ТЕМА: Морфологія.

Завдання перевіряє вміння правильно утворювати форму родового відмінка множини іменників, узгоджувати числівники з іменниками; правильно утворювати ступені порівняння прикметників.

Форма грам – типова помилка, у родовому відмінку множини іменник грам має закінчення -ів: грамів.

Числівники два, три, чотири узгоджуються з іменниками в називному відмінку множини: чотири банани.

Просту форму найвищого ступеня порівняння прикметників утворюють додаванням префікса най- до вищого ступеня: найстигліші.

Для творення ступенів порівняння слово самий НЕ вживають. 

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Морфологія.

Завдання перевіряє вміння правильно вживати керування дієслів та розрізняти нормативні і ненормативні словосполучення в українській мові.

Правильно вживати навчати чого (родовий відмінок): навчать усіх тонкощів. Уживання навчати чому (давальний відмінок) – граматична помилка.

Правильний варіант в українській мові – за мотивами. Вираз по мотивам – калька з російської.

Правильна відповідь: Д.

ТЕМА: Морфологія.

Завдання перевіряє вміння визначати рід невідмінюваних іншомовних іменників і правильно утворювати форму кличного відмінка іменників другої відміни чоловічого роду м’якої групи.

Ім'я Валерій – іменник другої відміни чоловічого роду м'якої групи, тому в кличному відмінку має закінчення -ю: Валерію.

Невідмінювані іншомовні іменники назви неістот належать до середнього роду, тому стигле авокадо.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Лексикологія. Іншомовні слова.

Завдання перевіряє знання часто вживаних слів іншомовного походження.

Домінувати – мати перевагу, панувати, бути основним або головним у чомусь. Це слово означає переважання над іншими людьми, явищами чи об'єктами. Тобто домінувати – бути сильнішим, потужнішим або займати провідну позицію.

Отже, українським відповідником до іншомовного слова домінувати є переважати.

Правильна відповідь: В. 

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова.

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Немає лексичної помилки в рядку Г. В інших реченнях треба виправити помилки.

Вислів зайняти вище місце є калькою, правильно вжити конструкцію посісти високе місце в суспільному житті.

Для вираження почуттів або поведінки щодо когось чи чогось використовують слово ставлення.

В українській мові слова слідуюча немає, це калька з російської мови, правильно наступна.

Правильно сторонні люди, посторонні – калька з російської

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в реченні.

Завдання перевіряє вміння добирати потрібні розділові знаки в реченні та пояснювати їх уживання.

Неправильно обґрунтовано вживання розділових знаків у рядку Д. У цьому реченні тире (5) відокремлюємо прикладку, що стоїть у кінці речення й перед нею можна поставити а саме.

Правильна відповідь: Д.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки при прямій мові.

Завдання перевіряє вміння добирати правильний розділовий знак під час передавання чужої мови.

НЕПРАВИЛЬНО оформлено пряму мову в реченні рядка Д.

Якщо пряма мова стоїть перед словами автора, то її беруть у лапки, після неї ставлять кому та тире (якщо є знак оклику або знак питання, то кому не ставлять), слова автора пишуть з малої літери: «Найкращою характеристикою людини є мета, якої вона прагне», – уважав римський філософ Марк Аврелій.

В інших реченнях пряму мову оформлено правильно.

Згадаймо:

• якщо пряма мова стоїть перед словами автора, її беруть у лапки, після неї ставлять кому та тире (якщо є знак оклику або знак питання, то кому не ставлять), слова автора пишуть з малої літери: «Хто просувається в науках, але відстає в моралі, той іде радше назад, ніж уперед!» – наголошував знаний давньогрецький філософ Арістотель;
• якщо слова автора передують прямій мові, після них ставлять двокрапку: Відомий педагог Василь Сухомлинський писав: «Самовиховання потребує кількох важливих могутніх стимулів: почуття власної гідності, поваги до себе, бажання стати сьогодні кращим, ніж був учора»;
• якщо одна частина слів автора стосується тієї частини прямої мови, яка передує розриву, а друга – тієї, що стоїть після нього, то після слів автора ставлять двокрапку й тире, а пряму мову продовжують з великої літери: «Фізкультура повернула мені все: серце, гнучкість, витривалість! – говорив учений-медик Микола Амосов і наголошував: – Але головне – працездатність, мабуть, найдорожче з усього, чим живе людина»;
• якщо слова автора розривають пряму мову, то їх виділяють обабіч комою та тире: «Щоб стати особистістю, – стверджував український філософ Іван Бойченко, – потрібно знайти, виховати й навчити себе, визначити власне місце в суспільстві, стати його частиною і чинити гідно».

