Зразок написання власного висловлення

У сучасному світі живе спілкування стало розкішшю. Переконаний, що віртуальність не може замінити радості від зустрічі, ніжних обіймів, пронизливих поглядів і щирих усмішок. З іншого боку, сучасні можливості дозволяють побачити людину й поговорити з нею в будь-який час, увімкнувши вебкамеру, надіслати інформацію в найвіддаленіший куточок світу.

Свою позицію, заявлену вище, доведу такими аргументами. По-перше, спілкування в мережі дає можливість поділитися своїми почуттями з людиною, яка перебуває в іншому місті або навіть країні. У віртуальному співрозмовникові можна знайти ідеального психотерапевта, якому можна відкрити душу, не остерігаючись осуду.

Проблему спілкування в глобальній мережі порушив польський письменник Януш Вишневський у романі «Самотність у Мережі». Головний герой Якуб справляє виняткове враження на свою віртуальну знайому. Щодня вони листуються в Інтернеті, і, хоча не бачилися наживо, невдовзі стають не менш близькими, ніж коли б спілкувалися віч-на-віч.

По-друге, Інтернет не замінить повноцінного спілкування. Люди настільки захоплюються новим світом, що можуть забути й про своє єство. Віртуальне життя не подарує радості від реальної зустрічі, погляду чи дотику близької людини.

Наведений аргумент може проілюструвати чимало життєвих історій. Зупинюся на одній. Мій старший брат познайомився в Інтернеті з дівчиною, яка була студенткою того ж вишу, що й він. Їхнє спілкування зводилося до обговорення лекцій, різноманітного навчального матеріалу та обміну думками щодо майбутньої професії. Про якісь близькі стосунки чи любов між ними навіть не йшлося, аж поки студенти не зустрілися в реальному житті. З першого погляду, дотику, усмішки стало зрозуміло, що це справжнє кохання.

Таким чином, спілкування он-лайн дарує людям можливість стати близькими, незважаючи на відстань, але не завжди може замінити справжні, «живі» емоції та стосунки.

ТЕМА: Орфографія. Апостроф

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (апостроф) та пояснювати їх за допомогою правил.

Проаналізуймо запропоновані слова.

В українській мові апостроф ставимо перед я, ю, є, ї після префіксів і словотвірних частин, що закінчуються на приголосний: під’їхати, з’юрмитися.

Також апостроф ставимо перед я, ю, є, ї після губних б, п, в, м, ф, якщо ці губні стоять після голосного та р у корені (черв’як, кав’яр, верхів’я, арф’яр).

Після р при роздільній вимові в українських та іншомовних словах теж пишемо апостроф (надвечір’я, сузір’я).

В іншомовних словах після г, ґ, к, х, ж, ч, ш пишемо апостроф (миш’як).

У слові духмяний апостроф не пишемо, адже тут є збіг губного та іншого кореневого приголосного. Не буде апострофа і в слові серйозний, адже його ставлять лише перед я, ю, є, ї. Немає апострофа в іншомовному слові гравюра (відповідно до його вимови),

Відповідь – А.

ТЕМА: Морфологія. Творення дієприкметників

Завдання перевіряє ваше вміння правильно утворювати дієприкметники.

Активні дієприкметники теперішнього часу утворюють за допомогою суфіксів -уч-, -юч_, -ач-, -яч-, а минулого – за допомогою суфікса -л-. Пасивні дієприкметники теперішнього часу утворюють за допомогою суфікса -н-, а минулого – -т-, -н-, -ен-, -єн-. Активні дієприкметники в українській мові творять не від усіх дієслів і вживають досить рідко (особливо це зауваження стосується дієприкметників недоконаного виду).

Суфікси -ш- та -вш- в українській мові для творення дієприкметників не використовують.

Отже, неправильними є такі форми дієприкметників: стомившийся, початкуючі, дозрівші.

Цілюща (прикметник) – та, яка має лікувальні властивості, яка сприяє зміцненню здоров’я. Це правильна форма.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Проаналізуймо наведені словосполучення.

Лексичну норму української мови порушено в словосполученні на наступній неділі. Українською мовою одиниця виміру часу, що дорівнює семи дням, від понеділка до неділі включно, має назву тиждень (на наступному тижні, наступного тижня). Неділя – це останній день тижня (наступної неділі, у наступну неділю).

Решта словосполучень є нормативними.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Просте ускладнене речення. Відокремлені означення

Завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки в реченнях з відокремленими означеннями.

У реченні Довгі вечорові тіні перекреслюють порослу споришем вулицю коми не потрібні, тому що дієприкметниковий зворот порослу споришем стоїть безпосередньо перед означуваним словом.

У реченні Налякане голосами людей продиралося через хащі стадо зубрів дієприкметниковий зворот налякане голосами людей потрібно виділити, адже він стоїть не безпосередньо перед означуваним словом.

У реченні Дивиться хлопець на зіткані зі срібла вишняки й мало не зітхає дієприкметниковий зворот зіткані зі срібла теж стоїть безпосередньо перед означуваним словом, тому його не потрібно відокремлювати.

У реченні Люблю ходити по вкритій кришталевою росою ранковій траві дієприкметниковий звором теж стоїть перед означуваним словом, тому його не відокремлюють.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади

Завдання перевіряє рівень ваших орфоепічних навичок.

У подібних завданнях зовнішнього незалежного оцінювання завжди пропонують поширені слова, у яких часто трапляються помилки в наголошуванні.

Правильно наголошені слова треба вимовляти так: пОзначка,цЕнтнер, довІдник, каталОг.

