ТЕМА: Орфографія. Правила вживання  апострофа

Апостроф пишеться перед я, ю, є, ї

• після губних приголосних б, п, в, м, ф, якщо перед ними немає іншого кореневого приголосного (крім р): верб’я, прив’ялений, відв’язаний;
• після букви р, якщо вона позначає твердий звук на кінці складу: бур’ян.

У словах різдвяні, свята, духмяний апостроф не пишемо, бо перед губними є інший приголосний.

У словах іншомовного походження апостроф пишемо перед я, ю, є, ї після приголосних б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш, р, якщо чується звук [й]: бультер’єр. 

Отже, НЕМАЄ помилки у вживанні апострофа в обох словах рядка Б: духмяний бур’ян.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Орфографія. Спрощення в групах приголосних 

НЕ ТРЕБА писати жодної букви на місці пропуску у словах рядка В: виїзний, якісний, тижневий.

В інших варіантах є слова, у яких спрощення на письмі не відбулося: кістлявий, баластний, агентський.

Відповідь: В.

ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова

НЕМАЄ лексичних помилок у реченні «Технології віртуальної реальності здобувають у світі дедалі більшого поширення».

В інших реченнях допущено лексичні помилки:

• доповнена реальність (а не додаткова) – термін, що позначає всі проєкти, спрямовані на доповнення реальності будь-якими віртуальними елементами;
• гра, а не ігра;
• активні дієприкметники теперішнього часу (із закінченнями -ачий, -ячий, -учий, -ючий) варто замінювати: бажаючий – охочий;
• натиснувши на кнопку, а не нажавши;
• дістали змогу, а не отримали можливість;
• узяти до уваги, а не прийняти до уваги;
• в жодному випадку краще замінити на ніколи.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Орфографія. Написання слів разом, окремо, через дефіс 

Разом треба писати всі слова в рядку Г: нікотрим, абияким, дечого (займенники з частками ні-, аби-, де- пишемо разом).

Зверніть увагу, що займенники з частками хтозна-, казна-, будь-, небудь- пишемо з дефісом; окремо пишемо сполуки слів, якщо між часткою і займенником є прийменник: ні в чому.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Орфографія. Правопис ненаголошених Е, И

Букву е треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка В: упевнений (суфікс -ен-), бентежний (треба запам’ятати), оселився (бо оселя).

В інших варіантах є слова, у яких на місці пропуску треба писати букву и: крихкий, диригент, завмирання, меридіан, палиця, височина, увічливо, власниця. 

Відповідь: В.

ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків

Однаковий звук [с'] позначають букви, виділені в окремих словах у рядку В. Зверніть увагу, що в слові зап'ястя відбувається уподібнення приголосних за м’якістю  (наступний м’який приголосний [т'] впливає на попередній твердий [с] і він вимовляється як [с']), а в слові ромашці відбувається уподібнення приголосних за місцем і способом творення (зміни груп «шиплячий + свистячий» у групи «свистячий + свистячий»). 

В інших варіантах виділені букви позначають різні звуки:

• У рядку А в словах розмазня, просьба виділені букви позначають звук [з'], бо відбувається уподібнення приголосних за м’якістю (у слові розмазня наступний м’який приголосний [н'] впливає на попередній твердий [з] і він вимовляється як [з']) та дзвінкістю (у слові просьба наступний дзвінкий приголосний [б] одзвінчує попередній глухий [с'] і він вимовляється як [з']); у слові з'явитися виділена буква позначає звук [з].
• У рядку Б у слові камінчик виділена буква позначає звук [н], а у слові зайнятий виділена буква позначає звук [н'], у слові гарантія виділена буква позначає теж звук [н'], бо відбувається уподібнення приголосних за м’якістю  (наступний м’який приголосний [т'] впливає на попередній твердий [н] і він вимовляється як [н']).
• У рядку Г у слові шістсот відбувається спрощення у вимові – [ш'іс:от], у слові трясти виділена буква позначає звук [т], а у слові баскетбольний – [д], бо відбувається уподібнення приголосних за дзвінкістю (наступний дзвінкий приголосний [б] одзвінчує попередній глухий [т] і він вимовляється як [д]).

