ТЕМА: Морфологія.

Завдання перевіряє вміння правильно утворювати форми дієприслівників, ступені порівняння прислівників і дієприкметників.

Правильна форма дієприслівника доконаного виду – завершивши.

Згадаймо, як утворюються ступені порівняння прислівників:

Вищий ступінь

Проста форма: додавання суфіксів -ш- або -іш- до основи: серйозніше.

Складена форма: додавання слова більш або менш до початкової форми прислівника: більш серйозно.

Найвищий ступінь 

Проста форма: додавання префікса най- до вищого ступеня: найсерйозніше.

Складена форма: додавання слова найбільш або найменш до початкової форми прислівника: найбільш серйозно.

Правильним варіантом є дієприкметник опанований.

Правильна відповідь: Д.

ТЕМА: Лексикологія. Антоніми.

Завдання перевіряє вміння добирати антоніми.

Згадаймо, що антоніми – це слова, протилежні за значенням.

З’ясуймо значення слів:

• марнувати – це витрачати щось даремно або без користі. Антонімом до цього слова є заощаджувати – зберігати невитраченим, складати, нагромаджувати внаслідок доцільного, дбайливого використання;
• звеличувати – це підносити чиїсь заслуги, прославляти та створювати славу комусь або чомусь. Антонімом до цього слова є ганьбити – безчестити, покривати когось чи щось соромом, плямити репутацію або виражати різкий осуд;
• прогресувати – це переходити на вищий ступінь розвитку, удосконалюватися або поступово зростати. Антонімом до цього слова є занепадати – опинятися в стані загального погіршення, зниження рівня розвитку;
• роз'єднувати – відокремлювати, відділяти собою кого-, що-небудь від когось, чогось. Антонімом до цього слова є сполучати – зв'язувати, з'єднувати або робити щось єдиним цілим.

Правильна відповідь: 1 – Б, 2 – А, 3 – Г, 4 – В.

ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків.

Завдання перевіряє знання про зміни звуків у потоці мовлення.

Однаковий звук [ґ] позначають виділені букви в словах рядка Г. Зверніть увагу, що тут у слові рюкзак відбувається уподібнення приголосних за дзвінкістю (наступний дзвінкий приголосний [з] одзвінчує попередній глухий [к] і його вимовляють як [ґ]).

В інших варіантах виділені букви позначають різні звуки:

• у рядку А в словах контрастний, четвер виділені букви позначають звук [т], а в слові шістдесят відбувається спрощення у вимові – [ш'іздеис`а́т];
• у рядку Б в слові здається виділена буква позначає звук [ц':], бо відбувається уподібнення приголосних за місцем і способом творення; у слові молотьба – [д'], бо відбувається уподібнення приголосних за дзвінкістю (наступний дзвінкий приголосний [б] одзвінчує попередній глухий [т'], його вимовляють як [д']); у слові батько – [т'];
• у рядку В в словах подружка, дужечка виділені букви позначають звук [ж], а в слові джгутовий буквосполучення дж позначає один звук [дж].

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади.

Завдання перевіряє орфоепічні навички.

Готуючись до НМТ, опрацюйте додаток до Програми ЗНО з української мови, який містить перелік слів із нормативним наголосом.

НЕПРАВИЛЬНО виділено букви на позначення наголошених у слові фартух (тут наголос на другому складі: фартУх).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія. Правопис ненаголошених Е, И.

Завдання перевіряє правопис суфіксів і коренів із чергуванням / ненаголошеними голосними.

Щоб з’ясувати, який голосний (е чи и) треба писати, маємо змінити слово або дібрати спільнокореневе, де ненаголошений звук стане наголошеним: клекотіли, бо клЕкіт; щебетати бо щЕбіт; шелестіти, бо шЕлест; упевнений – бо пЕвність.

Е пишемо в іменниках зі зменшувально-пестливим значенням: стрічечка.

Пишемо е, якщо внаслідок змінювання слова сумнівний звук випадає: справедливий, бо правда.

И пишемо в дієслівних коренях -бир-, -мир-, -пир-, -тир-, -стил-, -дир- перед наголошеним суфіксом -а-(-я-): набирати; у суфіксах -ив(о), який використовують для позначення збірних понять: мереживо. И пишемо в слові невмирущий, бо воно утворене від слова вмирати.

У деяких словах (переважно іншомовних) написання е та и перевірити не можна, такі слова треба запам’ятати: держати, тремтіти, бентежний, кремезний.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфографія. Правопис префіксів.

Завдання перевіряє вміння застосовувати правила вживання й написання апострофа після губних і твердих зубних приголосних.

Префікс с- пишемо перед глухими приголосними к, п, т, ф, х (словесна формула кафе «Птах»).

Отже, префікс с- треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка А: скачати, сформувати, споконвіків.

З префіксом з- пишемо слова зжатися, зцідження, зчеплений.

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія. Написання слів разом, окремо, через дефіс.

Завдання перевіряє вміння правильно писати складні слова.

Через дефіс пишемо слова:

• Кам'янець-Подільський (складна географічна назва, утворена поєднанням двох окремих слів – іменника і прикметника);
• (дівчина-красуня, художник-пейзажист – складні іменники, які означають два поняття); 
• м’ясо-молочний, народно-визвольний (складні прикметники, утворені від рівноправних слів, між якими можна поставити сполучник і);
• гидко-бридко, зроду-віку, більш-менш (складні прислівники, утворені з двох синонімічних чи антонімічних слів).

Пишемо разом слова:

• червоногарячий (треба запам’ятати);
• віцепрем’єр (за чинним правописом як слово з іншомовною частиною віце; аналогічно – екс, веб, контр, міні, анти тощо);
• топменеджер (за чинним правописом іншомовний компонент топ- у значенні головний чи найвищий разом із наступним словом утворює одне ціле);
• іванофранківка (назва жительки у формі іменника, який утворено від назви населеного пункту, частини якої поєднані дефісом: Івано-Франківськ – івано-франківський, але іванофранківка, аналогічно – Нью-Йорк – нью-йоркський, але ньюйорківці).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Числівник.

Завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми слів від помилкових.

У числівниках п’ятдесят – вісімдесят відмінюємо лише другу частину: п’ятдесятьма, п’ятдесятьома; правильна форма числівника чотири в орудному відмінку – чотирма. Числівник сімсот в орудному відмінку має дві правильні паралельні форми: сьомастами або сімомастами.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія.

Завдання перевіряє вміння правильно утворювати імена по батькові за морфологічними нормами української мови. 

Зверніть увагу, що імена по батькові утворюють за допомогою додавання до основи імені суфіксів -ович (-йович) для чоловіків та -івна (-ївна) – для жінок.

Творення деяких імен по батькові треба запам'ятати: Григорій – Григорович, Григорівна; Яків – Якович, Яківна; Ілля – Ілліч, Іллівна.

Від імен Хома, Лука, Сава, Кузьма й Микола утворюють паралельні форми: Хомич і Хомович; Лукич і Лукович; Савич і Савович; Кузьмич і Кузьмович; Миколович і Миколайович.

Отже, правильно утворено всі імена по батькові в рядку А: Едуардович, Ігорьович, Кузьмівна.

В інших варіантах треба виправити помилки, має бути так: Олексійович, Андріївна, Пилипівна.

Відповідь – А.