ТЕМА: Синтаксис. Просте речення. Однорідні члени речення.

Завдання перевіряє ваше вміння визначати в реченні однорідні члени.

Однорідні члени речення відповідають на одне питання і є одним членом речення.

У реченні, позначеному кружечком, є однорідні додатки тексти, музику, відео.

У решті речень однорідних членів речення немає.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Пунктуація. Розділові знаки в ускладненому реченні. Відокремлена обставина.

Речення, позначене символом-ромбом, – це складне речення з різними видами зв’язку.

Перша частина речення – підрядна обставинна умови. Коми в кінці цієї підрядної частини немає. Це і є пунктуаційною помилкою.

Відповідь – В.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Текст. Основні ознаки тексту. Логічна послідовність. Зв’язність і точність мовлення.

Це робота з деформованим текстом, яка перевіряє ваше вміння відновлювати початкову послідовність і далі працювати з таким текстом, досліджувати його. 

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання. Потрібно проаналізувати, які засоби міжфразового зв’язку використано в ньому (займенники, лексичний повтор, прислівники, граматичні засоби, вставні слова тощо).

Проаналізуймо запропоновані рядки.

Речення з позначкою-кружечком є початковим у запропонованому деформованому тексті, бо воно має найбільш загальний зміст, розпочинає судження.

Речення із символом-трапецією буде другим, адже в ньому вказано, який наслідок має ілюзія щодо всеохопної пам’яті інтернету.

Наступним є речення, позначене ромбом: у ньому пояснено, що такі надії є марними.

Далі логічно поставити речення із символом-квадратом, бо тут ще детальніше указано причини, чому пам’ять усемережі не вічна.

І останнім має бути речення, позначене трикутником, це, по суті, висновок до запропонованого повідомлення.

Відповідь – А. 

ТЕМА: Морфологія. Відмінювання іменників, творення дієприкметників.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники та утворювати дієприкметники.

Суфікси -уч-, -юч-, -ач-, -яч- в українській мові для творення дієприкметників не використовують. Отже, слово прилягаючі є ненормативним.

Іменники ІІ відміни твердої групи в множині мають закінчення -и (острови).

Іменники І відміни мішаної групи в орудному відмінку мають закінчення -ею (межею).

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення:

Прибережні океанічні води, материк та прилеглі до нього острови об’єднані спільною назвою Антарктика та окреслені зовнішньою межею.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Відмінювання іменників та числівників, уживання прийменників.

Прийменник по в українській літературній мові вживаємо досить рідко. Із місцевим відмінком він переважно виражає місце або час, стосунок до іншого предмета, спосіб дії.

Нормативними є конструкції відповідно до та згідно з, за ...

У реченні вжито вставну конструкцію за даними експертів (джерело повідомлення).

Аналізуючи числівники, треба правильно визначити, у якому відмінку вони вжиті в реченні.

Числівник двісті потрібно вжити в знахідному відмінку, отже, двісті, а числівник тридцять – у родовому, отже, тридцяти (це складний числівник, змінюємо лише другу частину).

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення:

За даними експертів, упродовж року в антарктичних водах з’являється понад двісті тисяч айсбергів, що дрейфують зі швидкістю до тридцяти кілометрів на добу. 

Відповідь – Г.

ТЕМА: Морфологія. Відмінювання іменників, творення ступенів порівняння прикметників, уживання прийменників.

Прийменник по в українській літературній мові вживаємо досить рідко. Із місцевим відмінком він переважно виражає місце або час, стосунок до іншого предмета, спосіб дії. Натомість прийменник за є нормативним. Отже, за різними напрямами.

У родовому відмінку іменники чоловічого роду ІІ відміни на позначення абстрактних предметів, речовин мають закінчення -у (озону).

Складену форму вищого ступеня порівняння утворюємо за допомогою слів більш, менш, які додаємо до звичайного прикметника: більш тривалими. Просту форму вищого ступеня порівняння утворюємо додаванням до кореня суфіксів -іш- чи -ш-: тривалішими. Найвищий ступінь утворюємо так: проста форма – префікси най-, що-, як- (найтривалішими); складена форма – за допомогою слів найбільш, найменш(найбільш тривалими). Ненормативним є використання при творенні ступенів порівняння слова самий. Це калька з російської.

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення:

На станції успішно проводять наукові дослідження за різними напрямами: наприклад, за рівнем атмосферного озону фахівці здійснюють унікальні спостереження, які у світі є найтривалішими.

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Відмінювання іменників. Відмінювання прізвищ.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до речення.

В українській мові чоловічі прізвища на -ко відмінюємо. Сергій – іменник ІІ відміни м’якої групи. У реченні ці слова вжито в орудному відмінку. Отже, Сергієм Комісаренком.

Іншомовні чоловічі прізвища на приголосний теж відмінюємо. Отже,  Девідом Девісом.

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення:

У 1995 році відбувся обмін дипломатичними нотами між міністром закордонних справ Великої Британії Девідом Девісом та послом України в цій країні Сергієм Комісаренком.

Відповідь – А.

ТЕМА. Морфологія. Відмінювання числівників. Уживання прийменників

Завдання перевіряє ваше вміння правильно вживати прийменники та відмінювати складені числівники.

