ТЕМА: Синтаксис. Вставні слова.

Завдання перевіряє вміння відрізняти вставні слова від членів речення.

Залежно від змісту речення, деякі слова можуть виконувати в ньому різні функції – бути членами речення або вставними словами. Якщо до слова в реченні можна поставити запитання від інших слів, то воно не вставне й виділяти комами його не треба.

Наприклад:

За прогнозами науковців (за чим?) пильно стежили всі провідні медіа країни.

Багато фермерів звикли планувати посівну кампанію (як? у який спосіб?) винятково за прогнозами науковців.

Довіра суспільства до застережень кліматологів зазвичай зростає (як?) за прогнозами науковців.

У звіті міністерства було зроблено кілька важливих поправок (за чиїми прогнозами?) за прогнозами науковців.

Зверніть увагу, що в реченні За прогнозами науковців цього року літо в Європі буде аномально спекотним словосполучення за прогнозами науковців можна вилучити, і речення не втратить первинного змісту. Отже, це речення ускладнено вставним словосполученням.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади.

Завдання перевіряє орфоепічні навички.

Готуючись до НМТ, опрацюйте додаток до Програми ЗНО з української мови, який містить перелік слів із нормативним наголосом.

Неправильно виділено букви на позначення наголошених у слові заіржавіле (правильний наголос на третьому складі: заіржавіле).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфографія.

Завдання перевіряє вміння правильно добирати й писати ненаголошені голосні а / о в коренях слів, зокрема чергування голосних у дієслівних коренях і позиційні зміни голосних після приголосних г, к, х. 

В українській мові дієслова недоконаного виду (що означають багаторазову або тривалу дію) у корені мають літеру а, тоді як спільнокореневі дієслова доконаного виду мають у корені о: ломити – ламати, котити – качати, перемогти – перемагати, змагатися, ганяти.

Пишемо й вимовляємо [а] після г, к, х перед складом з [а]: кажан, качан; а також перед г в словах багатство, багаття; пишемо й вимовляємо [а] в слові чабан (треба запам’ятати).

Пишемо й вимовляємо [о] в слові оренда.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія. Правопис ненаголошених Е, И, О.

Завдання перевіряє вміння визначати правильне написання ненаголошених голосних е, и, о в коренях слів, зокрема чергування голосних, позиційні правила написання и, а також випадки написання голосних в іншомовних словах, які перевірити не можна.

Щоб з’ясувати, який голосний (е чи и) треба писати, маємо змінити слово або дібрати спільнокореневе, у якому ненаголошений звук стане наголошеним: черговий, бо чЕрга.

У деяких словах (переважно іншомовних) написання е та и перевірити не можна: теоретичний, метушливий.

Букву и пишемо:

• у суфіксі -ин(а) в іменниках жіночого роду: височина;
• у відкритих складах -ри-, -ли-: тривожний, відгриміти, дрижати, абрикос, гримить.

В іншомовних словах и пишемо після д, т, з, с, ц, ч, ш, ж (дж), р (правило «дев'ятки») у загальних назвах перед приголосним, крім й: меридіан, диригент.

У низці слів іншомовного походження, що давно засвоєні українською мовою, після б, п, в, м, ф, г, к, х, л, н пишемо відповідно до вимоги и: вимпел.

Треба пам’ятати про чергування в кількох дієслівних коренях [е] з [и]: завмерти – завмирати, тому завмирання.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір.

Завдання перевіряє вміння визначати корінь слова, добирати спільнокореневі слова й відрізняти їх від слів з омонімічними коренями, спираючись на лексичне значення кореня.

Корінь – головна значуща частина слова, що містить спільне значення для спільнокореневих слів (пекти, пекар, опечений, випічка) і виражає їхнє лексичне значення.

Пекти – це дієслово, що означає готувати їжу, нагріваючи, прожарюючи на вогні або в печі, у духовці тощо.

Спільнокореневими до слова пекти є слова:

• випічка – загальна назва для хлібобулочних і кондитерських виробів, виробів що виготовляють випіканням, а також сам цей процес;
• обпечений – пошкоджений вогнем або чимось гарячим;
• пекарня – це установа для хлібопечення й інколи продажу хліба, печива, кексів, тортів й інших виробів із печеного тіста. 

Усі ці слова спільнокореневі, адже вони мають спільний корінь і пов’язані спільним основним значенням.

Зауважте! Треба відрізняти спільнокореневі слова від слів з омонімічними коренями. Так, у словах пекти й печеніг схожий корінь пек / печ, однак ці слова не є спільнокореневими, бо корінь у них має різне лексичне значення. Печеніги – це кочовий тюркський народ із прабатьківщиною в Центральній Азії.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія. Правопис прислівників.

Завдання перевіряє вміння правильно визначати й писати закінчення прислівників (-и / -і) залежно від твердості / м’якості приголосного, позиційних правил після г, к, х, а також морфемної будови прислівників із ч, ж.

У кінці прислівників пишемо -и після букв, що позначають тверді приголосні: безвісти, упівсили, почасти; -і – після букв, що позначають м'які й пом'якшені приголосні звуки: відтоді, мимоволі.

Запам’ятайте, що в кінці прислівників після г, к, х завжди пишемо -и: аніскілечки, по-юнацьки, навіки, мовчки, навкруги, узнаки.

Після букв ч, ж в кінці прислівників пишемо -и в прислівниках типу по-вовчи та у віддієприслівникових прислівниках із суфіксами -ачи (-ячи), у решті випадків пишемо -і, зокрема в прислівнику заочі.

Відповідь – В.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір.

Завдання перевіряє вміння розрізняти значення суфіксів у словах.

Зверніть увагу, що суфікси не лише утворюють нові слова, а й можуть надавати їм додаткового значення пестливості, зменшувальності або збільшуваності, зневаги тощо.

Суфікс -ець надає відтінку ласкавості, меншого розміру словам камінець, вітерець, ремінець.

У слові синець суфікс -ець вказує на конкретний предмет чи явище за його характерною ознакою.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова.

Завдання перевіряє вміння визначати лексичне значення слова, розпізнавати лексичні помилки (зокрема кальки) і добирати нормативні слова відповідно до контексту.

Лексичну помилку допущено у словосполученні розкрити альбом. Правильно вживати вислів розгорнути альбом, використання слова розкрити в цьому контексті є лексичною помилкою (калькою), оскільки розкривати можна дужки в математиці або таємницю, але не сторінки паперового видання.

Відповідь – В.

ТЕМА: Лексикологія. Синоніми.

Завдання перевіряє вміння добирати синоніми.

Синоніми – слова однієї частини мови, які різняться звучанням і написанням, але мають дуже близьке або однакове лексичне значення.

Масивний – прикметник, який означає великий за розміром, вагою або об'ємом.

Наочний – прикметник, означає об'єкт, який можна безпосередньо бачити, цілком очевидний під час споглядання; спосіб, який ґрунтується на показі предметів, моделей тощо під час їх вивчення. 

Рухливий – прикметник, що означає здатність до активного руху, швидкість або постійне перебування в дії.

Сучасний – прикметник, що означає належність до теперішнього часу, нинішньої епохи або моменту.

Великий – якісний прикметник, який означає щось значне за розміром, обсягом, кількістю, силою чи важливістю.

Сильний – прикметник, яким характеризують людину або явище, що володіє великою фізичною міццю, стійким, вольовим характером або видатними якостями.

Отже, синонім до слова масивний – великий.

Відповідь – Г.