ТЕМА: Розвиток мовлення. Текст. Основні ознаки тексту. Логічна послідовність. Зв’язність і точність мовлення.

Завдання перевіряє вміння виявляти зв’язки між фактами й думками в деформованому тексті та відновлювати його логічну послідовність.

Це робота з деформованим текстом, яка перевіряє вміння виявляти зв’язки між фактами й думками, відновлювати початкову послідовність і далі працювати з таким текстом, досліджувати його.

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання. Треба проаналізувати, які засоби міжфразового зв’язку використано в тексті (займенники, лексичний повтор, прислівники, граматичні засоби, вставні слова тощо).

Проаналізуймо запропоновані рядки.

Речення з позначкою-ромбом є початковим реченням запропонованого деформованого тексту. Тут зазначено, коли започаткували пісенний конкурс «Євробачення».

Наступне речення із символом-трапецією розповідає, кому належить ідея конкурсу та хто підтримав цю пропозицію.

Речення, позначене колом, продовжує розповідь про те, що головною метою створення конкурсу стало збереження миру. 

Далі йде речення із символом-трикутником. Тут зазначено, як розширився конкурс по всій Європі та за її межами.

І останнім має бути речення, позначене квадратом, воно розповідає про розвиток і популярність «Євробачення» та причину його скасування 2020 року.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в реченні.

Завдання перевіряє вміння знаходити й виправляти пунктуаційні помилки в складних реченнях.

Пунктуаційну помилку допущено в реченні Ідея конкурсу виникла в письменника і телевізійника С. Пульєзе, а пропозицію підтримав директор Швейцарського товариства радіомовлення й телебачення М. Безансон у січні 1955 року, під час зустрічі країн Європейської мовної спілки в Монако. Зверніть увагу, що в цьому реченні не треба відокремлювати обставину під час зустрічі країн Європейської мовної спілки в Монако.

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Синтаксис. Види речень.

Завдання перевіряє вміння розпізнавати складносурядні речення та пояснювати їх будову.

Згадаймо, складносурядне речення – це складне речення, частини якого рівноправні за змістом (від однієї до іншої не можна поставити питання) та з'єднані сурядними сполучниками.

Складносурядним є речення Ідея конкурсу виникла в письменника і телевізійника С. Пульєзе, а пропозицію підтримав директор Швейцарського товариства радіомовлення й телебачення М. Безансон у січні 1955 року, під час зустрічі країн Європейської мовної спілки в Монако, воно має дві рівноправні частини, з’єднані протиставним сполучником сурядності а.

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Синтаксис. Відокремлені члени речення.

Завдання перевіряє вміння знаходити відокремлені означення в реченні та пояснювати їх уживання.

Згадаймо, відокремлене означення – це другорядний член речення, що виділяється за змістом та інтонацією, а на письмі – комами (рідше – тире), описуючи ознаку іменника чи займенника.

У реченні Щороку фестиваль розвивався і набував популярності, за всю історію «Євробачення» його скасовували лише 2020 року через пандемію, спричинену коронавірусом відокремлюють означення, виражене дієприкметниковим зворотом спричинену коронавірусом, що стоїть після означуваного слова.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Синтаксис. Головні члени речення.

Завдання перевіряє вміння визначати головні члени речення.

Пригадаймо, підмет – це головний член двоскладного речення, який означає предмет (особу, явище, поняття), про який ідеться в реченні, і відповідає на питання хто? або що?. Роль підмета виконує виділене в тексті слово конкурс.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків.

Завдання перевіряє знання про зміни звуків у потоці мовлення.

Однаковий звук [с'] позначають букви, виділені в окремих словах у рядку Г. Зверніть увагу, що у словах кігті, нігтик виділена буква позначає звук [х], бо відбувається уподібнення приголосних за глухістю. Дзвінкий [г] втрачає свою дзвінкість лише в обмеженій групі слів української мови: легко – [ле́хко], вогко – [во́хко], нігті – [нˊі́хтˊі], кігті – [кʼі́хтˊі], дігтяр – [дˊіхтˊа́р], дьогтю – [дˊо́хтˊу], бігцем – [бʼіхце́м]. Ці слова треба запам’ятати.

В інших варіантах виділені букви позначають різні звуки.

У рядку А в слові країна виділена буква позначає звук [к], а в словах вокзал, рюкзак відбувається уподібнення приголосних за дзвінкістю (наступний дзвінкий приголосний [з] одзвінчує попередній глухий [к] і він вимовляється як [ґ]).

У рядку Б в слові привезти виділена буква позначає звук [з], у слові зірка – [з'], а в слові просьба відбувається уподібнення приголосних за дзвінкістю (наступний дзвінкий приголосний [б] одзвінчує попередній глухий [с'] і його вимовляють як [з']).

У рядку Г в слові тепло виділена буква позначає звук [т], у слові відбір – [д], а в слові боротьба відбувається уподібнення приголосних за дзвінкістю (наступний дзвінкий приголосний [б] одзвінчує попередній глухий [т'] і його вимовляють як [д']).

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади.

Завдання перевіряє орфоепічні навички.

Готуючись до НМТ, опрацюйте додаток до Програми ЗНО з української мови, який містить перелік слів із нормативним наголосом.

На третій склад падає наголос у всіх словах рядка, ОКРІМ Г. У слові асиметрія наголос падає на четвертий склад.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Орфографія. Спрощення в групах приголосних.

Завдання перевіряє вміння правильно писати слова зі спрощенням у групах приголосних.

Спрощення – явище усного мовлення, яке забезпечує милозвучність. У групах приголосних -ждн-, -здн-, -стн-, -стл-, -скн- відбувається спрощення, тобто приголосні [д], [т] і [к] випадають: вуста – усний, блага вість – благовісний, тиждень – тижневик, тріск – тріснути, рідкість – рідкісний, густий – гуснути, провісник – провісницький, захист – захисник, кількість – кількісний.

Спрощення не позначаємо на письмі в іншомовних словах (контрастний, протестний), а також у винятках (кістлявий, пестливий тощо). 

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання м’якого знака.

Завдання перевіряє вміння розрізняти випадки обов’язкового та необов’язкового написання м’якого знака й апострофа в українських словах – відповідно до морфемної будови, позиції приголосних, походження слова й орфографічних винятків. 

Зверніть увагу, що м’який знак пишемо у прикметникових суфіксах -ськ-, -зьк-, -цьк-: близький; в іншомовних словах після д, т, з, с, ц, л, н перед й, я, ю, є, ї: бульйон, трильйон.

У суфіксах -еньк-, -оньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк-: веселенький; у буквосполученні ньк: яблунька; після м'якого л перед наступним приголосним і суфіксами -ськ-, -ств-: мальва, учительство, польський. Пишемо м’який знак у слові тьмяний (це слово треба запам’ятати).

Зауважмо, м’який знак НЕ пишемо

• у словах серйозний (після р у словах іншомовного походження);
• після н перед шиплячими (камінчик);
• у суфіксі -ський, якщо в твірній основі не було м'якого знака (кінський, бо конячка / коні, порівняйте з неньчин – ненька) 

Правильна відповідь: А.