ТЕМА: Синтаксис. Головні члени речення.

Зверніть увагу, що підмет – це головний член речення, що називає предмет або поняття й відповідає на питання хто? що?

Із запропонованих варіантів роль підмета виконує які в реченні “Фізичні тренування – головний засіб для протидії негативним змінам в організмі, які виникають під час тривалого перебування на космічних просторах”. Зверніть увагу, що які – це сполучне слово, його замінює іменник “зміни”. 

Відповідь: А.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення. Однорідні члени речення.

Однорідні члени речення — це рівноправні члени речення, що поєднуються сурядним зв’язком, відповідають на однакові питання, стосуються одного члена речення й відіграють однакову синтаксичну роль.

У реченнях, позначених квадратом та трикутником, є однорідні означення (серцево-судинної, імунної, опорно-рухової, нервової) та присудки (мрієте полетіти, мрієте узяти). 

У решті речень однорідних членів речення немає.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в реченні.

Пунктуаційну помилку допущено в реченні, позначеному трикутником. 

Розставмо розділові знаки правильно. 

Однак якщо ви мрієте полетіти в космос або ж узяти участь в колонізації Марсу, кружляти по кабіні буде весело тільки на початку.

У цьому реченні перед сполучником або не потрібно ставити кому, оскільки коли сполучники і (й), та (=і), або, чи між однорідними членами не повторюються, коми перед ними не ставимо.

Відповідь: В.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення. Граматична основа.

Просте речення – це речення, у якому є одна граматична основа чи її частина (якщо це односкладне речення).

Простим є речення, позначене квадратом (відсутність спричиняє).

Відповідь: А.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Текст. Основні ознаки тексту. Логічна послідовність. Зв’язність і точність мовлення.

Це робота з так званим деформованим текстом, що перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціювати в ньому головне та другорядне, критично оцінювати, логічно мислити, установлювати зв’язки між фактами й думками, відновлювати початкову послідовність і далі працювати з таким текстом, досліджувати його. 

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання. Потрібно проаналізувати, які засоби міжфразового зв’язку використано в ньому (займенник, лексичний повтор, прислівники, граматичні засоби, вставні слова тощо).

Проаналізуймо запропоновані рядки.

Речення із символом-паралелограмом повідомляє, що людина добре пристосована до життя на Землі. 

Далі речення із символом-трикутником розвиває думку про вихід за межі Землі та труднощі, що можуть на нас чекати.

Опис цих труднощів, наслідків для організму є в реченні із символом-квадратом. 

У реченні із символом-колом пояснюється, що навіть тимчасові зміни в роботі організму можуть зумовити проблеми зі здоров’ям. 

Тому в реченні із символом-ромбом пропонується рішення, що протидіятиме змінам в організмі людини, – фізичні навантаження.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Кличний відмінок іменників. Написання й відмінювання чоловічих і жіночих імен по батькові. Лексикологія. Лексичне значення слова.

Закінчення іменників у кличному відмінку залежить від того, до якої відміни належить те чи те слово. Якщо це іменники І або ІІ відміни, необхідно також врахувати групу. 

Іменник Лазар – це іменник II відміни (мʼяка група), тому в кличному відмінку матиме закінчення -ю (Лазарю).

Суфікс -івн-(-а) [-ївн-(-а)] вживаємо для утворення жіночих імен по батькові від особових імен на приголосний: Валеріївна.

Дієслово доказати вжито в невластивому йому значенні, тому, замість нього, слід уживати довести теорему.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Морфологія. Відмінювання іменників. Звʼязок прийменника з непрямими відмінками іменника. Рід незмінюваних іменників.

Супермаркет – це іменник чоловічого роду II відміни, що в родовому відмінку однини має закінчення -у, оскільки є назвою будівлі (просторове поняття).

Прийменник по слід уживати для вираження мети дії, а прийменник за уживаємо на позначення просторових відношень.

Незмінюваний іменник авокадо середнього роду, бо це назва неістоти.