Відповідь: В.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова

Це завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання. 

Лексичної помилки НЕ допущено в рядку Б (зауважте, що хрещені, бо пов'язані з обрядом хрещення, а не хресні).

В інших варіантах потрібно виправити помилки: науковий ступінь, службовий телефон, приймальні пункти.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір 

Завдання перевіряє ваше вміння визначати спільнокореневі слова.

Корінь – головна значуща частина слова, що містить спільне значення для спільнокореневих слів (пекти, пекар, спечений, випічка) і виражає їхнє лексичне значення.

Зауважте! Треба відрізняти спільнокореневі слова від слів з омонімічними коренями. Так, у словах пекти і печеніг схожий корінь ПЕК/ПЕЧ, однак ці слова НЕ є спільнокореневими, оскільки корінь у них має різне лексичне значення.

Відповідь: В.

ТЕМА: Морфологія

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати правильні форми слів від помилкових.

Правильна форма числівника двісті сімдесят вісім в місцевому відмінку – двохстах сімдесяти восьми (зауважмо, що числівники на -десят відмінюються лише в другій частині).

Правильна форма числівника сорок шість в орудному відмінку – сорока шістьма / шістьома.

Відповідь: В.

ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова

Це завдання перевіряє правильне слововживання. 

Лексична помилка є у словосполученні сервісне обслуговування. Потрібно уникати тавтології, адже сервіс – це і є обслуговування.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків

Це завдання перевіряє ваші знання про зміни звуків у потоці мовлення.

Однаковий звук позначають букви, виділені в окремих словах у рядку Б, адже у словах вокзал, аякже відбувається уподібнення приголосних за дзвінкістю (наступний дзвінкий приголосний [д] одзвінчує попередній глухий [к] і він вимовляється як [ґ]). 

В інших варіантах виділені букви позначають різні звуки:

• у рядку А у словах добро, дріб виділені букви позначають звук [д], а у слові джміль – африкату [дж].
• у рядку В у слові вчиться виділена буква позначає звук [ц':], бо відбувається уподібнення приголосних за місцем і способом творення; у слові тьмяний  – звук [т']; у слові боротьба – звук [д'], бо відбувається уподібнення приголосних за дзвінкістю (наступний дзвінкий приголосний [б] одзвінчує попередній глухий [т'] і він вимовляється як [д']).
• у рядку Г у словах вісь, сьогодні виділені букви позначають звук [с'], а у слові просьба – [з'], бо відбувається уподібнення приголосних за дзвінкістю (наступний дзвінкий приголосний [б] одзвінчує попередній глухий [с'] і він вимовляється як [з']).

Відповідь: Б.

ТЕМА: Морфологія

Правильними є форми: за переказами, відповідно до переказів, згідно з переказами.

Згадаймо, що іменник біль чоловічого роду, тому болю.

Вир – це іменник ІІ відміни, власна назва, чоловіче ім’я, такі іменники в родовому відмінку однини мають закінчення -а(-я): Вира.

Відповідь: А.

ТЕМА: Лексикологія. Іншомовні слова 

Це завдання перевіряє знання часто вживаних слів іншомовного походження. 

Українським відповідником до іншомовного слова ремарка є примітка (французьке remarque – позначка, примітка).

Відповідь: Д.

ТЕМА: Синтаксис. Граматична помилка

Завдання перевіряє вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами.

Дія, названа дієприслівником (обставиною), у реченні повинна стосуватися того ж діяча, що й дія, названа присудком.

Неправильно побудовано речення в рядку Д: основну дію ніхто не виконує, бо речення безособове, тому не може бути й додаткової дії.

Це речення можна перебудувати: 
До наших днів з першого накладу збереглося близько 350 примірників Острозької Біблії, які містять ​628 аркушів, оздоблених вишуканими заставками та гравійованими ініціалами.

Відповідь: Д.