійної діяльності.

Отже, синонімом до слова потенціал є всі слова, ОКРІМ слова умова.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова.

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Лексична помилка в рядку В: в українській мові немає слова заключатися, тому його треба замінити в цьому реченні словом полягає.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в реченні.

Завдання перевіряє вміння добирати потрібні розділові знаки в реченні та пояснювати вживання їх.

Неправильно обґрунтовано вживання розділових знаків у рядку В. У цьому реченні комами 3, 4 відокремлюємо обставину, виражену дієприслівниковим зворотом.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Синтаксис. Пряма мова.

Завдання перевіряє вміння правильно перетворювати пряму мову на непряму, добираючи відповідні сполучники та замінюючи займенники й форми дієслів згідно з правилами узгодження частин складного речення.

Унаслідок заміни прямої мови непрямою слова автора стають головним реченням, а пряма мова – підрядним. А непряма мова завжди стоїть після слів автора і приєднана до них сполучниками що, ніби, щоб, чи, а також сполучними словами хто, що, який, чий, коли, де, ніби.

Пряму мову в реченні Олександр Довженко писав у щоденникових записах: «Я належу людству як художник і тільки йому звітую за свою працю» правильно передано непрямою мовою в рядку В: Олександр Довженко стверджував, що він належить людству як художник і тільки йому звітує за свою працю.

В інших варіантах відповіді маємо займенники, які треба замінити: особові (я, ти), присвійний (мою), зворотний (собі).

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Морфологія. Дієприслівниковий зворот.

Завдання перевіряє вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами.

Дія, названа дієприслівником, у реченні повинна стосуватися того ж діяча, що й дія, названа присудком.

Редагування потребує речення Потім секрет виготовлення було втрачено, і лише ураганом 1565 року, промчавши англійським графством Камберленд, було відкрито родовище невідомого матеріалу – графіту.

Граматично правильно це речення треба побудувати так: Потім секрет виготовлення було втрачено, і лише ураган 1565 року, промчавши англійським графством Камберленд, відкрив родовище невідомого матеріалу – графіту.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Лексична помилка є в рядку В: словосполучення перший дебют – це плеоназм (уживання слів, які дублюють лексичне значення одне одного), оскільки дебют уже означає перший виступ, появу або початок діяльності. Уживання слова перший у цьому разі – зайве дублювання значення.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір.

Завдання перевіряє вміння розрізняти значення префіксів у словах.

Зверніть увагу, що префікс при- в українській мові вживають переважно в дієсловах, іменниках і прикметниках.

Значення приєднання, додавання має цей префікс у словах прибудувати, прикріпити, приклеїти.

У слові присісти префікс при- має значення неповноти дії.

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Орфографія.

Завдання перевіряє вміння розрізняти написання слів з однією чи двома літерами н відповідно до будови слова та орфографічних правил.

З однією н пишемо слова половина і бажаний (дієприкметник із суфіксом -ан-).

У слові ненастанно відбувається подвоєння на межі кореня та суфікса, тому потрібно писати подвоєні нн.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Орфографія. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних.

Завдання перевіряє вміння визначати випадки подовження м’яких приголосних і подвоєння букв в орудному відмінку однини іменників, а також розрізняти ситуації, коли подовження не відбувається.

Подовження приголосних відбувається у формі орудного відмінка однини всіх іменників рядка Б: магістраллю, маззю, мігренню, міддю. В іменниках III відміни жіночого роду з основою на приголосний в орудному відмінку перед закінченням -ю відбувається подовження приголосних.

Не відбувається подовження губних приголосних [б], [п], [в], [м], [ф] і [р]: верф’ю, кров’ю.

Не відбувається також подвоєння, якщо основа слова закінчується двома різними приголосними: стриманістю.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Орфографія. Спрощення в групах приголосних.

Завдання перевіряє вміння розпізнавати, коли в групах приголосних відбувається спрощення, а коли його не позначають на письмі. 

Букву т на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка В: хвастливий, компостний, баластний. У цих словах не відбувається спрощення приголосних на письмі.

В інших варіантах відповіді є слова, у яких спрощення відбулося й закріпилося на письмі: лестити – улесливий, вість – вісник, область – обласний.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Орфографія. Правопис складних слів разом, окремо, через дефіс.

Завдання перевіряє вміння визначати, коли складні слова слід писати разом, окремо або через дефіс відповідно до орфографічних правил української мови.

Пишемо разом слова:

• лісостеповий, оскільки цей прикметник утворено від складного іменника лісостеп;
• паранормальний, бо це прикметник, утворений за допомогою іншомовного префікса пара- та слова нормальний.

З дефісом пишемо складні:

• прикметники, утворені від сполучень незалежних слів (однорідних або неоднорідних): військово-польовий;
• на позначення смаків, кольорів, відтінків: кисло-солодкий, темно-синій;
• іменники, утворені з двох самостійних іменників без сполучного звука: інженер-механік, інтернет-видання, суші-бар, норд-вест, фітнес-клуб, художниця-карикатуристка.

Пів з іменниками в родовому відмінку пишемо завжди окремо (якщо це не єдине поняття в називному відмінку, як-от півострів чи півмісяць).

Правильна відповідь: А.