Правильна відповідь: Д.

ТЕМА: Синтаксис. Граматична помилка.

Завдання перевіряє вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами.

Дія, названа дієприслівником, у реченні повинна стосуватися того ж діяча, що й дія, названа присудком. Граматично правильне продовження речення Даючи обіцянку, … наведено в рядку Б: маємо обов’язково виконати її за будь-яких умов. 

Якщо приєднати до запропонованого в умові завдання дієприслівникового звороту варіанти А, В, Г і Д, то в реченнях основну та додаткову дії виконуватимуть різні суб’єкти – тобто ці речення будуть неправильно побудовані.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова.

Це завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

НЕМАЄ лексичної помилки в рядку А: цікавий парадокс.

В інших прикладах маємо тавтологію (повтори слова, спільнокореневих слів в одному або сусідніх реченнях):

• великий мегаполіс (мегаполіс – велике місто або столиця з високою густотою населення);
• одноосібний монолог (монолог – висловлювання однієї особи);
• запальний ентузіазм (ентузіазм – стан сильного піднесення, запал, захоплення та глибокий інтерес до певної діяльності).

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Морфологія. Відмінкові закінчення.

Завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми слів від помилкових.

Фемінітиви утворюють за допомогою суфіксів від іменників чоловічого роду.

Найчастіше в українській мові використовують суфікс -к- в утворенні жіночих назв професій: музикантка, операторка, архітекторка.

Суфікс -ин- використовують для утворення фемінітивів від іменникових основ на -ець та на приголосний: соціологиня.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Орфографія.

НЕМАЄ орфографічних помилок у реченні Професорка інженерних наук Оклендського університету дає читачам життєві поради, які допоможуть відкрити «поезію формул».

У реченні, позначеному А, слово потенціал пишемо з -е- (це іншомовне слово, його правопис треба запам'ятати).

У реченні, позначеному В, слово осмислено пишемо з однією -н-, оскільки воно утворене від дієприкметника осмислений, який за правилом пишуть з однією -н- (суфікс -ен-); прикметник необхідні треба писати разом.

У варіанті відповіді Г слово зосередженими пишемо з буквою е (дієприкметниковий суфікс -ен-).

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Морфологія. Дієслово. Дієвідміни. Закінчення дієслів.

Завдання перевіряє вміння утворювати особові форми дієслів, визначати, до якої дієвідміни належить певне дієслово, правильно його писати.

До I дієвідміни належать дієслова, які в усіх особах, крім 1-ї особи однини та 3-ї особи множини, у закінченнях мають -е- (-є-), а в 3-й особі множини закінчення -уть (-ють): борешся, сиплеш, хочеш, колишемо, живемо, сядемо, полемо, можеш, пишемо.

До II дієвідміни належать дієслова, які в усіх особах, крім 1-ї особи однини та 3-ї особи множини, у закінченнях мають -и- (-ї-), а в 3-й особі множини закінчення -ать (-ять): солиш, помовчимо, робиш.

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Морфологія. Прислівники.

Згадаймо основні правила написання -и в кінці прислівників:

• після г, к, х: навпаки, навкулачки, пошепки, завбільшки, навколішки, мовчки;
• у прислівниках на -чи, -ши, -жи: по-вовчи;
• у прислівниках, утворених від прикметників за допомогою префікса по- та суфікса -и: по-корейськи.

Слово почасти теж пишемо з -и (потрібно запам’ятати).

Літеру -і пишемо після м'яких і пом'якшених приголосних: тричі, поночі, нарешті.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Орфографія.

Завдання перевіряє вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Прикметники із суфіксом -ськ- можна утворити від усіх іменників у рядку Б. Зверніть увагу, що внаслідок творення прикметників за допомогою суфікса -ськ-(ий) від географічних назв і назв народів, основа яких закінчується на приголосний, відбуваються фонетичні зміни: г, ж, з + -ськ-(ий) = -зьк-(ий); к, ч, ц + -ськ-(ий) = -цьк-(ий); х, ш, с + -ськ-(ий) = -ськ-(ий).

Запам’ятайте: у деяких словах іншомовного походження зміни приголосних перед суфіксом -ськ- не відбувається: ацтеки – ацтекський, Бангкок – бангкокський, баски – баскський, Ірак – іракський, казах – казахський, Ла-Манш – ла-маншський, Мекка – меккський, тюрк – тюркський, Нью-Йорк – нью-йоркський, герцог – герцогський, Цюрих – цюрихський, падишах – падишахський.

Правильна відповідь: Б.