ТЕМА: Морфологія. Частини мови

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частини мови.

Будьте дуже уважними, виконуючи це завдання, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту. Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Найкраще – вказує на ознаку предмета, відповідає на питання яке? Отже, це прикметник.

У – прийменник, службова, незмінна частина мови, яка слугує для зв'язку слів у словосполученнях і реченнях, виражаючи відношення між ними.

Якщо – сполучник, який приєднує підрядне речення умови до головного.

Комусь – вказує на предмет, але не називає його. Отже, це займенник.

Відповідь: 1–Б, 2–В, 3–Г, 4–Д. 

ТЕМА: Синтаксис 

У реченні «Зважте, чи доцільно частіше використовувати хоча й прості, та все ж магічні слова «прошу» й «дякую» через необхідність їх для налагодження взаємин» замість дієприслівникового звороту, який підтверджував необхідність використання слів «прошу» й «дякую», є складнопідрядне з’ясувальне речення: зважте (на що?), чи доцільно…

Тобто маємо тут висловлення сумніву щодо використання цих слів. А це НЕ відповідає змісту запропонованого вислову-рекомендації.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Орфографія. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних

Подвоєні букви -нн- треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка А: лимонний, священний, неодмінний (при збігові двох однакових приголосних на межі кореня й суфікса).

В інших варіантах є слова, які треба писати з однією -н-: у прикметникових суфіксах -ан-, -ян-, -ен-, що не вказують на неможливість виконання дії або велику міру, та в суфіксах -ин-, -ін-: адресований, жаданий, скляний. 

Відповідь: А.

ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків

Це завдання перевіряє ваші знання про зміни звуків у потоці мовлення.

Однаковий звук позначають букви, виділені в окремих словах у рядку Г. 

В інших варіантах виділені букви позначають різні звуки:

• У рядку А у словах кворум, кафедри виділені букви позначають звук [к], а у слові екзамен – [ґ], бо відбувається уподібнення приголосних за дзвінкістю (наступний дзвінкий приголосний [з] одзвінчує попередній глухий [к] і він вимовляється як [ґ]).
• У рядку Б у словах Чайковський, заспокоїтися виділені букви позначають звук [с'], а у слові просьбу – [з'], бо відбувається уподібнення приголосних за дзвінкістю (наступний дзвінкий приголосний [б] одзвінчує попередній глухий [с'] і він вимовляється як [з']).
• У рядку В у словах смієшся, усмішці виділені букви позначають звуки [с':] і [с'] відповідно, оскільки відбувається уподібнення приголосних за місцем і способом творення (зміни груп «шиплячий + свистячий» у групи «свистячий + свистячий»), а у слові знаєш – звук [ш].

Відповідь: Г.

ТЕМА: Фразеологія

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати значення фразеологізмів, добирати відповідні за значенням фразеологізми.

З’ясуймо значення поданих фразеологізмів:

• Як з місяця впасти – не усвідомлювати того, що зрозуміле для всіх.
• Як сніг на голову – раптово. Цей фразеологізм потрібно вставити замість пропуску в реченні, позначеному 3.
• Як кіт наплакав – дуже мало. Цей фразеологізм потрібно вставити замість пропуску в реченні, позначеному 4. 
• Як горіхи лущити – легко. Цей фразеологізм потрібно вставити замість пропуску в реченні, позначеному 2. 
• Як мокре горить – дуже повільно. Цей фразеологізм потрібно вставити замість пропуску в реченні, позначеному 1.

Відповідь: 1–Д, 2–Г, 3–Б, 4–В.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки при прямій мові

Це завдання перевіряє ваше вміння добирати правильний розділовий знак при передачі чужої мови.

Розділові знаки при передачі чужої мови правильно вжито в реченні у варіанті Г. Коли одна частина слів автора стосується тієї частини прямої мови, яка йде перед розривом, а друга – тієї, що йде після нього, то після слів автора ставиться двокрапка й тире, а пряма мова продовжується з великої літери: «Людина не для того створена, щоб зазнавати поразки, – запевняв Ернест Гемінґвей і додавав: – Людину можна знищити, але неможливо перемогти».

