ТЕМА: Морфологія. Частини мови.

Завдання перевіряє вміння правильно визначати частини мови.

Слово напоєне – виражає ознаку предмета за дією, відповідає на питання яке?. Отже, це дієприкметник.

Слово живиці – відповідає на питання хто? що?. Отже, це іменник.

Слово немовбито – службове в українській мові, яке може виступати порівняльним сполучником. 

Слово треба  – прислівник.

Правильна відповідь: 1 – Б; 2 – А; 3 – Д; 4 – В.

ТЕМА: Синтаксис. Тире в різних видах речень.

Завдання перевіряє знання з пунктуації та вміння правильно розставляти розділові знаки в різних видах речень.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Речення 1 – це просте речення, у якому тире стоїть між підметом і присудком (сестра – художниця).

Речення 2 – ускладнене відокремленою прикладкою (незримі жайворонки), яка стоїть в кінці речення і тому виділена тире.

Речення 3 – це складносурядне речення, частини якого пов’язані причиново-наслідковим зв’язком.

Речення 4 – це складносурядне речення. У другій його частині (це неповне речення) тире стоїть на місці пропущеного присудка (а мати привчала любити пісні).

Відповідь: 1–А, 2–Д, 3–В, 4–Б.

ТЕМА: Синтаксис. Типи речень.

Завдання перевіряє вміння поєднувати виділені фрагменти простих і складних речень за подібністю синтаксичного значення.

Виконуючи це завдання, поставмо запитання до виділених фрагментів.

У реченні У 2008 році я був змушений поїхати в іншу країну вчитися до виділеного фрагмента поставмо запитання для чого? з якою метою?. Йому відповідає складнопідрядне речення мети Щоб покращити свої навички графічного дизайну, вона вирішила взяти курси, від головної частини якого до залежної ставимо запитання з якою метою?.

У реченні Попри всі його забаганки, тато ніколи не порушував свої принципи до виділеного фрагмента ставимо запитання попри що?. Йому відповідає складнопідрядне допустове речення Хоч була рання весна, але надворі було вже гаряче, від головної частини якого до залежної ставимо запитання хоча що?.

У реченні Через твої вередування ми запізнюємося вже на пів години  до виділеного фрагмента ставимо запитання через що? чому? Йому відповідає складнопідрядне речення причини Оскільки погода була дощовитою, діти вирішили залишитися вдома, від головної частини якого до залежної ставимо запитання чому?.

У реченні За розуміння теореми ти спокійно розв’яжеш усі ці задачі до виділеного фрагмента ставимо запитання за якої умови? Йому відповідає складнопідрядне речення причини Якщо ти завершиш свою домашню роботу до вечора, ми підемо разом на прогулянку, від головної частини якого до залежної ставимо запитання за якої умови?.

Правильна відповідь: 1 – Г; 2 – В; 3 – А; 4 – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення та складне речення.

Завдання перевіряє вміння розрізняти прості ускладнені речення та складні речення різних типів.

Речення 1 має дві граматичні основи, складається з двох нерівноправних частин, що пов’язані сполучником що. Друга частина вказує на мету дії. Отже, це складнопідрядне речення.

Речення 2 має дві частини, які пов’язані лише за змістом. Це складне безсполучникове речення.

Речення 3 має дві граматичні основи, складається з двох рівноправних частин, що пов’язані протиставним сполучником сурядності а. Отже, це складносурядне речення.

Речення 4 має вже три граматичні основи, складається з трьох частин. Перша та друга частини поєднані сурядним зв’язком, друга й третя – підрядним. Отже, у цьому реченні є безсполучниковий і підрядний зв’язки. Це складне речення з різними видами зв’язку.

Правильна відповідь: 1 – В; 2 – Г; 3 – Б; 4 – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в реченні.

Завдання перевіряє вміння правильно добирати розділові знаки в реченні й пояснювати їх уживання.

Неправильно обґрунтовано вживання розділових знаків у рядку В. У цьому реченні кому 3 ставимо між частинами складносурядного речення, поєднаними протиставним сполучником але.

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Типи речень.

Завдання перевіряє вміння поєднувати виділені фрагменти простих і складних речень за подібністю синтаксичного значення.

Виконуючи це завдання, поставте запитання до виділених фрагментів.

У реченні Звичай виготовляти писанки побутує в Україні з давніх-давен до виділеного фрагмента ставимо запитання який?. Йому відповідає складнопідрядне означальне речення На писанках найбільше бачимо знаків, що означають сонце, від опорного слова в головній частині до залежної частини ставимо запитання яких?.

У реченні За допомогою магічних візерунків людина закликає до себе добробут і любов» до виділеного фрагмента ставимо запитання що?. Йому відповідає складнопідрядне з’ясувальне речення Наші предки вважали, що кожна писанка – це окремий світ, від опорного слова в головній частині до залежної частини ставимо запитання що?.

У реченні Завдяки символічним знакам писанка стає немовби мальованою молитвою до виділеного фрагмента ставимо запитання завдяки чому?. Йому відповідає складнопідрядне речення причини Писанки, на відміну від крашанок, не їдять, адже це обереги, від головної частини якого до залежної ставимо запитання чому?.

У реченні Подаровані писанки тримають в оселі до наступного Великодня до виділеного фрагмента ставимо запитання як довго, до якого часу?. Йому відповідає складнопідрядне речення часу У світі доти існуватиме любов, доки люди створюватимуть писанки, від головної частини якого до залежної ставимо запитання як довго, до якого часу?.

Відповідь: 1 – Б, 2 – Г, 3 – Д, 4 – А.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання апострофа.

Завдання перевіряє вміння правильно писати слова з апострофом.

В українській мові апостроф пишемо перед я, ю, є, ї:

•  після губних приголосних б, п, в, м, ф: Слов’янськ;
• після префіксів і першої частини складних слів, що закінчуються на твердий приголосний: роз’юшити, Мін’юст, роз’єднання, з’єднати, під’яремний, з’юрмитись.

Апостроф не пишемо, коли перед губним звуком є приголосний (крім р), який належить до кореня: дзвякнути, мавпячий.

Апостроф у словах іншомовного походження й похідних пишемо перед я, ю, є, ї після приголосних б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш, р: Рейк’явік, ін’єкція.

Апостроф не пишемо, коли я, ю позначають пом’якшення попереднього приголосного перед а, у: Гюґо.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія.

Завдання перевіряє вміння розрізняти стилістично й граматично правильні та неправильні конструкції.

Редагування потребує сполука слів у варіанті Б. Правильний варіант конструкції – спілкуватися вайбером. Зверніть увагу, що прийменник по в українській мові вказує на місце дії, мету, час, міру чи сферу діяльності.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія.

Завдання перевіряє вміння визначати граматичний рід іменників третьої і другої відміни, зокрема іменників-винятків чи іншомовних слів із хибним родом. 

Зверніть увагу, що слово тюль в українській мові – це іменник чоловічого роду. Отже, прозорий тюль.

Відповідь – Б.