ТЕМА: Морфологія. Ступені порівняння якісних прикметників: вищий і найвищий, способи їх творення (проста й складена форми)

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати форми ступенів порівняння якісних прикметників.

Складена форма найвищого ступеня порівняння утворюється за допомогою слів найбільш, найменш, які додають до звичайної форми прикметника: найбільш новий.

Словосполучення, запропоновані в рядках А, Б, В, не мають граматичних помилок.

Відповідь – В.

ТЕМА: Фразеологія. Значення фразеологізмів.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно пояснювати значення фразеологізмів.

Запропоновані фразеологізми об’єднує слово вода. Утворені фразеологізми матимуть таке значення:

у вогонь і воду – куди завгодно, на все;

і кінці у воду – не залишати ніяких слідів злочину, негідного вчинку;

як у воду дивитися – безпідставно передбачати щось, пророкувати.

Відповідь – В.

ТЕМА: Словотвір. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення

Завдання перевіряє ваше вміння правильно утворювати похідні прикметники, ураховуючи чергування приголосних у суфіксах.

Перед суфіксами -ськ(ий), -ств(о) при словотворенні відбуваються такі зміни:

к, ч, ц + -ськ(ий), -ств(о)= -цьк(ий), цтв(о): викладач – викладацький, козак – козацький;

х, ш, с + -ськ(ий), -ств(о)= ськ(ий), ств(о): товариш – товариський;

Чергування не відбуватиметься у словах, основа яких закінчується на т,д: депутат – депутатський.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфографія. И та І в іншомовних словах.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (И та І в іншомовних словах) та пояснювати їх за допомогою правил.

В українській мові в основах загальних іншомовних назв після дев’яти букв д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р перед наступним приголосний, крім Й, пишемо И. Отже, титан.

І пишемо після літер «дев’ятки» перед наступним голосним та й. Отже, потрібно писати тріумф, цезій, грація, пріоритет.

І також пишемо після літер, що не входять до «дев’ятки»: фініш.

Ї пишемо після голосних (індуїзм, еліпсоїд).

Отже, букву і пишемо на місці пропуску у словах грація та пріоритет.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади

Завдання перевіряє рівень ваших орфоепічних навичок.

У подібних завданнях зовнішнього незалежного оцінювання завжди пропонують поширені слова, у яких часто трапляються помилки в наголошуванні.

Рекомендуємо скористатися спеціальним довідником, де вміщено перелік слів із правильними наголосами.

Правильно наголошені слова треба вимовляти так: черговИй, псевдонІм, ознАка, осокА.

Відповідь – В.

Зразок написання власного висловлення

Безсумнівно, кожен з нас хоч раз у житті замислювався: а що ж таке щастя… Думаю, воно залежить від багатьох факторів. Я переконана, що для щастя людині необхідні любов і шана, відчуття своєї корисності й потрібності для рідних, близьких, суспільства.

По-перше, людина, яка безкорисливо допомагає тим, хто цього потребує, легше справляється зі стресовими ситуаціями й навіть живе довше, ніж інші.

Про це свідчать різні наукові дослідження. Наприклад, Майкл Поулін з Університету Буффало вважає, що благородні люди живуть довше за інших. Такий висновок науковець зробив на підставі вивчення поведінки близько тисячі осіб, життя яких він аналізував. У результаті дослідження виявилося, що ті люди, які допомагали безкорисливо іншим, рідше помирали внаслідок стресових ситуацій. Майкл переконаний, що, турбуючись про рідних, переймаючись проблемами суспільства, та чи іінша особа менше схильна до депресій, легше долає перешкоди й частіше відчуває себе щасливою.

По-друге, допомагаючи іншим, людина усвідомлює свою суспільну цінність, знаходить сенс життя.

На згадку спадає Божий чоловік – персонаж історичного роману Пантелеймона Куліша «Чорна рада». Його сутність визначає дух, а не шлунок. Божий чоловік лікував хворих зіллям і молитвою, викупляв з полону козаків. Цей герой відзначається високою свідомістю, він спонукає інших замислюватися над сенсом свого життя.

Отже, безкорислива турбота про благополуччя інших, самовідданість приносять велику користь людині, яка прагне до щасливого життя.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частини мови.

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту. Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Слово що не відповідає на питання, не є членом речення, а лише служить для зв’язку частин складного речення. Отже, це сполучник.

Слово навколо відповідає на питання де?, вказує на місце дії, не змінюється. Отже, це прислівник.

Слово на не відповідає на питання, не є членом речення, служить для зв’язку слів у реченні. Це прийменник.

Слово літ називає предмет, відповідає на питання відмінків. Це іменник.

Відповідь – ГАДБ.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення

Це завдання перевіряє ваше вміння з’ясовувати типи складного речення.

Проаналізуймо структуру кожного запропонованого речення.

У першому реченні Люби музику – вона облагороджує твої думки і почуття є дві граматичні основи, частини речення з’єднані за змістом та інтонацією , без сполучника. Отже, це складне безсполучникове речення.

У другому реченні Красна пташка своїм пір’ям, а людина – знанням є дві граматичні основи, частини пов’язані сполучником сурядності а (протиставним). Отже, це складносурядне речення.

У третьому реченні Що в пісні співається, те в житті збувається – дві граматичні основи, частини поєднані сполучним словом що. Від головної до підрядної частини можна поставити питання. Отже, це складнопідрядне речення.

У четвертому реченні Голос у нього гучний і спочатку завжди вневнений граматична основа одна. Отже, це просте ускладнене речення.

У п’ятому реченні Небо чисте, і видно, як падають зорі три граматичні основи, але перша та друга частини поєднані сполучником сурядності і, а друга і третя – сполучником підрядності як. Отже, це складне речення з різними видами зв’язку.

Відповідь – ВБАД.

ТЕМА: Синтаксис. Односкладні речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти види односкладних речень.

Для визначення виду односкладного речення вам потрібно з’ясувати, яким головним членом представлена граматична основа в тому чи іншому реченні. Пам’ятаймо, що односкладні речення – це такі прості речення, де граматична основа виражена лише одним головним членом речення, а другий – не потрібний для розуміння змісту.

У реченні в рядку А граматична основа виражена присудком пахне. У цьому реченні не можна поставити уявний підмет, дія мислиться як незалежна від будь-якого діяча. Отже, це односкладне безособове речення.

У реченні в рядку Б граматична основа виражена присудком пекли. Це форма множини, минулий час. Отже, це односкладне неозначено-особове речення.

У реченні Г граматична основа виражена присудками роби. Зміст речення стосується великого загалу людей. Це прислів’я. Отже, це односкладне узагальнено-особове речення.

Речення в рядку В має підмет ліс і пропущений присудок (ліс є). Про наявність цього присудка свідчить обставина на Волині. Обставина є групою присудка, таким чином, можна стверджувати, що в реченні присудок наявний, але пропущений. Отже, це двоскладне неповне речення.

У реченні в рядку Д граматична основа виражена присудками сади, плекай. Це дієслова дійсного способу в І особі однини. Уявний підмет – я. Отже, це односкладне означено-особове речення.

Відповідь – ДБГА.