Якщо слова автора йдуть усередині прямої мови, то перед словами автора й після них ставимо комбінований знак кома й тире, а пряма мова продовжується з малої літери: «Бути людиною, – стверджував Антуан де Сент-Екзюпері, – це означає відчувати, що ти за все відповідаєш».

Якщо слова автора розривають пряму мову на межі двох речень, то після першої частини прямої мови ставлять кому (або знак оклику / питання), а після слів автора – крапку й тире: «Ми – не безліч стандартних “я", – переконував Василь Симоненко. – А безліч всесвітів різних».

Якщо пряма мова стоїть перед словами автора, то її беруть у лапки, після неї ставиться кома і тире, слова автора пишуть з малої літери: «Багато величного є на Землі, але немає нічого величнішого, як людина», – уважав славетний драматург Софокл.

Якщо слова автора йдуть перед прямою мовою, то після них ставимо двокрапку: Іван Франко писав: «Народи тільки тоді зможуть досягнути щастя й свободи, коли всі будуть ученими працівниками».

Відповідь: Г.

ТЕМА: Орфографія

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Зверніть увагу, що при творенні прикметників за допомогою суфікса -ськ-(ий) від іменників, основа яких закінчується на приголосний, відбуваються фонетичні зміни:

• г, ж, з + -ськ-(ий) = -зьк-(ий);
• к, ч, ц + -ськ-(ий) = -цьк-(ий);
• х, ш, с + -ськ-(ий) = -ськ-(ий).

Отже, зміну приголосного позначають на письмі в усіх прикметниках рядка Б: гаазький, парубоцький, викладацький.

В інших варіантах відповідей є слова, основа яких закінчується на інший приголосний, тому в них не позначають зміну приголосного: студентський, заводський.

Зауважте, що пишемо тюркський (виняток).

Відповідь: Б.

ТЕМА: Синтаксис. Типи речень

Виконуючи це завдання, поставте запитання до виділених фрагментів.

У реченні «Із багатьох джерел зараз можна дізнатися про доцільність переходу на здорове харчування» до виділеного фрагмента ставимо запитання про що? Йому відповідає складнопідрядне з’ясувальне речення «Різноманітні опитування свідчать, що споживання шкідливої їжі останнім часом зросло щонайменше втричі», від опорного слова свідчать у головній частині до підрядної частини ставимо запитання що?

У реченні «У Вашому щоденному меню завжди мають бути горіхи, фрукти чи сухарі з цільного зерна» до виділеного фрагмента ставимо запитання які? Йому відповідає складнопідрядне означальне речення «Один такий «перекус» може становити половину норми спожитих калорій, які ми отримуємо з повноцінного обіду», від опорного слова калорій у головній частині до підрядної частини ставимо запитання яких?

У реченні «Для збагачення раціону здоровими стравами готуйте фруктові желе, пастилу, вівсяне печиво з насінням, сирні запіканки» до виділеного фрагмента ставимо запитання з якою метою?  Йому відповідає складнопідрядне речення мети «В умовах карантину виникає бажання піти до крамниці, аби поповнити домашні запаси сухариків, печива чи інших смаколиків», від головної частини якого до залежної ставимо запитання з якою метою?

У реченні «Завдяки приготованим удома солодощам однозначно збережете здоров’я та не витрачатимете зайвих коштів на смаколики з магазину» до виділеного фрагмента ставимо запитання через що? Йому відповідає складнопідрядне речення причини «Не можна їсти й одночасно дивитися телевізор чи сидіти за комп’ютером, адже тоді ми втрачаємо смак їжі й пропускаємо момент насичення», від головної частини якого до залежної ставимо запитання чому?

Відповідь: 1–Б, 2–В, 3–А, 4–Д. 