Учасникам ЗНО рекомендовано перелік слів з наголосами. Цей своєрідний словник наголосів було розміщено на сайті Міністерства освіти і науки, також він був уміщений у посібник «Українська мова та література. Довідник. Завдання в тестовій формі. І частина», автори – О. М. Авраменко, М. Б. Блажко (2018).

Відповідь – В.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення

Для виконання цього завдання треба пригадати поняття значущих частин слова (морфем), зокрема кореня, і поняття «спільнокореневе слово».

Проаналізуймо вміщені в завданні слова.

Прозріти – ставати зрячим, помічати щось.

Неозорий – дуже великий за розміром; той, якого не можна охопити поглядом, зором.

Зиркати – поглядати з-під лоба.

Зоріти – сяяти, випромінюючи або відбиваючи світло, світити.

Отже, слова прозріти, неозорий, зиркати є спільнокореневими до слова зір.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати лексичні значення слів; добирати доречні слова в тексті.

Уважно перегляньте весь мікротекст, оскільки розуміння тексту, його стилю дозволить вам правильно дібрати відповідне за змістом слово.

Проаналізуймо лексичні значення запропонованих слів.

Вороги – ті, хто перебувають в стані ворожнечі, боротьби з ким-небудь.

Лиходії – ті, хто здатний чинити лихо; злі, недобрі люди.

Волхви – чарівники, ворожбити, віщуни.

Духи – за міфологічними уявленнями, злі безплотні надприродні істоти.

Синонімами до слова демони є слова дух, чорт.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфографія. Велика літера у власних назвах

Завдання перевіряє ваші вміння розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Уважно перегляньте весь мікротекст, оскільки розуміння тексту, його стилю дозволить вам правильно дібрати відповідне за змістом слово.

Проаналізуймо лексичні значення запропонованих слів:

індійці – слово, на позначення національності, потрібно писати з малої;

земля – у тексті вживається на позначення поняття «ґрунт», потрібно писати з малої;

бог – у тексті вказує на міфологічного героя, потрібно писати з малої літери;

Богородиця – найвищий релігійний термін, потрібно писати з великої літери.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в складному реченні

Це завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати види простих і складних речень, правильно розставляти розділові знаки між частинами складного речення.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

У складнопідрядному реченні Древні індійці вважали райдугу величним луком бога Індри за допомогою якого він пускав стріли, уражаючи злих демонів, що ховалися в чорні хмари необхідно поставити кому після головної частини перед початком підрядної означальної частини: Древні індійці вважали райдугу величним луком бога Індри, за допомогою якого він пускав стріли, уражаючи злих демонів, що ховалися в чорні хмари.

У мікротексті ця кома відсутня. Отже, це пунктуаційна помилка.

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в ускладненому реченні. Вставні слова

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати прості ускладнені речення із вставними словами.

Вставні слова виражають особисте ставлення мовця до свого повідомлення. Вони не є членами речення. Вставні слова можуть виражати оцінку повідомлюваного (буває, сподіваюся), упевненість або невпевненість (мабуть), джерело повідомлення (кажуть) тощо.

У четвертому реченні слова за давнім повір’ям указують на джерело повідомлення, від них не можна поставити питання до інших слів. Отже, ці слова є вставними.

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Правопис прислівників

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема прислівники.

Через два дефіси пишемо прислівники усього-на-всього, як-не-як.

Через дефіс потрібно писати прислівники з префіксом по- та суфіксами -ому, -єму, -е, -є, -и : по-чиновницьки, по-четверте. А також прислівник зроду-віку, з давніх-давен, видимо-невидимо, більш-менш, (схожі, однакові чи протилежні слова).

Частки казна-, хтозна-, будь-, -небудь пишемо із прислівниками через дефіс: хтозна-коли.

Прислівники спрадавна, довкруги потрібно писати разом, бо це стягнена форма.

Разом пишемо прислівники, першою частиною яких є частки ані-, аби-, що-, де-, як-. Тому разом потрібно писати прислівники щосереди, анічичирк, абиде.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків

Це завдання перевіряє ваші знання про зміни звуків у потоці мовлення.

У словах зіставити, зябра літера з передає звук [з′]. Цей звук є і в слові просьба, адже глухий перед дзвінким уподібнюється до наступного і теж стає дзвінким.

Розглянемо рядок з такими слова: усмішці, смієшся, посмішка. Підкреслена літера у слові посмішка передає звук [ш], а у слові смієшся ця буква передає [c′:].

У рядку несеться тюльпан, тьмяно підкреслена літера позначає різні звуки. У словах тюльпан і тьмяно підкреслена буква – це звук [т′]. А у слові несеться ться – це [ц′: я].

У рядку перифраз, фонетика, любов підкреслена буква передає різні звуки: у словах перифраз, фонетика – це звук [ф], а у слові любов – це звук [в],

У словах край, закріплення підкреслена буква передає звук [к], а в слові вокзал це звук [ґ].

Відповідь –А.

ТЕМА:Орфографія. Спрощення в групах приголосних

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема слова, у яких позначають спрощення в групах приголосних.

Спрощення – явище усного мовлення, яке забезпечує милозвучність. У групах приголосних       -ждн-, -здн-, -стн-, -стл- відбувається спрощення, тобто приголосні [д] та [т] випадають. Отже, спрощення є у словах свиснути, ненависний, тижневий, захисник, навмисно, провісник, радісний, цілісний, перехресний, злісний.

Є винятки, де спрощення не відбувається (пестливий, хвастнути).

Не відбувається також спрощення в іншомовних словах (агентство, баластний).

Відбувається спрощення і в групі скн: тріск, але тріснути.

Відповідь – Б.