Відповідь: В.

ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова. Відмінювання числівників.

У словосполученні піднімати питання слово піднімати не підходить за лексичним значенням, тому його слід замінити на порушувати.

Числівник шістсот сімдесят чотири в цьому реченні слід поставити в орудний відмінок (скількома?). 

У складених числівниках відмінюються обидві частини: шістьмастами (шістьомастами). Зверніть увагу, що при відмінюванні першої частини складених числівників в орудному відмінку зберігаються паралельні відмінкові форми.

У десятках відмінюємо лише другу частину (-десят), тому числівник сімдесят в орудному відмінку матиме форму сімдесятьма.

Числівник чотири в орудному відмінку має закінчення -ма – чотирма. Зверніть увагу, що після р у слові чотирма мʼякий знак не пишемо.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Морфологія. Узгодження числівників з іменниками. Лексичне значення слова.

Якщо іменник жіночого роду, то разом із ним слід вживати числівник півтори. Якщо іменник чоловічого або середнього роду – півтора.

Числівник півтора узгоджується з іменником місяць у родовому відмінку (кого? чого?) однини – півтора місяця. 

Числівники два, три, чотири узгоджуються з іменниками у формі називного відмінка (хто? що?) множини – три архітектори.

Прийменник біля вживаємо для позначення місця, тому словосполучення біля двох років хибне. Для позначення приблизної кількості вживаємо прийменник близько або коло з іменником у родовому відмінку – близько двох років.

Відповідь: В.

ТЕМА: Морфологія. Відмінювання іменників. Прикладка як різновид означення. Відмінювання числівників.

Виконуючи це завдання, обовʼязково звертайтеся до речення.

Проаналізуймо його.

Присудок встановили з додатком памʼятник вимагають іменника в давальному відмінку (кому?) – Іванові Франку. Зверніть увагу, що чоловічі прізвища на -о та приголосний відмінюються так, як іменники II відміни.

Назви сіл, міст та річок слід узгоджувати в усіх відмінках із загальною назвою, тому іменник Львів узгоджуємо із загальною назвою – «в місті Львові».

При відмінюванні складених порядкових числівників змінюється лише останнє слово – тисяча девʼтсот шістдесят четвертому.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Лексикологія. Іншомовні слова.

Українським відповідником до іншомовного слова індиферентний є байдужий.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Синтаксис. Граматична помилка.

Дія, названа дієприслівником, у реченні повинна стосуватися того ж діяча, що й дія, названа присудком.

Правильно побудовано речення в рядку А: дієприслівниковий зворот Збираючись у подорож вказує на дію пропущеного підмета ви.

У рядках Б, Г, В, Д дія в дієприслівниковому звороті та дія, що передає присудок, стосуються різних діячів.

Відповідь: А.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення. Розділові знаки в складному реченні.

Кома (5) обґрунтована як кома між однорідними членами.

Наявність протиставного сполучника а та другої граматичної основи (воно тягнеться) вказує на те, що кома стоїть на межі сурядних частин складного речення. Отже, запропоноване обґрунтування коми є хибним.

Решта обґрунтувань правильні.

Відповідь: В.

ТЕМА: Синтаксис. Пряма й непряма мова. Речення з прямою мовою.

У реченні «Ви вважаєте, що проблеми – це труднощі під час досягнення бажаного? – запитав професор і одразу додав: насправді вони є шляхом» розділові знаки вжито неправильно. 

Розставмо ці розділові знаки правильно: «Ви вважаєте, що проблеми – це труднощі під час досягнення бажаного? – запитав професор і одразу додав: – Насправді вони є шляхом». 

Це поєднання двох конструкцій «пряма мова й слова автора; слова автора й пряма мова». Коли перша частина слів автора стосується тієї частини прямої мови, яка стоїть перед розривом, а друга – тієї, що після нього, то після слів автор ставимо двокрапку й тире, а пряма мова продовжується з великої літери («П, – а: – П».).

Відповідь: В.