Слово завдяки вживаємо, коли потрібно вказати на те, що сприяло позитивному результату. Натомість дієприслівник дякуючи означає «висловлювати комусь подяку».

Числівник тисяча дев’ятсот дев’яносто шостий є порядковим. У таких числівниках відмінюємо тільки останнє слово так, як прикметник. Числівник у реченні вжито в родовому відмінку. Отже, тисяча дев’ятсот дев’яносто шостого.

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення:

Завдяки рішенню уряду Великої Британії шостого лютого тисяча дев’ятсот дев’яносто шостого року Україні передано арктичну станцію «Фарадей», яка отримала назву «Академік Вернадський».

Відповідь – Д.

ТЕМА: Лексика. Іншомовні слова. Запозичена лексика. 

Це завдання перевіряє ваше вміння розуміти й пояснювати лексичне значення власне українських та іншомовних слів.

Тактильний (латинське слово tactilis) – той, що сприймається дотиком, дотиковий.

Щоб виконати це завдання, не обовʼязково знати латинські слова. Треба лише пригадати, у якому випадку це слово вживається (тактильний контакт, тактильні відчуття – тобто контакт і відчуття, повʼязані з дотиком, дотикові).

Відповідь – Д.

ТЕМА: Лексика. Лексична норма. 

У запропонованих реченнях є такі лексичні помилки:

• речення А – це здобувають (має бути набувають) та розповсюдження (правильно поширення);
• речення Б – це бажаючі (ті, хто бажає, охочі) та нажавши (натиснувши);
• речення В – це уносить (додає) та ігру (гру);
• речення Д – прийняти до уваги (взяти до уваги, зауважити) та у жодному випадку (у жодному разі).

 Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення

Завдання перевіряє вміння розрізняти складні речення різних типів, правильно розставляти розділові знаки та пояснювати їх.

Проаналізуймо запропоноване речення.

Тире (2) обґрунтовано як розділовий знак при узагальнювальному слові.

Правильне обґрунтування – тире при відокремленій прикладці, адже тут є друга назва (сестри Лідделл – доньки віцеканцлера).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Пряма й непряма мова. Речення з прямою мовою.

Завдання перевіряє ваше вміння перетворювати пряму мову на непряму.

При перетворенні прямої мови на непряму в тексті відбуваються певні зміни. Найчастіше непряму мову передають складнопідрядним реченням. Треба стежити за тим, щоб вони не спотворювали змісту сказаного. У реченнях А, Б, В, Г спотворено думку Ю. Макарова, його твердження фактично замінено на протилежне, неправильно вжиті також і займенники.

У реченні А В одному з дописів Юрій Макаров зазначив, що я не ідеалізую моїх співвітчизників, але не можу не пишатися ними неправильно вжиті займенники я, моїх та особові форми дієслів можу та ідеалізую, адже йдеться про третю особу однини. Речення потрібно побудувати так: В одному з дописів Юрій Макаров зазначив, що він не ідеалізує своїх співвітчизників, але не може не пишатися ними.

У реченні Б В одному з дописів Юрій Макаров зазначив, що він не ідеалізує своїх співвітчизників, але не може не пишатися вами неправильно вжито займенник вами, адже йдеться про третю особу однини. Речення потрібно побудувати так: В одному з дописів Юрій Макаров зазначив, що він не ідеалізує своїх співвітчизників, але не може не пишатися ними.

У реченні В В одному з дописів Юрій Макаров зазначив, що ми не ідеалізуємо наших співвітчизників, але не можемо не пишатися вами неправильно вжито займенники ми та вами, а також особові форми дієслів ідеалізуємо та можемо, адже йдеться про третю особу однини. Речення потрібно побудувати так: В одному з дописів Юрій Макаров зазначив, що він не ідеалізує своїх співвітчизників, але не може не пишатися ними.

У реченні Г В одному з дописів Юрій Макаров зазначив, що я не ідеалізую наших співвітчизників, але не може не пишатися нами неправильно вжито займенники я та нами, а також особову форму дієслова ідеалізую, адже йдеться про третю особу однини. Речення потрібно побудувати так: В одному з дописів Юрій Макаров зазначив, що він не ідеалізує своїх співвітчизників, але не може не пишатися ними.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Дієприслівник. Дієприслівниковий зворот.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами. 

Дієприслівник – це особлива форма дієслова, що означає додаткову дію, тому дієприслівниковий зворот передає додаткову дію підмета.

У рядках А, Б, Г, Д дія в дієприслівниковому звороті та дія, що передає присудок, стосуються різних діячів. Тому ці варіанти неправильні.

А от у варіанті В дієприслівниковий зворот Даючи обіцянку...  та присудок маємо дотримати вказують на одного діяча (ми даємо обіцянку і ми маємо дотримати її).

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Дієслово. Дієслівне керування.

Завдання перевіряє знання граматичних норм української мови, правильне слововживання. У кожному слосполученні вжито прийменник до, але не всюди він доречний.

Граматичну помилку допущено в словосполученні спричинити до наслідків. Це порушення літературної норми.

Дієслово спричинити вживаємо без прийменника. Правильними є варіанти спричинити наслідки або призвести до наслідків.

Відповідь – Б.