ТЕМА: Морфологія. Дієслово. Дієвідміни. Закінчення дієслів

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати особові форми дієслів, визначати, до якої дієвідміни належить певне дієслово, правильно його писати.

До першої дієвідміни належать дієслова, які в усіх особах, крім 1-ї особи однини і 3-ї особи множини, в закінченнях мають -е- (-є-), а в 3-й особі множини закінчення -уть (-ють): охолонеш, відріжеш, насиплеш, любитимеш, боротимешся, покличеш, станеш, шитимеш, переможеш.

До другої дієвідміни належать дієслова, які в усіх особах, крім 1-ї особи однини і 3-ї особи множини, в закінченнях мають -и- (-ї-), а в 3-й особі множини закінчення -ать (-ять): перехоп..ш, закінч..ш, познач..ш.

Відповідь: В.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади

Завдання перевіряє рівень ваших орфоепічних навичок.

У подібних завданнях тесту завжди пропонують поширені слова, у яких часто трапляються помилки в наголошуванні.

Готуючись до НМТ, опрацюйте перелік слів з нормативним наголосом. 

НЕПРАВИЛЬНО підкреслено букви на позначення наголошених голосних в усіх словах, позначених цифрами в рядку В.

Правильно ці слова потрібно наголошувати так: роздрібний, привезти, цемент, щипці, граблі.

Відповідь: В.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частини мови.

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту.

Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

В – прийменник, службова частина мови, яка уточнює граматичне значення іменника і виражає зв'язки між словами в реченні.

Яку – указує на предмет, але не називає його. Отже, це займенник.

Легко – відповідає на питання як?, не змінюється. Отже, це прислівник.

Або – службова частина мови, яка поєднує однорідні члени речення. Отже, це сполучник.

Відповідь: 1–Г, 2–А, 3–В, 4–Д.

ТЕМА: Синтаксис. Пряма мова

Це завдання перевіряє ваше вміння замінювати пряму мову непрямою.

Зверніть увагу, що при заміні прямої мови на непряму слова автора стають головним реченням, а пряма мова – підрядним. При цьому непряма мова завжди стоїть після слів автора і приєднується до них сполучниками що, ніби, щоб, чи, а також сполучними словами хто, що, який, чий, коли, де, ніби.

Пряму мову в реченні
Тибетський цілитель сказав хворому: «Я не лікуватиму тебе, а лише допоможу одужати, якщо сам цього прагнеш»
правильно передано непрямою мовою в рядку Д: Тибетський цілитель сказав хворому, що не лікуватиме його, а лише допоможе одужати, якщо той сам цього прагне.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Орфографія. Написання слів разом, окремо, через дефіс 

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема складні слова.

Зауважмо, що займенники з частками аби-, де-, -сь пишуться разом (декотрий, абикому, абиякому, абикого), а з частками будь-, казна-, хтозна-, бозна-, -небудь – з дефісом (казна-де, який-небудь, бозна-скільки).

Зверніть увагу, що слово ніскільки пишемо разом, оскільки це заперечний прислівник, утворений за допомогою префікса ні-. Разом також пишемо прислівник чимскоріш та заперечний займенник з часткою ні: нічий. 

Відповідь: Г.

ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків

Це завдання перевіряє ваші знання про зміни звуків у потоці мовлення.

Однаковий звук [с] позначають букви, виділені в окремих словах у рядку В. 

В інших варіантах виділені букви позначають різні звуки:

• У рядку А у словах дзьобі, дзвенить є звук [дз], а у слові зазвучало – [з].
• У рядку Б у словах тупотить, стежиною виділені букви позначають звук [т], а у слові схоплюється – звук [ц':], бо відбувається уподібнення приголосних за місцем і способом творення.
• У рядку Г у словах побачиш, усмішку виділені букви позначають звук [ш], а у слові роззирнешся – [с':], оскільки відбувається уподібнення приголосних за місцем і способом творення (зміни груп «шиплячий + свистячий» у групи «свистячий + свистячий»).

Відповідь: В.